Рішення

від 27.11.2023 по справі 140/19831/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2023 року ЛуцькСправа № 140/19831/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкомунтех до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Спецкомунтех звернулося до суду із позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/002180, UA205140/2023/002271, UA205140/2023/002453; визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про визначення коду товару № КT- UA205000-0027-2023 від 15.06.2023, № КT- UA205000-0026-2023 від 16.06.2023, № КT- UA205000-0031-2023 від 21.06. 2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач придбав колісні транспортні засоби спеціального призначення сміттєвози: IVECO, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 ; марки VOLVO, номер кузова (шасі) НОМЕР_2 ; RENAULT PREMIUM, номер кузова (шасі) НОМЕР_3 , призначені виключно для механічного завантаження, перевезення та розвантаження твердих побутових відходів, які було ввезено на митну територію України. Зазначені транспортні засоби позивачем заявлено до митного оформлення згідно з УКТ ЗЕД за кодом 8705908090. Однак, під час здійснення контролю правильності класифікації товару, відповідач самостійно класифікував задекларовані товари за кодом 8704229900, як вантажні автомобілі, бувші у використанні для механічного завантаження, перевезення та розвантаження твердих побутових відходів та надіслав декларанту рішення про визначення коду товару № КT- UA205000-0027-2023 від 15.06.2023, № КT- UA205000-0026-2023 від 16.06.2023, № КT- UA205000-0031-2023 від 21.06. 2023 та видав картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №№ UA205140/2023/002180, UA205140/2023/002271, UA205140/2023/002453.

Позивач дані рішення про визначення коду товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення уважає протиправними і такими, що підлягають скасуванню, через не відповідність їх положенням Митного кодексу України, Закону України Про митний тариф України, Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою КМУ від 21 травня 2012 року № 428.

Позивач зазначає, що здійснивши самостійну класифікацію задекларованого позивачем транспортного засобу спеціального призначення, відповідач відступив від положень Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, Пояснень до Основних правил інтерпретації УКТЗЕД і вдався до маніпуляцій з технічною інформацією.

При цьому вказує, що придбані ним транспортні засоби є транспортними засобами спеціального призначення, а тому повинні класифікуватись в товарній позиції 8705, що в свою чергу також підтверджується висновком судової автотоварознавчої експертизи №344 від 28.04.2020.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечує проти позовних вимог ТОВ Спецкомунтех. В обґрунтування своєї позиції вказує, що за МД від 13.06.2023 №23UA205140046384U0, МД від 13.06.2023 №23UA205140046588U0, МД від 16.06.2023 №23UA205140047636U0 відбулося спрацювання згенерованих АСУР форм митного контролю в напрямку контролю за класифікацією товарів 107-3 Контроль правильностi класифiкацiї товарiв згідно з УКТ ЗЕД, 108-3 Витребування документів, які підтверджують коди товарів згідно з УКТ ЗЕД. Враховуючи опис, характеристики товару, спрацювання АСУР та прийняття значної кількості класифікаційних рішень щодо заявленого товару, посадовими особами митного поста направлено запити до спеціалізованого підрозділу управління адміністрування митних платежів. За результатами опрацювання запиту були прийняті рішення про визначення коду товару № КT- UA205000-0027-2023 від 15.06.2023, № КT- UA205000-0026-2023 від 16.06.2023, № КT- UA205000-0031-2023 від 21.06. 2023, відповідно до яких вищезазначений товар класифіковано за кодом 8704 22 99 00 згідно з УКТЗЕД (ставка мита 10%).

Представник відповідача вказує, що згідно пояснень до товарної позиції 8704, до неї включаються, серед іншого, машини для вивезення сміття, незалежно від того, обладнані вони навантажувальними, трамбувальними, демпфірувальними та іншими пристроями чи нi.

Виходячи з опису графи 31 митних декларацій, наданих до митного оформлення, документів, вищезазначені транспортні засоби є вантажними сміттєвозами, які виконують лише транспортні функції, тобто завантажують, перевозять та розвантажують побутові відходи. Сміттєвий прес застосовується в якості трамбувального пристрою. На даних транспортних засобах відсутні будь-які пристосування (наприклад, щітки) для виконання інших функцій, що дало б змогу класифікувати їх в товарній позиції 8705 УКТЗЕД.

Тому, враховуючи технічні характеристики, вищевказані автомобілі, які не є транспортними засобами спеціального призначення, які класифікується в товарній позиції 8705 УКТЗЕД, оскільки не виконують нетранспортні функції з прибирання доріг та призначені виключно для перевезення вантажів - побутового сміття.

Враховуючи вищевказане, представник відповідача вважає, що оскаржувані рішення митного органу про визначення коду товару та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є такими, що прийняті у повній відповідності дo приписів чинного законодавства України, а тому у задоволенні позову просить відмовити повністю .

У відповіді на відзив представник позивача підтримав свою правову позицію та просив позов задовольнити повністю (арк.спр.82-90).

Інших заяв по суті справи чи клопотань на адресу суду від учасників справи не надходило.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 20 липня 2023 року позовну заяву було залишено без руху.

Після усунення недоліків позовної заяви ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 22).

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Між ТОВ Спецкомунтех (покупець) та WestAutoTrade Sp. z о.о. (Польща) (продавець) 18.04.2023 було укладено договір купівлі-продажу №7/1-2023, згідно з яким продавець продає, а покупець купує товар 1 автомобіль спеціального призначення сміттєвоз IVECO, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 . 2012 року виготовлення, вартістю 11600 євро. Товар поставляється на умовах DAP Ягодин (Україна). Покупець здійснює оплату в євро шляхом перерахування грошей на рахунок продавця у формі 100% передплати (арк. спр. 7).

На виконання умов вказаного договору згідно з комерційним рахунком №FV0032/04/2023 від 18.04 2023 позивач сплатив узгоджену договором вартість товару та набув на нього право власності (арк. спр. 8).

З метою проведення митного оформлення уповноваженою особою товариства до Волинської митниці було подано митну декларацію типу ІМ40ДЕ №23UA205140046535U0 та подачо наступні товаросупровідні документи: договір купівлі-продажу №7/1-2023 від 18.04.2023; рахунок-фактуру (інвойс) №FV0032/04/2023 від 18.04 2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 21.05.2012; сертифікат відповідності колісного транспортного засобу №UA.005.012617-23 від 13.06.2023.

У поданій митній декларації, в графі 31 заявлено наступний опис задекларованого транспортного засобу: товар 1 «Колісний транспортний засіб спеціального призначення б/в (сміттєвоз), марка IVECO, модель ML 190EL28, календарний рік виготовлення: 2012, модельний рік виготовлення: 2012, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , тип двигуна: дизельний, робочий об`єм. 5880 смЗ, потужність: 205 кВт, категорія N3, колісна формула: 4x2, кількість місць для сидіння (включаючи водія) - 3, маса в разі максимального завантаження - 19700кг, тип ТЗ: колісний транспортний засіб спеціального призначення, призначений виключно для механічного завантаження, перевезення та розвантаження твердих побутових відходів (сміттєвоз). На автомобіль встановлено пресувальний пристрій та підйомний механізм , які є невід`ємною частиною спецтехніки. Виробник «IVECO SPA» Торговельна марка «ІVЕСО»

В графі 33 даної митної декларації зазначений транспортний засіб заявлено позивачем до митного оформлення за кодом 8705908090 згідно з УКТЗЕД (ставка ввізного мита 5%) та нараховано митні платежі в сумі 118700,71грн., в т.ч ввізне мито - 22827,06грн., ПДВ - 95873,65грн.

Волинською митницею карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/002180 (арк.спр. 14) відмовлено випуск вказаного транспортного засобу за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №23UA205140046535U0 від 13.06.2023 та прийнято рішення про визначення коду товару №KT-UA205000-0027-2023 від 15.06.2023.

Як випливає з прийнятого рішення про визначення коду товару Волинською митницею визначено, що вказаний позивачем у митній декларації типу ІМ40ДЕ типу ІМ40ДЕ №23UA205140046535U0 від 13.06 2023 колісний транспортний засіб необхідно класифіковати за кодом 8704229900, як машини для вивезення сміття, незалежно від того, обладнані вони навантажувальними, трамбувальними. демпфірувальними та іншими пристроями чи ні.

На вимогу митного органу митне оформлення ввезеного транспортного засобу для вільного обігу на території України здійснено ТзОВ «Спецкомунтех» відповідно до митної декларації типу ІМ40ДЕ №23UA205140048637U3 від 20.06.2023 та сплачено визначені митним органом митні платежі.

З матеріалів справи вбачається, що згідно договору купівлі-продажу №9/1-2023 від 27.04.2023, укладеного з фірмою Auksjonen.no AS (Норвегія), ТзОВ «Спецкомунтех» придбало автомобіль спеціального призначення VOLVO, номер кузова (шасі) НОМЕР_2 , 2016 року виготовлення, вартістю 28500 євро.

З метою митного оформлення даного транспортного ТзОВ «Спецкомунтех» 13.06.2023 подано до Волинської митниці митну декларацію типу ІМ40ДЕ №23UA205140046384U0 та подало наступні товаросупровідні документи договір купівлі-продажу №9/1-2023 від 27.04.2023, рахунок-фактуру (інвойс) №328636 від 26.04.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №SV71595201713908853-1 від 27.11.2017; сертифікат відповідності колісного транспортного засобу №UA.005.012551-23 від 12.06.2023; експертний висновок про якісні характеристики товару №7006/23 від 12.06.2023.

В графі 31 митної декларації типу ІМ40ДЕ №23UA205140046384U0 від 13.06.2023 було заявлено наступний опис задекларованого транспортного засобу товар 1 «Колісний транспортний засіб спеціального призначення б/в (сміттєвоз): марка VOLVO, модель FE280, календарний рік виготовлення 2016, модельний рік виготовлення: 2016, номер кузова (шасі) НОМЕР_2 , тип двигуна, дизельний, робочий об`єм: 7698смЗ, потужність 210 кВт, категорія N3, колісна формула: 4x2. маса в разі максимального завантаження - 19500кг, тип ТЗ. колісний транспортний засіб спеціального призначення, призначений виключно для механічного завантаження, перевезення та розвантаження твердих побутових відходів (сміттєвоз). На автомобіль встановлено пресувальний пристрій та підйомний механізм (які є невід`ємною частиною спецтехніки). Виробник: «VOLVO Track Corporation», SE. Торговельна марка: «VOLVO».

Разом з цим, в графі 33 зазначеної митної декларації вищевказаний транспортний засіб заявлено позивачем до митного оформлення за кодом 8705908090 згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита 5%) та нараховано митні платежі в сумі 291635,38грн., в т.ч. ввізне мито - 56083,73грн., ПДВ - 235551,65грн.

Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/002271 Волинською митницею відмовлено випуск вказаного транспортного засобу за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №23UA205140046384U0 від 13.06.2023 та прийнято рішення про визначення коду товару №KT-UA205000-0026-2023 від 15 06 2023.

Волинською митницею прийнято рішення, згідно з яким визначено, що вказаний позивачем у митній декларації типу ІМ40ДЕ типу ІМ40ДЕ ІМ40ДЕ №23UA205140046384U0 від 13.06.2023 колісний транспортний засіб необхідно класифіковано за кодом 8704229900, а саме: як машини для вивезення сміття, незалежно від того, обладнані вони навантажувальними, трамбувальними, демпфірувальними та іншими пристроями чи ні.

На вимогу митного органу митне оформлення ввезеного транспортного засобу для вільного обігу на території України здійснено декларантом ТзОВ «Спецкомунтех» відповідно до митної декларації типу ІМ40ДЕ №23UA205140048991U8 від 21.06.2023 та сплачено митні платежі в розмірах, визначених митним органом.

Як випливає з договору купівлі-продажу №6/1-2023 від 18.04.2023 ТзОВ «Спецкомунтех» уклало з фірмою WestAutoTrade Sp. z о.о. (Польща), на підставі якого придбало автомобіль спеціального призначення RENAULT PREMIUM, номер кузова (шасі) НОМЕР_3 , 2010 року виготовлення, вартістю 7 800 євро.

16.06.2023 ТзОВ «Спецкомунтех» подано до Волинської митниці митну декларацію типу ІМ40ДЕ №23UA205140047636U0 , з метою митного оформлення вказаного транспортного ТзОВ «Спецкомунтех» та подало наступні товаросупровідні документи, договір купівлі-продажу №6/1-2023 від 04.04.2023 (арк.спр. 60); рахунок-фактуру (інвойс) №FV0015/05/2023 від 01.05.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 від 09.01.2017; сертифікат відповідності колісного транспортного засобу №UA.005.013185-23 від 16.06.2023; копію митної декларації країни відправлення 23PL30101ОЕ0796050 від 14.06.2023.

В графі 31 митної декларації типу ІМ40ДЕ №23UA205140047636U0 від 16.06.2023 було заявлено наступний опис задекларованого транспортного засобу товар 1 «Колісний транспортний засіб спеціального призначення б/в (сміттєвоз): марка RENAULT, модель PREMIUM, календарний рік виготовлення: 2010, модельний рік виготовлення: 2010, номер кузова (шасі) НОМЕР_3 , тип двигуна: дизельний, робочий об`єм: 7146cm3, потужність: 225 кВт, категорія №3, колісна формула: 4x2, кількість місць для сидіння (включаючи водія) - 3, маса в разі максимального завантаження - 19000кг, тип ТЗ: колісний транспортний засіб спеціального призначення, призначений виключно для механічного завантаження, перевезення та розвантаження твердих побутових відходів (сміттєвоз). На автомобіль встановлено пресувальний пристрій та підйомний механізм (які є невід`ємною частиною спецтехніки). Виробник «RENAULT». FR. Торговельна марка «RENAULT».

При цьому в графі 33 даної митної декларації зазначений транспортний засіб заявлено позивачем до митного оформлення за кодом 8705908090 згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита 5%) та нараховано митні платежі в сумі 80246,14грн., в т.ч. ввізне мито - 15431,95грн., ПДВ-64814,19грн.

Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/002453 (арк.спр. 67) Волинською митницею відмовлено випуск вказаного транспортного засобу за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №23UA205140047636U0 від 16.06.2023 та прийнято рішення про визначення коду товару №KT-UA205000-0031-2023 від 21.06.2023. (арк.спр.68)

Волинською митницею у прийнятому рішенні про визначення коду товару зазначено, що вказаний позивачем у митній декларації типу ІМ40ДЕ типу ІМ40ДЕ №23UA205140047636U0 від 16.06.2023 колісний транспортний засіб необхідно класифіковати за кодом 8704229900, а саме: як машини для вивезення сміття, незалежно від того, обладнані вони навантажувальними, трамбувальними, демпфірувальними та іншими пристроями чи ні.

На вимогу митного органу митне оформлення ввезеного транспортного засобу для вільного обігу на території України здійснено декларантом ТзОВ «Спецкомунтех» відповідно до митної декларації типу ІМ40ДЕ №23UA205140050979U4 та сплачено митні платежі в розмірах, визначених митним органом.

Позивач, не погоджуючись із рішеннями Волинської митниці № КT- UA205000-0027-2023 від 15.06.2023, № КT- UA205000-0026-2023 від 16.06.2023, № КT- UA205000-0031-2023 від 21.06.2023 про визначення коду товарів та картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №№ UA205140/2023/002180, UA205140/2023/002271, UA205140/2023/002453 за захистом своїх прав звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі МК України) та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із статтею 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Статтею 68 МК України передбачено, що ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. У свою чергу, митний орган здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження органу доходів і зборів щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

Процедуру ведення УКТ ЗЕД визначено Порядком ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428 (далі - Постанова №428).

Пунктом 2, 3 Постанови №428 передбачено, що УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України Про Митний тариф України, що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів. УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі - Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура).

Митний тариф України встановлюється Законом України Про Митний тариф України від 04.06.2020 №674-IX. Статтею 1 даного закону визначено, що митний тариф України є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Основними правилами інтерпретації УКТЗЕД передбачено, що класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами: Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил: (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного; (b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

Пунктом 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД передбачено, що для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Разом з тим, згідно з пунктом 3 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД у разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару; (b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати; (c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються (пункт 4 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД).

Отже, при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, його характеристик та призначення.

На виконання положень статті 68 Митного кодексу України, Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428 Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України, наказом Державної митної служби України від 14.07.2020 №256 затверджено Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Так, відповідно щодо пояснень до товарної позиції 8704, остання має назву моторні транспортні засоби для перевезення вантажів, що використовувалися. До цієї товарної позиції включаються, зокрема: звичайні вантажні автомобілі та автофургони (відкриті, з брезентовим верхом, закриті і т.п.); автомобілі для доставляння товарів та автофургони усіх видів, автофургони для перевезення домашніх речей; вантажні автомобілі з автоматичними розвантажувальними пристроями (з перекидним кузовом і т.п.); автомобілі-цистерни (незалежно від того, обладнані вони насосами чи ні); авторефрижератори або автомобілі з ізотермічними кузовами; багатоярусні вантажні автомобілі для перевезення кислоти в суліях, балонів з бутаном і т.п.; важкі вантажні автомобілі з низькорозташованими рамами і навантажувальними похилими трапами для перевезення танків, підіймачів або екскаваторів, електричних трансформаторів і т.п.; вантажні автомобілі, спеціально призначені для перевезення свіжого бетону, крім бетономішалок товарної позиції 8705; машини для вивезення сміття, незалежно від того, обладнані вони навантажувальними, трамбувальними, демпфірувальними та іншими пристроями чи ні.

Натомість, щодо товарної позиції 8705 (моторні транспортні засоби спеціального призначення, крім призначених головним чином для перевезення людей або вантажів (наприклад, автомобілі вантажні для аварійного ремонту, автокрани, автомобілі пожежні, автобетономішалки, автомобілі прибиральні для доріг, автомобілі поливомийні, автомобілі-майстерні, радіологічні автомобілі), то до цієї товарної позиції включається ряд видів транспортних засобів, спеціально сконструйованих або пристосованих для розміщення різних пристроїв, які надають їм можливості виконувати визначені нетранспортні функції; тобто основною метою транспортного засобу цієї товарної позиції не є перевезення людей або вантажів.

До цієї товарної позиції включаються: (1) Автомобілі вантажні аварійні, що являють собою автомобільні шасі з підлогою або без неї та обладнані підіймальними пристроями, такими як неповоротні крани, козли, блоки чи лебідки, і призначені для підіймання і буксирування транспортних засобів в аварійному стані. (2) Автомобілі-насоси, обладнані насосом, як правило, з приводом від двигуна автомобіля (наприклад, пожежні автомобілі). (3) Вантажні автомобілі, обладнані драбинами або підіймальними платформами для ремонту контактних підвісних мереж, вуличного освітлення і т.п.; вантажні автомобілі з регульованою стрілою і платформою для кінознімального чи телевізійного устаткування. (4) Вантажні автомобілі, застосовувані для очищення вулиць, стічних канав, аеродромних злітно-посадочних смуг і т.п. (наприклад, автомобілі для прибирання доріг (підмітальні машини), автомобілі-розкидувачі, комбіновані підмітально-мийні машини та асенізаційні машини). (5) Снігоочисні та снігоприбиральні машини з умонтованим устаткуванням; тобто автомобілі, створювані винятково для снігоприбирання і, як правило, з турбінами, обертальними лопатками і т.п., з приводом або від двигуна автомобіля, або від окремого двигуна. В усіх випадках змінне снігоочисне або снігоприбиральне обладнання всіх типів не включається до цієї товарної позиції (товарна позиція 8430), незалежно від того, подане воно змонтованим на автомобілі чи ні. (6) Вантажні автомобілі-розкидувачі всіх видів з нагрівальним устаткуванням або без нього, з устаткуванням для розподілу гудрону або гравію, для сільськогосподарських цілей і т.п. (7) Автокрани, не призначені для перевезення вантажів, які складаються з автомобільного шасі, на якому постійно встановлена кабіна і поворотний кран. Проте вантажні автомобілі з самонавантажувальними пристроями не включаються до цієї товарної позиції (товарна позиція 8704). (8) Автобурові (тобто вантажні автомобілі, обладнані вишкою в комплекті з краном, лебідками та іншими пристроями для буріння і т.п.). (9) Вантажні автомобілі, обладнані штабелеукладачами (тобто рухомою платформою, виконаною рухомою на вертикальній основі, і яка, як правило, має привід від двигуна автомобіля). Проте до цієї товарної позиції не включаються самозавантажні автомобілі, обладнані лебідками, підіймальними пристроями і т.п., але призначені переважно для перевезення вантажів (товарна позиція 8704). (10) Автобетономішалки, що складаються з кабіни та автомобільного шасі, на якому постійно змонтована бетономішалка, пристосована як для виготовлення, так і для перевезення бетону. (11) Пересувні електрогенераторні агрегати, що складаються з вантажного автомобіля, на якому змонтований електрогенераторний агрегат, з приводом або від двигуна автомобіля, або від окремого двигуна. (12) Автомобілі радіологічні (з рентгенівськими установками) (наприклад, обладнані медичним кабінетом, затемненим приміщенням і повним набором рентгенівського устаткування). (13) Пересувні клініки (медичні або стоматологічні) з операційною, устаткуванням для анестезування та іншою хірургічною апаратурою. (14) Автомобілі-прожектори, що мають прожектор, змонтований на автомобілі, причому живлення звичайне здійснюється від генератора, який має привід від двигуна автомобіля. (15) Автофургони для позастудійного радіомовлення та телемовлення. (16) Автофургони телеграфні, радіотелеграфні чи радіотелефонні, приймальні та передавальні; радіолокаційні автоустановки. (17) Іподромні автофургони, обладнані лічильними машинами для автоматичного підрахунку виграшів на перегонах. (18) Пересувні лабораторії (наприклад, для контролю експлуатаційних характеристик сільськогосподарських машин). (19) Випробувальні вантажні автомобілі з реєструвальними приладами для визначення тягових зусиль автомобілів, які буксирують їх. (20) Пересувні хлібопекарні з повним устаткуванням (тістозамішувач, піч і т.п.); польові кухні. (21) Автомобілі-майстерні, обладнані різними верстатами та інструментом, зварювальними пристроями тощо. (22) Пересувні банки, пересувні бібліотеки і пересувні автовиставки для демонстрації товарів.

При цьому, відповідно до частини першої статті 19 Закону України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001 №2344-III транспортні засоби за своїм призначенням поділяються на: транспортні засоби загального призначення; транспортні засоби спеціалізованого призначення; транспортні засоби спеціального призначення.

Статтею 1 Закону України Про автомобільний транспорт визначено, що транспортний засіб спеціального призначення - транспортний засіб, призначений для виконання спеціальних робочих функцій (для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автобетономішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо).

Транспортний засіб загального призначення - транспортний засіб, не обладнаний спеціальним устаткуванням і призначений для перевезення пасажирів або вантажів (автобус, легковий автомобіль, вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу).

Судом встановлено, що при поданні митних декларацій, декларантом позивача в графі 33 код товару зазначено за кодом 8705908090 (арк. спр. 19, 64, 80, 96). У свою чергу, Волинська митниця прийняла оскаржувані рішення про визначення коду товару, відповідно до яких імпортовані автомобілі класифіковано за кодом 8704229900.

Однак, суд не погоджується із такою класифікацією спірних товарів митницею з наступних підстав.

Як вбачається з висновку судової автотоварознавчої експертизи №344 від 28.04.2020, складеного судовим експертом Стасюком О.В., який був обізнаний щодо кримінальної відповідальності за статтею 384 КК України за завідомо неправдивий висновок, про що надав відповідну розписку, транспортний засіб марки VOLVO; модель - FL280, 2009 року випуску, VIN-код НОМЕР_6 належить до колісних транспортних засобів спеціального призначення. Характеристики колісного транспортного засобу з технічної точки зору, відповідають товарному коду 8705908090 УКТЗЕД (арк. спр. 16-18).

Вказаний висновок експерта узгоджується також з іншими письмовими доказами у справі, в яких зазначено, що оцінювані транспортні засобами є: автомобілями спеціального призначення сміттєвозами.

Крім того, митним органом країн експорту, товар, який ввозиться на митну територію України класифіковано в товарній позиції 8704.

Доводи відповідача, що згідно з Поясненнями до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності вищевказаний транспортні засоби слід класифікувати за кодом 8704 (моторний транспортний засіб для перевезення вантажів), суд вважає безпідставними, оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджується правильність віднесення позивачем вказаних транспортних засобів згідно призначення і особливостей конструкції до колісного транспортного засобу спеціального призначення.

При цьому, суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

Таким чином, враховуючи досліджені письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що Волинська митниця оскаржуваними рішеннями про визначення коду товару № КT- UA205000-0027-2023 від 15.06.2023, № КT- UA205000-0026-2023 від 16.06.2023, № КT- UA205000-0031-2023 від 21.06. 2023 безпідставно класифікувала такі товари у товарній позиції 8704 згідно з УКТЗЕД моторні транспортні засоби для перевезення вантажів.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність рішень про визначення коду товару № КT- UA205000-0027-2023 від 15.06.2023, № КT- UA205000-0026-2023 від 16.06.2023, № КT- UA205000-0031-2023 від 21.06. 2023 та карток відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску и пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №№ UA205140/2023/002180, UA205140/2023/002271, UA205140/2023/002453, відтак оскаржувані рішення про визначення коду товару та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення слід визнати протиправними та скасувати, а позовні вимоги задовольнити.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268; рішення у справі Баришевський проти України, заява № 71660/11, пункт 95; рішення у справі Двойних проти України, заява №72277/01, пункт 80; рішення у справі Меріт проти України, заява №66561/01, пункті 88). Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому надані послуги повинні бути обґрунтованими, а доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача понесені ним судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору (16104,00 грн.), витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн. (вісім тисяч гривень) та витрат, пов`язаних із залученням перекладача в сумі 5640,00 грн. (п`ять тисяч шістсот сорок гривень)

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: договір про надання правової допомоги від 15.02.2023 №03/15-02, додаткова угода від 13 липня 2023 року №1/03/15-02 до вказаного договору, акт виконаних робіт № РА-0000066 від 25 липня 2023 року (за перекладацькі послуги), акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 26 липня 2023 року №4/03/15-02, платіжна інструкція від 25.07.2023 № 430 (арк. спр. 69 - 76).

Як вбачається із додаткової угоди від 13 липня 2023 року №4/03/15-02 до договору про надання правової допомоги від 15.02.2023 № 03/15-02 та акту здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 26 липня 2023 року №4/03/15-02 позивачу були надані наступні роботи (послуги): підготовка та подання позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішень митного органу про визначення коду товару та карток відмови. Загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг) становить 8000,00 грн.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначив, що заявлена сума на правничу допомогу є завищеною та необґрунтованою. Також посилається на те, що представником позивача не надано детального опису робіт (наданих послуг), що унеможливлює співставлення заявленого розміру із складністю справи, складністю виконаних робіт, об`єму наданих послуг та складності справи. Вказує, що із наданих позивачем документів про надання послуг перекладача, невідомо які документи потребували перекладу взагалі та чи була необхідність здійснення їх перекладу.

За загальним правилом зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Разом із тим, частина дев`ята статті 139 КАС України визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат та виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.11.2019 у справі №826/7375/18.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд враховує те, що справа про визнання протиправним та скасування рішень про визначення коду товару та карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є спором немайнового характеру незначної складності.

Тому суд, виходячи із критеріїв, визначених частиною дев`ятою статті 139 КАС України, вважає, що з огляду на зміст наданих послуг, кількість затраченого адвокатом часу, наявні підстави обмежити розмір витрат на правничу допомогу та на користь позивача необхідно стягнути витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 4000,00 грн, а решту витрат повинен понести позивач.

За приписами частин п`ятої восьмої статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2020 у справі №160/7049/19, які полягають у такому.

Склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Так, позивач на понесення витрат на послуги з перекладу надав копії акту виконаних робіт № РА-0000066 від 25.07.2023 про перекладацькі послуги свідоцтв про реєстрацію, договорів, рахунків, платіжних доручень, засвідченого позивачем та виконавцем робіт ТОВ ЛА-ВІТА, рахунку № СФ-0000065 від 25.07.2023 на суму 5640,00 грн. та платіжної інструкції № UA213204780000026009924446066 від 25.07.2023 на вказану суму (арк. спр. 73-75).

Позивачем до позовної заяви додано переклад із нотаріально засвідченим підписом перекладача Скопюк Л. П. (директора ТОВ ЛА-ВІТА) документів, які досліджувались судом при ухваленні рішення по справі у кількості вісім штук.

Враховуючи наведене, беручи до уваги кількість документів та обсяг їх текстової інформації, які перекладені на українську мову перекладачем Скопюк Л. П., з огляду на питому вагу текстової інформації у цих документах по відношенню до загальної її кількості, що потребувала перекладу та досліджувалась судом при прийнятті рішення по цій справі, суд приходить до висновку, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають відшкодуванню витрати, пов`язані із залученням перекладача в розмірі 3000,00 грн.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує також сплату позивачем судового збору пропорційно заявленим позовним вимогам відповідно до Закону України Про судовий збір у сумі 16104,00 грн згідно з платіжною інструкцією № 424 від 24.07.2023 (арк. спр. 33), який зарахований до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується відповідною випискою (арк. спр. 33).

З урахуванням наведеного, беручи до уваги повне задоволення позовних вимог, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі 23104,00 грн., з них: судовий збір 16104,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу 4000,00 грн. та витрати, пов`язані із залученням перекладача 3000 грн.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкомунтех (43005, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Карпенка-Карого, 10, ідентифікаційний код юридичної особи 41898871) до Волинської митниці (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код юридичної особи 43958385) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про визначення коду товару № КT- UA205000-0027-2023 від 15.06.2023, № КT- UA205000-0026-2023 від 16.06.2023, № КT- UA205000-0031-2023 від 21.06. 2023 та картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №№ UA205140/2023/002180, UA205140/2023/002271, UA205140/2023/002453.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкомунтех судові витрати у розмірі 23104,00 грн. (двадцять три тисячі сто чотири гривні, 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович