Постанова

від 28.11.2023 по справі 615/1573/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

28 листопада 2023 року

м. Харків

справа № 615/1573/21

провадження № 22-ц/818/1608/23

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря: Сізонової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в режимі відеоконференції цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Сенс Банк», ОСОБА_2 , Кобзарівськох сільської ради Валківського району Харківської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог Служба у справах дітей по Шевченківському району Департаменту служб у справах дітей ХМР, приватний нотаріус ХМНО Луніна Тетяна Анатоліївна, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та визнання недійсним договір купівлі-продажу квартири за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 червня 2023 року, постановлену під головуванням судді Подус Г.С., -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Кобзарівської сільської ради Валківського району Харківської області, третя особа: Акціонерне товариство "АЛЬФА-БАНК", Служба у справах дітей по Шевченківському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

08 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з уточненим позовом до АТ «Сенс Банк», ОСОБА_2 , Кобзарівськох сільської ради Валківського району Харківської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог Служба у справах дітей по Шевченківському районному Департаменту служб у справах дітей ХМР, приватний нотаріус ХМНО Луніна Тетяна Анатоліївна, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та визнання недійсним договір купівлі-продажу квартири.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 квітня 2023 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог від 08.11.2022 року та справу призначено до розгляду з урахуванням уточнених позовних вимог.

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про забезпечення позовних вимог, разом з уточненою позовною заявою. Питання про прийняття уточненої позовної заяви, станом на час розгляду заяви про забезпечення позову судом першої інстанції, не вирішено.

Просила в порядку забезпечення позову накласти заборону відчуження квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 червня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 червня 2023 року та постановити нове судове рішення, яким задовольнити заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони віджучення на квартиру АДРЕСА_1 .

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; вважає, що у разі незабезпечення позову, відповідач може відчужити квартиру до вирішення спору по суті, що у майбутньому може утруднити виконання рішення суду.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, хто є власником майна, на яке вона просить суд накласти заборону відчуження. Вважав, що вжиття заходів забезпечення позову, не вмотивоване та є не співмірним із заявленими позовними вимогами, а тому заява задоволенню не підлягає.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як на підставу вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження на квартиру, позивач посилалася на те, що відповідно до договору купівлі продажу від 16.12.2021 року, який був укладений між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 , квартира АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 , незаконно. Позовні вимоги стосуються безпосередньо вищевказаної квартири, яка на даний час перебуває в стадії продажу, що підтверджується оголошеннями на відповідних веб-сайтах в мережі Інтернет. На підтвердження обґрунтованості заяви ОСОБА_1 долучила скрін шот з телефону про оголошення щодо продажу зазначеної квартири.

Відповідно дост. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 1ст. 150 ЦПК Українипозов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання тощо.

За змістомстатті 151 ЦПК Українизаява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Положеннямистатті 150 ЦПК Українивстановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, тощо.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3ст.150 ЦПК України).

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; належність майна відповідачу на праві власності.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Тобто, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Отже, вжиття заходів забезпечення позову має бути співмірними з заявленими позовними вимогами.

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 липня 2023 року прийнято заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог, подану позивачкою 09.06.2023 року.

З уточненої позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Кобзарівської сільської ради Валківського району Харківської області, АТ «Сенс Банк», ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей по Шевченківському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, приватний нотаріус ХМНО Харківської області Луніна Тетяна Анатоліївна, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме: квартири АДРЕСА_1 .

Як на підставу вимог щодо вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 посилалася на те, що реєстрація права власності за ОСОБА_2 відбулась з порушенням вимог законодавства.

Реєстрація права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 дозволяє останньому у будь-який момент продати квартиру, що у разі задоволення позову призведе до істотного ускладнення виконання або неможливості виконання у майбутньому рішення суду, а також зареєструвати та вселити у спірну квартиру сторонніх осіб, що порушить законні права та інтереси позивачки. Крім того, як вбачається із долученого до заяви про забезпечення позову скріншоту - на сайті ОЛХ розміщено оголошення щодо продажу квартири АДРЕСА_1 .

Майно, щодо якого позивачка просила вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження, є предметом спору.

Відтак вжиття заходів забезпечення позову відповідає предмету спору. Накладення заборони відчуження спірного майна є адекватним та співмірним заходом забезпечення позову про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Суд не врахував, що у разі відчуження даного майна її теперішнім власником ОСОБА_2 до ухвалення судом рішення, позивачка не зможе у повній мірі поновити свої права, та таке відчуження призведе до ускладнення розгляду даної справи, оскільки викличе необхідність залучення до участі у справі нового власника майна.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

Висновки суду про те, що позивачка не надала доказів про можливість відчуження спірного майна не можна визнати обґрунтованими, оскільки відчуження власником свого майна можливо у будь який час та доказами можливо довести певні факти, які вже відбулися. Наміри ж, які має власник, чи які у нього можуть виникнути в майбутньому щодо розпорядження своїм майном не можуть бути підтверджені конкретними доказами.

Коли власник майна не має наміру його відчужувати до ухвалення рішення суду, то фактично саме по собі накладення заборони відчуження на таке майно будь яким чином не порушує його прав та інтересів, оскільки він не обмежений у праві володіння та користування цим майном. Порушення таких прав настає лише тоді, коли власник бажає відчужити майно, але ухвала про заборону відчуження такого майна, є перешкодою у вчиненні цих дій.

Забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження спірної квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , унеможливить зміну власника спірного об`єкта до закінчення розгляду справи.

Враховуючи, що спір стосується нерухомого майно, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання можливого рішення суду.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та помилково дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову.

Таким чином, оцінивши доводи заявника, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , виходячи із наявності дійсного спору між сторонами, та того, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася, утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист.

За таких обставин ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, про задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст.367,368,374,376,381,382,383,384 ЦПК Українисуд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 червня 2023 року - скасувати та ухвалити нову.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

В порядку забезпечення позову заборонити відчуження квартири АДРЕСА_1 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова

Повне судове рішення виготовлено 29.11.2023 року.