Рішення

від 29.11.2023 по справі 300/3511/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2023 р. справа № 300/3511/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліпс" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною і скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №349892 від 23.05.2023, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліпс" (надалі по тексту також - позивач, ТзОВ "Еліпс", товариство, підприємство) звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі по тексту також - відповідач, Відділ державного нагляду (контролю) в області, контролюючий орган) про визнання протиправною і скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №349892 від 23.05.2023 (надалі по тексту також - оскаржувана постанова).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно, з порушенням норм матеріального права, правової процедури та невірного встановлення фактичних обставин, 23.05.2023 прийнято постанову №349892 про застосування до ТзОВ "Еліпс" адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000,00 гривень. Згідно пояснень позивача, працівниками державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області державної служби України з безпеки на транспорті 24.03.2023 проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень вантажним автомобілем МАN-8.150 державний номер НОМЕР_1 водієм ОСОБА_1 . За результатами перевірки складено акт №354885 від 24.03.2023, в якому зазначено про відсутність у водія тахокарти за 23.03.2023 та бланку підтвердження діяльності водія ОСОБА_1 за 23.03.2023, чим порушено вимоги статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт". На підставі коментованого акту перевірки відповідачем прийнято постанову №349892 від 23.05.2023 про застосування до ТзОВ "Еліпс" адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000,00 гривень.

За доводами позивача, водій ОСОБА_1 з 22.03.2023 по 23.03.2023 наказом підприємства відряджений автомобілем марки ІVЕСО державний номерний знак НОМЕР_2 по маршруту Рогатин-Вінниця. Згідно технічних характеристик вказаного транспортного засобу даний автомобіль має повну масу, яка не перевищує 3 500 кг, а тому не був обладнаний тахографом і тахокарта водія за 23.03.2023 відсутня.

Що стосується відсутності бланку підтвердження діяльності водія ОСОБА_1 за 23.03.2023, то згідно тверджень позивача пункт 14 даного бланку, типова форма якого затверджена Додатком №4 до наказу Мінстерства траснпорту та зв`язку України від 07.06.2010 за №340, містить виключний перелік підстав для його заповнення, а саме: перебував у стані тимчасової непрацездатності; перебував у відпустці; не здійснював перевезення пасажирів та /або вантажів; виконував іншу роботу, відмінну від керування транспортним засобом. У випадку керування транспортного засобу марки ІVЕСО державний номерний знак НОМЕР_2 з повную масую 3 500 кг чинним законодавством України не передбачено заповнення бланку підтвердження діяльності водія.

Виходячи з наведеного, позивач вважає, що перевіряючими зроблено помилковий висновок щодо порушення водієм ОСОБА_1 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт". Просив позов задовольнити повністю.

Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвалою від 19.06.2023 відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.14-15).

На виконання вимог ухвали суду від 19.06.2023 позивач направив додаткові докази, реєстрацію яких у канцелярії суду здійснено 03.07.2023 (а.с.20-22).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву від 28.06.2023, який 05.07.2023 зареєстрований в суді із відповідними доказами (а.с.27-39, 40-80).

Відповідач не погоджується з доводами ТзОВ "Еліпс", викладеними у позовній заяві, та вказує на їх безпідставність і необґрунтованість з огляду на наступні обставини. Так, постанова №349892 від 23.05.2023 про застосування до ТзОВ "Еліпс" адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000,00 гривень, прийнята на основі акту №354885 від 24.03.2023, в якому посадовою особою Укртрансбезпеки завіксоване порушення щодо автомобільного перевізника, а саме здійснення водієм перевезення вантажу за відсутності тахокарти за 23.03.2023 і бланку підтвердження діяльності водія ОСОБА_1 за 23.03.2023, чим порушено вимоги статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Як стверджує відповідач, пунктом 6.1. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Мінстерства траснпорту та зв`язку України від 07.06.2010 за №340 (надалі по тексту також Положення №340), визначено, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. А згідно пункту 3.5. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Мінстерства траснпорту та зв`язку України від 24.06.2010 за №385 (надалі по тексту також Інструкція №385), перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий). Таким чином, виходячи із наведених правових норм, автомобільні перевізники та водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, до яких відносяться, зокрема, реєстраційні листки режиму прані та відпочинку водіїв - тахокарти.

Окрім того, за доводами відповідача, 20.12.2010 набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів (надалі по текстут також ЄУТР), підписаної в Женеві 01.07.1970, в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт надання бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом. Закон України "Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)" прийнятий Верховною Радою України 05.09.2005 за №2819-ІV. Згідно з вказаної Поправки № 6 відповідно до статті 12-біс цієї Угоди автомобільні перевізники можуть використовувати з метою сприяння проведення перевірок на дорозі типові бланки. Бланк підтвердження діяльності являє собою бланк, який слід використовувати в тому випадку, коли водій знаходився у відпустці у зв`язку з хворобою або в щорічній відпустці або якщо він керував транспортним засобом, який не підпадає під дію положень ЄУТР за змістом статті 2 цієї Угоди. Отже, відповідач вважає, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн, які використовується суб`єктами господарювання для внутрішніх перевезень вантажів в обов`язковому порядку повинні бути обладнані діючим та повіреним тахографом. А для водія такого автомобіля, крім оформлення документів, визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", обов`язковою також є наявність заповнених тахокарт у кількості передбаченій ЄУТР при обладнанні транспортним засобом аналоговим тахографом, чи бланк підтвердження діяльності водія в разі відсутності тахокарт.

Додатково відповідач відзначив, що згідно наданого позивачем подорожнього листа вантажного автомобіля марки ІVЕСО державний номерний знак НОМЕР_2 від 22.03.2023, вказано маршрут перевезення Рогатин-Вінниця, виїзд із гаража 6:00, повернення в гараж 20:00, тобто це підтверджує те, що водій повернувся з рейсу 22.03.2023 о 20:00, а 23.03.2023 водій позивача не керував даним вантажним автомобілем. А тому, водій повинен мати під час перевірки 24.03.2023 на виконання вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", пункту 3.3 Інструкції №385 в разі відсутності тахокарти за 23.03.2023, бланк підтвердження діяльності водія. З наведених підстав просив відмовити в задоволенні позову.

В свою чергу позивач подав суду відповідь на відзив від 12.07.2023, реєстрацію якого здійснено в канцелярії суду 14.07.2023 (а.с.81-82). Згідно доводів позивача, відповідачем не надано аргументованих доказів щодо необхідності заповнення бланку підтвердження діяльності водія у випадку, коли за попередній день водій здійснював вантажні перевезення автомобілем з повною масою 3 500 кг. Наказом по підприємству від 20.03.2023 за № 32 водій ОСОБА_1 з 22.03.2023 по 23.03.2023 був відряджений автомобілем марки ІVЕСО державний номерний знак НОМЕР_2 по маршруту Рогатин-Вінниця. Повернувся водій на стоянку підприємства о 20 годині 23.03.2023.

Відповідач направив поштовим зв`язком заперечення на відповідь на відзив від 21.07.2023, який зареєстрований в канцелярії сулу 24.07.2023 (а.с.83-88). Відповідач вкотре наголосив про обов`язок позивача надати під час перевірки тахокарту за 23.03.2023, або бланк підтвердження діяльності водія, який міг бути документальним підтвердженням того що тахокарта за попередній період відсутня з об`єктивних причин. Виходячи зі змісту пояснень позивача, водій 22.03.2023 відвіз вантаж до с. Лука-Мелешівська Вінницької області, і 23.03.2023 повертався назад з рейсу до м. Рогатин вже без вантажу. Отже позивач на виконання вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", пункту 3.3 Інструкції №385 міг виконати обов`язок та заповнити водію перед відправкою в рейс 24.03.2023, бланк підтвердження діяльності водія за 23.03.2023 взамін відсутності тахокарти за це число, де вказати, що водій не здійснював перевезення вантажів 23.03.2023, оскільки повернення водія з рейсу після доставки вантажу та розвантаження його 22.03.2023 в с. Лука-Мелешівська Вінницької області підпадає під цю графу "не здійснював перевезення вантажів".

Також відповідач 31.08.2023 долучив до матеріалів справи додаткові докази (а.с.94-102).

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши зміст позовної заяви, відзиву на позов, відповіді на відзив і письмових заперечень, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, відповідно до щотижневого графіку проведення рейдових перевірок в період з 20.03.2023 по 26.03.2023, затвердженого 17.03.2023 і на підставі направлення на рейдову перевірку від 17.03.2023 за №004372, здійснено 24.03.2023 на автодорозі М-30 320 км Хмельницька область, рейдову перевірку транспортного засобу марки МАN-8.150 державний номерний знак НОМЕР_1 , на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень вантажів (а.с.41, 42, 43).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки МАN-8.150 державний номерний знак НОМЕР_1 , серії НОМЕР_3 , пред`явленого водієм в ході здійснення перевірки, такий автомобіль належить на праві власності ОСОБА_2 (а.с.41).

Відповідно до договору найму (оренди) транспортного засобу від 14.01.2016 серії НОМЕР_4 , транспортний засіб марки МАN-8.150 державний номерний знак НОМЕР_1 переданий в оренду ТзОВ "Еліпс" (а.с.50).

Під час рейдової перевірки посадовими особами контролюючого органу із представлених водієм документів, зокрема, товарно-транспортної накладної №Р1148 від 23.03.2023 (а.с.53) встановлено, що перевезення вантажу (банка 0,2 л), вартістю 71 040,00 гривень, здійснювалось за допомогою транспортного засобу марки МАN-8.150 державний номерний знак НОМЕР_1 . Вантажовідправником виступає ТзОВ "Еліпс", а вантажоодержувачем визначено ОСОБА_3 . Пункт навантаження: м. Рогатин, вул. Галицька, 126, пункт розвантаження с. Лука-Мелешівська. Автомобільний перевізник ТзОВ "Еліпс". Водій ОСОБА_1 .

Транспортним засобом марки МАN-8.150 державний номерний знак НОМЕР_1 керував водій ОСОБА_1 , на підставі посвідченням водія серії НОМЕР_5 від 16.02.2022 (а.с.22).

За результатами перевірки складено акт №354885 від 24.03.2023, в якому зафіксовано порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: відсутність у водія тахокарти за 23.03.2023 та бланку підтвердження діяльності водія ОСОБА_1 за 23.03.2023, чим порушено вимоги частини 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" (а.с.69). Дане порушення встановлено у відношенні до ТзОВ "Еліпс", як перевізника.

Зі змістом акту №354885 від 24.03.2023 водій ознайомлений та копію такого акту отримав (а.с.43).

Відповідач листом від 05.04.2023 за №22355/27/24-23 повідомив ТзОВ "Еліпс" про дату розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що призначена до розгляду на 02.05.2023 (а.с.44).

Повідомлення отримане уповноваженою особою ТзОВ "Еліпс" 21.04.2023, свідченням чого є наявне в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення №76492 0004814 0 (а.с.44).

Представник ТзОВ "Еліпс" подав до відповідача заперечення від 26.04.2023 з обґрунтуванням відсутності підстав притягнення його до відповідальності (а.с.46-47).

Втім, відповідачем, за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №349892 від 23.05.2023, згідно якої постановлено стягнути з ТзОВ "Еліпс" адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000,00 гривень (а.с.48). Вказана постанова направлена відповідачем на адресу ТзОВ "Еліпс" листом від 23.05.2023 за №37207/27/24-23, та отримана уповноваженою особою 07.06.2023, про що вказує наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №76492 0007179 6 (а.с.49).

Не погоджуючись із оскаржуваним рішенням відповідача, вважаючи його таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства, та без наявності на те обґрунтованих підстав, ТзОВ "Еліпс", звернулося до суду за захистом своїх порушених прав, ставлячи вимогу про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №349892 від 23.05.2023.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 за №2344-ІІІ (надалі по тексту також Закон №2344-ІІІ), Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (надалі по тексту також Порядок №1567), Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 за №340 (надалі по тексту також Положення №340) та Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24 червня 2010 року за №385 (надалі по тексту також Інструкція №385).

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 за №2344-III.

Нормативне регулювання статті 6 Закону України "Про автомобільні транспорт" свідчить, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, забезпечує серед іншого, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.

Згідно із змісту абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 за №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 за №103 (надалі по тексту також Положення №103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (надалі по тексту також Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури України і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Укртрансбезпека в силу вимог підпункту 2 пункту 5 Положення №103 відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 8 Положення №103).

Відтак, саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт, визначено Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка. (пункт 12 Порядку №1567).

Як регламентовано пунктом 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Приписами пункту 15 Порядку №1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, поряд з іншим, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Згідно з пунктом 20 Порядку №1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Відповідно до пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Повертаючись до фактичних обставин справи, встановлених вище по тексту судового рішення, 24.03.2023 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) в Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, відповідно до щотижневого графіку проведення рейдових перевірок на автодорозі М-30 320 км Хмельницька область здійснено рейдову перевірку транспортного засобу марки МАN-8.150 державний номерний знак НОМЕР_1 , на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час вчинення перевезень вантажів (а.с.41, 42, 43). За наслідками проведення контролючим органом такої перевірки встановлено порушення ТзОВ "Еліпс" вимоги частини 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки заповнених тахокарт за 23.03.2023 або бланку підтвердження діяльності водія, про що складено акт №354885 від 24.03.2023 (а.с.43).

Основними доводами позивача щодо протиправності оскаржуваної постанови є:

- "відсутність підстав для заповнення тахокарти за 23.03.2023, оскільки транспортний засіб марки ІVЕСО державний номерний знак НОМЕР_2 не перевищує массу 3 500 кг та відповідно не обладнаний тахографом";

- "відсутність підстав для заповнення бланку підтвердження діяльності водія за 23.03.2023, оскільки у цей день водій здійснював перевезення вантажу транспортним засобом марки ІVЕСО державний номерний знак НОМЕР_2 , який не перевищує массу 3 500 кг".

Досліджуючи такі доводи позивача в сукупності із встановленими обставинами, виходячи із матеріалів справи, суд відзначає наступне.

Положеннями статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Аналіз положень Закону України "Про автомобільний транспорт" дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством, які водій повинен мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам.

Таке застосування коментованих положень закону відповідає правовим висновкам, що викладені у постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №820/4624/17.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, нормами Закону №2344-III визначено обов`язок для автомобільних перевізників та водіїв мати і пред`являти саме в момент проведення перевірки контролюючому органу, визначені законодавством документи.

Як встановлено судом в ході розгляду даної адміністративної прави, наказом ТзОВ "Еліпс" від 20.03.2023 за №32 відряджено ОСОБА_1 , водія транспортних засобів. Пункт призначення: м. Вінниця. Організація: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та інші. Строк відрядження: 2 дні, з 22 по 23 березня 2023 року. Транспорт: ІВЕКО АТ 6830 ВА (а.с.8).

Згідно наявної в матеріалах справи товарно-транспортної накладної №Р1090 від 21.03.2023 (а.с.10) встановлено, що перевезення вантажу (відро 3л (круг) звич. кришка), вартістю 68 400,00 гривень, здійснювалось за допомогою транспортного засобу марки ІVЕСО державний номерний знак НОМЕР_2 . Вантажовідправником виступає ТзОВ "Еліпс", а вантажоодержувачем визначено ОСОБА_5 . Пункт навантаження: м. Рогатин, вул. Галицька, 126, пункт розвантаження с. Лука-Мелешівська. Автомобільний перевізник ТзОВ "Еліпс". Водій ОСОБА_1 .

Також в матеріалах справи міститься подорожній лист вантажного автомобіля марки ІVЕСО державний номерний знак НОМЕР_2 від 22.03.2023 (а.с.9).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки ІVЕСО державний номерний знак НОМЕР_2 , серії НОМЕР_6 , повна маса даного автомобіля становить 3 500 кг. В розділі "Організація С.1.1" коментованого свідоцтва про реєстрацівю визначено ТзОВ "Еліпс" (а.с.7).

Відповідач не надав суду докази, які б спростовували доводи та аргументи позивача про те, що водій перевізника ОСОБА_1 не керував 23.03.2023 вантажним транспортним засобом ІVЕСО державний номерний знак НОМЕР_2 , повертаючись із відрядження в яке вибув 22.03.2023, оформленого наказом товариства від 20.03.2023 за №32 та засвідченого товарно-транспортною наклданою №Р1090 від 21.03.2023 (а.с.8, 9, 10).

Так, відповідно до пунктів 1.2-1.3. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Мінстерства траснпорту та зв`язку України від 07.06.2010 за №340, це положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Відповідно до пункту 7.1 Положення №340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.

Пунктами 6.1.-6.3. Положення №340 визначено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Отже, виходячи із коментованих вимог Положення №340 на вантажні автомобілі повною масою 3,5 тон і менше не поширюється, обладнання їх тахографом не обов`язкове.

Облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.

Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Згідно пункту 1.5 цього Положення графік змінності - документ, який визначає початок та кінець робочої зміни на кожний день календарного місяця, а також вихідні дні.

При підсумованому обліку робочого часу праця водіїв регулюється графіками змінності водіїв колісних транспортних засобів (додаток 1), які складаються на весь обліковий період і якими визначаються тривалість щоденної роботи (зміни), робочих днів (зміни) та вихідних днів, при цьому забезпечується наявність не менше ніж одного вихідного дня протягом тижня (пункт 2.4. Положення №340).

В силу вимог пункту 6.4. Положення №340 графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника.

У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4).

Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців.

Наказом Мінстерства траснпорту та зв`язку України від 24.06.2010 за №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті.

Як зазначено у пункті 3.3., 3.5. і 3.6 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом використовує тахокарти (у разі використання аналогового

тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом.

Перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною

кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий).

Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які

включають перевірку наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами, а перевізники повинні забезпечувати водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт.

У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності згідно додатку 4 до Положення №340.

При цьому, водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3 до Положення №340) або повинен мати копію графіка змінності водіїв (додаток 1 до Положення №340).

Виходячи із вказаних положень можна дійти висновку про те, що законодавець чітко розмежовує порядок ведення обліку робочого часу і відпочинку у водіїв колісних транспортних засобів повною масою понад 3,5 тон і транспортних засобів, повна маса яких становить 3,5 тон і менше.

Як уже встановлено судом вище по тексту судового рішення, повна маса втомобіля марки ІVЕСО державний номерний знак НОМЕР_2 , на якому був відряджений водій ОСОБА_1 в період з 22.03.2023 по 23.03.2023 до с. Лука-Мелешівська, становить 3,5 тон. Відповідно, в силу вимог пункту 6.1 Положення №340, позивач не мав обов`язку щодо обладнання даного транспортного засобу діючим та повіреним тахографом, в тому числі забезпечення водія тахокартами за 23.03.2023.

А тому висновки контролюючого органу про необхідність пред`явалення водієм при проведенні перевірки 24.03.2023, заповненої тахокарти за 23.03.2023, суд вважає помилковими, так як повна маса вище вказаного автомобіля марки ІVЕСО державний номерний знак НОМЕР_2 становить 3,5 тон.

Що стосується відсутності бланку підтвердження діяльності водія ОСОБА_1 за 23.03.2023, то в даному випадку слід звернутися до Додатку 4 до Положення №340.

Так, згідно Додатку 4 до Положення №340, пункт 14 бланку підтвердження діяльності містить виключний перелік підстав для його заповнення, а саме: перебував у стані тимчасової непрацездатності; перебував у відпустці; не здійснював перевезення пасажирів та /або вантажів; виконував іншу роботу, відмінну від керування транспортним засобом.

Згідно примітки до Бланку підтвердження діяльності, у пункті 14 вибирається тільки одна позиція.

У випадку, що розглядається, жодна із позицій не стосується водія ОСОБА_1 , оскільки останній з 22.03.2023 по 23.03.2023 наказом підприємства відряджений автомобілем марки ІVЕСО державний номерний знак НОМЕР_2 по маршруту Рогатин-Вінниця. Згідно технічних характеристик вказаного транспортного засобу даний автомобіль має повну масу, яка не перевищує 3 500 кг.

Більше того, зміст Бланку підтвердження діяльності встановленого зразка, затвердженого Додатком 4 до Положення №340, містить уточнення, а саме "Бланк підтвердження діяльності* (додається до тахографа)".

Таким чином, у випадку керування транспортного засобу марки ІVЕСО державний номерний знак НОМЕР_2 з повную масую 3 500 кг, чинним законодавством України не передбачено заповнення бланку підтвердження діяльності водія.

Бланк підтвердження діяльності водія додається до тахографа, яким обладнаний автомобіль, повна маса якого понад 3,5 тон, що не стосується спірного випадку.

Суд наголошує на тому, що облік робочого часу і відпочинку у водіїв колісних транспортних засобів, повна маса яких становить 3,5 тон і менше, здійснюється шляхом ведення індивідуальної контрольної книжки водія згідно додатку 3 або складення перевізником графіку змінності водіїв згідно додатку 1 до Положення №340.

Такі документи, під час проведення перевірки 24.03.2023 посадовими особами відповідача, в тому числі за 23.03.2023, у водія не вимагались до пред`явлення.

З урахуванням вказаного, суд вважає безпідставним посилання відповідача на необхідність пред`явлення водієм ОСОБА_1 при проведення перевірки встановленого режиму праці та відпочинку водіїв, заповнених тахокарт та бланку підтвердження діяльності за 23.03.2023, оскільки повна маса автомобіля марки ІVЕСО державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував водій 23.03.2023 не перевищував 3,5 тон, не був обладнаний тахографом, що виключає необхідність заповнення бланку підтвердження діяльності водія.

В досліджуваному випадку слід мати на увазі й те, що 24.03.2023, в день перевірки, водій перевізника ( ОСОБА_1 ) керував транспорним засобом повною маса якого перевищує 3,5 тон, зокрема, останній керував вантажним автомобілем марки МАN-8.150 державний номерний знак НОМЕР_1 , повною масою 7 500 кг (а.с.75).

В перевіряючі за 24.03.2023 у відношенні до перевірзника та водія не виявили жодного порушення.

На переконання суду, належними доказами встановленого режиму праці та відпочинку водія за попередній день (до дня перевірки) 23.03.2023, за встанолених обставин справи, є:

- наказ товариства від 20.03.2023 за №32 "Про відрядження", подорожній лист вантажного автомобіля та товарно-транспортна накладною №Р1090 від 21.03.2023, наявні у позивача до прийняття оскарджуваного рішення, і про які перевізник вказував у запереченні на акт перевірки від 26.04.2023 (а.с.8, 9, 10, 46-47);

- індивідуальна контрольна книжка водія або копія графіка змінності водіїв, які ведуться водієм та складається перевізником у відповідності до додатоку 1, 3 до Положення №340, відомості щодо витребування і перевірки яких як станом на 24.03.2023, в день перевірки, так і 23.05.2023, в день винесення оскаржуваної постанови, відповідачем суду не надані.

Інших способів підтвердження режиму праці та відпочинку водія за обставин, які перевірялися контролюючим органом (23.03.2023), та встановлені в ході розгляду справи, приписами Положення №340 не передбачені.

Крім того, суд не бере до уваги посилання позивача на Європейську угоду щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), оскільки така стосується міжнародних перевезень.

Так, згідно поправки №6 до статті 2-8 ЄУТР ця Угода застосовується на території кожної Договірної сторони до всіх міжнародних автомобільних перевезень, здійснених будь-яким транспортним засобом, зареєстрованим на території вищезгаданої Договірної Сторони або на території будь-якої іншої Договірної Сторони.

Однак, якщо Договірні Сторони, на території яких здійснюються перевезення, не домовилися про зворотне, ця Угода не застосовується до міжнародних автомобільних перевезень вантажів, що, зокрема, здійснюються транспортними засобами, що використовуються для перевезення вантажів та дозволена максимальна маса яких, включаючи масу причепів або напівпричепів, що не перевищує 3,5 тонн (пункту "а").

Вищевказані положення чиного законодавства та встановлені обставини повністю спростовують доводи відповідача, які ним наведені у відзиві на позов, про те, що водій у спірному випадку зобов`язаний надати заповнені тахокарти за 23.03.2023 або бланк підтвердження діяльності за 23.03.2023.

З урахуванням вказаного суд вважає неправомірним прийняття відповідачем оскаржуваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000,00 гривень за порушення абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки наведених вище документів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, в адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з`ясування всіх обставин у справі (пункт 4 частини 3 статті 2, частини 2, 4 статті 9, частина 3 статті 77, частина 6 статті 94 КАС України).

Суд вжив всіх заходів на з`ясування обставин, які мають значення для даної справи, в тому числі витребував додаткові пояснення і докази з власної ініціативи.

Представлені позивачем докази у своїй сукупності дають підстави вважати, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №349892 від 23.05.2023, є неправомірною, прийнятою необґрунтовано, без дотримання норм чинного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

В сукупності вказаного вище, суд робить висновок про обґрунтованість адміністративного позову, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд зазначає, що позивач за подання до суду адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 2 684,00 гривень згідно платіжної інструкції №6065 від 13.06.2023 (а.с.1).

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина 1 статті 139 КАС України).

З урахуванням вказаного підлягають стягненню з відповідача за його рахунок на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 684,00 гривень.

Сторонами не подано будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову №349892 від 23.05.2023 Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліпс" адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000,00 гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (ідентифікаційний код юридичної особи 39816845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліпс" (ідентифікаційний код юридичної особи 31400590) сплачений судовий збір в розмірі 2 684,00 гривень (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні нуль копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліпс" (ідентифікаційний код юридичної особи 31400590), вул. Галицька, 126, м. Рогатин, Івано-Франківська область, 77000;

відповідач Державна служби України з безпеки на транспорті (ідентифікаційний код юридичної особи 39816845) в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, буд. 51, м. Київ, 03150; вул. Тополина, 3, с. Угорники, місто Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76492).

Суддя Чуприна О.В.