Постанова

від 28.11.2023 по справі 320/7860/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/7860/20 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року (справу розглянуто в порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія « 7» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2020 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Софія « 7», звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Київській області «Про анулювання ліцензії» №583 від 17.07.2020.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року адміністративний позов задоволено:

Визнано протиправним та скасовано розпорядження Головного управління ДПС у Київській області про анулювання ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) № 583 від 17.07.2020.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції надано неправильну правову оцінку обставинам справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що з поданої позивачем заяви вбачається, що пальне зберігатиметься за адресою: вул.. Соборна, 21-І, с. Буки, Сквирського району Київської області у резервуарах місткістю 17000,00 л, тоді як в ході проведення перевірки таких резервуарів не виявлено, виявлення цього факту кваліфіковано контролюючим органом як встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія « 7» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення та призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Софія « 7» (місцезнаходження: 09001, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Сквира, вул. Самгородецька, буд. 11, ідентифікаційний код 00445943) зареєстроване в якості юридичної особи 29.04.2004, номер запису 1 346 145 0000 000875 за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

10.03.2020 позивач сплатив 780,00 грн. як плату за ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), що підтверджується платіжним доручення №2542 від 10.03.2020, виданим позивачем.

16.03.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою щодо видачі ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) б/н від 10.03.2020 (вх. №14028/10 від 16.03.2020 за даними відповідача).

30.03.2020 відповідач видав позивачу ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) за реєстраційним №10200414202000911 від 30.03.2020 з терміном дії з 30.03.2020 до 30.03.2025, відповідно до якої позивач отримав право на зберігання пального за адресою місця зберігання: Україна, Київська обл., с. Буки, вул. Соборна, 21-І , загальна місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального - 17 000 л.

30.06.2020 відповідач видав наказ «Про проведення фактичних перевірок» №875 від 30.06.2020, відповідно до пункту 2 якого працівникам управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (далі - ПК України) було наказано в частині здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, провести фактичні перевірки суб`єктів господарювання (об`єктів) згідно з додатком №1.

Відповідно до додатку №1 до наказу Головного управління ДПС у Київській області №875 від 30.06.2020 головним державним ревізорам-інспекторам Макаренку Володимиру Володимировичу та Різнику Павлу Олексійовичу було наказано провести з 07.07.2020 фактичну перевірку діяльності позивача тривалістю 10 діб за адресою: Сквирський р-н, с. Буки, вул. Соборна, 21-І, з метою проведення контролю за дотриманням суб`єктом господарювання норм законодавства у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, у тому числі наявності ліцензій, виданих органами ДПС та реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі; внесенням місць зберігання спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру місць зберігання; маркуванням алкогольних напоїв і тютюнових виробів; встановленими мінімальними оптово-відпускними або роздрібними цінами на алкогольні напої; встановленими максимальними роздрібними цінами на тютюнові вироби; реєстрацією платником акцизного податку при здійсненні суб`єктом господарювання операцій з реалізації пального тощо.

07.07.2020 головними державними ревізорами-інспекторами Головного управління ДПС у Київській області Макаренком Володимиром Володимировичем та Різником Павлом Олексійовичем перед початком проведення фактичної перевірки позивача у відповідності до пункту 81.1 пункту 81 ПК України складено акт про відмову від підпису у направленнях на перевірку, відповідно до якого директор позивача Суслов Олег Васильович відмовився від підпису у направленнях на перевірку №№363 та 364 від 07.07.2020 з невідомих причин.

З 07.07.2020 по 14.07.2020 відповідачем проведено фактичну перевірку господарської діяльності позивача відповідно до наказу Головного управління ДПС у Київській області «Про проведення фактичних перевірок» №875 від 30.06.2020 та направлень відповідача на перевірку №363 та №364 від 07.07.2020.

14.07.2020 відповідачем за результатами проведення вищевказаної фактичної перевірки господарської діяльності позивача складено акт (довідку) про результати фактичної перевірки №200/10-36-32-00-10/00445943 від 14.07.2020 (дата реєстрації акта в органі ДПС за місцем здійснення діяльності суб`єкта господарювання - 15.07.2020), відповідно до пункту 13 описової частини якого відповідачем встановлено, що позивач за адресою: Київська обл., Сквирський р-н, с. Буки, вул. Соборна, 21-І, має ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) №10200414202000911 від 30.03.2020 загальною місткістю резервуарів 17 000 л.

У ході проведення перевірки та до її закінчення позивачем не надано документів щодо наявності резервуарів та підтвердження використання пального виключно для потреб власного споживання. Перевіркою також не встановлено місткість резервуарів на 17 000 л.

Таким чином, відповідачем встановлено факт подання позивачем недостовірних даних у заяві на отримання ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), чим порушено вимоги частини сорок третьої статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» №481/95-ВР від 19.12.1995 із змінами та доповненнями (далі - Закон №481/95-ВР).

14.07.2020 головними державними ревізорами-інспекторами Головного управління ДПС у Київській області Макаренком Володимиром Володимировичем та Різником Павлом Олексійовичем складено у відповідності до пункту 86.5 статті 86 ПК України акти відмови від підписання акта перевірки та від отримання акта перевірки, відповідно до яких директор позивача Суслов Олег Васильович після ознайомлення з актом перевірки відмовився від його підписання та отримання його примірника.

16.07.2020 відповідач разом з супровідним листом №22309/10/10-36-32-00-10 від 15.07.2020 направив на адресу місцезнаходження позивача другий примірник акту про результати фактичної перевірки №200/10-36-32-00-10/00445943 від 15.07.2020.

17.07.2020 відповідач відповідно до свого розпорядження про анулювання ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) №583 від 17.07.2020 анулював ліцензію позивача на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) за реєстраційним №10200414202000911 з терміном дії з 30.03.2020 до 30.03.2025 у зв`язку з встановленням факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

17.08.2020 Головне управління ДПС у Київській області отримало заперечення позивача на акт про результати фактичної перевірки за вих. №45 від 14.08.2020 (вх. №33143/10 від 17.08.2020 за даними відповідача).

26.08.2020 відповідач своїм листом №25835/10/10-36-32-00-10 від 26.08.2020 залишив вказані вище заперечення позивача на акт про результати фактичної перевірки без розгляду, так як вони були подані позивачем поза межами строку, визначеного пунктом 86.7 статті 86 ПК України.

Вважаючи розпорядження про анулювання ліцензії протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що критично ставиться до підстави винесення оскаржуваного розпорядження Головного управління ДПС у Київській області, так як контролюючим органом було встановлено факт подання заявником (позивачем) недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії, адже такі документи не подавалися позивачем, що також підтверджується матеріалами справи.

При цьому суд зазначив, що відповідачем не зазначено ані в матеріалах фактичної перевірки, ані в самому оскаржуваному розпорядженні про анулювання ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) які саме недостовірні дані, в яких документах, поданих разом із заявою позивача при отримання ліцензії, були заявлені недостовірно.

Підсумовуючи наведене суд констатував, що відповідачем не було надано суду будь-яких доказів, які б підтверджували виявлене ним під час фактичної перевірки господарської діяльності позивача правопорушення (порушення вимог Закону №481/95-ВР).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначено Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року (далі - Закон № 481/95-ВР).

До вказано Закону було внесено зміни Законом України від 23.11.2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», які набули чинності з 01.07.2019 року.

Згідно статті 1 Закону № 481/95-ВР ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; анулювання ліцензії - позбавлення суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії; зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Відповідно до статті 15 Закону № 481/95-ВР суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Плата за ліцензії справляється органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених цим Законом, і зараховується до місцевих бюджетів.

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

- акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

- дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

При цьому, приписами ч. 43 ст. 15 Закону № 481/95-ВР передбачено, що суб`єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб`єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального.

Отже, ч. 43 ст. 15 Закону № 481/95-ВР передбачено, що суб`єкти господарювання не долучають до заяви копії документів на землю, об`єкти нерухомості й документи на небезпечні роботи чи експлуатацію небезпечного обладнання, достатньо повідомити у заяві на отримання ліцензії про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, які використовують для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження ємностей, що використовують тля зберігання пального.

Як було встановлено судом першої інстанції, 16.03.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою щодо видачі ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) б/н від 10.03.2020 (вх. №14028/10 від 16.03.2020 за даними відповідача).

30.03.2020 відповідач видав позивачу ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) за реєстраційним №10200414202000911 від 30.03.2020 з терміном дії з 30.03.2020 до 30.03.2025, відповідно до якої позивач отримав право на зберігання пального за адресою місця зберігання: Україна, Київська обл., с. Буки, вул. Соборна, 21-І, загальна місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального - 17 000 л.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону № 481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до пп. 4. 27 п. 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227, ДПС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, з оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та контроль за таким виробництвом; здійснює ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом.

Так, відповідно до ст. 15 Закону № 481/95-ВР ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі, зокрема:

- заяви суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

- рішення про скасування державної реєстрації суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

- несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії;

- рішення суду про встановлення факту фальсифікації суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольних напоїв або тютюнових виробів, або пального;

- отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувався такими органами;

- встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

Відповідачем взагалі не вказано, які саме документи, подані позивачем разом із заявою на отримання ліцензії на зберігання пального, містили в собі недостовірні дані, про що стало відомо за результатами проведеної фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія « 7», як не обґрунтовано, в чому полягала недостовірність даних.

Суд першої інстанції встановив, що позивач жодного документу до заяви щодо отримання ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) б/н від 10.03.2020 (вх. №14028/10 від 16.03.2020 за даними відповідача) не надавав.

Оскільки разом із заявою на отримання ліцензії підприємство будь-які документи не подавало, то встановити факт подання заявником недостовірних даних у документах неможливо.

У зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для анулювання ліцензії.

Так, вищенаведеними правовими нормами прямо передбачено, що підставою для анулювання ліцензії є встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії, а не зазначення в заяві недостовірних відомостей.

Така вимога законодавця обумовлена тим, що відомості, наведені заявником у поданій ним заяві, мають бути предметом перевірки контролюючого органу безпосередньо при прийнятті ним рішення щодо видачі відповідної ліцензії.

Втім, жодних документів, в яких би було вказано недостовірний об`єм резервуарів позивачем для отримання спірної ліцензії не подавалося, зворотного апелянтом не доведено.

Також як правильно звернув увагу суд першої інстанції, в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази надання/надсилання відповідачем запитів щодо отримання копій документів від позивача, що стосуються предмета перевірки, як і відсутні докази відмови позивача в наданні таких документів.

Податоковим органом у межах спірних правовідносин не обґрунтовано та не доведено, в чому полягала суть порушень, за наслідками виявлення яких ліцензію позивача було анульовано.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія « 7» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст.328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

Н.В. Безименна