Постанова

від 22.01.2024 по справі 910/4426/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/4426/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Блек Сі Хотел Груп»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 (у складі колегії суддів: Євсіков О.О. (головуючий), Алданова С.О., Корсак В.А.)

та ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.07.2023 (суддя Спичак О.М.)

за скаргою Міністерства освіти і науки України на рішення та дії Головного державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Біляєва Бориса Євгеновича

у справі № 910/4426/19

за позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 6 в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, Київського національного університету технологій та дизайну

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіод-1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Блек Сі Хотел Груп»

про усунення перешкод у користуванні майном,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року Заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 6 звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Київського національного університету технологій та дизайну до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіод-1» (далі - ТОВ «Кіод-1»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Блек Сі Хотел Груп» (далі - ТОВ «Блек Сі Хотел Груп») про усунення перешкод у користуванні майном.

Рішенням Господарського суду 25.11.2019 позов задоволено. Зобов`язано ТОВ «Блек Сі Хотел Груп» усунути перешкоди в користуванні приміщеннями цокольного поверху загальною площею 142,3 кв. м шляхом звільнення приміщення № 1 загальною площею 19,2 кв. м, № 2 загальною площею 18,1 кв. м, № 3 загальною площею 18,9 кв. м, № 4 загальною площею 20,8 кв. м, № 5 загальною площею 20,2 кв. м, № 6 загальною площею 34,6 кв. м, № 7 загальною площею 10,5 кв. м у будинку № 16 літера А1 по вул. Лейпцизькій у м. Києві.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2019 скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 29.06.2021 постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2019 залишено без змін.

07.06.2023 Міністерство освіти і науки України подало до суду скаргу на рішення та дії Головного державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Печерське ВДВС у місті Києві) Біляєва Бориса Євгеновича, у якій скаржник просить суд:

- визнати неправомірними дії Головного державного виконавця Печерського ВДВС у місті Києві Біляєва Б.Є. щодо закінчення на підставі пункту 9 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчого провадження ВП № 70285698 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.12.2019 у справі № 910/4426/19 про зобов`язання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення;

- визнати незаконною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 22.05.2023 ВП № 70285698, винесену Головним державним виконавцем Печерського ВДВС у місті Києві Біляєвим Б.Є.;

- зобов`язати Головного державного виконавця Печерського ВДВС у місті Києві Біляєва Б.Є. поновити виконавче провадження на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 27.12.2019 у справі № 910/4426/19 та забезпечити здійснення у виконавчому провадженні ВП № 70285698 комплексу дій, спрямованих на належне та в повному обсязі виконання рішення суду.

Скаржник вважає, що державним виконавцем у процесі виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.12.2019 у справі № 910/4426/19 порушено положення Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконавчі дії вчинено не в повному обсязі, що призвело до неправомірного закінчення виконавчого провадження та втрати державного майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023, скаргу задоволено частково. Визнано неправомірними дії Головного державного виконавця Печерського ВДВС у місті Києві Біляєва Б.Є. щодо закінчення на підставі пункту 9 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчого провадження ВП № 70285698 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.12.2019 у справі № 910/4426/19. Визнано незаконною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 22.05.2023 ВП № 70285698, винесену Головним державним виконавцем Печерського ВДВС у місті Києві Біляєвим Б.Є. В іншій частині скарги відмовлено.

Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у грудні 2023 року ТОВ «Блек Сі Хотел Груп» подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого абзацом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.07.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023; ухвалити нове рішення, яким скаргу Міністерства освіти і науки України залишити без задоволення.

Касаційну скаргу ТОВ «Блек Сі Хотел Груп» обґрунтовує, зокрема тим, що судами попередніх інстанцій при вирішенні скарги Міністерства освіти і науки України неправильно застосовано положення Закону України «Про виконавче провадження»; не взято до уваги, що в матеріалах справи наявні документи про припинення 30.09.2020 договору оренди від 24.05.2015 № 25/05, за яким товариство орендувало приміщення цокольного поверху будівлі загальною площею 737,4 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 16-А , а також акт повернення майна з оренди, підписаний між ТОВ «Кіод-1» і ТОВ «Блек Сі Хотел Груп» 30.09.2020. Такі обставини, на думку скаржника, свідчать про те, що з 30.09.2020 ТОВ «Блек Сі Хотел Груп» не вело і не могло вести на цьому об`єкті, а також в будь-якій іншій частині будівлі за наведеною адресою жодної господарської діяльності, оскільки не перебувало у цих приміщеннях, тому дії державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження ВП № 70285698 на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є правомірними.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.12.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 910/4426/19 за касаційною скаргою ТОВ «Блек Сі Хотел Груп» з підстав, передбачених абзацом 2 частини 2 статті 287 ГПК, та постановлено здійснити перегляд судових рішень без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Міністерство освіти і науки України у відзиві на касаційну скаргу зазначило про правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні скарги на дії державного виконавця, тому просило залишити касаційну скаргу ТОВ «Блек Сі Хотел Груп» без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд виходить із такого.

Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що 27.12.2019 Господарським судом міста Києва на виконання рішення цього ж суду від 25.11.2019 у справі № 910/4426/19 видано наказ про примусове виконання рішення.

08.11.2022 до Печерського ВДВС у місті Києві надійшов наказ Господарського суд міста Києва від 27.12.2019 у справі № 910/4426/19, за яким зобов`язано ТОВ «Блек Сі Хотел Груп» усунути перешкоди в користуванні приміщеннями цокольного поверху загальною площею 142,3 кв. м шляхом звільнення приміщення № 1 загальною площею 19,2 кв. м, № 2 загальною площею 18,1 кв. м, № 3 загальною площею 18,9 кв. м, № 4 загальною площею 20,8 кв. м, № 5 загальною площею 20,2 кв. м, № 6 загальною площею 34,6 кв. м, № 7 загальною площею 10,5 кв. м у будинку № 16 літера А1 по вул. Лейпцизькій у м. Києві; стягувач Держава Україна в особі Міністерства освіти і науки України, боржник ТОВ «Блек Сі Хотел Груп».

09.11.2022 на підставі зазначеного наказу державним виконавцем розпочате виконавче провадження ВП № 70285698.

05.12.2022 державним виконавцем здійснено вихід за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 16-А, з метою перевірки виконання рішення суду та складено акт від 05.12.2022, на підставі якого 07.12.2022 винесено постанову про накладення штрафу на боржника ТОВ «Блек Сі Хотел Груп».

09.02.2023 державним виконавцем у порядку статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» сформовано вимогу з метою отримання актуальної інформації щодо стану виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/4426/19, яку було направлено на адресу боржника.

07.03.2023 до Печерського ВДВС у місті Києві надійшли заяви та пояснення від боржника та ТОВ «Кіод-1», у яких наведено інформацію про те, що боржник не займає зазначені у виконавчому документі приміщення та не веде господарської діяльності у будинку № 16 літера А1 по вул. Лейпцизькій у м. Києві. Водночас ТОВ «Кіод-1» надало свідоцтво про право власності від 28.08.2012 серії САЕ № 777537 на 7/100 частин будівлі за наведеною адресою.

07.03.2023 державним виконавцем винесено повідомлення про проведення виконавчих дій за адресою виконання рішення, яке направлено боржнику.

10.03.2023 державним виконавцем при примусовому виконанні рішення суду на підставі наказу від 27.12.2019 за участю представників стягувача, працівника прокуратури, працівників національної поліції та понятих здійснено вихід за адресою виконання рішення, а саме: м. Київ, вул. Лейпцизька, 16-А, та встановлено, що боржник за місцем виконання рішення господарської діяльності не веде, жодних приміщень не займає, про що складено відповідний акт від 10.03.2023, копія якого наявна в матеріалах справи. Також представником ТОВ «Кіод-1» надано копію договору оренди нерухомого майна від 24.05.2015 № 25/05, укладеного між боржником ТОВ «Блек Сі Хотел Груп» і ТОВ «Кіод-1», дія якого припинена 30.09.2020, та зазначено, що відповідні приміщення за наведеною адресою займає саме ТОВ «Кіод-1» згідно зі свідоцтвом про право власності від 28.08.2012 серії САЕ № 777537 та веде в них господарську діяльність з надання готельних послуг.

З огляду на ці обставини державним виконавцем 22.05.2023 відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 70285698, у якій зазначено, що наказ Господарського суд міста Києва від 27.12.2019 у справі № 910/4426/19 вважається виконаним в повному обсязі, приміщення цокольного поверху в будинку № 16 літера А1 по вул. Лейпцизькій в м. Києві вивільнені від боржника.

Міністерство освіти і науки України вважало дії державного виконавця з виконання наказу Господарського суд міста Києва від 27.12.2019 у справі № 910/4426/19 неправомірними, тому оскаржило їх у суді.

Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, за результатами розгляду скарги, вимоги викладені у ній задовольнив частково та дійшов висновку про наявність підстав для визнання неправомірними дій Головного державного виконавця Печерського ВДВС у місті Києві Біляєва Б.Є. щодо закінчення на підставі пункту 9 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчого провадження № 70285698 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.12.2019 у справі № 910/4426/19, а також для визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 22.05.2023 № 70285698, винесеної Головним державним виконавцем Печерського ВДВС у місті Києві Біляєвим Б.Є.

Верховний Суд погоджується із зазначеними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси фізичних та юридичних осіб, а виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, яким досягається кінцева мета правосуддя - захист інтересів фізичних та юридичних осіб і реальне поновлення їхніх порушених прав. Отже, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Відповідно до статті 326 ГПК судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 ГПК).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (стаття 2 зазначеного Закону).

За змістом статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження урегульовано розділом IV Закону України «Про виконавче провадження», частина 3 статті 24 якого передбачає, що виконання рішення, яке зобов`язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.

У статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення відповідного рішення (частина 1). У разі якщо зміст виконавчого документа незрозумілий, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення його змісту (частина 2).

За змістом статті 66 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено порядок виконання рішення про виселення боржника, державний виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання боржником рішення про його виселення. У разі невиконання боржником рішення про його виселення самостійно державний виконавець виконує його примусово (частина 1). Державний виконавець призначає день і час примусового виселення, про що письмово інформує боржника. Боржник вважається повідомленим про його примусове виселення, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися виселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем. Відсутність боржника, належним чином повідомленого про день і час примусового виселення, під час виконання рішення про виселення боржника не є перешкодою для його виселення (частина 2). Примусове виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні боржнику користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі (частина 3). Примусове виселення здійснюється у присутності понятих за участю працівників поліції (частина 4). Якщо виконання рішення здійснюється за відсутності боржника, державний виконавець зобов`язаний провести опис майна. Описане майно передається для відповідального зберігання стягувачу або іншій особі, визначеній державним виконавцем (частина 5). Якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про його виселення, державний виконавець накладає на нього штраф у порядку, визначеному цим Законом (частина 6). Про виконання рішення про виселення боржника державний виконавець складає акт, що підписується особами, які брали участь у виконанні рішення про примусове виселення (частина 8).

За змістом пункту 8 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу від 29.09.2016 № 2832/5) акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події. Текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій, а також вступної і констатуючої частин. Зокрема, у констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції. Акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно з частиною 1 статті 40 цього Закону у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів установлено, що державний виконавець не вжив усіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішення суду у справі № 910/4426/19 та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Так, судами установлено, що в ході проведення виконавчих дій державним виконавцем було складено акти від 05.12.2022 та від 10.03.2023, посилання на які міститься в постанові про закінчення виконавчого провадження, у яких відсутні відомості щодо здійснення виконавцем відповідних дій саме за місцем виконання рішення суду, у тому числі обстеження приміщень цокольного поверху, включаючи приміщення № 1 загальною площею 19,2 кв. м, № 2 загальною площею 18,1 кв. м, № 3 загальною площею 18,9 кв. м, № 4 загальною площею 20,8 кв. м, № 5 загальною площею 20,2 кв. м, № 6 загальною площею 34,6 кв. м, № 7 загальною площею 10,5 кв. м у будинку № 16 літера А1 по вул. Лейпцизькій у м. Києві.

При цьому, пославшись в оскаржуваній постанові про закінчення виконавчого провадження на пояснення ТОВ «Кіод-1» щодо належності останньому на праві власності нежилих приміщень, що становить 7/100 частин від будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, № 16 (літера А1), що підтверджується свідоцтвом про право власності серії САЕ № 777537 від 28.08.2012, державним виконавцем не наведено жодної інформації щодо вчинення відповідних виконавчих дій спрямованих на звільнення приміщень, зазначених у судовому наказі, виданому на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2019 у справі № 910/4426/19, з огляду на те, що цим судовим рішенням установлено, що приміщення цокольного поверху загальною площею 142,3 кв. м (приміщення № 1 загальною площею 19,2 кв. м, № 2 загальною площею 18,1 кв. м, № 3 загальною площею 18,9 кв. м, № 4 загальною площею 20,8 кв. м, № 5 загальною площею 20,2 кв. м, № 6 загальною площею 34,6 кв. м, № 7 загальною площею 10,5 кв. м) у будинку № 16 літера А1 по вул. Лейпцизькій у м. Києві не входять до складу приміщень, власником яких є ТОВ «Кіод-1» на підставі свідоцтва про право власності серії САЕ № 777537 від 28.08.2012.

Також судом апеляційної інстанції обґрунтовано зауважено, що з огляду на обставини наявності права власності ТОВ «Кіод-1» на частину приміщень цокольного поверху будівлі за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, № 16 (літера А1), встановлені судом першої інстанції при вирішенні цієї справи обставин конкретного розташування приміщень, що стали предметом спору, з урахуванням поповерхових планів будинку, технічних паспортів на відповідні приміщення, що надавалися власниками приміщень, висновків експертизи, що була призначена судом, а також установлених судом обставин створення ТОВ «Блек Сі Хотел Груп» перешкод позивачу у користуванні приміщенням, яке також є частиною цокольного поверх у цій же будівлі, державний виконавець у ході проведення виконавчих дій мав вжити всіх передбачених законом заходів, спрямованих на виконання рішення суду.

Водночас судами попередніх інстанцій при вирішенні скарги на дії державного виконавця не було встановлено обставин складання державним виконавцем акта, який свідчить про фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (звільнення приміщення чи виселення боржника), а учасниками справи таких доказів у встановленому процесуальним законом порядку надано не було.

З урахуванням установлених обставин невжиття державним виконавцем усіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо ефективного виконання рішення суду, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для визнання неправомірними дій Головного державного виконавця Печерського ВДВС у місті Києві Біляєва Б.Є. щодо закінчення на підставі пункту 9 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчого провадження ВП № 70285698 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.12.2019 у справі № 910/4426/19, а також визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 22.05.2023 ВП № 70285698.

Доводи касаційної скарги ТОВ «Блек Сі Хотел Груп» про те, що з огляду на припинення договору оренди з ТОВ «Кіод-1» та підписання акта про повернення майна з оренди зазначене товариство (боржник) не знаходиться у приміщеннях за наведеною адресою та не веде в них господарську діяльність, не спростовує зазначених висновків судів попередніх інстанцій, які гуртуються на встановлених фактичних обставинах невиконання рішення суду про звільнення приміщень, щодо яких виник спір у справі, що розглядається, при цьому наявні у матеріалах справи докази не діють підстав для висновку про звільнення ТОВ «Блек Сі Хотел Груп» саме тих приміщень, перелік яких наведено у резолютивній частині рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2019 у справі № 910/4426/19.

Разом із тим оцінка доводів касаційної скарги, спрямованих на заперечення встановлених судами обставин справи та переоцінку доказів у ній, перебуває поза межами перегляду справи судом касаційної інстанції, який відповідно до частини 2 статті 300 ГПК не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Будь-яких доводів, які б спростовували зазначені вище висновки судів першої та апеляційної інстанцій, окрім посилання лише на безпідставність таких висновків суду, скаржником у касаційній скарзі не наведено, отже, у суду касаційної інстанції відсутні підстави для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права при вирішенні цієї справи, які відповідно до вимог процесуального законодавства є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень.

Водночас суд касаційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на дотриманні принципу обов`язковості судового рішення. Так, у справі «Глоба проти України» Суд зазначив, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення у справі «Comingersoll S.A.» проти Португалії»); пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення у справі «Горнсбі проти Греції», у справі «Бурдов проти Росії», у справі «Ясюнієне проти Литви»). Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення у справі «Фуклев проти України»).

Верховний Суд, ураховуючи встановлені судами фактичні обставини справи, зазначає, що суди попередніх інстанцій при вирішенні скарги на дії державного виконавця дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, оскільки виконання судового рішення, яке набрало законної сили, і є обов`язковим, не було проведено державним виконавцем відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права при прийнятті оскаржених судових актів не знайшли свого підтвердження, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для зміни чи скасування цих судових рішень.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Блек Сі Хотел Груп» залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.07.2023 у справі № 910/4426/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: В.А. Зуєв

І.С. Міщенко