Рішення

від 22.11.2023 по справі 632/1722/21

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 632/1722/21 провадження № 2/632/69/23

Р І Ш Е Н Н Я

імене м України

22 листопада 2023 року м. Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Библіва С.В., за участю секретаря судового засідання Кузьменко М.В., позивачки ОСОБА_1 , відповідачки ОСОБА_2 , її представника адвоката Натини А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Первомайському Лозівського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

У С Т А Н О В И В:

27.08.2021 року ОСОБА_1 звернулася до Первомайського міськрайонного суду Харківської області із позовом до ОСОБА_2 , в якому просила визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після сина ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Красне Лозівського району Харківської області помер її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його смерті відкрилась спадщина, що складається, зокрема, і із трьох земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в територіальних межах Красненської сільської ради Первомайського району Харківської області розмірами 5,6651 га, 3,9045 га, 3,0927 га з кадастровими номерами 6324584700:15:000:0045, 6324584700:20:000:0025, 6324584700:20:000:0026. За життя, 11.12.2020 року, син склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Первомайського (тепер Лозівського) районного нотаріального округу Харківської області Вовк І.В., яким померлий заповів все належне йому на час відкриття спадщини майно своїй дружині ОСОБА_4 , відповідачці у справі, яка спадщину прийняла, подавши нотаріусу 19.01.2021 року відповідну заяву. Сама позивачка є похилого віку та вже не працездатна та на день смерті сина мала неповних 80 років, а отже за ст. 1272 ЦК України має право на обов`язкову частку у спадщині, яка спадкується за заповітом. До нотаріусу вона звернулася із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину 13 серпня 2021 року та тією ж датою від приватного нотаріуса Вовк І.В. отримала постанову про відмову у вчинені вказаної нотаріальної дії через пропуск шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини. Вважає, що вказаний строк вона пропустила з поважної причини. Так, зазначила, що в січні 2021 року вона перенесла інсульт, у зв`язку із чим з 04.01.2021 року по 09.04.2021 року проходила лікування в умовах стаціонару вдома з діагнозом : ІХС. Гіпертонічна хвороба ІІ ступеня, гостре порушення мозкового кровообігу. Була прикута до ліжка, потребувала стороннього догляду і не була в змозі самостійно рухатися. Лікування проходить і по теперішній час. Крім того, на той час в країні тривав карантин (СОVID-19).

Представником відповідачки подано відзив на позовну заяву, в якому сторона повністю заперечувала проти задоволення позову. Зокрема, зазначено, що ОСОБА_5 є єдиною спадкоємицею всього майна померлого чоловіка ОСОБА_3 за заповітом і спадщину вона прийняла, подавши відповідну заяву до приватного нотаріуса Лозівського районного нотаріального округу Харківської області. Отримала три свідоцтва про право на спадщину за заповітом на зазначені позивачкою земельні ділянки, оскільки інших спадкоємців за заповітом не було, бо навіть той, хто мав обов`язкову частку у спадщині, про її прийняття не заявляв. Категорично заперечує сторона відповідачки про поважність причини пропуску 6-ти місяців з дня смерті спадкодавця (з 12.01.2021 року по 12.07.2021 року) для подання заяви про прийняття спадщини:

по-перше,неможливість вчинятипевні дії,в томучислі ізвернутися донотаріуса чисільської радиза місцеммешкання ізвідповідною заявою,а такожфакт прикутостідо ліжка,позивачкою недоведені.З наданоїдовідки головноголікаря вбачаєтьсялише діагноз: ІХС. Гіпертонічна хвороба ІІ ступеня, гостре порушення мозкового кровообігу у січні 2021 року. Оглянута хвора була лише фельдшером та від госпіталізації та до обстеження відмовилася, а після 09.04.2021 року їй призначено амбулаторне лікування, а отже, протягом ще трьох місяців вона не була позбавлена можливості прийняти спадщину, натомість, звернулася із заявою до нотаріуса лише 13.08.2021 року;

по-друге, відповідачка вже отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки 30.07.2021 року і позивачка, подаючи позов про визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не ставить питання про її перерозподіл. З питанням про надання згоди відповідачкою перерозподілити спадщину чи про добровільний її розподіл позивачка не зверталася, як і не звертається у даному позові про визнання вже отриманих відповідачкою свідоцтв про право на спадщину недійсними. Тому, в даному випадку має йтися мова про інший спосіб захисту невизнаного права позивачки, що є предметом зовсім іншого позову

Ухвалою суду від 24.09.2021 року провадження у справі відкрито з призначенням до підготовчого засідання на 10.11.2021 року, яке було відкладене на 09.12.2021 року за заявою представника відповідачки для надання доказів, на 12.01.2021 року та на 23.02.2021 року через його зайнятість у розгляді інших справ.

Через воєнну агресію рф проти України та інші підстави справа кілька разів розглядом відкладалася та 23.05.2023 року закрито підготовче провадження з призначенням до розгляду на 16.08.2023 року.

16.08.2023 року отриманні пояснення сторін та оголошено перерву до 26.09.2023 року для виклику свідків.

26.09.2023 року свідки допитані та оголошено перерву для підготування сторін до дослідження матеріалів справи та судових дебатів.

Суд, вивчивши позовну заяву, заслухавши пояснення сторін та показання свідків, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, встановив обставини та відповідні до них правовідносини.

Відповідно доположень ст.ст.12,13ЦПК Українисуд розглядаєцивільні справине інакшеяк зазверненням фізичнихчи юридичнихосіб,поданим відповіднодо цьогоКодексу,в межахзаявлених нимивимог іна підставідоказів сторінта іншихосіб,які берутьучасть усправі.Кожна стороназобов`язанадовести тіобставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог ізаперечень.Докази подаютьсясторонами таіншими особами,які берутьучасть усправі.Відповідно дост.ст.77-82ЦПК Українидоказуванню підлягаютьобставини,які маютьзначення дляухвалення рішенняу справіі щодояких усторін таінших осіб,які берутьучасть усправі,виникає спір.Доказування неможе ґрунтуватисяна припущеннях. Належними єдокази,які містятьінформацію щодопредмета доказування.Обставини справи,які зазаконом маютьбути підтвердженіпевними засобамидоказування,не можутьпідтверджуватися іншимизасобами доказування.Достовірними єдокази,на підставіяких можнавстановити дійсніобставини справи.Достатніми єдокази,які усвоїй сукупностідають змогудійти висновкупро наявністьабо відсутністьобставин справи,які входятьдо предметадоказування.Питання продостатність доказівдля встановленняобставин,що маютьзначення длясправи,суд вирішуєвідповідно досвого внутрішньогопереконання. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Зокрема,судом встановленота неоспорюється сторонами,що ІНФОРМАЦІЯ_1 вс.Красне Лозівськогорайону Харківськоїобласті помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11),який бувсином позивачки ОСОБА_1 (а.с.10)та чоловікомвідповідачки ОСОБА_5 (а.с.28).Після йогосмерті відкриласьспадщина,що складається,крім іншого,і ізтрьох земельнихділянок дляведення товарногосільськогосподарського виробництвав територіальнихмежах Красненськоїсільської радиПервомайського районуХарківської областірозмірами 5,6651га,3,9045га,3,0927га зкадастровими номерами6324584700:15:000:0045,6324584700:20:000:0025,6324584700:20:000:0026(а.с.117-118).За життя,11.12.2020року,померлий склав,посвідчений приватнимнотаріусом Первомайського(теперЛозівського)районного нотаріальногоокругу Харківськоїобласті ВовкІ.В.,яким вінзаповів всеналежне йомуна часвідкриття спадщинимайно своїйдружині ОСОБА_4 ,відповідачці усправі (а.с.101),яка спадщинуприйняла,подавши нотаріусу19.01.2021року відповіднузаяву (а.с.95). ОСОБА_2 30.07.2021 року отримала три свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкові земельні ділянки (а.с.126-130), бо спадкоємців, які б відповідно до ст. 1272 ЦК України мали право на обов`язкову частку у спадщині, яка спадкується за заповітом, заяв про її прийняття не подавали.

Також, встановлено, що позивачка ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Вовк І.В. із заявою від 13.08.2021 року про видачу свідоцтв про право на спадщину після смерті сина ОСОБА_3 , проте, нотаріусом було відмовлено у вчиненні вказаної нотаріальної дії постановою від тієї ж дати у зв`язку із тим, що остання спадщину не прийняла, адже у 6-ти місячний строк не звернулася до компетентного органу з відповідною заявою (а.с.12).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з частиною першою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до частини першою ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої ст. 1269, частини першої ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

В даномувипадку спадкуваннявсієї спадковоїмаси відбуваєтьсяза заповітом,складеним накористь відповідачки.Позивачка же,як матиспадкодавця танепрацездатна особа,могла бпретендувати наобов`язкову часткуу спадщинівідповідно дост.1241ЦК України,згідно якої,крім інших,непрацездатні батькиспадкують,незалежно відзмісту заповіту,половину частки,яка належалаб кожномуз ниху разіспадкування зазаконом (обов`язковачастка),подавши вчаснозаяву проприйняття спадщини.Оскільки спадкоємцівпомерлого першоїчерги спадкуванняна часвідкриття спадщинидвоє мати та дружина (сторони у справі), то позивачка теоретично могла б успадкувати частку у спадщині, подавши відповідну заяву у 6-ти місячний строк після смерті сина. Проте, такої заяви вчасно подано - не було.

Згідно з положеннями ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України при розгляді справи № 6-1486цс15, яка передбачає, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Поважними причинами пропуску строку в Постанові Верховного Суду Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17 та Постанові Верховного суду України від 26.06.2019 по справі №565/1145/17 визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, зокрема пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Звертаючись до суду з позовом, позивачка як на підстави поважності пропуску звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини посилається на те, що була хвора на інсульт, була прикута до ліжка та не могла самостійно пересуватися, крім того, на день смерті сина та на наступні шість місяців потому в Україні припала дія карантину (СОVID-19), коли діяли карантинні обмеження, зокрема, зупинявся рух громадського транспорту, обмежувалося пересування громадян, не працювали установи, тощо.

Так, дійсно, згідно довідки головного лікаря КНП «Первомайської ЦПМСД» Р.В.Горячок від 26.08.2021 року (а.с.13) ОСОБА_1 з 04.01.2021 року по 09.04.2021 року проходила лікування в умовах стаціонару вдома з приводу: ІХС. Гіпертонічна хвороба ІІ ст. Гостре порушення мозкового кровообігу. Була оглянута фельдшером, призначено лікування. Від госпіталізації відмовилася. 09.04.2021 року січневий діагноз ІХС. Гіпертонічна хвороба ІІ ст. Призначено амбулаторне лікування.

Беручи до уваги вказану довідку, можна дійти висновку, що після 09.04.2021 року позивачка вже не перебувала на домашньому стаціонарному лікуванні, а отже, мала достатньо часу (більше трьох місяців) до 12.07.2021 року подати заяву про прийняття спадщини, а звернулася з нею тільки 13.08.2021 року. Інших медичних документів на підтвердження стану здоров`я, який не позволяв би позивачці вчинити вказану дію, останньою судові не надано. Натомість, свідки у справі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , як і сама відповідачка у справі, дали показання суду про те, що позивачка була присутня на похованні сина, на 9 днів та на 40 днів після того, ходила своїми ногами та до ліжка прикута не була.

Стосовно карантинних обмежень з 12.03.2020 року суд зазначає, що на день смерті спадкодавця та протягом 6-ти місяців після того ці обмеження діяли, проте, певні обмеження все-таки були зняті, оскільки активна фаза коронавірусної хвороби минула і державні органи відновили свою діяльність. Так, під час оголошеного в країні карантину державні та приватні нотаріуси, згідно з рекомендаціями Мін`юсту, здійснювали прийом громадян за попереднім записом у телефонному режимі та виключно для вчинення невідкладних нотаріальних дій, зокрема прийняття спадщини. Охочі прийняти спадщину повинні подати нотаріусу заяву до закінчення 6-місячного строку, який починається з дня смерті спадкодавця, або з дня, коли особа була оголошена померлою. Важливо, що у період карантину чинним законодавством не передбачається зупинення перебігу строків цієї процедури. У разі недотримання строку, продовжити його можливо у судовому порядку за наявності поважних причин, або за письмовою згодою спадкоємців, які встигли прийняти спадщину у зазначений строк. До введення воєнного стану оформити заяву про прийняття спадщини позивачка могла звернутися до будь-якого нотаріуса України, а у сільських населених пунктах до уповноваженої посадової особи органу місцевого самоврядування.

Враховуючи викладене, суд не може визнати обставини, на які посилається позивачка, об`єктивними непереборними, істотними труднощами для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно дост.79-81ЦПК України,суд вважає,що позивачкоюне наданодостатніх доказів,які усвоїй сукупностідали бзмогу дійтивисновку пронаявність обставинсправи,які входятьдо предметадоказування, що пропущено строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З цих підстав у задоволенні позову про визначення додаткового строку для подання заяви для прийняття спадщини слід відмовити.

Посилання сторонивідповідачки нате,що позивачкаобрала нетой спосібзахисту,оскільки малаб оспорювативже виданівідповідачці свідоцтвапро правона спадщинуза заповітомшляхом визнанняїх недійснимита ставитипитання проперерозподіл спадщини,правового значеннядля вирішенняданого споруне мають.Так,у разівизначення позивачцісудом додатковогостроку дляподання заявипро прийняттяспадщини,остання непозбавлена булаб можливості шляхом застосування спеціального способу захисту прав спадкоємців звернутися до суду із позовом про внесення змін до свідоцтв про право на спадщину.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, понесені позивачкою витрати із сплати судового збору слід залишити за нею.

Керуючись ст. 4, 10-13, 76-81, 141, 247, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня отримання його повного тексту.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , і/н - НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , і/н - НОМЕР_2 .

Повний текст рішення виготовлено 29.11.2023 року.

Суддя:С. В. Библів