Постанова

від 22.11.2023 по справі 910/4426/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2023 р. Справа№ 910/4426/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Алданової С.О.

при секретарі судового засідання: Звершховській І.А.,

за участю представників сторін:

від Печерського ВДВС: Біляєв Б.Є.,

від Київської місцевої прокуратури №6: не з`явились,

від Міністерства освіти і науки України: Клекоцюк Р.Р.,

від Київського національного університету технологій та дизайну: Грищенко А.Л.,

від ТОВ «Кіод-1»: не з`явились,

від ТОВ «Блек Сі Хотел Груп»: Кобелєв О.О.,

розглянувши апеляційну скаргу

Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

та Товариства з обмеженою відповідальністю «Блек Сі Хотел Груп»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.07.2023 (повний текст складено 06.07.2023)

за скаргою Міністерства освіти і науки України

на рішення та дії Головного державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Біляєва Бориса Євгеновича

у справі № 910/4426/19 (суддя Спичак О.М.)

за позовом заступника керівника Київської місцевої прокуратури №6

в інтересах держави в особі:

1. Міністерства освіти і науки України,

2. Київського національного університету технологій та дизайну

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіод-1»,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Блек Сі Хотел Груп»

про усунення перешкод у користуванні майном,-

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

07.06.2023 до Господарського суду міста Києва від Міністерства освіти і науки України (далі - МОН України) надійшла скарга, в якій скаржник просить суд:

1) визнати неправомірними дії Головного державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - виконавець) Біляєва Бориса Євгеновича (далі - Біляєв Б.Є.) із закінчення на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадженя» ВП №70285698 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.12.2019 у справі №910/4426/19 про зобов`язання вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення;

2) визнати незаконною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 22.05.2023 ВП №70285698, винесену виконавцем Біляєвим Б.Є.;

3) зобов`язати виконавця Біляєва Б.Є. поновити виконавче провадження на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 27.12.2019 у справі №910/4426/19 та забезпечити здійснення у ВП №70285698 комплексу дій, спрямованих на належне та в повному обсязі виконання рішення суду.

Скаржник вважає, що виконавець Біляєв Б.Є. порушив норми п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» оскільки не в повному обсязі виконав дії відповідно до законодавства, що призвело до неправомірного закриття виконавчого провадження та втрати державного майна.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2023 скаргу задоволено частково. Визнано неправомірними дії виконавця Біляєва Б.Є. із закінчення на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчого провадження ВП №70285698 з примусового виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 27.12.2019 у справі №910/4426/19. Визнано незаконною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 22.05.2023 ВП №70285698, винесену виконавцем Біляєвим Б.Є. В іншій частині скарги відмовлено.

Суд дійшов висновку, що обставини у справі та мотивувальна частина постанови виконавця про закінчення виконавчого провадження від 22.05.2023 не дають підстав дійти висновку про фактичне виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2019 у справі №910/4426/19 і матеріали справи не містять акта державного виконавця, з якого б вбачалось фактичне виконання рішення суду (звільнення приміщення чи виселення боржника).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2023, Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Печерський ВДВС) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні скарги МОН України на дії виконавця Біляєва Б.Є. відмовити повністю.

На думку скаржника, винесення постанови від 22.05.2023 про закінчення виконавчого провадження ВП №70285698 вчинено без порушення вимог чинного законодавства, оскільки виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі.

Також не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2023, ТОВ «Блек Сі Хотел Груп» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нове рішення, яким залишити скаргу МОН України на дії виконавця Біляєва Б.Є. без задоволення.

Скаржник зазначає, що виконавець за результатами виходу за адресою виконання встановив, що боржник за місцем виконання рішення господарської діяльності не веде, жодних приміщень не займає, про що складено відповідний акт від 10.03.2023. Оскільки примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі, скарга МОН України на дії виконавця Біляєва Б.Є. задоволенню не підлягає.

Позиції учасників справи.

МОН України надало відзиви на апеляційні скарги Печерського ВДВС та ТОВ «Блек Сі Хотел Груп», у яких проти цих апеляційних скарг заперечує та наводить власні доводи на їх спростування; просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін як законну та обґрунтовану.

ТОВ «Блек Сі Хотел Груп» надало відзив на апеляційну скаргу Печерського ВДВС, у якому просить оскаржувану ухвалу скасувати повністю та прийняти ухвалу про залишення скарги МОН України на дії виконавця Біляєва Б.Є. без задоволення; зазначає, що матеріали справи дають підстави беззаперечно стверджувати, що виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження законно та обґрунтовано, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

МОН України надало пояснення у справі, в яких зазначило, що ТОВ «Кіод-1» було передано конкретні приміщення із зазначенням площ в межах 1/700 частини будівлі гуртожитку №7. Спірні приміщення №№1-7 ТОВ «Кіод-1» не належать, а належать державі в особі МОН України; ці приміщення відсутні на плані, що є складовою частиною Технічного паспорта ТОВ «Кіод-1», оскільки йому не належать, та наявні на плані, який є складовою частиною Технічного паспорту МОН України та КНУТіД, оскільки належать до державної власності. Однак ТОВ «Кіод-1» та ТОВ «Блек Сі Хотел Груп» користуються спірними приміщеннями (№№1-7) загальною площею 142,3 кв. м, які не були передані ТОВ «Кіод-1» згідно з Актом розподілу, а належать до державної власності.

ТОВ «Блек Сі Хотел Групп» надало пояснення, які просило долучити до матеріалів справи та врахувати у постановленні судового рішення у справі №910/4426/19. Товариство зазначило, що в матеріалах справи наявні документи, зокрема ухвала Господарського суду міста Києва від 05.07.2023 у справі №910/4426/19, з яких вбачається, що договір оренди нерухомого майна №25/05 від 24.05.2015, на підставі якого ТОВ «Блек Сі Хотел Груп» орендувало у ТОВ «Кіод-1» приміщення цокольного поверху будівлі за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 16 літ «А», загальною площею 737,4 кв. м, був припинений 30.09.2020. Додатково про ці обставини свідчить акт повернення з оренди об`єкта, підписаний між ТОВ «Кіод-1» і ТОВ «Блек Сі Хотел Груп» 30.09.2020.

Наведе, на думку ТОВ «Блек Сі Хотел Груп», в сукупності підтверджує, що від дати підписання зазначеного акта ТОВ «Блек Сі Хотел Груп» не вело і не могло вести на об`єкті, а також в будь-якій іншій частині будівлі за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 16 літ «А», жодної господарської діяльності, оскільки не перебувало там у якості власника, орендаря або будь-якого іншого користувача.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2023 для розгляду апеляційної скарги Печерського ВДВС сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Ходаківська І.П., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4426/19 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Печерського ВДВС на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.07.2023 до надходження матеріалів справи №910/4426/19.

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 31.07.2023 для розгляду апеляційної скарги ТОВ «Блек Сі Хотел Груп» сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Ходаківська І.П., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4426/19 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ТОВ «Блек Сі Хотел Груп» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.07.2023 до надходження матеріалів справи №910/4426/19.

23.08.2023 матеріали справи №910/4426/19 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2023 апеляційна скарга Печерського ВДВС у справі № 910/4426/19 передана на розгляд колегії у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А. (у зв`язку з відпусткою судді Ходаківської І.П.).

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 29.08.2023 апеляційна скарга ТОВ «Блек Сі Хотел Груп» у справі №910/4426/19 передана на розгляд колегії у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А. (у зв`язку з відпусткою судді Ходаківської І.П.).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 поновлено Печерському ВДВС пропущений строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Печерського ВДВС на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.07.2023 у справі №910/4426/19. Розгляд справи призначено на 11.10.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 апеляційну скаргу ТОВ «Блек Сі Хотел Груп» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.07.2023 у справі №910/4426/19 залишено без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2023 поновлено ТОВ «Блек Сі Хотел Груп» пропущений строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Блек Сі Хотел Груп» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.07.2023 у справі №910/879/23. Розгляд апеляційних скарг ТОВ «Блек Сі Хотел Груп» та Печерського ВДВС на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.07.2023 у справі № 910/4426/19 ухвалено здійснювати в одному апеляційному провадженні. Розгляд справи призначено на 11.10.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 заяву представника ТОВ «Блек Сі Хотел Груп» адвоката Олексія Кобелєва про участь у судовому засіданні, призначеному на 11.10.2023, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

У судовому засіданні 11.10.2023 суд протокольно оголосив перерву у судовому засіданні до 30.10.2023 в режимі відеоконференції, про що повідомив заступника керівника Київської місцевої прокуратури №6 та ТОВ «Кіод-1» відповідною ухвалою; доручив представнику ТОВ «Блек Сі Хотел Груп» адвокату Олексію Кобелєву забезпечити проведення судового засідання у справі №910/4426/19 в режимі відеоконференції 30.10.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 на задоволення клопотання представника відповідача-2 адвоката Олексія Кобелєва та виконавця Біляєва Б.Є. відкладено судове засідання до 22.11.2023. Повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційних скарг Печерського ВДВС та ТОВ «Блек Сі Хотел Груп» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.07.2023 у справі №910/4426/19 відбудеться в режимі відеоконференції 22.11.2023. Доручено представнику ТОВ «Блек Сі Хотел Груп» адвокату Олексію Кобелєву забезпечити проведення судового засідання у справі №910/4426/19 в режимі відеоконференції 22.11.2023.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 271 ГПК України).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2019 у справі №910/4426/19 позовні вимоги задоволено повністю; зобов`язано ТОВ «Блек Сі Хотел Груп» усунути перешкоди у користуванні приміщеннями цокольного поверху загальною площею 142,3 кв. м шляхом звільнення приміщення №1 загальною площею 19,2 кв. м, №2 загальною площею 18,1 кв. м, №3 загальною площею 18,9 кв. м, №4 загальною площею 20,8 кв. м, №5 загальною площею 20,2 кв. м, №6 загальною площею 34,6 кв. м, №7 загальною площею 10,5 кв. м в будинку №16 літера А1 по вул. Лейпцизькій в м. Києві; стягнуто з ТОВ «Кіод-1» на користь Прокуратури міста Києва судовий збір в сумі 960,50 грн.; стягнуто з ТОВ «Блек Сі Хотел Груп» на користь Прокуратури міста Києва судовий збір в сумі 960,50 грн.

27.12.2019 на виконання вказаного рішення суду видано відповідний наказ.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2019 у справі №910/4426/19 скасовано.

Постановою Верховного Суду від 29.06.2021 постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 скасовано; справу передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2019 у справі №910/4426/19 залишено без змін.

08.11.2022 до Печерського ВДВС надійшов наказ Господарського суд міста Києва у справі №910/4426/19 від 27.12.2019 відносно ТОВ «Блек Сі Хотел Груп» про зобов`язання боржника вчинити певні дії, а саме: «Зобов`язати ТОВ «Блек Сі Хотел Груп» усунути перешкоди у користуванні приміщеннями цокольного поверху загальною площею 142,3 кв. м шляхом звільнення приміщення №1 загальною площею 19,2 кв. м, №2 загальною площею 18,1 кв. м, №3 загальною площею 18,9 кв. м, №4 загальною площею 20,8 кв. м, №5 загальною площею 10,5 кв. м в будинку №16 літера А1 по вул. Лейпцизькій в м. Києві шляхом їх вивільнення».

09.11.2022 на підставі вказаного наказу виконавець розпочав виконавче провадження №70285698.

05.12.2022 виконавець здійснив вихід за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 16А, з метою перевірки виконання рішення.

07.12.2022 виконавець на підставі акта державного виконавця від 05.12.2022 виніс постанову про накладення штрафу відносно боржника.

09.02.2023 державний виконавець сформував вимогу в порядку ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», яку направив на адресу боржника. Метою вимоги було отримання актуальної інформації щодо стану виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/4426/19.

07.03.2023 до Відділу надійшли заяви та пояснення від боржника та ТОВ «Кіод-1», в яких боржник зазначає, що він не займає запитувані у виконавчому документі приміщення та не веде господарської діяльності у будинку №16 літ. А1 по вул. Лейпцизькій в м. Києві. ТОВ «Кіод-1» у свою чергу надало свідоцтво про право власності САЕ №777537 від 28.08.2012 на 7/100 частину вказаної будівлі.

07.03.2023 виконавець виніс повідомлення про проведення виконавчих дій за адресою виконання рішення, яке направлено боржнику.

10.03.2023 виконавець за участі представників стягувача, працівника прокуратури, працівників національної поліції та понятих здійснив вихід за адресою виконання рішення, а саме: м. Київ, вул. Лейпцизька 16А.

За результатами виходу було встановлено, що боржник за місцем виконання рішення господарської діяльності не веде, жодних приміщень не займає, про що складено відповідний акт від 10.03.2023 (копія долучена відділом до матеріалів скарги 19.06.2023). Представник ТОВ «Кіод-1» надав копію договору оренди нерухомого майна №25/05 від 24.05.2015, укладеного між боржником та ТОВ «Кіод-1», дія якого припинена 30.09.2020. Крім того, представник ТОВ «Кіод-1» зазначив, що саме ТОВ «Кіод-1» займає всі вказані приміщення та веде в них господарську діяльність з надання готельних послуг. Представник ТОВ «Кіод-1» також повідомив, що запитувані приміщення є власністю цього Товариства відповідно до Свідоцтва про право власності САЕ №777537 від 28.08.2012.

22.05.20.2023 виконавець, керуючись п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», виніс постанову про закінчення виконавчого провадження №70285698, в якій послався також на ч. 3 ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження» та зазначив, що наказ Господарського суд міста Києва у справі №910/4426/19 від 27.12.2019 вважається виконаним у повному обсязі, приміщення цокольного поверху в будинку №16 літера А1 по вул. Лейпцизькій в м. Києві вивільнені від боржника.

Міністерство освіти і науки України звернулось до Господарського суду міста Києва зі скаргою, вимоги та обґрунтування якої наведено вище за текстом цієї постанови.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Частиною 1 ст. 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частиною 326 ГПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (абз. 1 ч. 1 ст. 327 ГПК України).

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, таких виконавчих документів виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження вконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у т.ч. електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (ч. 5 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

У разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України (ч. 5 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених ч. 1 цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини (ч. 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»).

Статтею 339 ГПК України сторонам виконавчого провадження надано право звернутися до суду зі скаргою, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ст. 341 ГПК України).

Суд встановив, що виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», тобто у зв`язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Суд відзначає, що рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2019 було зобов`язано ТОВ «Блек Сі Хотел Груп» усунути перешкоди у користуванні приміщеннями цокольного поверху загальною площею 142,3 кв. м шляхом звільнення конкретних приміщень №1 загальною площею 19,2 кв. м, №2 загальною площею 18,1 кв. м, №3 загальною площею 18,9 кв. м, №4 загальною площею 20,8 кв. м, №5 загальною площею 20,2 кв. м, №6 загальною площею 34,6 кв. м, №7 загальною площею 10,5 кв. м в буд. №16 літера А1 по вул. Лейпцизькій в м. Києві, а не усіх або інших приміщень за цією адресою, в т.ч. тих, що належать ТОВ «Кіод-1» на праві власності.

Колегія суддів з огляду на зміст оскаржуваної постанови виконавця зазначає, що ТОВ «Кіод-1» дійсно було видано свідоцтво серії САЕ №777537 від 28.08.2012 про право власності на нежилі приміщення цокольного поверху гуртожитку №7 загальною площею 737,40 кв. м, що складає 7/100 частин від будівлі площею 10467,70 кв. м, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, №16 (літера А1), і ця обставина встановлена рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2019 у цій справі.

Однак приміщення цокольного поверху загальною площею 142,3 кв. м, а саме приміщення №1 заг. площею 19,2 кв. м, №2 заг. площею 18,1 кв. м, №3 заг. площею 18,9 кв. м, №4 заг. площею 20,8 кв. м, №5 заг. площею 20,2 кв. м, №6 заг. площею 34,6 кв.м, №7 заг. площею 10,5 кв. м, не входять до складу приміщень площею 737,4 кв. м, на які у ТОВ «Кіод-1» свідоцтвом серії САЕ №777537 від 28.08.2012 підтверджено право власності, і ці обставини також встановлені судовим рішенням від 25.11.2019.

У акті державного виконавця від 10.03.2023, зазначеному в оскаржуваній постанові виконавця, відсутні відомості про те, що виконавець здійснив вихід за місцем виконання рішення, визначеним у судовому рішенні від 27.12.2019 у справі №910/4426/19, а саме провів обстеження приміщень цокольного поверху №1 заг. площею 19,2 кв. м, №2 заг. площею 18,1 кв. м, №3 заг. площею 18,9 кв. м, №4 заг. площею 20,8 кв. м, №5 заг. площею 20,2 кв. м, №6 заг. площею 34,6 кв. м, №7 заг. площею 10,5 кв. м в будинку №16 літера А1 по вул. Лейпцизькій в м. Києві.

Зазначене, з огляду на обставини наявності права власності ТОВ «Кіод-1» на частину приміщень цокольного поверху будівлі, а також обставини створення ТОВ «Блек Сі Хотел Груп» перешкод позивачу у користуванні приміщенням, яке також є частиною цокольного поверх, у цій же будівлі, має принципове значення, оскільки свідчить, що виконавець не вчиняв виконавчих дій щодо усунення цих перешкод у конкретному визначеному у судовому рішенні місці. При цьому конкретне розташування приміщень, що стали предметом спору, у будинку за вказаною вище адресою досліджувалось і встановлювалось судом першої інстанції під час вирішення спору з урахуванням поповерхових планів будинку, технічних паспортів на відповідні приміщення, що надавались власниками приміщень, та висновків експертизи, що була призначена судом.

Крім того, матеріали справи не містять акта державного виконавця, з якого вбачалось би фактичне виконання рішення суду (звільнення приміщення чи виселення боржника).

За таких підстав колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що наявні у справі матеріали та зміст мотивувальної частини оскаржуваної постанови виконавця про закінчення виконавчого провадження не дають підстав дійти висновку про фактичне виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2019 у справі №910/4426/19.

Отже, у виконавця були відсутні підстави для закриття провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення скарги МОН України в частині: 1) визнання неправомірними дій виконавця Біляєва Б.Є. по закінченню на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» ВП №70285698 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.12.2019 у справі №910/4426/19 про зобов`язання вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення; 2) визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 22.05.2023 ВП №70285698, винесену виконавцем Біляєвим Б.Є.

Колегія суддів відзначає, що скаржники у поданих ними апеляційних скаргах,хоч і просять скасувати оскаржувану ухвалу повністю, однак не виказують незгоди з висновками суду в частині вимог скарги про зобов`язання виконавця Біляєва Б.Є. поновити виконавче провадження на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 27.12.2019 у справі №910/4426/19 та забезпечити здійснення у ВП №70285698 комплексу дій, спрямованих на належне та в повному обсязі виконання рішення суду.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Блек Сі Хотел Груп» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.07.2023 у справі №910/4426/19 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.07.2023 у справі №910/4426/19 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржників.

4. Справу №910/4426/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 23.11.2023.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

С.О. Алданова