Ухвала

від 23.11.2023 по справі 760/7205/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 760/7205/22

Провадження № 1-кп/991/42/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

23 листопада 2023 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

представника потерпілого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про призначення повторної комісійної судової військової та економічної експертизи у кримінальному провадженні № 62019000000001618 від 18.10.2019 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Суть клопотання

На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62019000000001618 від 18.10.2019 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 191 КК України. Ухвалою суду від 06 жовтня 2022 року призначено судовий розгляд у даному кримінальному провадженні.

В судовому засіданні прокурор подав письмове клопотання про призначення повторної комісійної судової військової та економічної експертизи.

На думку сторони обвинувачення, враховуючи суперечність наявних в матеріалах кримінального провадження № 62019000000001618 висновків експертів щодо завданої шкоди, необхідно призначити незалежну повторну комісійну судову військову та економічну експертизу, проведення якої доручити експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - ЛНІДСЕ).

На вирішення судовим експертам необхідно поставити такі запитання: (1) Чи завдано матеріальну шкоду (збиток) Міністерству оборони України за результатами придбання квартир у житловому будинку АДРЕСА_1 , у ТОВ «КУА» Діводор», якщо так то в якій сумі? (2) Чи перебувають у причинно-наслідковому зв`язку дії начальника Головного КЕУ ЗС України полковника ОСОБА_6 з завданою матеріальною шкодою (збитками) Міністерству оборону України?

2. Позиція сторін в судовому засіданні

Прокурор подане клопотання підтримав, вказавши на наявність суперечностей між експертизами сторони обвинувачення і сторони захисту і що повторний допит експертів не усунув наявних суперечностей.

Захисник ОСОБА_7 заперечував проти задоволення цього клопотання, вказавши, що висновки експертиз не суперечать один одному, оскільки завдання експертів були різними, вони досліджували різні питання і різниця в висновках експертів випливає із різних підходів сторін кримінального провадження щодо фактів і обставин цього кримінального провадження. На його думку, сторона обвинувачення досить вузько підійшла до оцінки фактичних обставин справи, а суд повинен надати власну оцінку цим обставинам, проаналізувавши різні експертизи сторін кримінального провадження. Вважав, що відсутні підстави, передбачені ст. 332 КПК України для призначення експертизи судом.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника.

Представник потерпілого підтримав клопотання прокурора про призначення експертизи, однак просив провести експертизу в Київському науково-дослідному інституті судових експертиз (далі - КНІДСЕ) через те, що в цьому інституті проводились минулі експертизи сторін кримінального провадження, експерти КНІДСЕ допитувались в судовому засіданні. Також вказав, що за наявною інформацією Львівський НІДСЕ не проводить військові експертизи.

3. Встановлені фактичні обставини, оцінка та мотиви суду

Проаналізувавши доводи клопотання, суд встановив такі фактичні обставини, які стали передумовою для звернення прокурора з відповідним клопотанням.

ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що він у період з 30.08.2016 по 10.02.2020, перебуваючи на посаді начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України (далі - Головне КЕУ ЗС України), вчинив розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах, тобто злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК, а його діями спричинено збитки, які згідно з приміткою 4 до статті 185 КК України в шістсот і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, за наступних фактичних обставин.

За версією сторони обвинувачення, в першій половині жовтня 2018 року у ОСОБА_6 виник злочинний умисел на розтрату чужого майна, який полягав у штучному завищенні граничної вартості 1 кв м житла для м. Харкова, подання заявки на проведення конкурсу щодо закупівлі квартир на умовах пайової участі та на вторинному ринку в регіонах України за поданням Головного КЕУ ЗС України, із штучно завищеною граничною вартістю 1 кв м житла для м. Харкова, укладанні договору купівлі-продажу із штучно завищеною граничною вартістю 1 кв м житла для м. Харкова в інтересах суб`єктів господарювання. Для реалізації злочинного умислу ОСОБА_6 здійснено моніторинг вартості 1 кв м житла для м. Харкова, який за даними Головного КЕУ ЗС України становив 19 022, грн. Водночас обвинувачений мав інформацію, що розрахункова середня вартість 1 м кв житла для м. Харкова становила 14 808,00 грн. При цьому, з листів заступника директора Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України (далі - МО України) вбачається, що проведений Головним КЕУ ЗС України моніторинг вартості 1 м кв загальної площі квартир є не досконалим та не об`єктивним.

На підставі наданої ОСОБА_6 конкурсної документації 01.11.2018 МО України розміщені оголошення на закупівлю квартир на умовах пайової участі та на вторинному ринку в регіонах України. Одним з лотів є закупівля квартир в м. Харків.

На підставі укладених договорів купівлі-продажу Міністерством оборони України відповідно до платіжних доручень від 21-22.12.2018 здійснено оплату фінансових зобов`язань з метою придбання вищевказаного житла. На особовий рахунок ТОВ «КУА «ДІВОДОР», відкритий в ПАТ «МЕГА БАНК», МО України перерахувало грошові кошти у сумі 53 660 800,00 грн за житло для військовослужбовців.

При цьому, за версією обвинувачення, внаслідок злочинних дій ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 21 491 520,00 грн сплачені безпідставно.

У ході досудового розслідування 22.11.2019 слідчим Державного бюро розслідувань (далі - ДБР) призначено оціночно-будівельну експертизу, відповідно до висновків якої від 25.02.2020 сума невідповідності купленим 63 квартирам у ЖК «Райдужний» у м. Харків, по вул. Зубарева, буд. 34-А складає 21 491 520,00 грн.

В подальшому, з метою встановлення спричинення матеріальних збитків 22.09.2020 слідчим ДБР призначено судову економічну експертизу до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ).

Відповідно до висновків КНДІСЕ від 06.11.2020 № 24234/24235/20-72/28145-28150/20-72 матеріальна шкода (заподіяні збитки) за результатами придбання 63 квартир у житловому будинку за адресою: м. Харків, по вул. Зубарева, буд. 34-А Міністерством оборони України у ТОВ «КУА» Діводор», з урахуванням висновку експертів оціночно-будівельної експертизи від 25.02.2020, документально підтверджується в сумі 21 491 520, 00 грн. Загальна сума шкоди (заподіяних збитків ) з урахуванням висновку експертів оціночно-будівельної експертизи від 25.02.2020 складає 21 491 520,00 грн.

Крім того, постановою від 27 квітня 2021 року призначено судово-економічну експертизу, за результатами проведення якої складено висновок комісійної судової економічної експертизи від 07.09.2021 № 14553/14554/21-72/27105-27112/21-72, в якому вказано, що загальна сума матеріальної шкоди (заподіяних збитків) складає (з урахуванням квартири № 279) 21 491 520,00 грн.

Одночасно з цим стороною захисту надано висновок № 10287/11311/18678-18680/18804-18813 від 23.07.2021 за результатами проведення комплексної комісійної судової військової та економічної експертизи Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф М.С. Бокаріуса» відповідно до якого з військової точки зору начальником Головного КЕУ ЗУ України ОСОБА_6 (обвинуваченим) недотримань керівних та інших нормативно-правових актів під час підготовки та проведення конкурсу на закупівлю квартир, а у подальшому при укладанні договорів купівлі-продажу нерухомого майна в регіонах України не вбачається.

Сторона захисту, враховуючи вказаний висновок комплексної комісійної судової військової та економічної експертизи від 23.07.2021, направила до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України клопотання про проведення судово-економічної експертизи, висновками якої завдання матеріальної шкоди (збитків) Міністерству оборони України на загальну суму 21 491 520,00 грн документально не підтверджується.

Таким чином, в матеріалах кримінального провадження існують кілька висновків експертів (оціночно-будівельна експертиза від 25.02.2020 № 32180/19-42/61933-6254/20-42, судова економічна експертиза № 24234/24235/20-72//28145-28150/20-72 від 06.11.2020, комісійна судова економічна експертиза № 14553/14554/21-72/27105-27112/21-72 від 07.09.2021 надані стороною обвинувачення, та експертизи надані стороною захисту - комплексна комісійна судова військова та економічна експертиза № 10287/11311/18678-18680/18804-18813 від 23.07.2021, судово-економічна експертиза № 28821/21-71/38296-38300/21-71 від 20.12.2021). Висновки комісійної судової економічної експертизи № 14553/14554/21-72/27105-27112/21-72 від 07.09.2021 сторони обвинувачення та висновки судово-економічної експертизи № 28821/21-71/38296-38300/21-71 від 20.12.2021 сторони захисту суперечать один одному в частині документального підтвердження завдання матеріальної шкоди МО України на суму 21 491 520,00 грн.

Вирішуючи питання про можливість призначення повторної комісійної експертизи за клопотанням прокурора, суд виходить з таких мотивів.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є, зокрема, висновки експертів.

Призначення і проведення експертиз в кримінальному судочинстві регулюється нормами КПК України та спеціальним Законом України «Про судову експертизу», Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень від 08.10.1998 року № 53/5 з наступними змінами.

Відповідно до ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Згідно з ч. 2 ст. 332 КПК України суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

В світлі цієї норми суд зазначає, що в судовому засіданні 27 жовтня 2023 року були допитані експерти ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (зі сторони обвинувачення) ОСОБА_11 (зі сторони захисту), які лише підтвердили інформацію, викладену в складених експертизах, вказали, що їх висновки були зроблені виключно на підставі тих документів, які їм надала сторона кримінального провадження, а експерт не може виходити за межі експертного завдання.

Таким чином, допит експертів не усунув наявних суперечностей в їх експертизах.

Суд не погоджується з твердженням сторони захисту про те, що завдання експертів були різними. Навпаки, експертам було постановлене, в тому числі, і питання щодо спричинення та наявності збитків у зв`язку з купівлею МО України квартир, і щодо цього питання експерти дійшли протилежних висновків.

Згідно із ч. 3, 4 ст. 332 КПК України до ухвали суду про доручення проведення експертизи у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, включаються питання, поставлені перед експертом учасниками судового провадження, судом. Суд має право не включати до ухвали питання, поставлені учасниками судового провадження, якщо відповіді на них не стосуються кримінального провадження або не мають значення для судового розгляду, обґрунтувавши таке рішення в ухвалі. Після постановлення судом ухвали про доручення проведення експертизи судовий розгляд продовжується, крім випадків, якщо таке продовження неможливе до отримання висновку експерта.

За змістом ч. 1 ст. 242, п. 1 ч. 1 ст. 244 КПК України експертиза проводиться, якщо для з`ясування обставин, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

У ч. 2 ст. 242 КПК України передбачено перелік обставин, для встановлення яких проведення експертизи є обов`язковим, серед яких є визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.

Статтею 4 Закону України «Про судову експертизу» встановлено, що правильність висновку судового експерта забезпечується, в тому числі, можливістю призначення повторної експертизи, яка доручається іншому експерту, експертам.

Враховуючи наявність в суду двох експертиз які суперечать один одному, суд вважає ці обставини достатніми для призначення комісійної судової військової та економічної експертизи з питань встановлення розміру збитків для об`єктивного з`ясування обставин кримінального провадження на підставі належних та допустимих доказів. Зазначене питання має істотне значення для вказаного кримінального провадження, така комісійна експертиза спрямована на усунення розбіжностей, суперечностей експертиз, які наявні в матеріалах судового провадження.

Водночас суд зазначає, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню, виходячи із такого.

Пунктом 1.2.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.98 N 53/5 (далі - Інструкція), передбачено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Зокрема, повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Разом з тим, на дослідження експертам надаються не ті самі об`єкти, що і при проведенні первинних експерти, оскільки обсяг матеріалів кримінального провадження, на підставі яких повинна бути проведена експертиза, є більшим. Тому вказана експертиза не може класифікуватись як повторна.

Крім того, прокурор в своєму клопотанні просить призначити комісійну судову військову та економічну експертизу в Львівському науково-дослідному інститути судових експертиз Міністерства юстиції України. Водночас, згідно з інформацією на офіційному вебсайті ЛНІДСЕ вказаний науково-дослідний інститут не проводить військові експертизи. Тож відсутність відповідної кваліфікації в експертів ЛНІДСЕ унеможливлює проведення там військової експертизи.

Разом з тим, відповідно до інформації, зазначеної на офіційному вебсайті сайті КНІДСЕ цей інститут проводить, в тому числі, і військові експертизи. Також в матеріалах кримінального провадження наявні суперечні один одному експертизи, які видані саме експертами даної установи. Тому суд вважає, що призначення комісійної експертизи групою експертів в КНІДСЕ, які будуть мати змогу зробити висновок на підставі аналізу всіх матеріалів судового провадження, може усунути наявні суперечності у висновках експертів.

Також підлягає зміні формулювання питань, які ставляться експертам, оскільки пунктом 1.2 глави 1 розділу III Інструкції надається орієнтовний перелік вирішуваних питань для економічної експертизи і суд вважає за доцільне поставити питання експертам, виходячи із такого переліку запитань.

Крім того, сторона захисту і потерпілий своїх питань для експертизи не запропонували.

У зв`язку з тим, що до експертної установи будуть направлені матеріали судового провадження, судовий розгляд необхідно відкласти до надходження висновку експертизи.

З урахуванням викладеного вище, клопотання сторони обвинувачення підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 242, 332, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання прокурора ОСОБА_5 про призначення повторної комісійної судової військової та економічної експертизи задовольнити частково.

2.Призначити комісійну судову військову та економічну експертизу у кримінальному провадженні № 62019000000001618 від 18.10.2019 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

3.На вирішення судовим експертам поставити наступні запитання:

3.1Чи підтверджується документально заподіяння збитків Міністерству оборони України за результатами придбання квартир НОМЕР_1 АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_25 , АДРЕСА_26 , АДРЕСА_27 , АДРЕСА_28 , АДРЕСА_29 , АДРЕСА_30 , АДРЕСА_31 , АДРЕСА_32 , АДРЕСА_33 , АДРЕСА_34 , АДРЕСА_35 , АДРЕСА_36 , АДРЕСА_37 , АДРЕСА_38 , АДРЕСА_39 , АДРЕСА_40 , АДРЕСА_41 , АДРЕСА_42 , АДРЕСА_43 , АДРЕСА_44 , АДРЕСА_45 , АДРЕСА_46 , АДРЕСА_47 , АДРЕСА_48 , АДРЕСА_49 , АДРЕСА_50 , АДРЕСА_51 , АДРЕСА_52 , АДРЕСА_53 , АДРЕСА_54 , АДРЕСА_55 , АДРЕСА_56 , АДРЕСА_57 , АДРЕСА_58 , АДРЕСА_59 , АДРЕСА_60 , АДРЕСА_61 , АДРЕСА_62 і АДРЕСА_63 у житловому будинку АДРЕСА_1 , у ТОВ «КУА» Діводор», і якщо так, то в якому розмірі?

3.2Чи перебувають у причинно-наслідковому зв`язку заподіяння збитків Міністерству оборони України (у разі їх встановлення) з діями начальника Головного КЕУ ЗС України полковника ОСОБА_6 .?

4.Виконання ухвали доручити судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

5.Попередити експертів, які будуть її проводити про кримінальну відповідальність передбачену статтями 384, 385 КК України.

6.Для проведення експертизи експертам надати матеріали судової справи № 760/7205/22 (провадження 1-кп/991/42/22).

7.Розгляд кримінального провадження відкласти до надходження висновку експертизи.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ст. 392 КПК України.

Головуюча суддя: ОСОБА_1 Судді:ОСОБА_2 ОСОБА_3