Постанова

від 25.04.2024 по справі 910/8290/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2024 р. Справа№ 910/8290/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Станіка С.Р.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 25.04.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІГС Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 (повний текст рішення складено 29.11.2023)

у справі № 910/8290/23 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІГС Україна»

про стягнення 55 652 136,16 грн

В С Т А Н О В И В :

Міністерство оборони України звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГС Україна" про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за державним контрактом №362/7/20/84 на виконання робіт за державним оборонним замовленням від 17.06.2020 у розмірі 55 642 136,16 грн, яка складається з 47 000 000,00 грн - суми попередньої оплати, 7 082 191,78 грн - пені, 1 135 012,87 грн - інфляційних втрат та 424 931,51 грн - 3% річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем допущено неналежне виконання умов контракту в частині звітування за використані кошти попередньої оплати, відповідачем не надані відповідні акти форми КБ-2в та довідки форми КБ-3, та не повернуто суму невикористаної попередньої оплати, що і стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що позивачем не було повідомлено відповідача про перенесення термінів звітування, оскільки лист МОУ до відповідача не надходив; ненадання відповідачем документів на підтвердження використання попередньої оплати зумовлено відмовою технічного нагляду у виїзді на об`єкт для складання та підписання відповідних актів. Окрім того, на виконання відповідачем зобов`язань мали вплив форс-мажорні обставини, що підтверджується сертифікатом №5300-23-2247 від 10.05.2023, відповідно до якого термін звітування за використання попередньої оплати мав би бути відстрочений до 05.09.2023. Також відповідач зазначає про використання суми авансу у повному обсязі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІГС Україна» на користь Міністерства оборони України 47 000 000,00 грн - суми попередньої оплати, 7 017 808,22 грн - пені, 1 135 012,87 грн - інфляційних втрат та 827 292,32 грн - витрат по сплаті судового збору.

У задоволенні іншої частини позову - відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІГС Україна» звернулося 20.12.2023 електронною поштою на адресу Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, яка сформована в системі «Електронний суд» 19.12.2023, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 у справі № 910/8290/23 в частині стягнення 47 000 000,00 грн - суми попередньої оплати, 7 017 808,22 грн - пені, 1 135 012,87 грн - інфляційних втрат та 827 292,32 грн - витрат по сплаті судового збору та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позовних вимог. Просив вирішити питання щодо розподілу судових витрат. До апеляційної скарги долучені клопотання про відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказав, що місцевий господарський суд, не повно та не об`єктивно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, рішення суду про задоволення позову прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.

Так, в апеляційній скарзі скаржник навів обставини, які виключають зобов`язання відповідача повертати суму попередньої оплати та сплачувати пеню і інфляційні втрати, а саме:

звітування за надані кошти у вигляді акту приймання виконаних будівельних робіт КБ-2В та довідки про вартість виконаних робіт та витрат КБ-3 можливе лише після їх складання за результатами виконаних робіт (виконання робіт та звітування за наданий авансовий платіж є взаємозалежними діями);

наявність форс-мажорних обставин, засвідчених в Сертифікатах ТПП України, унеможливлювало виконання своїх зобов`язань відповідачем, в тому числі і своєчасність виконання робіт і своєчасність звітування за надані кошти у формі акту приймання виконаних будівельних робіт КБ-2В та довідки про вартість виконаних робіт та витрат КБ-3 (якщо не можна виконувати роботи то і неможливо скласти за їх результатами Акти, і відповідно не можливо відзвітувати за аванс у формі Актів);

наявність форс-мажорних обставин в період з 01.10.2022 по 30.04.2023 продовжує термін виконання зобов`язань щодо звітування за отриманий аванс та виконання робіт за контрактом до 04.09.2023 (до 04.02.23 додаємо 212 днів) (на день подачі позову, строк звітування не настав);

невиконання позивачем своїх зустрічних зобов`язань, зокрема не забезпечення виїзду на об`єкт технічного нагляду, не внесення змін до проектно-кошторисної документації, напряму вплинуло на виконання відповідачем своїх зобов`язань;

попередня оплата була використана відповідачем в повному обсязі за цільовим призначенням (з первинних та банківських документів чітко вбачається що матеріали та обладнання закуповуються за кошти, які надійшли від позивача за державним контрактом);

використання відповідачем наданого позивачем авансового платежу в повному обсязі на закупівлю матеріалів та обладнання було здійснено з метою виконання робіт за державним контрактом;

додатковою угодою №9 до державного контракту від 17.06.2020 №362/7/20/8 позивачем було визнано існування форс-мажорних обставин, які унеможливлювали своєчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, в тому числі і звітування у формі актів.

Крім того, скаржник вважає, що суд не врахував при винесенні оскаржуваного рішення, що для виконання відповідачем своїх зобов`язань за відповідним державним контрактом за наданий позивачем авансовий платіж відповідач повинен закуповувати відповідні для роботи матеріали та обладнання, а обов`язок повернення авансу настає лише щодо невикористаних коштів, а також не врахував обставини щодо невиконання позивачем зустрічних зобов`язань за державним контрактом в частині забезпечення технічним наглядом, та докази, що підтверджують відсутність технічного нагляду у певний період часу за відповідним об`єктом.

Відповідач вказує, що суд першої інстанції залишив поза увагою наявність форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) та докази повідомлення про їх виникнення відповідачем позивачеві.

Відтак, зазначені обставини свідчать про відсутність вини відповідача, водночас відповідач використав надану суму попередньої оплати за цільовим призначенням.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/8290/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Яковлєв М.Л., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8290/23. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділуГосподарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІГС Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 у справі № 910/8290/23.

28.12.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/8290/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.01.2024 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ІГС Україна» у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2023, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІГС Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 у справі № 910/8290/23 залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків.

12.01.2024 на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання скаржника, сформоване в системі «Електронний суд» 12.01.2024, з доказами, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законодавством розмірі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІГС Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 у справі № 910/8290/23. Справу призначено до розгляду на 27.02.2024.

23.01.2024 відповідач подав до суду клопотання про приєднання доказів у справі, а саме, акту звіряння взаємних розрахунків станом на 01.01.2024 між позивачем та відповідачем за державним контрактом №362/7/20/84 від 17.06.2020. У клопотанні відповідач зазначив причини неможливості подання акту до суду першої інстанції.

13.02.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив Міністерства оборони України, в якому останній заперечив проти доводів скаржника та просив рішення господарського суду міста Києва від 15.11.2023 у справі №910/8290/23 залишити без змін, а скаргу без задоволення, а також просив поновити строк на подачу відзиву на апеляційну скаргу.

Міністерство оборони України вказувало, що на підставі наданого відповідачем сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №5300-22-1330 від 04.11.2022, рішенням заступника Міністра оборони України від 22297/3/1-2022 від 18.01.2023 термін звітування за кошти надані у якості попередньої оплати було відтерміновано на 06.02.2023, а в подальшому, на підставі поданого відповідачем Сертифікату №5300-23-2415 від 19.05.2023, між Міністерством та відповідачем було укладено додаткову угоду відповідно до якої виконання робіт за Календарним графіком було перенесено, який надав відповідачу можливість виконати свої зобов`язання, передбаченні чинним законодавством, в частині створення безпечних і нешкідливих умов праці під час виконання робіт, у даному випадку на військовому об`єкті.

Разом з тим, відповідач не був звільнений від виконання ним взятих на себе зобов`язань за Контрактом щодо терміну звітування за надані кошти в якості попередньої оплати.

Відповідачем було використано кошти на закупівлю матеріалів та обладнання, необхідних для виконання робіт, водночас частину коштів відповідач направив на сплату ПДВ при реєстрації податкових накладних, що є нецільовим використанням коштів.

Документами, що підтверджують факт використання коштів наданих у якості попередньої оплати є саме акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат. Умовами укладеного сторонами у справі договору чітко встановлено, що позивач оплачує виключно виконану відповідачем та прийняту позивачем роботу. Окрема оплата позивачем необхідних для виконання роботи матеріалів та устаткування умовами договору № 362/7/20/98 від 02.07.2020 не передбачена.

Таким чином, кошти авансового платежу Відповідач мав використати для виконання передбачених договором будівельних робіт та здати виконану роботу у визначений термін. Доказів виконання зазначеного зобов`язання Відповідач не надав.

22.02.2024 через електронну пошту Північного апеляційного господарського суду надійшла відповідь відповідача на відзив на апеляційну скаргу (документ сформований в системі «Електронний суд» 21.02.2024), в якій просив не приймати відзив позивача, оскільки останній пропустив строк для подачі відзиву. Крім того, відповідач звернув увагу на те, що позивачем визнається наявність форс-мажорних обставин, які вплинули на виконання зобов`язань за договором, а також зазначив, що посилання позивача на судові рішення в інших справах є недоцільними, адже в інших справах судами надавалась оцінка іншим правовідносинам, доказам та обставинам справи.

У зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. на лікарняному з 21.02.2024, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 27.02.2024 у справі №910/8290/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Тищенко О.В., судді: Тарасенко К.В., Гончаров С.А.

У судовому засіданні 27.02.2024 протокольною ухвалою суду прийнято справу №910/8290/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІГС Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Тарасенко К.В., Гончаров С.А. та по справі оголошено перерву до 29.02.2024.

У судовому засіданні 29.02.2024 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 07.03.2024.

07.03.2024 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання відповідача про приєднання доказів до матеріалів справи (сформоване в системі «Електронний суд» 07.03.2024), в якому відповідач просив приєднати до матеріалів справи докази, що підтверджують цільове використання виконавцем за державним контрактом №362/7/20/84 від 17.06.2020 авансового платежу та наявність відповідних закуплених будівельних матеріалів, а саме лист від 04.03.2024 №801/487/1140/пс.

В обґрунтування причин неподання зазначеного доказу у встановлені процесуальним законодавством строки зазначає, що лист від 04.03.2024 №801/487/1140/пс був підписаний позивачем 04.03.2024, в той час як відзив був поданий до суду 04.07.2023, а апеляційна скарга 19.12.2023.

У судовому засіданні 07.03.2024 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 25.04.2024.

08.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду від відповідача на виконання вимоги суду про надання оригіналів первинних документів надійшли наступні документи:

- договір поставки №23/11/2020-1 від 23.11.2020, укладений між ТОВ «Українська компанія будівництва та реконструкції» та ТОВ «ІГС Україна»;

- додаток №1 від 23.11.2020 до договору №23/11/2020-1 від 23.11.2020 «Специфікація»;

- додаткова угода №1 від 05.05.2021 до договору поставки №23/11/2020-1 від 23.11.2020, укладену між ТОВ «Українська компанія будівництва та реконструкції» та ТОВ «ІГС Україна»;

- додаток №2 від 27.09.2021 до договору поставки №23/11/2020-1 від 23.11.2020 «Специфікація №2 до договору поставки №23/11/2020-1 від 23.11.2020»;

- додаток №3 від 12.10.2021 до договору поставки №23/11/2020-1 від 23.11.2020 «Специфікація №3 до договору поставки №23/11/2020-1 від 23.11.2020»;

- додаток №4 від 21.10.2021 до договору поставки №23/11/2020-1 від 23.11.2020 «Специфікація №4 до договору поставки №23/11/2020-1 від 23.11.2020»;

- додаток №5 від 09.12.2021 до договору поставки №23/11/2020-1 від 23.11.2020 «Специфікація №5 до договору поставки №23/11/2020-1 від 23.11.2020»;

- додаток №6 від 15.12.2021 до договору поставки №23/11/2020-1 від 23.11.2020 «Специфікація №6 до договору поставки №23/11/2020-1 від 23.11.2020»;

- додаток №7 від 27.09.2021 до договору поставки №23/11/2020-1 від 23.11.2020 «Специфікація №7 до договору поставки №23/11/2020-1 від 23.11.2020»;

- рахунок на оплату №1910 від 28.12.2021 на суму 10 497 600,00 грн.;

- товарно-транспортна накладна №РБР-1794 від 19.10.2022;

- видаткова накладна №1794 від 19.10.2022;

- товарно-транспортна накладна №РБР-1795 від 19.10.2022;

- видаткова накладна №1795 від 19.10.2022;

- товарно-транспортна накладна №РБР-1796 від 19.10.2022;

- видаткова накладна №1796 від 19.10.2022;

- товарно-транспортна накладна №РБР-1797 від 19.10.2022;

- видаткова накладна №1797 від 19.10.2022;

- товарно-транспортна накладна №РБР-1798 від 23.10.2022;

- видаткова накладна №1798 від 23.10.2022;

- товарно-транспортна накладна №РБР-1799 від 23.10.2022;

- видаткова накладна №1799 від 23 жовтня 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-1800 від 23 жовтня 2022 року;

- видаткова накладна №1800 від 23 жовтня 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-1801 від 23 жовтня 2022 року;

- видаткова накладна №1801 від 23 жовтня 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-1802 від 26 жовтня 2022 року;

- видаткова накладна №1802 від 26 жовтня 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-1803 від 26 жовтня 2022 року;

- видаткова накладна №1803 від 26 жовтня 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-1804 від 26 жовтня 2022 року;

- видаткова накладна №1804 від 26 жовтня 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-1805 від 26 жовтня 2022 року;

- видаткова накладна №1805 від 26 жовтня 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-1806 від 30 жовтня 2022року;

- видаткова накладна №1806 від 30 жовтня 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-1807 від 30 жовтня 2022 року;

- видаткова накладна №1807 від 30 жовтня 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-1808 від 30 жовтня 2022 року;

- видаткова накладна №1808 від 30 жовтня 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-1809 від 30 жовтня 2022 року;

- видаткова накладна №1809 від 30 жовтня 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-1810 від 30 жовтня 2022 року;

- видаткова накладна №1810 від 30 жовтня 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-1811 від 30 жовтня 2022року;

- видаткова накладна №1811 від ЗО жовтня 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-1937 від 06 листопада 2022року;

- видаткова накладна №1937 від 06 листопада 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-1940 від 06 листопада 2022 року;

- видаткова накладна №1940 від 06 листопада 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-1948 від 06 листопада 2022 року;

- видаткова накладна №1948 від 06 листопада 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-1950 від 06 листопада 2022року;

- видаткова накладна №1950 від 06 листопада 2022 року;

- видаткова накладна №1952 від 06 листопада 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-1969 від 06 листопада 2022року;

- видаткова накладна №1969 від 06 листопада 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-1974 від 08 листопада 2022року;

- видаткова накладна №1974 від 08 листопада 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-1979 від 08 листопада 2022року;

- видаткова накладна №1979 від 08 листопада 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-1990 від 08 листопада 2022 року;

- видаткова накладна №1990 від 08 листопада 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-1995 від 08 листопада 2022року;

- видаткова накладна №1995 від 08 листопада 2022 року

- товарно-транспортна накладна №РБР-1997 від 08 листопада 2022 року;

- видаткова накладна №1997 від 08 листопада 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-1999 від 08 листопада 2022 року;

- видаткова накладна №1999 від 08 листопада 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-2012 від 11 листопада 2022 року;

- видаткова накладна №2012 від 11 листопада 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-2036 від 11 листопада 2022 року;

- видаткова накладна №2036 від 11 листопада 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-2022 від 11 листопада 2022 року;

- видаткова накладна №2022 від 11 листопада 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-2027 від 11 листопада 2022 року;

- видаткова накладна №2027 від 11 листопада 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-2029 від 14 листопада 2022року;

- видаткова накладна №2029 від 14 листопада 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-2039 від 14 листопада 2022 року;

- видаткова накладна №2039 від 14 листопада 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-2080 від 14 листопада 2022року;

- видаткова накладна №2080 від 14 листопада 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-2081 від 14 листопада 2022 року;

- видаткова накладна №2081 від 14 листопада 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-2082 від 14 листопада 2022 року;

- видаткова накладна №2082 від 14 листопада 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-2083 від 18 листопада 2022 року;

- видаткова накладна №2083 від 18 листопада 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-2084 від 18 листопада 2022 року;

- видаткова накладна №2084 від 18 листопада 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-2085 від 18 листопада 2022року;

- видаткова накладна №2085 від 18 листопада 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-2086 від 18 листопада 2022 року;

- видаткова накладна №2086 від 18 листопада 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-2087 від 18 листопада 2022року;

- видаткова накладна №2087 від 18 листопада 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-2093 від 22 листопада 2022 року;

- видаткова накладна №2093 від 22 листопада 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-2094 від 22 листопада 2022 року;

-видаткова накладна №2094 від 22 листопада 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-2095 від 22 листопада 2022 року;

- видаткова накладна №2095 від 22 листопада 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-2096 від 22 листопада 2022 року;

- видаткова накладна №2096 від 22 листопада 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-2097 від 27 листопада 2022 року;

- видаткова накладна №2097 від 27 листопада 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-2098 від 27 листопада 2022 року;

- видаткова накладна №2098 від 27 листопада 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-2099 від 27 листопада 2022 року;

- видаткова накладна №2099 від 27 листопада 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-2100 від 27 листопада 2022року;

- видаткова накладна №2100 від 27 листопада 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-2101 від 30 листопада 2022року;

- видаткова накладна №2101 від 30 листопада 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-2102 від 30 листопада 2022 року;

- видаткова накладна №2102 від 30 листопада 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-2103 від 30 листопада 2022 року;

- видаткова накладна №2103 від 30 листопада 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-2104 від 30 листопада 2022 року;

- видаткова накладна №2104 від 30 листопада 2022 року;

- товарно-транспортна накладна №РБР-2105 від 30 листопада 2022 року;

- видаткова накладна №2105 від 30 листопада 2022 року;

- платіжне доручення №44 від 30.12.2021 (з системи дистанційного обслуговування «Клієнт Казначейства - Казначейство»;

- Договір купівлі-продажу №7/20/ІІІ/2З-Д від 18.09.2020, укладений між ТОВ «Ексімпродукт» та ТОВ «ІГС Україна»;

- додаток №8 від 27.01.2021 до договору №7/20/ІІІ/2З-Д від 18.09.2020 «Специфікація №8»;

- рахунок на оплату №4 від 27.01.2022 на суму 996 706,80 грн.;

- видаткова накладна №7 від 29.11.2022, підписана між ТОВ «Ексімпродукт» та ТОВ «ІГС Україна», на суму 996 706,80 грн.;

- платіжне доручення №11 від 02.02.2022 (з системи дистанційного обслуговування «Клієнт Казначейства - Казначейство»;

- Договір поставки №110222 від 11.02.2022, укладений між ТОВ «Істагрупп» та ТОВ «ІГС Україна»;

- специфікація №1 від 11.02.2022 до договору №110222 від 11.02.2022;

- рахунок-фактура №113 від 11.02.2022 на суму 5 125 124,23 грн.;

- платіжне доручення №11 від 14.02.2022 на суму 5 125 124,23 грн.;

- Договір підряду №17/08/22-ЗБР від 17.08.2022, укладений між ТОВ «ІГС Україна» та ТОВ «Рідком», з додатками;

- додаткова угода №1 від 12.09.2022 до договору підряду №17/08/22- ЗБР від 17.08.2022;

- платіжне доручення №13 від 13.09.2022 на суму 7 500 000,00 грн.;

- платіжне доручення №14 від 08.11.2022 на суму 2 000 000,00 грн.;

- платіжне доручення №15 від 22.11.2022 на суму 3 000 000,00 грн.;

- платіжне доручення №16 від 16.01.2023 на суму 1 500 000,00 грн.;

- платіжне доручення №291 від 28.12.2022 на суму 200 000,00 грн.

У зв`язку з перебуванням судді Гончарова С.А. у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 25.04.2024 у справі №910/8290/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Тищенко О.В., судді: Тарасенко К.В., Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 прийнято справу №910/8290/23 23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІГС Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Тарасенко К.В., Станік С.Р.

Представник відповідача в судове засідання 25.04.2024 не з`явився, про причини неявки до суду не повідомив. Про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Представники позивача заперечили проти апеляційної скарги та просили відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 у справі №910/8290/23 залишити без змін.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, зі змінами, внесеними Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ, Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-IX, Указом Президента України від 01.05.2023 №254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 №3057-IX, Указом Президента України від 26.07.2023 №451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 №3275-IX, Указом Президента України від 06.11.2023 №734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 №3429-IX, Указом Президента України від 05.02.2024 №49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 №3564-ІХ продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 13 травня 2024 року.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи у розумний строк, застосувавши ст. ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України.

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 17.06.2020 між Міністерством оборони України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІГС Україна" (виконавець) було укладено державний контракт №362/7/20/84 на виконання робіт за держаним оборонним замовленням, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується виконати та здати згідно з кошторисною документацією та календарним графіком виконання робіт, роботи з нового будівництва, реконструкції об`єктів зберігання ракет, боєприпасів та паливно-мастильних матеріалів і обладнання зазначених об`єктів технічними засобами охорони, замовник, у свою чергу, зобов`язується прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Предмет контракту (в редакції додаткової угоди №1 від 02.09.2020) є виконання робіт з будівництва об`єкту "Реконструкція охоронних периметрів складів ракетно-артилерійського озброєння військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ). Роботи виконуються відповідно до проектної документації (шифр - ОП ТЗО_10/19-3730) та умов Контракту та є роботами з нового будівництва, реконструкції об`єктів зберігання ракет та боєприпасів і обладнання зазначених об`єктів технічними засобами охорони".

Відповідно до п. 6 контракту в редакції додаткової угоди №6 від 24.12.2021, договірна ціна робіт є динамічною і встановлена сторонами під час проведення переговорів щодо укладення контракту протокол проведення переговорів на виконання робіт за державним оборонним замовленням та доповненням до протоколу проведення переговорів на виконання робіт за державним оборонним замовленням, зафіксована у протоколі погодження договірної ціни за державним оборонним замовленням на підставі розробленого виконавцем кошторису на виконання робіт та становить 103 456 080,60 грн, в тому числі ПДВ 17 242 680,10 грн.

Пунктом 12 контракту передбачено, що розрахунки за виконані роботи проводяться протягом 30 календарних днів від дати підписання замовником "Актів приймання виконаних будівельних робіт" за формою КБ-2в та "Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат" за формою КБ-3. Разом з "Актами приймання виконаних будівельних робіт" за формою КБ-2в виконавець надає товарно-матеріальні накладні та акти прихованих робіт. "Акти приймання виконаних будівельних робіт" за формою КБ-2в та акти прихованих робіт надаються виконавцем замовнику після їх перевірки та підписання інженером технічного нагляду.

Згідно п. 13 контракту, виконавець щомісячно надає відповідно оформлені Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), які засвідчують фактичне виконання робіт передбачених календарним графіком, а замовник приймає виконану виконавцем роботу та протягом 10 календарних днів підписує оформлені у встановленому порядку довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) і Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), які перевірені та підписані інженером технічного нагляду, після оформлення виконавчої технічної документації.

У відповідності до п. 17 контракту в редакції додаткової угоди №1 від 02.09.2020, за письмовою згодою між сторонами, за наявності належним чином оформленого рішення керівництва Міністерства оборони України та на підставі наданого виконавцем рахунку-фактури, замовник має право здійснити попередню оплату для виконання робіт, відповідно до абзацу 30 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764 (із змінами і доповненнями) "Про затвердження порядку державного фінансування капітального будівництва", у розмірі до 80% вартості робіт за контрактом, на строк не більше 8 місяців та у межах кошторисних призначень, передбачених державним оборонним замовленням на поточний рік. У разі надання коштів у якості попередньої оплати виконавець в п`ятиденний строк письмово інформує замовника про отримання коштів.

Початок виконання робіт не залежить від дати отримання та/або розміру попередньої оплати (п. 18 контакту).

Відповідно до п. 19 контракту, у разі надання попередньої оплати виконавець, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764 (із змінами і доповненнями) "Про затвердження порядку державного фінансування капітального будівництва" у якості звіту за отримані кошти, зобов`язаний у термін, який визначений у Рішенні керівництва Міністерства оборони України, надати відповідно оформленні Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), які засвідчують фактичне використання коштів, наданих в якості попередньої оплати. Виконавець щомісячно надає відповідно оформленні Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), які засвідчують фактичне використання коштів наданих в якості попередньої оплати на виконання робіт передбачених Календарним графіком.

Згідно з п. 20 контракту, невикористані кошти, які надані в якості попередньої оплати, виконавець повертає замовнику не пізніше ніж в останній день строку на який здійснювалася попередня оплата (аванс).

У відповідності до п. 22 контракту кінцеві розрахунки за виконані виконавцем роботи з будівництва, здійснюються у місячний термін після виконання всіх робіт, передбачених проектною документацією на будівництво та введення об`єкта в експлуатацію.

Але, відповідно до додаткової угоди №8 від 03.10.2022 до державного контракту сторони погодили доповнити абзацом другим пункт 22 розділу «Вартість робіт, порядок та умови проведення розрахунків» Контракту у наступній редакції: «На час дії воєнного стану кінцеві розрахунки за виконані Виконавцем роботи з будівництва, здійснюються у місячний термін після виконання всіх робіт передбачених проектною документацією об`єкту будівництва, введення Об`єкта в експлуатацію згідно акту приймання в експлуатацію закінченого будівництва (Додаток № 13 до Контракту, зразок)».

Пунктами 52-53 контракту передбачено, що строки виконання робіт зазначені в календарному графіку. Виконавець повинен розпочати виконання робіт протягом 10 календарних днів з дати укладення контракту.

Згідно з п. 57 контракту обставинами, які перешкоджають дотриманню визначених Контрактом строків виконання робіт, прийняття в експлуатацію Об`єкту будівництва, які не залежать від Виконавця і дають останньому право вимагати від Замовника перегляду цих строків лише у разі, якщо Виконавець протягом 5 календарних днів письмово сповістив Замовника про їх появу, можуть бути:

- обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини);

- обставини, за які відповідає Замовник, зокрема: незабезпечення робіт затвердженою проектною чи дозвільною документацією, затримка у виконанні Замовником інших взятих ним на себе за Контрактом зобов`язань, необхідність виконання при будівництві (реконструкції) додаткових робіт тощо;

- внесення змін до проектно-кошторисної документації, які впливають на строки виконання робіт.

Положеннями п. 67 контракту передбачено види порушень та санкції за них, які застосовуються до виконавця згідно з умовами контракту, зокрема, у випадку не повернення попередньої оплати (її частини) або ненадання в зазначений термін звітних документів (Акт приймання виконаних будівельних робіт" за формою КБ-2в та "Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат" за формою КБ-3), що підтверджують факт виконання робіт, виконавець сплачує штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочення від суми невикористаних коштів.

Сторони домовились, що погоджений розмір збитків, пені та неустойки, який підлягає відшкодуванню Замовником за несвоєчасність грошових розрахунків не може бути більшим за суму заборгованості, скоригованої на офіційний індекс інфляції за весь час прострочення. Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України та ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановили інший розмір відшкодування - 0 (нуль) відсотків (п.69 контракту).

Згідно з п. 79 контракту сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Контрактом у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Контракту та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).

Відповідно до п.80 контракту сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Контрактом унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 5 календарних дня з дати їх виникнення повідомити про це іншу Сторону в письмовій формі.

Згідно з п.81 контракту доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є сертифікат виданий Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою та витяг з єдиного Реєстру сертифікатів, виданих ТПП України та регіональними ТПП, про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

В п.83 контракту сторони передбачили, якщо такі обставини безпосередньо вплинули на виконання Сторонами своїх обов`язків, строк дії Контракту за взаємною згодою Сторін переноситься на офіційно визнаний термін дії таких обставин.

Контракт набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2023, але у будь-якому випадку діє до повного та належного виконання сторонами зобов`язань по контракту (п. 90 контракту в редакції додаткової угоди №6 від 24.12.2021).

Як стверджує відповідач, ним з метою виконання умов державного контракту були укладені договори, зокрема, з товариством з обмеженою відповідальністю «Ексімпродукт», товариством з обмеженою відповідальністю «Українська компанія будівництва та реконструкції», товариством з обмеженою відповідальністю «ІстаГрупп», товариством з обмеженою відповідальністю «Рідком».

Так, 18.09.2020 між відповідачем, як покупцем, та товариством з обмеженою відповідальністю «Ексімпродукт», як постачальником, був укладений договір купівлі-продажу №7/20/ІІІ/23-Д, за умовам якого Постачальник зобов`язувався поставляти та передати у власність покупця продукцію (надалі іменується «Товар»), а покупець прийняти та оплатити Продукцію в асортименті, кількості та за цінами, викладеним у Додатках до цього Договору, які є невід`ємною частиною даного Договору.

У специфікації №8, що є додатком №8 до договору купівлі-продажу №7/20/ІІІ/23-Д сторони погодили найменування товару, його кількість та вартість на загальну суму 996 706,80 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що товар за договором №7/20/ІІІ/23-Д від 18.09.2020 був оплачений повністю 02.02.2022 та поставлений 29.11.2022.

23.11.2020 між товариством з обмеженою відповідальністю «Українська компанія будівництва та реконструкції», як постачальником, та відповідачем, як покупцем, був укладений договір поставки №23/11/2020-1, за яким постачальник зобов`язується здійснити поставку покупцю обладнання та матеріали, надалі Товар, з опціями та за номенклатурою, кількістю та ціною, що вказані в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною дійсного Договору. Покупець в свою чергу зобов`язувався прийняти та оплатити товар.

Згідно з специфікацією №7 до договору поставки №23/11/2020-1 від 23.11.2020 сторони погодили товар, його кількість та вартість, який мав бути поставлений. Загальна вартість товару за вказаною специфікацією становила 10 497 600,00 грн.

30.12.2021 відповідачем було перераховано товариству з обмеженою відповідальністю «Українська компанія будівництва та реконструкції» грошові кошти в сумі 10 497 600,00 грн, а товариством, в свою чергу, протягом листопада - грудня 2022 року було здійснено поставку обумовленого товару.

11.02.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю «ІстаГрупп», як постачальник, та відповідачем, як покупцем, був укладений договір поставки №110222, за яким постачальник зобов`язувався здійснити поставку товару відповідно до специфікації до цього договору, а покупець прийняти та оплатити його.

В специфікації №1 до договору поставки №110222 від 11.02.2022 сторони погодили найменування товару, кількість, ціну та загальну вартість в сумі 5 125 124,23 грн. та порядок оплати - аванс у розмірі 100% від загальної вартості.

Відповідно до платіжного доручення №11 від 14.02.2022 відповідач перерахував товариству з обмеженою відповідальністю «ІстаГрупп» грошові кошти в сумі 5 125 124,23 грн.

Також, 17.08.2022 між відповідачем, як замовником, та товариством з обмеженою відповідальністю «Рідком», як підрядником, був укладений договір підряду №17/08/22-ЗБР, підрядник за завданням замовника прийняв на себе зобов`язання на власний ризик, власними/залученими силами, із використанням власних матеріалів/обладнання у відповідності до умов цього договору виконати роботи з реконструкції охоронних периметрів складів ракетно-артилерійського озброєння військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ). Коригування, що здійснюється в 2022 році (надалі-«Об`єкт»), та відповідно здати замовнику у встановлений цим договором строк результати робіт, а замовник зобов`язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх у відповідності до умов цього договору.

У період з 13.09.2022 по 16.01.2023 відповідач перерахував товариству з обмеженою відповідальністю «Рідком» грошові кошти в загальній сумі 14 200 000,00 грн. з призначенням платежу «аванс за роботи по реконструкції охоронного периметру військової частини НОМЕР_1 за договором №17/08/22-ЗБР (кошти надійшли від МОУ згідно ДК №362/7/20/84 від 17.06.2020)».

28.12.2021 відповідач листом від 28.12.2021 №65-12/21 звернувся до позивача із проханням надати кошти у якості попередньої оплати для виконання робіт у сумі 47 000 000,00 грн на термін 10 місяців для закупівлі обладнання.

Рішенням заступника Міністра оборони України від 29.12.2021 №22297/з пропонувалось здійснити попередню оплату в сумі 47 000 000,00 грн. за державним контрактом від 17.06.2021 №362/7/20/84 на закупівлю робіт за державним оборонним замовленням по об`єкту «Реконструкція охоронних периметрів складів ракетно-артилерійського озброєння військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )». Термін погашення попередньої оплати відповідно до зазначеного рішення був визначений до 30.10.2022.

04.11.2022 Полтавською торгово-промисловою палатою відповідачеві був виданий сертифікат №5300-22-1330 про форс-мажорні обставини, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які унеможливили виконання контракту в зазначений термін, а саме: порушення ланцюгів технологічних операцій, втрати робочого часу, через високий ризик ракетних ударів, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, щодо виконання обов`язку, а саме, виконати згідно з кошторисною документацією та Календарним графіком виконання робіт (позиції №8, №9, №10 (монтаж шаф з UPS, розключення кабельних ліній), №11, №12, №13, №14, №15, №16 ) Додатку №1 до Контракту у редакції додаткової угоди №6 від 24.12.2021 р., роботи з нового будівництва, реконструкції об`єктів зберігання ракет, боєприпасів та паливно-мастильних матеріалів і обладнання зазначених об`єктів технічними засобами охорони, по об`єкту "Реконструкція охоронних периметрів складів ракетно-артилерійського озброєння військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )" відповідно до термінів зазначених в календарному графіку (Додаток №1 до Державного контракту), за Державним контрактом на виконання робіт за державним замовленням №362/7/20/84 від 17.06.2020 року.

На підставі наданого сертифікату про форс-мажорні обставини №5300-22-1330 від 04.11.2022, рішенням заступника Міністра оборони України №22297/з/1-2022 від 18.01.2023 термін звітування за кошти надані у якості попередньої оплати було відтерміновано на 04.02.2023.

В матеріалах справи міститься лист відповідача №01/02 від 01.02.2022, направлений на адресу Державної казначейської служби в м. Києві Шевченківського району, в якому відповідач просив вважати вірним призначенням платежу у платіжних дорученнях №38 від 29.12.2021 на суму 5 300 000,00 грн та №1 від 14.01.2022 на суму 6 300 000,00 грн.: «*;101;42757298; Поповнення електронного рахунку для реєстрації податкових накладних (кошти надійшли від МОУ зг.ДК№362/7/20/84 від 17.06.20р);;; Усі інші реквізити платіжного доручення, вважати правильними».

Враховуючи зазначене, а також копії платіжних доручень №38 від 29.12.2021, №1 від 14.01.2022 та №8 від 31.01.2022 відповідачем було поповнено електронний рахунок для реєстрації податкових накладних за Державним контрактом №362/7/20/84 від 17.06.20р в загальній сумі 19 400 000,00 грн.

06.02.2023 Головне управління безпеки військової служби ЗС України звернулось до відповідача з листом №362/5/407, в якому зазначило, що рішенням заступника Міністра оборони України №22297/з/1-2022 від 18.01.2023 термін звітування за кошти надані у якості попередньої оплати було відтерміновано на 04.02.2023. Водночас, як зазначало Управління, станом на 06.02.2023 року звітні документи виконавцем на адресу замовника не надано, а тому, згідно з п.67 Контракту в зв`язку з неповерненням попередньої оплати (її частини) або ненадання в зазначений термін звітних документів ("Акт приймання виконаних будівельних робіт" за формою КБ-2в та "Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат" за формою КБ-3), що підтверджують факт виконання робіт, починаючи з 05.02.2023 здійснюється нарахування штрафних санкцій. Також Управління просило у найкоротший термін надати на адресу Замовника звітні документи (за формами КБ-2в та КБ-3).

У відповідь на вказаний лист відповідач своїм листом №1/07/02/2023 від 07.02.2023 повідомив Управління, що про перенесення звітування стало відомо лише з листа №362/5/407 від 06.02.2023, водночас просив врахувати технологічний процес, який виключив можливість виконання робіт у січні-лютому, а також врахувати повітряні тривоги, які збільшили термін виконання робіт на 15-20 діб сумарно. В листі відповідач звертав увагу на сьогодні не надано йому відповідь щодо сприяння виїзду представника Технічного нагляду за будівництвом, що впливає на строки прийняття та підтвердження об`ємів виконаних робіт. В зв`язку з цим, просив розглянути можливість перенесення термінів звітування за аванс та не нараховувати штрафні санкції.

16.02.2023 відповідач направив на адресу Головного управління безпеки військової служби Збройних Сил України супровідний лист №1/16/02/2023 до документів стосовно використання наданих коштів, крім того, відповідач в листі зазначив, що направляло звернення на адресу ГУ БВС ЗСУ щодо сприяння виїзду представника Технічного нагляду за будівництвом для прийняття та підтвердження об`ємів виконаних робіт. На сьогодні по даному об`єкту продовжуються роботи, але відсутність технагляду не дає своєчасно звітуватись. В цьому ж листі відповідач повідомив про рух коштів на поповнення електронного рахунку для реєстрації податкових накладних в сумі 19 400 000,00 грн., а також оплата ТОВ «УКБР» в сумі 10 497 600,00 грн., ТОВ «Ексімпродукт» в сумі 996 706,80 грн, ТОВ «ІстаГрупп`в сумі 5 125 124,23 грн., ТОВ «Рідком» в сумі 14 200 000,00 грн.

04.04.2023 Головним управлінням безпеки військової служби ЗС України направлено на адресу відповідача претензію, в якій Управління просило повернути 47 000 000,00 грн. попередньої оплати, а також сплатити штрафні санкції в розмірі 3 734 246,58 грн. Відповідач у своїй відповіді від 05.06.2023 відмовив Управлінню в поверненні коштів та зазначив про відсутність підстав для нарахування штрафних санкцій.

Водночас 29.05.2023 супровідним листом №1/29/05/23 направив на адресу Головного управління безпеки військової служби ЗС України сертифікат ТПП України про форс-мажорні обставини.

Так, 10.05.2023 Полтавською торгово-промисловою палатою відповідачеві виданий сертифікат №5300-23-2247 про форс-мажорні обставини, який засвідчує несприятливі погодні умови, порушення ланцюгів технологічних операцій, втрати робочого часу, відключення електроенергії, ракетні удари, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, що унеможливили виконання робіт в зазначений термін згідно з кошторисною документацією та Календарним графіком виконання робіт (позиції №8, №9, №10 (монтаж шаф з UPS, розключення кабельних ліній), №11, №12, №13, №14, №15, №16 ) Додатку №1 до Контракту у редакції додаткової угоди №6 від 24.12.2021 р., роботи з нового будівництва, реконструкції об`єктів зберігання ракет, боєприпасів та паливно-мастильних матеріалів і обладнання зазначених об`єктів технічними засобами охорони, по об`єкту "Реконструкція охоронних периметрів складів ракетно-артилерійського озброєння військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )" відповідно до термінів зазначених в календарному графіку (Додаток №1 до Державного контракту), за Державним контрактом на виконання робіт за державним замовленням №362/7/20/84 від 17.06.2020 року. Строк дії форс-мажорних обставин встановлено з 01.10.2022 по 30.04.2023.

26.06.2023 відповідач направив на адресу Головного управління безпеки військової служби ЗС України лист №1/26/26/23, в якому звітував про використання коштів за спірним контрактом, а також долучив копії відповідних документів на підтвердження використання коштів.

Отже, як стверджує позивач, відповідачем допущено неналежне виконання умов контракту в частині звітування за використані кошти попередньої оплати, відповідачем не надані відповідні акти форми КБ-2в та довідки форми КБ-3, та не повернуто суму невикористаної попередньої оплати, що і стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Відповідач, в свою чергу, стверджував, що ненадання відповідачем документів на підтвердження використання попередньої оплати зумовлено відмовою технічного нагляду у виїзді на об`єкт для складання та підписання відповідних актів. Щодо суми авансу відповідач зазначив, що вона використана у повному обсязі, на підтвердження чого ним надано позивачеві відповідні документи. Окрім того, на виконання відповідачем зобов`язань мали вплив форс-мажорні обставини, що підтверджується сертифікатом №5300-23-2247 від 10.05.2023, відповідно до якого термін звітування за використання попередньої оплати мав би бути відстрочений до 05.09.2023.

Згідно з частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір, з огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні ст. 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Частиною 1 ст. 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вірно зазначено судом першої інстанції здійснення часткового фінансування виконання робіт на умовах попередньої оплати відповідно до п. 17 контракту є правом позивача, яке він може реалізувати за визначених цією договірною нормою умов.

Так, відповідач листом від 28.12.2021 №65-12/21 звернувся до позивача із проханням надати кошти у якості попередньої оплати для виконання робіт у сумі 47 000 000,00 грн на термін 10 місяців для закупівлі обладнання. Рішенням заступника Міністра оборони України від 29.12.2021 №22297/з виконавцю було надано кошти у якості попередньо оплати у сумі 47 000 000,00 грн, з терміном погашення до 30.10.2022.

Проте, оскільки відповідачем був наданий сертифікат Полтавської торгово-промислової палати №5300-22-1330 від 04.11.2022 про форс-мажорні обставини, то рішенням заступника Міністра оборони України №22297/з/1-2022 від 18.01.2023 термін звітування за кошти надані у якості попередньої оплати було відтерміновано на 04.02.2023.

Враховуючи, умови укладеного контракту, а саме п. 20, відповідач взяв на себе зобов`язання використати кошти авансового платежу для виконання передбачених договором будівельних робіт та здати виконану роботу у цій частині не пізніше 04.02.2023.

Як підтверджується матеріалами справи відповідач частину коштів направив на поповнення електронного рахунку для реєстрації податкових накладних в сумі 19 400 000,00 грн., а частину як оплату згідно укладених договорів на виконання державного контракту ТОВ «УКБР» в сумі 10 497 600,00 грн., ТОВ «Ексімпродукт» в сумі 996 706,80 грн, ТОВ «ІстаГрупп» в сумі 5 125 124,23 грн., ТОВ «Рідком» в сумі 14 200 000,00 грн.

Разом з тим, як погодили сторони в п. 19 державного контракту №362/7/20/84 від 17.06.2020, який в силу вимог ст. 6, 627 та 629 Цивільного кодексу України визначався сторонами та є обов`язковим для виконання, у разі надання попередньої оплати виконавець зобов`язаний у термін, який визначений у Рішенні керівництва Міністерства оборони України, надати відповідно оформленні Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), які засвідчують фактичне використання коштів, наданих в якості попередньої оплати.

Проте, таких доказів, як Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), оформлених не пізніше 04.02.2023 матеріали справи не містять.

Колегія суддів не може прийняти доводи скаржника, що невиконання позивачем своїх зустрічних зобов`язань, зокрема не забезпечення виїзду на об`єкт технічного нагляду, не внесення змін до проектно-кошторисної документації, напряму вплинуло на виконання відповідачем своїх зобов`язань, виходячи з наступного.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому належними є доказами, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Колегія суддів дослідила надані сторонами докази та врахувала доводи сторін, проте дійшла висновку, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження його доводів, що унеможливлює встановлення факту невиконання позивачем своїх зустрічних зобов`язань.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо доводів відповідача про вплив форс-мажорних обставин на виконання договору та продовження строку звітування, виходячи з наступного.

Сторони визначили в п. 80 контракту, що сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим контрактом унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з дати їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі.

Згідно п. 81 контракту, доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є сертифікат виданий Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою та витяг з єдиного Реєстру сертифікатів, виданих ТПП України та регіональними ТПП, про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Пунктом 83 контракту передбачено, що якщо такі обставини безпосередньо вплинули на виконання сторонами своїх обов`язків, строк дії контракту за взаємною згодою сторін переноситься на офіційний термі дії таких обставин.

Як підтверджується матеріалами справи, 04.11.2022 Полтавською торгово-промисловою палатою відповідачеві був виданий сертифікат №5300-22-1330 про форс-мажорні обставини, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які унеможливили виконання контракту в зазначений термін, та на підставі зазначеного сертифікату рішенням заступника Міністра оборони України №22297/з/1-2022 від 18.01.2023 термін звітування за кошти надані у якості попередньої оплати було відтерміновано на 04.02.2023.

Проте, як вже зазначалось вище, у вказаний строк відповідач не здав виконану роботу, доказів виконання відповідачем зазначеного зобов`язання матеріали справи також не містять.

Вже після 04.02.2023, відповідачеві був виданий сертифікат Полтавської ТПП №5300-23-2247 від 10.05.2023, за яким строк дії форс-мажорних обставин встановлено з 01.10.2022 по 30.04.2023.

Разом з тим, всупереч умов п. 80 контракту, яким передбачено обов`язок сторони, що не може виконувати зобов`язання за цим контрактом, протягом 5 календарних днів з моменту виникнення обставини непереборної сили повідомити про це іншу сторону в письмовій формі, при цьому, факт наявності та термін дії форс-мажорних обставин підтверджується сертифікатом, виданим Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою, відповідач не надав будь-яких листів, які б направлялись на адресу позивача про форс-мажорні обставини до 04.02.2023 в порядку, визначеному п. 80 державного контракту №362/7/20/84 від 17.06.2020.

В той же час, форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов`язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов`язань на період існування форс-мажору. Зазначений висновок підтверджується постановою Верховного Суду від 13.09.2023 у справі №910/8741/22.

В свою чергу, матеріали справи не містять доказів внесення змін щодо термінів звітування, що свідчить про відсутність такого погодження та безпідставність доводів відповідача щодо продовження термінів звітування.

Також колегія суддів не приймає доводи відповідача про порядок використання суми попередньої оплати.

Як вже неодноразово зазначалось вище, пунктом 19 державного контракту №362/7/20/84 від 17.06.2020 сторони чітко визначили порядок засвідчення фактичного використання коштів, наданих в якості попередньої оплати, шляхом оформлення Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), які відповідачем надані у визначений строк не були.

Крім того, суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором, і контрактом не передбачено виключень з наведеного правила.

Відтак, судом першої інстанції обґрунтовано відхилені доводи відповідача в частині закупівлі ним на суму попередньої оплати будівельних матеріалів, обладнання та сплату ПДВ (відповідно до наданих ним договорів, рахунків на оплату та видаткових накладних).

Як стверджує відповідач, ним з метою виконання умов державного контракту були укладені договори, зокрема, з товариством з обмеженою відповідальністю «Ексімпродукт», товариством з обмеженою відповідальністю «Українська компанія будівництва та реконструкції», товариством з обмеженою відповідальністю «ІстаГрупп», товариством з обмеженою відповідальністю «Рідком».

Проте, отримання відповідачем будь-яких товарно-матеріальних цінностей від третіх осіб за видатковими накладними прямо не доводить виконання ним своїх зобов`язань за укладеним контрактом. Такого висновку дійшов суд першої інстанції, з чим погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

Отже, належних доказів у відповідності до умов контракту, які підтверджують виконання відповідачем робіт на об`єкті, матеріали справи не містять

Щодо незабезпечення позивачем технічного нагляду для оформлення відповідної документації слід зазначити, що у акті проведення моніторингу щодо виконання умов держаного контракту №2677 від 14.04.2023 встановлено, що ТОВ "ІГС Україна" має прострочену дебіторську заборгованість; в актах виконаних робіт, які надані на перевірку в робочому порядку передбачено завищення вартості на матеріали, вироби та конструкції; при перевірці встановлено проведення робіт, які не передбачено документацією без погодження із замовником та авторських наглядом, відсутність виконавчої документації, виробничих журналів, та встановлено неякісне виконання будівельних робіт у будівлі вартового приміщення. І цей акт складений та підписаний у тому числі, представниками технічного нагляду, що свідчить про здійснення ними своїх зобов`язань щодо нагляду за виконанням спірного контракту.

Щодо інших аргументів скаржника колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Крім стягнення суми основної заборгованості, позивач також просив стягнути з відповідача штрафні санкції за період з 04.02.2023 по 24.05.2023 у розмірі 7 082 191,78 грн.

Згідно з ч.1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 67 контракту у випадку не повернення попередньої оплати (її частини) або ненадання в зазначений термін звітних документів (Акт приймання виконаних будівельних робіт" за формою КБ-2в та "Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат" за формою КБ-3), що підтверджують факт виконання робіт, виконавець сплачує штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочення від суми невикористаних коштів.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем, погоджується з судом першої інстанції, що він є невірним, оскільки позивачем неправильно визначено період прострочення та необґрунтовано включено останній день, коли мало бути виконане зобов`язання (04.02.2023), а тому вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 7 017 808,22 грн за період з 05.02.2023 по 24.05.2023, за розрахунком суду.

Також позивач просив стягнути суму інфляційних втрат за період з 04.02.2023 по 24.05.2023 у розмірі 1 135 012,87 грн та 3% річних за період з 04.02.2023 по 24.05.2023 у розмірі 7 082 191,78 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем, погоджується з судом першої інстанції, що він є невірним, оскільки позивачем неправильно визначено період прострочення та необґрунтовано включено останній день, коли мало бути виконане зобов`язання (04.02.2023), проте допущена позивачем помилка у визначенні періоду прострочення не впливає на суму інфляційних втрат, яка підлягає стягненню.

Пунктом 69 контракту встановлено, що сторони домовились, що погоджений розмір збитків, пені та неустойки, який підлягає відшкодуванню замовником за несвоєчасність грошових розрахунків не може бути більшим за суму заборгованості, скоригованої на індекс інфляції за весь час прострочення. Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України та ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань"встановили інший розмір відшкодування 0 (нуль) відсотків.

А тому, вимоги позивача про стягнення 3% річних є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, зводяться до незгоди зі встановленими судом обставинами та до переоцінки доказів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІГС Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 у справі № 910/8290/23 слід відмовити, а оскаржуване рішення - залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІГС Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 у справі № 910/8290/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 у справі №910/8290/23 залишити без змін.

3. Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційної скарги покладаються на Товариства з обмеженою відповідальністю «ІГС Україна».

4. Матеріали справи №910/8290/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складання повного тексту постанови 21.05.2024.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді С.Р. Станік

К.В. Тарасенко