Постанова

від 13.03.2024 по справі 140/19831/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/19831/23 пров. № А/857/25896/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді :Кухтея Р.В.,

суддів :Носа С.П., Шевчук С.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року (ухвалене головуючою-суддею Смокович В.І. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Луцьку) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкомунтех до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в :

У липні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю Спецкомунтех (далі - ТзОВ Спецкомунтех, Товариство, позивач) звернулося в суд із адміністративним позовом до Волинської митниці, в якому просило визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації (далі - МД), митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/002180, UA205140/2023/002271, UA205140/2023/002453, визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про визначення коду товару №КT-UA205000-0027-2023 від 15.06.2023, №КT-UA205000-0026-2023 від 16.06.2023 та №КT-UA205000-0031-2023 від 21.06.2023.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 позовні вимоги були задоволені повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Волинська митниця подала апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити Товариству у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що за МД №23UA205140046384U0 від 13.06.2023, №23UA205140046588U0 від 13.06.2023, №23UA205140047636U0 від 16.06.2023 відбулося спрацювання згенерованих АСУР форм митного контролю в напрямку контролю за класифікацією товарів 107-3 Контроль правильностi класифiкацiї товарiв згідно з УКТ ЗЕД, 108-3 Витребування документів, які підтверджують коди товарів згідно з УКТ ЗЕД. Враховуючи опис, характеристики товару, спрацювання АСУР та прийняття значної кількості класифікаційних рішень щодо заявленого товару, посадовими особами митного поста направлено запити до спеціалізованого підрозділу управління адміністрування митних платежів. За результатами опрацювання запиту були прийняті спірні рішення про визначення коду товару, відповідно до яких, вищезазначений товар класифіковано за кодом 8704 22 99 00 згідно з УКТЗЕД (ставка мита 10%). Вказує, що згідно пояснень до товарної позиції 8704, до неї включаються, серед іншого, машини для вивезення сміття, незалежно від того, обладнані вони навантажувальними, трамбувальними, демпфірувальними та іншими пристроями чи нi. Виходячи з опису графи 31 МД, наданих до митного оформлення, документів, вищезазначені транспортні засоби є вантажними сміттєвозами, які виконують лише транспортні функції, тобто завантажують, перевозять та розвантажують побутові відходи. Сміттєвий прес застосовується в якості трамбувального пристрою. На даних транспортних засобах відсутні будь-які пристосування (наприклад, щітки) для виконання інших функцій, що дало б змогу класифікувати їх в товарній позиції 8705 УКТЗЕД. Скаржник вважає, що враховуючи технічні характеристики, вищевказані автомобілі, які не є транспортними засобами спеціального призначення та класифікується в товарній позиції 8705 УКТЗЕД, оскільки не виконують нетранспортні функції з прибирання доріг, призначені виключно для перевезення вантажів - побутового сміття. Крім того вказує, що представником позивача не надано детального опису робіт (наданих послуг), що унеможливлює співставлення заяв7-3 Контроль правильностi класифiкацiї товарiв згідно з УКТ ЗЕД, 108-3 Витребування документів, які підтверджують коди товарів згідно з УКТ ЗЕД. Враховуючи опис, характеристики товару, спрацювання АСУР та прийняття значної кількості класифікаційних рішень щодо заявленого товару, пос

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного

З матеріалів справи видно, що між ТзОВ Спецкомунтех (покупець) та WestAutoTrade Sp. z о.о. (Польща) (продавець) 18.04.2023 було укладено договір купівлі-продажу №7/1-2023 (далі - Договір), за умовами якого продавець продає, а покупець купує товар 1 автомобіль спеціального призначення сміттєвоз IVECO, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 . 2012 року виготовлення, вартістю 11600 євро. Товар поставляється на умовах DAP Ягодин (Україна). Покупець здійснює оплату в євро шляхом перерахування грошей на рахунок продавця у формі 100% передоплати.

На виконання умов договору згідно з комерційним рахунком №FV0032/04/2023 від 18.04.2023 позивач сплатив узгоджену договором вартість товару та набув на нього право власності.

З метою проведення митного оформлення уповноваженою особою Товариства до Волинської митниці було подано МД типу ІМ40ДЕ №23UA205140046535U0 та подачо наступні товаросупровідні документи, а саме : Договір купівлі-продажу №7/1-2023 від 18.04.2023, рахунок-фактуру (інвойс) №FV0032/04/2023 від 18.04.2023, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 21.05.2012 та сертифікат відповідності колісного транспортного засобу №UA.005.012617-23 від 13.06.2023.

У поданій МД, в графі 31 заявлено наступний опис задекларованого транспортного засобу : товар 1 Колісний транспортний засіб спеціального призначення б/в (сміттєвоз), марка IVECO, модель ML 190EL28, календарний рік виготовлення: 2012, модельний рік виготовлення: 2012, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , тип двигуна: дизельний, робочий об`єм. 5880 смЗ, потужність: 205 кВт, категорія N3, колісна формула: 4x2, кількість місць для сидіння (включаючи водія) - 3, маса в разі максимального завантаження - 19700кг, тип ТЗ: колісний транспортний засіб спеціального призначення, призначений виключно для механічного завантаження, перевезення та розвантаження твердих побутових відходів (сміттєвоз). На автомобіль встановлено пресувальний пристрій та підйомний механізм , які є невід`ємною частиною спецтехніки. Виробник IVECO SPA Торговельна марка ІVЕСО.

В графі 33 МД транспортний засіб заявлено позивачем до митного оформлення за кодом 8705908090 згідно з УКТЗЕД (ставка ввізного мита 5%) та нараховано митні платежі в сумі 118700,71 грн, в тому числі ввізне мито - 22827,06 грн та ПДВ - 95873,65 грн.

Волинською митницею карткою відмови в прийнятті МД, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/002180 відмовлено випуск вказаного транспортного засобу за МД типу ІМ40ДЕ №23UA205140046535U0 від 13.06.2023 та прийнято рішення про визначення коду товару №KT-UA205000-0027-2023 від 15.06.2023, згідно якого, вказаний позивачем у МД типу ІМ40ДЕ №23UA205140046535U0 від 13.06.2023 колісний транспортний засіб необхідно класифікувати за кодом 8704229900, як машини для вивезення сміття, незалежно від того, обладнані вони навантажувальними, трамбувальними. демпфірувальними та іншими пристроями чи ні.

На вимогу митного органу митне оформлення ввезеного транспортного засобу для вільного обігу на території України здійснено ТзОВ Спецкомунтех відповідно до МД типу ІМ40ДЕ №23UA205140048637U3 від 20.06.2023 та сплачено визначені митним органом митні платежі.

З матеріалів справи вбачається, що згідно договору купівлі-продажу №9/1-2023 від 27.04.2023, укладеного з фірмою Auksjonen.no AS (Норвегія), ТзОВ Спецкомунтех придбало автомобіль спеціального призначення VOLVO, номер кузова (шасі) НОМЕР_3 , 2016 року виготовлення, вартістю 28500 євро.

З метою митного оформлення даного транспортного Товариство 13.06.2023 подало до Волинської митниці МД типу ІМ40ДЕ №23UA205140046384U0 та наступні товаросупровідні документи, а саме : договір купівлі-продажу №9/1-2023 від 27.04.2023, рахунок-фактуру (інвойс) №328636 від 26.04.2023, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №SV71595201713908853-1 від 27.11.2017, сертифікат відповідності колісного транспортного засобу №UA.005.012551-23 від 12.06.2023 та експертний висновок про якісні характеристики товару №7006/23 від 12.06.2023.

В графі 31 МД типу ІМ40ДЕ №23UA205140046384U0 від 13.06.2023 було заявлено наступний опис задекларованого транспортного засобу товар 1 Колісний транспортний засіб спеціального призначення б/в (сміттєвоз): марка VOLVO, модель FE280, календарний рік виготовлення 2016, модельний рік виготовлення: 2016, номер кузова (шасі) НОМЕР_3 , тип двигуна, дизельний, робочий об`єм: 7698смЗ, потужність 210 кВт, категорія N3, колісна формула: 4x2. маса в разі максимального завантаження - 19500кг, тип ТЗ. колісний транспортний засіб спеціального призначення, призначений виключно для механічного завантаження, перевезення та розвантаження твердих побутових відходів (сміттєвоз). На автомобіль встановлено пресувальний пристрій та підйомний механізм (які є невід`ємною частиною спецтехніки). Виробник: VOLVO Track Corporation, SE. Торговельна марка : VOLVO.

Разом з тим, в графі 33 МД вищевказаний транспортний засіб заявлено позивачем до митного оформлення за кодом 8705908090 згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита 5%) та нараховано митні платежі в сумі 291635,38 грн, в тому числі ввізне мито - 56083,73 грн та ПДВ - 235551,65 грн.

Карткою відмови в прийнятті МД, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/002271 Волинською митницею відмовлено випуск вказаного транспортного засобу за МД типу ІМ40ДЕ №23UA205140046384U0 від 13.06.2023 та прийнято рішення про визначення коду товару №KT-UA205000-0026-2023 від 15 06 2023, згідно якого вказаний позивачем колісний транспортний засіб необхідно класифіковано за кодом 8704229900, а саме : як машини для вивезення сміття, незалежно від того, обладнані вони навантажувальними, трамбувальними, демпфірувальними та іншими пристроями чи ні.

На вимогу митного органу митне оформлення ввезеного транспортного засобу для вільного обігу на території України здійснено декларантом ТзОВ Спецкомунтех відповідно до МД типу ІМ40ДЕ №23UA205140048991U8 від 21.06.2023 та сплачено митні платежі в розмірах, визначених митним органом.

Також встановлено, що за умовами договору купівлі-продажу №6/1-2023 від 18.04.2023, ТзОВ Спецкомунтех придбало у фірми WestAutoTrade Sp. z о.о. (Польща) автомобіль спеціального призначення RENAULT PREMIUM, номер кузова (шасі) НОМЕР_4 , 2010 року виготовлення, вартістю 7 800 євро.

16.06.2023 Товариство подало до Волинської митниці МД типу ІМ40ДЕ №23UA205140047636U0 з метою митного оформлення вказаного транспортного засобу та наступні товаросупровідні документи, а саме : договір купівлі-продажу №6/1-2023 від 04.04.2023, рахунок-фактуру (інвойс) №FV0015/05/2023 від 01.05.2023, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 від 09.01.2017, сертифікат відповідності колісного транспортного засобу №UA.005.013185-23 від 16.06.2023 та копію МД країни відправлення 23PL30101ОЕ0796050 від 14.06.2023.

В графі 31 МД типу ІМ40ДЕ №23UA205140047636U0 від 16.06.2023 було заявлено наступний опис задекларованого транспортного засобу товар 1 Колісний транспортний засіб спеціального призначення б/в (сміттєвоз): марка RENAULT, модель PREMIUM, календарний рік виготовлення: 2010, модельний рік виготовлення: 2010, номер кузова (шасі) НОМЕР_4 , тип двигуна: дизельний, робочий об`єм: 7146cm3, потужність: 225 кВт, категорія №3, колісна формула: 4x2, кількість місць для сидіння (включаючи водія) - 3, маса в разі максимального завантаження - 19000кг, тип ТЗ: колісний транспортний засіб спеціального призначення, призначений виключно для механічного завантаження, перевезення та розвантаження твердих побутових відходів (сміттєвоз). На автомобіль встановлено пресувальний пристрій та підйомний механізм (які є невід`ємною частиною спецтехніки). Виробник RENAULT. FR. Торговельна марка RENAULT.

При цьому, в графі 33 МД транспортний засіб заявлено позивачем до митного оформлення за кодом 8705908090 згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита 5%) та нараховано митні платежі в сумі 80246,14 грн, в тому числі ввізне мито - 15431,95 грн та ПДВ - 64814,19 грн.

Карткою відмови в прийнятті МД, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/002453 Волинською митницею відмовлено випуск вказаного транспортного засобу за МД типу ІМ40ДЕ №23UA205140047636U0 від 16.06.2023 та прийнято рішення про визначення коду товару №KT-UA205000-0031-2023 від 21.06.2023, яким визначено, що вказаний позивачем у МД колісний транспортний засіб необхідно класифікувати за кодом 8704229900, а саме : як машини для вивезення сміття, незалежно від того, обладнані вони навантажувальними, трамбувальними, демпфірувальними та іншими пристроями чи ні.

На вимогу митного органу митне оформлення ввезеного транспортного засобу для вільного обігу на території України здійснено декларантом ТзОВ Спецкомунтех відповідно до МД типу ІМ40ДЕ №23UA205140050979U4 та сплачено митні платежі в розмірах, визначених митним органом.

Вважаючи оспорювані рішення протиправними, Товариство звернулося до адміністративного суду з вимогою їх скасування.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що Волинська митниця оспорюваними рішеннями безпідставно класифікувала такі товари у товарній позиції 8704 згідно з УКТЗЕД моторні транспортні засоби для перевезення вантажів. Суд вважав безпідставними доводи відповідача, що згідно з Поясненнями до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності вищевказаний транспортні засоби слід класифікувати за кодом 8704 (моторний транспортний засіб для перевезення вантажів), оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджується правильність віднесення позивачем вказаних транспортних засобів згідно призначення і особливостей конструкції до колісного транспортного засобу спеціального призначення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.246 Митного кодексу України (далі - МК України), метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно ч.1 ст.248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ч.1, 6 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Як передбачено статтею 67 МК України, Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Згідно ст.68 МК України, ведення УКТЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частинами 1-5 ст.69 МК України передбачено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Проаналізувавши наведені норми суд першої інстанції вірно зазначив, що класифікацію товарів за УКТЗЕД здійснює особа, яка подає МД. У свою чергу, митний орган здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження органу доходів і зборів щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

Процедуру ведення УКТЗЕД визначено Порядком ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №428 від 21.05.2012 (далі - Порядок №428), п.2, 3 якого передбачено, що УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України Про Митний тариф України №674-IX від 04.06.2020 (далі - Закон №674), що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів. УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі - Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура).

Слід зазначити, що митний тариф України встановлюється Законом №674, статтею 1 якого визначено, що митний тариф України є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Основними правилами інтерпретації УКТЗЕД передбачено, що класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами : Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил: (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного; (b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше (пункт 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД).

Разом з тим, згідно п.3, 4 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, у разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару; (b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати; (c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

Враховуючи приведені вище норми, колегія суддів зазначає, що при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, його характеристик та призначення.

Відповідно до п.3 розд.І Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №650 від 30.05.2012 (далі - Порядок №650), контроль правильності класифікації товарів - це перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.

Згідно п.1 розд.III Порядку №650, декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно УКТЗЕД при їх декларуванні відповідно до ст.69 МК України, а посадові особи митного поста здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів.

Посадові особи ПМО чи митного поста, ВМП здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками (п.2 розд.III Порядку №650).

Пунктом 4 розділу III Порядку №650 передбачено, що контроль правильності класифікації товарів здійснюється, зокрема шляхом перевірки відповідності відомостей про товар та код товару згідно УКТЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД з урахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог ст.68 МК України.

Класифікація товару здійснюється відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, приміток, додаткових приміток до груп товарів, передбачених Законом №674, Пояснень до УКТЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи.

Колегія суддів зазначає, що вказані правові вимоги чітко регулюють правила визначення коду товару. Відповідно, чіткими є ознаки діянь, які можуть кваліфікуватися як порушення таких правил. Ці ознаки не залишають місця для адміністративного розсуду при вирішенні митним органом питання, чи допустив декларант порушення правил класифікації товару. Тобто, обставини, за яких митний орган зобов`язаний самостійно визначити код товару, є чіткими та ясними.

Так, спірним у цій справі є вирішення питання про класифікацію товару між двома кодами згідно з УКТЗЕД, а саме між 8705908090 та 8704229900.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що згідно пояснень до товарної позиції 8704, остання має назву моторні транспортні засоби для перевезення вантажів, що використовувалися. До цієї товарної позиції включаються, зокрема, звичайні вантажні автомобілі та автофургони (відкриті, з брезентовим верхом, закриті і т.п.); автомобілі для доставлення товарів та автофургони усіх видів, автофургони для перевезення домашніх речей; вантажні автомобілі з автоматичними розвантажувальними пристроями (з перекидним кузовом і т.п.); автомобілі-цистерни (незалежно від того, обладнані вони насосами чи ні); авторефрижератори або автомобілі з ізотермічними кузовами; багатоярусні вантажні автомобілі для перевезення кислоти в суліях, балонів з бутаном і т.п.; важкі вантажні автомобілі з низькорозташованими рамами і навантажувальними похилими трапами для перевезення танків, підіймачів або екскаваторів, електричних трансформаторів і т.п.; вантажні автомобілі, спеціально призначені для перевезення свіжого бетону, крім бетономішалок товарної позиції 8705; машини для вивезення сміття, незалежно від того, обладнані вони навантажувальними, трамбувальними, демпфірувальними та іншими пристроями чи ні.

Натомість, щодо товарної позиції 8705 (моторні транспортні засоби спеціального призначення, крім призначених головним чином для перевезення людей або вантажів (наприклад, автомобілі вантажні для аварійного ремонту, автокрани, автомобілі пожежні, автобетономішалки, автомобілі прибиральні для доріг, автомобілі поливомийні, автомобілі-майстерні, радіологічні автомобілі), то до цієї товарної позиції включається ряд видів транспортних засобів, спеціально сконструйованих або пристосованих для розміщення різних пристроїв, які надають їм можливості виконувати визначені нетранспортні функції; тобто основною метою транспортного засобу цієї товарної позиції не є перевезення людей або вантажів.

До цієї товарної позиції включаються : (1) Автомобілі вантажні аварійні, що являють собою автомобільні шасі з підлогою або без неї та обладнані підіймальними пристроями, такими як неповоротні крани, козли, блоки чи лебідки, і призначені для підіймання і буксирування транспортних засобів в аварійному стані. (2) Автомобілі-насоси, обладнані насосом, як правило, з приводом від двигуна автомобіля (наприклад, пожежні автомобілі). (3) Вантажні автомобілі, обладнані драбинами або підіймальними платформами для ремонту контактних підвісних мереж, вуличного освітлення і т.п.; вантажні автомобілі з регульованою стрілою і платформою для кінознімального чи телевізійного устаткування. (4) Вантажні автомобілі, застосовувані для очищення вулиць, стічних канав, аеродромних злітно-посадочних смуг і т.п. (наприклад, автомобілі для прибирання доріг (підмітальні машини), автомобілі-розкидувачі, комбіновані підмітально-мийні машини та асенізаційні машини). (5) Снігоочисні та снігоприбиральні машини з умонтованим устаткуванням; тобто автомобілі, створювані винятково для снігоприбирання і, як правило, з турбінами, обертальними лопатками і т.п., з приводом або від двигуна автомобіля, або від окремого двигуна. В усіх випадках змінне снігоочисне або снігоприбиральне обладнання всіх типів не включається до цієї товарної позиції (товарна позиція 8430), незалежно від того, подане воно змонтованим на автомобілі чи ні. (6) Вантажні автомобілі-розкидувачі всіх видів з нагрівальним устаткуванням або без нього, з устаткуванням для розподілу гудрону або гравію, для сільськогосподарських цілей і т.п. (7) Автокрани, не призначені для перевезення вантажів, які складаються з автомобільного шасі, на якому постійно встановлена кабіна і поворотний кран. Проте вантажні автомобілі з самонавантажувальними пристроями не включаються до цієї товарної позиції (товарна позиція 8704). (8) Автобурові (тобто вантажні автомобілі, обладнані вишкою в комплекті з краном, лебідками та іншими пристроями для буріння і т.п.). (9) Вантажні автомобілі, обладнані штабелеуклада

При цьому, відповідно до частини першої статті 19 Закону України Про автомобільний транспорт №2344-III від 05.04.2001 (далі - Закон №2344), транспортні засоби за своїм призначенням поділяються на : транспортні засоби загального призначення; транспортні засоби спеціалізованого призначення; транспортні засоби спеціального призначення.

Статтею 1 Закону №2344 визначено, що транспортний засіб спеціального призначення - транспортний засіб, призначений для виконання спеціальних робочих функцій (для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автобетономішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо). Транспортний засіб загального призначення - транспортний засіб, не обладнаний спеціальним устаткуванням і призначений для перевезення пасажирів або вантажів (автобус, легковий автомобіль, вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу).

Суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи №344 від 28.04.2020, складеного судовим експертом Стасюком О.В., транспортний засіб марки VOLVO; модель - FL280, 2009 року випуску, VIN-код НОМЕР_6 належить до колісних транспортних засобів спеціального призначення. Характеристики колісного транспортного засобу з технічної точки зору, відповідають товарному коду 8705908090 УКТЗЕД.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що експерт був обізнаний щодо кримінальної відповідальності за статтею 384 КК України за завідомо неправдивий висновок, про що надав відповідну розписку.

Більше того, вказаний висновок експерта узгоджується також з іншими письмовими доказами у справі, в яких зазначено, що оцінювані транспортні засобами є: автомобілями спеціального призначення сміттєвозами.

Разом з тим, митним органом країн експорту, товар, який ввозиться на митну територію України класифіковано в товарній позиції 8704.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність оспорюваних рішень про визначення коду товару та карток відмови в прийнятті МД.

Щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та витрат на залучення перекладача, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ч.1, п.1 ч.3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Так, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Слід врахувати, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Колегія суддів наголошує на тому, що суд, розглядаючи заяву про розподіл судових витрат, та вирішуючи її по суті, має детально визначити чи підтверджуються вони документально (реально понесені) чи заявлених розмір відповідає визначеним нормам КАС України критеріям та чи є такі витрати співмірними зі складністю справи та здійсненими стороною діями під час розгляду спору, а не автоматично стягувати увесь заявлений стороною до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Так, у позовній заяві представник позивача просить стягнути на його користь понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн та витрати, пов`язані із залученням перекладача у розмірі 5640,00 грн.

На підтвердження понесених позивачем витрат було надано договір про надання правової допомоги №03/15-02 від 15.02.2023, додаткова угода №1/03/15-02 від 13.07.2023 до вказаного договору, акт виконаних робіт №РА-0000066 від 25.07.2023 (за перекладацькі послуги), акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) №4/03/15-02 від 26.07.2023, платіжна інструкція №430 від 25.07.2023.

Згідно додаткової угоди №4/03/15-02 від 13.07.2023 до договору про надання правової допомоги №03/15-02 від 15.02.2023 та акту здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) №4/03/15-02 від 26.07.2023 позивачу були надані наступні роботи (послуги), а саме : підготовка та подання позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішень митного органу про визначення коду товару та карток відмови. Загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг) становить 8000,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.5 ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 04.02.2020 по справі №280/1765/19.

Отже, враховуючи складність справи, обсяг та якість виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення цієї справи для осіб, які є іншими сторонами у справі, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені витрати є необґрунтованими та неспівмірними із складністю цієї справи.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що враховуючи, обставини справи, з огляду на зміст наданих послуг, кількість витраченого адвокатом часу, наявні підстави обмежити розмір витрат на правничу допомогу та на користь позивача необхідно стягнути витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 4000,00 грн, а решту витрат повинен понести позивач.

На понесення витрат на послуги з перекладу позивач надав копії акту виконаних робіт №РА-0000066 від 25.07.2023 про перекладацькі послуги свідоцтв про реєстрацію, договорів, рахунків, платіжних доручень, засвідченого позивачем та виконавцем робіт ТзОВ ЛА-ВІТА, рахунку №СФ-0000065 від 25.07.2023 на суму 5640,00 грн та платіжної інструкції №UA213204780000026009924446066 від 25.07.2023 на вказану суму.

Також додано переклад із нотаріально засвідченим підписом перекладача Скопюк Л.П. (директор ТзОВ ЛА-ВІТА) документів, які досліджувались судом при ухваленні рішення по справі у кількості вісім штук.

Як передбачено ст. 137 КАС України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

Враховуючи наведене колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають відшкодуванню витрати, пов`язані із залученням перекладача в розмірі 3000,00 грн.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обгрунтованості даного позову.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі Проніна проти України (рішення від 18.07.2006).

Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.10 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року по справі №140/19831/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос С. М. Шевчук