Ухвала

від 29.11.2023 по справі 922/1616/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 922/1616/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Студенець В.І.,

розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз"

на постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий - Пуль О.А., судді - Білоусова Я.О., Крестьянінов О.О.)

від 11.10.2023

у справі за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпроект"

про стягнення коштів,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпроект"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз"

про визнання незаконним та скасування оформленого протоколом від 24.01.2022 рішення комісії з розгляду актів про порушення,

ВСТАНОВИВ:

1. У квітні 2023 року Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" "(далі - Оператор ГРМ) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпроект" (далі - Товариство), про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу у сумі 153 438,75 грн.

2. Позов обґрунтований тим, що 25.11.2021 представниками Оператора ГРМ при проведенні огляду газового лічильнику виявлено порушення підпункту 1 пункту 3 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ, а саме, ознаки пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових у позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційного ВОГ не обліковується або обліковується некоректно, за результатами чого складено акт про порушення №004089 від 25.11.2021. Нарахування здійснено в період із 07.30 год 01.11.2021 (з дати розрахункового періоду) по 13.40 год 25.11.2021 (до дати припинення газопостачання) за цінами закупівлі природною газу для оператора ГРМ, які діяли у зазначений період. Вартість донарахованих об`ємів склала 153 438,75 грн.

3. 23.05.2023 Товариство подало до господарського суду зустрічну позовну заяву, в якій просило визнати незаконним і скасувати оформлене протоколом від 24.01.2022 рішення комісії з розгляду актів про порушення, проведення донарахування споживачам природного газу за порушення вимог Кодексу ГРМ по Красноградському відділенню AT "Харківгаз" про задоволення акту про порушення №004089 від 25.11.2021 та проведення донарахування об`єму газу за період з 07.30 01.11.2021 по 13:40 22.11.2021 в обсязі 4091,70 м куб., на підставі якого сформований акт-розрахунок від 24.01.2022 необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу та його вартості у розмірі 153 438,75 грн.

4. Зустрічний позов мотивований тим, що порушень, які б стали підставою для складання акту про порушення №004089 від 25.11.2021 безпосередньо на місці перевірки не було, лічильник працював у штатному режимі, усі пломби в наявності, пошкоджень не виявлено. При цьому, встановлені похибки означають, що лічильник газу показував (рахував) більше газу, ніж фактично споживалось Товариство.

5. Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.07.2023 первісний позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства на користь оператора ГРМ вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу у сумі 153 438,75 грн, судовий збір у розмірі 2 684,00 грн. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

6. Суд першої інстанції дійшов висновку, що факт вчинення споживачем виявленого Оператором ГРМ порушення доведено, акт про порушення та прийняте рішення комісії відповідає вимогам законодавства, розрахунок обсягу та вартості необлікованого природного газу виконано позивачем за первісним позовом з дотриманням наведеної у Кодексі методики, з обранням правильних значень величин та за правильно визначений період, тому відсутні підстави для визнання протиправним та скасування оспорюваного рішення Оператора ГРМ і, водночас, наявні підстави для стягнення з Товариства суми, яку донараховано Оператором ГРМ.

7. Додатковим рішенням від 01.08.2023 у цій справі у задоволенні заяви Оператора ГРМ про ухвалення додаткового рішення відмовлено повністю.

8. 11.10.2023 Східний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення Господарського суду Харківської області від 19.07.2023 скасував, ухвалив нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовив, а зустрічний позов задовольнив. Визнав незаконним та скасував, оформлене протоколом від 24.01.2022, рішення комісії з розгляду актів про порушення, проведення донарахування споживачам природнього газу за порушення вимог Кодексу ГРМ по Красноградському відділенню АТ "Харківгаз", про задоволення акту про порушення №004089 від 25.11.2021 та проведення донарахування об`єму газу за період з 07.30 01.11.2021 по 13:40 22.11.2021 в обсязі 4 091,70 м куб., на підставі якого сформований акт-розрахунок від 24.01.2022 необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу та його вартості у розмірі 153 438,75 грн.

9. Суд апеляційної інстанції врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 02.12.2020 у справі № 906/962/18 та від 05.07.2022 у справі № 914/570/20 та дійшов висновку, що акт № 004089 від 25.11.2021 про порушення складено з порушеннями законодавства, адже пошкоджень лічильника або втручання в його роботу оператором ГРМ не встановлено, строк періодичної повірки лічильника газу не пропущено, а несправність лічильника внаслідок його невідповідності нормативним документам у сфері метрології, встановлена за результатами позачергової або експертної повірки, не є підставою для здійснення перерахунку споживачу об`єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до пункту 4 глави 4 розділу 11 Кодексу ГРМ. Визнання неправомірними акта про порушення від 25.11.2021 та складеного за результатом його розгляду рішення комісії від 24.01.2022, якими обґрунтовано зустрічний позов, виключає підстави для задоволення первісного позову Оператора ГРМ і стягнення з Товариства 153 438,75 грн вартості донарахованого об`єму природного газу, тому зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню, а у задоволенні первісних позовних вимог слід відмовити.

10. Щодо оскарження додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 01.08.2023 суд апеляційної інстанції дійшов висновку про його скасування з інших, наведених у постанові, мотивів.

11. 08.11.2023 Оператор ГРМ звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким первісний позов задовольнити повністю, а у задоволенні зустрічного позову відмовити.

12. Також скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції. В обґрунтування зазначає, що постанова набрала законної сили 11.10.2023 та була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 19.10.2023, тому на підставі частини другої статті 288 ГПК України просить поновити строк.

13. Верховний Суд вивчив доводи, викладені у зазначеному клопотанні, перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з таких мотивів.

14. Відповідно до частини першої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

15. Строк на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції від 11.10.2023 (повний текст якої складено 17.10.2023), встановлений у частині першій статті 288 ГПК України, закінчився 06.11.2023.

16. Відповідно до частини другої статті 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

17. За інформацією, отриманою з автоматизованої системи документообігу суду КП "ДСС", постанову суду апеляційної інстанції Оператору ГРМ надіслано в електронний кабінет та доставлено 17.10.2023 о 21:24, що підтверджується Довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду, сформованою Верховним Судом 23.11.2023.

18. Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

19. Абзацом 2 частини шостої цієї статті передбачено, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, таке рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

20. Таким чином, у цьому випадку датою вручення оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду є 18.10.2023, тому передбачений положенням частини другої статті 288 ГПК України двадцятиденний строк закінчився 07.11.2023, у той час як касаційну скаргу було подано 08.11.2023, тобто з пропуском цього строку.

21. Згідно із пунктом 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

22. Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

23. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

24. Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

25. Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

26. Звернення з касаційною скаргою є суб`єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.

27. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).

28. Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

29. Верховний Суд зазначає, що скаржник не обґрунтовує звернення з касаційною скаргою після спливу строку на оскарження зазначеної постанови апеляційного господарського суду та не наводить аргументів стосовно того, що саме позбавило скаржника можливості звернутися до суду в межах встановленого строку на касаційне оскарження, оскільки самі лише доводи щодо оприлюднення тексту постанови в Єдиному державному реєстрі судових рішень 19.10.2023, враховуючи отримання скаржником повного тексту постанови через систему "Електронний суд" 18.10.2023, не можуть вважатися поважними причинами пропуску строків на її оскарження, тому що зумовлені суб`єктивною поведінкою сторони.

30. Отже, розглянувши клопотання Оператора ГРМ про поновлення строку на касаційне оскарження, Суд дійшов висновку, що причини, викладені у ньому, не є поважними та об`єктивно непереборними і не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами.

31. З огляду на те, що скаржник пропустив 20-денний строк, протягом якого має право на поновлення строку, а наведені у клопотанні підстави визнані Верховним Судом неповажними, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для наведення, за наявності, інших поважних підстав пропуску встановленого процесуального строку на касаційне оскарження.

32. Частиною першою статті 300 ГПК України передбачено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

33. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

34. Таким чином правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

35. Так, відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

36. Верховний Суд зауважує, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (підпункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

37. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України).

38. Відповідно до сталої практики Верховного Суду у цьому випадку необхідно чітко вказати:

- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд неправильно застосував в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;

- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

39. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, при цьому, необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

40. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.

41. У разі, якщо касаційна скарга подається у зв`язку з порушенням норм процесуального права, то підставою касаційного оскарження є пункт 4 частини другої статті 287 цього Кодексу, і касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

42. У касаційній скарзі скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу ХІ, пункту 3 глави 5 розділу ХІ, пункту 5 глави 5 розділу ІІІ, абзацу 2 пункту 7 глави 7 розділу VІ, пункт 2 глави 9 розділу Х Кодексу ГРМ, порушення норм процесуального права статей 86, 236 ГПК України. Також зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 02.12.2020 у справі № 906/962/18 та від 05.07.2022 у справі № 914/570/20, оскільки правовідносини не є подібними зі справою, яка переглядається.

43. Водночас касаційна скарга не містить зазначення передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 ГПК України підстави (підстав) касаційного оскарження судових рішень та відповідного їх обґрунтування.

44. Крім того скаржник у касаційній скарзі із посиланням на підпункти "а", "в" частини третьої статті 287 ГПК України зазначає, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики та має виняткове значення для учасника справи, тому необхідно відкрити касаційне провадження у справі.

45. Верховний Суд відзначає, що за предметом позовів (первісного та зустрічного) ця справа не є малозначною та не відноситься до тих, у яких ціна позову не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому посилання скаржника на підставу для відкриття касаційного провадження передбачену підпунктами "а" та "в" частини третьої статті 287 ГПК України є помилковим.

46. З огляду на викладене, Верховний Суд зазначає, що скаржнику необхідно зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга та навести відповідне їх обґрунтування, згідно з вимогами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

47. Відповідно до пункту 6 частини другої статті 290 ГПК України в касаційній скарзі повинні бути зазначені вимоги особи, яка подає скаргу.

48. Аналіз положень статті 308 ГПК України дає підстави для висновку, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію не лише про те, які судові рішення оскаржуються, а й про те, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень.

49. При постановленні судового рішення суд касаційної інстанції застосовує і повноваження, передбачені статтею 308 ГПК України, і вирішує питання про розподіл судових витрат виходячи саме з прохальної частини касаційної скарги, у зв`язку з чим застосування повноважень суду безпосередньо залежить від того, які з них просить заявник касаційної скарги застосувати за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення в касаційному порядку.

50. При цьому, Верховний Суд зазначає, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні узгоджуватися з визначеними скаржником підставами касаційного оскарження судових рішень.

51. Правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги.

52. Касаційна скарга Оператора ГРМ цим вимогам не відповідає, оскільки скаржник просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким первісний позов задовольнити повністю, а у задоволенні зустрічного позову відмовити, натомість не зазначає, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати щодо рішення суду першої інстанції, яким первісний позов був задоволений повністю, а у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

53. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

54. Вирішуючи питання щодо обов`язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.

55. За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").

56. Ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

57. Частиною другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

58. Згідно з частиною шостою статті 6 Закону України "Про судовий збір" подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

59. Тобто, у разі оскарження в касаційному порядку судового рішення, ухваленого за наслідками розгляду первісного та зустрічного позовів, якщо сторона не згодна з таким рішенням у цілому, судовий збір має сплачуватися з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.

60. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 1 січня було встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн.

61. Предметом позову у цій справі є: за первісною позовною заявою -стягнення 153 438,75 грн, за зустрічною позовною заявою - визнання незаконним та скасування оформленого протоколом від 24.01.2022 рішення комісії з розгляду актів про порушення.

62. Отже, з урахуванням викладеного та беручи до уваги наявність первісного та зустрічного позовів, скаржник за подання касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір у розмірі 10 736,00 грн (200 % від 5 368,00 грн (судовий збір, який підлягав сплаті при поданні первісної та зустрічної позовної заяви)).

63. До касаційної скарги скаржник не додав документи, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, тому касаційна скарга також підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України для надання строку на усунення встановлених недоліків у частині сплати судового збору.

64. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

65. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись нормами статей 174, 234, 288, 291, пунктів 5, 6 частини другої, пункту 2 частини четвертої статті 290, частини другої статті 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2023 у справі № 922/1616/23 залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:

- навести за наявності інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2023 у справі № 916/1785/22;

- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пунктів 5, 6 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у пунктах 42-43, 46, 52 цієї ухвали;

- уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, надіслати іншим учасникам справи, надавши суду докази з урахуванням положень статті 42 ГПК України;

- надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 10 736,00 грн.

3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині наведення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження Суд відмовить у відкритті касаційного провадження у справі; у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в іншій частині, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий І. Кондратова

Судді Н. Губенко

В. Студенець