Рішення

від 29.11.2023 по справі 904/4655/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2023м. ДніпроСправа № 904/4655/23

за позовом Селянського фермерського господарства "ЛАД", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальність "АГРО СТО", м. Синельникове, Дніпропетровська область

про стягнення боргу за отриманий у власність товар

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Селянське фермерське господарство "ЛАД" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальність "АГРО СТО" про стягнення заборгованості за Договором № 2710-1 від 27.10.2022, у розмірі 444 454, 54 грн, з яких: борг за товар у розмірі 409 856, 72 грн, 3% річних у розмірі 9 802, 86 грн, інляційні втрати у розмірі 27 794, 96 грн.

Ухвалою суду від 30.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-тиденний строк з дня отримання даної ухвали.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2023 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальність «АГРО СТО» на користь Селянського (Фермерського) господарства «Лад» 409 856, 72 грн основного боргу, 9 802, 86 грн 3% річних, 24 794, 96 грн інфляційних втрат та 6 666, 82 грн витрати по сплаті судового збору.

Також у резолютивній частині рішення зазначено про відкладення вирішення питання про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу до моменту подання ним доказів понесення цих витрат у порядку, передбаченому частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Селянського фермерського господарства "ЛАД" подало до суду заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач заперечення чи клопотання про зменшення заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу не надіслав.

За викладених обставин, суд розглядає заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИЛА:

14.08.2023 між Селянським фермерським господарством "ЛАД" (далі Клієнт) та Адвокатесою Мурашко Іриною Валентинівною (далі Адвокат) було укладено договір № 14/08-23 про надання правової (правничої) допомоги у справі про стягнення (далі договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору Адвокат бере на себе зобов`язання надавати необхідну правову допомогу Клієнту в господарській справі за позовом Клієнта до Товариства з обмеженою відповідальність "АГРО СТО" про стягнення боргу за отриманий у власність товар, а Клієнт зобов`язується виплатити адвокату гонорар за надання правової (правничої) допомоги передбаченої в п. 1.2 цього Договору.

Пунктом 1.2 договору сторони передбачили, що Адвокат погоджується надавати таку правову допомогу: надання правової інформації, роз`яснення суті дій, прав та обов`язків Клієнта; надання Клієнту усних юридичних консультацій з вивченням документів; аналіз фактичних обставин справи, формування доказів; аналіз судової практики у справі; складання, оформлення і подача в суд позовної заяви; складання інших процесуальних документів; представництво інтересів Клієнта у суді; інша правнича допомога, пов`язана з представництвом інтересів Клієнта.

Згідно пункту 4.1 договору за надання правової допомоги Клієнт зобов`язується виплатити адвокату гонорар успіху в розмірі 1 (один) відсоток від ціни позову (без врахування судових витрат) на підставі Акту приймання-передачі послуг професійної правничої допомоги.

Відповідно до пункту 4.3 договору фактичні витрати Адвоката (оплата роботи фахівців, транспортні витрати, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, телефонних розмов, тощо) оплачуються Клієнтом окремо від гонорару на підставі наданого Адвокатом рахунку з доданням підтверджуючих документів.

Оплата підлягає внесенню готівкою в касу Адвоката протягом 10-ти календарних днів з дня набрання рішенням суду першої інстанції законної сили (пункт 4.4 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання (пункт 7.1 договору).

Представництво інтересів позивача у справі здійснювалося адвокатесою Мурашко Іриною Валентинівною на підставі договору № 14/08-23 про надання правової (правничої) допомоги у справі про стягнення від 14.08.2023.

Актом приймання-передачі наданих послуг від 10.11.2023 встановлено, що Селянському фермерському господарству "ЛАД" у справі № 904/4655/23 було надано правову допомогу на загальну суму 11 350 грн, а саме:

- усна консультація без вивчення документів (одна) по 30 хв - 500 грн х 1 = 500 грн;

- аналіз фактичних обставин справи, формування доказів 1 год 30 хв - 2 350 грн + 1 175 грн = 3 525 грн;

- аналіз судової практики у справі 1 год 45 хв - 1 500 грн + 1 125 грн = 2 625 грн;

- усна консультація з вивченням документів (одна) 14 сторінок - 1 200 грн;

- складання і оформлення позовної заяви -3 000 грн;

- складання клопотання (заяви) про відшкодування судових витрат 1 х 500 грн = 500 грн.

Таким чином, розмір понесених Селянським фермерським господарством "ЛАД" на правову допомогу в суді першої інстанції з розгляду цієї справи, є підтвердженим.

Відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність":

- договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1);

- гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30).

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване у статті 131-2 Конституції України, статті 16 ГПК України, відповідних нормах Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

За нормативними приписами пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

За обставинами справи докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подані позивачем до суду в межах передбаченого законом строку.

Аналізуючи заявлену позивачем до стягнення суму витрат на професійну правничу допомогу у контексті зазначених правових критеріїв, суд приймає до уваги також статтю 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також із критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Наданими позивачем доказами підтверджується факт отримання позивачем конкретного виду професійної правничої допомоги, що визначена в сумі 11 350 грн.

З аналізу норми статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" вбачається, що гонорар може встановлюватися у формах фіксованого розміру або погодинної оплати.

Указані форми відрізняються порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Відтак, фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених договором про надання правової (правничої) допомоги умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21, визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

З огляду на викладене, оцінюючи заявлений позивачем до стягнення розмір витрат професійної правничої допомоги з урахуванням критеріїв при їх розподілі, передбачених частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а також зважаючи на критерій розумного розміру, що пропагується й застосовується Європейським судом з прав людини, суд доходить висновку про обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також розумність таких витрат позивача в сумі 10 000 грн.

За таких обставин суд не вбачає підстав для відступу від загального правила розподілу судових витрат, визначених частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а тому витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 11 350 грн покладаються на відповідача повністю.

Керуючись статями 11, 15, 73-79, 123, 126, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Селянського (Фермерського) господарства «Лад» про розподіл судових витрат задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «АГРО СТО» (52501, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Каштанова, буд. 19 ; ідентифікаційний код 31648965) на користь Селянського (Фермерського) господарства «Лад» (52930, Дніпропетровська область, Межівський район, с. Веселе (Веселівська с/р), вул. Капустіна, буд. 10; ідентифікаційний код 30761924) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 350 грн.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.І. Ярошенко