Рішення

від 29.11.2023 по справі 240/13340/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 року м. Житомир

справа № 240/13340/23

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГП Євротех" до Харківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГП Євротех" звернулося до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000134/2 від 27.03.2023.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що товариство придбало шини гумові, для легкових автомобілів.

З метою митного оформлення декларантом до митного органу були подані всі документи, необхідні для здійснення митного оформлення ввезеного на ім"я товариства шин автомобільних. На підставі вказаних документів визначена позивачем за резервним методом митна вартість шин, які ввозились в Україну, була заявлена в декларації в сумі розміром 30142,75 доларів США.

Відповідач не погодився із заявленою декларантом митною вартістю та 27.03.2023 службовою особою митниці прийнято рішення №UA807000/2023/000134/2 про коригування митної вартості товарів. В результаті коригування митна вартість товару збільшилась та склала 44866,75 доларів США.

Зазначає, що всі документи, передбачені законодавством, що підтверджують митну вартість товару були подані позивачем до митного органу. Посилання митного органу на розбіжності та неможливість застосування основного методу не відповідають дійсності та вказують на свідоме небажання митного органу виконувати свої функції належним чином.

Також вказує, що ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Позивач вважає рішення про коригування митної вартості протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару, включаючи інформацію щодо ціни товару, яка фактично була сплачена.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач - Харківська митниця надіслала до суду відзив на позовну заяву від 23.06.2023 (за вх.№43726/23), у якому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що контроль правильності визначення митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за ЕМД №UА807200/2023/002982, здійснювався посадовими особами митниці відповідно до вимог статті 54 МКУ шляхом перевірки числових значень митної вартості товарів та наявності в документах усіх відомостей, що їх підтверджують, а також статтями 336, 337, 363 МКУ в частині контролю із застосуванням системи управління ризиками.

Під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД №UА807200/2023/002982 спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів.

Також зазначає, що Верховний Суд у постанові від 15.08.2019 у справі №826/19400/15 вказав, що спрацювання ризиків АСАУР вже свідчить про наявність обґрунтованого сумніву та є підставою для витребування додаткових документів. Саме тому, логічно послідовним є твердження про те, що неподання декларантом на запит митного органу жодних додаткових документів свідчить про те, що обґрунтований сумнів митниці у правильності обрання методу визначення митної вартості та правильності її обчислення не був усунутий, що, в свою чергу, виключає можливість для митного органу визнати заявлену декларантом митну вартість.

Документи, подані для митного оформлення, містять розбіжності, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Відповідно до ухвали суду від 05.07.2023 у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з викликом сторін, відмовлено.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.

Згідно з ч.5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Судом встановлено, що між TOB «Сеат Україна» та "SHANDONG LINGLONG TYRE CO.,LTD" укладений зовнішньо-економічний контракт №0512 від 05.12.2022.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГП Євротех» та ТОВ «Сеат Україна» був укладений договір комісії №К-16-22/2022 від 16 жовтня 2022 року (далі - Договір комісії).

Відповідно до п. 1.1. Договору комісії, комісіонер (ТОВ «Сеат Україна») у порядку та на умовах визначених даним Договором, за винагороду зобов`язується укласти від свого імені та за рахунок комітента (ТОВ «ГП Євротех») договір купівлі-продажу товару з третьою особою за межами України та передати отриманий за контрактом товар комітенту.

Пунктом 1.2 Договору комісії передбачено, що товаром за даним договором є автошини. Комісіонер зобов`язується придбати товар за ціною не більше ніж, яка буде вказана в комерційних інвойсах або проформах інвойсах за одиницю.

Відповідно до договору між позивачем та TOB «АРТА 2022» від 03.06.2022 та додаткової угоди №1 до договору №03/06-8 від 04.01.2023 позивачем було сплачено за надання митно-брокерських послуг, що підтверджується рахунками та платіжними дорученнями.

Послуги, пов`язані з морським вантажним транспортом сплачено на підставі договору між позивачем та кампанією Real Logistics Sp.zo.o.Sp.k.

Послуги по перевезенню автошин сплачені за договором між позивачем та ФОП ОСОБА_1 на підставі договору №16 від 16.03.2023.

З метою здійснення митного оформлення товару декларантом 21.03.2023 подано митному органу митну декларацію №UA807200/2023/002982, у якій визначено вартість товару, що імпортується в розмірі 30142,75 доларів США.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №23UA807200002982U2 митної вартості транспортного засобу та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: пакувальний лист до інвойсу №6 від 04.01.2023; рахунок-фактура (інвойс) (Commercialinvoice) №60202300076 від 04.01.2023; автотранспортна накладна (Road consiunmentnote) б/н від 20.03.2023; супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) №22PL322080NS5S5960 від 17.03.2023; декларація про походження товару (Declaration oforigin) №60202300076 від 04.01.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) на відшкодувальній основі від 05.12.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаткова угода №1 від 04.01.2023; внутрішній договір (контракт) комісії К-16-22/2022 від 16.10.2022; договір про надання послуг митного брокера 03/06-8.

Харківською митницею в ході контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару відповідно до статті 53 Кодексу, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до змісту відзиву на позовну заяву за вх.№43726/23 відповідач вказує, що під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ВМД №23UA807200002982U2 спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, зокрема за кодами: 105-2 Товар (и) № 1: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів.

ТОВ «ГП Євротех» повідомило про відсутність додаткових документів до митного оформлення та повідомило, що вісі необхідні документи, підтверджуючі заявлену митну вартість подано разом з митною декларацією ВМД №23UA807200002982U2.

У подальшому, 27.03.2022 відповідач прийняв рішення №UA807000/2023/000134/2 про коригування митної вартості товарів, яким збільшено митну вартість ввезеного товару в сумі розміром 44866,75 доларів США. У графі 33 вказаного рішення зазначено, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки митна вартість подібних товарів оформлених в попередньому періоді митними органами є значно вищою.

Встановлено, що обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, відповідачем вказано на підставі вимог ст.ст.: 54, 55, 57, 58, 59 Митного кодексу України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також у зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять відомостей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Наявні факти митного оформлення за ідентичними та подібними товарами, містяться розбіжності: не надано прайс від виробника товару, відсутні висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, а також відсутня експортна митна декларація країни відправлення, (а наявності є документ який зазначено під кодом 9000 Т1 №22PL322080NS5S5960), в якому код товару не співпадає кодом товару МД, номер рахунку у CMR не відповідає номеру рахунку у МД а також місце завантаження зазначено Gdansk, але відповідно до МД країна відправлення Китай, відсутня будь яка інформація щодо транспортних витрат. Тобто можливо не враховано морській фрахт по доставці товару, не включено всі складові митної вартості та не вказані інші складові митної вартості та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація:

- щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані;

- відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, [звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем не митній території України:

- відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування;

5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: - на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; -витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

Джерелом інформації для даного Рішення по товару: МД №UA500500/2022/46445 від 17.12.2022 (однаковою торговою маркою LEAО, та виробником).

При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476.

Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (резервним) у відповідності до статті 64 МКУ. Розрахунок митної вартості: товару №1 складає 4,54 доларів США за кг. Вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом наведено у електронному повідомленні декларанту.

У зв"язку з прийняттям вказаного рішення, відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2023/000156, з тих підстав, що митна декларація не може бути оформлена, у зв"язку з неподанням повного пакету документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України) та іншими законами України.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості; підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної вище статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.

Приписами ст. 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою відповідно до статті VІІ ГАТТ 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 статті 55 Митного кодексу України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2 статті 57 Митного кодексу України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до п. 4 ст. 57 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п`ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Суд звертає увагу, що митниця, окрім поданих документів до митної декларації просила позивача надати додаткові підтвердження заявленої митної вартості.

Отже, митний орган мав нарікання щодо вартості заявленої партії товару, строків та порядок розрахунків. Контрактом передбачено надання специфікації, яка до органу митного оформлення не була надана декларантом, хоча, є обов`язковим та основним документом, який підтверджує митну вартість товару.

Суд звертає увагу, що разом з митною декларацією №23UA807200002982U2 подано: пакувальний лист до інвойсу №6 від 04.01.2023; рахунок-фактура (інвойс) (Commercialinvoice) №60202300076 від 04.01.2023; автотранспортна накладна (Road consiunmentnote) б/н від 20.03.2023; супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) №22PL322080NS5S5960 від 17.03.2023; декларація про походження товару (Declaration oforigin) №60202300076 від 04.01.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) на відшкодувальній основі від 05.12.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаткова угода №1 від 04.01.2023; внутрішній договір (контракт) комісії №К-16-22/2022 від 16.10.2022; договір про надання послуг митного брокера 03/06-8.

Однією з підстав для прийняття оскаржуваного рішення митним органом зазначено, що відповідно до реквізитів пакувального листа б/н, він виданий на підставі інвойсу №60202300076А від 04.01.2023, однак до митного оформлення було надано інвойс №60202300076 від 04.01.2023, що не дає змогу органу митного оформлення однозначно ідентифікувати наданий інвойс та встановити вартість товару по даній поставці. Щодо даному аргументу суд зазначає наступне.

Основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Матеріали справи свідчать, що інвойс наданий до митного оформлення не містить розбіжностей щодо ціни товару із іншими документами (Специфікаціями, експортними деклараціями, виписками про оплату) та мають всі необхідні реквізити. Наявність певної суперечності щодо номеру інвойсу у різних документах, не впливає на ціну товару та інші складові митної вартості, а отже не є предметом доказування у процедурах контролю за митною вартістю товарів.

За вказаних обставин, вказане твердження відповідача не є обґрунтованим.

На підтвердження транспортної складової митної вартості, позивачем надано: договір про надання транспортних послуг (морським вантажем) №1807 від 18.07.2022 укладеним між позивачем та кампанією Real Logistics Sp.zo.o.Sp.k.; рахунок на оплату №12 від 24.03.2023, акт виконаних робіт №12 від 28.03.2023, а також договором між позивачем та ФОП ОСОБА_1 №16 від 16.03.2023 на підтвердження послуг щодо перевезенню автошин за марштуром Гданськ-Дніпро, акти приймання-передачі виконаних послуг, рахунки на оплату.

Щодо інших доводів відповідача, суд зазначає наступне.

Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів.

Відповідачем під час розгляду справи не доведено належними та допустимими засобами доказування неправильності заявленої митної вартості товару. Доводи відповідача ґрунтуються лише на припущенням, які не підтвердженні жодними доказами.

У зв`язку з чим судом встановлено, що відомості надані позивачем стосовно митної вартості товарів є об`єктивними, піддаються обчисленню та підтверджуються документально.

У зв`язку з наведеним суд вважає, що доводи, зазначені відповідачем у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності або явні ознаки підробки.

Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд звертає увагу, що неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

З огляду на викладене, дослідженими під час розгляду справи документами спростовується позиція митного органу про те, що подані документи не місять всіх відомостей щодо ціни яка була сплачена за товар. Подані декларантом документи, в своїй сукупності підтверджують проведення оплати позивачем за придбаний товар (шини гумові нові) на суму 30142,75 доларів США.

Водночас, відповідачем суду не доведено в чому саме полягають виявлені ним розбіжності в поданих для митного оформлення документах, який вони мають вплив на правильність визначення митної вартості, що передбачено ч.3 ст.53 МК України; які саме складові митної вартості не підтверджені документально; та яких саме відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за товар, не вистачає.

Митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Вимоги частин третьої-четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів.

Суд при цьому зазначає, що матеріали справи не містять, а відповідачем не наведено належних та достатніх аргументів з приводу того, що подані позивачем документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару, чи є недостатніми для визначення митної вартості товару за основним методом (ціною договору).

За таких обставин суд критично оцінює позицію відповідача щодо наявності у поданих декларантом документах розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Встановлено, що Харківською митницею Держмитслужби при коригуванні митної вартості товарів, було використано інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за першим методом згідно за оформленням подібного товару, за раніше поданими ВМД від 17.12.2022 № UA500500/2022/46445.

В матеріалах справи наявна копія вантажно-митної декларації від 17.12.2022 №UA500500/2022/46445, яка була взята митним органом для коригування митної вартості товару: шини пневматичні гумові нові для легкових автомобілів, торгівельної марки "Toyo", країна виробництва Японія, ввезеного на умовах FCA DE Neuhof, валюта вартості товару EUR.

Натомість суд зауважує, що декларацією взятою для коригування вартості товару підтверджується, що на територію України на умовах поставки CРТ UA Дніпро, ввезено товар шини гумові нові, для легкових автомобілів. Виробник: SHANDONG LINGLONG TYRE, країна виробництва СN, валюта вартості товару USD. З огляду на вказане, суд дійшов до висновку, що декларацією позивача підтверджується, що на територію України ввезено не ідентичний товар, на не подібних умовах транспортування, з різним виробник та різною валюта вартості товару.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Разом з тим, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості без врахування індивідуальних ознак товару, що безумовно впливає на митну вартість вказаного товару.

Однак суд наголошує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення (подібного, а не аналогічного товару) не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості.

Тобто застосування вказаного методу без наявності відповідних висновків щодо оцінки вартості оцінюваного та взятого для порівняння товару не може вказувати на об`єктивність та правомірність такого методу митного оцінювання товару. У даному випадку зазначених висновків митним органом наведено не було.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII цієї угоди під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

При цьому обов`язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.

Окрім того, витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей.

При цьому, як встановлено судом, в поданих декларантом документах відсутні ознаки підробки, вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та підтверджують можливість визначення митної вартості за першим методом (ціною договору).

Суд наголошує, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Аналогічна правова позиція викладене Верховним Судом у постанові від 19 лютого 2019 року у справі №805/2713/16-а.

Оскільки, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 27.03.2023 №UA807000/2023/000134/2 є необґрунтованим та безпідставним.

Підсумовуючи всі наведені висновки у цій справі, суд зазначає, що як у взаємозв`язку, так і окремо, кожне порушення, допущене митним органом призвело до прийняття неправомірного рішення, яким скориговану митну вартість товару (шини гумові нові). До них належать: відсутність аргументації та невідповідність нормам митного законодавства в прийнятих рішень; недоведеність необхідності застосування резервного методу визначення митної вартості товару, що в свою чергу потягнуло за собою неправомірність проведення наступних дій митним органом, а саме рішення про коригування митної вартості товарів від 27.03.2023 №UA807000/2023/000134/2.

Відповідно до частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність коригування митної вартості товарів згідно із оскаржуваним рішенням №UA807000/2023/000134/2 від 27.03.2023, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

У силу приписів ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГП Євротех" (вул.Київська, 20, Житомир,10014, код ЄДРПОУ 43440562) до Харківська митниця Державної митної служби України (вул.Короленка, 16-б, Харків, 61000, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці Державної митної служби України №UA807000/2023/000134/2 від 27.03.2023 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГП Євротех" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 (нуль) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено в повному обсязі 29 листопада 2023 року.

Суддя А.В. Горовенко