Постанова

від 23.11.2023 по справі 131/883/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 131/883/21

Провадження № 22-ц/801/2043/2023

Категорія: 61

Головуючий у суді 1-ї інстанції Олексієнко О. Ю.

Доповідач:Шемета Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 рокуСправа № 131/883/21м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Шемети Т. М. (суддя-доповідач),

суддів Берегового О. Ю. Панасюка О. С.,

секретар судового засідання Куленко О. В.

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 ,

відповідач (позивач за зустрічним позовом, особа, яка подала апеляційну скаргу) ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , поданою її представником адвокатом Прудивусом Миколою Анатолійовичем, на рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 16 серпня 2023 року, ухвалене у складі судді Олексієнка О. Ю. в м. Іллінці, дата складення повного судового рішення не відома,-

в с т а н о в и в :

В серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та змінивши предмет позову (а. с. 90 -93 т. 1) просила скасувати державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (земельні ділянки) та визнати за нею право власності на спадкове майно (земельні ділянки) в порядку спадкування за заповітом.

На обґрунтування позову вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дід - ОСОБА_3 , за життя 09.02.2007 року він склав заповіт, яким заповів їй, ОСОБА_4 (прізвище змінено на ОСОБА_1 у зв`язку із реєстрацією шлюбу), все своє майно. Після смерті діда залишились дві земельні ділянки (його та його покійної дружину, яку він пережив). Спадкоємці за законом, які мали б право на обов`язкову частку, у покійного відсутні, в 2020 році вона звернулась до нотаріальної контори для оформлення спадщини. В чому їй було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів на майно. В сільській раді їй повідомили, що земельні ділянки ї вже переоформлені її тіткою ОСОБА_2 на підставі рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 35.07.2015 року у справі №1 31/278/15-ц. Дане рішення вона оскаржила та воно було скасоване постановою Вінницького апеляційного суду Вінницької області від 20 квітня 2021 року , в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено, проте в реєстрі прав залишився запис про право власності ОСОБА_2 , тому вона змушена звернутися до суду та окрім скасування державної реєстрації за ОСОБА_2 , просить визнати право власності на спадкове майно за нею на підставі заповіту, а саме: 4 земельні ділянки, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

04 жовтня 2021 року ОСОБА_2 подала зустрічний позов про встановлення нікчемності заповіту та застосування наслідків такої нікчемності (а. с. 94-101 т.1), в якому вона просила визнати нікчемним та застосувати наслідки нікчемності заповіту, що датований 9 лютого 2007 року від імені ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що посвідчений сільським головою Розсоховатської сільської ради С.І. Брух, зареєстрований в реєстрі за № 5.

Зустрічний позов ОСОБА_2 обґрунтовувала тим, що сільський голова не був уповноважений на посвідчення заповітів, а тому такий заповіт є нікчемним.

Рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 16 серпня 2023 року первісну позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено:

скасовано державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно:

- №10605451 від 23.07.2015 року на земельну ділянку, площею 1,8588 га (кадастровий номер 0521286100:02:000:0037), призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Росоховатської сільської ради, Іллінецького району, Вінницької області;

- №10605303 від 23.07.2015 року на земельну ділянку, площею 1,8689 га - (кадастровий номер 0521286100:02:000:0036), призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Росоховатської сільської ради, Іллінецького району, Вінницької області;

- №10605772 від 23.07.2015 року на земельну ділянку, площею 0,0732 га (кадастровий номер 0521286100:02:000:0448), призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Росоховатської сільської ради, Іллінецького району, Вінницької області;

- №10605656 від 23.07.2015 року на земельну ділянку, площею 0,0732 га (кадастровий номер 0521286100:02:000:0447), призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Росоховатської сільської ради, Іллінецького району, Вінницької області;

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду мотивоване тим, що оскільки рішення Іллінецького районного суду від 25.02.2015, на підставі якого здійснювалась державна реєстрація на спадкове майно за ОСОБА_2 скасоване , відтак позовні вимоги про скасування державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно підлягають задоволенню. Стосовно зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 суд вказав, що такий спосіб захисту як визнання заповіту нікчемним є неефективним, разом з тим зазначив, що оскільки в ході розгляду справи встановлено нікчемність заповіту, то не підлягає задоволенню вимога ОСОБА_1 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.

Не погодившись з таким судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, ОСОБА_2 , діючи через свого представника адвоката Прудивуса М. А., подала апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої, просить скасувати рішення в цій частині і відмовити в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права власності.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції, встановивши нікчемність заповіту на ім`я ОСОБА_1 та відмовляючи їй у визнанні права власності в порядку спадкування на спадкове майно, одночасно задовольнив вимогу про скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки (спірне спадкове майно), хоча така державна реєстрація жодним чином не порушує прав ОСОБА_1 , окрім того скасоване судове рішення, на підставі якого така реєстрація відбулася і цього достатньо для внесення відповідних записів у державному реєстрі. .

ОСОБА_1 не скористалась своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_2 адвокат Продивус М. А. підтримав викладене в апеляційній скарзі. ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явилася, про день та час судового розгляду повідомлена належним чином, що підтверджено як довідкою про доставку смс-повідомленням, так і рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення в оскаржуваній частині не в повній мірі відповідає вимогам закону.

По справі встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини:

-09 лютого 2007 року від імені ОСОБА_3 складений заповіт, який посвідчений сільським головою с. Росоховата , Іллінецького району Вінницького області С. І. Брухом, зареєстрований за № 5 ( а. с. 11,т. 1);

-ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , про що виконавчим комітетом Росоховатської сільської ради Іллінецького району Вінницької області Іллінецького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) зроблено відповідний актовий запис за №1 та видано свідоцтво про смерть ( а. с. 10, т. 1);

-Рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 25.02.2015 року по справі №1 31/278/15-ц визнано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 , право власності на:

1)земельну ділянку площею 1,9421 га цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Росоховатської сільської ради Іллінецького району Вінницької області, яка, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ВН № 0097919, виданого 28 березня 2005 року головою Іллінецької районної державної адміністрації на підставі розпорядження голови Іллінецької районної державної адміністрації Вінницької області від 15 липня 2004 року № 219, первісно належала ОСОБА_5 , а після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 її чоловікові ОСОБА_3 , який фактично прийняв її у спадщину після смерті дружини ОСОБА_5 , однак не оформив за життя свого права власності на неї;

2)земельну ділянку площею 1,9320 га цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Росоховатської сільської ради Іллінецького району Вінницької області, яка, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ВН № 0097920, виданого 28 березня 2005 року головою Іллінецької районної державної адміністрації на підставі розпорядження голови Іллінецької районної державної адміністрації Вінницької області від 15 липня 2004 року № 219, належала ОСОБА_3 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Росоховата Іллінецького району Вінницької області(а. с. т. 12-13 т. 1).

-На підставі вищевказаного рішення суду здійснено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно:

1) №10605451 від 23.07.2015 року на земельну ділянку, площею 1,8588 га (кадастровий номер 0521286100:02:000:0037), призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Росоховатської сільської ради, Іллінецького району, Вінницької області (а. с. 31 т.1);

2) №10605303 від 23.07.2015 року на земельну ділянку, площею 1,8689 га - (кадастровий номер 0521286100:02:000:0036), призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Росоховатської сільської ради, Іллінецького району, Вінницької області (а. с. 29 т. 1);

3) №10605772 від 23.07.2015 року на земельну ділянку, площею 0,0732 га (кадастровий номер 0521286100:02:000:0448), призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Росоховатської сільської ради, Іллінецького району, Вінницької області(а. с. 28 т.1);

-4) №10605656 від 23.07.2015 року на земельну ділянку, площею 0,0732 га (кадастровий номер 0521286100:02:000:0447), призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Росоховатської сільської ради, Іллінецького району, Вінницької області( а.с. 30 т. 1);

-В подальшому рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 25.02.2015 року по справі №1 31/278/15-ц, на підставі якого здійснювалась державна реєстрація скасоване Постановою Вінницького апеляційного суду, від 20 квітня 2021 року та в позовних вимогах ОСОБА_2 відмовлено. Дане рішення набуло законної сили та не оскаржувалося у касаційному порядку.(а. с. 21-23 т. 1;

-25 вересня 2020 року за заявою ОСОБА_1 в Іллінецькій державній нотаріальній конторі було заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_3 (а.с. 180 181, т.1);

-29 вересня 2020 року державним нотаріусом Іллінецької нотаріальної контори видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно (а.с.193, т.1);

-Згідно повідомлення архівного відділу Іллінецької районної державної адміністрації Вінницької області від 05.02.2023 року за № 13.02-3, в протоколах сесій, в протоколах засідань виконкому Росоховатської сільської ради Іллінецького району Вінницької області за 2006, 2007 роки рішення про визначення посадової особи місцевого самоврядування, що має право вчиняти нотаріальні дії від імені Росоховатської сільської ради, немає (а.с.66, т.1).

Між сторонами виник спір з приводу скасування державної реєстрації права власності, застосування наслідків нікчемності заповіту та визнання права власності на спадкове майно.

Згідно з частинами першою-п`ятоюстатті 203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зістаттею 1247 ЦК Українизаповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертоїстатті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними устаттях 1251-1252 цього Кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування (стаття 1251 ЦК України).

Відповідно достатті 1Закону України від02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат»(тут і надалі-Закон України «Про нотаріат»в редакції, чинній на час складення ОСОБА_3 заповіту)до системи нотаріату України входять уповноважені на це посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів У населених пунктах, де немає нотаріусів.

Пунктом 1 розділу І Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 25 серпня 1994 р. N 22/5 в редакції, чинній на час складення ОСОБА_3 заповіту(далі Інструкція№ 22/5), передбачено, перелік нотаріальних дій, що вчиняються посадовими особами виконкомів, який є аналогічним переліку, зазначеному у статті 37 Закону України «Про нотаріат».

У населених пунктах, де немає державних нотаріусів, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів вчиняють такі нотаріальні дії:

1) вживають заходів до охорони спадкового майна;

2) накладають та знімають заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

У населених пунктах, де немає нотаріусів, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, окрім дій, передбачених у частині першій цієї статті, вчиняють також такі нотаріальні дії:

1) посвідчують заповіти;

2) посвідчують доручення;

3) засвідчують вірність копій документів і виписок з них;

4) засвідчують справжність підпису на документах.

(частина першата друга статті 37 Закону України «Про нотаріат»).

Судом першої інстанції встановлено, що в протоколах сесій, протоколах засідання виконкому Росоховатські сільської ради Іллінецького району Вінницької області за 2006, 2007 роки відсутні рішення про визначення посадової особи місцевого самоврядування, що має право вчиняти нотаріальні дії від імені Росоховатської сільської ради (а.с.66, т.1).

Згідно з пунктом 2 Інструкції № 22/5, нотаріальні дії у виконавчих комітетах сільських, селищних, міських Рад народних депутатів вчиняють посадові особи, на яких за рішенням виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів покладено вчинення цих дій.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 1257 ЦК Українизаповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Відтак в справі що розглядається, встановивши, що заповіт ОСОБА_3 посвідчений сільським головою Росоховатської сільської ради Іллінецького району Вінницької області, який не мав повноважень посвідчувати спірний заповіт, оскільки виконком не приймав відповідного рішення про покладення на зазначену особу місцевого самоврядування цього органу функцій щодо вчинення нотаріальних дій, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що такий заповіт є нікчемним в силу вимог частини першої статті 1257 ЦК України, та дійшов правильного висновку, що вимоги ОСОБА_2 про встановлення нікчемності заповіту задоволенню не підлягають через неефективний спосіб обраного нею способу захисту, оскільки при нікчемності заповіту може йтися лише про застосування наслідків такої нікчемності.

В ційчастині судоверішення неоскаржується тапостановлене зурахуванням правовихвисновків ВерховногоСуду,висловлених впостанові ВеликоїПалати ВерховногоСуду від04.06.2019року усправі №916/3156/17,постановах Верховногосуду від08.02.2023року усправі №517/129/20,від 28.09.2022року усправі №147/1062/21,від 09 грудня 2019 року у справі № 683/3061/18, від 11 грудня 2019 року у справі № 323/3359/17, та ряді інших.

Отже, встановивши, що заповіт є нікчемним відповідно до закону з моменту його укладення на підставі частини другої статті 215 ЦК України та частини першої статті 1257 ЦК України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що не підлягають до задоволення і позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на спадкове майно на підставі заповіту, оскільки нікчемний правочин не породжує наслідків (стаття 216 ЦК України). В цій частині рішення суду першої інстанції також не оскаржується.

Оцінюючи доводи апеляційної щодо оскаржуваної частини рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права власності, апеляційний суд зазначає таке.

За змістом статей15і16 ЦК Україникожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Законодавець уч. 1 ст. 16 ЦКустановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а вч. 2 цієї статтівизначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Матеріально-правовий аспектзахисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного,невизнаного абооспореного відповідачемприватного (цивільного)права (інтересу)позивача єсамостійною підставоюдля відмовив позові (див., зокрема, постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21, від 23 листопада 2023 року в справі № 685/547/23).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23).

Висуваючи вимогу про скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки, які належали ОСОБА_3 , за ОСОБА_2 , проведеної на підставі судового рішення, яке скасоване, ОСОБА_1 обґрунтовувала цю вимогу тим, що саме вона має право на це спадкове майно в порядку спадкування за заповітом.

В справі що розглядається, як уже зазначалося вище, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 не має права на спадкування за заповітом, який є нікчемним в силу закону.

Відтак, встановивши, що позивач за первісним позовом не має права на спадкове майно, суд першої інстанції безпідставно виснував, що вимога ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації підлягає до задоволення, не зважив при цьому на те, що такою державною реєстрацією її права не порушені, так як вона не має права на це майно.

Окрім того апеляційний суд звертає увагу на таке: відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюютьсяЗаконом Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень №1952-IV (надалі- Закон № 1952-IV).

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частини першоїстатті 2 Закону № 1952-IV).

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цьогоЗакону, виникають з моменту такої реєстрації (частина другастатті 3 Закону № 1952-IV).

Як слідує з редакції абз.2 ч.3 ст.26 закону №1952-IV, рішенням суду можутьвизнаватися речові права та їх обтяження, проте, якщо такого визнання немає, то речові права та їх обтяження поновлюються на підставі невід`ємної архівної складової частини. Для цього достатньо рішення суду про скасування державної реєстрації, прав чи документів, на підставі яких було проведено державну реєстрацію.

Те саме стосується реєстрації зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, врегульованих абз.3 ч.3 ст.26 закону. Визначено, що відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав.

Відтак законодавцем встанволено «автоматичне» припинення речових прав та обтяжень у разі скасування судом рішення про державну реєстрацію та «поновлення» речового права (обтяження) на підставі рішення суду або відповідно до архівної частини Реєстру. Без обов`язкового вирішення окремого спору про визнання, зміну чи припинення речових прав.

Отже,встановивши,що рішення Іллінецького районного суду від 25.02.2015 на підставі якого здійснювалась державна реєстрація права власності за ОСОБА_2 , скасоване постановою Вінницького апеляційного суду, від 20 квітня 2021 року та в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що після такого скасування, з огляду на приписи статті 26 Закону № 1952-IV України, оскільки судове рішення про відмову у визнанні права власності на спадкове майно вже є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації права власності, відбувається поновлення речового права спадкодавця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а майно повертається у статус спадково майна, тобто потреби у винесенні нового судового рішення немає.

Подібні висновки викладено у постанові ВП ВСвід21.12.2022у справі№914/2350/18,постановах ВерховногоСуду від 16 листопада 2022 року у справі № 144/1346/21, від 05 квітня 2023 року у справі № 125/788/21, від 19 квітня 2023 року у справі № 138/3665/21.

Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає скасуванню як таке, що постановлене з неповним з`ясуванням обставин справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють питання захисту цивільного права (ст. 15, ч.1 ст. 16 ЦК України) та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно з постановленням апеляційним судом нового про відмову у задоволенні позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ч.1 ст. 376 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Апеляційними судом дано оцінку основним доводам сторін по справі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції (п. в ч. 1 ст. 382 ЦПК України), та виходячи з положень статті 141 ЦПК України, з урахуванням того, що подана апеляційна скарги підлягає до задоволення, понесені судові витрати ОСОБА_2 по сплаті судового збору в розмірі 6441 грн 60 к. за подання апеляційної скарги (квитанція на а. с1, т.2) слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану її представником адвокатом Прудивусом Миколою Анатолійовичем, задовольнити.

Рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 16 серпня 2023 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно:

- №10605451 від 23.07.2015 року на земельну ділянку, площею 1,8588 га (кадастровий номер 0521286100:02:000:0037), призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Росоховатської сільської ради, Іллінецького району, Вінницької області;

- №10605303 від 23.07.2015 року на земельну ділянку, площею 1,8689 га - (кадастровий номер 0521286100:02:000:0036), призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Росоховатської сільської ради, Іллінецького району, Вінницької області;

- №10605772 від 23.07.2015 року на земельну ділянку, площею 0,0732 га (кадастровий номер 0521286100:02:000:0448), призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Росоховатської сільської ради, Іллінецького району, Вінницької області;

- №10605656 від 23.07.2015 року на земельну ділянку, площею 0,0732 га (кадастровий номер 0521286100:02:000:0447), призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Росоховатської сільської ради, Іллінецького району, Вінницької області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 6441 грн 60 к. (шість тисяч чотириста сорок одну гривню 60к.) понесених витрат зі сплати судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Головуюча Т. М. Шемета

Судді: О. Ю. Береговий

О. С. Панасюк