Рішення

від 27.11.2023 по справі 910/12946/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.11.2023Справа № 910/12946/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Фізичної особи - підприємця Креховецького Олега Богдановича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Євротрейд» (вул. Саксаганського, буд. 5, к. 5, м. Київ, 01033; ідентифікаційний код 14325912)

про стягнення 208 441, 02 грн,

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулась Фізична особа - підприємець Креховецький Олег Богданович (далі за текстом - ФОП Креховецький О.Б., Позивач, Перевізник) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Євротрейд» (далі за текстом - ТОВ «СП Євротрейд», Відповідач, Клієнт) про стягнення заборгованості по договору - заявці № 19-1 від 03.04.2023 на перевезення вантажу автомобільним транспортом та договору - заявці № 19-1 від 03.04.2023 на перевезення вантажу автомобільним транспортом в розмірі 208 441, 02 грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що ним на виконання вказаних вище договір - заявок надано Відповідачу послуги перевезення вантажу на загальну суму 5 200 доларів, а також з вини Відповідача допущено 4 робочі дні простою на території Європи у зв`язку з чим Позивачем додатково нараховано 500 доларів США за обидва автомобілі.

Згідно доводів Позивача, Відповідачем зазначені послуги перевезення та простій не сплачено, що і стало підставою для звернення до суду з позовом.

Із поданої відповіді на відзив вбачається, що безпідставними є посилання Відповідача на правовідносини з його клієнтами, оскільки останні не входять до предмету спору по даній справі.

Позивач зазначає, що послуги з перевезення ним надано у відповідності до досягнутих домовленостей, що відповідно свідчить про необхідність їх оплати.

Враховуючи заперечення Відповідача, Позивачем до відповіді на відзив додано докази направлення рахунків на оплати та актів здачі-прийомки виконаних робіт.

Окрім викладеного, Позивач просить суд відшкодувати понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн.

2. Стислий виклад позиції Відповідача

Із поданого відзиву на позовну заяву вбачається, що Відповідачем залучено Позивача до перевезення у зв`язку з укладенням між Відповідачем та ТОВ «Райдотранс» договору - заявки про транспортно-експедиційне обслуговування № 09-5 від 20.03.2023.

Так, Відповідачем визнається факт зміни маршруту Замовником, про що також було повідомлено і Позивача.

Однак, Відповідач зазначає, що після завершення поставки товару Відповідачу з боку його клієнта - ТОВ «Райдотранс» надійшла інформація, що поставка була проведена не на ту адресу, яка була зазначена у супровідних документах, які в свою чергу були направлені представнику Позивача (водію) до місця перетину кордону на митній території України до м. Ужгород.

Так, у відзиві на позовну заяву Відповідачем зазначається про те, що фактично вантаж є таким що доставлений але не тому Вантажоотримувачу.

Окрім викладеного, Відповідач зазначає, що пунктами 3 договору - заявки № 19-1 від 03.04.2023 та договору - заявки № 19-1 від 03.04.2023 визначено наступні умови оплати: «Готівка по оригіналам», а пунктом 5 - за курсом - НБУ на день виставлення рахунку на оплату, проте такі докази Позивачем не надано.

Також Відповідач зазначає, що факт простою Позивачем не підтверджується належними доказами та не обґрунтовується стороною.

У запереченнях на відповідь на відзив Відповідач вказує, що Позивачем у відповіді на відзив фактично визнано не дотримання ним порядку отримання оплати наданих ним послуг.

Відповідач повторно звертає увагу суду на те, що у нього не виникло зобов`язання з оплати послуг оскільки Позивачем не надано оригіналів транспортної накладної, а відтак провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмету спору.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

14.09.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.

26.09.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

09.10.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

13.10.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення Позивача та додаткові докази понесення Позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.11.2023.

У підготовчому засіданні 06.11.2023 судом під технічну фіксацію витребувано у Позивача оригінали документів за Договором (рахунки, на які Позивач посилається при обґрунтуванні позову), закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду 20.11.2023.

20.11.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва від Позивача надійшли витребувані судом оригінали документів.

У судовому засіданні 20.11.2023 судом оголошено перерву до 27.11.2023.

27.11.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли клопотання Позивача та Відповідача про розгляд справи без їх участі.

У судове засідання 27.11.2023 представники сторін не з`явилися, належним чином повідомлялися про місце, дату та час розгляду справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, у судовому засіданні 27.11.2023 відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) судом прийнято рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

03.04.2023 між Позивачем та Відповідачем укладено договір - заявку № 19-1 від 03.04.2023 на перевезення вантажу автомобільним транспортом (далі за текстом - Договір 1) та договір - заявку № 19-1 від 03.04.2023 на перевезення вантажу автомобільним транспортом (далі за текстом - Договір 2).

Пунктами 1 та 2, 5 Договору 1 та 2 визначено, що Перевізник зобов`язується доставити власним автомобільним транспортом до місця призначення довірений йому вантаж, перевезти вантаж та видати його вантажоодержувачу або іншій особі, а Клієнт зобов`язується прийняти та вчасно оплатити Послугу перевезення.

Послуга перевезення виконується відповідно до умов Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення , Законів України « Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух», «Про транспортно-експедиторську діяльність», а також інших нормативно правових актів, що регулюють порядок здійснення автомобільних перевезень.

У випадку зазначення вартості послуги перевезення в іноземній валюті, розрахунки здійснюються в національній валюті України за курсом НБУ на день виставлення рахунку на оплату.

Пунктом 3 Договору - 1 визначено наступні умови перевезення:

- маршрут перевезення - с. Товстолес (Чернігівська обл..) - Dentergem (Бельгія);

- вид перевезення (авто): авто Volvo НОМЕР_2 / НОМЕР_3 ;

- адреса завантаження - с. Товстолес (Чернігівська обл..);

- адреса розвантаження - Dentergem;

- адреса митного оформлення - Gaston Sgul Custom B/V EUROPAWEG 16 5916 RP VENLO;

- строк доставки вантажу - 14.04.2023-16.04.2023;

- вартість послуги перевезення - 2 600 доларів;

- умови оплати - готівка по оригіналам;

- нормативний час на завантаження / розвантаження і митне оформлення: 48 годин на завантаження та 48 годин на розвантаження;

- оплата понаднормового простою за добу - 50 доларів по України / 100 доларів по Європі;

- додаткова інформація - ОСОБА_2 (тел. НОМЕР_4 ).

Пунктом 3 Договору - 2 визначено наступні умови перевезення:

- маршрут перевезення - с. Товстолес (Чернігівська обл.) - Dentergem (Бельгія);

- вид перевезення (авто): авто Volvo НОМЕР_5 / НОМЕР_6 ;

- адреса завантаження - с. Товстолес (Чернігівська обл..);

- адреса розвантаження - Dentergem;

- адреса митного оформлення - Gaston Sgul Custom B/V EUROPAWEG 16 5916 RP VENLO;

- строк доставки вантажу - 14.04.2023 - 16.04.2023;

- вартість послуги перевезення - 2 600 доларів;

- умови оплати - готівка по оригіналам;

- нормативний час на завантаження / розвантаження і митне оформлення: 48 годин на завантаження та 48 годин на розвантаження;

- оплата понаднормового простою за добу - 50 доларів по України / 100 доларів по Європі;

- додаткова інформація - ОСОБА_1 (тел. НОМЕР_7 ).

З матеріалів справи вбачається, що у якості підтвердження обставин перевезення за Договором 1 Позивачем до суду надано CMR № 781491 та CMR № 2148332.

З матеріалів справи вбачається, що у якості підтвердження обставин перевезення за Договором 2 Позивачем до суду надано CMR № 849287 та CMR № 2148453.

З CMR № 781491 та CMR № 849287 вбачається, що обидва автомобілі з вантажем пройшли митний контроль України через Закарпатську митницю 11.04.2023, а 24.04.2023 вантаж з обох автомобілів отриманий Sanylogistics nv Over d'Aa 114 В-2910, Essen.

Згідно доводів Позивача 15.04.2023 обидва автомобілі прибули на місце розмитнення згідно заявки: Caston Sgul Customs B/V EUROPAWEG 16 5916 RP VENLO.

З наданої Позивачем переписки із представником Відповідача в застосунку Viber вбачається, що при розмитненні вантажу виникли зміни, в результаті яких клієнтом Відповідача за договором заявки про транспортно-експедиційне обслуговування № 09-5 від 20.03.2023 - ТОВ «Райдотранс» змінено адресу місця розвантаження та вантажоодержувача з Gaston Sgul Custom B/V EUROPAWEG 16 5916 RP VENLO на Essen, Over d'Aa 114 В-2910.

Суд вказує, що обставини зміни адреси під час перевезення Відповідачем визнаються, однак зазначається про те, що спілкування у стосунку Viber відбувалося не з визначеною Договором-1 та 2 контактною особою, проте Відповідачем не надано заперечень щодо перебування такої особи як відповідальної особи від Відповідача щодо організації перевезень та наявність у такої особи повноважень на представництво інтересів Відповідача.

При цьому Відповідачем не надано доказів відсутності в штаті працівників особи (Тимофей), з якою у Позивача здійснювалась переписка в застосунку Viber щодо вирішення питань спірного перевезення.

При цьому Відповідачем не заперечуються обставини того, що вказана вище переписка стосується саме спірних правовідносин.

Водночас у наданому відзиві Відповідач звертає увагу суду на те, що підготовкою супроводжуючих документів на вантаж, в тому числі і CMR займався ТОВ «Райдотранс», уповноважені особи якого направили Новою поштою відповідні документи водію перевізника ( ОСОБА_2 ) до місця перетину кордону - м. Ужгород.

Судом звертається увага на те, що перевезення відбувалося за двома заявками, двома автомобілями та відповідно двома різними водіями, при тому що перевізні документи направленні лише водію ОСОБА_2 за Договором -1.

Так, Відповідач стверджує, що ТОВ «Райдотранс» вчинив дії щодо повідомлення водія Позивача про нову адресу відвантаження - Hondschotenbaan, 16, 8630, Houtem-Veurne, Belgium.

У якості доказів направлення необхідних для перевезення документів з новою адресою доставки Відповідачем надано накладну Нової Пошти № 59000952327211 від 09.04.2023, яку отримано представником перевізника (водієм) 10.04.2023, тобто до моменту перетину митного кордону України.

При цьому суд звертає увагу, що опису вкладення вказаного поштового направлення в матеріалах справи немає, а відтак встановити перелік документів, які направлялися водію Позивача не вбачається за можливе.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів зміни маршруту перевезення на Hondschotenbaan, 16, 8630, Houtem-Veurne, Belgium, а відтак є лише твердженням Відповідача, при тому, що у переписці в застосунку Viber адресу доставки Відповідачем визначено - Essen, Over d'Aa 114 В-2910, куди і було здійснено доставку товару.

Так, Відповідач стверджує, що фактично склалася спірна ситуація при якій вантаж доставлено, але не тому вантажоотримувачу, проте належним чином перевірити дану обставину до моменту пред`явлення претензії ТОВ «Райдотранс» (клієнт Відповідача) - неможливо.

Згідно доводів Відповідача (після завершення поставки) від ТОВ «Райдотранс» надійшла інформація, що поставка проведена не на ту адресу, яка була зазначена у супровідних документах, при цьому відповідних доказів до відзиву стороною не додано у зв`язку з чим судом не вбачається за можливе встановити факт наявності претензії ТОВ «Райдотранс» до Відповідача в частині здійснення перевезення за Договорами-1 та 2.

