Ухвала
від 15.11.2023 по справі 761/12929/23
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 15 листопада 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20 квітня 2023 року,

за участі: представника ОСОБА_5 , ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, яке тимчасово вилучене 08 квітня 2023 року під час огляду місця події - ділянки місцевості поблизу котельні на території ТМО «Психіатрія», що по вул. Кирилівська, 103 у місті Києві, а саме: подрібнювач деревини барабанного типу з регульованою фракцією Jenz-Hem 750 YK, оригінал Договору поставки № 1-Щ від 01 грудня 2022 року, укладеного між ФОП ОСОБА_6 (код НОМЕР_1 ) (Постачальник) та ТОВ «Veni, vidi, vici» (код ЄДРПОУ 33788121) (Покупець), завірена копія технічного паспорту на подрібнювач деревини барабанного типу з регульованою фракцією Jenz-Hem 750 YK та копія Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці, розпочатого 03 квітня 2023 року.

В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив про наявність правових підстав для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки вилучене майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Не погоджуючись з таким рішенням, представник ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20 квітня 2023 року скасувати.

Щодо строку апеляційного оскарження зазначає, що клопотання про арешт майна розглянуто без участі представника власника майна, а копію оскаржуваної ухвали останнім отримано 28 вересня 2023 року.

Представник вважає вказану ухвалу незаконною та необґрунтованою з огляду на наступне.

Зазначає, що згідно з протоколом огляду від 08 квітня 2023 року будь-які речі чи документи не вилучались.

Зауважує, що в матеріалах справи відсутній протокол вилучення майна чи інші докази його вилучення.

Вказує, що станок великогабаритний та перебуває на тому ж місці, де був, він не вивезений, а фактично слідчим заборонено його використання, чим заблоковано господарську діяльність ФОП ОСОБА_6 , внаслідок чого остання несе збитки.

Стверджує, що саме оригінал договору не містить будь-якого доказового значення, а всі можливі доказові функції також виконує завірена будь-якою уповноваженою особою копія такого договору. Крім цього, вважає, що за весь період досудового розслідування слідчий міг оглянути договір, виконати інші дії, які він мав на меті, після чого повернути його.

На переконання представника, інформативне значення по справі має лише текст договору, в якому зазначено замовника і виконавця та яким підтверджується, що роботи виконуються для забезпечення котельні паливною сировиною, а також вказано місце доставки сировини.

Зазначає, що у слідства наявне відео роботи ОСОБА_8 на подрібнювачеві, з якого видно, що він сам засунув туди руку.

Обладнання з моменту накладення арешту на нього та до цього часу простоює, слідством в перші дні проведено з ним необхідні дії і на теперішній час нічого не проводиться, всі сліди на ньому зафіксовані.

Окрім цього, вказує, що відповідно до акту приймання-передачі обладнання від 25 жовтня 2022 року ФОП ОСОБА_6 отримала в користування подрібнювач, строк користування яким завершився 30 червня 2023 року і він підлягає поверненню власнику, проте це не можливо здійснити через арешт.

Вважає, що злочином є сам факт порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, наявність чи відсутність подрібнювача не впливає на процедуру доказування. Подрібнювач - стандартного промислового виробництва, його конструкція та правила роботи з ним є загальними, інструкцію по роботі з ним надано слідству.

Зауважує, що ОСОБА_8 повідомив слідству всі обставини та зазначив, що ніхто інший не має до події будь-якого відношення, а він самостійно несе відповідальність за свої дії в межах договору підряду та подав заяву, в якій визнає свою вину.

Стверджує, що ОСОБА_8 несе всю відповідальність за порушення ним правил техніки безпеки, в тому числі з урахуванням договору підряду на виконання робіт від 01 квітня 2023 року, оскільки дії, які призвели до тілесних ушкоджень вчинені самим ОСОБА_8 .

Зазначає, що сліди, які містяться на станку, це кров від руки ОСОБА_8 , яка зафіксована, а інших слідів на подрібнювачеві немає. Також слідством зафіксовано сам отвір та кожух до нього, який підняв ОСОБА_8 , куди і засунув руку.

Звертає увагу, що слідством встановлено обставину, що подрібнювач не належить ФОП ОСОБА_6 , тому не може бути конфіскований у неї і за цивільно-правовим договором вона не несе відповідальності за дії ОСОБА_8 .

Вважає, що дана справа є нескладною за механізмом доказування, має обмежену кількість дійових осіб, яких вже допитано слідством, та у ній проведено всі заплановані слідчі дії.

Проте, на думку представника, до цього часу слідством не встановлено наявності ознак злочину саме через те, що виробництво тирси не відноситься до небезпечного виробництва, а склад злочину за ст. 272 КК України відсутній.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання завчасно проінформовано Київську міську прокуратуру, тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дане провадження за його відсутності, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника, який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив її задовольнити, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З матеріалів справи видно, що клопотання про арешт майна розглянуто слідчим суддею за відсутності власника майна чи його представника, копію постановленого рішення представником отримано 28 вересня 2023 року і 03 жовтня 2023 року подано апеляційну скаргу, таким чином колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження представником не пропущений.

