Рішення

від 15.11.2023 по справі 910/8290/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.11.2023Справа № 910/8290/23за позовом Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГС Україна"

про стягнення 55 652 136,16 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Токарєва К.К.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Міністерство оборони України звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГС Україна" про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за державним контрактом №362/7/20/84 на виконання робіт за державним оборонним замовленням від 17.06.2020 у розмірі 55 642 136,16 грн, яка складається з 47 000 000,00 грн - суми попередньої оплати, 7 082 191,78 грн - пені, 1 135 012,87 грн - інфляційних втрат та 424 931,51 грн - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 26.07.2023.

07.07.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти позову.

Протокольною ухвалою суду від 26.07.2023 відкладено підготовче засідання на 29.08.2023.

08.08.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

16.08.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Протокольною ухвалою суду від 29.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.09.2023.

13.09.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою суду від 13.09.2023 відкладено судове засідання на 24.10.2023.

Протокольною ухвалою суду від 24.10.2023 залишено без розгляду клопотання відповідача про долучення доказів від 13.09.2023 з огляду на пропущення строку для подання доказів.

У судовому засіданні 24.10.2023 суд заслухав вступні слова представників сторін.

Протокольною ухвалою суду від 24.10.2023 оголошено перерву у судовому засіданні до 15.11.2023.

13.11.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

15.11.2023 через систему "Електронний Суд" від відповідача надійшли два клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою суду від 15.11.2023 залишено без розгляду клопотання позивача про долучення доказів від 13.11.2023 та клопотання відповідача про долучення доказів від 15.11.2023, у зв`язку із пропуском строку для подання доказів та недоведення поважності причин пропуску такого строку.

У судовому засіданні 15.11.2023 суд дослідив зібрані в матеріалах справи докази, заслухав пояснення представників сторін, як щодо дослідження доказів, так і по суті позовних вимог та заперечень проти позову.

У судовому засіданні 15.11.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

17.06.2020 між Міністерством оборони України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІГС Україна" (виконавець) було укладено державний контракт №362/7/20/84 на виконання робіт за держаним оборонним замовленням, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується виконати та здати згідно з кошторисною документацією та календарним графіком виконання робіт, роботи з нового будівництва, реконструкції об`єктів зберігання ракет, боєприпасів та паливно-мастильних матеріалів і обладнання зазначених об`єктів технічними засобами охорони, а саме по об`єкту "Реконструкція охоронних периметрів складів ракетно-артилерійського озброєння військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 "; замовник, у свою чергу, зобов`язується прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Відповідно до п. 6 контракту в редакції додаткової угоди №6 від 24.12.2021, договірна ціна робіт є динамічною і встановлена сторонами під час проведення переговорів щодо укладення контракту протокол проведення переговорів на виконання робіт за державним оборонним замовленням та доповненням до протоколу проведення переговорів на виконання робіт за державним оборонним замовленням, зафіксована у протоколі погодження договірної ціни за державним оборонним замовленням на підставі розробленого виконавцем кошторису на виконання робіт та становить 103 456 080,60 грн, в тому числі ПДВ 17 242 680,10 грн.

Пунктом 12 контракту передбачено, що розрахунки за виконані роботи проводяться протягом 30 календарних днів від дати підписання замовником "Актів приймання виконаних будівельних робіт" за формою КБ-2в та "Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат" за формою КБ-3. Разом з "Актами приймання виконаних будівельних робіт" за формою КБ-2в виконавець надає товарно-матеріалі накладні та акти прихованих робіт. "Акти приймання виконаних будівельних робіт" за формою КБ-2в та акти прихованих робіт надаються виконавцем замовнику після їх перевірки та підписання інженером технічного нагляду.

Згідно п. 13 контракту, виконавець щомісячно надає відповідно оформлені Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), які засвідчують фактичне виконання робіт передбачених календарним графіком, а замовник приймає виконану виконавцем роботу та протягом 10 календарних днів підписує оформлені у встановленому порядку довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) і Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), які перевірені та підписані інженером технічного нагляду, після оформлення виконавчої технічної документації.

У відповідності до п. 17 контракту в редакції додаткової угоди №1 від 02.09.2020, за письмовою згодою між сторонами, за наявності належним чином оформленого рішення керівництва Міністерства оборони України та на підставі наданого виконавцем рахунку-фактури, замовник має право здійснити попередню оплату для виконання робіт, відповідно до абзацу 30 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764 (із змінами і доповненнями) "Про затвердження порядку державного фінансування капітального будівництва", у розмірі до 80% вартості робіт за контрактом, на строк не більше 8 місяців та у межах кошторисних призначень, передбачених державним оборонним замовленням на поточний рік. У разі надання коштів у якості попередньої оплати виконавець в п`ятиденний строк письмово інформує замовника про отримання коштів.

Початок виконання робіт не залежить від дати отримання та/або розміру попередньої оплати (п. 18 контакту).

Відповідно до п. 19 контракту, у разі надання попередньої оплати виконавець, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764 (із змінами і доповненнями) "Про затвердження порядку державного фінансування капітального будівництва" у якості звіту за отримані кошти, зобов`язаний у термін, який визначений у Рішенні керівництва Міністерства оборони України, надати відповідно оформленні Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), які засвідчують фактичне використання коштів, наданих в якості попередньої оплати. Виконавець щомісячно надає відповідно оформленні Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), які засвідчують фактичне використання коштів наданих в якості попередньої оплати на виконання робіт передбачених Календарним графіком.

Згідно п. 20 контракту, невикористані кошти, які надані в якості попередньої оплати, виконавець повертає замовнику не пізніше ніж в останній день строку на який здійснювалася попередня оплата (аванс).

У відповідності до п. 22 контракту, кінцеві розрахунки за виконані виконавцем роботи з будівництва, здійснюються у місячний термін після виконання всіх робіт, передбачених проектною документацією на будівництво та введення об`єкта в експлуатацію.

Пунктами 52-53 контракту передбачено, що строки виконання робіт зазначені в календарному графіку. Виконавець повинен розпочати виконання робіт протягом 10 календарних днів з дати укладення контракту.

Положеннями пункту 67 контракту передбачено види порушень та санкції за них, які застосовуються до виконавця згідно з умовами контракту, зокрема, у випадку не повернення попередньої оплати (її частини) або ненадання в зазначений термін звітних документів (Акт приймання виконаних будівельних робіт" за формою КБ-2в та "Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат" за формою КБ-3), що підтверджують факт виконання робіт, виконавець сплачує штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочення від суми невикористаних коштів.

Контракт набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2023, але у будь-якому випадку діє до повного та належного виконання сторонами зобов`язань по контракту (п. 90 контракту в редакції додаткової угоди №6 від 24.12.2021).

Як вказує позивача, 28.12.2021 відповідач листом від 28.12.2021 №65-12/21 звернувся до позивача із проханням надати кошти у якості попередньої оплати для виконання робіт у сумі 47 000 000 грн на термін 10 місяців для закупівлі обладнання.

Рішенням заступника Міністра оборони України від 29.12.2021 №22297/з виконавцю було надано кошти у якості попередньо оплати у сумі 47 000 000 грн, з терміном погашення до 30.10.2022.

На підставі наданого позивачем сертифікату про форс-мажорні обставини №5300-22-1330 від 04.11.2022, рішенням заступника Міністра оборони України №22297/з/1-2022 від 18.01.2023 термін звітування за кошти надані у якості попередньої оплати було відтерміновано на 04.02.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем допущено неналежне виконання умов контракту в частині звітування за використані кошти попередньої оплати, відповідачем не надані відповідні акти форми КБ-2в та довідки форми КБ-3, та не повернуто суму невикористаної попередньої оплати, що і стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що позивачем не було повідомлено відповідача про перенесення термінів звітування, оскільки лист МОУ до відповідача не надходив; ненадання відповідачем документів на підтвердження використання попередньої оплати зумовлено відмовою технічного нагляду у виїзді на об`єкт для складання та підписання відповідних актів. Окрім того, на виконання відповідачем зобов`язань мали вплив форс-мажорні обставини, що підтверджується сертифікатом №5300-23-2247 від 10.05.2023, відповідно до якого термін звітування за використання попередньої оплати мав би бути відстрочений до 05.09.2023. Також відповідач зазначає про використання суми авансу у повному обсязі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Частиною 1 ст. 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Укладений сторонами у справі контракт не встановлює юридичного обов`язку позивача здійснювати авансування виконання робіт відповідачем.

Здійснення часткового фінансування виконання робіт на умовах попередньої оплати відповідно до пункту 17 контракту є правом позивача, яке він може реалізувати за визначених цією договірною нормою умов.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач листом від 28.12.2021 №65-12/21 звернувся до позивача із проханням надати кошти у якості попередньої оплати для виконання робіт у сумі 47 000 000 грн на термін 10 місяців для закупівлі обладнання.

Рішенням заступника Міністра оборони України від 29.12.2021 №22297/з виконавцю було надано кошти у якості попередньо оплати у сумі 47 000 000 грн, з терміном погашення до 30.10.2022.

Перерахування суми попередньої оплати на рахунок відповідача сторонами не заперечується.

У подальшому, рішенням заступника Міністра оборони України №22297/з/1-2022 від 18.01.2023 термін звітування за кошти надані у якості попередньої оплати було відтерміновано на 04.02.2023.

Пунктом 18 контракту встановлено, що початок виконання робіт не залежить від дати отримання та розміру попередньої оплати.

Пунктом 20 контракту визначено, що невикористані кошти, які надані у якості попередньої оплати, виконавець повертає замовнику не пізніше ніж в останній день строку на який здійснювалася попередня оплата (аванс).

Таким чином, кошти авансового платежу відповідач мав використати для виконання передбачених договором будівельних робіт та здати виконану роботу у цій частині не пізніше 04.02.2023.

Доказів виконання відповідачем зазначеного зобов`язання матеріали справи не містять.

Щодо доводів відповідача про вплив форс-мажорних обставин на обставини виконання договору та продовження строку звітування, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 80 контракту, сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим контрактом унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з дати їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі.

Згідно п. 81 контракту, доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є сертифікат виданий Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою та витяг з єдиного Реєстру сертифікатів, виданих ТПП України та регіональними ТПП, про засвідчення форм-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Пунктом 83 контракту передбачено, що якщо такі обставини безпосередньо вплинули на виконання сторонами своїх обов`язків, строк дії контракту за взаємною згодою сторін переноситься на офіційний термі дії таких обставин.

Як вбачається із долученого відповідачем сертифікату Полтавської ТПП №5300-23-2247 від 10.05.2023, строк дії форс-мажорних обставин встановлено з 01.10.2022 по 30.04.2023.

Разом з тим, доказів звернення відповідача до позивача із повідомленням про виникнення форс-мажорних обставин матеріали справи не містять.

Більш того, доказів погодження сторонами рішення щодо перенесення термінів звітування до матеріалів справи також не додано, що свідчить про відсутність такого погодження та безпідставність доводів відповідача щодо продовження термінів звітування.

Щодо доводів відповідача про використання суми попередньої оплати, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

У даному випадку контрактом не передбачено виключень з наведеного правила, відповідно, судом відхиляються доводи відповідача в частині закупівлі ним на суму попередньої оплати будівельних матеріалів, обладнання та сплату ПДВ (відповідно до наданих ним договорів, рахунків на оплату та видаткових накладних).

Отримання відповідачем будь-яких товарно-матеріальних цінностей від третіх осіб за видатковими накладними прямо не доводить виконання ним своїх зобов`язань за укладеним контрактом.

Відповідно, суд не може визнати надані відповідачем копії видаткових накладних належними доказами у даній справі.

Таким чином, обов`язок відповідача, як виконавця за контрактом підтвердити фактичне використання коштів, наданих позивачем в якості попередньої оплати на виконання робіт Актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) визначено пунктом 19 контракту. Як і обов`язок відповідача повернути позивачу невикористані кошти не пізніше ніж в останній день строку на який здійснювалася попередня оплата згідно п. 20 контракту.

Окремі умови оплати позивачем необхідних для виконання відповідачем роботи матеріалів та устаткування контрактом не передбачено.

Належних доказів у відповідності до умов контракту, які підтверджують виконання відповідачем робіт на об`єктів матеріали справи також не містять

Доводи відповідача щодо незабезпечення позивачем технічного нагляду для оформлення відповідної документації суд оцінює критично.

Відповідач посилається на лист ТОВ "Конструкторське бюро "Сауба" за вих. №2301-2 від 26.01.2023, проте зазначений лист має загальну інформацію та не містить посилання на конкретний об`єкт чи контракт, за яким здійснюється нагляд.

Окрім того, у акті проведення моніторингу щодо виконання умов держаного контракту №2677 від 14.04.2023 встановлено, що ТОВ "ІГС Україна" має прострочену дебіторську заборгованість; в актах виконаних робіт, які надані на перевірку в робочому порядку передбачено завищення вартості на матеріали, вироби та конструкції; при перевірці встановлено проведення робіт, які не передбачено документацією без погодження із замовником та авторських наглядом, відсутність виконавчої документації, виробничих журналів, та встановлено неякісне виконання будівельних робіт у будівлі вартового приміщення.

Указаний акт складений та підписаний у тому числі, представниками технічного нагляду, що свідчить про здійснення ними своїх зобов`язань щодо нагляду за виконанням спірного контракту.

Таким чином, доказів належного виконання договірного зобов`язання з виконання робіт по об`єкту у відповідності до п. 19 контракту на загальну суму попередньої оплати у розмірі 47 000 000 грн відповідачем не надано, відтак вимогу позивача про стягнення цієї суми грошових коштів попередньої оплати суд визнає обґрунтованою, доказаною і такою, що підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлено до стягнення штрафні санкції на підставі п. 67 контракту за період з 04.02.2023 по 24.05.2023 у розмірі 7 082 191,78 грн.

Відповідно до п. 67 контракту у випадку не повернення попередньої оплати (її частини) або ненадання в зазначений термін звітних документів (Акт приймання виконаних будівельних робіт" за формою КБ-2в та "Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат" за формою КБ-3), що підтверджують факт виконання робіт, виконавець сплачує штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочення від суми невикористаних коштів.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданого розрахунку, оскільки позивачем неправильно визначено період прострочення, включивши останній день, коли мало бути виконане зобов`язання (04.02.2023).

Здійснивши власний розрахунок пені суд дійшов висновку, що обґрунтованим розміром пені який підлягає стягненню є сума у розмірі 7 017 808,22 грн за період з 05.02.2023 по 24.05.2023.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати за період з 04.02.2023 по 24.05.2023 у розмірі 1 135 012,87 грн та 3% річних за період з 04.02.2023 по 24.05.2023 у розмірі 7 082 191,78 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданого розрахунку, оскільки позивачем неправильно визначено період прострочення, включивши останній день, коли мало бути виконане зобов`язання (04.02.2023). Проте здійснивши перерахунок інфляційних втрат суд дійшов висновку, що допущена позивачем помилка у визначенні періоду прострочення не впливає на суму інфляційних втрат, яка підлягає стягненню. Таким чином, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат у розмірі 1 135 012,87 грн.

Щодо 3% річних суд зазначає наступне.

Пунктом 69 контракту встановлено, що сторони домовились, що погоджений розмір збитків, пені та неустойки, який підлягає відшкодуванню замовником за несвоєчасність грошових розрахунків не може бути більшим за суму заборгованості, скоригованої на індекс інфляції за весь час прострочення. Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України та ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановили інший розмір відшкодування 0 (нуль) відсотків.

Таким чином, у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України сторони погодили інший розмір відсотків річних - 0. З огляду на зазначене, вимоги позивача про стягнення 3% річних є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Міністерства оборони України - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГС Україна" (03057, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 56, код ЄДРПОУ - 42757298) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, буд. 6, код ЄДРПОУ - 00034022) 47 000 000 (сорок сім мільйоні) грн - суми попередньої оплати, 7 017 808 (сім мільйонів сімнадцять тисяч вісімсот вісім) грн 22 коп. - пені, 1 135 012 (один мільйон сто тридцять п`ять тисяч дванадцять) грн 87 коп. - інфляційних втрат та 827 292 (вісімсот двадцять сім тисяч двісті дев`яносто дві) грн 32 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 29.11.2023.

Суддя Н.І. Зеленіна