Рішення

від 29.11.2023 по справі 340/11328/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2023 року справа № 340/11328/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брегея Р.І., розглянувши у м.Кропивницький в порядку загального позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградський завод будівельних матеріалів №1» (далі Товариство) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (далі Управління) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду зі заявою до Управління про визнання протиправними і скасування 6 податкових повідомлень-рішень від 11 серпня 2021 року, якими:

- збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 811681 грн і накладено штрафну санкцію у сумі 202920 грн;

- збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 479977 грн і накладено штрафну санкцію у сумі 119994 грн;

- зменшено розмір від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2020 рік на 3261756 грн;

- застосовано штрафну санкцію з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами з інших доходів платника податку, аніж заробітна плата, у сумі 1020 грн;

- збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у виді заробітної плати, на 58675,01 грн і накладено штрафну санкцію у сумі 16379,69 грн та нараховано пеню 868,51 грн;

- збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 11155,01 грн і накладено штрафну санкцію у сумі 8379,49 грн та нараховано пеню 506,48 грн.

11 січня 2022 року судом відкрито загальне позовне провадження (Том 5 а.с.181-182).

09 жовтня 2023 року суд прийняв ухвалу, котрою закрив провадження в частині вимог позову щодо визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, якими:

- застосовано штрафну санкцію з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами з інших доходів платника податку, аніж заробітна плата, у сумі 1020 грн;

- збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у виді заробітної плати, на 58675,01 грн і накладено штрафну санкцію у сумі 16379,69 грн та нараховано пеню 868,51 грн;

- збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 11155,01 грн і накладено штрафну санкцію у сумі 8379,49 грн та нараховано пеню 506,48 грн (Том 8 а.с.104-105).

У судовому засіданні представник Товариства підтримав вимоги позову.

Зазначив, що платник податків уклав правочини з контрагентами стосовно придбання товарів, які використані у виробничій господарській діяльності.

Реальність господарських операцій доводиться первинними бухгалтерськими документами, рухом активів, виробництвом і реалізацією продукції.

На його думку, Товариство правомірно сформувало в деклараціях з податку на додану вартість суми податкового кредиту і включило до витрат кошти за правочинами.

Відповідач заперечив стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (Том 5 а.с.188-198).

У судовому засіданні представник пояснив, що договори, які уклали Товариство і контрагенти, не спрямовувалися на реальне настання наслідків, котрі обумовлювались ними.

Доказом того, як вважає, є узагальнена податкова інформація щодо контрагентів.

Стверджує, що податкова інформація доводить, що позивач не вступав у господарські правовідносини з контрагентами.

07 листопада 2023 року сторони до суду не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про розгляд справи (Том 8 а.с.112-113).

Представники сторін подали клопотання про завершення розгляду справи у порядку письмового провадження (Том 8 а.с.110-111).

Суд, керуючись приписами частини 9 статті 205 КАС України, зробив висновок про завершення розгляду справи у порядку письмового провадження.

Суд, вислухавши пояснення сторін і дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.

Встановлені судом факти і обставини, що стали підставами звернення до суду.

Так, основним видом діяльності позивача є виробництво цегли, черепиці та інших будівельних робіт із випаленої глини (Том 1 а.с.52-53).

У період з 24 травня по 06 липня 2021 року Управління провело документальну планову виїзну перевірку діяльності Товариства за липень 2017 року-березень 2021 року (Том 5 а.с.1-69).

Ревізори зробили висновок, що Товариство уклало з 3 контрагентами правочини стосовно придбання вугільної фракції дрібнодисперсної (шламу вуглевмісного), які не спрямовувалися на реальне настання наслідків, котрі обумовлювались ними.

Підставою такого висновку стала податкова інформація стосовно контрагентів.

Податкова інформація стосовно кожного контрагента проаналізована у акті перевірки.

Управління не використовувало акти перевірок контрагентів.

Ревізори стверджують, що придбаний товар оформлений лише документально, а руху активів між позивачем і контрагентами не було.

Тому вважають, що позивачем здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з купівлі товарів у контрагентів і складено з порушеннями первинні документи.

Товариство надало до суду усі документи бухгалтерського обліку стосовно придбання товарів і використання у господарській діяльності.

Позивач надав аналітичні довідки по кожному контрагенту, відомості в яких відповідають документам бухгалтерського обліку (Том 6 а.с.118-125).

Керівник Управління погодився з висновками ревізорів і прийняв податкові повідомлення-рішення від 11 серпня 2021 року, якими Товариству:

- збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 811681 грн і накладено штрафну санкцію у сумі 202920 грн;

- збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 479977 грн і накладено штрафну санкцію у сумі 119994 грн;

- зменшено розмір від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2020 рік на 3261756 грн (Том 5 а.с.125-126, 128-129 131-132).

Товариство мало взаємовідносини з ТОВ «АКОМ ГРУП» (далі Товариство 2), ТОВ «ВІОЛАН ТРЕЙД» (далі Товариство 3) і ТОВ «РЕЙЛ КОМПАНІ» (далі Товариство 4) (Том 6 а.с.118-125, 187-188, 209-210, Том 7 а.с.1-6 ).

У період з липня 2017 року по лютий 2019 року у Товариства 2 придбано вугільну фракцію дрібнодисперсної (шламу вуглевмісного) на загальну суму 2666534,40 грн (з урахуванням податку на додану вартість у сумі 444422,40 грн).

Товар доставлявся перевізником (залізничний транспорт) на замовлення постачальника, а розрахунки проведено у безготівковій формі.

У період з липня по грудень 2019 року у Товариства 3 придбано вугільну фракцію дрібнодисперсної (шламу вуглевмісного) на загальну суму 705600 грн (з урахуванням податку на додану вартість у сумі 117600 грн).

Товар доставляв перевізник (залізничний транспорт) на замовлення постачальника, а розрахунки проведено у безготівковій формі.

У період з червня по грудень 2020 року у Товариства 4 придбано вугільну фракцію дрібнодисперсної (шламу вуглевмісного) на загальну суму 2844051,48 грн (з урахуванням податку на додану вартість у сумі 474008,58 грн).

Товар доставляв перевізник (залізничним транспортом) за кошти покупця, а розрахунки проведено у безготівковій формі.

Податковий орган не заперечує використання товару у господарській діяльності (виробництво цегли), однак стверджує, що його не поставляли Товариство 2, Товариство 3 і Товариство 4.

Згідно акту перевірки контрагенти декларували придбання товару, який реалізували Товариству.

Юридична оцінка, встановлених судом, фактів і обставин справи.

Перш за все, податковий орган стверджує, що Товариство безкоштовно придбало товар у невідомих осіб, а кошти безпідставно сплатило 3 контрагентам.

Податкова інформація документ, в якому ревізор фіксує обставини, котрі встановив, керуючись виключно власним сприйняттям і розумінням.

Надалі таку інформацію вивчає керівник податкового органу, який і вирішує питання про погодження з її висновками.

У разі погодження з висновками, які мають негативні наслідки стосовно платника податків, посадова особа зобов`язана прийняти відповідне рішення (у письмовій формі), оскільки це єдиний спосіб реалізації компетенції суб`єкта владних повноважень.

Така правова позиція суду узгоджується з системним аналізом приписів пунктів 56.1-56.4 статті 56 Податкового кодексу України.

Зокрема, цією нормою права передбачено, що податковий орган може прийняти, окрім податкового повідомлення-рішення, і інше рішення, яке платник податків має право оскаржити до контролюючого органу вищого рівня або суду.

Судом встановлено, що за результатами опрацювання податкової інформації щодо діяльності контрагентів податкові органи не прийняли жодних рішень і не звернулися до суду з позовами про визнання недійсними договорів, котрі уклали платники податків, в тому числі і з Товариством, нехтуючи наданими повноваженнями, передбаченими підпунктом 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, та положеннями статті 228 Цивільного кодексу України.

Отже, податковими органами враховані податкові зобов`язання контрагентів з податку на додану вартість за договорами, котрі укладено з Товариством.

Проводячи перевірку діяльності позивача, ревізори посилались на податкову інформацію щодо діяльності контрагентів, як незаперечний доказ недійсності правочинів.

Однак ревізори допустили помилку, оскільки податкова інформація щодо контрагента є підставою для висновків відповідно до приписів підпункту 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України, які робляться за наслідками аналізу усієї сукупності матеріалів перевірки платника податків.

Під час перевірки Товариство надало усі необхідні первинні документи бухгалтерського обліку, які підтверджують отримання товару, оприбуткування, перевезення, сплату коштів і використання в господарській діяльності, від якої отримано дохід.

Зокрема, таким документами є: видаткові накладні, платіжні доручення, залізничні товарно-транспортні накладні, тощо.

Підсумовуючи, суд зробив висновок, що Товариство надало належним чином оформленні первинні документи, які відповідно до приписів статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є підставою для ведення бухгалтерського і податкового обліку, оскільки фіксують факти здійснення господарських операцій.

Доказами недійсності правочинів можуть бути рішення суду про недійсність договорів, рішення податкового органу щодо застосування негативних наслідків стосовно контрагента, яке останнім визнається як законне, вирок (ухвала) суду, показання свідків, тощо.

Товариство 2, Товариство 3 і Товариство 4 декларували придбання товару, який реалізовано Товариству.

Податковий орган поставив під сумнів достовірність складання залізничних товарно-транспортних накладних, не встановивши постачальника, якого вважає реальним.

Згідно акту перевірки Управління висловлює претензії стосовно господарської діяльності контрагентів продавців, не оперуючи відповідними актами перевірок.

Тому суд зробив висновок, що відповідач не надав належних доказів недійсності правочинів, які уклало Товариство з контрагентами.

Окрім того, суд зазначає, що, коли державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретним платником податків, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживань з їх боку.

Таким чином позивач включив до податкового кредиту з податку на додану вартість суму коштів за договорами, укладеними з контрагентами, відповідно до приписів статті 198 Податкового кодексу України (датою виникнення права на податковий кредит є дата отримання платником податку товарів, що підтверджено податковою накладною).

Водночас Товариство правомірно включило до витрат, що враховуються у фінансовому результаті до оподаткуванні, кошти сплаченні контрагентам, тому це виключає порушення приписів статті 134 Податкового кодексу України (не відбулось завищення витрат).

Підсумовуючи, суд зробив висновок про протиправність і скасування податкових повідомлень-рішень.

Отже, позов належить задовільнити.

Судові витрати складаються зі сплати судового збору в сумі 22700 грн (Том 1 а.с.28).

Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовільнити позов.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 11 серпня 2021 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Кіровоградський завод будівельних матеріалів №1» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 811681 грн і накладено штрафну санкцію у сумі 202920 грн.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 11 серпня 2021 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Кіровоградський завод будівельних матеріалів №1» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 479977 грн і накладено штрафну санкцію у сумі 119994 грн.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 11 серпня 2021 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Кіровоградський завод будівельних матеріалів №1» зменшено розмір від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2020 рік на 3261756 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградський завод будівельних матеріалів №1» судові витрати в сумі 22700 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