Згідно з матеріалами судового провадження, Головним управлінням Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 08 квітня 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023100000000468 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що під час виконання робіт по договору між ФОП ОСОБА_6 та ТОВ «Veni, vidi, vici» 08 квітня 2023 року близько 13 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 103, працівник на ім`я ОСОБА_9 отримав тяжкі тілесні ушкодження, здійснюючи роботи по заготівлі тирси для опалення котельні з використанням об`єкту підвищеної небезпеки - дробилки.

08 квітня 2023 року у період часу з 13 год. 20 хв. до 13 год. 50 хв. проведено огляд місця події за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 103, в результаті якого нічого не вилучалось.

08 квітня 2023 року у період часу з 16 год. 18 хв. до 17 год. 26 хв. проведено огляд місця події, а саме: ділянки місцевості поблизу котельні на території ТМО «Психіатрія» за вище вказаною адресою, в ході якого виявлено та вилучено подрібнювач деревини барабанного типу з регульованою фракцією Jenz-Hem 750 YK.

10 квітня 2023 року прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 на адресу Шевченківського районного суду міста Києва направив клопотання про накладення арешту на: подрібнювач деревини барабанного типу з регульованою фракцією Jenz-Hem 750 YK, що був вилучений під час огляду місця події 08 квітня 2023 року в період часу з 16 год. 18 хв. до 17 год. 26 хв., а саме: ділянки місцевості поблизу котельні на території ТМО «Психіатрія», що по вул. Кирилівська, 103 у місті Києві; оригінал Договору поставки № 1-Щ від 01 грудня 2022 року, укладеного між ФОП ОСОБА_6 (код НОМЕР_1 ) (Постачальник) та ТОВ «Veni, vidi, vici» (код ЄДРПОУ 33788121) (Покупець); завірена копія технічного паспорту на подрібнювач деревини барабанного типу з регульованою фракцією Jenz-Hem 750 YK та копія Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці, розпочатого 03 квітня 2023 року.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20 квітня 2023 року клопотання прокурора задоволено.

Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає незаконним, необґрунтованим і невмотивованим, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Вирішуючи питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та прокурор, який вніс клопотання про арешт майна, не дотрималися.

Так, з матеріалів провадження вбачається, що прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , звертаючись до суду з клопотанням про арешт майна зазначив, що метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів.

Разом з цим, з огляду на положення п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, яке передбачає, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів, то на переконання колегії суддів, таке майно першочергово має бути визнано органом досудового розслідування, речовим доказом у кримінальному провадженні шляхом винесення про це постанови, в якій має зазначити підстави визнання майна речовим доказом, з огляду на положення ст. 98 КПК України, проте таких дій прокурором вчинено не було, з врахуванням відсутності у доданих до клопотання матеріалах постанови про визнання згаданого вище майна речовим доказом у кримінальному провадженні.

Наведені обставини свідчать про відсутність підстав для накладення арешту на згадане майно, з метою збереження речових доказів.

Колегія суддів звертає увагу і на те, що ні прокурор у клопотанні, ні слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення ст.ст. 171, 173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власника майна та третіх осіб.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, а апеляційна скарга представника власника майна задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах порушуватиме баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20 квітня 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, яке тимчасово вилучене 08 квітня 2023 року під час огляду місця події - ділянки місцевості поблизу котельні на території ТМО «Психіатрія», що по вул. Кирилівська, 103 у місті Києві, а саме: подрібнювач деревини барабанного типу з регульованою фракцією Jenz-Hem 750 YK оригінал Договору поставки № 1-Щ від 01 грудня 2022 року, укладеного між ФОП ОСОБА_6 (код НОМЕР_1 ) (Постачальник) та ТОВ «Veni, vidi, vici» (код ЄДРПОУ 33788121) (Покупець), завірена копія технічного паспорту на подрібнювач деревини барабанного типу з регульованою фракцією Jenz-Hem 750 YK та копія Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці, розпочатого 03 квітня 2023 року, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 про накладення арешту на вищевказане майно, яке тимчасово вилучене 08 квітня 2023 року під час огляду місця події - ділянки місцевості поблизу котельні на території ТМО «Психіатрія», що по вул. Кирилівська, 103 у місті Києві.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Унікальний номер справи 761/12929/23 Справа №11-сс/824/6478/2023 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції: ОСОБА_10 Доповідач: ОСОБА_1

Дата ухвалення рішення15.11.2023
Оприлюднено30.11.2023
Номер документу115245968
СудочинствоКримінальне

Судовий реєстр по справі —761/12929/23

Ухвала від 15.11.2023

Кримінальне

Київський апеляційний суд

Паленик Ігор Григорович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні