Ухвала

від 29.11.2023 по справі 686/18425/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/18425/23

Провадження № 1-кс/686/10090/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 року м. Хмельницький

Слідча суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту та покладених на підозрюваного обов`язків відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця смт. Теофіполь, Хмельницького району Хмельницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, має на триманні двох малолітніх дітей, раніше не судимого,

у кримінальному провадженні №62022240010000195,

ВСТАНОВИЛА:

29.11.2023 прокурор Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час та покладених на підозрюваного обов`язків строком 05.02.2024 відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 332, ч.3 ст. 358, ч.3 ст. 190 КК України.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту закінчується 05.12.2023 року та на даний час існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час. Зазаначає, що дане кримінальне провадження є складним та продовжують існувати передбачені ст.177 КПК України ризики, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків; вчинення інших кримінальних правопорушень; знищення, схову або спотворення речей, які мають істотне значення для встановлення обставин у даному кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженні іншим чином.

Прокурор у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання, просив його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні проти заявленого клопотання заперечили та просили обрати більш м`який запобіжний захід у виді особистого зобов`язання. Свою позицію мотивували тим, що ризики, зазначені стороною обвинувачення, відсутні. ОСОБА_4 має двох малолітніх дітей, є фізичною особою-підприємцем та має кафе, яке розташоване не території іншого населеного пункту. Жодних порушень під час дії застосованого відносно нього запобіжного заходу не допускав, співпрацює із органами досудового розслідування, що також просив врахувати при вирішенні клопотання.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, приходжу до висновку, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.08.2022 року за №62022240010000195 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 190 КК України.

06.10.2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 190 КК України, а саме про те, що «11 березня 2022 року у вечірній час доби, перебуваючи по місцю свого проживання квартирі АДРЕСА_3 адвокат ОСОБА_6 діючи в умовах воєнного стану, під час розмови з ОСОБА_7 пообіцяв посприяти у виїзді за межі території України її знайомому ОСОБА_8 шляхом надання йому офіційних документів. Як повідомив ОСОБА_6 , для перетину в умовах воєнного стану кордону України, ОСОБА_8 необхідно мати довідку (лист) про те, що він виїжджає за кордон ніби-то для ввезення гуманітарної допомоги для Збройних Сил України і, за виготовлення такої довідки йому потрібно надати частину коштів у сумі 1 500 Євро.

Враховуючи ситуацію, що склалась ОСОБА_7 погодилась на вказану пропозицію ОСОБА_6 та передала йому кошти у сумі 1 500 Євро, що за курсом НБУ становило 49 756,05 гривень.

Після одержання коштів ОСОБА_6 повторно запевнив ОСОБА_7 у сприянні виїзду ОСОБА_8 за кордон України та на підтвердження своїх намірів написав і надав ОСОБА_7 розписку про зобов`язання повернення їй коштів в сумі 1 500 Євро у разі виникнення якихось непередбачуваних обставин.

Наступного дня ОСОБА_6 під час телефонної розмови з ОСОБА_8 повідомив останньому, щоб той зателефонував їхньому спільному знайомому співробітнику поліції ОСОБА_9 , який у подальшому буде займатись питанням виготовлення довідки, необхідної йому для перетину державного кордону України.

Під час телефонної розмови з ОСОБА_10 останній проявив свою обізнаність про суть та предмет розмови та запевнив ОСОБА_8 , що має можливість виготовити для нього довідку, необхідну для перетину в умовах воєнного стану державного кордону України, ніби-то для ввезення гуманітарної допомоги для Збройних Сил України, про яку говорив ОСОБА_6 .

Разом з цим, у телефонній розмові ОСОБА_8 попросив ОСОБА_11 посприяти у виготовленні аналогічної довідки ще для свого товариша - ОСОБА_12 , на що ОСОБА_13 погодився.

Тоді за допомогою месенджера ОСОБА_8 передав ОСОБА_4 свої анкетні дані та дані паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а також анкетні дані та дані паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_14 .

У свою чергу ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_8 про необхідність особистої зустрічі 13.03.2022 у вечірній час доби неподалік кафе-бару «Троянда», що по вул. Козацькій, 42/3 у м. Хмельницькому.

13.03.2022 у вечірній час доби, під час зустрічі неподалік кафе-бару «Троянда», що по вул. Козацькій, 42/3 у м. Хмельницькому, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , продемонстрував ОСОБА_8 довідку, видану на ім`я останнього, необхідну для перетину в умовах воєнного стану державного кордону України, ніби-то для ввезення гуманітарної допомоги для Збройних Сил України та повідомив, що аналогічна довідка для ОСОБА_14 буде виготовлена пізніше та наголосив, що вказані довідки є офіційними документами, які дозволяють перетнути державний кордон України.

При цьому ОСОБА_4 повідомив, що за виготовлення двох вказаних довідок ОСОБА_8 повинен буде надати йому кошти у сумі 8 000 Євро, з яких 4 000 Євро, за виготовлену на його ім`я довідку, він повинен надати йому зразу на місці. На вказану пропозицію ОСОБА_8 погодився та передав ОСОБА_4 кошти у сумі 4 000 Євро, що за курсом НБУ становило 132 628,80 гривень.

14.03.2022 в обідню пору доби, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з адвокатом ОСОБА_6 та з корисливих мотивів, знаходячись неподалік пункту перетину державного кордону України «Лужанка» Берегівського району Закарпатської області, поряд із АЗС «ОККО», що по вул. Дружби Народів, 106 у с. Астей, Берегівського району Закарпатської області передав ОСОБА_8 дві довідки (листи), видані ІНФОРМАЦІЯ_2 , адресовані Голові ДПС України, із проханням надання можливості ОСОБА_15 та ОСОБА_8 перетину державного кордону України ніби-то для ввезення гуманітарної допомоги для Збройних Сил України.

При цьому, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з адвокатом ОСОБА_6 та з корисливих мотивів, повідомив про необхідність передачі йому останньої частини грошових коштів в сумі 4 000 євро, що за курсом НБУ становило 132 628,80 гривень на що ОСОБА_8 погодився та передав ОСОБА_4 зазначену суму коштів.

Разом з цим ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 та достовірно знаючи про наявність у ОСОБА_7 розписки останнього про одержання ним коштів у сумі 1 500 Євро, попросив ОСОБА_8 та ОСОБА_7 передати йому вказану розписку із виплатою їм вказаної у ній суми коштів у зв`язку з виконанням ним та ОСОБА_6 своїх обіцянок.

На вказане прохання ОСОБА_8 та ОСОБА_7 погодились і передали ОСОБА_4 вказану розписку, а останній повернув їм кошти у сумі 1 500 Євро.

Отримавши від ОСОБА_4 дві довідки (листи), видані Теофіпольським РВК, адресовані Голові ДПС України, ОСОБА_8 та ОСОБА_14 намагались перетнути державний кордон України у пункті пропуску «Лужанка» Берегівського району Закарпатської області.

Окрім цього, 11 березня 2022 року у вечірній час доби, перебуваючи по місцю свого проживання квартирі АДРЕСА_3 адвокат ОСОБА_6 , діючи в умовах воєнного стану, під час розмови з ОСОБА_7 пообіцяв посприяти у виїзді за межі території України її знайомому ОСОБА_8 шляхом надання йому офіційних документів. Зі слів ОСОБА_6 , для перетину в умовах воєнного стану кордону України, ОСОБА_8 необхідно мати довідку (лист) про те, що він виїжджає за кордон ніби-то для ввезення гуманітарної допомоги для Збройних Сил України і, за виготовлення такої довідки йому потрібно надати частину коштів у сумі 1 500 Євро.

Враховуючи ситуацію, що склалась ОСОБА_7 погодилась на вказану пропозицію ОСОБА_6 та передала йому кошти у сумі 1 500 Євро, що за курсом НБУ становило 49 756,05 гривень.

Після одержання коштів ОСОБА_6 повторно запевнив ОСОБА_7 у сприянні виїзду ОСОБА_8 за кордон України та на підтвердження своїх намірів написав і надав ОСОБА_7 розписку про зобов`язання повернення їй коштів в сумі 1 500 Євро у разі виникнення якихось непередбачуваних обставин.

Наступного дня ОСОБА_6 під час телефонної розмови з ОСОБА_8 повідомив останньому, щоб той зателефонував їхньому спільному знайомому співробітнику поліції ОСОБА_4 , який у подальшому буде займатись питанням виготовлення довідки, необхідної йому для перетину кордону України.

Під час телефонної розмови з ОСОБА_4 , останній проявив свою обізнаність про суть та предмет розмови та запевнив ОСОБА_8 , що має можливість виготовити для нього довідку, необхідну для перетину в умовах воєнного стану кордону України, ніби-то для ввезення гуманітарної допомоги для Збройних Сил України, про яку говорив ОСОБА_6 .

Разом з цим, у телефонній розмові ОСОБА_8 попросив ОСОБА_4 посприяти у виготовленні аналогічної довідку ще для його товариша - ОСОБА_12 , на що ОСОБА_4 погодився.

Тоді за допомогою месенджера ОСОБА_8 передав ОСОБА_4 свої анкетні дані та дані паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а також анкетні дані та дані паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_14 .

У свою чергу ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_8 про необхідність особистої зустрічі 13.03.2022 у вечірній час доби неподалік кафе-бару «Троянда», що по вул. Козацькій, 42/3 у м. Хмельницькому.

13.03.2022 у вечірній час доби, під час зустрічі неподалік кафе-бару «Троянда», що по вул. Козацькій, 42/3 у м. Хмельницькому, ОСОБА_4 продемонстрував ОСОБА_8 довідку, видану на ім`я останнього, необхідну для перетину в умовах воєнного стану кордону України, ніби-то для ввезення гуманітарної допомоги для Збройних Сил України та повідомив, що аналогічна довідка для ОСОБА_14 буде виготовлена пізніше та наголосив, що вказані довідки є офіційними документами, які дозволяють перетнути державний кордон України.

Зі слів ОСОБА_4 , за виготовлення вказаних довідок ОСОБА_8 повинен надати йому кошти у сумі 4 000 Євро на що останній погодився та передав йому вказану суму коштів, що за курсом НБУ становило 132 628,80 гривень.

14.03.2022 в обідню пору доби, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з адвокатом ОСОБА_6 та з корисливих мотивів, знаходячись неподалік пункту перетину державного кордону України «Лужанка» Берегівського району Закарпатської області, поряд із АЗС «ОККО», що по вул. Дружби Народів, 106 у с. Астей, Берегівського району Закарпатської області передав ОСОБА_8 дві довідки (листи), видані ІНФОРМАЦІЯ_2 , адресовані Голові ДПС України, із проханням надання можливості ОСОБА_15 та ОСОБА_8 перетину державного кордону України ніби-то для ввезення гуманітарної допомоги для Збройних Сил України.

При цьому, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з адвокатом ОСОБА_6 та з корисливих мотивів, повідомив про необхідність передачі йому останньої частини грошових коштів в сумі 4 000 євро, що за курсом НБУ становило 132 628,80 гривень на що ОСОБА_8 погодився та передав ОСОБА_4 зазначену суму коштів.

Разом з цим ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 та достовірно знаючи про наявність у ОСОБА_7 розписки останнього про одержання ним коштів у сумі 1 500 Євро, попросив ОСОБА_8 та ОСОБА_7 передати йому вказану розписку із виплатою їм вказаної у ній суми коштів у зв`язку з виконанням ним та ОСОБА_6 своїх обіцянок. На вказане прохання ОСОБА_8 та ОСОБА_7 погодились і передали ОСОБА_4 вказану розписку, а останній повернув їм кошти у сумі 1 500 Євро.

За таких фактичних обставин ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України - підробленні, з метою збуту інших офіційних документів, що складені у визначеній законом формі та містять передбачені законом реквізити, а також збут завідомо підроблених офіційних документів, за попередньою змовою групою осіб.

Поряд з цим, Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14.03.2022 року у справі №677/1914/21 ОСОБА_16 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

У другій декаді березня 2022 року, ОСОБА_4 достовірно знаючи про факт засудження ОСОБА_16 та перебуваючи з батьками ОСОБА_16 у дружніх відносинах, запропонував ОСОБА_17 послуги знайомого йому адвоката, який сприяє у вирішенні питання помилування її сина, на що ОСОБА_17 погодилась зустрітись з вказаним адвокатом.

05.04.2022 в обідній час, біля будинку АДРЕСА_4 , ОСОБА_4 познайомив ОСОБА_17 та ОСОБА_18 з адвокатом ОСОБА_6 .

Під час розмови ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , скориставшись уразливим станом ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , умисно, діючи з корисливих мотивів вирішили заволодіти коштами останніх, запевнивши їх у наявності юридичної можливості вирішення питання помилування їхнього сина, а також у забезпеченні адвокатом ОСОБА_6 прийняття такого рішення у найкоротші строки за умови надання їм коштів у розмірі 20 000 доларів США.

ОСОБА_17 та ОСОБА_18 довіряючи ОСОБА_4 та його знайомому адвокату ОСОБА_6 , не знаючи дійсних намірів останніх та не будучи обізнаними з юридичною процедурою вирішення питання про помилування, погодились на вказану пропозицію.

Тоді ОСОБА_6 вказав на необхідність невідкладної передачі йому частини коштів у розмірі 5 000 доларів США для початку вирішення питання помилування їхнього сина.

Цього ж дня, орієнтовно біля 15 години поряд з будинком АДРЕСА_4 , у автомобілі ОСОБА_4 , у присутності останнього та ОСОБА_18 , потерпіла ОСОБА_17 передала ОСОБА_6 кошти у сумі 5 000 доларів США, що за курсом НБУ становило 146 274,50 гривень за вирішення питання помилування їхнього сина.

При цьому, між адвокатом ОСОБА_6 з одного боку та ОСОБА_17 чи ОСОБА_18 з іншого, жодні договори про надання правничої допомоги, ордери, довіреності на підтвердження повноважень адвоката не укладались, розміри гонорару останнього не обумовлювались та не визначались.

26.04.2022 ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з адвокатом ОСОБА_6 та продовжуючи злочинний умисел, направлений на заволодіння майном ОСОБА_18 та ОСОБА_17 , у телефонній розмові повідомив останній про необхідність передачі адвокату ОСОБА_6 коштів у сумі 15 000 доларів США за вирішення питання щодо помилування їх сина ОСОБА_16 , а також коштів у сумі 100 доларів США у якості відшкодування витрат адвоката на поїздку у м. Київ. Місцем передачі вказаних коштів ОСОБА_4 було зазначено АЗС «ОККО» у с. Війтівці, Хмельницького району Хмельницької області о 05 годині ранку наступного дня.

27.04.2022 орієнтовно о 05 годині 30 хвилин ОСОБА_17 разом із своїм чоловіком ОСОБА_18 , знаходячись на АЗС «ОККО» у с. Війтівці, Хмельницького району Хмельницької області, перебуваючи у салоні автомобіля ОСОБА_6 підписала надані їй ОСОБА_4 два примірника письмового клопотання про помилування її сина, адресоване Президенту України, один примірник якого залишила в себе.

Після цього за вказівкою ОСОБА_6 потерпіла ОСОБА_17 передала ОСОБА_4 кошти у сумі 11 000 доларів США, що за курсом НБУ становило 321 803,90 гривень, а також 136 000 грн. за вирішення питання щодо помилування її сина ОСОБА_16 та 3 400 гривень у якості відшкодування витрат адвоката на поїздку у м. Київ.

Цього ж дня, орієнтовно о 23 годині ОСОБА_4 , доводячи спільний злочинний умисел до кінця, у месенджері «Viber» повідомив ОСОБА_17 про те, що документи про помилування її сина вони з адвокатом ОСОБА_6 подали та орієнтовно через 3 або 4 дні вони будуть підписані.

Внаслідок вказаних протиправних дій, адвокат ОСОБА_6 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 заволоділи грошовими коштами ОСОБА_17 та ОСОБА_18 на загальну суму 607 478,4 гривень, що завдало значної шкоди потерпілому та вчинене у великих розмірах, які використали на власний розсуд».

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення ОСОБА_8 від 01.08.2022; копією запиту голові ДПС України; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 03.08.2022; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 11.07.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 15.09.2022; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_7 від 17.08.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 10.10.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 11.08.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 11.08.2023; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_17 від 17.10.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 17.10.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_21 від 17.10.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_22 від 18.10.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 10.11.2022; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

За приписами ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.

Пложеннями ч. 4 ст. 194 КПК України передбачено, що якщо при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий або прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, але не доведе недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Ч. 6 ст. 181 КПК Українм передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 10 жовтня 2023 року відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту, який полягає у забороні залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у період з 23:00 год. до 06:00 год. без дозволу слідчого, прокурора або суду з покладенням на нього зобов`язання прибувати до слідчого, прокурора, суду, слідчого судді за кожною вимогою. Покладено на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки: повідомляти слідчого, прокурора у вказаному кримінальному провадженні чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування із заявниками/свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_23 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , та іншими свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29.11.2023 року строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до чотирьох місяців.

Обставинами, які перешкоджають завершити досудове розслідування у даному кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу є необхідність у виконані ряду слідчих та процесуальних дій, зокрема у даному кримінальному проваджені ще необхідно: отримати висновок комп`ютерно-технічної експертизи, яку призначено постановою слідчого від 09.11.2023; додатково допитати свідків, підозрюваних та інших осіб, яким можуть бути відомі обставини вчинення кримінального правопорушення тощо; з урахуванням зібраних доказів визначитись з остаточною правовою кваліфікацією дій підозрюваних та, у випадку наявності законних підстав, вирішити питання щодо повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри; здійснити відкриття матеріалів кримінальне провадження та надати стороні захисту достатній строк для ознайомлення з ними, скласти та вручити обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

З наданих матеріалів убачається, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна; нетяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст. 358 КК України, за який передбачено покарання у виді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк та у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України, за який передбачено покарання у виді штрафу від чотирьох тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п`яти років.

Разом з тим, вказаний у клопотанні слідчого ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки прокурором не наведено обставин, які б дали беззаперечні підстави суду вважати, що ОСОБА_4 має намір ухилятися від слідства, адже лише тяжкість можливого покарання при можливому визнанні підозрюваного винним не може свідчити про існування вказаного ризику відповідно до вимог закону.

У своїй практиці ЄСПЛ наголошує, що посилання на тяжкість обвинувачення як на головний чинник при оцінці імовірності того, що особа переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Європейський суд з прав людини вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевативних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя (W v. Switzerland, 14379/88, 26 січня 1993 року). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v.Moldova (Бекчиєв проти Молдови) §58).

Разом з тим, оцінюючи ризик переховування від органів досудового розслідування слідчим суддею враховується, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання та місце роботи, раніше не судимий, одружений та утримує двох малолітніх дітей. За повідомленням прокурора процесуальна поведінка підозрюваного була належною, жодних порушень не допускав.

Жодних доказів, які би підтверджували неналежну процесуальну поведінку ОСОБА_4 , ухилення його від явки на виклики до органу досудового розслідування протягом строку дії застосованого відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу, до клопотання не долучено та такі й не існують, про що повідомив прокурор у судовому засіданні. Підозрюваний здав свій закордонний паспорт, виконавши таким чином покладений на нього ухвалою слідчого судді процесуальний обов`язок.

За таких обставин, уважаю, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на даному етапі досудового розслідування вказаного кримінального провадження не є доведеним.

Також вважаю, що не є доведеним існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_4 є раніше не судимою особою та жодних обставин, які б указували на ймовірність продовження кримінально-протиправної діяльності, не зазначено.

Разом зтим,на думкуслідчої судді,стороною обвинуваченнядоведено,що насьогодні продовжуєіснувати ризикнезаконного впливуна свідків уданому кримінальномупровадженні; знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на сьогодні не віднайдено печатку, яка використовувалася при виготовленні довідок, необхідних для перетину ОСОБА_24 та ОСОБА_25 державного кордону України в умовах воєнного стану. Також слідством не здобута розписка, написана ОСОБА_6 , яка посвідчувала отримання ним у позику грошових коштів в сумі 1 500 Євро у ОСОБА_7 .

Оскільки ОСОБА_4 є колишнім працівником правоохоронних органів, то може використовувати зв`язки серед посадовців державних органів влади та правоохоронних структур з метою уникнення кримінальної відповідальності

Однак,на переконанняслідчого судді,з плиномчасу зазначеніризики,встановлені слідчимсуддею станомна моментуобрання запобіжногозаходу,хоча йбезперечно існують,однак суттєвозменшилися. Органом досудового розслідування не доведено, що ступінь вірогідності здійснення підозрюваним впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, знищення,схову абоспотворення будь-якоїіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення є настільки високим, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, буде недостатнім для їх запобігання на даному етапі досудового розслідування.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Прокурором не зазначено обставин, які би указували на порушення підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому приходжу до висновку, що на сьогодні відсутні обґрунтовані підстави для продовження застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, а тому належну процесуальну поведінку підозрюваного зможе забезпечити і більш м`який запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Аналізуючи особу підозрюваного слідча суддя враховує, що ОСОБА_4 раніше не судимий, має постійне місце проживання, одружений та утримує двох малолітніх дітей, є фізичною особою-підприємцем.

Враховуючи наведені ризики, усі визначені ст.178 КПК України обставини та недоведення прокурором недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, приходжу до висновку, що забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків зможе запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням на нього відповідних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України: повідомляти слідчого, прокурора у вказаному кримінальному провадженні чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування із заявниками/свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_23 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , та іншими свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Саме такий запобіжний захід буде достатнім для виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.

На думку слідчого судді, такий запобіжний захід створить умови існування достатнього балансу між обмеженнями, які застосовує держава до особи, яка на даній стадії досудового розслідування підозрюється у вчиненні злочинів, з її особистими правами, є дієвим механізмом контролю його поведінки під час здійснення досудового розслідування та відповідає завданням кримінального провадження.

Строк особистого зобов`язання слід визначити в межах строків досудового розслідування, а саме по 26 січня 2024 року.

Керуючись ст.ст.177, 178, 181, 196 КПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання задовольнити частково.

Відмовити прокурору Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_3 у задоволенні клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком по 26 січня 2024 року включно запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду та покласти на нього, строком по 26 січня 2024 року, наступні обов`язки:

- повідомляти слідчого, прокурора у вказаному кримінальному провадженні чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування із заявниками/свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_23 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , та іншими свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала в частині покладення на підозрюваного обов`язків діє по 02 січня 2024 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідча суддя