Ухвала

від 29.11.2023 по справі 906/1532/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

ПРО ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

"29" листопада 2023 р. м. Житомир Справа № 906/1532/23

Господарський суд Житомирської області у складі судді Прядко О.В.,

розглянувши матеріали позовної заяви

Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЛИНСЬКИЙ СПЕЦКАР`ЄР"

до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації

про стягнення 9143687,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАЛИНСЬКИЙ СПЕЦКАР`ЄР" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про стягнення 9143687,00 грн збитків у розмірі ринкової вартості ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень, завданих майну позивача внаслідок ракетного удару збройних сил Російської Федерації 16.03.2022.

Відповідно до ст.3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч.1 ст.79 Закону України «Про міжнародне приватне право», пред`явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі в справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову та звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Відповідно до положень ст.5 Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності від 02.12.2004, держава користується імунітетом, щодо себе та своєї власності, від юрисдикції судів іншої держави з урахуванням положень цієї Конвенції.

Згідно зі ст.7 зазначеної Конвенції, держава не може посилатися на імунітет від юрисдикції при розгляді у суді іншої держави по відношенню до будь-якого питання або справи, якщо вона явно висловила згоду на здійснення цим судом юрисдикції щодо такого питання або справи у силу: а) міжнародної угоди; b) письмового договору; або с) заяви у суді або письмового повідомлення у рамках конкретного розгляду.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі №308/9708/19 щодо судового імунітету Російської Федерації у справах про відшкодування шкоди, завданої державою-агресором, Верховний Суд дійшов висновку, що Російська Федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особі громадянину України. Верховний Суд виходив із того, що названа країна-агресор діяла не у межах свого суверенного права на самооборону, навпаки віроломно порушила усі суверенні права України, діючи на її території, а тому безумовно надалі не користується у такій категорії справ своїм судовим імунітетом. Таким чином, починаючи з 2014 року, немає необхідності в направленні до посольства Російської Федерації в Україні запитів щодо згоди Російської Федерації бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди у зв`язку з вчиненням Російською Федерацією збройної агресії проти України й ігноруванням нею суверенітету та територіальної цілісності Української держави. А з 24 лютого 2022 року таке надсилання неможливе ще й з огляду на розірвання дипломатичних відносин України з Російською Федерацією.

У постановах від 18.05.2022 у справах №428/11673/19 та №760/17232/20-ц Верховний Суд розширив правові висновки, згідно яких підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судовий імунітет Російської Федерації не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності від 02.12.2004. Підтримання імунітету Російської Федерації є несумісним із міжнародно-правовими зобов`язаннями України у сфері боротьби з тероризмом.

Судовий імунітет Російської Федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення Російською Федерацією державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням Російською Федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.

Відповідно до ч.1 ст.20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності.

Згідно з ч.8 ст.29 ГПК України, позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди.

За змістом ч.1 ст.49 Закону України «Про міжнародне приватне право», права та обов`язки за зобов`язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.

За п.3 ч.1 ст.76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України.

Згідно правових висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 18.05.2022 у справі №428/11673/19, загальновідомо (тобто таке, що не потребує доказування), що Російська Федерація відкидає визнання будь-якої відповідальності за свою протиправну військову діяльність в Україні, включаючи не тільки повномасштабну збройну агресію, але і будь-яку участь своїх збройних сил у військових діях в Донецькій та Луганській областях з 2014 року. Не існує жодної розумної підстави припустити, що порушене право позивача, за захистом якого він звернувся до українського суду, могло би бути захищене шляхом подання позову до суду Російської Федерації.

За таких обставин, дана справа підсудна Господарському суду Житомирської області.

Позовна заява відповідає вимогам, викладеним у ст.ст.162, 164, 172 ГПК України, підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.

Враховуючи предмет спору, категорію і складність справи, обсяг і характер доказів, які підлягають дослідженню, суд дійшов висновку здійснювати розгляд справи №906/1532/23 за правилами загального позовного провадження.

Поряд із цим суд зазначає, що згідно листа Міністерства юстиції України №25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 «Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану» з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

Відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022 на офіційному вебсайті Акціонерного товариства "Укрпошта", у зв`язку з військовою агресією з боку Росії та введенням воєнного стану в Україні, АТ "Укрпошта" припинила поштове співробітництво з Поштою Росії та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються, тобто АТ "Укрпошта" повністю заблокувала обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з країнами-агресорами.

Міністерство юстиції України листом №91935/114287-22-22/12.1.1 від 06.10.2022 щодо вручення судових документів резидентам Російської Федерації в порядку ст.8 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року повідомило, що за інформацією Міністерства закордонних справи України (лист №71/14-500-77469 від 03.10.2022) 24.02.2022 розірвано дипломатичні відносини між Україною та Російською Федерацією у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією останньої проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території Російської Федерації та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено. Комунікація Міністерства закордонних справи України з органами влади Російської Федерації за посередництва третіх держав також не здійснюється.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що повідомлення відповідача про відкриття провадження у даній справі, а також дату, час і місце проведення судових засідань у справі здійснюватиметься шляхом оприлюднення інформації на офіційному вебпорталі судової влади України в порядку, передбаченому ст.122 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 20, 122, 176, 234-235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

3. Підготовче засідання призначити на "15" січня 2024 р. о 11:30. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Житомирської області за адресою: м.Житомир, майдан Путятинський,3/65 в залі судових засідань № 619.

4. Відповідачу рекомендувати, відповідно до ст.165 ГПК України, подати відзив на позовну заяву у п`ятнадцятиденний строк з дня опублікування тексту цієї ухвали на офіційному вебпорталі судової влади України; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.

Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

5. Позивачу рекомендувати протягом трьох днів з дня отримання відзиву надати відповідь на відзив на позовну заяву в порядку, передбаченому ст.166 ГПК України.

6. Сторонам подання доказів у справі здійснювати з дотриманням вимог ст.80 ГПК України.

7. Звернути увагу позивача на необхідності виконання обов`язку зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, відповідно до ч.6 ст.6 ГПК України.

8. При направленні в судове засідання уповноважених представників сторін останнім мати при собі, відповідно до ст.60 ГПК України, документи, що підтверджують їх повноваження.

Звернути увагу сторін на те, що в суді є технічна можливість для забезпечення учасникам справи участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, відповідно до ст.197 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Прядко О.В.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5007/

1 - у справу;

2- позивачу (рек.) + на ел.пошту: Ltds1@ukr.net;

3- відповідачу - шляхом оприлюднення цієї ухвали на вебсайті судової влади України.