Ухвала

від 23.11.2023 по справі 404/9305/23

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/9305/23

Номер провадження 1-кс/404/3611/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 року м.Кропивницький

Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , представника скаржника адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні залі Кіровського районного суду міста Кіровограда скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області щодо невнесення відомостей по заяві про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань; зобов`язати внести такі відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 подала скаргу до Кіровського районного суду міста Кіровограда на службових осіб Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, які не внесли відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань про незгоду з діями приватного виконавця ОСОБА_5 , який на підставі виконавчого листа Ленінського районного суду міста Кіровограда № 405/4553/14-к від 30.01.2015 року, провів примусове виконання судового рішення, внаслідок чого з торгів була реалізована земельна ділянка належна боржнику ОСОБА_6 з кадастровим номером: 3520585000:02:000:2021 а також земельну ділянку з кадастровим номером 3520585000:02:000:2022

Скаржник і представник вимоги підтримали. Слідчий з прокурором не зявились, їх неявка не перешкоджає вирішенню вимог скаржника.

17 липня 2023 року, скаржник звернувся до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області з заявою про злочин наступного змісту: Приватний виконавець ОСОБА_5 , виконав судове рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда № 405/4553/14-к від 30.01.2015 року, за результатами якого з торгів була реалізована земельна ділянка боржника ОСОБА_6 з кадастровим номером: 3520585000:02:000:2021, а також земельна ділянка з кадастровим номером 3520585000:02:000:2022. Стягувач міг не отримати у повному обсязі відшкодування заборгованості, тому звернувся з заявою про злочин.

Вимоги скаржника задоволенню не підлягають, з наступних підстав :

Якщо сторона виконавчого провадження вважає, що порушено її права чи свободи, відповідно статті 383 ЦПК України, частини першої статті 12, частини четвертої статті 82 Закону про виконавче провадження, вона може оскаржити рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення. Суб`єктом оскарження може бути виконавець чи інша посадова особа державної виконавчої служби, які представляють орган державної виконавчої служби, зазначений у статті 3 Закону України "Про державну виконавчу службу", оскільки відповідно до частини другої статті 4 цього Закону державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, виконання яких покладено на державну виконавчу службу, а судовий контроль за виконанням судового рішення поширюється на юрисдикція суду (статті 55, 124 Конституції України, частина перша статті 384 ЦПК України). Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку (частина друга статті 82 Закону про виконавче провадження).

Згідно роз`яснень п. 17 Постанови № 6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 07.02.2014 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах", справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України.

На виконання п.1 цієї Постанови та відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян. Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд, та насамперед завершальною стадією судового розгляду та процесуальною гарантією доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з положеннями ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і розпочати розслідування (ч. 1 ст. 214 КПК України).

Водночас ч. 3 ст. 214 КПК України передбачає можливість до внесення відомостей до ЄРДР для з`ясування обставин вчинення кримінального проступку, у тому числі відібрання пояснень. Згідно із пунктом 1 глави 2 розділу І, пунктом 2 глави 1 розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298, до Реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, тобто кримінально караного вчинку. При цьому слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Отже підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких убачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких, серед іншого, вноситься до ЄРДР.

Такий правовий висновок щодо застосування норм ст. 214 КПК України, викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2021 року у справі № 556/450/18.

Разом з цим заява скаржника містить суб`єктивні міркування стягувача, тобто заінтересованого учасника виконавчого провадження щодо ймовірних протиправних дій державного виконавця під час примусового виконання судового рішення. Тобто скаржник ставить під сумнів законність прийнятих процесуальних дій приватного виконавця, спрямованих на виконання судового рішення на завершальній стадії судового розгляду. Зміст усних припущень стягувача та скаржника зводиться до оспорювання дій приватного виконавця та слідків завершення виконавчого провадження, отже сформовано лише субєктивну оцінку дій стягувача по виконавчому провадженню. Оспорювання дій приватного виконавця, не свідчить про вчинення ним кримінального правопорушення.

У відповідності до ст. 383 ЦПК України, процедура судового контролю забезпечує дотримання законності дій під час виконання судового рішення.

Разом з цим, початок досудового розслідування обмежить гарантії та незалежність приватного виконавця при здійсненні ним професійних обов`язків. Зниження рівня гарантій приватного виконавця, отже опосередковано призведе до обмеження реалізації прав і свобод приватного виконавця.

Неприйнятним стане втручання органу досудового розслідування на сторін цивільного провадження та учасників виконавчого провадження під час здійснення завершальної стадії судового розгляду, яким є виконавче провадження. У свою чергу положення ЦПК України гарантують всім учасникам провадження право на подачу апеляції/касації/заяви про ново виявлені обставини, а чинна редакція Закону України «Про виконавче провадження» передбачає гарантії юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих проваджень, яким є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, можливість оскаржити процесуальні дій у виконавчому провадженні, та обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

У цілому такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України, зокрема пункту 5 мотивувальної частини якого зазначено, що «встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту».Таким чином, повідомлення скаржника про притягнення приватного виконавця до відповідальності за своїм змістом і суттю, не є повідомленням про злочин, оскільки не містить конкретних і достатніх даних про можливе вчинення особою саме кримінального правопорушення, передбаченого певною статтею Кримінального кодексу України, тобто сукупності обов`язкових ознак конкретного злочину, які дозволяють відмежовувати таке діяння від інших правопорушень, що не становлять суспільної небезпеки. Викладені в повідомленні відомості не свідчать про кримінальну протиправність діянь та їх караність за кримінальним законом, у зв`язку з чим вони не підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Керуючись ст. ст. 214, 303, 376 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області про невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей стосовно дій приватного виконавця ОСОБА_5 , зобов`язати внести такі відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда ОСОБА_1