Рішення

від 28.02.2024 по справі 916/4813/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4813/23Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Гутниковій О.С.

розглянувши справу №916/4813/23

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Промбудресурс КР (50086, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, буд. 81 А; код ЄДРПОУ 39942919)

До відповідача: Приватного підприємства Дніпронафтопродукти (73000, м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 131 Б; код ЄДРПОУ 37353561)

про стягнення 979296,00 грн.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю Промбудресурс звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства Дніпронафтопродукти про стягнення 979296,00 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.11.2023р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Промбудресурс до розгляду та відкрито провадження у справі №916/4813/23. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "04" грудня 2023 р. о 12:00. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачу відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 04.12.2023р. о 12:00.

27.11.2023р. до суду Товариства з обмеженою відповідальністю Промбудресурс було подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.11.2023р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю Промбудресурс у задоволенні заяви про забезпечення позову за вх. №2-1783/23 від 27.11.2023р. у справі №916/4813/23.

Судове засідання, призначене на 04.12.2023р., не відбулось у зв`язку з несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних мереж і ресурсів суду, що сталося внаслідок хакерської атаки та призупиненням роботи КП Діловодство спеціалізованого суду наказом керівника апарату господарського суду Одеської області від 30.11.2023р.

У зв`язку із відновленням роботи КП Діловодство спеціалізованого суду з 08.12.2023р. згідно наказу голови господарського суду Одеської області від 07.12.2023р., суд призначив іншу дату судового засідання у справі №916/4813/23.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.12.2023р. підготовче засідання у справі призначено на "25" грудня 2023 р. о 10:45. Викликано учасників справи у підготовче засідання призначене на 25.12.2023р. о 10:45.

25.12.2023р. судове засідання не відбулось у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.12.2023р. призначено судове засідання по справі №916/4813/23 на "17" січня 2024 р. о 11:30. Викликано учасників справи у засідання, призначене на 17.01.2024р. о 11:30.

17.01.2024р. судове засідання не відбулось у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.01.2024р. призначено судове засідання по справі №916/4813/23 на "31" січня 2024 р. о 11:30. Викликано учасників справи у засідання, призначене на 31.01.2024р. о 11:30.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.01.2024р. закрито підготовче провадження по справі №916/4813/23. Призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на "21" лютого 2024 р. о 12:30. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 21.02.2024р. о 12:30.

21.02.2024р. судове засідання не відбулось у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.02.2024р. призначено судове засідання по справі №916/4813/23 на "28" лютого 2024 р. о 12:50. Викликано учасників справи у засідання, призначене на 28.02.2024р. о 12:50.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Також, позивачем 28.02.2024р. було надано заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування ухвал суду в систему Електронний суд, які доставлені в електронний кабінет останнього, що підтверджується довідками про доставку документів в кабінет електронного суду, які отримані з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду".

У судові засідання представник відповідача не з`являвся, про поважність причин відсутності суд не повідомив, будь-яких клопотань чи заяв до господарського суду Одеської області від відповідача не надходило.

Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.

У судовому засіданні 28.02.2024 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 28.02.2024р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив.

В обґрунтування поданого позову позивачем було зазначено суду, що 15 лютого 2022 року між сторонами було укладено Договір поставки нафтопродуктів №16/2022 від 15.02.2022 року, за яким постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язуються прийняти і сплатити нафтопродукти, надалі «Товар», в кількості, вказаній в заявках покупця, на підставі яких постачальник виставляє покупцеві рахунок і передає документи, що підтверджує постачання.

Відповідно п.2.4 Договору, покупець зобов`язуються сплатити вартість товару на умовах 100% попередньої оплати на підставі рахунку постачальника впродовж одного банківського дня з дати, яка вказана у рахунку.

Позивачем було зазначено суду, що на виконання п.2.4. цього Договору він отримав від відповідача електронною поштою рахунок №131 від 23.02.2023 року та в той же день здійснив передплату за дизельне пальне у сумі 979295,76 грн, у тому числі ПДВ 163215,96грн.

За умовами цього договору, товар постачається на умовах 100% передплати.

Згідно з пунктом 3.6 Договору, товар відвантажується впродовж 3-х днів з моменту здійснення передоплати або з моменту отримання заявки на відвантаження (за умов відстрочення платежу).

Згідно п.3.5 цього Договору, постачальник вважається таким, що виконав своє зобов`язання по постачанню товару з моменту передачі товару покупцеві або транспортній організації, залежно від умов постачання. Відвантаження товару відповідачем згідно отриманій передоплаті не відбулося по цей час.

За посиланням позивача, він звернувся до Відповідача листом №19/04-1 від 19.04.2022 року про повернення перерахованих як передплата за дизельне пальне грошові кошти у сумі 979295,76 грн., але повернення грошових коштів також не відбулося по цей час.

Також позивачем зазначалось, що Товариство з обмеженою відповідальністю Промбудресурс КР - підприємство, яке займається вантажними транспортними перевезеннями, а дизельне пальне є найважливішою матеріальною витратою у складі собівартості, що складають транспортну послугу. На цей час діяльність як позивача, так і відповідача не зупинена, здійснюється.

Як було пояснено позивачем, виходячи зі змісту Договору №16/2022 від 15.02.2022р., вбачається, що сторонами погоджено його істотні умови. Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками. Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним. Таким чином укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами. Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Позивачем зобов`язання щодо оплати виконано згідно п.2.4 цього Договору (тобто вчасно), рахунок № 131 від 23.02.2023 року оплачений у той же день, як отриманий, за дизельне пальне у сумі 979295,76 грн, у тому числі ПДВ 163215,96 грн. Доказом оплати є платіжне доручення № 132 від 23 лютого 2022 року у сумі 979295,76 грн, у тому числі ПДВ 163215,96 грн.

В обґрунтування поданого позову, позивачем було зазначено суду, що відповідач мав би здійснити постачання відповідно до заявок позивача, але відповідач не здійснював постачання. Після чого був направлений лист № 19/04-1 від 19.04.2022 року про повернення перерахованих як передплата за дизельне пальне грошових коштів у сумі 979295,76 грн.

Оскільки за весь цей час відповідач не здійснив постачання передплаченого дизельного пального, та не повернув грошові кошти, ухиляється від виконання обов`язку за договором , позивач вважає зобов`язання по Договору № 16/2022 від 15.02.2022 р. не виконаним, і вимушений звертатися до суду про стягнення грошових коштів, які враховуються на балансі позивача як дебіторська заборгованість у вигляді передплати грошовими коштами.

Суд, заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як встановлено судом, правовідносини між Приватним підприємством Дніпронафтопродукти, як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю Промбудресурс КР, як покупцем, виникли на підставі укладеного між ними 15 лютого 2022 року Договору поставки нафтопродуктів №16/2022.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором постачання продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За наявними матеріалами спари судом з`ясовано, що позивачем на виконання п. 2.4. Договору було перераховано на користь постачальника грошові кошти у розмірі 979295,76грн., що підтверджується платіжною інструкцією №132 від 23.02.2022р. (а.с. 25, т.1).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Поряд з цим, доказів виконання зобов`язання з поставки товару матеріали справи не містять та зворотнього відповідачем доведено суду не було, доводи позивача не спростовано.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання Продавця перед Покупцем по поставці Товару (певної партії Товару) і виникає нове грошове зобов`язання.

Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 Цивільного кодексу України, умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови Покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від Продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги Покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

При цьому, оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Приватним підприємством Дніпронафтопродукти прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору поставки нафтопродуктів №16/2022 від 15.02.2022 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача 979295,76 грн. - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 11751,55 грн. (1.5% х 0,8%) покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Промбудресурс КР задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства Дніпронафтопродукти (73000, м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 131 Б; код ЄДРПОУ 37353561) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Промбудресурс КР (50086, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, буд. 81 А; код ЄДРПОУ 39942919) грошові кошти у розмірі 979295 (дев`ятсот сімдесят дев`ять тисяч двісті дев`яносто п`ять) грн. 76 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 11751 (одинадцять тисяч сімсот п`ятдесят одну) грн. 55 коп.

Повний текст рішення складено 28 лютого 2024 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко