Постанова

від 22.11.2023 по справі 908/2586/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2023 рокум. ДніпроСправа № 908/2586/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів Верхогляд Т.А., Мороза В.Ф.

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінвест-ком» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.08.2023 (суддя Черкаський В.І.; повне судове рішення складено 25.08.2023) у справі № 908/2586/22

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Деніва», м. Дніпро,-

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст заяви і ухвали суду першої інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроінвест-ком» звернулося до Господарського суду Запорізької області з заявою про визнання грошових вимог у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Деніва» в розмірі 15744600,00 грн основної суми боргу, 836038,26 грн пені і 787230,00 грн штрафу.

Заява кредитора про визнання грошових вимог у справі про банкрутство ґрунтується на невиконанні Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Деніва» зобов`язання з оплати вартості отриманого відповідно до умов договору поставки товару.

Господарський суд Запорізької області ухвалою від 21.08.2023, крім іншого, відмовив у задоволенні заяви про визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінвест-ком» у справі № 908/2586/22.

Відмова у задоволенні грошових вимог місцевим господарським судом, у контексті доктрини підвищеного стандарту доказування за наявності мотивованих сумнівів щодо обґрунтованості кредиторських вимог, мотивована відсутністю належних та допустимих доказів фактичного переміщення товару за договором поставки, тобто його фактичного отримання боржником у справі.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність доказів фізичного існування товару, що є предметом договору поставки, оскільки згідно з листом Головного управління ДПС у Київській області, податковий орган не встановив фінансової звітності у контрагента кредитора, який згідно доводів останнього продав йому цей товар, тобто відсутні докази зайняття господарською діяльністю, пов`язаною з продажом сільськогосподарської продукції.

2.Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроінвест-ком» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.08.2023 у справі № 908/2586/22 в частині відхилення грошових вимог кредитора скасувати і ухвалити у цій частині нове рішення, яким визнати грошове зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Деніва» зі сплати Товариству з обмеженою відповідальністю «Євроінвест-ком» 15744600,00 грн основної суми боргу, 836038,26 грн пені і 787230,00 грн штрафу за невиконання умов договору поставки.

Скаржник вважає, що поставка товару відповідно до умов укладеного з боржником договором підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, зокрема самим договором поставки, видатковими накладними, рахунками-фактурами, актом звіряння. Також на підтвердження отримання боржником товару за договором поставки, матеріали справи містять договори перевезення з актами виконаних робіт, товаро-транспортні накладні.

Скаржник зазначає, що наявність у постачальника товару, який є предметом договору поставки, підтверджується наданим господарському суду договором купівлі-продажу, водночас порушення контрагентом за цим договором податкового законодавства щодо надання контролюючому органу фінансової звітності не впливає на факт реальності такого правочину.

Враховуючи викладене, скаржник вважає, що наявними в матеріалами справи первинними документами підтверджується реальність правочину з поставки товару, фактична наявність цього товару, його переміщення та отримання боржником.

Скаржник звертає увагу, що отриманий боржником товар за договором поставки, останнім втрачено після повномасштабного вторгнення внаслідок окупації території, на якій цей товар зберігався.

3.Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Деніва», арбітражний керуючий Кучерявий Дмитро Владиславович, у відзиві заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Розпорядник майна заперечує вчинення господарської операції за договором поставки, невиконання якого стало підставою звернення з грошовими вимогами, оскільки заява не містить доказів реального руху активів за вказаним правочином, тобто не доведено отримання боржником товару, який є предметом договору поставки.

Розпорядник майна вважає, що матеріалами справи не підтверджується походження товару, який є предметом договору поставки, не доведено того, що постачальник мав у власності визначений умовами договору товар, що сторони мали необхідні потужності для його переміщення та зберігання тощо.

Розпорядник майна має сумніви у тому, що боржник мав у користуванні склад, де за його поясненнями на момент повномасштабного вторгнення зберігався товар, оскільки за вказаним ним адресом знаходиться нерухоме майно, яке не підпадає під ознаки складського приміщення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тайтен машинері Україна», яке також є кредитором у даній справі, заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тайтен машинері Україна» поряд з доводами викладеними у запереченнях розпорядника майна, додатково зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроінвест-ком» за КВЕД не займається оптовою торгівлею зерном, як і його контрагент Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтермаркет», тому за відсутності доказів здійснення господарської операції щодо купівлі-продажу такого товару між ними, як то відображення її у податковій звітності контрагентів, наявності виписок по рахунках тощо, є сумнівним аргумент кредитора щодо наявності у нього у власності цього товару, який в подальшому став предметом договору поставки, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Деніва».

Враховуючи вищевикладене, за відсутності доказів переміщення товару, розрахунку за нього, наявності у постачальника такого товару у власності на момент укладення договору поставки, його перевезення та зберігання, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тайтен машинері Україна» вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроінвест-ком» не підтвердило реальність господарської операції з поставки Товариству з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Деніва» товару, тому місцевий господарський суд правомірно відхилив грошові вимоги, обґрунтовані невиконанням боржником такого договору в частині оплати вартості товару.

4.Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінвест-ком» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 01.08.2023 у справі № 908/2586/22.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

5.Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.

В матеріалах справи наявний договір, укладений 30.11.2021 ОСОБА_1 (орендодавець) з Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Деніва», відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно, приміщення складу площею 462 м2, який розташований по вул. Вокзальній, 139, у м. Ічня, Ічнянського району, Чернігівської області (т. 4, а.с. 115-117).

Згідно з договором суборенди від 10.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроінвест-ком» орендує у ОСОБА_2 приміщення складу загальною площею 255 м2, яке знаходиться по вул. Повітряній, 2, у м. Дніпрі (т. 4, а.с. 144-145).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтермаркет» (продавець) 10.01.2022 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроінвест-ком» (покупець) договір № 10/01-22 (т. 4, а.с. 131-135), відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати посівний матеріал кукурудзи у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар та повністю оплатити його ціну (вартість).

Відповідно до видаткових накладних від 10.01.2022, 11.01.2022, 12.01.2022, 13.01.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроінвест-ком» отримало від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтермаркет» насіння кукурудзи загальною вартістю 12369000,00 грн (т. 4, а.с. 136-143).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Деніва» (покупець) уклало 18.01.2022 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроінвест-ком» (продавець) договір поставки № 18/01/22 (далі Договір поставки), відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити та передати покупцю насіння кукурудзи визначених умовами договору сортів (т. 2, а.с. 119-122).

Відвантаження товару здійснюється на умовах самовивезення автомобільним транспортом за рахунок покупця (пункт 2.1 Договору поставки).

Пунктами 5.1, 5.2 Договору поставки встановлено, що ціна договору орієнтовно складає 16000000,00 грн. Умови оплати та термін оплати вказуються у специфікаціях (додатках), але не пізніше ніж 31.10.2022.

Сторонами договору поставки підписані три специфікації від 19.01.2022, 01.02.2022 та 21.02.2022 на поставку насіння кукурудзи загальною вартістю 15744600,00 грн (т. 2, а.с. 123-125).

В матеріалах справи наявні підписані сторонами видаткові накладні від 19.01.2022, 01.02.2022, 21.02.2022 про отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Деніва» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінвест-ком» насіння кукурудзи загальною вартістю 15744600,00 грн (т. 2, а.с. 127-128).

Згідно з актом взаєморозрахунків за період з 18.01.2022 по 06.04.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Деніва» має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроінвест-ком» за договором № 18/01/22 від 18.01.2022 у розмірі 15744600,00 грн (т. 2, а.с. 132).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Деніва» (вантажоодержувач) 19.01.2022 уклало з Фізичною особою-підприємцем Мітяєвим Андрієм Михайловичем (перевізник) договір, згідно з умовами якого перевізник зобов`язується доставити автомобільним транспортом довірений йому відправником вантаж до пункту призначення (т. 4, а.с. 119-122).

Згідно з пунктом 1.2.1 договору перевезення адресою завантаження є склад ТОВ «Євроінвест-ком», розташований по вул. Повітряна, 2, у м. Дніпро. Датою завантаження є період з 19.01.2022 по 28.02.2022. Товар завантаження насіння кукурудзи.

Сторони договору перевезення 01.03.2022 підписали акт виконаних робіт, відповідно до умов якого перевізником у повному обсязі виконані послуги за договором, вартість яких складає 42910,00 грн (т. 4, а.с. 122).

В матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні від 19.01.2022, 01.02.2022 та від 21.02.2022, разом з відомостями про вантаж, на перевезення Фізичною особою-підприємцем Мітяєвим Андрієм Михайловичем Товариству з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Деніва» насіння кукурудзи, отриманого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінвест-ком», загальною вартістю 15744600,00 грн (т. 4, а.с. 123-127).

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.04.2023 відкрито провадження у справі № 908/2586/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Деніва».

Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінвест-ком» звернулося до Господарського суду Запорізької області з заявою про визнання грошових вимог у справі № 908/2586/22, які ґрунтуються на невиконанні Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Деніва» договору поставки № 18/01/22 від 18.01.2022, внаслідок чого утворилася заборгованість з оплати основної суми боргу у розмірі 15744600,00 грн та нарахованих за неналежне виконання грошового зобов`язання 836038,26 грн пені і 787230,00 грн штрафу.

6.Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Предметом розгляду у даній справі є грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінвест-ком» у загальному розмірі 17367868,26 грн, заявлені у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Деніва».

Грошові вимоги кредитора обґрунтовані неналежним виконанням боржником умов Договору поставки в частині повної і своєчасної оплати вартості отриманого від заявника товару.

Місцевий господарський суд визнав необґрунтованими заявлені вимоги через недоведеність реальності господарської операції з поставки боржнику товару, несплата вартості якого стало підставою звернення з заявою про визнання грошових вимог.

Апеляційний господарський суд зазначає, що під час розгляду грошових вимог кредиторів в порядку статей 45-47 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, за загальним правилом, має виходити з презумпції правомірності і дійсності правочину, на підставі якого виникли грошові вимоги кредитора.

За змістом статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

У частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).

Таким чином для запобігання необґрунтованих вимог до боржника та порушень цим прав його кредиторів до доведення обставин, пов`язаних із виникненням заборгованості боржника-банкрута, пред`являються підвищені вимоги.

Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 Господарського процесуального кодексу України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19).

Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінвест-ком» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Деніва» в сумі 17367868,26 грн ґрунтуються на договорі поставки № 18/01/22 від 18.01.2022, відповідно до якого боржник мав отримати від кредитора насіння кукурудзи.

В постанові від 30.01.2019 у справі № 911/5358/14 Верховний Суд висловив правову позицію щодо реальності господарської операції і вказав на те, що для з`ясування правової природи як господарської операції, так і договору (укладенням якого опосередковувалося виконання цієї операції) необхідне вичерпне дослідження фактичних прав та обов`язків сторін у процесі виконання операції, встановлення фактичного результату, до якого прагнули учасники такої операції, та надання оцінки зміни майнового стану, які відбулися у сторін в результаті цієї операції.

Встановлені обставини по справі, з урахуванням пояснень ГУ ДПС та інших учасників справи, викликали у місцевого господарського суду мотивовані сумніви у реальності господарської операції за вказаним договором поставки щодо фактичного отримання боржником насіння кукурудзи, що є предметом Договору, з чим погоджується апеляційний господарський суд враховуючи наступне.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінвест-ком» є організація будівництва будівель (код КВЕД 41.10), доказів зайняття товариством господарською діяльністю з виробництва та/або реалізації сільськогосподарської продукції матеріали справи не містять, що ставить під сумнів поставку товариством боржнику у справі про банкрутство сільськогосподарської продукції, без доведення наявності такої продукції у власності заявника.

Апеляційний господарський суд зазначає, що основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.

На підтвердження наявності у заявника товару, що є предметом Договору поставки, Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроінвест-ком» надало господарському суд договір № 10/01-22 від 10.01.2022, відповідно до якого кредитор придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтермаркет» насіння кукурудзи.

На підтвердження наявності у Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроінвест-ком» складських приміщень для зберігання сільськогосподарської продукції матеріали справи містять договір суборенди від 10.12.2021, відповідно до умов якого кредитор орендує у Лук`яненка Станіслава Володимировича приміщення складу загальною площею 255 м2, яке знаходиться по вул. Повітряній, 2, у м. Дніпрі.

Також в матеріалах справи наявні договір, укладений 19.01.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Деніва» (вантажоодержувач) з Фізичною особою-підприємцем Мітяєвим Андрієм Михайловичем (перевізник) на перевезення товару, що є предметом Договору поставки, а також акт виконаних робіт.

Зазначені докази, наряду з видатковими накладними, на думку заявника підтверджують факт отримання боржником насіння кукурудзи, що є предметом Договору поставки і, як наслідок, наявність обов`язку зі сплати його вартості.

Водночас матеріали справи не містять доказів здійснення оплати ні за договором купівлі-продажу кредитором насіння кукурудзи у Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтермаркет», ні за договорами оренди майна та перевезення, відсутні докази формування податкового кредиту контрагентами за вказаними договорами. Також листом ГУ ДПС у Київський області підтверджується та обставина, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтермаркет» за період 2021-2023 не надавало фінансової звітності до податкового органу, тобто не здійснювало господарської діяльності, що ставить під сумнів реальність господарської операції за укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроінвест-ком» договором купівлі насіння, яке в подальшому стало предметом Договору поставки.

Крім того в матеріалах справи відсутні докази зайняття господарською діяльністю з виробництва та/або реалізації сільськогосподарської продукції Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтермаркет», яке є контрагентом заявника по вищезазначеному договору купівлі-продажу насіння кукурудзи, що також ставить під сумнів існування такого насіння, що є предметом Договору поставки.

Заявником на підтвердження здійснення господарської операції за Договором поставки суду надані договори, видаткові накладні та акти виконаних робіт, водночас, враховуючи наявні у суду сумніви щодо реальності вчинених сторонами дій, заявником не надано інших, більш вірогідних доказів на підтвердження доводів про отримання боржником у справі товару передбаченого умовами Договору поставки, як то платіжні доручення щодо здійснення оплати за договорами оренди, банківські виписки щодо оплати перевезення та купівлі-продажу цього насіння, бухгалтерської та податкової звітності, яка б мала підтвердити переміщення товару та рух грошових коштів тощо.

Таким чином, враховуючи підвищений стандарт доказування при розгляді заяв про визнання грошових вимог, в разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо виникнення ґрошового зобов`язання, заявником не доведено здійснення господарської операції з поставки боржнику товару за Договором поставки, що позбавляє надані заявником первинні документи юридичної значимості для визнання грошових вимог у справі про банкрутство, у зв`язку з чим місцевий господарський суд правомірно відмовив у їх визнанні.

7.Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати скаржника щодо сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінвест-ком» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.08.2023 у справі № 908/2586/22 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.08.2023 у справі № 908/2586/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 29.11.2023

Головуючий суддяЮ. ПАРУСНІКОВ

СуддяТ. ВЕРХОГЛЯД

СуддяВ. МОРОЗ