Ухвала

від 27.11.2023 по справі 240/21531/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 листопада 2023 року м. Житомир

справа № 240/21531/23

категорія 110010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, клопотання Державної комісії України по запасах корисних копалин та Товариства з обмеженою відповідальністю "Камінець-Добринь" про залишення без розгляду адміністративного позову Керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області, який діє в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин та Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Камінець-Добринь", про визнання протиправними та скасування протоколу та спеціального дозволу,-

встановив:

Керівник Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати протокол №4577 від 08.11.2018 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин;

- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами №6326, виданий 01.03.2019 Державної служби геології та надр України Товариству з обмеженою відповідальністю "Камінець-Добринь".

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

02 жовтня 2023 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Камінець-Добринь" надіслало на електронну адресу суду письмові пояснення по суті справи (вх.№66934/23). У прохальній частині письмових пояснень просить суд залишити позов без розгляду, мотивуючи тим, що позивач при зверненні до суду з даним позовом пропустив строк звернення до суду щодо оскарження спеціального дозволу на користування надрами, а також зазначає про відсутність у позивача процесуальної дієздатності для звернення до суду.

09 жовтня 2023 року від Державної комісії України по запасах корисних копалин через систему "Електронний суд" надійшло клопотання (вх.№68191/23) та 11.10.2023 (за вх.№69018/23) аналогічного змісту, про залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду.

В обґрунтування вказаної заяви зазначає, що прокурор звернувся до суду за спливом понад 8 місяців з дня зміни підходів щодо наявності повноважень для звернення до суду, зокрема постанова Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.11.2022 у справі №240/401/19, на яку вказує сам прокурор.

З огляду на викладене, згідно з ухвалою суду від 13.10.2023 позовну заяву керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин та Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Камінець-Добринь", про визнання протиправними та скасування протоколу та спеціального дозволу, - залишено без руху та встановлено 5-ти денний строк з дня вручення копії ухвали, для усунення її недоліків шляхом подання до суду:

- доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, з урахуванням висновків суду.

Згідно з інформацією, наявною в комп`ютерній програмі Діловодство спеціалізованого суду, електронний документ (ухвала суду про залишення позовної заяви без руху від 13 жовтня 2023 року) доставлена в Електронний кабінет керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області 14 жовтня 2023 року о 20 год 01 хв, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Разом з тим, за визначенням наведеними у підпунктах 5.3, 5.6 та 5.8 пункту 5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 (далі - Положення про ЄСІТС, ЄСІТС відповідно) електронне повідомлення (повідомлення) - це автоматично створена та передана в електронній формі інформація, в тому числі про доставку, отримання, реєстрацію чи відмову в реєстрації електронного документа адресатом; користувач ЄСІТС (користувач) - це особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі Електронний кабінет (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень; офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

Розділом ІІ Положення про ЄСІТС визначені основні функції ЄСІТС, відповідно до підпункту 6.5 пункту 6 якого відповідно до Закону України Про судоустрій і статус суддів, процесуального законодавства України ЄСІТС забезпечує обмін документами та інформацією (надсилання та отримання документів та інформації, спільна робота з документами) в електронній формі між судами, іншими органами та установами в системі правосуддя, учасниками судового процесу, а також проведення відеоконференції в режимі реального часу.

Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, зокрема, підсистеми Електронний кабінет визначено розділом ІІІ Положення про ЄСІТС, відповідно до пункту 17 якого особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Підсистема Електронний суд забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства) (підпункт 37 пункту 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС).

З огляду на запровадження підсистем ЄСІТС Електронний кабінет та Електронний суд, що забезпечують можливість направлення судом документів у справах в електронній формі шляхом їхнього надсилання до Електронного кабінету користувача (у тому числі автоматично), приписи підпункту 15.15 розділу VII Перехідні положення КАС України щодо обов`язкового вручення судового рішення виключно у паперовій формі, за таких обставин, не мають імперативного характеру.

Отже, аналіз наведених норм у системному зв`язку з положеннями пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України дає підстави для висновку, що оскільки днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, а сервіс Електронного кабінету ЄСІТС за приписами Положення про ЄСІТС є саме такою адресою, то надсилання процесуальних документів за допомогою підсистем ЄСІТС Електронний кабінет та Електронний суд є днем вручення судового рішення, за умови отримання відповідного повідомлення про його доставлення.

Ухвала Житомирського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2023 року про залишення позовної заяви без руху внесена до АСДС, підписана кваліфікованим підписом, направлена прокурору через підсистему Електронний суд, та згідно з інформацією АСДС її доставлено до електронного кабінету Керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області 14 жовтня 2023 року, а з огляду на приписи частини шостої статті 251 КАС України вказаний процесуальний документ вважається врученим 16 жовтня 2023 року.

Таким чином, останній день установленого судом 5-ти денний строк на усунення недоліків відповідно до ухвали про залишення позовної заяви без руху від 13.10.2023, з урахуванням положень ч. 6 ст.120 КАС України, був 23 жовтня 2023 року (21 жовтня 2023 року - вихідний день).

Ураховуючи викладене, строк для усунення недоліків позовної заяви закінчився, однак скаржник не виконав указані вимоги ухвали суду від 13 жовтня 2023 року.

Станом на день постановлення цієї ухвали недоліки позовної заяви Керівником Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області не усунуто. Будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду від скаржника не надходило.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку касаційного оскарження.

Частиною 15 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Окрім того, розглянувши клопотання відповідача та третьої особи, дослідивши подані сторонами докази, беручи до уваги предмет позову та обставини справи, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що при відкритті провадження у справі судом вирішено питання про поновлення прокурору строку звернення до суду та відповідно до ухвали суду від 18.09.2023 визнано поважними вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду.

