Рішення

від 16.11.2023 по справі 620/13963/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2023 року Чернігів Справа № 620/13963/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді ЖитнякЛ.О.

за участі секретаря Шукай К.П.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивачаМєдвєдєва В.В.,

представника відповідачаКриницької Н.С.,

представника відповідачаМатієнка О.Б.,

представника третіх осібКухти В.Б.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмацького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Міністерства оборони України, треті особи на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Бахмацького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Міністерства оборони України, в якому просить:

-визнати протиправною бездіяльність Бахмацького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки стосовно не розгляду заяви про призначення одноразової грошової допомоги позивачу та зобов`язати Бахмацький районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки розглянути заяву про призначення одноразової грошової допомоги позивачу;

-зобов`язати Міністерство оборони України та Бахмацький районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги, за ОСОБА_4 , який помер внаслідок хвороби, пов`язаної із захистом Батьківщини, виходячи з розмірів, визначених Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від25.12.2013 №975.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що позивачем було подано заяву про призначення одноразової грошової допомоги до Бахмацького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з додатками, які підтверджують факт спільного проживання однією сім`єю з ОСОБА_4 . Станом на дату подання цього позову відповіді на цю заяву досі не отримано. З огляду на наведене вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 допустив бездіяльність стосовно не розгляду в місячний строк заяви про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та не надав відмови на цю заяву, тобто підтвердив право позивача на отримання одноразової грошової допомоги.

Суд ухвалою від20.09.2023 відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами та встановив відповідач строк для подачі відзиву на позов. В подальшому, 21.09.2023 суд розглянув заяву позивача про забезпечення позову, у задоволенні якої відмовив. Ухвалою суду від28.09.2023 справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження. Ухвалами від09.10.2023 та від11.10.2023 вирішено розгляд справи проводити в режимі відеоконференції за участі представника Міністерства оборони України та представника позивача.

Представником Міністерства оборони України, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов, в якому він просив у задоволенні вимог відмовити, витребувати у позивача документи та залучити третіх осіб.

Суд ухвалою від28.09.2023 у задоволенні клопотання Міністерства оборони України про залучення третіх осіб та витребування доказів -відмовив.

У поданому відзиві, представник Міністерства оборони України наголосив, що позивач з ОСОБА_4 не вели спільне сімейне господарство, не мали спільного бюджету, не турбувалися один про одного, не утримували житлове приміщення, а також у них не було взаємних прав та обов`язків починаючи з серпня 2009 року. Вона не надала до суду підтверджуючих документів, що перебуває на обліку в органах соціального захисту населення, як особа, яка потребує соціальної допомоги та яка їй надається органами соціального захисту населення де в них зазначено, що вона не може себе самостійно обслуговувати, виконувати роботи і у зв`язку із цим потребує сторонньої допомоги, а також, що перебувала на утриманні померлого. Також зазначає, що вимоги про зобов`язання Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги є передчасними. Зазначає, що документи, які надійшли від Бахмацького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки перебувають на розгляді в порядку черговості для призначення одноразової грошової допомоги.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій він наголошує на безпідставності заперечень представника Міністерства оборони України, оскільки він не надав жодного доказу, який міг би підтвердити твердження про те, що позивач та загиблий не вели спільне сімейне господарство, не мали спільного бюджету, не турбувались один про одного, тощо. В той же час, до позовної заяви були подані документи, що підтверджуються факт спільного проживання та утримання позивача померлим ОСОБА_4 .

Представником Міністерства оборони України подані заперечення на відповідь на відзив, в яких він фактично дублює аргументи, наведені у відзиві на позов та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач та його представник в судовому засіданні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в заявах по суті.

Представники Бахмацького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та Міністерства оборони України в судовому засіданні, позов не визнали, просили у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник третіх осіб у судовому засіданні проти позову заперечив, наголосивши на відсутності факту спільного проживання позивача із загиблим.

В судовому засіданні також було заслухано пояснення свідків, а саме ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які під присягою повідомили, що позивач та загиблий ОСОБА_4 фактично вели спільне господарство, разом проживали в будинку, разом ходили в гості, планували в подальшому одружитися, позивач приймала участь у похованні загиблого, тощо.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

ОСОБА_1 з 02.11.1991 по 14.08.2009 проживала в офіційному шлюбі з ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу від 02.11.1991 року серія НОМЕР_1 . 14.08.2009 цей шлюб було розірвано, що підтверджується Свідоцтвом про розірвання шлюбу від 14.08.2009 серія НОМЕР_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_7 , що підтверджується Свідоцтвом про народження від 24.07.1992 НОМЕР_3 .

ОСОБА_4 мав у власності земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , (що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю від18.05.2003 І-ЧН №013663) в будинку, який не оформлений, він спільно проживав з позивачем та сином ОСОБА_7 , що підтверджується довідкою Курінського старостинського округу Бахмацької міської ради від 06.06.2023 №341.

Після військового нападу Російської Федерації на Україну та оголошення військового стану, 26.02.2022 ОСОБА_4 був призваний на військову службу у військову частину НОМЕР_4 , що підтверджується наказом від 26.02.2022 №43.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер, що підтверджується Лікарським свідоцтвом про смерть №267 від 24.08.2022 та Свідоцтвом про смерть НОМЕР_5 від 30.08.2022. Смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, що підтверджується наказом від 12.01.2023 №12 (т.1, а.с.105).

З метою підтвердження проживання однією сім`єю з загиблим ОСОБА_4 , позивач звернулась з відповідною заявою до Бахмацького районного суду Чернігівської області. Ухвалою Бахмацького районного суду Чернігівської області у справі №728/2178/23 від11.08.2023, позивачу було відмовлено у відкритті провадження та роз`яснено про право позивача на звернення з даною заявою до адміністративного суду з дотриманням правил підсудності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 17.08.2023 звернулась із заявою до Начальника другого відділу Ніжинського РТЦК та СП про виплату одноразової грошової допомоги, у зв`язку із загибеллю 23.08.2022 її цивільного чоловіка (т.1, а.с.199). До заяви було додано копію паспорта та ідентифікаційного коду, копію свідоцтва про смерть, копію лікарського свідоцтва про смерть, копію витягу з наказу від 30.01.2023 №17-РС, копію свідоцтва про розлучення, копію сповіщення про загибель, копію банківських реквізитів (т.1, а.с.201-207).

Зазначену заяву та копії доданих документів було направлено до Чернігівського ОТЦК та СП (отримано 22.08.2023 вх№5/6550с) та 23.08.2023 за вих№5/13470с разом з висновком направлено до Департаменту соціального забезпечення Міноборони (т.1, а.с.198). Згідно з висновком колишня дружина ОСОБА_1 не має права на одержання частини зазначеної грошової допомоги.

Рішення комісії Міноборони з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум щодо призначення одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого ОСОБА_4 станом на 22.09.2023 до Чернігівського ОТЦК та СП не надходило, про що свідчить лист від 20.09.2023 №2773 (т.1, а.с.169-170).

Відповідно до листа Управління соціальної підтримки Міністерства оборони України (т.1 а.с.133) документи для розгляду питання щодо призначення одноразової грошової допомоги членам сім`ї померлого, зокрема, колишньої дружини, надійшли до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України та в порядку черговості плануються для подання їх на розгляд комісією Міноборони з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд зазначає про таке.

Відповідно достатті 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першоїстатті 92 Конституції Україниоснови соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Згідно зістаттею 41 Закону України від25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі -Закон №2232-ХІІ, в редакції, чинній на час звернення позивача за отриманням допомоги) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановленихЗаконом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»(далі - Закон №2011).

Статтею 16 Закону №2011-ХІІпередбачено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до ч.2 цієї статті одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві;

4) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;

5) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби;

6) встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві;

7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби;

8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою із строкової військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, пов`язаних з проходженням військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її із строкової військової служби;

9) отримання військовозобов`язаним, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або резервістом поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов`язків служби у військовому резерві.

Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, за умов, визначенихЗаконом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

За приписами ст.16-1 Закону №2011 у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно доЗакону України"Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Згідно зі ст.16-3 Закону №2011 одноразова грошова допомога у випадках, передбаченихпідпунктами 1-3пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених устатті 16-1цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановленийпунктом 8цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених устатті 16-1цього Закону.

Частиною 6 цієї статті передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (ч.9 статті 16-3 Закону №2011).

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначає Порядок №975, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.

Відповідно до п.3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Згідно з п.10 Порядку №975 члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:

заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;

витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);

витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії:

документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;

свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста;

свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);

свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);

документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені);

свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;

документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України,- копію сторінки паспорта з такою відміткою);

рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста);

рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні);

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.

У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому - шістнадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.

Згідно з п.13 Порядку №975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.

Згідно з п.14 Порядку №975 одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати.

Відповідно до п.15 Порядку №975 рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.

Як встановлено судом, позивач 17.08.2023 звернулась із заявою до Начальника другого відділу Ніжинського РТЦК та СП про виплату одноразової грошової допомоги, у зв`язку із загибеллю 23.08.2022 її цивільного чоловіка. До заяви було додано копію паспорта та ідентифікаційного коду, копію свідоцтва про смерть, копію лікарського свідоцтва про смерть, копію витягу з наказу від30.01.2023 №17-РС, копію свідоцтва про розлучення, копію сповіщення про загибель, копію банківських реквізитів. Зазначену заяву та копії доданих документів було направлено до Чернігівського ОТЦК та СП (отримано 22.08.2023 вх№5/6550с) та 23.08.2023 за вих№5/13470с разом з висновком направлено до Департаменту соціального забезпечення Міноборони.

Наведене свідчить про дотримання 15-денного строку Бахмацьким РТЦК та СП та Чернігівським ОТЦК та СП, а отже твердження представника позивача, про бездіяльність Бахмацького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в ході розгляду справи свого підтвердження не знайшли.

При цьому суд звертає увагу позивача та його представника, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у спірних правовідносинах не має повноважень розглядати заяву про призначення одноразової грошової допомоги та приймати рішення за результатами розгляду. Його функція полягає у обов`язку подати у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів, яким виступає Міністерство оборони України, висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги та за результатами отримання рішення Міністерства оборони про призначення одноразової грошової допомоги виплачувати її особі, шляхом перерахування коштів на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати.

З огляду на викладене, позовні вимоги до Бахмацького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги про зобов`язання Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги, суд зазначає про таке.

З аналізу положень Порядку №975 вбачається, що скарженню в установленому законом порядку підлягає рішення розпорядника бюджетних коштів, тобто Міністерства оборони України, прийняте за результатами розгляду документів, зазначених в пунктах 10 та 11 Порядку №975, які протягом 15-денного строку з дня їх реєстрації мають бути направлені на його адресу.

В той же час, відповідно до п.13 Порядку розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів має обов`язок прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надіслати зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.

Як встановлено в ході розгляду справи, жодне, з передбачених Порядком №975, рішення ані станом на момент подачі позову, ані на момент розгляду справи в суді, Міністерством оборони не приймалось.

Таким чином в діях відповідача Міністерства оборони України наявні ознаки бездіяльності, що полягають у порушенні 30 денного строку розгляду заяви позивача та як наслідок, неприйняття рішення за результатами їх розгляду.

Суд зазначає, що принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, ключовим завданням якого є - здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

На думку суду, заявлена позивачем позовна вимога до Міністерства оборони України, є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства. При цьому, при розгляді адміністративної справи за позовом про зобов`язання органів Міністерства оборони України прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, суд вправі зобов`язати відповідний орган розглянути зазначене питання, а не приймати рішення про виплату такої допомоги, що не належить до компетенції суду.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст.9 КАСУ, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Суд зауважує, що судовий захист повинен сприяти відновленню порушеного права особи, яка звернулася за таким захистом. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При встановленні порушення права позивача у спірних правовідносинах суд має вирішити питання про відновлення такого права, а тому, з огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для прийняття рішення про зобов`язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 від17.08.2023 про виплату одноразової грошової допомоги та прийняти рішення, відповідно до пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від25.12.2013 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Також враховуючи, що жодного рішення відповідно до п.13 Порядку №975 не приймалось, суд вважає відсутніми підстави для доведення факту спільного проживання позивача з ОСОБА_8 однією сім`єю та врахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.03.2023 у справі №290/289/22-2, в межах розгляду даної справи, у зв`язку з передчасністю.

Оцінка доводам позивача та відповідача щодо цього питання може бути надана судом виключено в ході надання оцінки рішенню Міністерства оборони України за результатами розгляду заяви позивача про виплату одноразової грошової допомоги.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.139 КАСУ при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 139, 227, 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Бахмацького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Міністерства оборони України, треті особи на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не розгляду у встановлений строк заяви ОСОБА_1 від17.08.2023 про виплату одноразової грошової допомоги.

Зобов`язати Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 від17.08.2023 про виплату одноразової грошової допомоги та прийняти рішення, відповідно до пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від25.12.2013 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 536,80 грн (п`ятсот тридцять шість гривень 80 коп.) судових витрат, відповідно до частини задоволених вимог.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ).

Відповідач-1: Бахмацький районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (вул. Шевченка, 38, м. Бахмач, Ніжинський район, Чернігівська область, 16500, код ЄДРПОУ 09801078).

Відповідач-2: Міністерство оборони України (просп.Повітрофлотський, 6, м.Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022);

Треті особи: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ).

Повний текст рішення суду складено 29.11.2023.

Суддя Л.О. Житняк