Рішення

від 29.11.2023 по справі 320/9109/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2023 року 320/9109/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

У провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області податкове повідомлення-рішення від 22.02.2022 № 0048100715.

Стягнуто на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (ЄДРПОУ 04654336) сплачений судовий збір у розмірі 24810 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Державної податкової служби України у Київській області (ЄДРПОУ 44096797).

На адресу суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, яким вирішити питання щодо стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача судових витрат в розмірі 90400,00 грн., з яких оплачені витрати на правову допомогу в розмірі 48000,00 грн., витрати на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи в розмірі 42400,00 грн.

Вирішуючи заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення, суд виходить з такого.

Відповідно до положень частини першої та другої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з вимогами частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з вимогами пункту 2 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною шостою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Верховний Суд у додатковій постанові від 12.09.2018 (справа №810/4749/15) зазначив, що з аналізу положень ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Також Верховний Суд у постанові від 22.12.2018 (справа №826/856/18) зазначив про те, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Крім того, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії", заява №34884/97, п.30).

У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Таким чином, договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону №5076).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №5076).

Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до ст. 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Судом встановлено, що 28.09.2022 між Адвокатським об`єднанням "КМ ПРАКТИК" та ТОВ Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» було укладено договір про надання правової допомоги №б/н, за умовами якого клієнт в порядку та на умовах визначених цим договормо та діючим законодавством України доручає, а адвокатсьбке об`єднання зобов`язується надати клієнту за плату правову допомогу пов`язану з оскарженням до Київського окружного адміністративного суду податкового повідомлення-рішення від 22.02.2022 №0048100715.

Згідно з пунктом 4.1 договору вартість та порядок оплати правової допомоги наданої Адвокатським об`єднанням визначається сторонами на підставі додаткових угод до цього Договору та в будь-якому випадку не може перевищувати 49800,00 грн. без ПДВ.

28.09.2022 між сторонами було підписано Додаткову угоду №1 до Договору про надання правової допомоги №б/н, в якій сторони узгодили, що вартість однієї повної години роботи складає 1500,00 грн. без ПДВ.

08.02.2023 між сторонами підписано Акт приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги) за Договором про надання правової (правничої) допомоги від 28.09.2022.

Пунктом першим вказаного Акту визначено, що Адвокатське об`єднання у період з 28.09.2022 по 31.01.2023 (включно) надало Клієнту напступну правову допомогу наступною вартістю:

- аналіз докуменів наданих клієнтом на 2567 аркушах (8 год.) - 12000,00 грн.;

- пошук та аналіз судової практики в аналогічних справах (1 год) - 1500,00 грн.;

- підготовка та подання позовної заяви, а саме:

написання позовної заяви (4 год.) - 6000,00 грн.;

підготовка додатків до позовної заяви (в т.ч. копії позовної заяви з доданими документами для відповідача) загальний обсяг перевищує 2000 аркушів (6 год.) - 9000,00 грн;

особисте подання позовної заяви до КОАС (30 хв.) - 750,00 грн.;

- аналіз документів наданих коієнтом, а саме відзиву та клопотання про виклик свідка (30 хв.) - 750,00 грн.;

- підготовка та пожання відповіді на відзив та заперечень на клопотання про виклик свідків (2 год.) - 3000,00 грн.;

- підготовка та подання до суду клопотань та заяв по справі, а саме:

клопотання про перехід до загального позовного провадження, заяви по судовим витратам, клопотання про долучення доказів (1 год) - 1500,00 грн.;

підготовка копій доказів, підготовка та напрвлення відповідачеві копії клопотання про долучення доказів та копій доказів (загальний обсяг перевищує 3000 аркушів) (9 год) - 13500,00 грн.

Відповідно до пункту другого Акту вартість наданої правової допомоги складає 48000,00 грн без ПДВ.

Доказом понесення витрат позивача на правничу допомогу є платіжна інструкція №900 від 16.02.2023 на суму 48000,00 грн, копія якої наявна в матеріалах справи.

У постанові Верховного Суду від 17.09.2019 по справі №810/3806/18 Суд зазначає, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Згідно з п. 2 ч. 9 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

З аналізу наведених правових норм, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній у постанові від 11 травня 2018 року по справі №814/698/16 (провадження №К/9901/11835/18).

Проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт згідно з Актом від 08.02.2023 до договору про надання правової допомоги №б/н від 28..09.2022, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 48000,00 грн. не є пропорційним до предмету спору, виходячи з того, що такі види послуг Адвоката, як: аналіз докуменів наданих клієнтом на 2567 аркушах, пошук та аналіз судової практики в аналогічних справах, підготовка додатків до позовної заяви, особисте подання позовної заяви до КОАС, аналіз документів наданих клієнтом, а саме відзиву та клопотання про виклик свідка, долучення доказів та копій доказів (загальний обсяг перевищує 3000 аркушів), - не є окремими процесуальними діями, а є діями, що направлені на досягнення одного результату, яким в даному випадку є складання та подання до суду документів по справі (позовної заяви, відповіді на відзив, заперечень на клопотання про виклик свідків, доказів по справі).

На думку суду, вказані дії є єдиним процесом опрацювання та підготовки позовної заяви та письмових доказів до позовної заяви, відповіді на відзив, заперечень на клопотання про виклик свідків, доказів по справі, необхідних для обґрунтування правової позиції позивача у справі, а тому суд критично оцінює їх виокремлення адвокатом в якості окремих послуг.

Дослідивши надані позивачем документи, враховуючи наведені норми права, суд дійшов висновку, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату послуг адвоката в даному випадку є неспівмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами).

У зв`язку з цим, на думку суду, витрати на правову допомогу на користь позивача підлягають стягненню у сумі 10500,00 грн. (написання позовної заяви (4 год.) - 6000,00 грн.; підготовка та подання відповіді на відзив та заперечень на клопотання про виклик свідків (2 год.) - 3000,00 грн.; підготовка та подання до суду клопотань та заяв по справі, а саме: клопотання про перехід до загального позовного провадження, заяви по судовим витратам, клопотання про долучення доказів (1 год) - 1500,00 грн.)

Відповідно до частин першої та третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу та пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Згідно з частинами п`ятою-восьмою статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин першої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що 28.01.2022 між КП Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" та ТОВ "Центр експертизи власності" було підписано договір №2801/2022 за умовами якого замник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання по виконанню робіт з проведення судово-економічної експертизи.

Термін виконання робіт складає 30-90 робочих днів з дати отримання документів на проведення судово - економічної експертизи.

Вартість робті є договірною без врахування ПДВ.

28.01.2022 ТОВ "Центр експертизи власності" виставило КП Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" рахунок №2022 на суму 42400,00 грн.

14.06.2022 між сторонами підписано Акт №1406/2022 прийому - передачі (робіт, послуг).

Доказом понесення витрат позивача на експертизу є платіжне доручення №250 від 27.09.2022 на суму 42400,00 грн., копія якого наявна в матеріалах справи.

Згідно з частинами першою - третьою статті 101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

До матеріалів справи долучений Висновок експерта за результатами проведеної експертизи від 16.06.2022 №160/01/09-22.

На підставі викладеного, враховуючи задоволення позовних вимог розмір витрат на проведення експертизи, які підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, складає 42400,00 грн.

Згідно із частиною 5 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Керуючись статтями 132, 134, 143, 241-246, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Заяву представника Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби України у Київській області (ЄДРПОУ 44096797) на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (ЄДРПОУ 04654336) суму витрат на правничу допомогу в розмірі 10500,00 (десять тисяч п`ятсот) грн. та витрати на проведення експертизи в розмірі 42400,00 (сорок дві тисячі чотириста) грн.

У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Василенко Г.Ю.