В обґрунтування звернення до адміністративного суду із позовом прокурор зазначав, що зміна судової практики, перешкоджала своєчасному зверненню до суду з даною позовною заявою.

До Житомирського окружного адміністративного суду з даним позовом звернувся 17.07.2023 (здав позовну заяву до відділення поштового зв"язку).

В свою чергу, Державна комісія України по запасах корисних копалин в клопотанні про залишення позовної заяви без розгляду зауважила, що прокурор звернувся до суд з даним позовом навіть після спливу тримісячного строку після відступу Верховних Судом від попередніх висновків.

Суд зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Згідно із ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Так, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Ключовою є фраза «з поважних причин», а отже це і є предметом доказування при вирішенні питання щодо встановлення поважності причин для позивача, тобто якщо строк був пропущений з поважних причин, це повинно підтверджуватися незаперечними письмовими доказами.

Процесуальний закон не дає визначення терміна "поважні причини".

При цьому, у рішенні Верховного Суду України від 13.09.2006 у справі №6-26370кс04 зазначено таке: «Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення позову стає неможливим або утрудненим».

Як вказує практика Верховного Суду України, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

Вказані принципи допомагають зрозуміти деякі важливі елементи справедливого суду. При цьому й саме питання застосування строку звернення до суду тісно пов`язано з їх реалізацією.

Строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Згідно із ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною третьою статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Матеріали справи свідчать, що доводи прокурора щодо обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду із даним позовом, спрямовані на зміну підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення з позовом до адміністративного суду для захисту інтересів держави у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами.

Однак суд зауважує, що відступ Верховним Судом від попередніх висновків, щодо адміністративно процесуальної дієздатності прокурора щодо спірних правовідносин у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами висловлений у постанові від 29 листопада 2022 року у справі №240/401/19, а тому саме з цієї дати за можливе обраховувати перебіг строк звернення.

Будь-яких належних, допустимих та достатніх доказів, що перешкоджали прокурору своєчасно звернутися до суду з даним позовом, в межах тримісячного строку, суду не надано та не наведено в обґрунтування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що саме з листопада 2022 року прокурору стало відомо про зміну підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення до суду із даною категорією справ (тобто володів вказаною інформацією), однак за захистом інтересів держави звернувся лише в липні 2023 року, тобто з порушенням строку, визначеного статтею 122 КАС України.

Суд зазначає, що відповідно до ухвали суду від 18.09.2023 про відкриття провадження у справі, заяву позивача про поновлення строку звернення до суду задоволено, визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду із позовною заявою з підстав, вказаних прокурором та з метою дотримання принципу доступу до правосудді.

Однак з урахуванням з`ясованих обставин справи, заявленого відповідачем та третьою особою клопотання, та за одночасної відсутності підстав для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, суд дійшов висновку про передчасність визнання поважними причин пропуску строку звернення Керівником Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави до суду з позовом до Державної комісії України по запасах корисних копалин та Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Камінець-Добринь", про визнання протиправними та скасування протоколу і спеціального дозволу, викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі від 18.09.2023.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п. 8 ч. 1ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою та п"ятою статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Слід наголосити, що принципом адміністративного судочинства є верховенство права, тоді як пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо захисту його прав та обов`язків. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за адміністративним позовом, однак це право не є абсолютним та може бути реалізовано лише у тому випадку, коли особою, яка звертається до суду, дотримано певні норми національного законодавства в частині вимог, передбачених для подання позовної заяви, у тому числі щодо дотримання учасником строку, визначеного національним законодавством для звернення до суду, що свідчить про забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, як складової верховенства права.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наведені прокурором обставини не можуть бути причиною для поновлення строку звернення до суду з позовом, оскільки матиме наслідком необґрунтоване втручання суду у принцип правової визначеності та порушення права інших учасників провадження на справедливий судовий розгляд в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Обставин, які об`єктивно унеможливлювали реалізацію прав щодо своєчасного звернення до суду позивачем не наведено. Посилання прокурора на обставини відступу Верховним Судом від попередніх висновків щодо адміністративно процесуальної дієздатності прокурора стосовно спірних правовідносин у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення інтересів держави, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо захисту таких інтересів, оскільки прокурор почав вчиняти такі дії через вісім місяців після відступу Верховних Судом від попередніх своїх висновків.

Підсумовуючи наведене, та враховуючи відсутність підстав для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, суд дійшов висновку, що позовну заяву Керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави до суду з позовом до Державної комісії України по запасах корисних копалин та Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Камінець-Добринь", про визнання протиправними та скасування протоколу і спеціального дозволу, подану до суду після спливу тримісячного строку звернення до суду, слід залишити без розгляду.

Керуючись статтями 171, 240, 243, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

ухвалив:

1. Визнати передчасним висновок суду про визнання поважними причин пропуску Керівником Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області, який діє в інтересах держави строку звернення до суду з позовом до Державної комісії України по запасах корисних копалин та Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Камінець-Добринь", про визнання протиправними та скасування протоколу і спеціального дозволу, викладений в ухвалі від 18.09.2023 про відкриття провадження у справі.

2. Клопотання Державної комісії України по запасах корисних копалин та Товариства з обмеженою відповідальністю "Камінець-Добринь" про залишення без розгляду адміністративного позову Керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин та Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Камінець-Добринь", про визнання протиправними та скасування протоколу та спеціального дозволу, - задовольнити.

3. Позов Керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин та Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Камінець-Добринь", про визнання протиправними та скасування протоколу та спеціального дозволу, - залишити без розгляду.

4. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Горовенко