Ухвала

від 28.11.2023 по справі 540/8074/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 540/8074/21

УХВАЛА

23 листопада 2023 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Левчук О.А.

за участю секретаря Гур`євої К.І.

представників позивача Базилєвої Ю.О., Компанієць А.В.,

представника відповідача Міністерства юстиції України - Шаповал Ю.Є.,

представника відповідача Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції - Будницького К.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 13 серпня 2021 року № 1920/к "Про звільнення"; поновлення ОСОБА_1 в органах Державної кримінально-виконавчої служби України на посаді начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з 24 серпня 2021 року; стягнення з Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 24 серпня 2021 року по день ухвалення рішення суду.

Від представника відповідача Міністерства юстиції України надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування клопотання представником відповідача зазначено, що наказом від 13.08.2021 року № 1920/к ОСОБА_1 звільнено з 23.08.2021 року. При цьому, позовну заяву надіслано до суду засобами поштового зв`язку 08.12.2021 року. Водночас, листом від 31.08.2021 року ОСОБА_1 було повідомлено про неможливість його подальшого проходження служби, оскільки наказом від 13.08.2021 року № 1920/к його звільнено із займаної посади. У додатку до зазначеного листа містився оскаржуваний наказ. Отже, 31.08.2021 року позивач достеменно було відомо про наявність оспорюваного наказу. При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежали від волі особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Згідно довідок ТОВ «ЦСМ» з 11.10.2021 року по 29.10.2021 року та з 01.11.2021 року по 05.11.2021 року ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні, однак 10, 30 та 31 жовтня, 06 та 07 листопада 2021 року він у стані тимчасової непрацездатності не перебував. Водночас факт неробочих днів не позбавляло можливості звернення з позовною заявою засобами поштового зв`язку чи з використанням підсистеми ЄСІТС. Крім того, амбулаторне лікування не є достатнім доказом поважності причин пропуску строку звернення до суду та не створювало об`єктивної перешкоди для звернення до суду.

В підготовчому судовому засіданні представникам позивача надавався час для ознайомлення з вказаним клопотанням задля висловлення правової позиції та можливості скористатися правом подати заяву, із зазначенням причини поважності пропуску строку звернення до суду.

Представником позивача до суду надано письмові заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування заперечень представник позивача зазначив, що наказом від 13.08.2021 року № 1920/к ОСОБА_1 звільнено з 23.08.2021 року. Згідно доручення від 18.08.2021 року голові комісії з реорганізації було доручено, зокрема ознайомлення ОСОБА_2 , із наказом під підпис. Доручення та наказ надійшли до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції 18.08.2021 року. Однак, з 19.08.2021 року позивач перебував у стані тимчасової непрацездатності, про що було повідомлено комісію. Ознайомлення позивача із наказом ні 13.08.2021 (дата видачі), ні 23.08.2021 (дата звільнення) не відбулося. Лише 14.09.2021 року управлінням було зареєстровано лист про необхідність отримання трудової книжки та військового квитка, а також необхідність прибути для ознайомлення з наказом від 13.08.2021 року. Самого наказу такий лист не містив. Повідомлення було надіслане ОСОБА_1 , проте було повернуте як неотриманий. Будь-яких інших заходів з метою ознайомлення позивача з оскаржуваним наказом вчинено не було. Позивач перебував на лікуванні. 08.11.2021 року ОСОБА_1 подано рапорт про вихід на службу після тимчасової непрацездатності та саме 08.11.2021 року відповідач ознайомив позивача з наказом від 13.08.2021 року № 1920/к. Тобто, про факт порушення своїх прав позивач дізнався лише 08.11.2021 року. В той же час, направлення позивачу листа від 31.08.2021 року та повідомлення про факт звільнення, на підтвердження чого надано скрін, не свідчить про ознайомлення позивача, оскільки з нього неможливо встановити особу, якій такий лист було скеровано та точний зміст вказаного листа. Зі знімку екрану (скріншоту) не вбачається, що скерований документ підписаний електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноруч підписного, а також, що зазначена електронна адреса дійсно належить позивачу.

При цьому, в письмових запереченнях представник позивача зазначив, що про факт порушення своїх прав позивач дізнався лише 08.11.2021 року та наполягав на тому, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, та заяви про поновлення строку звернення до суду не надав.

В підготовчому судовому засіданні представники відповідачів клопотання про залишення позову без розгляду підтримали, просили його задовольнити.

Представники позивача проти задоволення клопотання про залишення позову без розгляду заперечували, просили відмовити в його задоволенні.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно ч. 1, 3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Тобто, за змістом зазначеної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Міністерства юстиції України від 13.08.2021 року № 1920/к звільнено 23.08.2021 року ОСОБА_1 з посади начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції у зв`язку зі скороченням штатів відповідно до ч. 5 ст. 23 ЗУ «Про Державну кримінально-виконавчу служби України» та п. 4 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію» (а.с. 34, 229 т. 1, а.с. 22 т. 2).

19 серпня 2021 року ОСОБА_1 засобами електронного зв`язку направлено до Міністерства юстиції України рапорти від 19.08.2019 року щодо повідомлення наявності рівнозначних посад задля продовження проходження служби та щодо погіршення стану здоров`я та перебування на лікарняному (а.с. 49-51 т. 1, 224-226 т. 3).

При цьому, рапорти від 19.08.2021 року направлені ОСОБА_1 засобами електронного зв`язку з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить скріншот, наданий безпосередньо позивачем до позовної заяви (а.с. 51 т.1).

Крім того, в рапорті від 19.08.2019 року щодо повідомлення наявності рівнозначних посад задля продовження проходження служби ОСОБА_1 зазначено прохання про направлення відповіді на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Листом від 31.08.2021 року № 72470/84606-32-21/14.7 Міністерством юстиції України, який доданий представником відповідача до відзиву на позовну заяву, повідомлено ОСОБА_1 про неможливість його подальшого проходження в Державній кримінально-виконавчій службі України, оскільки відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 13.08.2021 № 1920/к «Про звільнення» його звільнено з Державної кримінально-виконавчої служби України з посади начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції у зв`язку зі скороченням штатів відповідно до ч. 5 ст. 23 ЗУ «Про Державну кримінально-виконавчу служби України» та п. 4 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію» (а.с. 65 т. 2).

Лист від 31.08.2021 року № 72470/84606-32-21/14.7 та копія наказу № 1920/к направлені ОСОБА_1 згідно його волевиявлення на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 - 01.09.2021 року (а.с. 228 т. 3).

Тобто, починаючи з 01.09.2021 року позивачу, ОСОБА_1 , повинно було бути відомо про його звільнення з посади начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції у зв`язку зі скороченням штатів відповідно до ч. 5 ст. 23 ЗУ «Про Державну кримінально-виконавчу служби України» та п. 4 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію» та прийняття Міністерством юстиції України наказу від 13.08.2021 № 1920/к.

При цьому, посилання представника позивача на те, що електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 є робочою поштою та на те, що позивач не мав доступу до неї, суд вважає необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що саме позивач зазначав вказану електронну пошту як засіб зв`язку, відправляв з неї рапорти від 19.08.2021 року із зазначенням про необхідність надання відповіді саме на електронну пошту - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також, з матеріалів справи вбачається, що 14.06.2021 року ОСОБА_1 отримано попередження, яким попереджено про подальше звільнення з посади начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції та зі служби після закінчення двомісячного строку з дня ознайомлення з попередженням на підставі ч. 5 ст. 23 ЗУ «Про Державну кримінально-виконавчу служби України» та п. 4 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію» (а.с. 36, 193 т. 1, а.с. 27 т. 2).

Тобто, станом на 13.08.2021 року зі спливом двомісячного строку з дня ознайомлення з попередженням ОСОБА_1 повинно було бути відомо про реалізацію такого попередження та його можливе подальше звільнення на підставі ч. 5 ст. 23 ЗУ «Про Державну кримінально-виконавчу служби України» та п. 4 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію».

Отже, з даною позовною заявою позивач повинен був звернутися до суду після отримання 01.09.2021 року листа від 31.08.2021 року № 72470/84606-32-21/14.7 та копії наказу № 1920/к, тобто у строк до 04 жовтня 2021 року (з урахуванням вихідних).

В той же час, дану позовну заяву, як зазначено в ухвалі Херсонського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 року по даній справі, подано до суду засобами поштового зв`язку 09.12.2021 р.

Отже, позовну заяву подано більше ніж через три місяці після того, як позивачу повинно було бути відомо про звільнення з посади та прийняття наказу від 13.08.2021 № 1920/к.

Верховний Суд в постанові від 31 жовтня 2023 року по справі № 400/5692/22 зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

З матеріалів справи вбачається, що 19.08.2021 року на ім`я ОСОБА_1 видано довідку про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України № 4763, згідно якої ОСОБА_1 хворів в період з 19.08.2021 року по 02.09.2021 року (а.с. 113 т. 1).

03.09.2021 року на ім`я ОСОБА_1 видано довідку про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України № 5104, згідно якої ОСОБА_1 хворів в період з 03.09.2021 року по 27.09.2021 року (а.с. 114 т. 1).

28.09.2021 року на ім`я ОСОБА_1 видано довідку про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України № 5739, згідно якої ОСОБА_1 хворів в період з 28.09.2021 року по 08.10.2021 року. Приступити до служби 09.10.2021 року (а.с. 115 т. 1).

Також, з матеріалів справи вбачається, що позивачем, ОСОБА_1 , були надані до суду довідки № 2110/29, № 2111/05 про знаходження в період з 11 жовтня 2021 року по 29 жовтня 2021 року, та в період з 01 листопада 2021 року по 05 листопада 2021 року на амбулаторному лікуванні у ТОВ "Центр сімейної медицини "Ваше здоров`я" (а.с. 116-117).

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 13.01.2006 року проведено державну реєстрацію ТОВ ""Центр сімейної медицини "Ваше здоров`я" (код ЄДРПОУ 33997255), види діяльності: 47.73 роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізований магазинах (основний), 47.74 роздрібна торгівля медичними й ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах, яке з 13.05.2021 року знаходиться в стані припинення.

Згідно даних ліцензійного реєстру Міністерства охорони здоров`я України, який є у відкритому доступі, 22.02.2006 року ТОВ ""Центр сімейної медицини "Ваше здоров`я" (код ЄДРПОУ 33997255) видано ліцензію з медичної практики, дата закінчення дії ліцензії - 22.02.2011 року (а.с. 241 т. 3).

Згідно листа Міністерства охорони здоров`я України від 26.07.2023 року строк дії ліцензії ТОВ ""Центр сімейної медицини "Ваше здоров`я" з медичної практики закінчився 22.02.2011, ТОВ ""Центр сімейної медицини "Ваше здоров`я" не зверталось до МОЗ з відповідною заявою щодо продовження строку дії ліцензії (а.с. 239 т. 3).

Таким чином, довідки № 2110/29, № 2111/05 видані на ім`я ОСОБА_1 ТОВ ""Центр сімейної медицини "Ваше здоров`я" за відсутності ліцензії з медичної практики.

Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.11.2001 року № 455 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.12.2001 року за № 1005/6196, тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.

Згідно з п. 1.2 Інструкції № 455 видача інших документів про тимчасову непрацездатність забороняється, крім випадків, обумовлених пунктами 1.13, 2.7, 2.16, 2.17, 2.18, 2.19, 2.20, 3.4, 3.16, 6.6. (на спірні правовідносини не поширюються).

Відповідно до пп. 1.3.1 п. 1.3 Інструкції № 455 громадянам України, які проживають в Україні і працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах, видається листок непрацездатності.

Згідно п. 2.1 Інструкції № 455 у разі захворювання чи травми на весь період тимчасової непрацездатності до відновлення працездатності або до встановлення групи інвалідності медико-соціальною експертною комісією видається листок непрацездатності, що обраховується в календарних днях.

За правилами п.п. 2.5, 2.6 Інструкції № 455 листок непрацездатності у разі захворювання видається в день установлення непрацездатності, крім випадків лікування в стаціонарі. Особам, які звернулися за медичною допомогою та визнані непрацездатними по завершенні робочого дня, листок непрацездатності може видаватись, за їх згодою, з наступного календарного дня.

Згідно п. 2.22 Інструкції № 455 тимчасова непрацездатність осіб рядового і начальницького складу засвідчується довідкою органу, у сфері управління якого перебувають заклади охорони здоров`я.

При цьому, наказом Міністерства внутрішніх справ від 23.03.2016 року № 201, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2016 року за № 535/28665, затверджено форму довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України.

В той же час, надані довідки № 2110/29, № 2111/05 видані на ім`я ОСОБА_1 ТОВ ""Центр сімейної медицини "Ваше здоров`я" не відповідають затвердженій формі, та видані в довільній формі.

Разом з тим, п. 2.18 Інструкції № 455 визначено, що довідка довільної форми, засвідчена підписом завідувача відділення та печаткою лікувально-профілактичного закладу, видається, зокрема, у разі тимчасової непрацездатності громадян, які шукають роботу, і безробітних, враховуючи період їх професійної підготовки та перепідготовки.

Таким чином, надані позивачем довідки № 2110/29, № 2111/05 ТОВ ""Центр сімейної медицини "Ваше здоров`я" не відповідають вимогам наказу Міністерства внутрішніх справ від 23.03.2016 року № 201 та Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.11.2001 року № 455, а тому не можуть бути належними та допустимими доказами підтвердження тимчасової непрацездатності позивача та поважності причин пропуску строку звернення до суду в період з 11.10.2021 року по 05.11.2021 року.

Суд не приймає до уваги посилання представника позивача на те, що про факт порушення своїх прав позивач дізнався лише 08.11.2021 року після виходу з лікарняного та ознайомлення з наказом від 13.08.2021 року № 1920/к, оскільки вказані доводи не спростовують направлення на його електронну адресу, зазначену безпосередньо позивачем, як засіб зв`язку, листа від 31.08.2021 року № 72470/84606-32-21/14.7, яким йому доведено до відома наказ Міністерства юстиції України від 13.08.2021 № 1920/к «Про звільнення» з Державної кримінально-виконавчої служби України з посади начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції у зв`язку зі скороченням штатів відповідно до ч. 5 ст. 23 ЗУ «Про Державну кримінально-виконавчу служби України» та п. 4 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію».

За таких підстав, суд дійшов висновку, що позивачем на наведено об`єктивних обставин, які перешкоджали позивачу звернутися до суду з позовом у встановлений процесуальним законом строк та які були пов`язані з дійсно об`єктивними перешкодами реалізувати своє право на звернення до суду, передбачене ст.5 КАС України.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Загальним правилом обчислення строків є їх обчислення з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав та інтересів.

Дотримання строків розгляду адміністративних справ одна з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту цих прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання цих строків впливає на права та обов`язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов`язків.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають статус стабільних.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає "Право на справедливий суд", одним із аспектів якого є право доступу, яке не є абсолютним і може підлягати законним обмеженням, які мають законну мету та використаними засобами та досягнутими цілями. Таким законним обмеженням є передбачені законом строки звернення до суду, які можуть бути поновлені за заявою заявника із зазначенням та обґрунтуванням поважних причин та надання належних доказів щодо причин пропуску строків звернення до суду.

Так, у справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Європейський Суд з прав людини послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обовязком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

За таких обставин, відсутні підстави для визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 подано позовну заяву з пропуском встановленого законом строку звернення, а тому клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 242, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 13 серпня 2021 року № 1920/к "Про звільнення"; поновлення ОСОБА_1 в органах Державної кримінально-виконавчої служби України на посаді начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з 24 серпня 2021 року; стягнення з Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 24 серпня 2021 року по день ухвалення рішення суду, - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 КАС України.

Повний текст ухвали складено та підписано 28 листопада 2023 року.

Суддя О.А. Левчук