Відповідач звертає увагу суду на те, що зобов`язання з оплати у нього не наступило оскільки Позивачем не надано йому оригінали перевізних документів та рахунків на оплату, а оскільки послуги перевезення визначено в іноземній валюті то розрахунки згідно пунктів 5 Договору-1 та 2 здійснюються в національній валюті України за курсом НБУ на день виставлення рахунку на оплату.

Відсутність перевізних документів та рахунків фактур також унеможливило та фактично створило умови неможливості Відповідачем отримати кошти вже від свого клієнта - ТОВ «Райдотранс» з огляду на аналогічну форму розрахунків за договором № 09-5 від 20.03.2023, копію якого до матеріалів справи не надано.

Що стосується заявленого Позивачем простою в 4 дні, то Відповідач вказує, що такі обставини не підтверджені належними доказами, оскільки з наданих Позивачем доказів не вбачається за можливе встановити, що 15.04.2023 обидва автомобілі Позивач прибули на місце розмитнення згідно заявки: Caston Sgul Customs B/V EUROPAWEG 16 5916 RP VENLO, а простій відбувся саме з вини Відповідача.

При цьому Відповідачем не заперечуються обставини доставки вантажу не у визначені сторонами строки.

У відповіді на відзив Позивач зазначає про те, що під час перевезень та за результатами доставки вантажу у Відповідача не було жодних претензій та зауважень щодо якості наданих Позивачем послуг, оскільки перевезення організовувалося саме Відповідачем, який задля спростування доводів Позивача не надав жодних доказів погодження будь яких інших маршрутів та вантажоодержувачів ніж ті за якими здійснено доставку.

Позивачем звертається увага суду на те, що умовами Договору - 1 та 2 не визначено обов`язку для перевізника надсилати оригінали перевізних документів, а обмін оригіналами відбувається під час оплати, що є своєрідною гарантією розрахунку.

Крім того, враховуючи заперечення Відповідача, Позивачем до відповіді на відзив додано докази направлення 23.09.2023 рахунків на оплату № б/н авто НОМЕР_5 /НОМЕР_9 та № б/н авто НОМЕР_8 /НОМЕР_10 від 22.09.2023, оригінали яких надано до матеріалів справи 20.11.2023.

Суд вказує, що у судовому засіданні 20.11.2023 представником Відповідача під технічну фіксацію підтверджено факт отримання рахунків на оплату № б/н авто НОМЕР_5 /НОМЕР_9 та № б/н авто НОМЕР_8 /НОМЕР_10 від 22.09.202 та Актів виконаних робіт, які надсилалися Позивачем поштовим повідомленням № 772202213900.

Щодо визначення простою автомобілів Позивач зазначає, що обидва автомобілі прибули на розмитнення 15.04.2023.

17.04.2023 - дата розмитнення.

20.04.2023 - дата розвантаження, про що міститься відмітка у наданих CMR.

Так згідно доводів Позивача простій автомобілів склав 4 повні робочі дні окремо на кожний автомобіль, однак сторонами в листуванні погоджено вартість простою загалом - 500 доларів США.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач звертався на адресу Відповідача із претензією від 11.05.2023 про необхідність сплати послуг в розмірі 5 200 доларів США та 500 доларів США, яку Відповідачем отримано та надано відповідь № 0616 від 16.06.2023, з якої вбачається, що Відповідачем визнається факт доставки вантажу однак не тому вантажоодержувачу та не за тією адресою у зв`язку з чим направлено запит до ТОВ «Райдотранс» № 0616/1 від 16.06.2023, відповідь на який у справі відсутня.

Крім того із відповіді Відповідача на претензію вбачається, що останній повідомив Позивача про необхідність надання йому оригіналів перевізних документів та рахунку на оплату із зазначенням суми еквівалентно в гривнях станом на дату його виставлення, а також доказів простою обох автомобілів.

Інших доказів направлення Позивачем на адресу Відповідача перевізних документів та рахунків на оплату за Договором - 1 та 2 матеріали справи не містять.

На підтвердження обставин понесення Позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн до матеріалів справи надано наступні документі (копії):

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 15.02.2018 № 6388/10;

- договір про надання правничої допомоги від 01.06.2023, пунктом 4.1. якого визначено фіксований розмір гонорару адвоката - 20 000 грн;

- ордер серії АІ № 1389543 від 09.08.2023;

- детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги;

- прибутковий ордер № 3 від 25.09.2023 на суму 20 000 грн.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять заперечень Відповідача щодо заявлених Позивачем до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Проаналізувавши зміст укладених між сторонами Договорів - 1, 2 суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором перевезення.

Відповідно до частини 1 та 3 статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Положення Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 (далі за текстом - Конвенція) застосовуються до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначене в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

Договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції (стаття 4 Конвенції).

Статтею 6 Конвенції закріплено реквізити, які має містить вантажна накладна та визначено, що сторони можуть внести у вантажну накладну будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають корисною.

Як встановлено судом вище, на підставі укладених між сторонами договорів - заявок від 03.04.2023 Позивачем, на замовлення Відповідача, здійснено міжнародне перевезення вантажу.

Суд вказує, що вказаними заявками сторонами погоджено всі істотні умови перевезення в тому числі його вартість, маршрут та адресу розвантаження, яку в подальшому за домовленістю сторін змінено з Gaston Sgul Custom B/V EUROPAWEG 16 5916 RP VENLO на Sanylogistics - Essen, Over d'Aa 114 В-2910, що відображено в CMR № 2148332 та № 2148453.

Відповідно до частини 1 - 3 статті 12 Конвенції відправник має право розпоряджатися вантажем, зокрема, вимагати від перевізника припинення перевезення, зміни місця, передбаченого для доставки вантажу, або здачі вантажу одержувачу, іншому, ніж зазначений у вантажній накладній.

Відправник втрачає це право з того моменту, коли другий примірник накладної переданий одержувачу або коли останній здійснює свої права, передбачені в пункті 1 статті 13; з цього моменту і надалі перевізник керується вказівками одержувача.

Однак, право розпорядження вантажем належить одержувачу з моменту складання вантажної накладної, якщо у вантажній накладній відправником зроблена відповідна позначка.

З огляду на встановлені судом обставини щодо відсутності доказів погодження сторонами та повідомлення Позивача (обох водіїв) про зміну адреси доставки на Hondschotenbaan, 16, 8630, Houtem-Veurne, Belgium, суд дійшов висновку, що Позивачем належним чином виконано умови договорів в частині доставки вантажу в погоджене місце призначення - Essen, Over d'Aa 114 В-2910, яке визначене у CMR CMR № 2148332 та № 2148453 та відповідно вручено належному вантажоодержувачу - Sanylogistics.

Доказів відсутності у Sanylogistics повноважень на отримання вантажу матеріали справи не містять.

При цьому судом враховано, що при отриманні вантажу у одержувача не виникло заперечень чи претензій щодо його доставки, а доказів наявності претензій у контрагента Відповідача (ТОВ «Райдотранс») щодо вказаних перевезень матеріали справи не містять.

Відтак заперечення Відповідача щодо доставки товару не на вірну адресу є безпідставними та такими, що не спростовують факт виконання Позивачем договорів перевезення.

Частиною 1 статті 919 ЦК України перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно визначених сторонами у Договорі-1 та 2 умов оплати та пунктів 5 останніх розрахунку за послуги здійснюються сторонами готівкою по оригіналам та в даному випадку в національній валюті за курсом НБУ на день виставлення рахунку на оплату.

Враховуючи доводи Відповідача щодо не настання у нього обов`язку з оплати суд вказує, що умовами Договору - 1 та 2 закріплено виставлення Перевізником рахунку на оплату (з огляду на погодження вартості перевезення в іноземній валюті), однак умовами договорів не закріплено обов`язок надсилання таких рахунків Відповідачу.

Аналогічне стосується і оригіналів CMR, про що наголошується Відповідачем.

В даному випадку, з метою належного виконання умов Договору - 1 та 2 (в частині здійснення розрахунків) Відповідач не був позбавлений права самостійно звернутися до Позивача задля отримання необхідних йому документів з метою проведення оплати наданих Відповідачу послуг перевезення, знаючи про фактичне надання Позивачем послуг.

Однак, враховуючи позицію Відповідача та надані у судових засіданнях пояснення представника, у суду склалася думка, що Відповідачем вчиняються дії задля уникнення виконання грошового зобов`язання перед Позивачем, що свідчить про суперечливу поведінку останнього.

Для прикладу, суд зазначає, що у відзиві на позовну заяву Відповідач на сторінці 2 абзац 9 вказує про фактичне надання Позивачем послуг, однак вже в судовому засіданні 20.11.2023 представник Відповідача стверджував, що такі послуги Позивачем за Договором - 1 та 2 не надавалися та надавалися неналежної якості, що сприймається судом критично.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відтак, враховуючи погоджену ціну перевезення 2 600 доларів США окремо за кожним Договором та дату виставлення Позивачем відповідних рахунків - фактур - 22.09.2023, у Відповідача станом на дату ухвалення даного рішення виник обов`язок з оплати наданих Позивачем послуг в розмірі 190 156, 72 грн (2600 * 2 * 36, 5686 грн - курс НБУ станом на 22.09.2023) за фактом доставки Позивачем вантажу та виставленням Позивачем рахунків - фактур за Договором-1 та 2, а відтак дана вимога Позивача підлягає задоволенню.

Що стосується заявленої Позивачем до стягнення заборгованості з оплати понаднормового простою автомобілів по обом договорам, суд вказує, що із наявних у справі доказів не вбачається за можливе встановити вказану Позивачем дату прибуття автомобілів на місце розмитнення (15.04.2023), з якої починається відрахування простою, оскільки відповідні докази відсутні, як і відмітки у відповідних CMR, що фактично унеможливлює суд встановити такі обставини.

Відтак, вимоги Позивача про стягнення понаднормового простою в розмірі 18 284, 30 грн за 4 дні простою наразі є необґрунтованими та не доведені належними та достатніми доказами, а відтак не підлягають відшкодуванню Відповідачем.

Що стосується заявлених Позивачем до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 123 до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із визначеними частиною 4 вказаної статті критеріями.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять заперечень Відповідача (в тому числи і у відзиві) щодо заявлених Позивачем до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд вказує, що з аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру та/або погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

За сукупністю зазначеного, дослідивши надані Позивачем докази на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що заявлені Позивачем витрати в розмірі 20 000 грн є обґрунтованим, розумними, співмірним зі складністю справи, обсягом виконаної адвокатом роботи, а також є такими, що фактично понесені стороною, а відтак підлягають відшкодуванню пропорційно задоволеним вимогам.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

З огляду на встановлені судом обставини на підставі наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено умови Договору в частині здійснення оплати за надані Позивачем послуги перевезення, що відповідно свідчить про правомірність заявлених вимог (в цій частині), а відтак і підстав для часткового задоволення позову.

Витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи - підприємця Креховецького Олега Богдановича - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Євротрейд» (вул. Саксаганського, буд. 5, к. 5, м. Київ, 01033; ідентифікаційний код 14325912) на користь Фізичної особи - підприємця Креховецького Олега Богдановича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) заборгованість - 190 156 (сто дев`яносто тисяч сто п`ятдесят шість) грн 72 коп, судовий збір - 2 852 (дві тисячі вісімсот п`ятдесят дві) грн 35 коп та витрати на професійну правничу допомогу - 18 245 (вісімнадцять тисяч двісті сорок п`ять) грн 61 коп.

3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

4. В задоволенні відшкодування Позивачу іншої частини витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 29.11.2023

Суддя Антон ПУКАС