Рішення

від 28.11.2023 по справі 320/6509/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2023 року Київ №320/6509/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом адвокатки Мондріч Аліни Євгеніївни до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Адвокатка Мондріч Аліна Євгеніївна (далі позивачка) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач), в якому позивачка просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо ненадання затребуваної інформації та підтверджуючих документів, адвокатським запитом адвокати Мондріч А.Є. від 18.01.2023 вих. № 1801/23;

- зобов`язати відповідача надати позивачці інформацію запитувану адвокатським запитом від 18.01.2023 вих. № 1801/23.

Позов мотивовано протиправністю дій відповідача щодо не надання затребуваної інформації та підтверджуючих документів на адвокатський запит від 18.01.2023 вих. №1801/23, що суперечить Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до ухвали від 27.03.2023 судом відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого він заперечує щодо задоволення позовних вимог з огляду на те, що запитувана інформація прямо стосується господарської справи № 904/276/23. Усі витребувані докази та інформація надавалися у межах цієї господарської справи. Відповідач стверджує, що він не є розпорядником запитуваної інформації і на виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2023 у межах розгляду справи № 904/276/23 він звернувся до визначених по договору товароодержувачів (ВЧ 2144, ВЧ НОМЕР_2 , ВЧ НОМЕР_3 ) з вимогою надати витребувані документи.

Позивачкою надано відповідь на відзив, відповідно до якої остання стверджує, що відповідачем не спростовані підстави для задоволення заявлених позовних вимог.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

01.01.2022 між адвокатом Мондріч Аліною Євгеніївною та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІСПОЛІН ПЛЮС» укладено договір про надання правової допомоги №0101НК/22 від 01.01.2022 у відповідності до вимог статей 26, 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

18.01.2023 адвокатом в інтересах свого клієнта ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» на адресу ВЧ НОМЕР_1 було направлено адвокатський запит на підставі статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

У своєму адвокатському запиті позивачка просила відповідача надати інформацію:

- підтвердження дотримання порядку проведення аналізу товару «масло солодко вершкове селянське, 73%, що надійшов від постачальника ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» на адресу товароодержувачів ВЧ 2144 (м.Львів), ВЧ НОМЕР_3 (м. Чернівці), ВЧ НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) на виконання умов укладеного договору з Замовником ВЧ НОМЕР_1 на підставі відповідних необхідних документів на апарат «Люміноскоп», зокрема: технічний паспорт на апарат «Люміноскоп»; сертифікат відповідності товару «Люміноскоп» з додатками (за наявності); висновок Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на товар «Люміноскоп» для підтвердження відповідності даного товару «Люміноскоп», документи, що підтверджують придбання даного товару «Люміноскоп»; документи про підтвердження перебування на обліку товару у відповідних товароодержувачів - ВЧ НОМЕР_2 , ВЧ НОМЕР_4 , ВЧ НОМЕР_3 ; документи, що підтверджують повноваження певної уповноваженої особи товароодержувачів товару - ВЧ НОМЕР_2 , ВЧ НОМЕР_4 , ВЧ НОМЕР_3 на проведення аналізу від 21.03.2022 та знаходження такої особи саме 21.03.2022 під час виконання своїх службових обов`язків у відповідній частині під час проведення такого аналізу 21.03.2022, на що надати відповідний наказ про призначення відповідальної особи на проведення аналізу у кожній військовій частині;

- затверджену методику про проведення відповідного дослідження товару апаратом «Люміноскоп», зокрема надати: роз`яснення по етапам проведення такої методики; способи та прийоми, які беруться задля проведення такої методики; чи беруться до уваги похибки, які може надати такий апарат «Люміноскоп» під час проведення аналізу товару та інші показники, що беруться при визначенні якості товару відповідним апаратом;

- документи та зазначення інформації, які свідчать про те, що уповноважені особи товароодержувачів -ВЧ 9971, ВЧ НОМЕР_4 , ВЧ НОМЕР_3 , окремо досліджували товар відповідним апаратом «Люміноскоп» та показники дослідженого товару не були повторно відображені, іншими словами «скопійовані» іншими товароодержувачами - військовими частинами, після чого було складено Акти огляду харчових продуктів від 21.03.2022.

На вказаний адвокатський запит відповідач надав лист від 20.01.2023 «Про надання інформації». Зі змісту вказаного листа вбачається наступне: «відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2023 відкрито провадження у справі № 904/276/23 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСПОЛІН ПЛЮС» щодо зобов`язання здійснити заміну із набуття чинності рішення суду за цією справою поставлений товароодержувачу (в/ч НОМЕР_4 ) товар належної якості масло солодко вершкове селянське 72,5% жиру в кількості 2 000 кг, та стягнення 42 048,00 грн. штрафних санкцій за поставку недоброякісної продукції за договором від 09.02.2022 №21-22. Підготовче засідання по вказаній справі призначено на 08.02.2023 о 14:00, яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судових засідань №1-405. Відповідно до трекінгу поштових відправлень АТ «Укрпошта» позовна заява з додатками була отримана відповідачем (ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС») 02.01.2023. Таким чином пропонуємо діяти в межах Господарського процесуального кодексу України та надати відзив на вищевказану позовну заяву».

Вважаючи безпідставним ненадання відповідачем на запит запитуваної інформації, позивачка звернулася із позовом до суду.

Пунктами 1, 2 пункту 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05 липня 2012 року визначено, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Статтею 2 цього Закону закріплено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Статтею 20 Закону № 5076-VI визначені професійні права адвоката, згідно з якими під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Згідно з частини першої, третьої статті 24 Закону № 5076-VI адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється. Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Статтею 5 Закону України «Про інформацію» № 2657-XII від 02 жовтня 1992 року встановлено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Статтею 9 цього Закону обумовлено, що всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно з частин першої, другої статті 6 Закону № 2939-VI - інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються в тому числі: 1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання. Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи - адвокатський запит від 18.01.2023 №1801/23 отриманий відповідачем, що не заперечується сторонами.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Як вбачається з копії адвокатського запиту та ніким із сторін не заперечувалось, до нього були додані засвідчені копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та копія договору.

Отже, адвокатський запит позивача відповідав вимогам частини першої статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Листом від 20.01.2023 відповідачем повідомлено про наявність у Господарському суді Дніпропетровської області справи за позовом військової частини до ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС», дати судового засідання та запропоновано адвокату діяти в межах Господарського процесуального кодексу України.

Суд зазначає, що статтею 20 Закону №2657-XII визначено, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до частин першої - третьої статті 21 Закону №2657-XII інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. Відносини, пов`язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом. Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами.

Отже, за загальним правилом публічна інформація є відкритою. Винятки з цього правила встановлені, серед іншого, статтею 6 Закону України від 13 січня 2011 року №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» та статтею 21 Закону №2657-XII «Про інформацію», та стосуються інформації , що має статус конфіденційної, таємної, службова інформація.

Відповідач, надаючи відповідь від 20.01.2023 на адвокатський запит, не зазначав, що витребувані документи містять інформацію з обмеженим доступом (або конфіденційну інформацію, або таємну інформацію, або службову інформацію).

Отже, суд дійшов висновку щодо протиправності дій відповідача щодо ненадання відповіді по суті викладених питань у адвокатському запиті від 18.01.2023.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (частина перша статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що доводи позивача в частині відмови у наданні запитуваної інформації обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню, шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути адвокатський запит в цій частині вимог.

Також, суд враховує, що пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження. Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства (пункт 2 частини другої цієї).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Водночас юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

На підставі пункту 1 частини першої статті 20 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

В абзаці 1 частини першої статті 24 Закону № 5076-VI визначено, що адвокатський запит - це письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

Питання юрисдикції спорів щодо ненадання відповіді на адвокатський запит було предметом судового розгляду Великої Палати Верховного Суду в справах №686/23317/13, №826/7244/18, №826/5331/18.

У постанові від 08 квітня 2020 року у справі № 826/7244/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що розгляд скарг на дії чи бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо неналежного розгляду адвокатського запиту про надання інформації, яка не є наслідком проведення досудового розслідування у конкретному кримінальному провадженні, віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

У рішенні від 17.12.2019 у справі №826/5331/18 Велика Палата Верховного Суду, переглядаючи справу за позовом до Антимонопольного комітету України щодо ненадання інформації за зверненням адвоката Антимонопольного комітету України із адвокатським запитом про надання копій документів та інформації про результати проведення перевірки дотримання законодавства певним підприємством про захист економічної конкуренції та зобов`язання надати таку інформацію, зазначила, що позов про бездіяльність розпорядника інформації із розгляду запиту на інформацію позивач подав до адміністративного суду із посиланням на положення Закону №2939-VI. Велика Палата Верховного Суду у цій справі не погодилась з висновком суду апеляційної інстанції про те, що вимоги позивача щодо надання відповіді на його адвокатський запит не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Крім того, Велика Палата Верховного Суду визнала посилання в оскаржуваній постанові Шостого апеляційного адміністративного суду на висновки, викладені у постанові Великої Плати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №686/23317/13-а безпідставними, оскільки правовідносини у цій справі не є подібними до правовідносин у справі № 686/23317/13-а, у якій, на відміну від справи, що розглядається, адвокатський запит був спрямований на контроль за виконанням судового рішення у цивільній справі.

Таким чином, суд зазначає, що спір, який є предметом розгляду цієї справи, є адміністративним, адже відповідач діє у спірних правовідносинах як суб`єкт владних повноважень (розпорядники запитуваної інформації).

Як встановлено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Тобто, обов`язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.

Відповідач жодним чином не довів обґрунтованості відмови у надані запитуваної інформації та підтверджуючих документів. Наведені факти, що позивачка як представник відповідача у справі № 904/276/23 отримала запитувану у запиті інформацію не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачкою за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн. Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивачки слід присудити судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

позов адвокатки Мондріч Аліни Євгеніївни задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання відповіді по суті адвокатського запиту ОСОБА_1 від 18.01.2023 вих. № 1801/23.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути адвокатський запит ОСОБА_1 від 18.01.2023 вих. № 1801/23 та надати запитувану інформацію.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073 (однієї тисячі сімдесят три) гривні 60 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Шевченко А.В.