Постанова

від 29.11.2023 по справі 200/8674/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 200/8674/21

адміністративне провадження № К/990/22504/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.

суддів - Дашутіна І. В., Яковенка М.М.

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РАНГ» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «РАНГ» на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року (прийняту в складі: головуючого судді Олішевської В.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В.)

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У липні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю Ранг ( далі-позивач, товариство), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі- відповідач, податковий орган) про визнання протиправними дії Головного управління ДПС у Донецькій області по фальсифікації податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю РАНГ протиправними та зобов`язати видалити з ІКП ТОВ РАНГ податкову звітність з додатками: № 1300000565 від 28.02.2013 за 2012 рік; № 1300000854 від 29.03.2013 за 2012 рік; № 1300001532 від 30.04.2013 за 2012 рік; № 1300001829 від 31.05.2013 за 2012 рік; № 1300002208 від 30.08.2013 за 2012 рік; № 1300002264 від 30.09.2013 за 2012 рік; № 1300002368 від 31.10.2013 за 2012 рік; № 1300002487 від 29.11.2013 за 2012 рік; № 7656 від 22.09.2010 за 07.2010 року; № 7657 від 22.09.2010 за 03.2010 року; № 7658 від 22.09.2010 за 04.2010 року; № 7659 від 22.09.2010 за 06.2010 року; № 12460 від 20.01.2011 за 12.2010 року; № 2 від 14.01.2011 за 11.2010 року; № 1370 від 22.02.2011 за 01.2011 року; № 4115 від 31.03.2011 за 07.2010 року; № 4116 від 31.03.2011 за 03.2010 року; № 4117 від 31.03.2011 за 04.2010 року; № 4118 від 31.03.2011 за 06.2010 року; № 2757 від 16.03.2011 за 01.2010 року; № 2758 від 16.03.2011 за 02.2010 року; № 2759 від 16.03.2011 за 05.2010 року; № 2760 від 16.03.2011 за 01.2010 року; № 2761 від 16.03.2011 за 02.2010 року; № 6629 від 31.05.2011 за 07.2010 року; № 6630 від 31.05.2011 за 03.2010 року; № 6631 від 31.05.2011 за 07.2010 року; № 6632 від 31.05.2011 за 04.2010 року; № 6804 від 30.06.2011 за 06.2010 року; № 6805 від 30.06.2011 за 07.2010 року; № 6806 від 30.06.2011 за 04.2010 року; № 6807 від 30.06.2011 за 03.2010 року; № 8463 від 29.07.2011 за 07.2010 року; № 8464 від 29.07.2011 за 06.2010 року; № 8465 від 29.07.2011 за 03.2010 року; № 8466 від 29.07.2011 за 04.2010 року; № 9072 від 23.08.2011 за 03.2010 року; № 9073 від 23.08.2011 за 07.2010 року; № 9074 від 23.08.2011 за 04.2010 року; № 9075 від 23.08.2011 за 06.2010 року; № 9092 від 31.08.2011 за 04.2010 року; № 9093 від 31.08.2011 за 03.2010 року; № 9094 від 31.08.2011 за 06.2010 року; № 9095 від 31.08.2011 за 07.2010 року; № 11035 від 31.10.2011 за 08.2011 року; № 11921 від 27.12.2011 за 07.2006 року; № 11931 від 30.12.2011 за 10.2011 року; № 7 від 12.01.2012 за 06.2011 року; № 8 від 12.01.2012 за 07.2011 року; № 234 від 31.01.2012 за 10.2011 року; № 235 від 31.01.2012 за 07.2010 року; № 236 від 31.01.2012 за 05.2011 року; № 239 від 31.01.2012 за 11.2011 року; № 570 від 29.02.2012 за 10.2011 року; № 571 від 29.02.2012 за 05.2011 року; № 592 від 29.02.2012 за 07.2010 року; № 726 від 29.03.2012 за 04.2008 року; № 4507 від 30.08.2012 за 06.2010 року; № 4508 від 30.08.2012 за 04.2011 року; № 4512 від 30.08.2012 за 05.2011 року; № 6396 від 24.12.2012 за 10.2012 року; № 1300000541 від 28.02.2013 за 11.2012 року; № 1300000840 від 28.03.2013 за 12.2012 року; № 1300000845 від 28.03.2013 за 11.2012 року; № 1300000861 від 29.03.2013 за 01.2013 року; № 1300000910 від 01.04.2013 за 11.2012 року; № 1300000915 від 01.04.2013 за 12.2012 року; № 1300002541 від 24.12.2013 за 09.2011 року; № 1300002545 від 24.12.2013 за 03.2010 року; № 1300002549 від 24.12.2013 за 05.2011 року; № 1300002573 від 24.12.2013 за 04.2010 року; № 1400001311 від 08.04.2014 за 12.2013 року; № 1400001316 від 07.04.2014 за 12.2013 року; № 1400001613 від 22.05.2014 за 01.2014 року; № 1400001621 від 23.05.2014 за 01.2014 року; № 1400001660 від 10.06.2014 за 02.2014 року; № 1400001669 від 11.06.2014 за 02.2014 року; № 1400001695 від 24.06.2014 за 12.2013 року; № 1400001705 від 25.06.2014 за 12.2013 року; № 1400002131 від 30.12.2014 за 12.2013 року; № 1400002135 від 30.12.2014 за 12.2013 року; № 1400002139 від 30.12.2014 за 06.2014 року; № 1400002143 від 30.12.2014 за 08.2014 року; № 1400002147 від 30.12.2014 за 09.2014 року; № 1400002151 від 30.12.2014 за 03.2014 року; № 1400002155 від 30.12.2014 за 04.2014 року; № 1400002159 від 30.12.2014 за 05.2014 року; № 1400002163 від 30.12.2014 за 07.2014 року; № 1400002167 від 30.12.2014 за 06.2014 року; № 1400002171 від 31.12.2014 за 02.2014 року; № 1400002175 від 31.12.2014 за 12.2013 року; № 1400002180 від 31.12.2014 за 02.2014 року; № 1400002185 від 31.12.2014 за 07.2014 року; № 1400002189 від 31.12.2014 за 06.2014 року; № 1400002193 від 31.12.2014 за 01.2014 року; № 1400002198 від 31.12.2014 за 09.2014 року; № 1400002202 від 31.12.2014 за 08.2014 року; № 1400002206 від 31.12.2014 за 03.2014 року; № 1400002210 від 31.12.2014 за 04.2014 року; № 1400002214 від 31.12.2014 за 05.2014 року; № 1500000038 від 05.02.2015 за 02.2014 року; № 1500000054 від 13.02.2015 за 07.2014 року; № 1500000058 від 13.02.2015 за 04.2014 року; № 1500000062 від 13.02.2015 за 04.2014 року; № 1500000066 від 13.02.2015 за 10.2014 року; № 1500000070 від 13.02.2015 за 11.2014 року; № 1500000074 від 13.02.2015 за 03.2014 року;№ 1500000078 від 13.02.2015 за 05.2014 року; № 1500000082 від 13.02.2015 за 06.2014 року; № 1500000086 від 13.02.2015 за 02.2014 року; № 1500000090 від 13.02.2015 за 08.2014 року; № 1500000094 від 13.02.2015 за 01.2014 року; № 1500000098 від 13.02.2015 за 02.2013 року; № 1500000102 від 13.02.2015 за 09.2014 року, та відновити показники в ІКП.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в вересні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю РАНГ зареєструвалося в Електронному Кабінеті Платника податків, в процесі освоєння нової для позивача електронної платформи було виявлено несанкціоноване втручання в інтегровану картку платника.

Листом № 3 от 24 січня 2017 р. позивач звернувся до відповідача відповідно до якого просив провести звірку нарахування і сплати ПДВ в розрізі місяців 2013 року та згорнуто за 2014-2016 р. в зв`язку з тим що станом на 01.04.2013 року сума ПДВ в рахунок зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступного звітного (податкового) періоду складала 117675 грн., а згідно ІКП на 01.01.2017 р. вже була відсутня, хоча ТОВ РАНГ за період 2013-2016 рр. не здійснювало операцій, які могли призвести до виникнення податкового зобов`язання та його сплати.

13.02.2017 р. Листом № 176/10/05-18-15 відповідач в проведенні звірки та розгляді причин зникання з ІКП 117675 грн. відмовив. Позивач зазначає, що на той час в ЕКП не відображалися данні за період 2013-2014 рр. з ІКП, тому позивач повторно звернувся до відповідача з проханням, розглянути зникнення з ІКП залишки сум ПДВ в рахунок зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступного звітного (податкового) періоду в сумі 117675 грн. та провести звірку нарахування і сплати ПДВ в розрізі місяців 2013 року та згорнуто за 2014-2016 рр., лист № 5 від 16.02.2017 р. Відповідач листом № 217/10/05-18-15 від 24.02.2017 р. знов відмовив позивачу.

З метою з`ясування причин зникнення з ІКП залишків сум ПДВ, Товариство звернулося до архіву звітності з ПДВ в ЕКП та з`ясувало що в архіві присутні уточнюючі звіти з ПДВ які позивач не подавав.

09 березня 2017 р. листом № 6 позивач в третє звернувся до відповідача з проханням, надати роз`яснення, щодо необґрунтованого зменшення залишку ПДВ за 2015 р. та незаконного впливу відповідача на показники Декларації з ПДВ за 2014 рік, шляхом надання ним уточнюючих розрахунків у 2015 році за весь 2014 рік. 24.03.2017 року відповідач надав відповідь за № 4057/10/05-99-12-02-13 в якій повідомив що залишки з ПДВ в рахунок зменшення податкових зобов`язань відновленні. Але позивач зазначає, що виявити причини зникнення залишків з ПДВ неможливо, що ні є дійсним, тому що на сьогодні в ЕКП позивача відображаються підробленні уточнюючи декларації за 2013 2015 рр.

14.10.2020 року позивач звернувся до відповідача з заявами про повернення надмірно сплачених сум грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємства у сумі 570062 грн., 02.11.2020 р. позивачем отримано лист № 81297.10.05-99-04-17-18 від 02.11.2020 р. яким було відмовлено в повернені надмірно сплачених сум грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємства у сумі 570062 грн., з посиланням на уточнюючу податкову звітність за № 13000002487 від 29.11.2013 року, яку як зазначає позивач не подавав, та запропоновано з метою правильності та достовірності відображення в Інтегрованій картці платника податків ТОВ РАНГ облікових даних, самостійно перевірити правомірність наявної переплати в сумі 593472,62 грн. та надати до Головного управління ДПС у Донецькій області заяву про її коригування.

На виконання рекомендації ДПС, з 13.01.2021 р. по 23.01.2021 р. провів ретельній аудит первинної документації, бухгалтерської та податкової звітності в порівняні з податковою звітності яка відображається в Електроному кабінеті платника податків (далі ЕКП) та виявив протиправні дії відповідача, які полягали у внесенні до ІКП недостовірної, сфальсифікованої податкової звітності з додатками яку ТОВ РАНГ не подавав до контролюючого органу, та що відповідач листом № 4057/10/05-99-12-02-13 від 24.03.2017 р. ввів в оману позивача, не достовірну звітність не видалив то показники в ІКП не відновив.

Позивач зазначає, що при детальному розгляді податкової звітності, яка з`явилась у електронному кабінеті платника податків, було виявлено надання співробітниками податкової Макіївської ОДПІ сфальсифікованої, підробленої податкової звітності з додатками ТОВ "РАНГ"

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Ранг про поновлення строку звернення до суду з даним позовом відмовлено. Клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області про залишення заяви без розгляду задоволено. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Ранг до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії залишено без розгляду.

4. Суди попередніх інстанцій висновувалися на положеннях статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України), вказавши на пропуск позивачем строку звернення до суду.

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

5. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, товариство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

6. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №200/8674/21 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині другій статті 328 КАС України.

6.1. Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що суд першої інстанції повинен був винести ухвалу в якій було б зазначено, що суд вважає причини пропуску звернення до суду поважними, поновлює строк звернення до суду та відкриває провадження у справі, або винести ухвалу про залишення позову без руху , яка надавала би позивачу можливість уточнити причини пропуску строку звернення до суду або вказати інші підстави для поновлення строку, протягом десяти днів з дня вручення ухвали, згідно діючого законодавства. Що не було зроблено. Суд 1-ї інстанції проігнорував вимоги діючого законодавства та відкрив провадження в адміністративній справі без з`ясування, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

6.2. Позивач указує що відповідно до частини 4 статті 123 КАС України в якій законодавець чітко встановив умови її застосування, а саме, визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного та наявність висновку про це в ухвалі про відкриття провадження у справі. Тобто посилання судом першої інстанції на частину 4 статті 123 КАС України при винесенні ухвали про залишення позову без розгляду є не правомірним.

6.3. Позивач акцентує, що судом першої інстанції аж до видалення суду до нарадчої кімнати не порушувалося питання поважності причин пропуску Позивачем строку звернення до адміністративного суду. У таких умовах Позивач не мав можливості викласти свою позицію щодо зазначених обставин, подати свої доводи, пояснення, заперечення та додаткові докази з цього приводу.

7. Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.

8. 10 липня 2023 року справа №200/8674/21 надійшла на адресу Верховного Суду.

IV. Установлені судами фактичні обставини справи

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Ранг є юридичною особою, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за номером 30102407, знаходиться за зареєстрованою юридичною адресою: 86141, Донецька область, м. Макіївка, вул. Лермонтова, 16. Станом на час звернення до суду з даним позовом та розгляду справи не перереєстровано на підконтрольну українській владі територію.

10. Позивач зазначає, що в період з 13.01.2021 р. по 23.01.2021 р. ним було проведено ретельній аудит первинної документації, бухгалтерської та податкової звітності в порівняні з податковою звітності яка відображається в Електроному кабінеті платника податків (далі ЕКП) та було виявлено протиправні дії відповідача, які полягали у внесенні до ІКП недостовірної, сфальсифікованої податкової звітності з додатками яку ТОВ РАНГ не подавав до контролюючого органу.

11. У зв`язку з чим в липня 2021 року позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів. Позовна заява була подана через систему Електронний суд.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить з такого.

13. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги та вищенаведених обставин, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду виходить з наступного.

14. Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

15. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист встановленим законом шляхом.

16. Вимоги до позовної заяви та документи, що додаються до неї, викладено в статтях 160 та 161 КАС України й згідно із частиною 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

17. За змістом частин першої - третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

18. При цьому, процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

19. За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

20. У частині першій статті 123 КАС України закріплено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

21. Зазначена норма кореспондується й з приписами частини першої статті 169 КАС України, згідно з якою суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

22. У той же час, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина третя статті 123 КАС України).

23. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина четверта статті 123 КАС України).

24. При цьому дії судді першої інстанції, які мають вчинятись за наслідком отриманням позовної заяви визначені в статті 171 КАС України.

25. За приписами частини тринадцятої статті 171 КАС України вказано, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

26. Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

27. Слід звернути увагу, що положення частини тринадцятої статті 171 КАС України кореспондується із приписами вже наведеної частини третьої статті 123 КАС України, яка, при її буквальному аналізі, вказує про обов`язок суду оцінити доводи позивача про пропуск ним строку на звернення із позовом до суду, якщо такий факт був виявлений судом після відкриття провадження у справи.

28. З цього слідує, що суд першої інстанції, застосовуючи частину третю статті 123 КАС України має залишити позовну заяву без руху, надавши строк позивачу для надання заяви із вказівкою в ній підстав для поновлення пропущеного строку звернення із цим позовом до суду. (Така практика висловлена Верховним Судом у справі № 620/244/19, постанова від 12 березня 2021 року).

29. Отримавши клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ранг» про поновлення строку звернення до суду з позовом.

Тобто, при розгляді заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ранг» про поновлення строку звернення до суду, суду першої інстанції необхідно було залишити указану заяву без руху для зазначення інших причин поважності пропущеного строку.

30. Системний аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

31. Так, статтею 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому дати змогу подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.

32. Отже, вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (частини третя та четверта статті 123 КАС України).

33. Таким чином, Верховний Суд відзначає, що суд першої інстанції безпідставно залишив позовну заяву без розгляду, оскільки в силу частини першої зазначеної статті суд першої інстанції не залишив позовну заяву без руху із зазначенням недоліків, які необхідно усунути, чим не надав позивачеві можливості повідомити про причини поважності пропуску строку на звернення до суду.

34. З урахуванням вищенаведеного Верховний Суд дійшов висновку, що судом першої інстанції залишено без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РАНГ» з порушенням норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у даній адміністративній справі.

35. Відповідно до частин першої, четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

36. За таких обставин судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду із повним та всебічним дослідженням матеріалів та обставин даної адміністративної справи.

37. Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РАНГ» - задовольнити.

2.Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року у справі №200/8674/21-скасувати.

3. Справу №200/8674/21 направити для продовження розгляду до Донецького окружного адміністративного суду.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко