Постанова

від 12.09.2024 по справі 320/6509/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/6509/23 Головуючий у 1 інстанції: Шевченко А.В.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Аліменка В.О.

Кузьмишиної О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просила суд:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання затребуваної інформації та підтверджуючих документів, адвокатським запитом адвоката ОСОБА_1 від 18.01.2023 р. вих. № 1801/23;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 надати адвокату ОСОБА_1 , інформацію запитувану адвокатським запитом від 18.01.2023 р. вих. № 1801/23.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання відповіді по суті адвокатського запиту ОСОБА_1 від 18.01.2023 вих. № 1801/23. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 розглянути адвокатський запит ОСОБА_1 від 18.01.2023 вих. № 1801/23 та надати запитувану інформацію.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Військова частина НОМЕР_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що адвокат ОСОБА_1 є представником ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» у господарській справі №904/276/23 та адвокатський запит прямо стосується даної господарської справи. На переконання апелянта, метою вказаного адвокатського запиту є не надання правової допомоги клієнту, а створення вигідної позиції відповідача по вказаній господарській справі. Також, апелянт вказує, що в подальшому, під час розгляду вищезазначеної господарської справи від адвоката надійшло клопотання до суду про витребування доказів, які зазначалися в адвокатському запиті. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2023 вказане клопотання було задоволено та зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 надати інформацію. Апелянт стверджує, що зазначені документи були отримані позивачем.

27 грудня 2023 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01 грудня 2022 року між адвокатом ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІСПОЛІН ПЛЮС» укладено Договір про надання правової допомоги №0101НК/22 від 01.01.2022, у відповідності до вимог статей 26, 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

18 січня 2023 року адвокатом ОСОБА_1 в інтересах свого клієнта ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» на адресу Військової частини НОМЕР_1 було направлено адвокатський запит Вих. № 1801/23 на підставі статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

У своєму адвокатському запиті ОСОБА_1 просила Військову частину НОМЕР_1 надати інформацію:

- підтвердження дотримання порядку проведення аналізу товару «масло солодко вершкове селянське, 73%, що надійшов від постачальника - ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» на адресу товароодержувачів ВЧ НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ), ВЧ НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 ), ВЧ НОМЕР_4 ( АДРЕСА_1 ), на виконання умов укладеного договору з Замовником - ВЧ НОМЕР_1 , на підставі відповідних необхідних документів на апарат «Люміноскоп», зокрема: технічний паспорт на апарат «Люміноскоп»; сертифікат відповідності товару «Люміноскоп» з додатками (за наявності); висновок Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на товар «Люміноскоп» для підтвердження відповідності даного товару «Люміноскоп», документи, що підтверджують придбання даного товару «Люміноскоп»; документи про підтвердження перебування на обліку товару у відповідних товароодержувачів - ВЧ НОМЕР_4 , ВЧ НОМЕР_2 , ВЧ НОМЕР_3 ; документи, що підтверджують повноваження певної уповноваженої особи товароодержувачів товару - ВЧ НОМЕР_4 , ВЧ НОМЕР_2 , ВЧ НОМЕР_3 на проведення аналізу від 21.03.2022 та знаходження такої особи саме 21.03.2022 під час виконання своїх службових обов`язків у відповідній частині під час проведення такого аналізу 21.03.2022, на що надати відповідний наказ про призначення відповідальної особи на проведення аналізу у кожній військовій частині;

- затверджену методику про проведення відповідного дослідження товару апаратом «Люміноскоп», зокрема, надати: роз`яснення по етапам проведення такої методики; способи та прийоми, які беруться задля проведення такої методики; чи беруться до уваги похибки, які може надати такий апарат «Люміноскоп» під час проведення аналізу товару та інші показники, що беруться при визначенні якості товару відповідним апаратом;

- документи та зазначення інформації, які свідчать про те, що уповноважені особи товароодержувачів -ВЧ НОМЕР_4 , ВЧ НОМЕР_2 , ВЧ НОМЕР_3 , окремо досліджували товар відповідним апаратом «Люміноскоп» та показники дослідженого товару не були повторно відображені, іншими словами «скопійовані» іншими товароодержувачами - військовими частинами, після чого було складено Акти огляду харчових продуктів від 21.03.2022.

На вказаний адвокатський запит Військова частина НОМЕР_1 надала лист від 20.01.2023 14/109-23-Вих. «Про надання інформації». Зі змісту вказаного листа вбачається наступне: «відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2023 відкрито провадження у справі № 904/276/23 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСПОЛІН ПЛЮС» щодо зобов`язання здійснити заміну із набуття чинності рішення суду за цією справою поставлений товароодержувачу (в/ч НОМЕР_2 ) товар належної якості - масло солодко вершкове селянське 72,5% жиру в кількості 2 000 кг, та стягнення 42 048,00 грн. штрафних санкцій за поставку недоброякісної продукції за договором від 09.02.2022 №21-22. Підготовче засідання по вказаній справі призначено на 08.02.2023 о 14:00, яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судових засідань №1-405. Відповідно до трекінгу поштових відправлень АТ «Укрпошта» позовна заява з додатками була отримана відповідачем (ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС») 02.01.2023. Таким чином, пропонуємо діяти в межах Господарського процесуального кодексу України та надати відзив на вищевказану позовну заяву».

Не погоджуючись з ненаданням інформації на адвокатський запит, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).

Згідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI, адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Частиною 1 статті 4 Закону № 5076-VI передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Приписами статті 20 Закону № 5076-VI встановлено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: 1) звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); 2) представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; 3) ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; 4) складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; 5) доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; 6) бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг; 7) збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; 8) застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом; 9) посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів; 10) одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань; 11) користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону № 5076-VI, адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулює Закон України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII.

Статтею 2 вищевказаного Закону закріплено, що основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про інформацію», кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно частини 1 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

За приписами частини 2 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Як вбачається з матеріалів справи, адвокатом ОСОБА_1 в інтересах свого клієнта ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» на адресу Військової частини НОМЕР_1 було направлено адвокатський запит від 18 січня 2023 року Вих. №1801/23, що отриманий відповідачем 18.01.2023 (а.с. 7).

Відповідачем не заперечується, що до нього були додані засвідчені копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та копія договору.

Таким чином, запит позивача відповідав вимогам частини першої статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

В силу вимог частини 2 статті 24 Закону № 5076-VI, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Листом від 20 січня 2023 року №14/109-23-Вих. Військовою частиною НОМЕР_1 повідомлено позивача про наявність у Господарському суді Дніпропетровської області справи за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС», дати судового засідання та запропоновано адвокату діяти в межах Господарського процесуального кодексу України (а.с. 8).

Положеннями ч.ч. 1-3 ст. 21 Закону №2657-XII передбачено, що інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. Відносини, пов`язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом. Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, за загальним правилом публічна інформація є відкритою. Винятки з цього правила встановлені, серед іншого, статтею 6 Закону України від 13 січня 2011 року №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» та статтею 21 Закону №2657-XII «Про інформацію», та стосуються інформації, що має статус конфіденційної, таємної, службова інформація.

Матеріали справи свідчать, що відповідач, надаючи відповідь від 20.01.2023 на адвокатський запит, не зазначав, що витребувані документи містять інформацію з обмеженим доступом (або конфіденційну інформацію, або таємну інформацію, або службову інформацію).

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо ненадання відповіді по суті викладених питань у адвокатському запиті від 18.01.2023.

Так, апелянт зазначає, що адвокат ОСОБА_1 є представником ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» у господарській справі № 904/276/23 та адвокатський запит прямо стосується даної господарської справи. В подальшому, під час розгляду вищезазначеної господарської справи від адвоката надійшло клопотання до суду про витребування доказів, які зазначалися в адвокатському запиті. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2023 вказане клопотання було задоволено та зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 надати інформацію.

При цьому, апелянт стверджує, що зазначені документи були отримані позивачем.

Колегія суддів вважає вищевказані доводи апелянта необгрунтованими, оскільки, надання Військовою частиною НОМЕР_1 документів, на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2023 у справі №904/276/23, не свідчить про виконання нею вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» в частині надання інформації на адвокатський запит.

Доводи апелянта про те, що метою спірного адвокатського запиту є не надання правової допомоги клієнту, а створення вигідної позиції відповідача по господарській справі №904/276/23 є безпідставними, оскільки вони не підтвердженні жодними належними та обґрунтованими доказами. Крім того, це ніяким чином не скасовує обов`язок відповідача надати інформацію на адвокатський запит.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Аліменко В.О.

Кузьмишина О.М.