Постанова

від 29.12.2023 по справі 540/8074/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2023 р.м. ОдесаСправа № 540/8074/21

Перша інстанція: суддя Левчук О.А.,

повний текст судового рішення

складено 28.11.2023, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,судді -Джабурія О.В.,судді -Вербицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Компанієць А.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, в якому виклав такі позовні вимоги:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 13.08.2021 року №1920/к «Про звільнення»;

- поновити ОСОБА_1 в органах Державної кримінально-виконавчої служби України на посаді начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з 24.08.2021 року;

- стягнути з Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24.08.2021 року по день ухвалення рішення суду.

У позовній заяві позивач також заявив клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, зазначивши, що в зв`язку із перебуванням на лікарняному з 19 серпня по 05 листопада 2021 року, він ознайомився зі спірним наказом про своє звільнення лише 08.11.2021 року.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 з одночасним прийняттям рішення про відмову в задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтовано тим, що оскільки позивач ознайомився зі спірним наказом про звільнення лише 08.11.2021 року, то строк звернення до суду з цим позовом позивачем не пропущений.

Розпорядженням Верховного Суду від 18.03.2022 року №11/0/9-22, відповідно до ч.7 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», змінено територіальну підсудність судових справ Херсонського окружного адміністративного суду та визначено суд, якому визначається територіальна підсудність справ - Одеський окружний адміністративний суд.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.03.2023 року дана справа прийнята до провадження суддею Одеського окружного адміністративного суду.

11.04.2023 року до Одеського окружного адміністративного суду від Міністерства юстиції України надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке обґрунтовано тим, що позивачу вже 31.08.2021 року достеменно було відомо про наявність оспорюваного наказу, що підтверджується фактом направлення Міністерством юстиції України на електронну поштову адресу позивача листа від 31.08.2021 року, яким позивача було повідомлено про неможливість його подальшого проходження служби внаслідок його звільнення наказом від 13.08.2021 року №1920/к, і копія цього наказу була додана до вказаного листа. Також у цьому клопотанні зазначено, що згідно довідок ТОВ «ЦСМ» позивач з 11.10.2021 року по 29.10.2021 року та з 01.11.2021 року по 05.11.2021 року перебував на амбулаторному лікуванні, однак 10, 30 та 31 жовтня, 06 та 07 листопада 2021 року позивач у стані тимчасової непрацездатності не перебував, що, на думку заявника, не позбавляло позивача можливості звернення з позовною заявою засобами поштового зв`язку чи з використанням підсистеми ЄСІТС, а амбулаторне лікування не є достатнім доказом поважності причин пропуску строку звернення до суду та не створювало об`єктивної перешкоди для звернення до суду (т.3 а.с.184-190).

21.06.2023 року до Одеського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшли письмові заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в яких зазначено, що спірним наказом від 13.08.2021 року №1920/к ОСОБА_1 звільнено з 23.08.2021 року. Згідно доручення від 18.08.2021 року голові комісії з реорганізації було доручено, зокрема ознайомлення ОСОБА_2 , із наказом під підпис. Доручення та наказ надійшли до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції 18.08.2021 року. Однак, з 19.08.2021 року позивач перебував у стані тимчасової непрацездатності, про що було повідомлено комісію. Ознайомлення позивача із наказом ні 13.08.2021 року (дата видачі), ні 23.08.2021 року (дата звільнення) не відбулося. Лише 14.09.2021 року управлінням було зареєстровано лист про необхідність отримання трудової книжки та військового квитка, а також необхідність прибути для ознайомлення з наказом від 13.08.2021 року. Самого наказу такий лист не містив. Повідомлення було надіслане ОСОБА_1 , проте було повернуте як неотриманий. Позивач зазначає, що будь-яких інших заходів з метою ознайомлення позивача з оскаржуваним наказом відповідачем вчинено не було. Також зазначає, що під час перебування на лікарняному не знав про свої звільнення, і лише 08.11.2021 року після тимчасової непрацездатності та виходу на роботу був ознайомлений з наказом від 13.08.2021 року №1920/к. Також позивач зазначив, що направлення позивачу листа від 31.08.2021 року та повідомлення про факт звільнення, на підтвердження чого надано скрін, не свідчить про ознайомлення позивача, оскільки з нього неможливо встановити особу, якій такий лист було скеровано та точний зміст вказаного листа, а зі знімку екрану (скріншоту) не вбачається, що скерований документ підписаний електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноруч підписного, а також, що зазначена електронна адреса дійсно належить позивачу.

В письмових запереченнях на клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду представник позивача стверджує, що про факт порушення своїх прав позивач дізнався лише 08.11.2021 року і тому вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, і відповідно заяви про поновлення строку звернення до суду не подав.

За результатами розгляду клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та заперечень представника позивача на клопотання, суд першої інстанції виніс ухвалу від 23.11.2023 року, якою залишив без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 внаслідок пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, адвокат Компанієць А.В. в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 року скасувати, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В апеляційній скарзі апелянт повторює свою позицію, що позивач про факт свого звільнення наказом від 13.08.2021 року №1920/к дізнався лише 08.11.2021 року і тому вважає, що строк звернення до суду з цим позовом не пропущений. Апелянт також зазначає, що суд першої інстанції перед залишенням позову без розгляду повинен був спочатку залишити позов без руху, надавши позивачу можливість повідомити про інші причини поважності пропуску строку на звернення до суду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Як слідує з матеріалів справи, предметом оскарження в цій справі є наказ Міністерства юстиції України від 13.08.2021 року №1920/к, яким ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з 23.08.2021 року у зв`язку зі скороченням штатів відповідно до ч.5 ст.23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу служби України» та п.4 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (а.с.34, 229 т.1, а.с.22 т.2).

Відповідно до вимог ч.1 ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду встановленого цим Кодексом або іншими Законами.

Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 5 цієї статті встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Оскільки дана справа стосується проходження та звільнення з публічної служби, то для такої категорії спорів ч.5 ст.122 КАС України встановлений місячний строк, якій обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).

При цьому, термін «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Як вже зазначено вище, ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 року було відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та відмовлено в задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з тих підстав, що оскільки позивач ознайомився зі спірним наказом про звільнення лише 08.11.2021 року, то строк звернення до суду з цим позовом позивачем не пропущений.

Відповідно до ч.3, ч.4 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Приймаючи спірну ухвалу про завищення позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що у даній справі факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду виявлений вже після відкриття провадження і позивач не ставить питання про поновлення такого строку.

Висновок суду першої інстанції про пропуск позивачем строку звернення до суду ґрунтується на наступних обставинах та фактах.

19.08.2021 року ОСОБА_1 засобами електронного зв`язку з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено до Міністерства юстиції України рапорти від 19.08.2019 року щодо повідомлення наявності рівнозначних посад задля продовження проходження служби та щодо погіршення стану здоров`я та перебування на лікарняному, про що свідчить скріншот, наданий безпосередньо позивачем до позовної заяви (а.с.49-51 т.1, а.с.224-226 т.3).

В направленому рапорті від 19.08.2019 року щодо повідомлення наявності рівнозначних посад задля продовження проходження служби ОСОБА_1 виклав прохання про направлення відповіді на його електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.49).

Листом від 31.08.2021 року №72470/84606-32-21/14.7 Міністерством юстиції України, який доданий представником відповідача до відзиву на позовну заяву, повідомлено ОСОБА_1 про неможливість його подальшого проходження в Державній кримінально-виконавчій службі України, оскільки відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 13.08.2021 року №1920/к «Про звільнення» його звільнено з Державної кримінально-виконавчої служби України з посади начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції у зв`язку зі скороченням штатів відповідно до ч.5 ст.23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу служби України» та п.4 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (а.с.65 т.2).

Лист від 31.08.2021 року №72470/84606-32-21/14.7 та копія наказу №920/к направлені ОСОБА_1 згідно його волевиявлення на його електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 01.09.2021 року (а.с.228 т.3).

З цих підстав, суд першої інстанції дійшов висновку, що починаючи з 01.09.2021 року позивачу повинно було бути відомо про його звільнення з посади начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції у зв`язку зі скороченням штатів відповідно до ч.5 ст.23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу служби України» та п.4 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» та прийняття Міністерством юстиції України наказу від 13.08.2021 року №1920/к.

Суд першої інстанції також врахував, що 14.06.2021 року ОСОБА_1 отримано попередження про його подальше звільнення з посади начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції та зі служби після закінчення двомісячного строку з дня ознайомлення з попередженням на підставі ч.5 ст.23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу служби України» та п.4 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (а.с.36, 193 т.1, а.с.27 т.2).

На думку суду першої інстанції, даний факт також свідчить про те, що станом на 13.08.2021 року зі спливом двомісячного строку з дня ознайомлення з попередженням, позивачу повинно було бути відомо про реалізацію такого попередження та його можливе подальше звільнення на підставі ч.5 ст.23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу служби України» та п.4 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію».

Суд першої інстанції також дав оцінку доводам позивача про перебування його в стані тимчасової непрацездатності, зазначивши наступне.

03.09.2021 року на ім`я ОСОБА_1 видано довідку про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України №5104, згідно якої ОСОБА_1 хворів в період з 03.09.2021 року по 27.09.2021 року (а.с.114 т.1).

28.09.2021 року на ім`я ОСОБА_1 видано довідку про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України №5739, згідно якої ОСОБА_1 хворів в період з 28.09.2021 року по 08.10.2021 року. Приступити до служби 09.10.2021 року (а.с.115 т.1).

Також, з матеріалів справи вбачається, що позивачем, ОСОБА_1 , були надані до суду довідки №2110/29, №2111/05 про знаходження в період з 11.10.2021 року по 29.10.2021 року, та в період з 01.11.2021 року по 05.11.2021 року на амбулаторному лікуванні у ТОВ ««Центр сімейної медицини «Ваше здоров`я» (а.с.116-117).

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 13.01.2006 року проведено державну реєстрацію ТОВ ««Центр сімейної медицини «Ваше здоров`я» (код ЄДРПОУ 33997255), види діяльності: 47.73 роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізований магазинах (основний), 47.74 роздрібна торгівля медичними й ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах, яке з 13.05.2021 року знаходиться в стані припинення.

Згідно даних ліцензійного реєстру Міністерства охорони здоров`я України, який є у відкритому доступі, 22.02.2006 року ТОВ «»Центр сімейної медицини «Ваше здоров`я» (код ЄДРПОУ 33997255) видано ліцензію з медичної практики, дата закінчення дії ліцензії - 22.02.2011 року (а.с.241 т.3).

Згідно листа Міністерства охорони здоров`я України від 26.07.2023 року строк дії ліцензії ТОВ «Центр сімейної медицини «Ваше здоров`я» з медичної практики закінчився 22.02.2011 року, ТОВ «Центр сімейної медицини «Ваше здоров`я» не зверталось до МОЗ з відповідною заявою щодо продовження строку дії ліцензії (а.с.239 т.3).

З урахуванням наведених фактів, суд першої інстанції вірно констатував, що довідки №2110/29, №2111/05 видані на ім`я ОСОБА_1 ТОВ «Центр сімейної медицини «Ваше здоров`я» за відсутності у цього суб`єкта господарської діяльності ліцензії з медичної практики.

Також суд першої інстанції з посиланням на положення п.1.1, п.1.2, пп.1.3.1 п.1.3, п.2.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.11.2001 року №455 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.12.2001 року за №1005/6196, дійшов вірного висновку, що надані довідки №2110/29, №2111/05 ТОВ «Центр сімейної медицини «Ваше здоров`я» не відповідають вимогам наказу Міністерства внутрішніх справ від 23.03.2016 року №201 та Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.11.2001 року №455, а тому не можуть бути належними та допустимими доказами підтвердження тимчасової непрацездатності позивача та поважності причин пропуску строку звернення до суду в період з 11.10.2021 року по 05.11.2021 року.

Виходячи з наведених обставин, суд першої відхилив посилання представника позивача на те, що про факт порушення своїх прав позивач дізнався лише 08.11.2021 року після виходу з лікарняного та ознайомлення з наказом від 13.08.2021 року №1920/к, зазначивши, що такі доводи не спростовують факт направлення відповідачем на електронну адресу позивача, яку він сам значив, листа від 31.08.2021 року №72470/84606-32-21/14.7, яким йому доведено до відома спірний наказ Міністерства юстиції України від 13.08.2021 року №1920/к «Про звільнення».

При цьому, суд першої інстанції відхилив посилання представника позивача на те, що електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 є робочою поштою, до якої позивач не мав доступу, зазначивши, що сам позивач вказав цю електронну пошту як засіб зв`язку, відправляв з неї рапорти від 19.08.2021 року із зазначенням про необхідність надання відповіді саме на електронну пошту - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За висновком суду першої інстанції, позивач з даною позовною заявою повинен був звернутися до суду після отримання 01.09.2021 року листа від 31.08.2021 року №72470/84606-32-21/14.7 та копії наказу №1920/к, тобто у строк до 04.10.2021 року (з урахуванням вихідних), а оскільки дану позовну заяву подано до суду засобами поштового зв`язку 09.12.2021 року, то позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом та не навів об`єктивних обставин, які перешкоджали позивачу звернутися до суду з позовом у встановлений процесуальним законом строк та які були пов`язані з дійсно об`єктивними перешкодами реалізувати своє право на звернення до суду, передбачене ст.5 КАС України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом, який визначений ч.5 ст.122 КАС України, тобто місячного терміну.

Вирішуючи питання про день, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, з якого слід обраховувати місячний термін звернення до суду з цим позовом, колегія суддів враховує той факт, що позивач, починаючи з 19.08.2021 року і до 08.11.2021 року на службі не перебував, посилаючись на свою тимчасову непрацездатність, і така відсутність позивача на службі зумовила неможливість ознайомлення позивача з текстом оскаржуваного наказу та вручення позивачу його копії безпосередньо за місцем проходження ним служби до 08.11.2021 року.

Однак, сам лише факт відсутності позивача на службі з 19 серпня по 08 листопада 2021 року не виключає для позивача можливості дізнатися про прийняття спірного наказу та отримати його копію в будь-якій інший спосіб, ніж безпосередньо за місцем служби, зокрема, поштою або електронною поштою.

Колегія суддів враховує той факт, що листом відповідача від 31.08.2021 року №72470/84606-32-21/14.7 позивачу була направлена електронна копія спірного наказу Міністерства юстиції України від 13.08.2021 року №1920/к «Про звільнення» на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку сам позивач визначив як спосіб зв`язку з ним у своєму рапорті від 19.08.2019 року щодо повідомлення про наявність рівнозначних посад, і такий рапорт був направлені позивачем в адрес відповідача з його електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.49) вже під час знаходження позивача на лікарняному.

Такі обставини підтверджують правильність висновку суду першої інстанції, що строк звернення до суду з цим позовом слід обраховувати після отримання позивачем на свою електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 01.09.2021 року листа від 31.08.2021 року №72470/84606-32-21/14.7 та копії наказу №1920/к, тобто з 02.09.2021 року.

Відповідно, звернення позивачем до суду з цим позовом 09.12.2021 року здійснено з порушенням строку звернення до суду, встановленого ч.5 ст.122 КАС України.

Також колегія судді погоджується з відхиленням судом першої інстанції як безпідставних доводів позивача про неможливість ознайомлення зі спірним наказом раніше ніж 08.11.2021 року внаслідок перебування амбулаторному лікуванні у ТОВ ««Центр сімейної медицини «Ваше здоров`я» в період з 11.10.2021 року по 29.10.2021 року, та в період з 01.11.2021 року по 05.11.2021 року, оскільки належними доказами підтверджено і позивачем не спростовано той факт, що ТОВ «Центр сімейної медицини «Ваше здоров`я» з 13.05.2021 року знаходиться в стані припинення, а строк дії ліцензії ТОВ «Центр сімейної медицини «Ваше здоров`я» з медичної практики закінчився 22.02.2011 року і це товариство не зверталось до МОЗ з відповідною заявою щодо продовження строку дії ліцензії.

Суд першої інстанції також цілком вірно встановив, що надані позивачем на підтвердження своєї тимчасової непрацездатності довідки ТОВ «Центр сімейної медицини «Ваше здоров`я» №2110/29 та №2111/05 не відповідають визначеним законодавством вимогам до документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, а тому не можуть бути належними та допустимими доказами підтвердження тимчасової непрацездатності позивача та поважності причин пропуску строку звернення до суду в період з 11.10.2021 року по 05.11.2021 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на протязі всього розгляду справи в суді першої інстанції сторона позивача не навела об`єктивних обставин, які перешкоджали позивачу звернутися до суду з позовом у встановлений процесуальним законом строк та які були пов`язані з дійсно об`єктивними перешкодами реалізувати своє право на звернення до суду, у визначені законодавством терміни.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на той факт, що починаючи з подачі даного позову і до моменту ухвалення спірного рішення про залишення позову без розгляду, сторона позивача неодноразово підтримувала свої твердження про неможливість ознайомлення зі спірним наказом раніше ніж 08.11.2021 року внаслідок перебування на лікарняному, і, відповідно, про відсутність самого факту порушення місячного строку звернення до суду.

Неодноразова підтримка позивачем такої своєї позиції щодо дотримання строку звернення до суду, і остаточне її викладення в письмових запереченнях на клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, виключає необхідність вчинення судом тої процесуальної дії, на якій наполягає апелянт в своїй апеляційній скарзі, і яка передбачена ч.1 ст.123 КАС України, а саме - залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу можливості надати заяву про поновлення строку звернення до суду та повідомити про інші причини поважності пропуску строку на звернення до суду.

Передбачений ч.1 ст.123 КАС України механізм залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу можливість повідомити про інші причини поважності пропуску строку на звернення до суду, застосовується судом на стадії до відкриття провадження у справі, коли позивач визнає факт порушення строку звернення, але вказує на причини, які зумовити порушення такого строку.

В даній же справі сторона позивача після відкриття провадження у справі і після звернення відповідача з клопотанням про залишення позову без розгляду, не подала заяву про поновлення строку звернення до суду з викладенням причин порушення такого строку, оскільки не погоджується з самим фактом пропуску строку звернення до суду, так як вважає, що позивач дізнався про порушення свого права лише 08.11.2021 року, ознайомившись зі спірним наказом після виходу на роботу з лікарняного 08.11.2021 року.

При цьому, у викладеному у позовній заяві клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивач навів ті ж самі доводи, що і зумовили прийняття судом в ухвалі про відкриття провадження у справі від 22.12.2021 року рішення про відмову у задоволенні такого клопотанні внаслідок відсутності самого факту порушення строку звернення до суду.

Спірна ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 року була прийнята на виконання положень ч.3 ст.123 КАС України, яка надає суду право вже після відкриття провадження у справі повернутися до питання порушення строку звернення до суду, якщо факт такого пропуску був виявлений судом після відкриття провадження у справі.

Отже, викладені в ухвалі про відкриття провадження у справі від 22.12.2021 року висновки суду стосовно відсутності факту порушення строку звернення до суду, не обмежували суд першої інстанції в праві переглянути такі висновки з урахуванням обставин та фактів, які з`ясовані вже після відкриття провадження у справі.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що передбачені частинами 3 та 4 ст.123 КАС України підстави для залишення позову без розгляду внаслідок порушення строку звернення до суду застосовуються вже після відкриття провадження у справі і не пов`язані з обов`язковістю залишення позову без розгляду.

В той же час, однією з головних умов для застосування процесуальних наслідків, передбачених частинами 3 та 4 ст.123 КАС України, є надання судом можливості позивачу надати всі свої аргументами на підтримання свого права звернення до суду у визначені законом терміні.

Колегія суддів вважає, що в ході розгляду даної справи позивач в повній мірі скористувався також можливість, неодноразово підтримавши свою позицію щодо строку звернення до суду з цим позовом.

Необхідність залишення судом першої інстанції даного позову без руху з наданням позивачу можливість надати заяву про поновлення строку звернення до суду та повідомити про інші причини поважності пропуску строку на звернення до суду могла б мати місце, якщо б суд першої інстанції не отримав би від сторони позивача відповідної реакції на подане відповідачем 11.04.2023 року клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Однак сторона позивача на таке клопотання 21.06.2021 року надала суду свої заперечення, в яких чітко висловила свою позицію щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, а тому залишення судом позову без руху з наданням позивачу можливості надати заяву про поновлення строку звернення до суду та повідомити про інші причини поважності пропуску такого строку було б невірним та нелогічним, оскільки позивач взагалі заперечував сам факт пропуску такого строку та необхідність звернення до суду з такою заявою.

Підсумовуючи все вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не порушено норм процесуального права, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.320, ст.322, ст.325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Компанієць А.В. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя К.В. КравченкоСудді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька