ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 року Справа № 160/11817/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіБоженко Н.В. за участі секретаря судового засіданняСватко Є.А. за участі: представника позивача представника відповідача представника третьої особи Кок С.А. Никитенко Є.В. Кохановської К.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/11817/20 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ратибор-Інвест» (49005, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 1А, оф. 404, код ЄДРПОУ: 34059895) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області як відокремлений підрозділ (49000, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а; код ЄДРПОУ ВП: 44118658), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Дніпровська міська рада (49038, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ: 26510514) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
25 вересня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Ратибор-Інвест» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач), в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення №0003690504 від 10.02.2020.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність податкового повідомлення-рішення відповідача від 10.02.2020 року №0003690504 (далі ППР від 10.02.2020 року). Так, спірне рішення відповідача прийнято за результатами перевірки позивача з питань повноти нарахування плати за земля. При цьому начальником Держкомзему в Дніпропетровській області всупереч положенням наказу Держкомзему від 23.07.2010 року №548 не замінено коди цільового використання землі щодо земельних ділянок позивача на коди видів цільового призначення земель. Виписка з рішення Дніпропетровської міської ради щодо віднесення в пунктах 3 та 5 Рішення №200/32 основного цільового призначення земельних ділянок до категорії «Землі житлової та громадської забудови», а також визначення кодів цільового використання землі УКЦВЗ 1.9 (житлові кооперативи) земельної ділянки (кадастровий номер 121010000:03:263:0088) та 1.13.2 (житлова забудова і комерційне використання) земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:03:263:0089) є в наявності в технічній документації зі складання державних актів на право власності цих земельних ділянок, інформація з якої повинна була бути своєчасно перенесена в автоматизовану систему державного земельного кадастру. У зв`язку з прийняттям 25.11.2016 року Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів з 01.01.2017 року земельні ділянки, в відомостях про які цільове призначення встановлено з кодом УКЦВЗ мали бути приведені у відповідність до Класифікації видів цільового призначення земель (КВЦПЗ), а саме змінено значення коду УКЦВЗ на значення коду КВЦПЗ, тому що відносно земельних ділянок позивача не відбулося ані зміни цільового призначення, ані зміни категорії спірної земельної ділянки, ані зміни виду використання земельної ділянки. Змінилися лише індекси цільового призначення земельних ділянок, що жодним чином не спричинило юридичних наслідків відсутній факт як зміни категорії землі, так і факт зміни виду використання земельної ділянки. Жодним нормативним актом не передбачено скасування, оновлення та/або обов`язок користувачів земельних ділянок щодо заміни кодів цільового використання землі, внесених до Державного земельного кадастру згідно Українського класифікатора цільового використання землі (УКЦВЗ). Перенесення (внесення) відомостей про спірні земельні ділянки до Державного земельного кадастру повинно було бути здійснено автоматично, в т.ч. мали бути перенесені відомості щодо УКЦВЗ. У витягах із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок містяться неточні відомості щодо середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель, а також помилково застосовано положення п. 2 примітки до додатку 1 Порядку №489, яким визначаються значення коефіцієнтів функціонального використання земель, де зазначено, що у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, треба застосовувати із значенням 2,0, а в подальшому 3,0. Окрім цього, помилково положення Порядку №489 застосовано до нормативних грошових оцінок земель, проведених до 01.01.2017 року. Також відповідачем безпідставно застосовані ставки податку, відмінні від затверджених Дніпровською міською радою.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/11817/20 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року судом прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі №160/11817/20, ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання. Підготовче засідання призначено на 27 жовтня 2020 року.
27 жовтня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, до якого додано докази щодо розміру судових витрат.
Про дату, час та місце судового засідання, призначеного на 27 жовтня 2020 року, учасники справи були повідомлені належним чином. До суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв`язку з чим протокольною ухвалою суду відкладено судове засідання на 17 листопада 2020 року.
17 листопада 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшла заява на виконання вимог суду щодо надання витребуваних документів, до якої додано розрахунок штрафних санкцій та зведені данні щодо задекларованих та встановленого відхилення за даними платника та за даними перевірки.
17 листопада 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшов відзив. Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі, зазначає, що розмір належного до сплати земельного податку обчислено на підставі витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, а також з використанням затверджених міською радою ставок земельного податку.
Про дату, час та місце судового засідання, призначеного на 17 листопада 2020 року, учасники справи були повідомлені належним чином. До суду від представника позивача надійшло клопотання про надання часу для ознайомлення та підготування відповіді на відзив, в зв`язку з чим протокольною ухвалою суду відкладено судове засідання на 26 листопада 2020 року.
26 листопада 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, разом з яким подано, зокрема, відповідь на відзив. Позивач зазначає, що відповідачем не наведено детальних розрахунків суми земельного податку та підстав застосування конкретних ставок податку за користування земельними ділянками, що прийняті рішеннями Дніпровської міської ради. Також вказує що надані відповідачем витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок містять непередбачену примітку про дату, станом на яку складено витяг. Також надано висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи, за змістом якого розмір земельного податку, визначеного позивачем, підтверджується документально, а розмір земельного податку згідно Акту про результати перевірки не підтверджується документально.
Про дату, час та місце судового засідання, призначеного на 26 листопада 2020 року, учасники справи були повідомлені належним чином. До суду від представника відповідача надійшло клопотання про надання часу на ознайомлення з додатковими документами та відкладення судового засідання, в зв`язку з чим протокольною ухвалою суду відкладено судове засідання на 22 грудня 2020 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №160/11817/20.
22 грудня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення. Повторно посилається на обґрунтованість висновків Акту про результати перевірки, наголошує на тому, що відсутність належних-відомостей про КВЦПЗ в Державному земельному кадастрі є результатом бездіяльності позивача і він несе тягар негативних наслідків від таких дій.
Про дату, час та місце судового засідання, призначеного на 22 грудня 2020 року, учасники справи були повідомлені належним чином.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року провадження у справі №160/11817/20 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ратибор-Інвест» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/15751/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ратибор-Інвест» до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2022 року заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про поновлення провадження в адміністративній справі №160/11817/20 - задоволено, поновлено провадження в адміністративній справі №160/11817/20, призначено підготовче судове засідання на 04 серпня 2022 року.
Про дату, час та місце судового засідання, призначеного на 04 серпня 2022 року, учасники справи були повідомлені належним чином. До суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення справи, в зв`язку з чим протокольною ухвалою суду відкладено судове засідання на 25 серпня 2022 року.
25 серпня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення. Зазначає, що відповідач не наділений повноваженнями тлумачення чинного витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а лише визначає суму орендної плати за наявними даними. отриманими від центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин. Вказує також, що у 2017-2018 роках спеціальними нормативно-правовими актами зупинено дію обмежень для органів місцевого самоврядування щодо строків прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів. Відповідно, висновки Акту про результати перевірки є обґрунтованими.
Про дату, час та місце судового засідання, призначеного на 25 серпня 2022 року, учасники справи були повідомлені належним чином. До суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення справи, в зв`язку з чим протокольною ухвалою суду відкладено судове засідання на 22 листопада 2022 року.
Про дату, час та місце судового засідання, призначеного на 22 листопада 2022 року, учасники справи були повідомлені належним чином.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року клопотання представника ТОВ «Ратибор-Інвест» про зупинення провадження по справі №160/11817/20 задоволено, провадження у справі №160/11817/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ратибор-Інвест» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення зупинено до припинення перебування директора ТОВ «Ратибор-Інвест» ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, зобов`язано позивача повідомити суд про усунення обставин, що слугували зупиненню провадження у справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ратибор-Інвест» про поновлення провадження у справі №160/11817/20 задоволено. Поновлено провадження у справі №160/11817/20 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ратибор-Інвест» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 12 вересня 2023 року.
Про дату, час та місце судового засідання, призначеного на 12 вересня 2023 року, учасники справи були повідомлені належним чином.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року заяву представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про заміну сторони у справі №160/11817/20 задоволено, замінено відповідача у справі №160/11817/20 з Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а; код ЄДРПОУ: 43145015) на Головне управління ДПС України у Дніпропетровській області як відокремлений підрозділ (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, код ЄДРПОУ ВП: 44118658).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залучення Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача у справі №160/11817/20 відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року клопотання представника Дніпровської міської ради про залучення Дніпровської міської ради в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору у справі №160/11817/20 задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Дніпровську міську раду (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ: 26510514).
Наступне судове засідання призначене на 27 вересня 2023 року.
В судове засідання, призначене на 27 вересня 2023 року, з`явились учасників справи, представником третьої особи заявлено усне клопотання про відкладення судового засідання для надання часу на ознайомлення з матеріалами справи, в зв`язку з чим протокольною ухвалою суду відкладено судове засідання на 12 жовтня 2023 року.
12 жовтня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли пояснення третьої особи. Третя особа зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими та просить відмовити у їх задоволенні.
Про дату, час та місце судового засідання, призначеного на 12 жовтня 2023 року, учасники справи були повідомлені належним чином. Від учасників справи надійшло спільне клопотання про закриття підготовчого провадження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24 жовтня 2023 року.
Про дату, час та місце судового засідання, призначеного на 24 жовтня 2023 року, учасники справи були повідомлені належним чином. В судове засідання з`явилися представники сторін та третьої особи, надали пояснення по суті справи. В судовому засіданні оголошено перерву до 14 листопада 2023 року.
27 жовтня 2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву представника позивача про долучення до матеріалів справи податкових декларацій та рішень Дніпропетровської міської ради, яка надійшла в підсистемі «Електронний Суд».
07 листопада 2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано додаткові пояснення у справі, які надійшла від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд». За змістом пояснень наводить судову практику на підтвердження доводів позовної заяви.
14 листопада 2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву позивача, яка надійшла в підсистемі «Електронний Суд», до якої додано докази на підтвердження витрат в зв`язку з проведенням судової експертизи.
Судове засідання, призначене на 14 листопада 2023 року, відкладено, в зв`язку з оголошенням сигналу «Повітряна тривога», наступне судове засідання призначено на 21 листопада 2023 року.
21 листопада 2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву представника відповідача про зменшення витрат відповідно до ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України.
В судове засідання, призначене на 21 листопада 2023 року, з`явились учасники справи, надали пояснення та виступили з промовами в судових дебатах.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, вивчивши матеріали справи та об`єктивно оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступні обставини.
Позивач є юридичною особою приватного права, код ЄДРПОУ: 34059895, дата запису про державну реєстрацію: 26.01.2006 Номер запису: 12241020000023129, КВЕД: 41.10 Організація будівництва будівель (основний).
Рішенням Дніпропетровської міської ради від 21.05.2008 року №200/32 розділено земельну ділянку по вул. Сімферопольській, 3 (кадастровий номер 1210100000:03:263:0086), яка знаходиться у власності позивача відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку від 26.12.07 ЯК №147942, номер державної реєстрації 020710400042, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, на земельні ділянки:
1 0,0558 га (кадастровий номер 1210100000:03:263:0088);
2 0,1892 га (кадастровий номер 1210100000:03:263:0089).
Змінено цільове призначення цих земельних ділянок, визначивши його:
- для земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:03:263:0088) проектування, будівництво та обслуговування житлового будинку (ІІІ черга), код цільового використання землі (УКЦВЗ) 1.9 (житлові кооперативи);
- для земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:03:263:0089) проектування, будівництво та обслуговування житлового будинку з автопаркінгом (IV черга), код цільового використання землі (УКЦВЗ) 1.13.2 (житлова забудова і комерційне використання).
Дозволено позивачу:
- будівництво ІІІ черги житлового будинку на земельній ділянці площею 0,0558 га (кадастровий номер 1210100000:03:263:0088);
- будівництво IV черги житлового будинку на земельній ділянці площею 0,1892 га (кадастровий номер 1210100000:03:263:0089), по вул. Сімферопольській, 3, що знаходяться у його власності згідно з Державним актом від 26.12.07 ЯЕ№14792.
Віднесено ці земельні ділянки за основним цільовим призначенням до категорії «Землі житлової та громадської забудови».
Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку №941493 земельна ділянка, розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 3, площею 0,0558 га на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 21.05.2008 року №200/32 належить позивачу. Цільове призначення (використання) земельної ділянки: для проектування, будівництва та обслуговування житлового будинку (ІІІ черга).
Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку №941494 земельна ділянка, розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 3, площею 0,1892 га на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 21.05.2008 року №200/32 належить позивачу. Цільове призначення (використання) земельної ділянки: для проектування будівництва та обслуговування житлового будинку з автопаркінгом (IV черга).
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.11.2019 року №НВ-1211559732019 земельна ділянка кадастровий номер 1210100000:03:263:0088 (далі Земельна ділянка №0088) має цільове призначення: 1.9, категорія земель: «Землі житлової та громадської забудови), вид використання: проектування та будівництво житлового будинку (ІІІ черга), площа земельної ділянки: 0,0558, дата державної реєстрації земельної ділянки 08.09.2016 року.
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.11.2019 року №НВ-1211559662019 земельна ділянка кадастровий номер 1210100000:03:263:0089 (далі Земельна ділянка №0089) має цільове призначення: 1.13.2., категорія земель: Землі житлової та громадської забудови, вид використання земельної ділянки: проектування та будівництво житлового будинку з автопаркінгом 5 черга, площа земельної ділянки: 0,1892 га, дата державної реєстрації земельної ділянки 08.09.2016 року.
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 19.05.2020 року №ЗВ-1213888452020 Земельна ділянка №0088 має цільове призначення: 02.03. Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, категорія земель: землі житлової та громадської забудови, вид використання земельної ділянки: проектування та будівництво житлового будинку (ІІІ черга), дата державної реєстрації земельної ділянки 08.09.2016 року.
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 19.05.2020 року №ЗВ-1213889052020 Земельна ділянка №0089 має цільове призначення: 02.10. Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури. категорія земель: землі житлової та громадської забудови, дата державної реєстрації земельної ділянки 08.09.2016 року.
Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 24.02.2017 року №30/230217/03-07 Земельна ділянка №0088 належить до категорії земель: землі житлової та громадської забудови, цільове призначення земельної ділянки (КВЦПЗ): Інформація не внесена до Державного земельного кадастру. Середня (базова) вартість земель населеного пункту, грн/кв.м: 581.21, Коефіцієнт Кф: 2,00, Нормативна грошова оцінка земельної ділянки: 3 048 887,01 грн.
Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 24.02.2017 року №29/230217/03-07 Земельна ділянка №0089 належить до категорії земель: землі житлової та громадської забудови, цільове призначення земельної ділянки (КВЦПЗ): Інформація не внесена до Державного земельного кадастру. Середня (базова) вартість земель населеного пункту, грн/кв.м: 581.21, Коефіцієнт Кф: 2,00, Нормативна грошова оцінка земельної ділянки: 10 337 803,26 грн.
Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21.12.2019 року №28-4-0.38-6556/167-19 Земельна ділянка №0088 належить до категорії земель: 200 Землі житлової та громадської забудови, цільове призначення земельної ділянки (КВЦПЗ): Інформація не внесена до Державного земельного кадастру, середня (базова) вартість земель населеного пункту: 306,35 грн/кв.м. Коефіцієнт Кф: 2,00, Нормативна грошова оцінка земельної ділянки: 4 573 323,15 грн.
Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21.12.2019 року №28-4-0.38-6557/167-19 Земельна ділянка №0089 належить до категорії земель: 200 Землі житлової та громадської забудови, цільове призначення земельної ділянки (КВЦПЗ): Інформація не внесена до Державного земельного кадастру, середня (базова) вартість земель населеного пункту: 306,35 грн/кв.м. Коефіцієнт Кф: 2,00, Нормативна грошова оцінка земельної ділянки: 15 506 679,92 грн.
Позивачем подано податкові декларації з плати за землю:
1) за 2017 рік - від 19.02.2017 року (в наявності відмітка про прийняття податковим органом 20.02.2017 року), згідно якої річна сума земельного податку за Земельну ділянку №0089 складає 3101,34 грн, за Земельну ділянку №0088 складає 914,67 грн (всього 4016,01 грн);
2) за 2018 рік від 19.02.2018 року (в наявності відмітка про прийняття податковим органом 20.02.2018 року), згідно якої річна сума земельного податку за Земельну ділянку №0089 складає 3101,34 грн, за Земельну ділянку №0088 складає 914,67 грн (всього 4016,01 грн);
2) за 2019 рік від 20.02.2019 року (в наявності відмітка про прийняття податковим органом 20.02.2019 року за вх. №18070), згідно якої річна сума земельного податку за Земельну ділянку №0089 складає 22485,57 грн, за Земельну ділянку №0088 складає 7044,76 грн (всього 29530,33 грн);
Також в матеріалах справи містяться:
- витяг про Земельну ділянку №0089 від 29.05.2019 року №2405-4057, згідно якого Коефіцієнт кф: 3.00, Нормативна грошова оцінка земельної ділянки: 15 506 679,92 грн;
- витяг про Земельну ділянку №0089 від 02.07.2019 року №0107-4357 «станом на 2017 рік», згідно якого Коефіцієнт кф: 2.00, Нормативна грошова оцінка земельної ділянки: 10 337 786,61 грн;
- витяг про Земельну ділянку №0089 від 11.09.2019 року №1009-5715 «за 2018 рік, станом на 01.07.2018 рік», згідно якого Коефіцієнт Кф:2,00, Нормативна грошова оцінка земельної ділянки: 10 337 786,61 грн;
- витяг про Земельну ділянку №0089 від 20.09.2019 року №0107-4358 «за 2018 рік, станом на 01.01.2019 рік», згідно якого Коефіцієнт кф: 3.00, Нормативна грошова оцінка земельної ділянки: 15 506 679,92 грн;
- витяг про Земельну ділянку №0088 від 29.05.2019 року №2405-4058, згідно якого Коефіцієнт кф: 3.00, Нормативна грошова оцінка земельної ділянки: 4 573 323,15 грн;
- витяг про Земельну ділянку №0088 від 01.07.2019 року №0107-4355 «станом на 2017 рік», згідно якого Коефіцієнт кф:2,00, Нормативна грошова оцінка земельної ділянки: 3 048 882,10 грн;
- витяг про Земельну ділянку №0088 від 11.09.2019 року №1009-5712 «за 2018 рік, станом на 01.07.2018 рік», згідно якого Коефіцієнт Кф:2,00, Нормативна грошова оцінка земельної ділянки: 3 048 882,10 грн;
- витяг про Земельну ділянку №0088 від 20.09.2019 року №0107-4356 «за 2018 рік, станом на 01.01.2019 рік», згідно якого Коефіцієнт Кф:3,00, Нормативна грошова оцінка земельної ділянки: 4 573 323,15 грн.
В тому числі, в матеріалах справи містяться рішення Дніпропетровської міської ради:
1) «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська» від 15.07.2015 року №4/65;
2) «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 №5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста» від 13.07.2016 року №7/11;
3) «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста» від 06.12.2017 року №13/27;
4) «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 №5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста» від 15.02.2017 року №12/18;
5) «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 №13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста» від 21.02.2018 року №8/30.
14 січня 2020 року відповідачем складено Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) за земельні ділянки, що перебувають в користуванні позивача на підставі державного акту від 11.07.2008 року №ЯД941493 площею 0,0558 га (кадастровий номер 1210100000:03:263:0088) та державного акту від 11.07.2008 року №ЯД941494 загальною площею 0,1892 га (кадастровий номер 1210100000:03:263:0089) за період з 01.01.2017 року по 31.10.2019 року №1225/04-36-05-04/34059895 (далі Акт про результати перевірки).
Відповідно до висновку Акту про результати документальної перевірки встановлено порушення п.п.16.1.4. п. 16.1. ст. 16, пп. 271.1.1. п. 271.1. ст. 271, абз. 1 п. 284.1. ст. 284, п. 286.1., п. 286.2. ст. 286, п. 289.1. ст. 289 Податкового кодексу України, внаслідок чого було встановлено заниження суми земельного податку за земельні ділянки площею 0,0558 га (кадастровий номер 1210100000:03:263:0088) та площею 0,1892 га (кадастровий номер 1210100000:03:263:0089), які знаходяться на території Соборного району м. Дніпра за період з 01.01.2017 року по 31.10.2019 року на загальну суму 875 703,65 грн, у тому числі за період 01.01.2017-31.12.2017рр 104 336,36 грн, за період 01.01.2018-31.12.2018 рр. 389847,19 грн та за період 01.01.2019-31.10.2019 рр. 381 520,10 грн.
Відповідачем на підставі Акту про результати перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 10.02.2020 року №0003690504 (далі ППР від 10.02.2020 року), згідно якого встановлено порушення п.п.16.1.4. п. 16.1. ст. 16, пп. 271.1.1. п. 271.1. ст. 271, абз. 1 п. 284.1. ст. 284, п. 286.1., п. 286.2. ст. 286, п. 289.1. ст. 289 Податкового кодексу України та застосовано штрафні (фінансові) санкції, у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Земельний податок з юридичних осіб 18010500) на один мільйон дев`яносто чотири тисячі шістсот двадцять дев`ять гривень 56 копійок, я яких за податковим зобов`язанням збільшення 875 703,65 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 218 925,91 грн. До ППР від 10.02.2020 року надано розрахунок штрафних санкцій.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 10.02.2020 року протиправним позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Пунктом 14.1.73 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності: на праві постійного користування; на умовах оренди.
Згідно пп. 14.1.147 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до п. 269.1. ст. 269 Податкового кодексу України платниками плати за землю є платники земельного податку: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Положенням п. 271.1. ст. 271 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Пунктом 284.1. ст. 284 Податкового кодексу України встановлено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Згідно п. 285.1. ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Відповідно до п.п. 286.1., 286.2. ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі
Пунктом 287.1. ст. 287 Податкового кодексу України встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Згідно п. 289.1. ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 року №1378-IV дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель
В цій справі сторонами не заперечувався як такий обов`язок позивача сплачувати плату за землю, розбіжність позицій сторін стосується належного розміру такої плати.
Передусім суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 11.07.2023 року у справі №813/2901/18.
Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 19.01.2023 року у справі №520/6006/21.
У спорах правомірності рішень чи діянь тягар доказування покладається саме на суб`єкта владних повноважень, а не на позивача.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 21.04.2023 року у справі №809/1879/16, 29.03.2023 року у справі №620/19132/21.
На сьогодні у праві існують три основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt) та у справах, де суб`єкт владних повноважень доводить правомірність своїх рішень, що передбачають втручання у власність або діяльність суб`єкта приватного права (зокрема, притягнення його до відповідальності), подані таким суб`єктом владних повноважень докази, за загальним правилом, повинні відповідати критерію «поза розумним сумнівом».
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 19.01.2023 року у справі №520/6006/21.
Відповідно, в цій справі на відповідача покладено тягар доказування правомірності свого рішення, при цьому застосовується стандарт доказування «поза розумним сумнівом».
Спірне податкове-повідомлення рішення обґрунтоване відповідачем базуючись на двох вихідних твердженнях: належному розмірі нормативної грошової оцінки (яку відповідач підтверджує витягами з із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 2019 року станом на відповідні дати в минулому), а також на належному розмірі ставки податку (згідно позиції відповідача, позивачем обиралася неналежна ставка земельного податку).
Щодо визначення нормативної грошової оцінки станом на дату в минулому.
Відповідачем 22 грудня 2020 року надано до суду додаткові пояснення, до яких долучено «детальний розрахунок ППР №0003690504 від 10.02.2020 року на виконання вимог ухвали суду від 30.09.2020 року». В цьому документі відповідач зазначає, що його обчислення проведені на підставі:
щодо 2017 року:
витягу від 01.07.2019 року №0107-4355 станом на 2017 рік (т. 1, а.с. 117);
витягу від 02.07.2019 року №0107-4357 станом на 2017 рік (т. 1, а. с. 119).
щодо 2018 року:
витягу від 11.09.2019 року №0109-5713 (за змістом мається на увазі №1009-5712 станом на 01.07.2018 року (т. 1, а.с. 122);
витягу від 11.09.2019 року №1009-5715 станом на 01.07.2018 року (т. 1, а.с. 123);
витягу від 20.09.2019 року №0107-4356 станом на 2018 рік (т. 1, а.с. 118);
витягу від 20.09.2019 року №0107-4358 станом на 2018 рік (т. 1, а.с. 120);
щодо 2019 року:
витягу від 29.05.2019 року №2405-4058 станом на 2019 рік (т. 1, а.с. 121);
витягу від 29.05.2019 року №2405-4057 станом на 2019 рік (т. 1, а.с. 116).
Таким чином, спірне податкове повідомлення рішення принаймні щодо 2017 року та 2018 року, а також до 28.05.2019 року включно сформовано виходячи з витягів з технічної документації від 2019 року (витяги від 29.05.2019 року). Оцінюючи правомірність такого правозастосування суд зазначає наступне.
Зміст витягу не може змінювати дійсну нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а правомірність його формування може бути перевірена, зокрема у судовому порядку.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 10.08.2023 року у справі №160/1998/19, від 18.05.2023 року у справі №160/2003/20.
Витяг з технічної документації про грошову оцінку землі, сам по собі не являється рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, не змінює фактичне значення коефіцієнтів, що застосовані під час здійснення нормативної грошової оцінки землі, так само як і самого значення нормативної грошової оцінки землі, а лише носить інформаційний характер. При цьому, саме рішення відповідної сільської, селищної чи міської ради затверджує технічну документацію щодо відповідної нормативної грошової оцінки землі.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 12.11.2018 року у справі № 814/789/17.
Таким чином витяг з технічної документації про грошову оцінку земельної ділянки фактично є документом інформаційного характеру, що закріплює в собі дані ДЗК про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки.
Витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі «реального часу», у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду від 21.06.2020 року у справі № 160/3248/20, від 13.01.2022 року у справі № 160/11750/19, від 08.04.2021 року у справі №160/10137/19, від 20.01.2021 року у справі № 160/2185/20.
Отже, відповідач діяв необґрунтовано, формувавши витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на періоди часу, що вже минули, оскільки такого правозастосування законодавством не передбачено, а відповідний підхід позбавляє платника податку правової визначеності під час обчислення розміру плати за землю.
Тотожний правовий висновок викладено в постанові Касаційного адміністративного суду від 11.07.2023 року у справі № 160/1790/20.
Вказаний правовий висновок є самостійною підставою для скасування спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки грошове зобов`язання, яке визначено таким правовим актом, обчислено виходячи на підставі неналежного джерела інформації.
Щодо застосованої ставки податку.
В наданому відповідачем детальному розрахунку податкового повідомлення-рішення від 10.02.2020 року за змістом міститься висновок про неналежність обраної позивачем ставки податку.
Відповідач в своїх розрахунках використовує наступні ставки податку:
2017 рік 1% (позивачем застосовано 1%);
2018 рік 3 та 2,3% (позивачем застосовано 0,03);
2019 рік 3 та 2,3% (позивачем застосовано 0,03);
Позивач у відповіді на відзив акцентував увагу на тому, що відповідач, обґрунтовуючи обрані ним ставки податку, посилається в цілому на додаток №2 кожного з рішень міської ради, яким затверджувалися відповідні ставки плати за землю, на противагу чого вказував конкретно який код цільового використання/код цільового призначення обрано самим позивачем та яким підпунктом пункту такого додатку №2 передбачена відповідна ставка.
Згідно пояснень відповідача від 25.08.2022 року відповідач уточнив, що ним обрано наступні ставки:
1) на підставі рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 року №8/30 (зі змінами згідно рішення від 21.02.2018 року №13/27) землі громадської забудови 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури 1% для періоду з 01.01.2018 року по 28.02.2018 року, 3% - з 01.03.2018 року по 31.12.2018 року.
При цьому відповідачем не вказано в зв`язку з чим наявна розбіжність цих його пояснень та детального розрахунку, наданого 22.12.2020 року, згідно якого за період з 01.01.2018 року по 28.02.2018 року застосовано ставку 3%. Щодо інших періодів, за які винесено податкове повідомлення-рішення, пояснень не надано.
Суд зазначає, що відповідачем в ході судового розгляду змістовно не обґрунтовано конкретний алгоритм визначення розміру грошового зобов`язання позивача, відповідні доводи є уривчастими та суперечливими, при цьому не охоплюють весь досліджуваний період діяльності позивача. При цьому в Акті про результати перевірки відповідач також посилається лише на «Додаток 2» (щодо більшої частини тривалості періоду перевірки) і лише щодо рішення Дніпровської міської ради від 21.02.2018 року №8/30 уточнює, що обрана ставка 2,3% застосовано до земельної ділянки з цільовим призначенням 02.03 «Для будівництва та обслуговування багатоквартирного будинку», щодо інших спірних періодів та рішень міської ради відповідне уточнення відсутнє.
Вказане є суттєвим порушенням вимоги обґрунтованості індивідуально-правового акту та є самостійною підставою для його скасування.
Іншим аспектом цієї частини справи є визначення належних ставок земельного податку. При цьому відповідні ставки залежать від призначення земельної ділянки, що за обставин цієї справи є окремим спірним аспектом справи, а тому підлягає первинному визначенню.
Листом Держкомзему України від 24 квітня 1998 року №14-1-7/1205 затверджено Український класифікатор форм власності на землю (далі УКЦВЗ).
Обидві земельні ділянки позивачу відведено рішенням Дніпропетровської міської ради від 21.05.2008 року №200/32, згідно якого:
1) Земельна ділянка №0088 має УКЦВЗ 1.9. (житлові кооперативи);
2) Земельна ділянка №0089 має УКЦВЗ 1.13.2. (житлова забудова і комерційне використання).
За основним цільовим призначенням в т.ч. вказані земельні ділянки віднесено до категорії «Землі житлової та громадської забудови».
Так, Класифікація видів цільового призначення земель затверджена Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року №548, набрав чинності 15.02.2011 року (Наказ №548).
Таким чином, за обставин цієї справи належать дослідити та встановити порядок зміни класифікації цільового призначення земельної ділянки в зв`язку з реформою державної системи класифікації земельних ділянок, в т.ч. визначити який саме суб`єкт правовідносин є відповідальним за зміну такої класифікації конкретної земельної ділянки в результати зміни державної системи класифікації.
Пунктом 2 Наказу №548 наказано голові Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, начальникам головних управлінь Держкомзему в областях, містах Києві та Севастополі, керівникам підприємств, що належать до сфери управління Держкомзему забезпечити використання Класифікації видів цільового призначення земель при веденні державного земельного кадастру та державного реєстру земель, функціонуванні автоматизованої системи державного земельного кадастру.
Таким чином, ведення державного земельного кадастру та державного реєстру земель мало здійснюватися виходячи саме з КВЦПЗ (а не УКЦВЗ).
Закон України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 року №3613-VI (далі Закон №3613-VI) набрав чинності 01.01.2013 року, за ст. 2 цього закону Державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при: регулюванні земельних відносин; правлінні земельними ресурсами; організації раціонального використання та охорони земель; здійсненні землеустрою; проведенні оцінки землі; формуванні та веденні містобудівного кадастру, кадастрів, інших природних ресурсів; справлянні плати за землю.
Відповідна редакція ст. 202 Земельного кодексу України передбачала, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель.
До державного земельного кадастру згідно наказу Держкомзему від 02.07.2003 року №174 вівся Державний реєстр земель, що було врегульовано Тимчасовим ведення державного реєстру земель (далі Порядок №174).
Державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.
Отже, на момент відведення позивачу обох земельних ділянок (2008 рік) вівся Державний реєстр земель.
Також діяла Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затверджена наказом Держкомзему від 04.05.1999 року №43 (далі Інструкція №43).
За п. 1.13. Інструкції №43 складання державного акта на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою при передачі земельної ділянки, що була раніше надана громадянам, підприємствам, установам, організаціям і об`єднанням громадян всіх видів, у постійне користування або при переоформленні правоустановних документів на ці земельні ділянки, проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою відповідною технічною документацією.
Відповідно до п. 1.21. Інструкції №43 реєстрація землеволодінь та землекористувань - це складова частина автоматизованої системи державного земельного кадастру, яка складається з комп`ютерної бази даних, що містить відомості про складання та видачу державних актів на право власності на земельну ділянку та право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, порядок, функціонування і ведення якої встановлює Держкомзем України.
Так, згідно з п. 3.2. Інструкції №43 державна реєстрація державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі здійснюється структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України.
Позивачу державні акти видані 11.07.2008 року.
Станом на цю дату діяло Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.1993 року №15 (далі Порядок №15).
Відповідно до п. 1-2 Порядку №15 Державний земельний кадастр призначений для забезпечення Рад народних депутатів, заінтересованих підприємств, установ, організацій і громадян вірогідними і необхідними відомостями про природний, господарський стан та правовий режим земель з метою організації раціонального використання та охорони земель, регулювання земельних відносин, землеустрою, обґрунтування розмірів плати за землю.
Так, Державний земельний кадастр включає дані реєстрації права власності, права користування землею та договорів на оренду землі, обліку кількості та якості земель, бонітування ґрунтів, зонування територій населених пунктів, економічної та грошової оцінки земель
Згідно п. 4, 5 Порядку №15 державний земельний кадастр ведеться Держкомземом, Комітетом по земельних ресурсах і земельній реформі Республіки Крим, управліннями земельних ресурсів обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, відділами земельних ресурсів районних державних адміністрацій, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів.
Держкомзем забезпечує постійне вивчення потреби в земельно-кадастровій інформації.
Ведення державного земельного кадастру забезпечується проведенням топографо-геодезичних, картографічних робіт, ґрунтових, геоботанічних, радіологічних, лісотипологічних, містобудівних та інших обстежень і розвідувань, реєстрацією права власності на землю, права користування землею і договорів на оренду землі, обліком кількості та якості земель, бонітуванням ґрунтів, зонуванням територій населених пунктів та економічною оцінкою земель. Оперативність і точність даних земельного кадастру забезпечується використанням аерокосмічних зйомок та застосуванням методів дистанційного зондування земної поверхні.
При цьому п. 2 самої постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.1993 року №15 визначено, що Державному комітету по земельних ресурсах розпочати з 1993 року поетапний перехід на автоматизоване ведення державного земельного кадастру на базі широкого використання комп`ютерної техніки.
Виходячи з вищевикладеного суд погоджується з доводами позивача про те, що інформація згідно рішення Дніпропетровської міської ради №200/32 мала міститися в державному земельному кадастрі, також мали бути зареєстровані і державні акти про право власності позивача.
Таким чином, органам державної влади були відомі УКЦВЗ обох земельних ділянок позивача.
Закон №3613-VI у п. 4 розділу VII «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» передбачив, що у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.
Таким чином, відомості про обидві земельні ділянки позивача мали бути перенесені до Державного земельного кадастру в автоматичному режимі, безкоштовно та без окремої заяви позивача про це.
Аналогічний правовий висновок Верховного Суду міститься у постанові від 31.05.2022 року у справі №810/3945/17.
При цьому виходячи зі змісту п. 2 Наказу №548 та вищевикладених висновків суду в державних реєстрах разом з 15.02.2011 року мала використовуватися КВЦПЗ. Таким чином, в Державний земельний кадастр щодо земельних ділянок позивача мала б бути перенесена інформація згідно КВЦПЗ, оновлена уповноваженим суб`єктом владних повноважень, що за обставин цієї справи здійснено не було. При цьому позивач не може зазнавати негативних наслідків від неналежного виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що еквівалентом УКЦВЗ 1.9. (Земельна ділянка №0088) є КЦВПЗ 02.03, при цьому саме таким чином було змінено цільове призначення цієї земельної ділянки в подальшому, що підтверджує правильність заміни саме такого змісту. В свою чергу Земельна ділянка №0089 з УКЦВЗ 1.13.2. аналогічним чином змінила цільове призначення на КВЦПЗ 02.10.
При цьому КВЦПЗ 2.3. та 2.10 віднесено до секції В Землі житлової забудови розділу ІІ КВЦПЗ.
Згідно пп. 14.1.78 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України землі житлової та громадської забудови - земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.
Відповідно, обидві земельні ділянки позивача мали бути оподатковані за ставкою, визначеною місцевою радою для земель житлового фонду, що і було здійснено позивачем. В свою чергу відповідач щодо більшої частини спірних періодів конкретно не вказав згідно якого пункту відповідних додатків до рішень місцевої ради мала бути застосована ставка земельного податку, використана відповідачем в його обчисленнях.
Також відповідачем не обґрунтовано застосування ставок як для земельних ділянок з призначенням «для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури», оскільки обидві земельні ділянки позивача призначені саме для житлового будівництва.
Суд також погоджується з доводом позивача про те, що законодавством не покладалося на власників земельних ділянок особисто вживати заходів для зміни УКЦВЗ земельної ділянки на КВЦПЗ. При цьому визначення цільового призначення земельної ділянки є компетенцією відповідної місцевої ради та вимагає ухвалення окремого рішення про таку зміну, чого стосовно земельної ділянки позивача не здійснювалося.
Враховуючи вищевикладене, суд констатує протиправність застосування відповідачем обраних ставок земельного податку як в аспекті необґрунтованості їх використання, так і в аспекті правильності використаних ставок позивачем (відповідно, неналежності використаних відповідачем ставок). Вказане є окремою та самодостатньою підставою для визнання спірного податкового повідомлення-рішення відповідача протиправним.
Щодо коефіцієнту при нормативно-грошовій оцінці.
Окремим аспектом використаних відповідачем витягів про нормативно-грошову оцінку є визначений в них коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, які було застосовано при визначення нормативно-грошової оцінки.
Згідно п. 3 розділу 2 Порядку №489 нормативна грошова оцінка визначається з урахуванням коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф). Відповідно, обрання неналежного Кф зумовлює неправильне обчислення розміру нормативно-грошової оцінки.
Позивач зазначав, що для Земельної ділянки №0088 належним є Кф 1, для Земельної ділянки № НОМЕР_1 1,5. Коефіцієнти, використані відповідачем на підставі відповідних витягів з технічної документації є більшими 2 та 3 в залежності від дати, станом на яку сформовано витяг.
Згідно Додатку №1 до Порядку №489 для ділянки з КВЦПЗ 02.03. коефіцієнт 1,0, для ділянки з КВЦПЗ 02.10 1.5.
Відповідач в свою чергу виходив зі змісту примітки до Додатку №1 до Порядку №489, яка у спірний період передбачала Кф 2, а в подальшому 3 для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру.
Водночас, таке правозастосування суперечить попереднім висновкам суду про розподіл обов`язків учасників земельних відносин в частині перенесення відомостей з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру, а саме: таке перенесення мало бути здійснено уповноваженим суб`єктом владних повноважень автоматично та безоплатно, без участі власників земельної ділянки. Суд зауважує, що висновок про належність використаних позивачем коефіцієнтів з необхідністю зумовлює висновок про неналежність коефіцієнтів, використаних відповідачем.
Як наслідок, відповідач безпідставно застосував збільшені коефіцієнти для відсутніх не з вини позивача в Державному земельному кадастрі земельних ділянок, що зумовило хибність наступних обчислень належного розміру грошового зобов`язання, яке визначалося виходячи з неправильно визначеного розміру нормативної грошової оцінки. Відповідно, зазначене є окремою та самодостатньою підставою для визнання спірного податкового повідомлення-рішення відповідача протиправним.
Судом також досліджено акти місцевої ради, якими затверджено ставки відповідних податків та констатується належність застосованих позивачем ставок.
Щодо висновку судової експертизи.
Позивачем під час підготовчого судового розгляду справи надано висновок експерта.
Згідно висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи по цивільній заяві від 16.11.2020 року №38-20 земельний податок за Земельну ділянку №0088 та Земельну ділянку №0089 за період з 01.01.2017 року по 31.10.2019 року підтверджується документально та нормативно у сумі 53 647,07 грн, у т.ч. за звітними податковими періодами: 2017 рік 2 783,33 грн, 2018 рік 19 706,96 грн, 10 міс 2019 року 31 156,78 грн. В свою чергу встановлені Актом про результати перевірки порушення на загальну суму 875 703,65 грн. документально та нормативно не підтверджуються. У висновку експерта міститься відмітка про попередження експерта про кримінальну відповідальність згідно ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за надання неправдивого висновку та відмову від надання висновку.
Згідно п. 7.28. постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 року №905/1680/20 земельним законодавством та Податковим кодексом України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 - 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.
Згідно ч. 1-8 ст. 101 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.
Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.
У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.
У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.
Якщо під час підготовки висновку експерт встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.
Суд констатує відповідність висновку експерта від 16.11.2020 року №38-20 вищевказаним положенням законодавства, в якому також міститься посилання на номер судової справи та складено відповідно до ч.3 ст. 101 Кодексу адміністративного судочинства України на замовлення учасника справи та приймає подану експертизу як доказ.
За змістом вказаний висновок експерта підтверджує висновки суду, наведені раніше, та є окремим доказом обґрунтованості таких висновків, передусім щодо неналежності визначеного відповідачем розміру нормативної грошової оцінки, а також ставок земельного податку.
Суд зазначає, що в іншій частині висновки експерта (доводи про заниження та завищення грошового зобов`язання) значення для обставин цієї справи не мають, оскільки предметом спору є правомірність податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, вищевикладені дефекти процедури визначення відповідачем грошового зобов`язання як кожен окремо, а тим більше усі в сукупності зумовлюють висновок про протиправність податкового повідомлення-рішення відповідача, що є предметом оскарження, так оскільки відповідачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами правомірність прийняття та відповідність рішення ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України податкове повідомлення-рішення №0003690504 від 10.02.2020 підлягає скасуванню повністю, а позовні вимоги задоволенню.
Щодо судових витрат.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 16419,50 грн, що підтверджується квитанцією від 24.09.2023 року.
Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір за подання позову підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Окрім цього, згідно п. 3 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
В ході судового розгляду на замовлення позивача з питань, що стосуються предмету доказування в цій справі, проведено судово-економічну експертизу, за результатом якої складно висновок експерта від 16.11.2020 року №38-20.
Згідно ч. 5 ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
01 жовтня 2020 року позивачем як замовником та Експертно-консалтинговою фірмою «ЛЛМ» як виконавцем укладено Договір про надання послуг (проведення судово-економічної експертизи) №38-20 (далі Договір), згідно п. 1.1. якої предметом договору є відношення сторін, пов`язані з наданням послуг у вигляді проведення судово-економічної експертизи. За п. 1.2. Договору робота по цьому договору виконується відповідно до листа (заяви) з дотриманням вимог чинного законодавства.
Згідно п. 2.2. Договору загальна ціна договору складає 39225,60 грн. Відповідно до п. 3.1. Договору факт виконання робіт (послуг) по данному договору оформлюється Актом здачі-приймання висновку судового експерта в 2-х примірниках.
Приватним підприємством «Експертно-консалтингова фірма «ЛЛМ» виставлено позивачу рахунок на суму 39225,60 грн.
Платіжним дорученням від 21.10.2020 року №17 позивачем сплачено Приватному підприємству «Експертно-консалтингова фірма «ЛЛМ» 19225,60 грн, а платіжним дорученням від 13.10.2020 року №15 20000,00 грн.
Отже, загальний розмір витрат на проведення судової експертизи складає 39225,60 грн.
Відповідно до ч. 6-7 ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).
У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи, що ціною позову в цій справі є сума в 1 094 629,56 грн., суд вважає співмірним розмір витрат на оплату експерта (39225,60 грн). Відповідно, такі витрати підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 137, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ратибор-Інвест» (49005, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 1А, оф. 404, код ЄДРПОУ: 34059895) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області як відокремлений підрозділ (49000, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а; код ЄДРПОУ ВП: 44118658), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Дніпровська міська рада (49038, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ: 26510514) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 10 лютого 2020 року №0003690504.
Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області як відокремлений підрозділ (49000, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а; код ЄДРПОУ: 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ратибор-Інвест» (49005, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 1А, оф. 404, код ЄДРПОУ: 34059895) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 16419,50 гривень (шістнадцять тисяч чотириста дев`ятнадцять гривень 50 копійок).
Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області як відокремлений підрозділ (49000, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а; код ЄДРПОУ: 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ратибор-Інвест» (49005, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 1А, оф. 404, код ЄДРПОУ: 34059895) судові витрати, пов`язані з проведенням експертизи, у розмірі 39225,60 гривень (тридцять дев`ять тисяч двісті двадцять п`ять гривень 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 29 листопада 2023 року.
Суддя Н.В. Боженко
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.11.2023 |
Оприлюднено | 01.12.2023 |
Номер документу | 115274721 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них плати за землю |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Боженко Наталія Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Боженко Наталія Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні