Ухвала

від 27.11.2023 по справі 922/4943/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"27" листопада 2023 р. м ХарківСправа № 922/4943/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

розглянувши матеріали

позовної заявиПриватного акціонерого товариства "Вераллія Україна", 35314, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Зоря, вул. Промислова, буд. 1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Садін Трейд", 61023, м. Харків, вул. Пушкінська, 104 Д простягнення 5 910 804,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонере товариство "Вераллія Україна" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "Садін Трейд" про стягнення заборгованості за поставлений товар у 3 032 105,79 грн., пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань у розмірі 209 624,28 грн., суму збитків від інфляції у розмірі 1 271 576,50 грн., 18% річних у розмірі 1,453,829,60 грн.

Також до стягнення заявлені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором купівлі - продажу № УКР/2019/003 від 15.02.2019 року.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви (вх. № 4943/23), дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Наведені норми свідчать про те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Реалізація особою права на подання позову до суду здійснюється шляхом дотримання визначеної процесуальним законом процедури (порядку) захисту порушених прав, яка передбачає виконання чітких та передбачуваних вимог Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту позовної заяви, документів, які додаються до неї, недотримання яких має негативні наслідки для позивача, зокрема, передбачені частиною п`ятою статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

З аналізу вищевикладеного слідує, що реалізація права на звернення до суду із позовом є процесуальною дією в суді, яка має здійснюватися або самою особою у порядку самопредставництва, або її процесуальним представником.

При цьому підписання та/або подання позовної заяви є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.

Відповідно до частин 1, 3 та 4 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Частиною 5 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Згідно частини 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина 3 статті 60 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлений перелік документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, якими можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Частиною 1 та 2 статті 61 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, її підписано від імені позивача представником - Дегтярьовим А.О. та у якості доказів у підтвердження його повноважень до позовної заяви додано довіреність на справу на провадження № від 21.11.2023 року у порядку передоручення, з якої вбачається, що Саксік Даніель на підставі Витягу з ЄДР від 23.01.23 року, щодо Приватного акціонерного товариства "Вераллія Україна" уповноважив, в порядку передоручення, Дертярьова А.О. представляти інтереси товариства у судах України (у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.

Також позивачем додано посадову інструкцію старшого юристконсульта Приватного акціонерного товариства "Вераллія Україна".

При цьому, до позовної заяви позивачем не надано належного доказу, що представник позивача Дертярьов А.О. є адвокатом, або має право здійснювати представництво (самопредставницво) інтересів позивача у відповідності до вимог законодавства та Господарського процесуального кодексу України.

У постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.07.2020 року у справі № 905/2203/19 та від 13.08.2021 року у справі № 910/21107/20 зазначено, що процесуальний закон допускає дві форми поведінки суду у разі встановлення порушень/недоліків щодо особи/повноважень особи, яка підписала позовну заяву/заяву/скаргу тощо, а саме: залишення без руху позовної заяви/заяви/скарги із наданням заявнику строку для усунення відповідних недоліків або повернення цієї заяви.

З огляду на наведені положення процесуального закону, суд має залишити позовну заяву/заяву/скаргу без руху, відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі наявності у суду сумніву у достовірності, достатності та належності доказів стосовно повноважень особи, що її підписала, надавши заявнику строк для усунення відповідних недоліків. У протилежному випадку, зокрема за відсутності доказів повноважень особи, що підписала позовну заяву/заяву/скаргу, у суду відсутні підстави для залишення її без руху відповідно до положень частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, а суддя у цьому випадку, відповідно до пункту 1 частини 5 статті 174 цього Кодексу, повертає позовну заяву і додані до неї документи.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.02.2022 року у cправі № 910/9150/21.

Враховуючи вищевикладене, позивачем в порушення вимог Господарського процесуального кодексу України не надано до суду належних та допустимих доказів, щодо повноважень представника позивача на підписання позовної заяви.

Окрім того, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником та підписантом Приватного акціонерного товариства "Вераллія Україна" зазначено Саксік Д.

Будь-яких інших відомостей, щодо осіб, які мають право здійснювати представництво юридичної особи, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не вбачається.

Крім того, 18.10.2023 року введено в дію Закон України №3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами".

Згідно з частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

При цьому, позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позивачем в порушення вимог пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивачем зазначено ціну позову 5 910 804,93 грн., та у прохальній частині позовної заяви, просить суд, стягнути заборгованість за поставлений товар у 3 032 105,79 грн., пеню у сумі 209 624,28 грн., суму збитків від інфляції у розмірі 1 271 576,50 грн., 18% річних у розмірі 1,453,829,60 грн., що за розрахунком суду складає суму у загальному розмірі 5 910 803,94 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивачем в порушення вимог пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України не вірно зазначено ціну позову, та не додано до матеріалів справи обґрунтованого розрахунку заявлених у прохальній частині позовної заяви сум, а саме: суми боргу 3 032 105,79 грн., пені у сумі 209 624,28 грн., суми збитків від інфляції у розмірі 1 271 576,50 грн., 18% річних у розмірі 1,453,829,60 грн., що за розрахунком суду складає суму у загальному розмірі 5 910 803,94 грн.

Пунктом 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу;

При цьому, позивачем у позовній заяві зазначено, що враховуючи, що відповідач є юридичною особою, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, позивач звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Разом з тим, в частині 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Положення частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України мають імперативний характер, що відповідно свідчить про обов`язковість надсилання позовної заяви з додатками до моменту звернення до суду з позовом чи то через електронний кабінет, чи то засобами поштового зв`язку у випадку відсутності такого кабінету.

Тобто, посилаючись на положення абзацу 2 частини 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України позивач залишає поза увагою положення абзацу 1 частини 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, якою також закріплено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншому учаснику у паперовій формі листом з описом вкладення у випадку відсутності у такого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у такого учасника справи електронного кабінету.

Водночас, судом враховано, що відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України останній визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (стаття 2 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, проте в силу вказаних вище положень, на переконання суду не направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками листом з описом вкладення суперечить імперативній нормі (частина 1 стаття 172 Господарського процесуального кодексу України), яка застосовується судом при вирішенні питання відкриття провадження у справі та фактично позбавляє відповідача можливості ознайомитися із заявленими до нього вимогами.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без руху в силу недотримання позивачем вимог пункту 1 частини 1 статті 164 та частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України та не звільнення позивача від обов`язку надіслати першу заяву по суті спору відповідачу навіть за наслідками набрання чинності та введення в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 року.

При цьому, суд враховує, що належним доказом відправлення відповідачеві заяви і доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Згідно частини 1, частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу час на усунення недоліків.

Суд звертає увагу позивача, що за умовами частини 3, частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до Господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись статтями 162, 174, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заву Приватного акціонерного товариства "Вераллія Україна" (вх. № 4943/23) залишити без руху.

2. Встановити Приватному акціонерному товариству "Вераллія Україна" строк на усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити Приватному акціонерному товариству "Вераллія Україна" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- докази у підтвердження повноважень представника позивача Дегтярьова А.О. (є адвокатом, або має право здійснювати представництва (самопредставницво) інтересів позивача у відповідності до вимог законодавства та Господарського процесуального кодексу України.);

- зазначення ціни позову із урахуванням прохальної частини позовної заяви;

- обґрунтований розрахунок суми позовних вимог визначених у прохальній частині позовної заяви (із зазначенням періодів нарахувань, сум на які здійснено нарахування);

- зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача, представника позивача (адвоката) та відповідача.

- докази у підтвердження направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача (опис вкладення у цінний лист).

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

Ухвала складена та підписана 27 листопада 2023 року

СуддяО.О. Ємельянова