Постанова

від 19.03.2024 по справі 949/418/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2024 року

м. Рівне

Справа № 949/418/23

Провадження № 22-ц/4815/263/24

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: суддя Ковальчук Н. М.,

суддів: Гордійчук С. О., Хилевича С. В.,

секретар судового засідання Андрошулік І.,

учасники справи:

позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачі - Комунальне некомерційне підприємство «Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Дубровицької міської ради, Управління Держпраці у Рівненській області,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку спрощеногопозовного провадженняапеляційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката Ходака Владислава Володимировича, на рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 14 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Комунального некомерційного підприємства «Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Дубровицької міської ради, Управління Держпраці у Рівненській області про скасування акту спеціального розслідування гострого професійного захворювання та зобов`язання вчинити дії,

ухвалене 14.11.2023 року в м. Дубровиця о 16:44 в складі судді Отупор К. М., повний текст рішення виготовлено 24.11.2023 року,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2023 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися в суд з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства "Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Дубровицької міської ради(далі КНП «Дубровицький РЦПМСД»), Управління Держпраці у Рівненській області, в якій, уточнивши вимоги, просили скасувати рішення комісії, викладене в Акті №1 від 05.10.2020 спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що призвело до смертельного наслідку, що сталося 09.09.2020 та призвело до смертельного наслідку 15.09.2020 в КНП «Дубровицький РЦПМСД»(далі Акт № 1 від 05.10.2020 ) та зобов`язати КНП «Дубровицький РЦПМСД» провести спеціальне розслідування професійного захворювання, що призвело до смертельного наслідку, що сталося 09.09.2020 та призвело до смертельного наслідку 15.09.2020 в КНП «Дубровицький РЦПМСД» з урахуванням висновку, що захворювання є професійним (таким, що отримане на робочому місці).

Свої вимоги позивачі обґрунтували тим, що ОСОБА_3 (дружина позивача ОСОБА_1 та мати позивача ОСОБА_2 ) працювала медичною сестрою загальної практики сімейної медицини Дубровицької лікарської амбулаторії № 2 у КНП «Дубровицький РЦПМСД». ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Актом спеціального розслідування встановлений діагноз: коронавірусна хвороба Covid-19; легенева недостатність важкий перебіг; негоспітальна двобічна пневмонія, важний перебіг.

Постановою Кабінету Міністрів України № 337 від 17.04.2019 затверджений Порядок №337 розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві (далі Порядок №337). Постановою Кабінету Міністрів №1 від 05.01.2021 року, Порядок доповнено розділом "Процедура розслідування випадків смерті медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров`я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) і третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2" пункти 141-1 - 141-14.

За фактом смерті ОСОБА_3 комісією, утвореною наказом Управління Держпраці № 816 від 16.09.2020, складено Акт №1 №1 форми Н-1/НПвід 05.10.2020, який, на думку позивачів, є незаконним, оскільки розслідування нещасного випадку проведено відповідно до положень п.п. 30-53 Порядку №337, а мало би бути проведено у відповідності до п.п. 141 -1 - 141-14 Порядку №337.

Рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 14 листопада 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до КНП «Дубровицький РЦПМСД», Управління Держпраці у Рівненській області про скасування акту спеціального розслідування гострого професійного захворювання та зобов`язання вчинити дії відмовлено.

Вважаючи рішення суду незаконним, представник позивачів адвокатХодак В.В., оскаржив його в апеляційному порядку. Апелянт вказує, що постановою КМ України від 17.04.2019 затверджений Порядок № 337, пунктами 30-53 якого передбачена процедура проведення розслідування (у тому числі спеціального) нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь). Процедура розслідування випадків смерті саме медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров`я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) і третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою Covid-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2 передбачена окремим пунктами 141-1 - 141-14 Порядку № 337 і процедура розслідування, склад комісії? строки розслідування та суб`єкт затвердження Акту за цими пунктами є відмінними від розслідування за пунктами 30-53. Оспорюваний Акт № 1 від 05.10.2020 проведений за правилами пунктів 30-53, а мав би бути проведений за пунктами 141-1 - 141-14 Порядку №337. Зазначене призвело до того, що наказ про створення комісії для розслідування створено некомпетентним органом, порушено строк розслідування, до складу комісії не включені представники закладу охорони здоров`я. З огляду на вказані порушення Акт № 1 від 05.10.2020 підлягає скасуванню.

Суд прийшов до невірного висновку про те, що на момент настання смерті ОСОБА_3 - 15.09.2020 року, Порядок №337 не містив такого розділу як "Процедура розслідування випадків смерті медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров`я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) і третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2", а саме пунктів 141-1 - 141-14, оскільки вказаним розділом Порядок № 337 доповнений Постановою Кабінету Міністрів №1 лише 05.01.2021 року, тому, під час проведення розслідувань нещасних випадків що сталися до 05.01.2021 року, для визначення нещасного випадку пов`язаним чи непов`язаним з виробництвом, повинен застосовуватися нормативно - правовий акт, під час дії якого стався цей нещасний випадок. Тобто, під час вирішення питання пов`язаний з виробництвом чи ні нещасний випадок, що стався з ОСОБА_3 , повинен був застосовуватися Порядок №337 саме у редакції, яка діяла на момент смерті останньої. Такий висновок суду суперечить п. 1 Постанови КМУ №1 від 05.01.2021 року, де зазначено, що доповнені положення застосовуються у разі смерті працівника під час дії карантину та протягом 3 місяців з дати його відміни. Карантин в Україні діяв з 12.03.2020 року до 30 червня 2023 року, тому положення Постанови КМУ №1 від 05.01.2021 року мають зворотню дію в часі. Саме такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 03.10.2022 року у справі №520/12333/21.

В оспорюваному рішенні суд вказав, що згідно Акту №1 від 05.10.2020 захворювання ОСОБА_3 виникло не внаслідок виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб, оскільки комісія не встановила причинно-наслідкового зв`язку захворювання ОСОБА_3 та виконання нею посадових обов`язків, а контактів ОСОБА_3 з хворими на робочому місці не встановлено. Разом з тим, у картці епідеміологічного обстеження № 7 зазначено дата захворювання 02.09.2020, а дата орієнтовного зараження 02.09.2020 06.09.2020. Згідно Акту №1 від 05.10.2020 ОСОБА_3 перебувала у відпустці з 01.09.2020 року по 24.09.2020 року. Інкубаційний період хвороби складає від 5 до 14 днів, тому таке зараження могло відбутись з 27.08.2020 року по 08.09.2020 року. У відповіді ДУ «Рівненський обласний лабораторний цент МОЗ України», куди був направлений відповідний запит, вказано, що ймовірність інфікування ОСОБА_3 була з 27.08.2020 року по 08.09.2020 року, тобто у період коли остання виконувала робочі обов`язки. Щодо можливості зараження з 27.08.2020 року по 08.09.2020 року суд у своїх висновках вказав, що у цей період ОСОБА_3 не була включена до персонального переліку працівників котрі безпосередньо були зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19 та лікуванням пацієнтів. Такий висновок не відповідає фактичним обставинам, оскільки ОСОБА_3 виконувала роботу щодо ліквідації епідемії, до її посадових обов`язків входила участь у профілактичній та санітарно-протиепідемічній роботі на дільниці.

Неправомірним є погодження місцевого суду із висновками комісії про неможливість зараження ОСОБА_3 на робочому місці, оскільки у КНП «Дубровицький РЦПМСД» наявні дві амбулаторії № 1 та № 2. Прийом хворих з підозрою на гостру респіраторну хворобу Covid-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у Дубровицькій амбулаторії № 2 не здійснювався, а такий прийом проводився на базі Дубровицької амбулаторії №1 (кабінет інфекційних захворювань). ОСОБА_3 виконувала свої функціональні обов`язки в Дубровицькій лікарській амбулаторії № 2 в кабінеті №7. При цьому, суд не врахував, що визначеного механізму виявлення підозри на гостру респіраторну хворобу Covid-19 не існує. Тому, працюючи в Дубровицькій лікарській амбулаторії № 2 ОСОБА_3 приймала пацієнтів без явних симптом захворювання і мала реальну можливість захворіти.

Проводячи розслідування, голова комісії у відповідності до п. 141-7, 141-4 Порядку №337, мав би проінформувати членів сім`ї про перше засідання комісії та про хід розслідування, допитати членів сім`ї свідками. Такі дії не були виконані.

З наведених міркувань просить скасувати оскаржуване рішення суду, ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, а саме: скасувати рішення комісії, викладене в Акті №1 форми Н-1/НП спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що призвело до смертельного наслідку, що сталося 09.09.2020 та призвело до смертельного наслідку 15.09.2020 в КНП «Дубровицький РЦПМСД» від 05.10.2020 та зобов`язати КНП «Дубровицький РЦПМСД» провести спеціальне розслідування професійного захворювання у відповідності до п. 141-, 141-14 Порядку №337.

До апеляційного суду надійшли відзиви на апеляційну скаргу позивачів. У своїх відзивах відповідачі вказують, що апеляція безпідставна, а рішення суду є законним.

Дослідивши матеріали та обставини справина предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції зробив висновок, що на момент спеціального розслідування факту гострого професійного захворювання, що стався з ОСОБА_3 , розслідування такого випадку було врегулювано п.п. 30-53 Порядку №337, а пунктами 141-1, 141-14 Порядку №337 доповнено Постановою Кабінету Міністрів №1 від 05.01.2021 року, тому, комісією вірно застосовано той нормативноправововий акт, під час дії якого стався нещасний випадок.

Окрім цього, відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що до посадових обов`язків ОСОБА_3 не входило надання медичної допомоги пацієнтам з підозрою або встановленим захворюванням на коронавірусну хворобу COVID-19. Такий висновок суд першої інстанції обґрунтував тим, що наказом керівника КНП «Дубровицький РЦПМСД» №98/3 від 24.06.2020 створено черговий кабінет на базі Дубровицької лікарської амбулаторії загальної практики сімейної медицини №1, що розміщений за адресою: АДРЕСА_1 для прийому хворих з підозрою на гостру респіраторну хворобу Covid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та розроблено графік чергування лікарів загальної практики - сімейних лікарів із сестрами медичними. ОСОБА_3 працювала медичною сестрою в Дубровицькій лікарській амбулаторії загальної практики сімейної медицини №2, розміщеної в окремій одноповерховій будівлі за адресою: АДРЕСА_2 не була включена до лікувального закладу безпосередньо зайнятого у лікуванням пацієнтів, хворих на COVID-19.

Такі висновки суду першої інстанції є законними, з огляду на таке.

Судом встановлено: ОСОБА_3 працювала на посаді медичної сестри в КНП «Дубровицький РЦПМСД» відповідно до наказу № 9-к від 02.01.2013 року. Свої функціональні обов`язки ОСОБА_3 виконувала в Дубровицькій лікарській амбулаторії №2 , кабінет №7.

На виконання наказу МОЗ України від 16.06.2020 № 1411 «Про внесення змін до Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба COVID-19» та на виконання розпорядження голови РДА № 41 головним лікарем КНП «Дубровицький РЦПМСД» видано наказ № 98 від 24.06.2020 «Про чергування сімейних лікарів у черговому кабінеті». Даним наказом створено черговий кабінет на базі Дубровицької лікарської амбулаторії загальної практики сімейної медицини №1, що розміщений за адресою: м. Дубровиця, вул. Воробинська, 180 для прийому хворих з підозрою на гостру респіраторну хворобу Covid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та розроблено графік чергування лікарів загальної практики - сімейних лікарів із сестрами медичними.

До наказу №98/3 від 24.06.2000 складений додаток зі списком лікарів та медсестер для роботи в черговому кабінеті, графік їх роботи щодо прийому хворих пацієнтів на Covid-19 з ознаками захворювання на Covid-19 у черговому кабінеті Дубровицької лікарської амбулаторії №1 за липень-вересень 2020 року. Відповідно до цих документів сестра медична ОСОБА_3 не була включена до персонального переліку працівників лікувального закладу, котрі безпосередньо були зайняті у ліквідації та здійсненні заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби Covid-19 та лікуванням пацієнтів.

Судом достовірно встановлено, що робоче місце ОСОБА_3 , як сестри медичної, знаходилося в Дубровицькій лікарській амбулаторії загальної практики сімейної медицини №2, розміщеної в окремій одноповерховій будівлі за адресою: АДРЕСА_3 . Вказаний медичний заклад не проводив прийому хворих пацієнтів на Covid-19 з ознаками захворювання на Covid-19.

З 01.09.2020 по 24.09.2020 ОСОБА_3 перебувала у щорічній основній відпустці.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.

Наказом Управління Держпраці у Рівненській області від 16.09.2020 №816 утворена комісія для проведення спеціального розслідування гострого професійного захворювання ОСОБА_3 , що призвело до смертельного наслідку, що стався 15.09.2020 у КНП «Дубровицький РЦПМСД».

По факту смерті ОСОБА_3 05 жовтня 2020 року комісією складено Акт №1 форми Н-1/НП спеціалізованого розслідування гострого професійного захворювання, що призвело до смертельного наслідку, що сталося 09.09.2020 року та призвело до смертельного наслідку 15.09.2020 року в КНП «Дубровицький РЦПМСД», проведений за правилами пунктів 30-53 Порядку №337. Комісією встановлено: діагноз ОСОБА_3 , встановлений закладом охорони здоров`я Коронавірусна хвороба Covid-19. Легенева недостатність важкий перебіг. Негоспітальна двобічна пневмонія. Важкий перебіг, ДН ІІ-ІІІ ст. Смерть ОСОБА_3 є випадком гострого захворювання, який не підпадає під дію п. 52 Порядку №337 та визнається не пов`язаним з виробництвом і на нього складається акт форми Н-1/НП.

Спір між сторонами виникли у зв`язку з тим, що позивачі не погодились з результатами розслідування смерті ОСОБА_3 , на їх думку, розслідування мало проводитись за правилами пунктів 141-1, 141-14 Порядку №337.

Правовідносини у цій справі регулюються, зокрема,Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб" від 06.04.2000 №1645-ІІІ, у редакціїЗакону №588-IXвід 7травня 2020року (далі Закон № 1645-ІІІ),Законом України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII(далі - Закон № 2694-XII), Порядком № 337, Порядком здійснення страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв`язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та визначення їх розмірів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17червня 2020р.№498(далі Порядок №498).

Норми матеріального права застосовуються в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до преамбулиЗакону № 1645-ІІІцейЗаконвизначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.

Згідно з частинами першою-четвертоюстатті 39 Закону № 1645-ІІІ захворювання на інфекційні хвороби медичних та інших працівників, що пов`язані з виконанням професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб (надання медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби, роботи з живими збудниками та в осередках інфекційних хвороб, дезінфекційні заходи тощо), належать до професійних захворювань. Зазначені працівники державних і комунальних закладів охорони здоров`я та державних наукових установ підлягають обов`язковому державному страхуванню на випадок захворювання на інфекційну хворобу в порядку та на умовах, установлених Кабінетом Міністрів України.

За пунктом6Порядку №498фактсмерті медичногопрацівника зпричин,пов`язанихз йогоінфікуванням COVID-19під часвиконання професійнихобов`язківв умовахпідвищеного ризикузараження,встановлюється комісією(спеціальноюкомісією)з розслідування(спеціальногорозслідування),що проводитьсявідповідно доПорядку № 337,та оформляється актом розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася), за встановленою формою. Процедура проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначеними частиною першоюстатті 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»,визначена тарегулюється Порядком № 337.

Пунктом 9 Порядку №337 регламентовано, що розслідування (спеціальне розслідування) проводиться у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), у тому числі про які своєчасно не повідомлено роботодавцю чи внаслідок яких втрата працездатності потерпілого настала не одразу. Строк давності для розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь) на виробництві становить три роки з дня їх настання. У разі встановлення факту нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) рішенням суду розслідування проводиться незалежно від дати їх настання.

Відповідно до пункту 10 Порядку №337 спеціальному розслідуванню підлягають:нещасні випадки із смертельними наслідками;групові нещасні випадки;випадки смерті працівників під час виконання ними трудових (посадових) обов`язків;гострі професійні захворювання (отруєння), що призвели до тяжких чи смертельних наслідків;нещасні випадки, факт настання яких встановлено у судовому порядку, а підприємство (установа, організація), на якому вони сталися, ліквідовано без правонаступника;нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого;випадки зникнення працівника під час виконання трудових (посадових) обов`язків;нещасні випадки з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбаченихзаконом, фізичними особами - підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства;нещасні випадки, що сталися з особами, фактично допущеними до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Згідно із пунктом 15 Порядку №337до складу спеціальної комісії входять:посадова особа Держпраці та/або її територіального органу (голова комісії);представник робочого органу Фонду;представник уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства (у разі її утворення) або місцевої держадміністрації чи органу місцевого самоврядування у разі, коли зазначений орган відсутній;керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства (установи, організації) або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці, а у разі її відсутності - представник роботодавця;представник первинної організації профспілки, членом якої є постраждалий (у разі її відсутності - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці);представник профспілкового органу вищого рівня або територіального профоб`єднання;представник місцевої держадміністрації або органу місцевого самоврядування у разі, коли нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) сталися з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбаченихзаконом, фізичними особами - підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства;лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння);посадові особи органів Держпродспоживслужби, ДСНС (у разі потреби та за відповідним погодженням).

Процедура проведення розслідування (у тому числі спеціального) нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь) передбачена пунктами 30-53 Порядку №337.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів №1 від 05.01.2021 року, Порядок №337 доповнено розділом "Процедура розслідування випадків смерті медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров`я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) і третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2" пункти 141-1 - 141-14.

Розслідування випадків смерті саме медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров`я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) і третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2 передбачена окремим розділом Порядку № 337, а саме пунктами 141-1 - 141-14.

Так, відповідно до пунктів 141-1 - 141-7, 141-10 Порядку № 337 розслідування випадків смерті медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров`я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) і третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2 під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб проводиться комісією з розслідування гострого професійного захворювання COVID-19, спричиненого коронавірусом SARS-CoV-2, що призвело до смертельного наслідку (далі - комісія), утвореною керівником закладу охорони здоров`я, в якому працював медичний працівник.

Керівник закладу охорони здоров`я, в якому працював медичний працівник, смерть якого настала внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2 під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб (далі - медичний працівник, що помер внаслідок інфікування), зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання інформації про випадок смерті медичного працівника надати повідомлення згідно здодатком 2у паперовій формі:територіальному органу Держпраці;робочому органу Фонду;уповноваженому органу управління або наглядовій раді закладу охорони здоров`я (у разі її утворення).

Комісія утворюється у складі голови та членів комісії наказом керівника закладу охорони здоров`я не пізніше наступного робочого дня з дня надсилання повідомлення про настання нещасного випадку.До складу комісії входять представники закладу охорони здоров`я:керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку керівником закладу охорони здоров`я покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії);посадова особа, відповідальна за організацію лікувального процесу;представник кадрової служби;представник фінансово-економічної служби;представник юридичної служби;представник первинної організації профспілки, представником якої був медичний працівник, що помер внаслідок інфікування (у разі її відсутності - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці).Розслідування гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, проводиться комісією протягом п`яти робочих днів з дня її утворення.

Комісія: проводить засідання, на яких розглядає інформацію про гостре професійне захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, складає протоколи засідання комісії; отримує письмові пояснення від посадових осіб, працівників закладу охорони здоров`я, свідків про обставини виникнення гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку; визначає вид події, що спричинила гостре професійне захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку; визначає необхідність проведення лабораторних досліджень та медичних експертиз; встановлює осіб, які порушили вимоги нормативно-правових актів з охорони праці; розробляє план заходів щодо запобігання гострим професійним захворюванням; з`ясовує обставини та причини настання гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку; изначає пов`язане чи не пов`язане гостре професійне захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, з виробництвом; складає акти заформою Н-1згідно з додатком 11 та визначає кількість таких актів; розглядає та підписує примірники актів заформою Н-1; передає не пізніше наступного робочого дня після підписання актів заформою Н-1матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику закладу охорони здоров`я для їх розгляду та затвердження.

Рішення щодо визнання гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, пов`язаним чи не пов`язаним з виробництвом приймається комісією шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії голос голови комісії є вирішальним. Голова комісії зобов`язаний до першого засідання комісії листом поінформувати членів сім`ї медичного працівника, що помер внаслідок інфікування, або уповноважених ними представників про призначення розслідування, їх права, запросити до співпраці та на засідання комісії, у подальшому надавати інформацію про хід проведення розслідування, ознайомити з матеріалами розслідування на заключному засіданні комісії. Керівник закладу охорони здоров`я повинен надіслати оригінали актів заформою Н-1протягом двох робочих днів після їх затвердження: територіальному органу Держпраці за місцем настання випадку гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку;робочому органу Фонду за місцем настання випадку гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку;членам сім`ї медичного працівника, що помер внаслідок інфікування, або уповноваженим ними особам. Іншим особам, які брали участь у розслідуванні гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, надається копія акта.

Вищенаведені у даній постанові докази та норми матеріального права спростовують аргументи апеляційної скарги про те, що розслідування за правилами пунктів 30-53 Порядку №337 нещасного випадку, що стався з ОСОБА_3 , проведено всупереч закону, а Акт №1 форми Н-1/НП від 05 жовтня 2020 року підлягає скасуванню.

Судом першої інстанції належним чином досліджені всі обставини та наявні у матеріалах справи докази. Місцевий суд зробив вірний висновок про те, що ОСОБА_3 на момент захворювання займала посаду медичного працівника комунального закладу охорони здоров`я, який не надавав первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) і третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особами, які подали апеляційні скарги, не надано.

Таким чином,апеляційний судприходить довисновку,що судомпершої інстанції булиправильно,всебічно іповно встановлені обставинисправи,характер правовідносин,які виниклиміж сторонамита застосованоправові норми,які підлягализастосуванню привирішенні даногоспору,в зв`язкуіз чимрішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката Ходака Владислава Володимировича залишити без задоволення.

Рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 14 листопада 2023 року залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21 березня 2024 року.

Головуючий Ковальчук Н. М.

Судді: Гордійчук С. О.

Хилевич С. В.