Ухвала

від 16.11.2023 по справі 752/1207/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 16 листопада 2023 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 26 вересня 2023 року, відносно

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, працює на посаді інженера І категорії відділу матеріально-технічного забезпечення Департаменту з підготовки виробництва ПрАТ «АК «Київводоканал», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

за участю: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено частково клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши залишати у період часу з 00 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. наступної доби місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком на два місяці, в межах строку досудового розслідування, покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 26 вересня 2023 року та не застосовувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід або застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Вважає, що ухвала слідчого судді незаконна та необґрунтована у зв`язку з порушенням норм процесуального права.

Так, зазначає про необґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_6 .

Стверджує, що посадові обов`язки ОСОБА_6 були врегульовані Посадовою інструкцією інженера І категорії відділу матеріально-технічного за забезпечення департаменту з підготовки виробництва ПрАТ «АК Київводоканал», аналіз якої дає всі підстави стверджувати, що в законному віданні ОСОБА_6 як інженера жодним чином не перебували і не могли перебувати грошові кошти ПрАТ «АК «Київводоканал» та його засновників і він відповідно не міг ними розпоряджатись, адже не мав для цього жодних повноважень.

Разом з тим, як вбачається з платіжних доручень від 27.02.2020 та від 30.04.2020, платником коштів в них зазначено Технічний департамент ПрАТ «АК «Київводоканал», проте ОСОБА_6 не займав на той час ні керівну, ні будь-яку іншу посаду в даному департаменті, адже був інженером І категорії відділу та управління зі структури іншого департаменту - Департаменту з підготовки виробництва ПрАТ «АК «Київводоканал».

Таким чином, як вважає, ОСОБА_6 фактично не здійснював і не міг здійснювати жодних дій зі списання грошових коштів з розрахункових рахунків ПрАТ «АК «Київодоканал», а відтак і не міг здійснювати і фактично не здійснював розтрату коштів останнього чи його засновників.

Зауважує, що повідомленням про підозру з об`єктивної сторони інкримінується розтрата чужого майна саме за договором поставки від 28.11.2019, проте у ОСОБА_6 відсутні такі повноваження щодо укладення цього договору, зважаючи на його посадову інструкцію.

Зазначає, що зважаючи на обставини справи, відповідно і визначена спочатку очікувана (ймовірна) вартість предмета закупівлі сама по собі не може вважатися ні розтратою чужих коштів, ні навіть замахом, готуванням чи пособництвом до такої розтрати, адже станом на момент визначення такої очікуваної вартості ОСОБА_6 не було і не могло бути відомо про відомості, які стосуються безпосередніх обставин проведення тендерних закупівель.

Стверджує, що жодних домовленостей, вказівок, інструкцій, узгоджених планів між ОСОБА_6 та іншими підозрюваними з приводу визначення очікуваної вартості предмета закупівлі і розтрати коштів ПрАТ «АК «Київводоканал» чи його засновників не було і не могло бути, що підтверджується протоколами допитів свідків і підозрюваних.

Наголошує, що ОСОБА_6 не був членом тендерного комітету ПрАТ «АК «Київводоканал» і не розробляв саму тендерну документацію, а відтак не приймав жодних рішень ні про те, які остаточно критерії будуть для учасників торгів, ні про те, хто з цих учасників відповідає чи не відповідає цим критеріям, хто стане переможцем.

Вважає, що висновки слідства про розтрату коштів ПрАТ «АК «Київводоканад» саме у розмірі 1 738 277,53 гривень побудовані виключно на припущеннях і неналежних доказах.

Звертає увагу, що ОСОБА_6 особисто не був знайомий з жодним з керівників чи працівників підприємств-контрагентів, які здійснювали поставку насосів.

Вказує, що з посадової інструкції інженера І категорії відділу матеріально-технічного забезпечення управління матеріально-технічного забезпечення департаменту з підготовки виробництва ПрАТ «АК «Київводоканал» вбачається, що ОСОБА_6 , перебуваючи на цій посаді, не був службовою особою, тому що ні постійно, ні тимчасово, ні за спеціальним повноваженням не здійснював організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, а тому він не є спеціальним суб`єктом в розумінні ч. 5 ст. 191 КК України.

Також зауважує, що 25 липня 2023 року за місцем проживання ОСОБА_6 проведено обшук, після завершення якого останньому відразу вручено повідомлення про підозру, чим, як вважає, порушено вимоги ст. 133, ст.135 КПК України, а тому таке повідомлення неналежно вручене.

На переконання захисника, органом досудового розслідування не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання заявлених у клопотанні ризиків.

Звертає увагу, що ОСОБА_6 після вручення йому повідомлення про підозру не змінив свого місця проживання і з`являвся на всі виклики і повідомлення слідчого, прокурора, суду для проведення слідчих і процесуальних дій.

Стверджує, що у клопотанні стороною обвинувачення не зазначено про дійсну наявність осіб, на яких підозрюваний може впливати, їх анкетні та контактні дані, а також не вказано, що це відбувалось раніше.

Зауважує, що ОСОБА_6 працює в ПрАТ «АК «Київводоканал», де неодноразово проводилися обшуки, вилучалися документи, а слідство заявляє, що зібрало всі необхідні письмові докази, а тому сторона обвинувачення мала доступ і вже давно вилучила всі ті документи, до яких ОСОБА_6 міг би мати юридичний чи фізичний доступ.

Зазначає, що у ОСОБА_6 на утриманні перебуває матір, яка є пенсіонеркою, та неповнолітній син, якому він сплачує аліменти.

Звертає увагу на дані, що характеризують особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв`язки, у нього 3 група інвалідності по зору з дитинства, позитивно характеризується за місцем роботи, відсутні судимості та інші повідомлення про підозру.

Вважає, що відносно ОСОБА_6 можливо застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, доводи прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним управлінням Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 12 січня 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023100000000022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

25 липня 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненими в особливо великих розмірах організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

15 серпня 2023 року постановою першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_9 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023100000000022 продовжено до трьох місяців, тобто до 20 вересня 2023 року.

15 вересня 2023 року ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023100000000022 продовжено до шести місяців

20 вересня 2023 року старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 26 вересня 2023 року клопотання слідчого задоволено частково, відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного у їх сукупності та зазначив, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризиків, заявлених у клопотанні.

Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним, обґрунтованим і вмотивованим, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно зі ст. 181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, і може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі і ті, які зазначені в ч. 1 ст. 178 КПК України.

З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені у клопотанні слідчого підстави для застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний, вислухана думка прокурора та захисника, з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя з`ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування саме такого запобіжного заходу, передбаченого статтею 181 КПК України.

Частиною 5 статті 132 КПК України визначено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Кримінальний процесуальний закон покладає на сторону обвинувачення обов`язок довести суду, крім обґрунтованості обвинувачення та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри у даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі, є достатньою для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя, як уважає колегія суддів, всупереч доводам апеляційної скарги, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об`єктивно зв`язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_6 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та розгляду кримінального провадження по суті.

Також слідчий суддя прийшов до правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання прокурора про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки прокурором не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти заявленим у клопотанні ризикам, у зв`язку з чим відносно підозрюваного обґрунтовано застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, оскільки саме такий запобіжний захід, у даному випадку буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя, всупереч ствердженням автора апеляційної скарги, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, з урахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а тому підстав для відмови у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, та застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не встановлено.

Усі інші обставини згідно з вимогами КПК України будуть встановлюватись і перевірятись під час розгляду кримінального провадження по суті.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, з матеріалів судового провадження не вбачається.

Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно з нормами матеріального права з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об`єктивно оціненими судом, у порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів вважає - безпідставними, у зв`язку з чим приходить до висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись ст.ст. 176 - 178, 181, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 26 вересня 2023 року, якою задоволено частково клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Унікальний номер справи 752/1207/23 Справа №11-сс/824/6275/2023 Категорія: ст. 181 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_10 Доповідач: ОСОБА_1