Рішення

від 29.11.2023 по справі 909/530/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.11.2023Справа № 909/530/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін господарську справу

за позовом Національного заповідника «Замки Тернопілля» (47302, Тернопільська область, Тернопільський район, м. Збараж, вул. Хмельницького Б., 6, ідентифікаційний код: 21146541)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпромсервіс» (01133, м. Київ, вул. Первомайського Леоніда, 5-А, офіс 85, ідентифікаційний код: 31767581)

про стягнення 171 900,97 грн,

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національний заповідник «Замки Тернопілля» звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпромсервіс» про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 171 900, 97 грн.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 08.06.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 21.08.2023 матеріали справи №909/530/23 за позовом Національного заповідника «Замки Тернопілля» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпромсервіс» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 171 900,97 грн направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

11.09.2023 вказана справа надійшла до Господарського суду міста Києва.

За результатами автоматизованого розподілу від 11.09.2023 справу № 909/530/23 за позовом Національного заповідника «Замки Тернопілля» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпромсервіс» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 171 900,97 грн було передано на розгляд судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2023 позовну заяву Національного заповідника «Замки Трипілля» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпромсервіс» про стягнення 171 900,97 грн було залишено без руху, встановлено Національному заповіднику «Замки Трипілля» строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали, встановлено спосіб усунення недоліків позовної заяви - шляхом подання суду доказів направлення позивачем копії позовної заяви та доданих до неї документів на юридичну адресу відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01133, м. Київ, вул. Первомайського Леоніда, буд. 5-А, офіс 85.

18.05.2023 через загальний відділ діловодства суду (направлена засобами поштового зв`язку 14.09.2023) від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатком до неї та доказами направлення відповідачу у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2023 прийнято справу №909/530/23 до свого провадження, продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.09.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак була повернута відділом поштового зв`язку до суду з поміткою "за закінченням терміну зберігання".

Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливості ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 19.09.2023 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

07.02.2020 за результатами проведення відкритих торгів (закупівля №UA-2019-12-27-000629-c) між Національним заповідником «Замки Тернопілля» (далі - споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газпромсервіс» (далі - постачальник) укладено договір постачання природного газу №20, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність сповивачу у 2020 році узгоджені обсяги товару «код ДК 021:2015 - 09120000-6 «Газове паливо» (природний газ)» (далі - «газ» або природний газ), а споживач зобов`язується прийняти узгоджений обсяг природного газу та оплатити його вартість у розмірах, строки та порядку, що визначені договором. Річний обсяг відбору/споживання газу - до 96,49 тис. куб. м (п.1.1. договору).

Згідно пунктів 3.1., 3.2. договору загальна сума договору становить 449 999, 99 грн, у т.ч. ПДВ - 20%; КПКВ 3801490 - 449 999.99 грн., в т.ч.: загальний фонд - 349 999, 99 грн, спеціальний фонд - 100 000, 00 грн. На момент підписання договору ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 3 886.41 грн. без урахування податку на додану вартість та тарифу на розподіл природного газу, крім того: 777.28 грн - податок на додану вартість за ставкою - 20%. Усього з урахуванням ПДВ - 4 663.69 грн за 1000 куб. м. природного газу.

За умовами пункту 3.4. договору ціна не може змінюватися на протязі першого місяця постачання природного газу у якому укладено договір.

Розрахунковий період за договором становить один календарний місяць - з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно, якщо інший розрахунковий період не встановлений додатковою угодою до цього договору (пункт 4.1. договору).

Відповідно до пункту 4.2.11 договору споживач зобов`язаний сплатити вартість фактично спожитого обсягу газу на рахунок постачальника протягом 5 робочих днів з дня підписання та скріплення печатками сторонами акту приймання-передачі природного газу, але в будь якому випадку до 28 числа місяця наступного за місяцем передачі газу.

Пунктом 11.1 договору визначено, що цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01 березня 2020 року до 31 грудня 2020 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного виконання.

Відповідно до підпунктів 2; 7 пункту 11.4. договору істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначення зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі: (Зміна ціни за одиницю газу здійснюється з урахуванням зміни прейскурантну на природний газ із ресурсів НАК «Нафтогаз України» у відповідному періоді, що публікується на офіційному сайті НАК «Нафтогаз України» для споживачів, які не підпадають під дію Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу). При цьому ціна за одиницю газу змінюється пропорційно зміні визначеної прейскурантом на природний газ із ресурсів НАК «Нафтогаз України», а також із наданням документального підтвердження із ТПП. Пункт 2 частини 4 статті 36 ЗУ "Про публічні закупівлі" може застосовуватися сторонами не частіше ніж 1 раз на календарний місяць (п.п. 2); зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (п.п. 7).

Зміна істотних умов може здійснюватися за згодою сторін у випадках, що передбачені ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", про що укладається додаткова угода із подальшим оприлюдненням таких змін відповідно до вимог ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі" (пункт 11.6. договору).

В подальшому до вказаного договору сторонами неодноразово вносились зміни шляхом укладання додаткових угод до нього.

Додатковою угодою №1 від 17.03.2020 сторони відповідно до п.2 ч.4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" і у зв`язку зі збільшенням ціни на товар дійшли згоди: починаючи з 01.03.2020 ціна за 1 тис. м. куб. природного газу з урахуванням ПДВ становить 5 130, 05 грн; Пункт 1.2. договору викласти в наступній редакції: Річний обсяг відбору/споживання газу - до 87, 718 тис. куб. м; Пункт 3.2. договору викласти у наступній редакції: ціна газу становить 4 275, 04 грн за 1000 куб.м., крім того ПДВ 855, 01 грн, всього з ПДВ - 5 130, 05 грн; Дана додаткова угода набуває чинності з дати підписання, поширює свою діє на відносини, що складися між сторонами з 01.03.2020 і діє до 31.12.2020 включно, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Підставою для укладення даної додаткової угоди було звернення постачальника до споживача з листом №13/03-3Т від 13.03.2020, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Газпромсервіс» зазначило про підняття ціни на природний газ, на підтвердження чого додало до листа нотаріально завірену копію довідки вих.№11/03-195 від 11.03.2020, виданої Товарною біржею "Українська енергетична біржа".

Додатковою угодою №2 від 28.10.2020 сторони відповідно до п.2 ч.4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" і у зв`язку зі збільшенням ціни на товар дійшли згоди: починаючи з 01.10.2020 ціна за 1 тис. м. куб. природного газу з урахуванням ПДВ становить 5 643, 05 грн; Пункт 1.2. договору викласти в наступній редакції: Річний обсяг відбору/споживання газу - до 81 347, 91 куб. м; Пункт 3.2. договору викласти у наступній редакції: ціна газу становить 4 702, 54 грн за 1000 куб.м., крім того ПДВ 940, 51 грн, всього з ПДВ - 5 643, 05 грн; Дана додаткова угода набуває чинності з дати підписання, поширює свою діє на відносини, що складися між сторонами з 01.10.2020 і діє до 31.12.2020 включно, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Підставою для укладення даної додаткової угоди було звернення постачальника до споживача з листом №23/10-3Т від 23.10.2020, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Газпромсервіс» зазначило про підняття ціни на природний газ, на підтвердження чого додало до листа нотаріально завірену копію довідки вих.№15/10-195 від 15.10.2020, виданої Товарною біржею "Українська енергетична біржа".

Додатковою угодою №3 від 18.11.2020 сторони відповідно до п.2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" і у зв`язку зі збільшенням ціни на товар дійшли згоди: починаючи з 01.11.2020 ціна за 1 тис. м. куб. природного газу з урахуванням ПДВ становить 6 207, 35 грн; Пункт 1.2. договору викласти в наступній редакції: Річний обсяг відбору/споживання газу - до 76 075, 154 куб. м; Пункт 3.2. договору викласти у наступній редакції: ціна газу становить 5 172, 79 грн за 1000 куб. м., крім того ПДВ 1 034, 56 грн, всього з ПДВ - 6 207, 35 грн; Дана додаткова угода набуває чинності з дати підписання, поширює свою діє на відносини, що складися між сторонами з 01.11.2020 і діє до 31.12.2020 включно, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Підставою для укладення даної додаткової угоди було звернення постачальника до споживача з листом №10/11-3Т від 10.11.2020, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Газпромсервіс» зазначило про підняття ціни на природний газ, на підтвердження чого додало до листа нотаріально завірену копію довідки вих. №04/11-905 від 04.11.2020, виданої Товарною біржею "Українська енергетична біржа".

Додатковою угодою №4 від 25.11.2020 сторони відповідно до п.7 ч.4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" і у зв`язку з різким збільшенням курсу іноземних валют відносно гривні сторони дійшли згоди: починаючи з 01.11.2020 ціна за 1 тис. м. куб. природного газу з урахуванням ПДВ становить 7 360, 90 грн; Пункт 1.2. договору викласти в наступній редакції: Річний обсяг відбору/споживання газу - до 67 811, 956 куб.м; Пункт 3.2. договору викласти у наступній редакції: ціна газу становить 6 134, 08 грн за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1 226, 825 грн, всього з ПДВ - 7 360, 90 грн; Дана додаткова угода набуває чинності з дати підписання, поширює свою діє на відносини, що складися між сторонами з 01.11.2020 і діє до 31.12.2020 включно, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Підставою для укладення даної додаткової угоди було звернення постачальника до споживача з листом №25/11-3Т від 25.11.2020, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Газпромсервіс» зазначило про зростання курсу долара більш ніж на 3%, встановленого Національним банком України.

Додатковою угодою №5 від 16.12.2020 сторонами внесено зміни до пункту 3.1. договору, викладено його у наступній редакції: Загальна сума договору становить 499 999, 99 грн в т.ч. ПДВ - 20% КПКВ 3801490 - 449 999, 99 грн., в т.ч.: загальний фонд - 418 599, 99 грн, спеціальний фонд - 31 400, 00 грн; Дана додаткова угода набирає чинності з дати підписання та діє до 31.12.2020 включно, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Додатковою угодою №6 від 28.12.2020 сторонами внесено зміни до пункту 3.1. договору, викладено його у наступній редакції: Загальна сума договору становить 449 992, 78 грн в т.ч. ПДВ - 20% КПКВ 3801490 - 449 992, 78 грн, загальний фонд - 418 599, 99 грн, спеціальний фонд - 31 392, 79 грн; Дана додаткова угода набирає чинності з дати підписання та діє до 31.12.2020 включно, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Додатковою угодою №7 від 30.12.2020 сторони продовжили дію договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від суми, визначеної у договорі; Додаткова угода набирає чинності з 01.01.2021 та діє до 17.01.2021, а в частині проведення взаєморозрахунків до повного їх здійснення.

Додатковою угодою №8 від 15.01.2021 сторони відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" і у зв`язку зі збільшенням ціни на товар дійшли згоди: починаючи з 01.11.2021 ціна за 1 тис. м. куб. природного газу з урахуванням ПДВ становить

8 096, 99 грн; Пункт 3.2. договору викласти у наступній редакції: ціна газу становить 6 747, 49 грн за 1000 куб. м. крім того ПДВ - 1 349, 50 грн, всього з ПДВ 8 096, 99 грн; Дана додаткова угода набуває чинності з дати підписання, та відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України поширю свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.01.2021 року і діє до 17.01.2021 року включно, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Підставою для укладення даної додаткової угоди було підняття ціни на природний газ, що відображено у довідці вих. №05/01-14 від 05.01.2021, виданій Товарною біржею "Українська енергетична біржа".

Як встановлено судом, на виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Газпромсервіс» поставило Національному заповіднику «Замки Тернопілля» протягом періоду з березня 2020 року по лютий 2021 року природний газ в обсязі 78, 925 тис. м. куб., про що свідчать акти прийому-передачі природного газу №70 від 31.03.2020 - 14, 131 тис. м. куб., №105 від 30.04.2020 - 2,55 тис. м. куб., №128 від 31.05.2020 - 0,483 тис. м. куб., №147 від 30.06.2020 - 0,149 тис. м. куб., №165 від 31.07.2020 - 0,125 тис. м. куб., №179 від 31.08.2020 - 0,104 тис. м. куб., №186 від 30.09.2020 - 0,1 тис. м. куб., №207 від 30.10.2020 - 5,705 тис. м. куб., №225 від 30.11.2020 - 15,073 тис. м. куб., №268 від 24.12.2020 - 29,391 тис. м. куб., №21 від 10.02.2021 - 11, 114 тис. м. куб.

В свою чергу, Національний заповідник «Замки Тернопілля» здійснив оплату поставленого газу на суму 539 982,70 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №172 від 08.04.2020 на суму 72 492, 71 грн, №244 від 07.05.2020 на суму 13 081, 62 грн, №314 від 05.06.2020 на суму 2 477, 81 грн, №252 від 07.07.2020 на суму 764, 38 грн, №366 від 12.08.2020 на суму 641, 26 грн, №475 від 16.09.2020 на суму 533,52 грн, №516 від 08.10.2020 на суму 513, 00 грн, №631 від 05.11.2020 на суму 25 293,59 грн, №581 від 05.11.2020 на суму 6 900, 00 грн, №635 від 10.12.2020 на суму 11 000, 00 грн, №696 від 10.12.2020 на суму 99 950, 79 грн, №672 від 24.12.2020 на суму 11 040, 63 грн, №745 від 24.12.2020 на суму 205 303, 47 грн, №32 від 10.02.2021 на суму 4495, 56 грн, №56 від 10.02.2021 на суму 85 494, 36 грн

Позивач вважає, що додаткові угоди до договору постачання природного газу №1 від 17.03.2020, №2 від 28.10.2020, №3 від 18.11.2020, №4 від 25.11.2020, №8 від 15.01.2021, якими змінено ціну природного газу, є нікчемними з огляду на їх укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, зокрема через збільшення ціни більше ніж на 10% та за відсутності документального підтвердження Торгово-промисловою платою України та недотриманні порядку зміни ціни внаслідок зміни курсу іноземної валюти. Відтак, грошові кошти в сумі 171 900, 97 грн, отримані відповідачем на виконання цих угод, є такими, що набуті останнім безпідставно та підлягають стягненню.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності зі ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Загальні підстави недійсності угод і настання відповідних правових наслідків встановлені ст. ст. 215, 216 Цивільного кодексу України.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 цієї ж статті унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Особливості укладання договорів за державним замовленням (державних контрактів) визначаються Законом України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до пункту 5 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

За приписами ст. 37 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю є нікчемним у разі: його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону; його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; його укладення з порушенням строків, передбачених частиною другою статті 32 та абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Статтею 36 Закону України "Про публічні закупівлі" визначені основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього, зокрема ч 1, 2 вказаної статті визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством.

Згідно з ч. 4 вказаної статті умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника (п.1); зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (п.2), зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (п.7) тощо.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 22 Закону "Про публічні закупівлі" тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Суд вважає, що метою регулювання, передбаченого ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Так, ст. 652 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.

Відповідно до ст. 5 Закону "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях; метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Отже, перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення на 73, 6 % шляхом так званого "каскадного" укладення чотирьох додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.

Аналогічна правова позиція викладена у поставі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Крім того, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази в розумінні ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності обґрунтованих та документально підтверджених підстав для внесення змін до договору постачання природного газу від 07.02.2020 №20.

Як вбачається з матеріалів справи, необхідність укладення додаткових угод №1 від 17.03.2020, №2 від 28.10.2020, №3 від 18.11.2020, №8 від 15.01.2021 до договору постачання природного газу відповідачем обґрунтовано збільшенням ціни на ринку природного газу України, на підтвердження чого було надано довідки (листи) Товарної біржі "Українська енергетична біржа": вих. №11/03-195 від 11.03.2020, вих. №15/10-195 від 15.10.2020, вих. №04/11-905 від 04.11.2020, вих. №05/01-14 від 05.01.2021.

В той же час, умовами пункту 11.4. договору передбачена можливість зміни ціни за одиницю газу пропорційно зміні визначеної прейскурантом на природний газ із ресурсів НАК «Нафтогаз України», а також із наданням документального підтвердження із ТПП (Торгово-промисловою палатою України).

За приписами частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відтак, довідки (листи) Товарної біржі "Українська енергетична біржа": вих. №11/03-195 від 11.03.2020, вих. №15/10-195 від 15.10.2020, вих. №04/11-905 від 04.11.2020, вих. №05/01-14 від 05.01.2021 не є підтверджуючими документами коливання ціни товару на ринку для можливості зміни ціни за одиницю товару в порядку, передбаченому пунктом 11.4. договору.

Суд враховує, що оскільки законодавством у сфері публічних закупівель конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено, то виходячи з норм чинного законодавства, до суб`єктів надання такої інформації можна віднести, зокрема, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10.09.2014 №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; Торгово-промислову палату України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації.

При цьому, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у поставі Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18.

В той же час, надані довідки не підтверджують коливання ціни на природний газ на ринку (у бік збільшення) в межах відповідних періодів, визначених у додаткових угодах (не наведено розрахунок вартості газового палива станом на попередні календарні дати, у тому числі, на дату подання цінової пропозиції та дату укладення договору, не наведено динаміку зміни ціни в бік збільшення або зменшення).

Крім того, суд зазначає, що постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі.

Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним.

Також постачальник має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що укладення сторонами додаткових угод №1 від 17.03.2020, №2 від 28.10.2020, №3 від 18.11.2020, №8 від 15.01.2021 до договору постачання природного газу №20 від 07.02.2020 здійснено в порушення приписів пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", що свідчить про їх нікчемність.

Разом з цим, суд дійшов висновку про нікчемність додаткової угоди №4 від 25.11.2020 до договору, якою збільшено ціну за 1 тис. кубометрів природного газу до 7 360, 90 грн внаслідок збільшення курсу іноземних валют відносно гривні (п.7 ч.4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі").

Пунктом 7 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" унормовано, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім, зокрема, випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Порядок зміни ціни із зазначеної підстави встановлений сторонами у підпункті 7 пункту 11.4. договору, за яким істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема, зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни, в тому числі за таким розрахунком:

У разі зміни офіційного курсу ЄВРО або долара США, встановленого Національним банком України (НБУ), більш ніж на 3 % щодо такого курсу на момент подання постачальником (учасником) тендерної пропозиції, вартість не оплаченого раніше товару згідно договору може бути змінена на величину, пропорційну зміні такого курсу.

Розрахунок проводиться за наступною формулою:

Нова ціна товару = стара ціна товару х (поточний курс євро або долара США/курс ЄВРО або долара США на день подання постачальником (учасником) тендерної пропозиції).

Поточним курсом ЄВРО або долара США сторони домовилися вважати офіційний курс ЄВРО) або долара США, встановлений НБУ на день підписання відповідної додаткової угоди.

Курс ЄВРО на момент подання постачальником (учасником) тендерної пропозиції (14 січня 2020 року) становить: 26,6205 грн за один ЄВРО.

Курс долара США на момент подання постачальником (учасником) тендерної пропозиції 14 січня 2020 року становить: 23,9275 грн за один долар США.

Як встановлено судом, під час укладання додаткової угоди №4 від 25.11.2020 розрахунок нової ціни товару здійснювався сторонами, виходячи з ціни, зазначеної у додатковій угоді №3 від 18.11.2020 (6207, 35 грн) шляхом множення її на процент підвищення курсу іноземної валюти від дати подання ним тендерної пропозиції, тоді як нова ціна згідно з порядком, встановленим у підпункті 7 пункту 11.4. договору, мала обраховуватись від ціни, встановленою тендерною пропозицією (4663, 69 грн).

Таким чином, додаткова угода №4 від 25.11.2020 не відповідає вимогам, встановленим п. 7 ч. 4 ст. 36 закону України «Про публічні закупівлі».

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.

У ст. 669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до частини першої статті 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Недійсність додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються договором. Відтак і поставка газу, і його оплата мала здійснюватися сторонами відповідно до умов укладеного договору постачання природного газу від 07.02.2020 №20.

Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, на виконання умов договору

на виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Газпромсервіс» поставило Національному заповіднику «Замки Тернопілля» природний газ в обсязі 78, 925 тис. м. куб., про що свідчать акти прийому-передачі природного газу №70 від 31.03.2020 - 14, 131 тис. м. куб., №105 від 30.04.2020 - 2, 55 тис. м. куб., №128 від 31.05.2020 - 0, 483 тис. м. куб., №147 від 30.06.2020 - 0,149 тис. м. куб., №165 від 31.07.2020 - 0,125 тис. м. куб., №179 від 31.08.2020 - 0,104 тис. м. куб., №186 від 30.09.2020 - 0,1 тис. м. куб., №207 від 30.10.2020 - 5,705 тис. м. куб., №225 від 30.11.2020 - 15, 073 тис. м. куб., №268 від 24.12.2020 - 29, 391 тис. м. куб., №21 від 10.02.2021 - 11, 114 тис. м. куб.

Доказів поставки товару на всю суму здійсненої оплати, до матеріалів справи не надано.

Відтак вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача коштів у сумі 171 900,97 грн, сплачених відповідачем за товар, який так і не був поставлений продавцем, підлягають задоволенню на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України.

При цьому, посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені в позовній заяві (у даному випадку 1212 Цивільного кодексу України), не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв`язку із цим суд, з`ясувавши при розгляді справи, що позивач послався не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує в рішенні саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 року у справі №917/1739/17 та від 25.06.2019 року у справі №924/1473/15.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Під час розгляду справи відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростували позовні вимоги або свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити на користь позивача заявлену суму коштів за непоставлений товар, як і не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Національного заповідника «Замки Тернопілля» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпромсервіс» (01133, м. Київ, вул. Первомайського Леоніда, 5-А, офіс 85, ідентифікаційний код: 31767581) на користь Національного заповідника «Замки Тернопілля» (47302, Тернопільська область, Тернопільський район, м. Збараж, вул. Хмельницького Б., 6, ідентифікаційний код: 21146541) грошові кошти у сумі 171 900 грн 97 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 2 684 грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням суду законної сили видати позивачу наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст складено 29.11.2023

Суддя Пукшин Л.Г.