Рішення

від 15.11.2023 по справі 924/688/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2023 р. Справа № 924/688/23

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали справи

за позовом керівника Шепетівської окружної прокуратури м. Шепетівка Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах

1. Західного офісу Державної аудиторської служби м. Львів

2. Шепетівської міської ради м. Шепетівка Хмельницької області

3. Комунального некомерційного підприємства "Шепетівськабагатопрофільна лікарня" Шепетівської міської ради м. Шепетівка Хмельницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ММЕ" с. Чайки Бучанського району Київської області

про стягнення 65528,28 грн

Учасники процесу:

прокурор: Приступа В.І. - прокурор Хмельницької обласної прокуратури, діє на підставі службового посвідчення № 072550 від 01.03.2023

позивач 1:Нестерук М.П. - представник, діє на підставі відомостей, внесених в ЄДР

позивач 2: не з`явився

позивач 3: не з`явився

відповідач: Тарасун В.Г. - адвокат, діє на підставі ордера серія АА №1339574 від 15.08.2023

Рішення приймається 15.11.2023, оскільки в судовому засіданні 30.10.2023 оголошувалась перерва.

В судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Хмельницької області 23.06.2023 надійшла позовна заява керівника Шепетівської окружної прокуратури м. Шепетівка Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах: 1.Західного офісу Державної аудиторської служби м. Львів, 2. Шепетівської міської ради м.Шепетівка Хмельницької області, 3.Комунального некомерційного підприємства "Шепетівська багатопрофільна лікарня" Шепетівської міської ради м. Шепетівка Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ММЕ" с. Чайки Бучанського району Київської області про стягнення 65528,28 грн. В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що вивченням інформації електронної системи публічних закупівель "Прозорро" встановлено факти, що свідчать про порушення вимог законодавства при використанні бюджетних коштів. Зазначає, що КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" Шепетівської міської ради було заплановано проведення у грудні 2021 року закупівлі товару системи постачання медичних газів: системи постачання, очікуваною вартістю 8 304,8 тис. грн за процедурою закупівлі "без використання електронної системи закупівель". За наслідками проведеної спрощеної закупівлі між КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" Шепетівської міської ради та ТОВ "ММЕ" 06.12.2021 укладено договір № 570-к на закупівлю товару. Прокурор зауважує, що під час виконання умов договору відповідачем в порушення вимог п.п. 6.1, 6.3 допущено несвоєчасну поставку товару, що є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої п.9.1 договору. Так, за умовами договору постачальник зобов`язувався протягом 5 календарних днів з дня підписання договору (до 11.12.2021) поставити товар, а замовник - прийняти і оплатити зазначений товар (п.п. 1.1, 6.1 договору). На виконання вказаних умов договору КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" 28.12.2021 згідно платіжних доручень № 3, 5 від 28.12.2021 перерахувало ТОВ "ММЕ" платіж в розмірі 8 304 800,00 гривень. Водночас, в порушення умов п. 6.1 договору, відповідно акту приймання-передачі обладнання № 93 від 28.12.2021 та видаткової накладної № 82 від 28.12.2021 ТОВ "ММЕ" передало обладнання: систему постачання медичних газів (систему кисневого постачання) лише 28.12.2021. Тому на підставі п. 9.2 договору прокурор зазначає про наявність підстав для стягнення неустойки за несвоєчасно поставлений товар в розмірі 65 528,28 грн. КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" 19.01.2023 на адресу ТОВ "ММЕ" направляло претензію з вимогою сплатити нараховану неустойку. Однак, вказану претензію відповідач проігнорував, а кошти до бюджету не сплатив. Оскільки позивачі не вживали дій, спрямованих на захист інтересів держави, то керівник Шепетівської окружної прокуратури на підставі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2023 справу передано на розгляд судді Гладію С.В.

Ухвалою суду від 28.06.2023 вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду (суддя Гладій С.В.) та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 12:00 год. 31.07.2023.

Відповідно до ухвали суду від 31.07.2023 задоволено самовідвід судді Гладія С.В. від участі у розгляді справи №924/688/23. Справу №924/688/23 передано уповноваженій особі суду для вирішення питання про здійснення повторного автоматичного розподілу.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2023 справу №924/688/23 передано для розгляду судді Субботіній Л.О.

Ухвалою суду від 03.08.2023 справу №924/688/23 прийнято до свого провадження суддею Субботіною Л.О. та призначено підготовче засідання у справі № 924/688/23 на 11:30 год. "04" вересня 2023 року.

До суду від представника відповідача надійшов відзив на позов від 01.09.2023, у якому останній вказав про відсутність факту порушення договору. Зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 225 (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі - постанова №225) затверджено Перелік товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України (далі - Перелік № 225). У разі закупівлі товару, який включений до переліку товарів, визначених постановою №225, замовник оприлюднює звіт про укладений договір, а не застосовує процедуру закупівлі, визначену Законом України "Про публічні закупівлі". У переліку № 225 наявні транспортні засоби для закладів охорони здоров`я системи екстреної медичної допомоги та санітарної авіації (авіаційної медицини), зокрема: Код згідно з УКТЗЕД 9019200000 - Назва товару (медичного виробу) - Апарат штучної вентиляції легень. За таких обставин, закупівля за договором здійснена позивачем 3 у відповідності до Закону № 530 та постанови № 225, без застосування електронної системи закупівель, а саме шляхом укладання прямого договору та публікації відповідного звіту в електронній системі закупівель. Таким чином, дія норм Закону України "Про публічні закупівлі", в тому числі п. 4 ч. 5 ст. 41 не поширюється на договір, а тому сторони мають право на власний розсуд вносити зміни до договору, керуючись положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Звертає увагу, що позивач 3 та відповідач, керуючись принципом свободи договору та у відповідності до норм Цивільного та Господарського кодексів України, за взаємної згоди внесли зміни до договору в частині строків його виконання та покращення якості товару відповідачем, що підтверджується додатковою угодою №1, звітом про договір закупівлі та звітом про виконання договору про закупівлю, визначивши строк поставки товару до 31.12.2021. Як підтверджується актом приймання-передачі № 93, видатковою накладною № 82 від 28.12.2021 відповідачем було поставлено товар покращеної якості у строк погоджений сторонами та визначений вищевказаними звітами (до 31.12.2021), а тому відсутній сам факт порушення строків поставки товару, а відтак відсутні підстави настання відповідальності у формі застосування штрафних санкцій. Також відповідач, посилаючись на ст. 258 ЦК України, вказує, що перебіг позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за порушення строків поставки закінчився 27.12.2022 включно. Водночас, позовна заява була подана до суду 23.05.2023. При цьому зауважує, що у спірних правовідносинах строки позовної давності слід обраховувати з моменту коли про порушення своїх прав дізналось КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" Шепетівської міської ради Хмельницької області, тобто з моменту виникнення спірних правовідносин. Тому відповідач у даній справі заявляє та просить суд застосувати до позовних вимог строки позовної давності, як складову принципу юридичної визначеності та верховенства права. Крім того, відповідач вказує, що прокурором при наведені свого розрахунку штрафних санкцій не застосовано приписи ст. 254 ЦК України, в зв`язку із чим строк прострочення товару визначено хибно, оскільки 11.12.2021 є вихідним днем. З огляду на викладене, відповідач просить застосувати до заявлених позовних вимог строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову.

В підготовчому засіданні 04.09.2023 суд, зокрема продовжив відповідачу строк для подання відзиву на позов та прийняв його до розгляду, зобов`язав відповідача надати суду докази надіслання відзиву на позов іншим учасникам справи, продовжив позивачам та прокурору строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву до 14.09.2023 включно, відклав підготовче засідання у справі №924/688/23 на 10:00 год. 20 вересня 2023 року, про що постановлені ухвали із занесенням до протоколу судового засідання.

До суду 18.09.2023 від прокурора надійшла відповідь на відзив, у якій останній вказує, що дійсно між сторонами 30.12.2021 укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки № 570-к від 06.12.2021, якою сторони узгодили кількість, маркування та якість товару, що поставляється. Жодних обумовлень про продовження строків поставки у додатковій угоді не зазначено. Більш того, у п. 3 додаткової угоди сторони наголосили, що інші умови договору залишаються незмінними, і сторони підтверджують по ним свої зобов`язання. Прокурор звертає увагу, що за приписами статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Отже, однією із основних умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Щодо пропуску строку позовної давності прокурор вказує, що йому про встановлені порушення стало відомо з акту перевірки закупівлі, проведеної Управлінням Західного офісу Держаудитслужби Хмельницької області, яка надійшла на адресу органів прокуратури 16.01.2023. Шепетівська міська рада та КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" були позбавленні можливості звернення до суду, у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби та введенням на території України карантину. Окрім того, 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан, військові дії на території України, що також позбавило позивачів можливості звернутись до суду. Звертає увагу на розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України та зазначає, що строк позовної давності за позовними вимогами прокурора не пропущений, він продовжився на строк дії карантину та воєнного стану в Україні. Крім того, прокурор заперечує порушення ст. 254 ЦК України при нарахуванні санкцій. Зазначає, що відповідно до п. п. 6.1., 6.3. договору, ТОВ "ММЕ" зобов`язувалось здійснити поставку товару протягом 5 календарних днів після підписання цього договору. І у разі поставки товару терміни виконання зобов`язань перед замовниками були б дотримані. Враховуючи викладене, сума неустойки в разі невиконання зобов`язання обчислюється за календарними днями. У поняття "робочий день" входить тільки той час, який працівник витрачає на своєму робочому місці відповідно до штатного розкладу або за умовами трудового договору. Або це можуть бути будь-які періоди часу, які були обумовлені з начальством організації та відзначені документально. Вказані умови в договорі відсутні. Окрім того, порядок нарахування неустойки за кожен день прострочення поставки товару узгоджено сторонами в п. 9.2 договору.

В підготовчому засіданні 20.09.2023 суд постановив ухвали із занесенням до протоколу судового засідання про встановлення відповідачу строку для подання заперечень на відповідь на відзив до 29 вересня 2023 року включно, продовження строку підготовчого провадження у справі №924/688/23 на тридцять днів та відкладення підготовчого засідання на 15:00 год. 04 жовтня 2023 року.

До суду 03.10.2023 від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній, посилаючись на ст.ст. 205, 207 ЦК України, ст.181 ГК України, зазначає, що зі звіту про договір закупівлі та звіту про виконання договору про закупівлю UА-2021-12-06-015783-0 вбачається, що замовником була прийнята пропозиція змінити строк постачання товару з 5 календарних днів до 31.12.2021. Зазначені звіти є публічними та з урахуванням того, що вони формуються з боку замовника, необхідно дійти логічного, законного та справедливого висновку про відсутність порушення умов договору, у зв`язку із здійсненням постачання товару 28.12.2021. Також відповідач наполягає на врахуванні положень ст. 254 ЦК України до спірних правовідносин.

Згідно з ухвалами від 04.10.2023, які постановлені шляхом занесення до протоколу судового засідання, суд продовжив відповідачу строк для подання заперечень та прийняв їх до розгляду, а також відклав підготовче засідання у справі №924/688/23 на 09:20 год. 16 жовтня 2023 року.

На адресу суду 05.10.2023 надійшла заява про зміну предмету позову, в якій прокурор зазначає, що у спірних правовідносинах КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня та є замовником товару в обсязі та в межах видатків, визначених Шепетівською міською радою. В свою чергу, міська рада, будучи засновником КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня", яка фінансує його діяльність, здійснює управління ним та контроль за його фінансово-господарською діяльністю, зобов`язана контролювати питання ефективності використання бюджетних коштів при укладенні договору про закупівлю, у зв`язку із чим Шепетівська міська рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру для захисту інтересів територіальної громади під час укладення договору, а тому виступає належним позивачем у даній справі. Тому прокурор вважає, що неустойка нарахована за договором № 570-к від 06.12.2021 має бути стягнута на користь Шепетівської міської ради. В зв`язку із вказаним прокурор просив прийняти до розгляду позовні вимоги в наступній редакції: 1. Стягнути з ТОВ "ММЕ" на користь Шепетівської міської ради 65528,28 грн неустойки, нарахованої за договором № 570-к від 06.12.2021.

В підготовчому засіданні 16.10.2023 суд постановив ухвали із занесенням до протоколу судового засідання про прийняття до розгляду заяви прокурора про зміну предмету позову від 29.09.2023, закриття підготовчого провадження та призначення справи №924/688/23 до судового розгляду по суті на 10:00 год. 30 жовтня 2023 року.

У зв`язку із виникненням під час судового засідання технічних проблем, що унеможливили його подальше проведення, суд в судовому засіданні 30.10.2023 оголосив перерву до 10:00 год. 15 листопада 2023 року.

Прокурор в судовому засіданні 15.11.2023 підтримав позовні вимоги з підстав, що викладені у позовній заяві з врахуванням заяви про зміну предмету позову.

Позивач 1 в судовому засіданні 15.11.2023 підтримав позовні вимоги. У письмових поясненнях повідомив, що за результатами заходу державного фінансового контролю складено акт перевірки закупівлі щодо дотримання вимог законодавства про публічні закупівлі здійсненої Комунальним некомерційним підприємством "Шепетівською багатопрофільною лікарнею" №05-09/21 від 27.12.2022, який підписаний без заперечень. В акті зазначено, що в недотримання пункту 6.1 договору №570-к від 06.12.2021 поставка товару проведена 28.12.2021 відповідно до акту приймання - передачі обладнання № 93 від 28.12.2021 та видаткової накладної № 82 від 28.12.2021. Станом на дату проведення перевірки закупівлі лікарнею недоотримано доходи внаслідок невжиття відповідних управлінських дій в розмірі 65 528,28 гривень. Отже, враховуючи вищевикладене, зазначене порушення відбулось внаслідок недотримання посадовими особами ст. 526 Цивільного кодексу України. В поясненнях зазначено, що листом від 06.01.2023 №132205-14/65-2023 управління направило лікарні вимогу про усунення недоліків виявлених перевіркою. На виконання вищевказаної вимоги, лікарня направила управлінню копію листа - претензії від 19.01.2023, адресованої ТОВ "ММЕ". Тому на звернення прокурора управління листом від 28.03.2023 повідомило, що оскільки вимога про вжиття заходів по забезпеченню стягнення з ТОВ "ММЕ" неустойки шляхом проведення претензійно-позовної роботи КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" виконана, то управління не має законних підстав для звернення до суду на підставі п. 10 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".

Позивач 2 повноважного представника для участі в судовому засіданні 15.11.2023 не направив, причин неявки суду не повідомив.

Представник позивача 3 до суду не з`явився, у надісланій до суду заяві від 14.11.2023 просив справу розглядати без його участі. Вказував, що позов підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.11.2023 заперечив проти позовних вимог з підстав, що викладені у відзиві на позов та запереченнях.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.

Між Комунальним некомерційним підприємством "Шепетівська багатопрофільна лікарня" Шепетівської міської ради Хмельницької області (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ММЕ" (далі - постачальник) 06.12.2021 укладено договір поставки №570-к (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю товар, здійснити монтаж, проведення пуско- налагоджувальних робіт, навчання персоналу у встановлений строк та на умовах визначених цим договором за найменуванням предмету закупівлі код ДК 021:2015:33150000-6 Апаратура для радіотерапії, механотерапії, електротерапії та фізичної терапії (Системи постачання медичних газів, система зберігання та постачання кисню Оху-Gold-90 у складі: Повітряний компресор в кількості 1-шт, Повітряний бак (ресивер) в кількості 1-шт, осушувач повітря (осушувач) в кількості 1-шт, генератор в кількості 1- шт, кисневий бак (ресивер) в кількості 1-шт., контейнер - 2 шт., НК 024:2019:36271. Система медичного газу / вакуумного трубопроводу в кількості 1 шт), дане обладнання закуповується по об`єкту "Реконструкція системи киснепостачання в Комунальному некомерційному підприємстві "Шепетівська багатопрофільна лікарня" Шепетівської міської ради Хмельницької області по вул. Котика Валі, 85, в м. Шепетівка" в подальшому в даному договорі - "товар", зазначений в асортименті, кількості, якості, технічним характеристикам та ціні, визначених в специфікації (додаток 1) до цього договору, який є невід`ємною частиною даного договору, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених даним договором.

За умовами п.п. 2.1. - 2.3 договору ціни на товар встановлюються в національній валюті України.

Загальна сума договору: 8 304 800,00 грн (вісім мільйонів триста чотири тисячі вісімсот гривень 00 копійок) без ПДВ (із них: кошти обласного бюджету - 7 474 320,00 грн, кошти місцевого бюджету - 830480,00 грн).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що оплата товару здійснюється покупцем за рахунок коштів обласного та місцевого бюджету, затверджених його кошторисом, у відповідності з вимогами Бюджетного кодексу України.

Згідно з п.п. 3.2, 3.3 договору датою здійснення оплати вважається дата списання коштів з поточного рахунку покупця в повному обсязі. Розрахунки проводяться в безготівковій формі.

Відповідно до п. 3.6 договору оплата проводиться в безготівковій формі після пред`явлення постачальником рахунку на оплату товару та/або видаткової накладної на товар та/або акту приймання-передачі товару, але не пізніше ніж через 7 днів з дня отримання товару покупцем.

Покупець здійснює попередню оплату відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1070 за даним договором у розмірі, що не може перевищувати 30 відсотків від ціни договору. Постачальник зобов`язаний надати підтверджуючі документи використання сплачених коштів не пізніше ніж за три місяці з дати оплати. Попередня оплата здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів постачальнику на небюджетні рахунки, відкриті на його ім`я в органах Державної казначейської служби у встановленому законодавством порядку, з подальшим використанням зазначених коштів постачальником виключно з таких рахунків на цілі, визначені даним договором. Попередня оплата здійснена за даним договором є авансом. Постачальник зобов`язаний використовувати одержану попередню оплату відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1070. Якщо попередня оплата отримується постачальником в останньому місяці поточного року, він має бути закритий не пізніше 27 числа зазначеного місяця відповідного року (п. 3.7 договору).

Згідно з п. 6.1 договору постачальник здійснює поставку товару покупцеві протягом п`яти календарних днів після підписання цього договору та у відповідності до специфікації, кількості та якості товару.

Пунктом 6.2 договору визначено, що постачальник здійснює поставку товару за місцем знаходження покупця: Хмельницька область, місто Шепетівка, вул. Котика Валі, 85.

За умовами п. 6.3 договору постачальник зобов`язаний забезпечити поставку, монтаж та налагодження товару у строки, встановлені цим договором.

Відповідно до п. 6.5 договору датою поставки є дата коли товар належним чином та відповідної якості переданий у власність покупця.

Пунктом 6.6 договору визначено, що зобов`язання постачальника щодо поставки товару вважається виконаними в повному обсязі з моменту передачі товару у власність покупця, після здійснення монтажу, проведення пуско - налагоджувальних робіт, навчання персоналу, підписання акту введення в експлуатацію.

У разі несвоєчасного постачання товару в термін, зазначений у п. 6.1 цього договору постачальник сплачує покупцю за кожний день прострочення неустойку, яка нараховується в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла протягом терміну прострочення, від вартості непоставленого товару, але не більше 10% від суми поставленого товару (п. 9.2 договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного його виконання (п. 12.1 договору).

Згідно з п. 12.3 договору зміни і доповнення до договору можуть бути внесені лише за взаємною згодою сторін.

Договір підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток.

Додатком №1 до договору оформлено специфікацію ДК 021:2015:33150000-6 Апаратура для радіотерапії, механотерапії, електротерапії та фізичної терапії, в якій зазначена, зокрема вартість товару 8304800,00 грн, додатком №2 оформлено технічну специфікацію.

Матеріали справи містять звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель UA-2021-12-06-015783-с, в якому зазначено, зокрема строк поставки товарів - по 31 грудня 2021 року, строк виконання договору: від 06.12.2021 до 31.12.2021, джерело фінансування закупівлі -обласний та місцевий бюджет.

ТОВ "ММЕ" зверталось до КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" з листом № 1150/1222 від 11.12.2021, в якому повідомляло про затримку поставки згідно договору №570-к від 06.12.2022. Тому просило змінити термін поставки в договорі (п. 6.1) на 28.12.2021.

Додатковою угодою №1 до договору від 30.12.2021, сторони внесли зміни до додатку № 1 специфікації та додатку № 2 технічної специфікації до договору. Відповідно до п. 3 вказаної додаткової угоди інші умови договору залишаються незмінними і сторони підтверджують по ним свої зобов`язання.

Про внесення змін до договору про закупівлю в електронній системі закупівель "Prozorro" опубліковано оголошення, в якому зазначено, зокрема дату внесення змін до договору про закупівлю: 30.12.2021, опис змін, що внесені до істотних умов договору: покращення якості предмета закупівлі без збільшення суми визначеної в договорі про закупівлю.

На виконання умов договору та додаткової угоди № 1 на підставі акту приймання - передачі обладнання №93 від 28.12.2021 та видаткової накладної № 82 від 28.12.2021 ТОВ "ММЕ" передало, а КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" прийняло визначене у договорі обладнання.

Згідно з платіжними дорученнями №3 та №5 від 28.12.2021 КНП "Шепетівська лікарня" сплатила на користь ТОВ "ММЕ" 8304800,00 грн за систему зберігання та постачання кисню.

До справи долучений звіт про виконання договору про закупівлю UA-2021-12-06-015783-с, сформований 05.01.2022, в якому зазначено, зокрема строк поставки товарів - до 31 грудня 2021 року, строк дії договору про закупівлю: від 06.12.2021 до 31.12.2021, джерело фінансування закупівлі - обласний та місцевий бюджет,

Матеріали справи містять документи про виділення бюджетних коштів на процедуру закупівлі, а саме: довідку про зміни до кошторису на 2021 рік №10 від 29.09.2021, довідку про зміни до помісячного плану використання бюджетних коштів на 2021 рік № 10 від 29.09.2021, довідку про зміни до плану використання бюджетних коштів на 2021 рік №10 від 29.09.2021, зведення показників спеціального фонду кошторису на 2021 рік КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня", довідку про зміни до кошторису на 2021 рік №11 від 04.11.2021, довідку про зміни до помісячного розпису асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету спеціального фонду бюджету на 2021 рік) №11 від 04.11.2021, довідку про зміни до плану використання бюджетних коштів на 2021 рік №11 від 04.11.2021, довідку про зміни до помісячного плану використання бюджетних коштів на 2021 рік №11 від 04.11.2021, зведення показників спеціального фонду кошторису на 2021 рік КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня", довідку про зміни до кошторису на 2021 рік №229 від 04.11.2021, довідку про зміни до плану спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) на 2021 рік №229 від 04.11.2021, реєстр змін №78 від 05.11.2021 розподілу показників зведених планів асигнувань спеціального фонду місцевих бюджетів (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) на 2021 рік від 05.11.2021, довідку про зміни до кошторису на 2021 рік №198 від 29.09.2021, довідку про зміни до плану спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) №198 від 29.09.2021, реєстр змін №53 від 07.10.2021 розподілу показників зведених планів асигнувань спеціального фонду місцевих бюджетів (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) на 2021рік.

На підтвердження порушення умов договору на закупівлю товару та наявності підстав для стягнення неустойки, прокурор долучив до матеріалів справи акт перевірки закупівлі системи постачання медичних газів: системи киснепостачання (Система постачання медичних газів, система зберігання та постачання кисню ОхуGold-90 у складі: Повітряний компресор, Повітряний бак (ресивер), Осушувач повітря (осушувач), Генератор, Кисневий бак (ресивер), контейнер, код за ДК 021:2015: 33150000-6 Апаратура для радіотерапії, механотерапії, електротерапії та фізичної терапії; код за НК 024:2019: 36271 Система медичного газу / вакуумного трубопроводу, код УКТЗЕД 9019 20 00 00 система киснепостачання, киснева станція) за номером ID: UА-2021-12-06-015783-С, щодо дотримання вимог законодавства про публічні закупівлі здійсненої Комунальним некомерційним підприємством "Шепетівською багатопрофільною лікарнею" №05-09/21 від 27.12.2022, складений Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області.

В акті зазначено, що в недотримання пункту 6.1 договору №570-к від 06.12.2021 поставка товару проведена 28.12.2021 відповідно до акту приймання - передачі обладнання № 93 від 28.12.2021 та видаткової накладної № 82 від 28.12.2021. В пункті 9.2 розділу 9 договору "Відповідальність сторін" передбачено, що у разі несвоєчасного постачання товару в термін, зазначений у п.6.1 цього договору, постачальник сплачує покупцю за кожен день прострочення неустойку, яка нараховується у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла протягом терміну прострочення, від вартості непоставленого товару, але не більше 10% від суми непоставленого товару. Станом на дату проведення перевірки закупівлі лікарнею недоотримано доходи внаслідок невжиття відповідних управлінських дій в розмірі 65528,28 гривень. зазначене порушення відбулось внаслідок недотримання посадовими особами ст. 526 ЦК України. Також зазначено, що внаслідок невжиття заходів щодо нарахування ТОВ "ММЕ" неустойки лікарня втратила можливу суму додаткових доходів, розрахована сума складає 65528,28 грн.

Листом від 06.01.2023 Управління західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області повідомило КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" про виявленні порушення та недоотримання лікарнею 65528,28 грн внаслідок порушень під час проведення закупівлі та просило надати інформацію про вжитті заходи з усунення недоліків.

У відповідь на вказаний лист, КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" листом № 20/458 від 27.03.2023 повідомила, що з метою забезпечення стягнення неустойки шляхом претензійно - позовної роботи 19.01.2023 на адресу ТОВ "ММЕ" направлено претензію №20/80. Однак відповіді від даної організації не отримано. Також з метою захисту законних інтересів, адміністрація лікарні звернулась до Шепетівської окружної прокуратури.

Керівник Шепетівської окружної прокуратури звертався до Шепетівського міського голови з листом №54/2-699вих-23 від 20.01.2023, в якому повідомляв про неналежне виконання ТОВ "ММЕ" умов договору на закупівлю товару № 570-к від 06.12.2021, в зв`язку із чим станом на 18.01.2023 лікарнею недоотримано доходи в розмірі 65 528,28 грн (нарахована неустойка). Тому прокурор просив надати копії документів по проведеній закупівлі, інформацію чи вживались заходи щодо стягнення вказаних коштів, причини невжиття таких заходів та чи будуть вживатись в майбутньому.

У відповідь на вказане звернення, міський голова в листі № 03-08/357 від 27.01.2023 повідомив, що Шепетівська міська рада не має жодного впливу на правовідносини, що виникли між суб`єктами у сфері публічних закупівель, зокрема щодо вжиття заходів представницького характеру. Зазначив, що бюджетом Шепетівської міської територіальної громади не передбачені витрати по оплаті судового збору, тому просив прокурора самостійно вжити заходів представницького характеру в інтересах КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня".

У листі № 54/2-701вих-23 від 20.01.2023, адресованому головному лікарю КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня", керівник Шепетівської окружної прокуратури повідомляв про порушення ТОВ "ММЕ" умов договору на закупівлю товару № 570-к від 06.12.2021, внаслідок чого лікарнею станом на 18.01.2023 лікарнею недоотримано доходи в розмірі 65 528,28 грн, та просив надати інформацію про вжиті заходи щодо стягнення до міського бюджету недоотриманого доходу, причини невжиття таких заходів та чи будуть вживатись в майбутньому.

Листом № 20/126 від 30.01.2023 КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" повідомила прокурора, що адміністрацією лікарні 19.01.2023 був направлений лист-претензія до ТОВ "ММЕ". На даний час відповіді на претензію від постачальника не отримано. Тому адміністрація просила здійснити представництво інтересів лікарні в суді з метою захисту законних інтересів. Додатком до листа оформлено лист - претензію №20/80 від 19.01.2023.

Також заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури звертався до Департаменту охорони здоров`я Хмельницької обласної державної адміністрації з листом № 54/2-854вих-23 від 24.01.2023, в якому повідомляв про неналежне виконання ТОВ "ММЕ" умов договору на закупівлю товару № 570-к від 06.12.2021, в зв`язку із чим станом на 18.01.2023 лікарнею недоотримано доходи в розмірі 65 528,28 грн (нарахована неустойка). Тому прокурор просив надати інформацію чи вживались заходи щодо стягнення вказаних коштів, причини невжиття таких заходів та чи будуть вживатись в майбутньому.

Листом №03-01/253 від 03.02.2023 Департамент охорони здоров`я Хмельницької обласної державної адміністрації повідомив прокурора, що заходи щодо стягнення до бюджету недоотриманого доходу, пенесеного лікарнею при виконані договору №570-к від 06.12.2021 департаментом не вживалися.

В подальшому 20.03.2023 керівник Шепетівської окружної прокуратури звернувся із листом № 54/2-2550вих-23 до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області, у якому просив повідомити, чи вживались заходи щодо стягнення до бюджету недоотриманого доходу, понесених лікарнею при виконані договору №570-к від 06.12.2021 у відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансово контролю в Україні" та чи будуть вжиті заходи в майбутньому.

У відповідь на вказане звернення, Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області листом від 28.03.2023 повідомило прокурора, що управлінням проведено перевірку закупівель щодо дотримання вимог законодавства про публічні закупівлі, здійсненої КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня". Листом від 06.01.2023 управління направило КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" вимогу про усунення виявлених перевіркою недоліків. На виконання вказаної вимоги лікарня направила управлінню копію листа-претензії від 19.01.2023 № 20/80, адресованої ТОВ "ММЕ". Вказало, що оскільки вимога про вжиття заходів по забезпеченню стягнення з ТОВ "ММЕ" неустойки шляхом проведення претензійно-позовної роботи КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" виконана, то управління не має законних підстав для звернення до суду на підставі п. 10 статті 10 Закону.

Оскільки позивачі самостійно не звернулися до суду із позовом, то листом №54/2-2885вих-23 від 29.03.2023 керівник Шепетівської окружної прокуратури повідомив Західний офіс Державної аудиторської служби, Шепетівську міську раду та КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" Шепетівської міської ради Хмельницької області про намір здійснення представництва в суді законних інтересів держави в особі вказаних юридичних осіб шляхом пред`явлення позову до Господарського суду Хмельницької області про стягнення неустойки в розмірі 65528,28 грн.

Крім того, матеріали справи містять наказ ТОВ "ММЕ" "№1 від 28.09.2018, протокол №1 зборів засновників ТОВ "ММЕ" від 25.09.2018, статут ТОВ "ММЕ", затверджений протоколом зборів засновників №1 від 25.09.2018 року, витяг з реєстру платників податку на додану вартість ТОВ "ММЕ".

Аналізуючи надані докази та пояснення учасників процесу, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст. 53 ГПК України).

Отже, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах. Також звертала увагу, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункти 26, 27), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункти 80, 81), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункти 8.16, 8.17) і №922/1830/19 (підпункти 7.1, 7.2)).

У пункті 55 постанови від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", якою визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Абзацом 3 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю медіа, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

При цьому у постанові від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 Велика Палата Верховного Суду підтвердила свої висновки, викладені у пункті 9 постанови від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, про те, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII, має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи. Разом з цим слід враховувати, що у контексті засадничого положення частини другої статті 19 Конституції України відсутність у Законі № 1697-VII інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

Поняття "інтереси держави" визначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99, зазначивши, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.

У даній справі керівник Шепетівської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Шепетівської міської ради, Західного офісу Державної аудиторської служби України та Комунального некомерційного підприємства "Шепетівська багатопрофільна лікарня" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ММЕ" із вимогами про стягнення 65528,28 грн неустойки, нарахованої за договором №570-к від 06.12.2021.

Обґрунтовуючи підстави представництва інтересів держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Шепетівська багатопрофільна лікарня", прокурор у позовній заяві вказував, що у спірних правовідносинах вказане підприємство є розпорядником бюджетних коштів, що проводив відповідну закупівлю, та стороною договору, умови якого належним чином не виконано, внаслідок чого нараховано відповідні санкції.

Суд зазначає, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" Шепетівської міської ради Хмельницької області є юридичною особою, комунальним підприємством, засновником якого є Шепетівська міська рада. Безпосереднє управління вказаним закладом здійснює директор, який в установленому порядку користується майном і розпоряджається коштами цього закладу, планує і організовує діяльність підприємства, укладає угоди з юридичними та фізичними особами.

За приписами ст. 78 Господарського кодексу України (далі - ГК України) комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Комунальне унітарне підприємство не несе відповідальності за зобов`язаннями власника та органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого воно входить.

Органами управління комунального унітарного підприємства є: керівник підприємства, який призначається (обирається) органом, до сфери управління якого належить підприємство, або наглядовою радою цього підприємства (у разі її утворення) і є підзвітним органу, який його призначив (обрав); наглядова рада підприємства (у разі її утворення), яка в межах компетенції, визначеної статутом підприємства та законом, контролює і спрямовує діяльність керівника підприємства.

Особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом (ч. 10 ст. 78 ГК України).

Згідно з п. 1 ч.2 ст. 55, ч.1 ст. 63 ГК України комунальне некомерційне підприємство є господарською організацією, учасником господарських відносин, що діє на основі комунальної власності територіальної громади

Отже, КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" Шепетівської міської ради Хмельницької області не здійснює владних управлінських функцій, а тому не є суб`єктом владних повноважень.

Щодо повноважень Державного навчального закладу "Хмельницький центр професійно - технічної освіти сфери послуг" як розпорядника бюджетних коштів, то суд зазначає наступне.

Правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження та відповідальність визначені положеннями Бюджетного кодексу України (далі - БК України) та підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, якою затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 БК України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Пунктом 18 ч.1 ст. 2 БК України передбачено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Розпорядник нижчого рівня - розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього (абз.3 п. 7 Порядку).

Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження. Бюджетне зобов`язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому. Бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (п.п. 6, 7 та 8 ч.1 ст. 2 БК України).

Пунктом 5 Порядку визначено, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених та погоджених у випадках, передбачених цим Порядком, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, а закладам фахової передвищої та вищої освіти, науковим установам та закладам охорони здоров`я також за наявності затверджених та погоджених у випадках, передбачених цим Порядком, планів використання бюджетних коштів і помісячних планів використання бюджетних коштів. Установи мають право брати бюджетні зобов`язання та здійснювати платежі в межах бюджетних асигнувань, установлених затвердженими та погодженими у випадках, передбачених цим Порядком, кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду, а заклади фахової передвищої та вищої освіти, наукові установи та заклади охорони здоров`я також установлених затвердженими та погодженими у випадках, передбачених цим Порядком, планами використання бюджетних коштів і помісячними планами використання бюджетних коштів.

За змістом абз.2 п. 43 Порядку розпорядники мають право провадити діяльність виключно, зокрема в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

Враховуючи наведене, а також правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, суд дійшов висновку, що КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" Шепетівської міської ради Хмельницької області у відносинах, які виникли щодо закупівлі апаратури для радіотерапії, механотерапії, електротерапії та фізичної терапії за договором поставки № 570-к від 06.12.2021, діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначеного товару в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня.

Водночас, спірні правовідносини у даній справі виникли з приводу нарахування та стягнення з постачальника ТОВ "ММЕ" неустойки за несвоєчасне виконання останнім своїх зобов`язань з поставки товару. При цьому учасниками справи не заперечується, що усі інші зобов`язання за договором (обсяг поставленого товару, його ціна, якість, тощо) були виконані належним чином.

За таких обставин зобов`язання, що є предметом спору у даній справі, не є бюджетними зобов`язаннями.

Отже, у спірних правовідносинах КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" Шепетівської міської ради Хмельницької області виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона у зобов`язальних правовідносинах. Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" Шепетівської міської ради Хмельницької області.

Відповідно до правових висновків, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, якщо після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень п. 2 ч.1 ст. 226 ГПК України.

З огляду на викладене та зважаючи на встановлені судом обставини, позов, поданий прокурором в інтересах держави в особі КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" Шепетівської міської ради Хмельницької області підлягає залишенню без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 226 ГПК України.

Стосовно позову, поданого прокурором в інтересах держави в особі Західного офісу Державної аудиторської служби України суд зазначає, що відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 8 вищевказаного Закону моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Положеннями ч. 1 ст. 44 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

За приписами п.п. 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, зокрема порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення), визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (п.1).

Згідно з п.п. 3, 4, 9 п. 4 Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту, перевірки закупівель, інспектування (ревізії), моніторингу закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Західний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом, основним завданням якого є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Львівської, Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Рівненської, Тернопільської, Чернівецької, Хмельницької областей, а також на території інших областей за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників (п.п. 1, 3 Положення про Західний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23).

Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області проводилась перевірка закупівлі системи постачання медичних газів: системи киснепостачання (Система постачання медичних газів, система зберігання та постачання кисню ОхуGold-90 у складі: Повітряний компресор, Повітряний бак (ресивер), Осушувач повітря (осушувач), Генератор, Кисневий бак (ресивер), контейнер, код за ДК 021:2015: 33150000-6 Апаратура для радіотерапії, механотерапії, електротерапії та фізичної терапії; код за НК 024:2019: 36271 Система медичного газу / вакуумного трубопроводу, код УКТЗЕД 9019 20 00 00 система киснепостачання, киснева станція) за номером ID: UА-2021-12-06-015783-С, щодо дотримання вимог законодавства про публічні закупівлі здійсненої Комунальним некомерційним підприємством "Шепетівською багатопрофільною лікарнею", за результатами якої складено акт №05-09/21 від 27.12.2022. В акті, зокрема зазначено, що в недотримання пункту 6.1 договору №570-к від 06.12.2021 поставка товару проведена 28.12.2021 відповідно до акту приймання - передачі обладнання № 93 від 28.12.2021 та видаткової накладної № 82 від 28.12.2021. Станом на дату проведення перевірки закупівлі лікарнею недоотримано доходи внаслідок невжиття відповідних управлінських дій в розмірі 65528,28 гривень. Зазначене порушення відбулось внаслідок недотримання посадовими особами ст. 526 ЦК України. Також зазначено, що внаслідок невжиття заходів щодо нарахування ТОВ "ММЕ" неустойки лікарня втратила можливу суму додаткових доходів, розрахована сума складає 65528,28 грн.

З урахуванням наведеного, Держаудитслужба та її територіальні органи, зокрема Західний офіс Держаудитслужби, є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 924/996/21 від 01.02.2023).

Також прокурор визначив позивачем Шепетівську міську раду.

Відповідно до ст. 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Відповідно до ст. 2 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

За приписами ч. 1 ст. 10 вищевказаного Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з ст. 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (чч.ч. 1, 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Частинами 1, 4 ст. 61 вказаного Закону передбачено, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

За висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеними у постанові від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами першою та другою статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Згідно зі статтею 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Як встановлено судом вище, Шепетівська міська рада є засновником КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" Шепетівської міської ради Хмельницької області, управляє закріпленим за нею майном, затверджує бюджет, з якого фінансується цей комунальний заклад, і наділена повноваженнями контролю за виконанням бюджету. Вказаний заклад підпорядкований Шепетівській міській раді, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов`язана контролювати виконання місцевого бюджету, зокрема законність та ефективність використання лікарнею коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлено Законом України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до п. 3-1 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі", на період дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є лікарські засоби, вакцини або інші медичні імунобіологічні препарати, розхідні матеріали для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичні вироби для вакцинації від COVID-19, медичне обладнання для закладів охорони здоров`я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, системи постачання медичних газів, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). Перелік таких лікарських засобів та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України.

За результатами такої закупівлі в електронній системі закупівель замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, договір про закупівлю та всі додатки до нього, звіт про виконання договору про закупівлю відповідно до статті 10 цього Закону.

Суд встановив, що на підставі вищевказаних положень між Комунальним некомерційним підприємством "Шепетівська багатопрофільна лікарня" Шепетівської міської ради Хмельницької області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ММЕ" було укладено договір поставки №570-к від 06.12.2021, за умовами якого відповідач зобов`язувався передати у власність лікарні апаратуру для радіотерапії, механотерапії, електротерапії та фізичної терапії, здійснити монтаж, проведення пуско-налагоджувальних робіт, навчання персоналу у встановлений строк та на умовах визначених цим договором, а позивач 3 - прийняти даний товар і оплатити його на умовах, передбачених даним договором.

На виконання умов договору ТОВ "ММЕ" передало, а КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" прийняло визначене у договорі з врахуванням додаткової угоди № 1 обладнання, загальною вартістю 8304800,00 грн, що підтверджується актом приймання - передачі обладнання №93 від 28.12.2021 та видатковою накладною № 82 від 28.12.2021.

Згідно з платіжними дорученнями №3 та №5 від 28.12.2021 КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" сплатило на користь ТОВ "ММЕ" 8304800,00 грн за систему зберігання та постачання кисню.

Водночас, прокурор, звертаючись до суду із даним позовом, вказує на здійснення відповідачем поставки товару за договором з порушення встановленого п. 6.1 договору строку, в зв`язку із чим просить стягнути неустойку в розмірі 65528,28 грн, що нарахована відповідно до п. 9.2 договору. При цьому як вбачається із змісту заяви про зміну предмета позову, вказані кошти прокурор просить стягнути на користь Шепетівської міської ради.

Суд зазначає, що пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Таким чином, з аналізу вищевказаних положень законодавства слідує, що право вимагати сплати неустойки у разі несвоєчасного постачання товару належить стороні договору - покупцю.

Як свідчать матеріали справи, зокрема зміст договору поставки №570-к від 06.12.2021, складені на виконання вказаного договору акт приймання-передачі, видаткова накладна і платіжні доручення, покупцем за цим договором є КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" Шепетівської міської ради Хмельницької області .

Таким чином, стягнення неустойки, що є предметом спору у даній справі, можливе лише на користь КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" Шепетівської міської ради Хмельницької області.

Посилання прокурора на те, що Шепетівська міська рада, будучи засновником КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня", яка фінансує його діяльність, здійснює управління ним та контроль за його фінансово-господарською діяльністю, зобов`язана контролювати питання ефективності використання бюджетних коштів при укладенні договору про закупівлю, у зв`язку із чим міська рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру для захисту інтересів територіальної громади під час укладення договору, а тому виступає належним позивачем у даній справі, суд до уваги не приймає, оскільки відносини щодо стягнення неустойки не пов`язані із використанням бюджетних коштів.

Так, зобов`язання сторін за договором в частині поставки товару в належному обсязі, належної якості, за договірною ціною, тощо були виконані сторонами належним чином, що підтверджується актом перевірки закупівлі системи постачання медичних газів: системи киснепостачання за номером ID: UА-2021-12-06-015783-С, щодо дотримання вимог законодавства про публічні закупівлі здійсненої Комунальним некомерційним підприємством "Шепетівською багатопрофільною лікарнею", №05-09/21 від 27.12.2022, складеним Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області, в якому зазначено про відсутність інших порушень виконання договору (крім несвоєчасної поставки товару).

При цьому нарахована неустойка у разі обґрунтованості її розміру підлягала б стягненню на користь КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" Шепетівської міської ради Хмельницької області, яка є самостійним суб`єктом господарювання.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Подібні за змістом положення закріплені також у ч. 2 ст. 20 ГК України, згідно з якою кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Тобто, відповідно до приписів ст. 15 ЦК України, ст. 20 ГК України, ст.ст. 2, 4 ГПК України, необхідною умовою для задоволення позову є наявність факту порушення або оспорювання прав та інтересів позивача у справі, на захист яких і спрямовано звернення з позовом до суду.

Звертаючись до суду з позовом, прокурор як особа, яка користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу, самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах або відсутність такого.

Отже, визначення позивача (тобто зазначення органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або вказівка на відсутність такого органу), відповідача у спорі, зазначення, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права - це право, яке належить прокурору як особі, яка користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу, в цьому випадку - правами позивача.

Саме на суд покладено обов`язок встановити належність позивача, належність відповідача, надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з оцінки доказів, здійсненої за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів за правилами статті 86 ГПК України, ураховуючи принципи господарського судочинства, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, суд має перевірити доводи, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб та чи є він ефективним.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

В ході судового розгляду даної справи господарським судом не встановлено (зважаючи на те, що Західний офіс Державної аудиторської служби та Шепетівська міська рада не є а ні стороною договору поставки № 570-к від 06.12.2021, а ні особою, на користь якої підлягає стягненню неустойка), які саме права та інтереси вказаних суб`єктів порушені.

Отже, у даному випадку Західний офіс Державної аудиторської служби та Шепетівська міська рада не є належними позивачами, а прокурором не доведено наявність порушених прав вказаних юридичних осіб, за захистом яких прокурор звернувся до суду, тобто визначені прокурором позивачі не є органом, уповноваженим державою на захист її інтересів саме у спірних правовідносинах та відбулося звернення прокурора в інтересах неналежних позивачів, що має процесуальним наслідком відмову в задоволенні відповідного позову (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 05.10.2021 у справі №925/1214/19, від 16.02.2022 у справі №904/1407/21, від 19.05.2022 у справі №904/5558/20, від 20.09.2023 у справі №910/1978/22).

Встановлення факту звернення прокурора в інтересах держави в особі неналежного позивача, є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, тому у суду відсутні підстави для перевірки обґрунтованості нарахування неустойки.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, вищенаведені законодавчі положення, суб`єктний склад спірних правовідносин та предмет позовних вимог, суд дійшов висновку, що у позові керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Державної аудиторської служби, Шепетівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ММЕ" про стягнення 65528,28 грн слід відмовити.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України у зв`язку із відмовою у задоволенні позову покладаються на прокуратуру.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 226, 232, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов керівника Шепетівської окружної прокуратури м. Шепетівка Хмельницької області в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Шепетівськабагатопрофільна лікарня" Шепетівської міської ради м. Шепетівка Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ММЕ" с. Чайки Бучанського району Київської області про стягнення 65528,28 грн залишити без розгляду.

У позові керівника Шепетівської окружної прокуратури м. Шепетівка Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Західного офісу Державної аудиторської служби м. Львів, Шепетівської міської ради м. Шепетівка Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ММЕ" с. Чайки Бучанського району Київської області про стягнення 65528,28 грн відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 27.11.2023.

Суддя Л.О. Субботіна

Виготовлено 7 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 1 - до електронного кабінету,

3 - позивачу 2 - до електронного кабінету,

4 - позивачу 3 - на електронну адресу: shecrl@meta.ua,

5 - представнику відповідача адвокату Тарасуна В.Г. - до електронного кабінету,

6 - Шепетівські окружній прокуратурі - до електронного кабінету,

7 - Хмельницькій обласній прокуратурі на електронну адресу: secretariat@khmel.gp.gov.ua,