Ухвала

від 28.11.2023 по справі 916/4813/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"28" листопада 2023 р.м. Одеса Справа № 916/4813/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Промбудресурс про забезпечення позову за вх.№2-1783/23 від 27.11.2023р. у справі № 916/4813/23

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Промбудресурс (50086, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, буд. 81 А; код ЄДРПОУ 39942919)

До відповідача: Приватного підприємства Дніпронафтопродукти (73000, м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 131 Б; код ЄДРПОУ 37353561)

про стягнення 979296,00 грн.

Встановив: В провадженні господарського суду Одеської області перебуває справа №916/4813/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промбудресурс до Приватного підприємства Дніпронафтопродукти про стягнення 979296,00 грн.

27.11.2023р. до суду Товариства з обмеженою відповідальністю Промбудресурс було подано заяву про забезпечення позову.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.11.2023р. заяву вх. № ГСОО 2-1783/23, заяву передано на розгляд судді Д`яченко Т.Г.

В обґрунтування поданої заяви, позивачем було зазначено суду, 15 лютого 2022 року між сторонами було укладено договір поставки нафтопродуктів № 16/2022 від 15.02.2022 року, за яким постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язуються прийняти і сплатити нафтопродукти, в кількості, вказаній в заявках покупця, на підставі яких постачальник виставляє покупцеві рахунок і передає документи, що підтверджує постачання.

За посиланням позивача, на виконання п.2.4. цього Договору позивач отримав від відповідача електронною поштою рахунок № 131 від 23.02.2023 року та в той же день здійснив передплату за дизельне пальне у сумі 979295,76 грн, у тому числі ПДВ 163215,96грн. За умовами цього договору товар постачається на умовах 100% передплати.

Позивач звернувся до відповідача листом № 19/04-1 від 19.04.2022 року про повернення перерахованих як передплата за дизельне пальне грошові кошти у сумі 979295,76 грн., але повернення грошових коштів також не відбулося по цей час.

За поясненнями позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю Промбудресурс - підприємство, яке займається вантажними транспортними перевезеннями, а дизельне пальне є найважливішою матеріальною витратою у складі собівартості, що складають транспортну послугу. На цей час діяльність як позивача, так і відповідача не зупинена, здійснюється. На цей час відповідач ухиляється від добровільного повернення грошових коштів у сумі у сумі 979295,76 грн, хоча господарську діяльність провадить. За даними Єдиного реєстру боржників та єдиного реєстру судових рішень, відповідач вчасно виконує свої зобов`язання за іншими договорами та не має чинних записів у вказаних реєстрах, а отже, на рахунках у банку є грошові кошти, які б мали забезпечити позовну заяву позивача. Але є наявне судове рішення, за яким відповідач судився про захист честі і гідності товариства (справа № № 916/1406/23 від 11.10.2023 р).

Позивач вважає, що після набрання законної сили рішенням у цій справі, є певні ризики невиконання судового рішення відповідачем.

Як зазначає позивач, сума заборгованості 979295,76 грн. є значною, акумулювання такої суми може займати певний час. Відповідач перебуває поряд з зоною бойових дій, хоч і 11 листопада 2022 року місто-герой Херсон звільнений з окупації та на цей час Херсонська територіальна громада перебуває під щоденними обстрілами. Наявність у відповідача податкового боргу є суттєвою ознакою неможливості виконання рішення суду в майбутньому у примусовому стягненні грошових коштів. Судовий розгляд триває де-який час. Стягнення грошових коштів у сумі 979295,76 грн відбудеться у загальному позовному провадженні, що передбачає стадії розгляду справи та займає час. Відповідач чи позивач, не погодившись з рішенням суду можуть звертатися до судів апеляційної та касаційної інстанції, що також займає деякий час.

З урахуванням наведеного, позивач просить суд накласти арешт на банківські рахунки Приватного підприємства Дніпронафтопродукти в сумі 979295,76 грн. до набрання рішенням у цій справі законної сили.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Промбудресурс про забезпечення позову за вх.№2-1783/23 від 27.11.2023р. у справі №916/4813/23, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Положеннями абз. 1 ч. 6 ст. 140 ГПК України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, у розумінні зазначених положень, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано позитивне вирішення питання про забезпечення позову. Таким чином, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Між тим, на переконання суду, у заяві позивача про забезпечення позову відсутні посилання на наявність будь-яких доказів задля встановлення обставин, з якими позивачем пов`язується необхідність застосування певного виду забезпечення позову.

При цьому, господарський суд зазначає, що така підстава, як факт ухилення відповідача від виконання зобов`язань за договором, не може бути безумовною підставою для забезпечення позову, а невиконання зобов`язань відповідачем ще потребує доведення, тому не можна розглядати твердження позивача, як безспірні та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення поданого позову.

Крім цього, суд зазнає, що позивачем не здійснено забезпечення надання доказів або інформації, яка б свідчила, що наразі відповідачем вчиняються дії, направлені на відчуження майна, перерахуванням коштів на інші рахунки, тощо.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю Промбудресурс у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення, без наведення відповідного обґрунтування, підтвердженого належними доказами, не є достатньою підставою для задоволення такої заяви.

Керуючись ст.ст.136-140, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Промбудресурс у задоволенні заяви про забезпечення позову за вх. №2-1783/23 від 27.11.2023р. у справі №916/4813/23.

Ухвала набирає законної сили 28.11.2023р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.

Суддя Т.Г. Д`яченко