Постанова

від 21.02.2024 по справі 320/9109/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/9109/22 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Кобаля М.І., Костюк Л.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління ДПС у Київській області (відокремлений підрозділ) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року та на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.02.2022 №0048100715,

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.02.2022 №0048100715.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 адміністративний позов задоволено повністю.

Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 стягнуто з Головного управління Державної податкової служби України у Київській області на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» суму витрат на правничу допомогу в розмірі 10 500,00 грн та витрати на проведення експертизи в розмірі 42 400,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та з додатковим рішенням, представником ГУ ДПС у Київській області подано апеляційні скарги.

Апеляційна скарга на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 мотивована тим, що судом першої інстанції прийнято рішення з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, в апеляційній скарзі зазначається, що судом першої інстанції не надано оцінки доводам контролюючого органу про відсутність у контрагентів позивача трудової, технічної, технологічної можливості здійснювати господарську діяльність. Окрім того допущено процесуальні порушення, як-то: справу розглянуто в порядку спрощеного провадження, тоді як зазначена категорія справ розглядається у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін, не вирішені клопотання щодо виклику сввідків з метою з`ясування умов здійснення господарської діяльності та операцій.

Також апелянт вважає, що ухвалюючи додаткове рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу та витрат на експертизу, суд першої інстанції здійснив поверхневий аналіз наявних в матеріалах справи доказів та не надав їм належної оцінки.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року та від 19 січня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ГУ ДПС у Київській області, призначено розгляд справи в порядку письмового провадження.

Від Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» надійшли письмові відзиви на апеляційні скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційних скарг та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції та додаткове рішення слід залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до фактичних обставин справи Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є платником податку на додану вартість, основний вид діяльності 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря; інші: 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 13.01.2022 № 373/10-36-07-15, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем вимог законодавства, а саме:

-пункту 198.1., пункту 198.3. статті 198 Податкового кодексу України, чим занижено податок на додану вартість на загальну суму ПДВ 4893632 грн, в тому числі: січень 2018 року 479984 грн, лютий 2018 року 306088 грн, березень 2018 року 22452 грн, квітень 2018 року 466667 грн, травень 2018 року 520707 грн, червень 2018 року 403137 грн, серпень 2018 року 692978 грн, жовтень 2018 року 861589 грн, листопад 2018 року 49852 грн, червень 2019 року 326667 грн, липень 2019 року 122577 грн, жовтень 2019 року 145539 грн, лютий 2020 року 39663 грн, березень 2020 року 318248 грн, травень 2020 року 47674 грн, червень 2020 року 50984 грн, липень 2020 року 38859 грн.

В акті перевірки зазначено про таке.

За період з 01.01.2018 по 30.09.2021 позивачем задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість в сумі 258 735 922 грн. Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за вказаний період, встановлено його завищення на загальну суму 4 893 632 грн.

Встановлено, що позивач (як замовник) за період, що перевірявся, мав взаємовідносини з ТОВ «Стікс-Оіл Інжиніринг» (як підрядником) (ЄДРПОУ 35198717) на підставі договорів підряду (з урахуванням додаткових угод до них) від 31.07.2017 № 45251/17/4 (далі- Договір 1), від 13.09.2017 № 45259/17/48 (далі- Договір 2), від 01.12.2017 № 45251/17/7 (далі- Договір 3), від 31.01.2018 № 45251/18/5 (далі- Договір 4), від 31.01.2018 № 45251/18/6 (далі- Договір 5), від 31.05.2018 № 45317/18/1 (далі- Договір 6), від 31.05.2018 № 45317/18/2 (далі- Договір 7), від 31.05.2018 № 45317/18/3 (далі- Договір 8), від 31.05.2018 № 45317/18/4 (далі- Договір 9), від 19.07.2018 № 4545/18/1 (далі- Договір 10), від 26.07.2019 № 030419-2/19 (далі Договір 11), від 10.10.2019 № 71321/19/1 (далі Договір 12), від 10.10.2019 № 71321/19/2 (далі Договір 13), від 14.09.2020 № 7132/20/1 (далі Договір 14), від 01.03.2016 № 01/03-16 (далі Договір 15), від 14.03.2016 № 14/03-16-П2 (далі Договір 16), від 22.03.2016 № 22/03-16 (далі Договір 17).

Предметом вказаних договорів визначено: Договором 1 за дорученням замовника, в межах договірної ціни, підрядник мав власними та залученими силами виконати роботи по будівництву індивідуального джерела теплопостачання по вул. Коновальця, 27 Б з реконструкцією системи теплопостачання житлового будинку № 27 по вулиці Коновальця в м. Біла Церква Київської області; Договором 2 - за дорученням замовника, в межах договірної ціни, підрядник мав власними та залученими силами виконати роботи по ремонту системи ХВО із заміною 2-х резервуарів на котельні по вул. Шевченко, 91, прим. 2 в м. Біла Церква Київської області; Договором 3 за дорученням замовника, в межах договірної ціни, підрядник мав власними та залученими силами виконати роботи зовнішні мережі на об`єкті «Будівництво індивідуального джерела теплопостачання по вул. Коновальця, 9А з реконструкцією системи теплопостачання житлових будинків № 3, 5 та 9 по вул. Коновальця у м. Біла Церква Київської області»; Договором 4 за дорученням замовника, в межах договірної ціни, підрядник мав власними та залученими силами виконати роботи проектування та встановлення конденсаційного теплоутилізатора котельні по вул. Короленко, 49-Б в м. Біла Церква Київської області; Договором 5 за дорученням замовника, в межах договірної ціни, підрядник мав власними та залученими силами виконати роботи проектування та встановлення конденсаційного теплоутилізатора котельні по вул. Гризодубової, 84-Б в м. Біла Церква Київської області; Договором 6 за дорученням замовника, в межах договірної ціни, підрядник мав власними та залученими силами виконати роботи технічне переоснащення системи автоматичного керування водогрійними котлами КВГМ-10 на котельні по вул. Івана Кожедуба, 14 в м. Біла Церква Київської області; Договором 7 за дорученням замовника, в межах договірної ціни, підрядник мав власними та залученими силами виконати роботи технічне переоснащення системи автоматичного керування водогрійними котлами КВГМ-10 на котельні по вул. Гайок, 4л в м. Біла Церква Київської області; Договором 8 за дорученням замовника, в межах договірної ціни, підрядник мав власними та залученими силами виконати роботи технічне переоснащення системи автоматичного керування водогрійними котлами КВГМ-10 на котельні по вул. Дружби, 40 в м. Біла Церква Київської області; Договором 9 за дорученням замовника, в межах договірної ціни, підрядник мав власними та залученими силами виконати роботи технічне переоснащення системи автоматичного керування водогрійними котлами КВГМ-20 на котельні по вул. Таращанська, 197 в м. Біла Церква Київської області; Договором 10 за дорученням замовника, в межах договірної ціни, підрядник мав власними та залученими силами виконати роботи реконструкція димової труби котельні по вул. Шевченко, 91, прим. 2 в м. Біла Церква Київської області; Договором 11 за дорученням замовника, в межах договірної ціни, підрядник мав власними та залученими силами виконати роботи проектування та реконструкція котельні по переведенню котлів КВГМ-10 в конденсаційний режим по вул. Дружби, 40 в м. Біла Церква Київської області; Договором 12 за дорученням замовника, в межах договірної ціни, підрядник мав власними та залученими силами виконати роботи, з виготовлення проектної документації на об`єкт «Реконструкція системи теплопостачання по котельні по вул. Сквирське шосе, 263 в м. Біла Церква Київської області»; Договором 13 за дорученням замовника, в межах договірної ціни, підрядник мав власними виконати проектні роботи по об`єкту «Реконструкція системи теплопостачання по встановленню автоматизованого комплексу комерційного обліку та моніторингу енергоресурсів на котельні по вул. Сквирське шосе, 242 в м. Біла Церква Київської області»; Договором 14 за дорученням замовника, в межах договірної ціни, підрядник мав власними та залученими силами виконати проектні роботи по об`єкту «Технічне переоснащення котельні по переведенню котлів КВГМ-10 в конденсаційний режим за адресою вул. Гайок, 4Л, м. Біла Церква Київської області»; Договором 15 за дорученням замовника, в межах договірної ціни, підрядник мав власними та залученими силами виконати проектні роботи по об`єкту: «Роботи з виготовлення проектної документації на об`єкт «Реконструкція котельні по вул. Шевченко, 91, прим 2, в м. Біла Церква Київської області»; Договором 16 за дорученням замовника, в межах договірної ціни, підрядник мав власними та залученими силами виконати проектні роботи по об`єкту: «Роботи з виготовлення робочого проекту з «Реконструкції котельні по вул. Дачна, 14, в м. Біла Церква Київської області»; Договором 17 за дорученням замовника, в межах договірної ціни, підрядник мав власними та залученими силами виконати проектні роботи по об`єкту: «Роботи з виготовлення проектної документації на об`єкт «Реконструкція котельні по вул. А. Шептицького, 23а в м. Біла Церква Київської області».

В межах вказаних договорів сторонами складені та підписані такі первинні документи: локальні кошториси; об`єктні кошториси; смети; відомості про трудомісткість та заробітну плату до об`єктного кошторисів; договірні ціни; довідки про вартість виконаних будівельних робіт; акти приймання виконаних будівельних робіт; акти здачі-приймання робіт (надання послуг); підсумкові відомості ресурсів; акти вартості устаткування, що придбавалось виконавцем робіт; податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН. У бухгалтерському обліку вказані операції відображені належним чином та проведено по рахункам 631, кредиторська/дебіторська заборгованість відсутня.

Разом з тим, в ході проведення перевірки відповідачем встановлено такі відомості щодо контрагента позивача ТОВ «Стікс-Оіл Інжиніринг» (ЄДРПОУ 35198717): стан платника податку « 0» за основним місцем обліку; основний вид діяльності 71.12.- діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування у цих сферах; свідоцтво платника ПДВ анульовано 28.12.2021 у зв`язку з неподанням протягом року податкових декларацій; ТОВ «Стікс-Оіл Інжиніринг» протягом 2018 року реалізовувало роботи 28 СГД, протягом 2019 року 36 СГД, протягом 2020 року 28 СГД, у той час, як кількість його працівників у 2018 році становила 12 осіб, у 2019 році 22 особи, а у постачальників ТОВ «Стікс-Оіл Інжиніринг» відсутні працівники для виконання робіт, передбачених договорами з позивачем.

Також в ході перевірки з`ясовано, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень ТОВ «Стікс-Оіл Інжиніринг» (ЄДРПОУ 35198717) є фігурантом у кримінальному провадженні № 32019110000000047 від 29.03.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченою частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України. З`ясовано, що в ході вказаного кримінального провадження досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб сприяє в ухиленні від сплати податків підприємствам реального сектору економіки, а саме: ТОВ «Стікс-Оіл Інжиніринг» та ряду інших, шляхом незаконного формування штучного податкового кредиту, використовуючи реквізити суб`єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності, що становить особливо великі розміри. Зокрема ТОВ «Стікс-Оіл Інжиніринг» користується послугами конвертаційних центів шляхом підміни номенклатури груп товарів, з метою подальшого формування податкового кредиту з податку на додану вартість, після чого кошти з рахунків суб`єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності перераховувались на платіжні картки підшуканих раніше фізичних осіб та знімалися готівкою у відділеннях банків.

Окрім того, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ТОВ «Стікс-Оіл Інжиніринг» є фігурантом у кримінальному провадженні № 42018111030000489 від 21.12.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 191 Кримінального кодексу України. З`ясовано, що службові особи з метою власного збагачення організували схему щодо привласнення та легалізації бюджетних коштів під час проведення реконструкції котельні по вул. О. Гончара, 1 в м. Біла Київської області. У свою чергу ТОВ «Стікс-Оіл Інжиніринг» вступивши в злочинну змову, з метою власного збагачення, організували схему щодо привласнення та легалізації бюджетних коштів під час проведення реконструкції котельні по вул. О. Гончара, 1 в м. Біла Київської області.

Також, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ТОВ «Стікс-Оіл Інжиніринг» є фігурантом у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченою частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України.

Під час перевірки встановлено також, що постачальниками робіт для ТОВ «Стікс-Оіл Інжиніринг», в межах виконання договорів з позивачем, були контрагенти ПП «Термокрай», ТОВ «Альфа-Артікс», ТОВ «Акорас-Альба», ТОВ «Емеральд Груп», ПП «Пожбудкласік», ТОВ «Відо-Буд», ТОВ «ВК Алькасар», ТОВ «Рода Транзіт», які не мали належних матеріальних та трудових ресурсів, управлінського персоналу, транспортних засобів, виробничих активів, основних засобів (у тому числі, орендованих), для виконання відповідних робіт, а більшість із них є фігурантами кримінальних проваджень., що свідчить про вчинення операцій, які не мають на меті досягнення позитивного економічного ефекту, натомість мають на меті отримання неправомірної вимоги. Окрім того, залучені зазначеними підприємствами контрагенти також не мали відповідних ресурсів, персоналу, основних засобів для здійснення відповідних операцій.

У взаємозв`язку з вищенаведеним відповідач дійшов висновку про те, що ТОВ «Стікс-Оіл Інжиніринг» та його контрагенти (у тому числі їх контрагенти), мають ознаки нереальності здійснення операцій по ланцюгу постачання, метою яких є надання податкової вигоди третім особам з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, та які не мають на меті реального характеру, натомість свідчать про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.

Згідно проведеного аналізу відповідач дійшов висновку, що не встановлено проходження реалізованих робіт у ТОВ «Стікс-Оіл Інжиніринг» на адресу позивача в межах укладених ними договорів підряду.

Окрім наведеного перевіркою також встановлено, що позивач (замовник) у період, що перевірявся, мав договірні взаємовідносини з ТОВ «Держ-Буд» (підрядник, виконавець), які ґрунтувалися на договорах підряду: від 10.07.2018 № 45521/18/9, за яким виконавець зобов`язується виконати роботи ремонт теплоутилізаторів поверхневих конденсаційних УПК-0,7 на котельні по вул. І. Кожедуба, 14 в м. Біла Церква Київської області; від 10.07.2018 №45259/18/1, за яким виконавець зобов`язується виконати роботи реконструкція котельні по переведенню котлів КВГМ-10 в конденсаційний режим за адресою: вул. Дружби, 40 в м. Біла Церква Київської області; від 11.07.2018 № 45259/18/10, за яким виконавець зобов`язується виконати роботи реконструкція котельні по переведенню котлів КВГМ-10 в конденсаційний режим за адресою: вул. Гайок, 4л в м. Біла Церква Київської області; від 31.07.2018 № 5053/18/3, за яким виконавець зобов`язується виконати послуги з ремонту котла ТВГ-4 котельні по вул. Росьова, 14; від 21.07.2017 № 45251/1/17/4; від 21.08.2017 № 45251/1/17/5.

В межах вказаних договорів сторонами складені та підписані такі документи: локальні кошториси; об`єктні кошториси; смети; відомості про трудомісткість та заробітну плату до об`єктного кошторисів; договірні ціни; акти-допуски для виробництва будівельно-монтажних робіт на території підприємства; довідки про вартість виконаних будівельних робіт; акти приймання виконаних будівельних робіт; підсумкові відомості ресурсів; акти вартості устаткування, що придбавалось виконавцем робіт; податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН. У бухгалтерському обліку вказані операції відображені належним чином та проведено по рахункам 631, кредиторська/дебіторська заборгованість відсутня.

Натомість встановлено, що ТОВ «Держ-Буд» та в ланцюгу постачання постачальник робіт та ТМЦ мають ознаки нереальності здійснення операцій, а саме: відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського та технічного персоналу, основних засобів та виробничих активів, транспортних засобів, орендованих основних засобів для здійснення господарської діяльності зі місцем фактичного знаходження; обрив ланцюгу постачання відповідних робіт (послуг); відсутня необхідна кількість працюючих для надання послуг та виконання робіт. Також з`ясовано, що ТОВ «Держ-Буд» є фігурантом кримінальних справ за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 364-1, частини п`ятої статті 191, статті 367, частини другої статті 358, частини першої статті 366, частини третьої статті 212, частини другої статті 205, частини другої статті 209 Кримінального кодексу України.

Враховуючи наведене відповідач дійшов висновку про те, що відбувається здійснення операцій з наданням податкової вигоди третім особам з метою штучного формування витрат, та які не мають реального характеру.

Таким чином перевіркою позивача встановлена нереальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ «Стікс-Оіл Інжиніринг» та ТОВ «Держ-Буд». Відповідно перевіркою не підтверджено реального руху активів на адресу між позивачем та контрагентами за період з 01.01.2018 по 30.09.2021, що свідчить про оформлення первинних документів з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій та отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди у вигляді сум податкового кредиту з ПДВ.

У зв`язку з вищенаведеним, задекларований позивачем податковий кредит за рахунок проведення господарський операцій з ТОВ «Стікс-Оіл Інжиніринг» та ТОВ «Держ-Буд» сформований неправомірно та документальною перевіркою не підтверджений.

Не погоджуючись з такими висновками Акту позивач подав відповідачу заперечення до Акту.

Листом від 17.02.2022 № 3278/12/10-36-07-15 про розгляд заперечень, відповідач повідомив позивача, що висновки Акту є обґрунтованими та залишаються без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі Акту відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22.02.2022 № 0048100715, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 5 382 995 грн, з яких 4 893 632 грн за податковими зобов`язаннями, 489 363 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач подав до Державної податкової служби України скаргу на рішення, за результатом розгляду якої, податкове повідомлення-рішення відповідача від 22.02.2022 № 0048100715 залишене без змін, а скарга позивача без задоволення.

Надалі позивач, з метою спростування висновків Акту та доводів відповідача, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, повідомив, що закупівля відповідних робіт проводилась через електронну систему публічних закупівель «Prozorro».

Оплата виконаних робіт по взаємовідносинам з ТОВ «Стікс-Оіл Інжиніринг» підтверджується платіжними дорученнями від 16.01.2018 № 148, від 26.04.2018 № 290, від 13.09.2018 № 1896, від 31.01.2018 № 20, від 02.04.2018 № 90, від 26.04.2018 № 292, від 03.09.2018 № 1756, від 11.09.2018 № 1881, від 02.11.2018 № 2567, від 27.06.2019 № 1594, від 26.02.2020 №506, від 31.01.2018 № 21, від 02.04.2018 № 89, від 26.04.2018 № 293, від 10.08.2018 № 1569, від 11.09.2018 № 1882, від 19.09.2018 № 1951, від 27.06.2019 № 1595, від 26.02.2020 № 507, від 31.05.2018 № 696, від 19.06.2018 № 847, від 31.05.2018 № 698, від 19.06.2018 № 845, від 01.08.2018 № 1408, від 30.03.2020 № 869, від 31.05.2018 № 699, від 19.06.2018 № 844, від 19.07.2018 № 1202, від 02.11.2018 № 2568, від 10.10.2019 № 2108, від 30.03.2020 № 870, від 13.05.2020 № 1232, від 04.06.2020 № 1493, від 18.06.2020 № 1590, від 07.07.2020 № 1732, від 04.11.2019 № 2202, від 04.11.2019 № 2201, від 22.01.2018 № 2, від 22.01.2018 № 3, від 22.01.2018 № 4.

Оплата виконаних робіт по взаємовідносинам з ТОВ «Держ-Буд» підтверджується платіжними дорученнями від 21.08.2018 № 1646, від 29.07.2019 № 1728, від 09.10.2019 № 2102, від 21.08.2018 № 1647, від 29.07.2019 № 1729, від 10.07.2018 № 1114, від 06.09.2018 № 1825, від 10.09.2018 № 1854, від 27.09.2018 № 2004, від 26.02.2020 № 478, від 10.07.2018 № 1113, від 11.07.2018 № 1126, від 06.09.2018 № 1824, від 10.09.2018 № 1853, від 27.09.2018 № 2003.

Відповідно до акту від 09.02.2022 № 71-30/25 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» за період з 01.01.2018 по 30.09.2021 та ревізії окремих питань в частині визначення достовірності розрахунків заборгованості з різниці в тарифах наданих територіальним комісіям за період з 01.01.2011 по 31.05.2021, складеного Північним офісом Держаудитслужби, за результатами проведених вибіркових контрольних обмірів по договорам з ТОВ «Стікс-Оіл-Інжиніринг» від 31.01.2018 № 45251/18/5, від 31.01.2018 № 45251/18/6; з ТОВ «ДЕРЖ-БУД» від 21.08.2017 № 45251/17/4, від 21.07.2017 № 45251/17/5, встановлено лише невідповідність фактично виконаних обсягів будівельних робіт контрагентом за договором від 31.01.2018 №45251/18/6, чим завдано позивачу матеріальної шкоди на суму 15773,45 грн.

На виконання замовлених робіт в межах договірних правовідносин з контрагентами, позивачем надані фотосвітлини результатів таких робіт (зокрема, проектної документації, замінених агрегатів та їх запчастин, реконструйованих об`єктів (котелен) тощо), а також копії виконаних ТОВ «Стікс-Оіл-Інжиніринг» робочих проектів з експертними висновками в межах договірних правовідносин.

Згідно з висновком експерта ТОВ «Центр експертизи власності» від 16.06.2022 №160/01/09-22 (далі - висновок) за результатами проведеної судової економічної експертизи по замовленню директора комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» висновки акту перевірки від 13.01.2022 № 373/10-36-07-15, за результатами взаємовідносин позивача з контрагентами - ТОВ «Стікс-Оіл-Інжиніринг» та ТОВ «Держ-Буд», сформовані та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) податкові накладні. При реєстрації відповідних податкових накладних по взаємовідносинам позивача зі вказаними контрагентами, податковий орган не висував жодних зауважень до їх змісту, форми, реквізитів; не вказував на наявність обставин, що унеможливлюють їх реєстрацію в ЄРПН, отже платник виконав та дотримався законодавчо встановлених вимог для отримання податкового кредиту за належними зареєстрованими податковими накладними на загальну суму 4943597,54 грн., у тому числі: за 2018 рік - 3803450,96 грн, за 2019 рік 594782,51 грн, за 2020 рік 545364,47 грн. Також у висновку зазначено, що висновки податкового органу не є обґрунтованими. В ході перевірки податковий орган запити на проведення зустрічних звірок з питань підтвердження отриманих від платника податків відомостей стосовно відносин із суб`єктами господарювання-контрагентами не направлялись. Господарські операції позивача з ТОВ «Стікс-Оіл-Інжиніринг» та ТОВ «Держ-Буд» підтверджені належним чином складеними договорами та первинними документами, що відображають та підтверджують їх реальність. При цьому експерт зазначив, що вважати господарські операції між позивачем та контрагентами за перевіряємий період безтоварними та податковий кредит з ПДВ нікчемним відноситься до компетенції судів. Таким чином експерт дійшов висновку, що висновки акту від 13.01.2022 №373/10-36-07-15 нормативно та документально не підтверджуються.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції та оцінюючи відповідні висновки, викладені у рішенні, колегія суддів враховує, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами першою та другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Так, згідно з підпунктами 16.1.2.-16.1.5. пункту 16.1. статті 16 Кодексу, платник податків зобов`язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язкова зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

У той же час, платник податків має право, зокрема: бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом; оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію; вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків (підпункти 17.1.6., 17.1.7., 17.1.8. пункту 17.1. статті 17 Кодексу).

Відповідно до пункту 44.1. статті 44 Кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У свою чергу, відповідно до статей 19, 20 Кодексу, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, окрім іншого: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Контролюючі органи мають право, зокрема: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (підпункт 20.1.4. пункту 20.1.); визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків (підпункт 20.1.18. пункту 20.1.); застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 20.1.19. пункту 20.1.).

Водночас, посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, окрім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1., 21.1.4. пункту 21.1. статті 21 Кодексу).

При цьому, податкове законодавство України ґрунтується, у тому числі, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункт 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Кодексу).

Згідно з підпунктом 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Кодексу, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 185.1. статті 185 Кодексу, об`єктом оподаткування податком на додану вартість, є операції платників податку, зокрема:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

За приписами пункту 187.1. статті 187 Кодексу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з підпунктом а) пункту 198.1., пункту 198.2. статті 198 Кодексу, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з, окрім іншого, придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Абзацом 1 пункту 198.3. статті 198 Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац 2 пункту 198.3. статті 198 Кодексу).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6. статті 198 Кодексу).

Відповідно до пункту 201.10. статті 201 Кодексу, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У свою чергу, за змістом норм статті 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником податків при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують дійсно мали місце.

За умови подання платником податків належним чином оформлених документів, які згідно з правовими нормами повинні бути виписані на господарські операції певного виду, та підтвердження суми ПДВ податковими накладними, зареєстрованими відповідно до вимог статті 201 Кодексу, задекларовані платником податків дані податкового обліку вважаються підтвердженими (правомірними), якщо контролюючий орган не доведе зворотного.

Наведене узгоджується як з нормою абзацу першого пункту 56.4 статті 56 Кодексу, відповідно до якої обов`язок доведення, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених Кодексом або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладено саме на контролюючий орган, так і з нормою підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Кодексу щодо презумпції правомірності рішень платника податків, які в сукупності закріплюють презумпцію добросовісності податкової поведінки платника податків.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків сформував свої дані податкового обліку, що не відповідають дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Відсутність відповідних доказів може бути підставою для відмови в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення як протиправного, прийнятого контролюючим органом з підстав формування платником податків даних свого податкового обліку за наслідками фіктивних господарських операцій.

Тобто, контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам за умови доведення факту, що відомості, які містяться в таких документах, є недостовірними.

Визначальним щодо податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є сукупність обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій.

Аналіз наявних у справі доказів вказує на те, що в період, що перевірявся, позивач мав договірні взаємовідносини з контрагентами ТОВ «Стікс-Оіл Інжиніринг» та ТОВ «Держ-Буд», в межах яких, на підтвердження виконання умов договорів підряду, сторонами оформлені первинні документи, а саме: локальні кошториси; об`єктні кошториси; смети; відомості про трудомісткість та заробітну плату до об`єктного кошторисів; договірні ціни; довідки про вартість виконаних будівельних робіт; акти приймання виконаних будівельних робіт; акти здачі-приймання робіт (надання послуг); підсумкові відомості ресурсів; акти вартості устаткування, що придбавалось виконавцем робіт; податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН, а також платіжні доручення для підтвердження проведених взаєморозрахунків, які за висновками суду складені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV та підтверджують фактичний рух активів позивача за договірними відносинами із контрагентами.

Відповідні документи подавалися позивачем відповідачу під час перевірки.

Разом з тим відповідач зустрічну звірку з контрагентами не провів та не навів зауважень до змісту і форми наданих під час перевірки первинних документів з контрагентами, натомість дійшовши висновку, що по ланцюгу постачання робіт наявна схема, яка може свідчить про узгодженність дій позивача та контрагентів для одержання ними незаконної податкової вигоди, виходячи з наявної інформації, зокрема, про: незвітування про діяльність; наявні кримінальні провадження по учасниках схеми постачання.

Водночас, деякі помилки в документах чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися) (постанова Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 820/1124/17 тощо).

Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, а відтак якщо контрагент не виконав свого обов`язку передбаченого податковим законодавством або мінімізував свої податкові зобов`язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-замовника права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту (постанови Верховного Суду від 09.03.2021 у справі № 826/7270/18, від 24.01.2018 у справі №824/942/13, від 14.03.2018 у справі №803/1198/16);

Негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, та податкового кредиту можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи. Саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків (неподання звітності) не можуть бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків. Відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру та аутсорсингу (оренда персоналу);

Податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах щодо контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону (постанова Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №804/939/16);

Один лише факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Аналогічного висновку дійшов експерт ТОВ «Центр експертизи власності» у висновку від 16.06.2022 №160/01/09-22, дослідивши документи та встановивши, що висновки акту від 13.01.2022 №373/10-36-07-15 нормативно та документально не підтверджуються.

З наведеного вбачається, що реальність господарських операцій позивача із контрагентами підтверджується належним чином оформленими копіями первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку для такого виду послуг та, які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичне здійснення таких операцій, зокрема: договорами, податковими накладними, платіжними дорученнями тощо.

Додатково судова колегія зазначає, що відповідач ні в Акті перевірки, ні в інших документах не заперечує, що ТОВ «Стікс-Оіл-Інжиніринг» та ТОВ «Держ-Буд» виконували підрядні роботи а окрім наявних первинних документів, існують й матеріальні результати виконаних робіт - відремонтовані об`єкти, розроблена та затверджена проектна документація. Суть аргументів відповідача зводиться до обставин, які лише можуть свідчити про неможливість виконання таких робіт, проте переконливих та достатніх доказів цим доводам не надано.

Стосовно зазначених апелянтом процесуальних порушень, допущених на його думку судом першої інстанції, то колегія суддів зауважує, що під час апеляційного перегляду розгляд справи провадиться у тому ж процесуальному порядку, у якому розглянуто справу.

Сторони мають право користуватися правами, передбаченими КАС України, у тому числі заявляти відповідні клопотання, у тому числі й щодо виклику свідків, вмотивувавши їх відповідними доводами.

Сторона відповідача реалізовувала свої права під час розгляду справи в суді першої інстанції, також подавала клопотання і під час підготовки справи до розгляду в суді апеляційної інстанції, про що винесені відповідні ухвали.

Таким чином суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність правових та доведених підстав для визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.02.2022 №0048100715.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, судом першої інстанції при розгляді справи правильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а також дотримано норм процесуального права.

Щодо аргументів стосовно додаткового рішення суду першої інстанції від 29 листопада 2023 року, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до положень частини першої та другої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з вимогами частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з вимогами пункту 2 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Як встановлено колегією суддів, 28.09.2022 між Адвокатським об`єднанням "КМ ПРАКТИК" та ТОВ Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» укладено договір про надання правової допомоги

28.09.2022 між сторонами підписано Додаткову угоду №1 до Договору про надання правової допомоги №б/н, в якій сторони узгодили, що вартість однієї повної години роботи складає 1500,00 грн. без ПДВ.

08.02.2023 між сторонами підписано Акт приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги) за Договором про надання правової (правничої) допомоги від 28.09.2022.

Пунктом першим вказаного Акту визначено, що Адвокатське об`єднання у період з 28.09.2022 по 31.01.2023 (включно) надало Клієнту напступну правову допомогу наступною вартістю:

- аналіз докуменів наданих клієнтом на 2567 аркушах (8 год.) - 12000,00 грн.;

- пошук та аналіз судової практики в аналогічних справах (1 год) - 1500,00 грн.;

- підготовка та подання позовної заяви, а саме:

написання позовної заяви (4 год.) - 6000,00 грн.;

підготовка додатків до позовної заяви (в т.ч. копії позовної заяви з доданими документами для відповідача) загальний обсяг перевищує 2000 аркушів (6 год.) - 9000,00 грн;

особисте подання позовної заяви до КОАС (30 хв.) - 750,00 грн.;

- аналіз документів наданих коієнтом, а саме відзиву та клопотання про виклик свідка (30 хв.) - 750,00 грн.;

- підготовка та пожання відповіді на відзив та заперечень на клопотання про виклик свідків (2 год.) - 3000,00 грн.;

- підготовка та подання до суду клопотань та заяв по справі, а саме:

клопотання про перехід до загального позовного провадження, заяви по судовим витратам, клопотання про долучення доказів (1 год) - 1500,00 грн.;

підготовка копій доказів, підготовка та напрвлення відповідачеві копії клопотання про долучення доказів та копій доказів (загальний обсяг перевищує 3000 аркушів) (9 год) - 13500,00 грн.

Відповідно до пункту другого Акту вартість наданої правової допомоги складає 48000,00 грн без ПДВ.

Доказом понесення витрат позивача на правничу допомогу є платіжна інструкція №900 від 16.02.2023 на суму 48 000,00 грн, копія якої наявна в матеріалах справи.

Водночас, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Проаналізувавши заявлені витрати на правову допомогу, їх обгрунтування та необхідність для розгляду цієї справи, суд першої інстанції вирішив стягнути на користь позивача 10 500,00 грн, а також витрати на експертизу, які підтверджені платіжним дорученням №250 від 27.09.2022 на суму 42 400,00 грн.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції в цій частині та вважає визначений розмір витрат співмірним із складністю справи, її обсягом, предметом доказування.

Іншого колегії суддів не доведено.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Київській області (відокремлений підрозділ) залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року та додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року у справі №320/9109/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина

Судді М.І. Кобаль

Л.О. Костюк