Рішення

від 14.11.2023 по справі 949/418/23

ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №949/418/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2023 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

при секретарі судових засідань Катюха К.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

позивача ОСОБА_2 ,

представника позивачів - адвоката Ходака В.В.,

представників відповідача КНП "Дубровицький ЦПМСД" - Островець В.М. та ОСОБА_22,

представника відповідача Управління Держпраці - Валентюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою відеоконференцзв`язку "ВКЗ" за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального некомерційного підприємства "Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Дубровицької міської ради, Управління Держпраці у Рівненській області про скасування акту спеціального розслідування гострого професійного захворювання та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Позивачі ОСОБА_1 ОСОБА_2 , через свого представника - адвоката Ходака Владислава Володимировича (ордер серії АВ №1060255 від 19 січня 2023 року та ордер серії АВ №1060261 від 19 січня 2023 року) звернулися в суд з позовом до відповідачів Комунального некомерційного підприємства "Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Дубровицької міської ради (далі відповідач 1), Управління Держпраці у Рівненській області (далі відповідач 2) та просять, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, скасувати рішення комісії, викладене в Акті №1 спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що призвело до смертельного наслідку, що сталося 09.09.2020 та призвело до смертельного наслідку ІНФОРМАЦІЯ_1 в Комунальному некомерційному підприємстві "Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Дубровицької районної ради від 05.10.2020 та зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство "Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги" провести спеціальне розслідування професійного захворювання, що призвело до смертельного наслідку, що сталося 09.09.2020 та призвело до смертельного наслідку ІНФОРМАЦІЯ_1 в Комунальному некомерційному підприємстві "Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Дубровицької районної ради з урахуванням висновку, що захворювання є професійним (таким, що отримане на робочому місці).

Вимоги позовної заяви представник позивачів мотивує тим, що стосовно ОСОБА_3 було складено комісією (утвореною управлінням Держпраці у Рівненській області) акт №1 спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що призвело до смертельного наслідку, що сталося 09.09.2020 та призвело до смертельного наслідку ІНФОРМАЦІЯ_1 в КНП "Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Дубровицької районної ради від 05.10.2020.

Актом спеціального розслідування було встановлено діагноз ОСОБА_3 , а саме: коронавірусна хвороба Covid-19. Легенева недостатність важкий перебіг. Негоспітальна двобічна пневмонія ,важкий перебіг. Коронавірусна хвороба Covid-19 також підтверджується ПЛР тесту від 13.09.2020 №053330.

ОСОБА_3 займала посаду медичної сестри загальної практики сімейної медицини Дубровицької лікарської амбулаторії №2 у КНП "Дубровицький ЦПМСД".

Постановою КМ України від 17.04.2019 затверджений Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві., пунктами 30-53 якого передбачена процедура проведення розслідування (у тому числі спеціального) нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь). Водночас, процедура розслідування випадків смерті саме медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров`я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) і третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою Covid-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2 передбачена окремим розділом Порядку №337, а саме пунктами 141-1 - 141-14.

Проте, що акт №1 спеціалізованого розслідування від 05.10.2020 проведений у порядку пунктів 30-53 Порядку №337, а не 141 - 141-14 Порядку №337 свідчить наступне:

- комісія була утворена наказом від 16.09.2020 №816 Управління Держпраці у Рівненській області, а не наказом директора КНП "Дубровицька районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Дубровицької районної ради, всупереч положенню п. 141-2 Порядку №337 та у відповідності до положення п. 49 Порядку №337;

- строк розслідування становить 14 робочих днів (з 16.09.2020 - наказ про утворення комісії по 06.10.2020 - день затвердження Акту №1 спеціального розслідування) всупереч положенню п. 141-3 Порядку №337 та у відповідності п. 31 Порядку №337;

- всупереч положенню п. 141-2 Порядку №337 у складі комісії відсутні: посадова особа, відповідальна за організацію лікувального процесу; представник кадрової служби; представник фінансово-економічної служби; представник юридичної служби.

При цьому, представник позивачів зазначає, що положенню п. 141-2 Порядку №337 містить імперативну норму: "До складу комісії входять представники закладу охорони здоров`я". Комісія прийняла даний акт в наступному складі: ОСОБА_4 (голова комісії) - начальник відділу з питань гігієни праці Управління Держпраці у Рівненській області; ОСОБА_5 - страховий експерт з охорони праці Дубровицького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Рівненській області; ОСОБА_6 - інженер з охорони праці КНП "Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Дубровицької районної ради; ОСОБА_22 - заступник голови первинної профспілкової організації КНП "Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Дубровицької районної ради.

Суб`єкт затвердження акту спеціального розслідування відповідно до п. 141-9 Порядку№337 є керівник закладу охорони здоров`я (директор КНП "Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги"). натомість, як вбачається з акту №1 спеціального розслідування від 05.10.2020, такий затверджений начальником Управління Держпраці у Рівненській області.

Тому, представник позивачів, зважаючи на зазначене ним, вважає, що процедура спеціального розслідування щодо гострого професійного захворювання, що призвело до смертельного наслідку ОСОБА_3 , проведене з порушенням положень пунктів 141-1 - 141-14 Порядку №337. За таких умов, на думку представник позивачів, акт №1 спеціального розслідування підлягає скасуванню.

Водночас, звертає увагу суду на аргументи, які стосуються суті подій, про які зазначається в оскаржуваному акті.

Так, вказаним актом комісії визнано захворювання ОСОБА_3 непрофесійним (таким, що отримане не на робочому місці). Однак, члени сім`ї ОСОБА_3 не згодні з таким висновком комісії.

Отже, у картці епідеміологічного обстеження №77 вогнища інфекційного захворювання в п. 17 "Дата захворювання" зазначено 09.09.2020, а в п. 28 "Орієнтовні терміни зараження" зазначено 02.09.2020 - 06.09.2020.

У акті зазначено, що згідно графіку відпусток з 01.09.2020 по 24.09.2020 потерпіла ОСОБА_3 перебувала у щорічній основній відпустці. З урахуванням того, що у п. 28 "Орієнтовні терміни зараження" картки епідеміологічного обстеження №77 вогнища інфекційного захворювання зазначено термін 02.09.2020 - 06.09.2020 (коли ОСОБА_3 перебувала у відпустці) комісія прийняла рішення, що зараження відбулося не на робочому місці.

Проте, враховуючи дату захворювання "09.09.2020" та відповідь МОЗ України №01.10-07/17/423/ЗПІ-21//504 від 15.02.2021, що інкубаційний період хвороби на Covid-19 складає від 5 до 14 днів вбачається, що таке зараження могло відбутись у період з 27.08.2020 по 08.09.2020.

При цьому зауважує, що висновок лікаря-профпатолога КП "Рівненська обласна клінічна лікарня" ОСОБА_23 від 29.09.2020 базується на картці епідеміологічного обстеження №77 вогнища інфекційного захворювання, в якому зазначені помилкові дані щодо орієнтовного терміну зараження Covid-19.

Вбачається, що з 27.08.2020 року по 31.08.2020 (5 днів) ОСОБА_3 не перебувала у відпустці, виконувала свої робочі обов`язки на робочому місці у КНП "Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги" та могла у вказаний період інфікуватись захворюванням Covid-19. Вказаний період не був врахований комісією. Тому наявна можливість інфікування Covid-19 ОСОБА_3 при виконання робочих обов`язків у період з 27.08.2020 по 31.08.2020 (5 днів).

Також у підтвердження неможливості зараження ОСОБА_3 на робочому місці, у акті комісії зазначено, що у КНП "Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги" наявні дві амбулаторії №1 та №2 (в якій працювала ОСОБА_3 ). При цьому, прийом хворих з підозрою на гостру респіраторну хворобу Covid-19 спричинений коронавірусом SARS-CoV-2 здійснюється на базі Дубровицької амбулаторії №1 (кабінет інфекційних захворювань).

Проте, згідно відповіді МОЗ України №26-04/17/424/ЗПІ-21//508 від 16.02.2021, заразитись Covid-19 можна навіть від людини із безсимптомним перебігом хвороби або яка має лише незначний кашель та не відчуває себе хворою.

Тому, працюючи в амбулаторії №2 та приймаючи пацієнтів, які не мали явних симптомів хвороби Covid-19, ОСОБА_3 мала реальну можливість інфікування Covid-19. Наявність наказу від 24.06.2020 №98/3 по підприємству, згідно якого хворі з підозрою на гостру респіраторну хворобу Covid-19 приймались у амбулаторії №1 жодним чином не виключає факту можливості інфікуватись від хворого без явних симптомів (без підозри) на гостру респіраторну хворобу Covid-19 у приміщенні амбулаторії №2.

Звертає увагу на те, що лікарня є місцем підвищеної небезпеки зараження, оскільки до лікарні звертаються в переважній більшості хворі люди. ОСОБА_3 у процесі своєї професійної діяльності взаємодіяла з усім персоналом поліклініки і пацієнтами, які були на прийомі у лікарів, згідно своїх посадових обов`язків. Кожен працівник піддається ризику зараження Covid-19 незважаючи на те, що працює в засобах індивідуального захисту.

Таким чином, ОСОБА_3 у період можливого інфікування з 27.08.2020 по 31.08.2020 (5 днів) не перебувала у відпустці та могла інфікуватись від безсимптомного пацієнта під час роботи у приміщенні амбулаторії №2.

Поряд з цим, всі члени сім`ї пов`язують інфікування ОСОБА_3 коронавірусною хворобою Covid-19 з її роботою.

Тому, представник позивачів вважає, що акт комісії базується на помилковому висновку про інфікування ОСОБА_3 під час перебування у відпустці. Комісією спеціального розслідування помилково розглядався можливий період інфікування ОСОБА_3 у період з 02.09.2020 по 06.09.2020 (коли ОСОБА_3 перебувала у відпустці), в той час коли вірний період можливого інфікування складає з 27.08.2020 по 08.09.2020. Таким чином, комісією спеціального розслідування не досліджувалась можливість інфікування ОСОБА_3 у період з 27.08.2020 по 31.08.2020 (5 днів), коли ОСОБА_3 виконувала трудові обов`язки.

Підсумовуючи все вищевикладене, представник позивачів зазначає, що комісія із спеціального розслідування за фактом професійного захворювання, що призвело до смертельного наслідку ОСОБА_3 була сформована, діяла та прийняла рішення всупереч положенням пунктів 141-1 - 141-14 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві №337.

Крім цього, висновки такої комісії базуються на помилковому висновку про інфікування ОСОБА_3 під час перебування у відпустці, що спростовується наведеними вище доводами та доданими документами.

У свою чергу, відповідачем - 1, в особі головного лікаря В.Островець, подано відзив на позов, в якому зазначається, що вимоги позивачів не визнаються повністю з огляду на таке.

Зазначається, що ОСОБА_3 , згідно трудового договору та на підставі наказу №9-к від 02.01.2013, прийнята на посаду сестри медичної комунального закладу охорони здоров`я "Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги". Свої посадові обов`язки виконувала у Дубровицькій лікарській амбулаторії №2, що знаходиться за адресою: м. Дубровиця, вул. У. та А. Гольшанських, 25. Робоче місце ОСОБА_3 знаходилося в кабінеті №7, в якому працюють лікар загальної практики - сімейний лікар ОСОБА_8 , сестра медична загальної практики - сімейної медицини ОСОБА_9 , лікар-педіатр дільничний ОСОБА_11, сестра медична загальної практики сімейної медицини ОСОБА_10 .

У період спалаху Covid-19 на території України, в тому числі на території Дубровицької громади, з метою створення безпечних умов прийому та розмежування потоків пацієнтів з підозрою на коронавірусну інфекцію та відповідно до наказу від 24.06.2020 №98/3 КНП "Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Дубровицької районної ради створено черговий кабінет на базі Дубровицької лікарської амбулаторії загальної практики сімейної медицини №1, що розміщений за адресою: м. Дубровиця, вул. Воробинська, 180 для прийому хворих з підозрою на гостру респіраторну хворобу Covid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та розроблено графік чергування лікарів загальної практики - сімейних лікарів із сестрами медичними.

При цьому зауважено, що до графіків прийому хворих у черговому кабінеті за серпень-вересень 2020 року медична сестра ОСОБА_3 не включена, тому прийом пацієнтів з підозрою на гостру респіраторну хворобу Covid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не проводила, а тому не могла інфікуватися під час виконання своїх робочих обов`язків. Крім того, ОСОБА_3 працювала виключно у Дубровицькій лікарській амбулаторії №2, в якій прийом пацієнтів з підозрою на Covid-19 не проводиться.

До того ж, згідно журналів прийому амбулаторних хворих за період з 26.08.2020 - 01.09.2020 Дубровицької лікарської амбулаторії №2, лікаря загальної практики сімейної медицини ОСОБА_8 та лікаря педіатра ОСОБА_11 на прийомі хворих з підозрою на гостру респіраторну хворобу Covid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не зареєстровано.

Відповідачем - 1 у відзиві вказується, що під час перебування у відпустці, ОСОБА_3 09.09.2020 неодноразово зверталася до сімейного лікаря з поганим самопочуттям, однак від госпіталізації двічі відмовилася, мотивуючи це тим, що її син лікар і лікуватися вона буде вдома. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.

Після смерті ОСОБА_3 було проведено спеціальне розслідування гострого професійного захворювання відповідно до норм постанови КМУ №337 від 17.04.2019 "Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві", яка була чинною на період проведення спеціального розслідування. Проте, у позовній заяві позивачі посилаються на законодавство, що регулює проведення розслідування, яке є чинним на сьогодні, однак на час проведення розслідування такі норми не були чинними.

З огляду на позовні вимоги позивачів, відповідач -1 наголошує, що гостре професійне захворювання (отруєння) це захворювання (або смерть), що виникло після однократного (протягом не більш як однієї робочої зміни) впливу на працівника шкідливих факторів фізичного, біологічного та хімічного характеру (у тому числі інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання).

При цьому, відповідач - 1 у відзиві посилається на постанову КМУ від 08.11.2000 №1662 "Про затвердження переліку професійних захворювань", яка є чинною, в тому числі і на момент проведення спеціального розслідування та яка не врахована позивачами, хоча саме в ній чітко регламентовано, що гостра респіраторна хвороба Covid-19, спричинена коронавірусом SARS-CoV-2, може бути визнана професійним захворюванням у разі контакту з інфекційними хворими, інфікованими матеріалами чи переносниками захворювань у роботі медичних та інших працівників, що безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійснені заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та лікування пацієнтів із випадками гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Враховуючи вищенаведене наголошує, що виконуючи свої посадові обов`язки, ОСОБА_3 не могла отримати гостре професійне захворювання в результаті виконання професійних обов`язків на робочому місці або поза його межами, оскільки не була залучена до роботи з хворими з підозрою на коронавірусну інфекцію та взагалі перебувала у відпустці, що підтверджується матеріалами спеціального розслідування гострого професійного захворювання.

У позовній заяві позивачі звертають увагу на ймовірність зараження ОСОБА_3 , керуючись відповідями МОЗ та ДУ "Рівненський ОЛЦ МОЗ України", але це не є важливим аргументом для проведення повторного розслідування, оскільки нічим не підтверджене і є лише припущенням позивачів.

Підсумовуючи викладене, відповідач - 1 зазначає, що спеціальне розслідування захворювання ОСОБА_3 було проведено до норм чинного законодавства, яке діяло на час проведення такого розслідування, тому підстав для скасування рішення комісії спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що призвело до смертельного наслідку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_1 року в КНП "Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Дубровицької районної ради відсутні.

Відповідач- 2, в особі голови комісії з ліквідації А.Рижої, також скористався своїм правом та подав відзив на позов, в якому вказує що в повному обсязі заперечує проти заявлених вимог позивачів та вважає такі вимоги необґрунтованими та незаконними з огляду на таке.

Так, відповідачем- 2 у відзиві звернуто увагу суду на поняття гострого професійного захворювання (отруєння), яке міститься у п. 3 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві від 17.04.2019 №337. Згідно із п. 10 вказаного Порядку, спеціальному розслідуванню підлягають, в тому числі, гострі професійні захворювання (отруєння), що призвели до тяжких чи смертельних наслідків.

Лабораторно підтвердженні випадки інфікування Covid-19 медичних працівників розслідують саме як випадки гострого професійного захворювання.

Як зазначено у п. 12 Порядку №337, на підприємстві (в установі, організації) утворюється комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню (далі - комісія).

В силу п. 14 Порядку №337, Держпраці та/або її територіальним органом утворюється комісія із спеціального розслідування (далі - спеціальна комісія).

Спеціальна комісія утворюється протягом одного робочого дня після отримання від роботодавця письмового повідомлення про нещасний випадок або за інформацією, отриманою з інших джерел (органу досудового розслідування, звернень потерпілого або членів його сім`ї чи уповноваженої ними особи, первинних організацій і територіальних об`єднань профспілок).

Склад спеціальної комісії визначений у п. 15 Порядку №337.

При цьому, твердження позивачів, що процедура розслідування випадків смерті саме медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров`я, що надають первинну, екстренну, а також у стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) і третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою Covid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2, передбачена окремим розділом Порядку №337, а саме пунктами 141-1 - 141-14, спростовується, є необґрунтованими та не заслуговують на увагу, оскільки Порядок №337 доповнено лише постановою КМУ №1 від 05.01.2021 розділом "Процедура розслідування випадків смерті медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров`я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) і третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою Covid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, все обґрунтування позовної заяви базується на нормативно-правових актах, що не діяли на трой момент, які іще не були прийняті.

Тому, вказане у позовній заяві посилання на сформовану позицію Верховного Суду у справі №520/12333/21 від 03.10.2022 у даному випадку не слід застосовувати через відсутність на момент проведення розслідування норми, на яку є посилання у постанові.

Виходячи з аналізу вказаних норм права, процедура проведення спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що сталось ІНФОРМАЦІЯ_1 року із ОСОБА_3 повністю дотримана згідно діючого законодавства на момент здійснення такого розслідування.

Водночас зазначає, що зміст положень Переліку професійних захворювань, затверджених постановою КМУ від 08.11.2000 №1662, а також положень ч. 1 ст. 39 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", пункту 3 Порядку №498 дає підстави зробити висновок про те, що захворювання медичного працівника на гостру респіраторну хворобу Covid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, можна визнати професійним захворюванням, що пов`язане з виробництвом, виключно у тому випадку, якщо медичний працівник під час зараження на вказану хворобу був безпосередньо зайнятий у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та лікування пацієнтів із випадками цієї хвороби.

Згідно змісту оскаржуваного акту спеціального розслідування, ОСОБА_3 працювала на посаді сестри медичної комунального закладу охорони здоров`я "Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги". Свої посадові обов`язки ОСОБА_3 виконувала у Дубровицькій лікарській амбулаторії №2, що знаходиться за адресою: м. Дубровиця вул. У. та А. Гольшанських, 25. Однак, з метою створення безпечних умов прийому та розмежування потоків пацієнтів з підозрою на коронавірусну інфекцію та відповідно до наказу від 24.06.2020 №98/3 КНП "Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Дубровицької районної ради створено черговий кабінет на базі Дубровицької лікарської амбулаторії загальної практики сімейної медицини №1, що розміщений за адресою: м. Дубровиця вул. Воробинська, 180. При цьому, за місцем роботи ОСОБА_3 прийом хворих на Covid-19, та з підозрою на Covid-19 не проводиться. Крім того, ОСОБА_3 не була включена до персонального переліку працівників лікувального закладу, котрі безпосередньо були зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби Covid-19 та лікуванням пацієнтів.

Так, з урахуванням того, що при визначенні захворювання як професійного, необхідним є встановлення безпосередньої зайнятості медичного працівника у лікуванні пацієнтів з випадками Covid-19, контактування на робочому місці з особами або матеріалами, інфікованими на це захворювання, сам по собі факт роботи ОСОБА_3 на посаді медичної сестри комунального закладу охорони здоров`я "Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги" не може автоматично кваліфікуватись як отримання саме професійного захворювання.

Також зауважує, що твердження позивачів про те, що ОСОБА_3 могла бути інфікована від інших працівників комунального закладу є припущенням, на якому, відповідно до вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування, а отже й рішення суду, ґрунтуватися не може.

Враховуючи вищевикладені обставини, відповідач-2 стверджує, що Акт №1 спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що призвело до смертельного наслідку, що сталось 09.09.2020року та призвело до смертельного наслідку ІНФОРМАЦІЯ_1 року в КНП "Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Дубровицької районної ради є законним та обґрунтованим, таким, що відображає об`єктивність, повноту та неупередженість спеціального розслідування.

У судовому засіданні представник позивачів - адвокат Ходак В.В. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наголосив на тому, що комісія спеціального розслідування професійного захворювання, що призвело до смертельного наслідку ОСОБА_3 була сформована, діяла та прийняла рішення всупереч Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві від 17.04.2019 №337, зокрема положенням її пунктів 141-1 - 141-14. Крім цього, висновки даної комісії базуються на помилковому висновку про період інфікування ОСОБА_3 , а саме, коли потерпіла перебувала у відпустці, та не досліджувалася комісією ймовірність інфікування ОСОБА_3 у період, коли вона виконувала трудові обов`язки. Тому просив зважати на обставини, викладені у позовній заяві, та, як наслідок, задоволити позовні вимоги.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повністю підтримали позицію свого представника та просили позовні вимоги задоволити.

Представника відповідача -1 Островець В.М. та ОСОБА_22 позовні вимоги не визнали з підстав, викладених у відзиві, а тому просили відмовити у їх задоволені у повному обсязі.

Представник відповідача -2 Валентюк О.В. позовні вимоги не визнала зважаючи на доводи, які наведені у відзиві. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Вислухавши сторони, свідків, дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши обставини, якими позивачі обґрунтовують свої вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про охорону праці" роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

Судом встановлено, і сторони не заперечують того факту, що ОСОБА_3 працювала на посаді сестри медичної Комунального закладу охорони здоров`я «Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги», який було реорганізовано у Комунальне некомерційне підприємство «Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Дубровицької районної ради.

Водночас, беззаперечним є той факт, що в період спалаху Covid-19 на території України, з метою створення безпечних умов прийому та розмежування потоків пацієнтів з підозрою на коронавірусну інфекцію та відповідно до наказу від 24.06.2020 №98/3 КНП "Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Дубровицької районної ради, створено черговий кабінет на базі Дубровицької лікарської амбулаторії загальної практики сімейної медицини №1, що розміщений за адресою: м. Дубровиця, вул. Воробинська, 180 для прийому хворих з підозрою на гостру респіраторну хворобу Covid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та розроблено графік чергування лікарів загальної практики - сімейних лікарів із сестрами медичними.

Дослідивши вищевказаний наказ №98/3 від 24.06.2000 з додатком із списком лікарів ЗПСЛ для роботи в черговому кабінеті та доданих до нього графіків прийому хворих пацієнтів на Covid-19 з ознаками захворювання на Covid-19 лікарями загальної практики - сімейними лікарями із сестрами медичними ЗПСМ у черговому кабінеті Дубровицької лікарської амбулаторії №1 за липень-вересень 2020 року, копії яких наявні у матеріалах справи, сестра медична ОСОБА_3 у таких списках не значиться, а отже не була включена до персонального переліку працівників лікувального закладу, котрі безпосередньо були зайняті у ліквідації та здійсненні заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби Covid-19 та лікуванням пацієнтів.

Як вбачається з матеріалів справи, робоче місце ОСОБА_3 , як сестри медичної, знаходилося в Дубровицькій лікарській амбулаторії загальної практики сімейної медицини №2, розміщеної в окремій одноповерховій будівлі за адресою: м. Дубровиця, вул. У. та А. Гольшанських, 25 .

Сторони також не заперечують того факту, що 09.09.2020року, після встановлення підозри на гостру пневмонію та підтвердження, в подальшому, діагнозу гострої двобічної бронхопневмонії ДН-І середнього ступеня тяжкості, ОСОБА_3 двічі відмовилась від госпіталізації, що в результаті призвело до її госпіталізації 11.09.2020 року у зв`язку з погіршенням стану здоров`я.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.

За змістом Акту №1 спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що призвело до смертельного наслідку, що сталося 09.09.2020 року та призвело до смертельного наслідку 15.09.2020року в комунальному некомерційному підприємстві «Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Дубровицької районної ради від 05 жовтня 2020 року (Т.1 а.с. 12-26), діагноз ОСОБА_3 , який встановлений закладом охорони здоров`я - Коронавірусна хвороба Covid-19. Легенева недостатність важкий перебіг. Негоспітальна двобічна пневмонія. Важкий перебіг, ДН ІІ-ІІІ ст.

Отже, комісія, зважаючи на детально розглянуті та опрацьовані матеріали спеціального розслідування, зокрема, з урахуванням огляду потерпілої ОСОБА_3 лікарем-інфекціоністом в КНП «Дубровицька ЦРЛ» Дубровицької районної ради, карти епідеміологічного обстеження вогнища інфекційного захворювання ф.№357/о №77 від 14.09.2020, проведеної Дубровицьким міжрайонним відділом ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр МОЗ України» , висновку лікаря-профпатолога ОСОБА_23 КП «Рівненська обласна клінічна лікарня» Рівненської обласної ради від 29.09.2020 року стосовно ОСОБА_3 , прийшла до висновку, що захворювання ОСОБА_14 сестри медичної загальної практики КНП «Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Дубровицької районної ради, яке ІНФОРМАЦІЯ_1 року призвело до смертельного наслідку, сталось не під час безпосереднього здійснення заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та лікування пацієнтів із випадками гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 і є непрофесійним захворюванням.

Даний випадок є випадком гострого захворювання, який не підпадає під дію п. 52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 №337 та визнається не пов`язаним з виробництвом і на нього складається акт форми Н-1/НП.

Комісія прийшла до вищевказаного висновку, після встановлення обставин, за яких сталося захворювання.

Так, комісією встановлено, що ОСОБА_3 дійсно працювала на посаді сестри медичної в КНП «Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Дубровицької районної ради та виконувала свої функціональні обов`язки в Дубровицькій лікарській амбулаторії №2 в кабінеті №7 в якому працюють: лікар загальної практики - сімейний лікар ОСОБА_8 , сестра медична загальної практики сімейної медицини ОСОБА_9 , лікар-педіатр дільничний ОСОБА_11, сестра медична загальної практики сімейної медицини ОСОБА_10 .

Згідно своїх посадових обов`язків ОСОБА_3 виконувала наступну роботу: вела журнал обліку медичного огляду Ф086/О, журнал спеціальної групи по фізичній культурі, журнал перебування хворого в денному стаціонарі, стаціонар вдома, зошит реєстрації гострих респіраторних інфекцій: грип, пневмонія, облік пацієнтів з територіальних громад та проводила систематичну звітність.

З пояснень лікаря-педіатра ОСОБА_11 комісією підтверджено, що з моменту оголошення карантину в Україні. Прийом хворих з підозрою на гостру респіраторну хворобу Covid-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у Дубровицькій амбулаторії №2 не здійснюється, а здійснюється саме на базі Дубровицької амбулаторії №1 (кабінет інфекційних захворювань).

Варто зауважити, що вказане лікар-педіатр ОСОБА_11 підтвердила в ході допиту в якості свідка під час судового розгляду.

Крім того, комісією, зважаючи на пояснення лікаря загальної практики - сімейного лікаря ОСОБА_15 та сестри медичної ОСОБА_16 , встановлено, що 09.09.2020року близько 11 год. 15 хв. до них на амбулаторний прийом звернулась ОСОБА_3 , яка зазначила, що хворіє уже дев`ятий день, а її сімейний лікар ОСОБА_17 перебуває у відпустці.

Після проведеного огляду потерпілої ОСОБА_3 було встановлено діагноз: підозра на гостру пневмонію. Хронічний бронхіт. Призначено проведення ЗАК, цукор корові, оглядова рентгенографія органів грудної клітки, біохімічний аналіз крові, тест на ІФА Іg М. Результат ІФА тесту до кінця чергування не надійшов.

Від запропонованої госпіталізації потерпіла ОСОБА_3 відмовилась, мотивуючи це тим, що вдома її спостерігає син, який є лікарем. Після отриманого результату рентгенологічного обстеження органів грудної клітки, встановлено діагноз: гостра двобічна бронхопневмонія ДН-І, середнього ступеня важкості.

Від запропонованої госпіталізації ОСОБА_3 відмовилась вдруге (про що свідчать записи в медичній документації) та попросила відкрити їй лікарняний лист, так як перебувала у відпустці. Тоді черговий сімейний лікар ОСОБА_15 погодилась із тим, що ОСОБА_3 буде тримати зв`язок із своїм сімейним лікарем.

Однак, в поясненні сімейного лікаря ОСОБА_17 зазначено, що потерпіла ОСОБА_3 декларацію з нею не заключала, а її сімейним лікарем є ОСОБА_18 .

Сімейний лікар ОСОБА_18 у своїх поясненнях зазначила, що потерпіла ОСОБА_3 дійсно заключала з нею декларацію, однак протягом вересня 2020 року із скаргами на здоров`я не зверталася.

Вказані обставини знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, зокрема, в результаті допиту в якості свідка сімейного лікаря ОСОБА_15 , так і решти свідків, які були допитані під час розгляду справи.

Проте, як встановлено та вбачається з оскаржуваного акту, 11.09.2020 року о 20 год. 45 хв. ОСОБА_3 була госпіталізована в інфекційне відділення КНП "Дубровицька ЦРЛ" та о 23 год. 20 хв. був викликаний черговий анестезіолог-реаніматолог у зв`язку із скаргами ОСОБА_3 на загальну слабкість, задишку та було призначено відповідне лікування.

12.09.2020 року о 04 год. 10 хв., у зв`язку із погіршенням загального стану потерпілої ОСОБА_3 , її було переведено у відділення анестезіології та інтенсивної терапії КНП "Дубровицька ЦРЛ", проте о 05 год. 48 хв. потерпіла без свідомості, медикаментозна седація. Об 11 год., з метою садації та адаптації до ШВЛ введено р-н сібазону, ГОМК.

12.09.2020 року о 17 год. фіксується медикаментозний сон, продовжується ШВЛ. Гемодинаміка нестабільна. проведена інфузія дофаміном. З 20 год. цього ж дня по 08 год. ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою садації та адаптації до ШВЛ, потерпілій ОСОБА_3 проводилась медикаментозна терапія.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року з 08 год. 45 хв. по 09 год. 15 хв. ОСОБА_3 проводились реанімаційні заходи у зв`язку із зупинкою серця. О 09 год. 15 хв. зафіксована смерть потерпілої ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Частинами 1, 2 ст. 153 КЗпП України передбачено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно із ст. 171 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Обов`язок провести розслідування нещасного випадку та оформити відповідні документи покладено на роботодавця, а у разі його відмови таке питання вирішується посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 235/3344/20.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про загальнообов`язкове соціальне страхування" від 23.09.1999 №1105-XIV, з подальшими змінами і доповненнями, (далі - Закон №1105-XIV) нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерті.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону №1105-XIV, професійне захворювання - захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов`язаних з роботою.

Частиною 2 статті 36 Закону №1105-XIV встановлено, що факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці".

Так, процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах, визначається "Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві", затвердженого Постановою КМУ №337 від 17.04.2019 року (далі - Порядок №337 в редакції, яка діяла на час проведення розслідування).

Згідно з п. 3 Порядку №337, гостре професійне захворювання (отруєння) - захворювання (або смерть), що виникло після однократного (протягом не більш як однієї робочої зміни) впливу на працівника шкідливих факторів фізичного, біологічного та хімічного характеру (у тому числі інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання).

У розділі "Організація розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь)" Порядку № 337 визначені загальні правила такого розслідування.

Так, пунктом 8 Порядку №337 передбачені наступні вимоги: у разі отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров`я, заяви потерпілого, членів його сім`ї чи уповноваженої ним особи тощо роботодавець зобов`язаний протягом двох годин повідомити підприємствам (установам, організаціям), зазначеним в абзацах четвертому - дев`ятому цього пункту, з використанням засобів зв`язку та не пізніше наступного робочого дня надати на паперовому носії повідомлення згідно з додатком 2.

Повідомлення про нещасний випадок надається за місцем настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), а у разі настання нещасного випадку внаслідок події (аварії, катастрофи тощо) під час руху транспортних засобів усіх видів - за місцем реєстрації підприємства (установи, організації): територіальному органові Держпраці; робочому органові Фонду; керівникові підприємства (установи, організації), на території якого сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), якщо потерпілий є працівником іншого підприємства (установи, організації); керівникові первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві (в установі, організації) кількох профспілок - керівникові профспілки, членом якої є потерпілий), а у разі відсутності профспілки - уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці; уповноваженому органові чи наглядовій раді підприємства (у разі її утворення); органові ДСНС у разі, коли нещасний випадок стався внаслідок пожежі.

Якщо нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) підлягають спеціальному розслідуванню відповідно до пункту 10 цього Порядку, повідомлення про нещасний випадок додатково надсилається: місцевій держадміністрації або органові місцевого самоврядування (у разі відсутності уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства); органові галузевої профспілки вищого рівня, а у разі його відсутності - територіальному профоб`єднанню; органові поліції (у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), що призвели до тяжких (у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого) чи смертельних наслідків, смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків).

Для випадків, що підлягають спеціальному розслідуванню, у повідомленні про нещасний випадок, що надається територіальному органові Держпраці, роботодавцем зазначаються кандидатури представників підприємства (установи, організації) та уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства (у разі її утворення) (із зазначенням їх прізвища, імені, по батькові, посади, контактних телефонів) для включення їх до складу спеціальної комісії.

Пунктом 10 Порядку №337 встановлено перелік випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню, серед яких випадки гострих професійних захворювань (отруєння), що призвели до тяжких чи смертельних наслідків.

Розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, може проводитися комісією підприємства (установи, організації) у разі надання територіальним органом Держпраці письмового доручення роботодавцю протягом наступного робочого дня після отримання повідомлення про нещасний випадок.

В силу пункту 14 Порядку № 337, Держпраці та/або її територіальним органом утворюється комісія із спеціального розслідування (далі - спеціальна комісія).

Спеціальна комісія утворюється протягом одного робочого дня після отримання від роботодавця письмового повідомлення про нещасний випадок або за інформацією, отриманою з інших джерел (органу досудового розслідування, звернень потерпілого або членів його сім`ї чи уповноваженої ними особи, первинних організацій і територіальних об`єднань профспілок).

До складу спеціальної комісії, згідно із п. 15 Порядку № 337, входять: посадова особа Держпраці та/або її територіального органу (голова комісії); представник робочого органу Фонду; представник уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства (у разі її утворення) або місцевої держадміністрації чи органу місцевого самоврядування у разі, коли зазначений орган відсутній; керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства (установи, організації) або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці, а у разі її відсутності - представник роботодавця; представник первинної організації профспілки, членом якої є постраждалий (у разі її відсутності - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці); представник профспілкового органу вищого рівня або територіального профоб`єднання; представник місцевої держадміністрації або органу місцевого самоврядування у разі, коли нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) сталися з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами - підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства; лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння); посадові особи органів Держпродспоживслужби, ДСНС (у разі потреби та за відповідним погодженням).

Пунктом 33 Порядку №337 визначено обов`язки комісії (спеціальної комісії), серед яких, зокрема, є з`ясування обставин та причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння); визначення, пов`язані чи не пов`язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом;

Відповідно до п. 34 Порядку №337, рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов`язаними чи не пов`язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії (спеціальної комісії) голос голови комісії (спеціальної комісії) є вирішальним.

Пунктом 52 Порядку №337 визначено перелік обставини, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом.

Разом з тим, згідно з Постановою Кабінету Міністрів №1 від 05.01.2021 року, Порядок № 337 доповнено розділом "Процедура розслідування випадків смерті медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров`я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) і третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2".

Так, відповідно до пунктів 141-1 - 141-4, 141-13, 141-14 Порядку № 337, розслідування випадків смерті медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров`я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) і третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - медичні працівники), внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2 під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб проводиться комісією з розслідування гострого професійного захворювання COVID-19, спричиненого коронавірусом SARS-CoV-2, що призвело до смертельного наслідку (далі - комісія), утвореною керівником закладу охорони здоров`я, в якому працював медичний працівник.

Перелік державних і комунальних закладів охорони здоров`я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) і третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, а також медичних працівників таких закладів визначається керівником робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації медико-біологічної характеру державного рівня, пов`язаної із поширенням COVID-19.

Керівник закладу охорони здоров`я, в якому працював медичний працівник, смерть якого настала внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2 під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб, зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання інформації про випадок смерті медичного працівника надати повідомлення згідно з додатком 2 у паперовій формі: територіальному органу Держпраці; робочому органу Фонду; уповноваженому органу управління або наглядовій раді закладу охорони здоров`я (у разі її утворення).

Комісія утворюється у складі голови та членів комісії наказом керівника закладу охорони здоров`я не пізніше наступного робочого дня з дня надсилання повідомлення про настання нещасного випадку.

До складу комісії входять представники закладу охорони здоров`я: керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку керівником закладу охорони здоров`я покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії); посадова особа, відповідальна за організацію лікувального процесу; представник кадрової служби; представник фінансово-економічної служби; представник юридичної служби; представник первинної організації профспілки, представником якої був медичний працівник, що помер внаслідок інфікування (у разі її відсутності - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці).

Виходячи з аналізу вищезазначених норм права, процедура проведення розслідування (у тому числі спеціального) нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь) передбачена пунктами 30-53 Порядку №337.

Водночас процедура розслідування випадків смерті саме медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров`я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) і третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2 передбачена окремим розділом Порядку № 337, а саме пунктами 141-1 - 141-14.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 03.10.2022 року у справі №520/12333/21 (провадження № К/990/135/22).

На вказаний висновок Верховного Суду також посилався у позовній заяві і представник позивачів - адвокат Ходак В.В.

Проте суд не погоджується з таким трактування своєї позиції представника позивачів, зважаючи на наступне.

На момент настання смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 року, Порядок №337 не містив такого розділу як "Процедура розслідування випадків смерті медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров`я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) і третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2", а саме пунктів 141-1 - 141-14, оскільки вказаним розділом даний Порядок доповнений Постановою Кабінету Міністрів №1 лише 05.01.2021 року.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, згідно вищезазначеної норми, дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Таку позицію було висловлено, зокрема, Конституційним Судом України в рішенні у справі 09.02.1999 року № 1-7/99.

В регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). Нормами Порядку №337 не передбачено застосування ретроактивної форми регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з розслідуванням нещасних випадків, які сталися до 05.01.2021, тобто до доповнення Порядку №337 розділом "Процедура розслідування випадків смерті медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров`я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) і третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2".

Отже, під час проведення розслідувань нещасних випадків що сталися до 05.01.2021 року, для визначення нещасного випадку пов`язаним чи непов`язаним з виробництвом, повинен застосовуватися нормативно - правовий акт, під час дії якого стався цей нещасний випадок.

Тобто, під час вирішення питання пов`язаний з виробництвом чи ні нещасний випадок, що стався з ОСОБА_3 , повинен був застосовуватися Порядок №337 саме у редакції, яка діяла на момент смерті потерпілої.

Отже, за такого розслідування факту смерті ОСОБА_3 , причиною якої стала гостра респіраторна хвороба COVID-19, правомірно проведено Управлінням Держпраці у Рівненській області відповідно до пунктів 30-52 Порядку № 337, а доводи позивача про порушення відповідачем порядку розслідування випадку гострого професійного захворювання ОСОБА_3 ґрунтуються на помилковому тлумаченні, а тому відхиляються судом.

Щодо висновку спеціальної комісії про відсутність підстав вважати, що смерть ОСОБА_3 пов`язана з виконанням нею своїх професійних обов`язків, суд зазначає наступне.

Так, як зазначалося вище, гостре професійне захворювання (отруєння) це захворювання (або смерть), що виникло після однократного (протягом не більш як однієї робочої зміни) впливу на працівника шкідливих факторів фізичного, біологічного та хімічного характеру (у тому числі інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання) (п. 3 Порядку №337).

Частиною 1 ст. 39 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" від 06.04.2000 №1645-ІІІ, з подальшими змінами і доповненнями, (далі - Закон №1645-ІІІ) передбачено, що захворювання на інфекційні хвороби медичних та інших працівників, що пов`язані з виконанням професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб (надання медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби, роботи з живими збудниками та в осередках інфекційних хвороб, дезінфекційні заходи тощо), належать до професійних захворювань. Зазначені працівники державних і комунальних закладів охорони здоров`я та державних наукових установ підлягають обов`язковому державному страхуванню на випадок захворювання на інфекційну хворобу в порядку та на умовах, установлених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4 розділу V Переліку професійних захворювань, затвердженого постановою КМ України від 08.11.2020 №1662, вказані такі небезпечні та шкідливі речовини і виробничі фактори, вплив яких може викликати професійне захворювання: контакт з інфекційними хворими, інфікованими матеріалами чи переносниками захворювань; а також визначений перелік робіт та виробництв, на яких можливе виникнення цього професійного захворювання: робота медичних та інших працівників, що безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та лікування пацієнтів із випадками гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв`язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та визначення їх розмірів, затвердженого постановою КМ України від 17.06.2000 №498, у разі смерті медичного працівника, що настала внаслідок його інфікування гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження, членам сім`ї, батькам, утриманцям померлого медичного працівника проводиться виплата в розмірі 750-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, в якому помер медичний працівник.

Зміст положень цього нормативного акту, а також положень ч. 1 ст. 39 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб, п. 3 Порядку №498 дає підстави зробити висновок про те, що захворювання медичного працівника на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, можна визнати професійним захворюванням, що пов`язане з виробництвом, виключно у тому випадку, якщо: медичний працівник під час зараження на вказану хворобу був безпосередньо зайнятий у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та лікування пацієнтів із випадками цієї хвороби.

Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Недоведеність позову є підставою для відмови у його задоволенні, а недоведеність заперечень - тягне за собою протилежний результат.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З Акту №1 спеціального розслідування випадку гострого професійного захворювання, вбачається, що комісією було встановлено той факт, що захворювання ОСОБА_3 виникло не внаслідок виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб, оскільки комісія не встановила причинно-наслідкового зв`язку захворювання ОСОБА_3 та виконання нею посадових обов`язків.

Зокрема комісією констатовано, що контактів ОСОБА_3 з хворими на робочому місці не встановлено.

В матеріалах справи відсутні докази того, що зараження ОСОБА_3 відбулося внаслідок контакту з інфекційними хворими, які перебували на лікуванні у лікарні, інфікованими матеріалами чи переносниками захворювань, оскільки до посадових обов`язків ОСОБА_3 не входило надання медичної допомоги пацієнтам, в тому числі, з підозрою або встановленим захворюванням на коронавірусну хворобу COVID-19.

Крім того, ОСОБА_3 не була включена до персонального переліку працівників лікувального закладу, котрі безпосередньо були зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19 та лікуванням пацієнтів.

Так, наказом Міністерства охорони здоров`я України від 02.04.2020 №768 "Про затвердження Переліку посад медичних та інших працівників, що безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів з запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та лікуванням пацієнтів із випадками гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, яким здійснюється доплата в розмірі трьох окладів (тарифних ставок) за березень 2020 року" затверджено перелік працівників, яким встановлюється доплата за березень 2020 року. При цьому у пункті 2 цього наказу чітко встановлено, що персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, затверджується керівником відповідного закладу охорони здоров`я.

Позивачі не надали доказів того, що ОСОБА_3 була включена до персонального переліку працівників, котрі безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19 та лікуванням пацієнтів.

Зважаючи на вищевказане, суд вважає недоречним досліджувати обставини щодо періоду інфікування ОСОБА_3 .

При ухваленні рішення, суд оцінює докази з урахуванням вимог ст.ст. 77-81 ЦПК України про їх належність, допустимість, достовірність та достатність. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням викладеного, а також того, що позивачі свого процесуального обов`язку не виконали, в матеріалах справи відсутні докази того, що зараження ОСОБА_3 відбулося внаслідок контакту з інфекційними хворими, які перебували на лікуванні у лікарні, інфікованими матеріалами чи переносниками захворювань. Також, позивачами не доведено, що ОСОБА_3 безпосередньо була зайнята у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та лікуванні пацієнтів з випадками гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Водночас суд відхиляє аргументи позовної заяви про те, що лікарня є місцем підвищеної небезпеки зараження, оскільки до лікарні звертаються, в переважній більшості, хворі люди, а ОСОБА_3 , у процесі своєї професійної діяльності, взаємодіяла з усім персоналом поліклініки і пацієнтами, які були на прийомі у лікарів, згідно своїх посадових обов`язків.

Так, з урахуванням того, що при визначенні захворювання як професійного необхідним є встановлення безпосередньої зайнятості медичного працівника у лікуванні пацієнтів з випадками COVID-19, контактування на робочому місці з особами, або матеріалами, інфікованими на це захворювання, сам по собі факт роботи ОСОБА_3 на посаді сестри медичної не може автоматично кваліфікуватись як отримання саме професійного захворювання.

Тому, твердження позивачів, що ОСОБА_3 піддавалася ризику інфікуватися COVID-19, так як взаємодіяла з усім персоналом поліклініки і пацієнтами, які були на прийомі у лікарів, згідно своїх посадових обов`язків, є припущенням, на якому, відповідно до вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування, а отже й рішення суду, ґрунтуватися не може.

Також не заслуговують на увагу додані до позову акти опитування адвокатом Ходаком В.В. членів сім`ї потерпілої ОСОБА_3 , зокрема чоловіка ОСОБА_1 , дочки ОСОБА_2 та сина ОСОБА_21 на підтвердження факту причинно-наслідкового зв`язку між хворобою ОСОБА_3 та виконанням нею посадових обов`язків, оскільки ці пояснення, перш за все, не містять відомостей про факт безпосереднього контактування ОСОБА_3 з особою, хворою на COVID-19 та по друге, саме суд наділений повноваженнями здійснювати допит свідків в ході розгляду справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Серявін та інші проти України" від 10.02. 2010, заява № 4909/04).

Розподіляючи судові витрати, суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України та у зв`язку з відмовою у задоволенні позову не стягує понесені позивачами витрати з відповідачів.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального некомерційного підприємства "Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Дубровицької міської ради, Управління Держпраці у Рівненській області про скасування акту спеціального розслідування гострого професійного захворювання та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 15.5) пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повне рішення суду складено 24 листопада 2023 року.

Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Позивач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство "Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Дубровицької міської ради, м. Дубровиця, вул. Воробинська, 180, Сарненський район Рівненська область, код ЄДРПОУ 38426347.

Відповідач: Управління Держпраці у Рівненській області, м. Рівне, вул. Казимира Любомирського, 7, код ЄДРПОУ 39780243.

Суддя: підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Дубровицького

районного суду: Отупор К.М.