Ухвала

від 29.11.2023 по справі 345/1446/23

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 345/1446/23

Провадження № 6/345/149/2023

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2023 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Миговича О.М.

з участю секретаря судового засідання Бабійчук Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника ДСА України Зоряни Чуб про зміну способу і порядку виконання судового рішення,

встановив:

Представник ДСА України звернулася до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30.06.2023 стягнуто з Калуської міської ради на користь держави 1073,60 грн судового збору. На виконання цього рішення, судом 01.08.2023 року видано виконавчий лист та направлено його на виконання до ДСА України, отримавши виконавчого листа судова адміністрація подала його на виконання до Калуського управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській обл. Проте виконавчий документ був повернутий органом Казначейства на адресу судової адміністрації, у зв`язку з тим, що в управлінні Державної казначейської служби відсутні відкриті рахунки боржника Калуської міської ради. Разом з тим в казначействі обслуговується та є відкриті рахунки виконавчого комітету Калуської міської ради. Враховуючи, що фінансові ресурси закріплено за виконкомом Калуської міської ради, яка є розпорядником коштів бюджету та у зв`язку з неможливістю виконання виконавчого листа виданого Калуським міськрайонний судом 01.08.2023 у справі №345/1446/23, ДСА України просить змінити спосіб і порядок виконання судового рішення шляхом стягнення з виконавчого комітету Калуської міської ради в дохід держави судового збору у розмірі 1073,60 грн з відкритих у казначействі рахунків виконкому Калуської міської ради.

Представник заявника в судове засідання не з`явилася, в своїй заяві просила розглядати справу у її відсутності.

Представник боржника в судове засідання не з`явився.

Суд, дослідивши матеріали заяви та справи, вважає наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30.06.2023 стягнуто з Калуської міської ради на користь держави 1073,60 грн судового збору (а.с.95-101).

Згідно відповіді Калуського управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській обл. №05-15/541 від 31.10.2023 виконавчий документ №345/1446/23 від 01.08.2023 повертається, у зв`язку з тим, що в управлінні Державної казначейської служби відсутні відкриті рахунки боржника Калуської міської ради. Натомість в казначействі обслуговуються та є відкриті рахунки виконавчого комітету Калуської міської ради (а.с.106).

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до частини 1статті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ізстаттею 5 ЦПК Україниздійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК Українивизначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українипередбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із частиною 1статті 435 ЦПК Україниза заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до частини 3статті 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченомуЗаконом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

За частиною 3статті 435 ЦПК Українипідставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Поняття «спосіб та порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що обраний позивачем.

Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

При цьому суд не може змінити зміст рішення або його суть.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 10 червня 2019 року у справі № 350/426/16-ц, та Верховний Суд України в постановах від 25 листопада 2015 року (справа № 6-1829цс15) та від 16 грудня 2015 року (справа № 6-2427цс15).

Пунктом 9 узагальнення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах» (постанова від 25 вересня 2015 року № 8) вказано, що законодавець, надаючи можливість зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення, безпосереднього визначення згаданих правових категорій не наводить, у зв`язку з чим вони залишаються поняттями оціночними.

Зміна способу та порядку виконання рішення це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов`язки суб`єктів виконавчого провадження під час їх вчинення. Судом вживаються нові заходи для реалізації рішення суду в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, що встановлені раніше.

Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених устатті 16 ЦКспособів захисту цивільних прав. Зокрема, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.

При вирішенні питання про зміну способу виконання суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення.

Під час розгляду заяв про встановлення або зміну способу й порядку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Як зміну способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.

Такий випадок передбачено приписамистатті 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який набрав чинності з 01 січня 2013 року (далі - Закон).

Цією нормою права встановлено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленомуЗаконом України «Про виконавче провадження»з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 25.04.2012 року № 11 -рп/2012 визначив, що зміни способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом, який спрямований на гарантування виконання судового рішення. За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченогостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (Рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року). Зміни одного способу та порядку виконання судового рішення на інший пов`язані з обов`язковим його виконанням незалежно від того, яким чином це відбувається - добровільно чи примусово, (абзац 1, 3 п. 3 мотивувальної частини рішення).

Отже, зі змісту зазначених правових приписів випливає те, що встановлення способу або порядку виконання рішення суду здійснюється за умови наявності обставини, що істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим.

Суд зазначає, що позивач звертався до суду з позовом до Калуської міської ради, а заявник просить змінити спосіб і порядок виконання судового рішення шляхом стягнення з виконавчого комітету Калуської міської ради в дохід держави судового збору у розмірі 1073,60 грн з відкритих у казначействі рахунків виконкому Калуської міської ради.

В даному випадку, суд вважає, що дана вимога не суперечить вимогам чинного законодавства та не змінює зміст рішення суду, а тому заява заявника підлягає до задоволення.

Керуючись ст.260,261,433,435 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву представника ДСА України Зоряни Чуб про зміну способу і порядку виконання судового рішення задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30.06.2023 року у справі №345/1446/23 на виконання якого видано виконавчий лист від 01.08.2023 у справі №345/1446/23 про стягнення з Калуської міської ради (м. Калуш вул. Івана Франка, 1, код ЄДРПОУ 33578261) на користь держави 1073,60 судового збору шляхом «стягнення з Виконавчого комітету Калуської міської ради (код ЄДРПОУ 04054300) в дохід держави судового збору у розмірі 1073, 60 грн з відкритих у Казначействі рахунків Виконавчого комітету Калуської міської ради».

Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: