Ухвала

від 18.12.2023 по справі 200/8674/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 грудня 2023 року Справа №200/8674/21

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ранг

до відповідача: Головного управління ДПС у Донецькій області (відокремлений підрозділ ДПС:44070187)

про: визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Ранг, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними дії Головного управління ДПС у Донецькій області по фальсифікації податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю РАНГ протиправними та зобов`язати видалити з ІКП ТОВ РАНГ податкову звітність з додатками: № 1300000565 від 28.02.2013 за 2012 рік; № 1300000854 від 29.03.2013 за 2012 рік; № 1300001532 від 30.04.2013 за 2012 рік; № 1300001829 від 31.05.2013 за 2012 рік; № 1300002208 від 30.08.2013 за 2012 рік; № 1300002264 від 30.09.2013 за 2012 рік; № 1300002368 від 31.10.2013 за 2012 рік; № 1300002487 від 29.11.2013 за 2012 рік; № 7656 від 22.09.2010 за 07.2010 року; № 7657 від 22.09.2010 за 03.2010 року; № 7658 від 22.09.2010 за 04.2010 року; № 7659 від 22.09.2010 за 06.2010 року; № 12460 від 20.01.2011 за 12.2010 року; № 2 від 14.01.2011 за 11.2010 року; № 1370 від 22.02.2011 за 01.2011 року; № 4115 від 31.03.2011 за 07.2010 року; № 4116 від 31.03.2011 за 03.2010 року; № 4117 від 31.03.2011 за 04.2010 року; № 4118 від 31.03.2011 за 06.2010 року; № 2757 від 16.03.2011 за 01.2010 року; № 2758 від 16.03.2011 за 02.2010 року; № 2759 від 16.03.2011 за 05.2010 року; № 2760 від 16.03.2011 за 01.2010 року; № 2761 від 16.03.2011 за 02.2010 року; № 6629 від 31.05.2011 за 07.2010 року; № 6630 від 31.05.2011 за 03.2010 року; № 6631 від 31.05.2011 за 07.2010 року; № 6632 від 31.05.2011 за 04.2010 року; № 6804 від 30.06.2011 за 06.2010 року; № 6805 від 30.06.2011 за 07.2010 року; № 6806 від 30.06.2011 за 04.2010 року; № 6807 від 30.06.2011 за 03.2010 року; № 8463 від 29.07.2011 за 07.2010 року; № 8464 від 29.07.2011 за 06.2010 року; № 8465 від 29.07.2011 за 03.2010 року; № 8466 від 29.07.2011 за 04.2010 року; № 9072 від 23.08.2011 за 03.2010 року; № 9073 від 23.08.2011 за 07.2010 року; № 9074 від 23.08.2011 за 04.2010 року; № 9075 від 23.08.2011 за 06.2010 року; № 9092 від 31.08.2011 за 04.2010 року; № 9093 від 31.08.2011 за 03.2010 року; № 9094 від 31.08.2011 за 06.2010 року; № 9095 від 31.08.2011 за 07.2010 року; № 11035 від 31.10.2011 за 08.2011 року; № 11921 від 27.12.2011 за 07.2006 року; № 11931 від 30.12.2011 за 10.2011 року; № 7 від 12.01.2012 за 06.2011 року; № 8 від 12.01.2012 за 07.2011 року; № 234 від 31.01.2012 за 10.2011 року; № 235 від 31.01.2012 за 07.2010 року; № 236 від 31.01.2012 за 05.2011 року; № 239 від 31.01.2012 за 11.2011 року; № 570 від 29.02.2012 за 10.2011 року; № 571 від 29.02.2012 за 05.2011 року; № 592 від 29.02.2012 за 07.2010 року; № 726 від 29.03.2012 за 04.2008 року; № 4507 від 30.08.2012 за 06.2010 року; № 4508 від 30.08.2012 за 04.2011 року; № 4512 від 30.08.2012 за 05.2011 року; № 6396 від 24.12.2012 за 10.2012 року; № 1300000541 від 28.02.2013 за 11.2012 року; № 1300000840 від 28.03.2013 за 12.2012 року; № 1300000845 від 28.03.2013 за 11.2012 року; № 1300000861 від 29.03.2013 за 01.2013 року; № 1300000910 від 01.04.2013 за 11.2012 року; № 1300000915 від 01.04.2013 за 12.2012 року; № 1300002541 від 24.12.2013 за 09.2011 року; № 1300002545 від 24.12.2013 за 03.2010 року; № 1300002549 від 24.12.2013 за 05.2011 року; № 1300002573 від 24.12.2013 за 04.2010 року; № 1400001311 від 08.04.2014 за 12.2013 року; № 1400001316 від 07.04.2014 за 12.2013 року; № 1400001613 від 22.05.2014 за 01.2014 року; № 1400001621 від 23.05.2014 за 01.2014 року; № 1400001660 від 10.06.2014 за 02.2014 року; № 1400001669 від 11.06.2014 за 02.2014 року; № 1400001695 від 24.06.2014 за 12.2013 року; № 1400001705 від 25.06.2014 за 12.2013 року; № 1400002131 від 30.12.2014 за 12.2013 року; № 1400002135 від 30.12.2014 за 12.2013 року; № 1400002139 від 30.12.2014 за 06.2014 року; № 1400002143 від 30.12.2014 за 08.2014 року; № 1400002147 від 30.12.2014 за 09.2014 року; № 1400002151 від 30.12.2014 за 03.2014 року; № 1400002155 від 30.12.2014 за 04.2014 року; № 1400002159 від 30.12.2014 за 05.2014 року; № 1400002163 від 30.12.2014 за 07.2014 року; № 1400002167 від 30.12.2014 за 06.2014 року; № 1400002171 від 31.12.2014 за 02.2014 року; № 1400002175 від 31.12.2014 за 12.2013 року; № 1400002180 від 31.12.2014 за 02.2014 року; № 1400002185 від 31.12.2014 за 07.2014 року; № 1400002189 від 31.12.2014 за 06.2014 року; № 1400002193 від 31.12.2014 за 01.2014 року; № 1400002198 від 31.12.2014 за 09.2014 року; № 1400002202 від 31.12.2014 за 08.2014 року; № 1400002206 від 31.12.2014 за 03.2014 року; № 1400002210 від 31.12.2014 за 04.2014 року; № 1400002214 від 31.12.2014 за 05.2014 року; № 1500000038 від 05.02.2015 за 02.2014 року; № 1500000054 від 13.02.2015 за 07.2014 року; № 1500000058 від 13.02.2015 за 04.2014 року; № 1500000062 від 13.02.2015 за 04.2014 року; № 1500000066 від 13.02.2015 за 10.2014 року; № 1500000070 від 13.02.2015 за 11.2014 року; № 1500000074 від 13.02.2015 за 03.2014 року;№ 1500000078 від 13.02.2015 за 05.2014 року; № 1500000082 від 13.02.2015 за 06.2014 року; № 1500000086 від 13.02.2015 за 02.2014 року; № 1500000090 від 13.02.2015 за 08.2014 року; № 1500000094 від 13.02.2015 за 01.2014 року; № 1500000098 від 13.02.2015 за 02.2013 року; № 1500000102 від 13.02.2015 за 09.2014 року, та відновити показники в ІКП.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Ранг про поновлення строку звернення до суду з даним позовом відмовлено, клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області (відокремлений підрозділ ДПС: 44070187) про залишення заяви без розгляду задоволено, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Ранг до Головного управління ДПС у Донецькій області (відокремлений підрозділ ДПС:44070187) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії залишено без розгляду.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ранг на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 р. у справі № 200/8674/21 залишено без задоволення, ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 р. у справі № 200/8674/21 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 29 листопада 2023 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РАНГ» задоволено, ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року у справі №200/8674/21-скасовано, справу №200/8674/21 направлено для продовження розгляду до Донецького окружного адміністративного суду.

Верховний Суд в постанові від 29 листопада 2023 року зазначив, що суд першої інстанції безпідставно залишив позовну заяву без розгляду, оскільки в силу частини першої зазначеної статті суд першої інстанції не залишив позовну заяву без руху із зазначенням недоліків, які необхідно усунути, чим не надав позивачеві можливості повідомити про причини поважності пропуску строку на звернення до суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року прийняв до провадження адміністративну справу № 200/8674/21.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 160,161цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 9 КАС України).

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина першастатті 72 КАС України).

З огляду на вказані приписи змагальність сторін полягає, зокрема, у свободі визначити предмет і підстави позову, розпорядитися ними, подати суду будь-які дані на підтвердження наявності чи відсутності підстав позову (тобто обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги), та заперечень проти них, у свободі доводити переконливість таких даних, а також в обмеженості повноважень суду щодо виходу за межі позовних вимог.

Позов може бути подано впродовж строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами (частина першастатті 122 КАС України). Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший частини другоїстатті 122 КАС України). Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.(частина 3 КАС України)

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Процесуальний кодекс встановлює обмеження щодо відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом особи на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду в розумних межах, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.

Виходячи з наведеного, можна дійти висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.

Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Разом з тим, обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене устатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21.12.2010 у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).

Законодавство не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд наголошує, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Згідно приписів статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Приписами Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь - який момент після отримання такого рішення (пункт 56.18 ст. 56 ПК України)

Таким чином для звернення до суду у справах щодо визнання протиправних дій суб`єкта владних повноважень, встановлюється шестимісячний строк (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Позивачем у позовній заяві наведені аргументи щодо строку звернення до суду а також надано заяву про поновлення процесуального строку, відповідно до якої позивач просив суд визнати поважними причини пропуску позивачем строку для звернення до суду з захистом прав та законних інтересів та поновити даний строк, зазначивши наступне.

Згідно п. 2 ст. 122 КАСУ для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач зазначає, що дізнався про протиправні дії відповідача тільки по закінченню проведення внутрішнього аудиту, а саме 23.01.2021 р. Також позивач зазначив, що веденням ІКП займається відповідач, ТОВ «РАНГ» до інформації з ІКП доступу не мав, а ДПС регулярно ігнорувала запити позивача про проведення звірки податків. Можливість отримати доступ до архівів податкової звітності в ЕКП позивач отримав тільки в кінці 2020 року і то тільки з 2010 року, тож до 23.01.2021 р. позивачу було не відомо про протиправні дії відповідача.

Відповідно до п. 1 ст. 121 КАСУ суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В частини уточнюючих податкових звіті з ПДВ за період з 12.2013 р. по 12.2014 р. та уточнюючої податкової звітності за № 13000002487 від 29.11.2013 року, позивач вважає, що строк на звернення до суду підлягає поновленню, а причини його пропуску є поважними з огляду на наступне.

Позивач вважає, що відповідач листом № 4057.10.05-99-12-02-13 від 24.03.2017 року ввів в оману позивача, а протиправні дії відповідача можливо було виявити та підтвердити тільки після проведення ретельнішого аудиту первинної документації, бухгалтерської та податкової звітності в порівняні з податковою звітності яка відображається в Електроному кабінеті платника податків, що й було зроблено позивачем з 13.01.2021 р. по 23.01.2021 р.

Також позивач зазначає, що у квітні 2014 почалась збройна агресія Російської Федерації проти України на території Донецькій області. Згідно Указу Президента України № 32/2019 від 7 лютого 2019 року «Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях» ТОВ «РАНГ» знаходиться на тимчасово окупованій території.

Товариство з обмеженою відповідальністю «РАНГ» зареєстровано та працює згідно законодавства України, на окупованій території в окупаційній адміністрації ОРДЛО не зареєстровано та податки не сплачує.

З 21 березня 2020 року повністю закрито пропуск громадян через пункти прикордонного та митного контролю на лінії розмежування, в зв`язку з карантинними обмеженнями та недопущення поширення коронавірусу. Заборона на переміщення громадян через лінію розмежування діє до сьогодні, що унеможливлює виїзд на не окуповану територію України, та обмежує можливість звернення до суду.

Крім того позивач посилається на розділ VI «Прикінцеві положення» КАСУ який було доповнено пунктом 3 Законом № 540-ІХ від 30.03.2020, згідно якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за ново виявленими, або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID- 19).

16 липня 2020 року опубліковано Закон № 731-ІХ від 18.06.2020 р., згідно пункт 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАСУ викладено в новій редакції, а саме: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короно вірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином».

Дані положення набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто, - з 17 липня 2020 року. Згідно п. 2 даного Розділу процесуальні строки, які були продовжені, зокрема, відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАСУ в редакції Закону № 540-ІХ, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

З урахуванням наведеного позивач просив суд визнати поважними причини пропуску строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів, та поновити даний строк.

Розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, суд зазначає наступне.

Як зазначає позивач, що в період з 13.01.2021 р. по 23.01.2021 р. ним було проведено ретельній аудит первинної документації, бухгалтерської та податкової звітності в порівняні з податковою звітності яка відображається в Електроному кабінеті платника податків (далі ЕКП) та було виявлено протиправні дії відповідача, які полягали у внесенні до ІКП недостовірної, сфальсифікованої податкової звітності з додатками яку ТОВ «РАНГ» не подавав до контролюючого органу.

В зв`язку з чим в липня 2021 року позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів. Позовна заява була подана через систему «Електронний суд».

З матеріалів справи судом встановлено, 28 листопада 2008 року між позивачем та Советським відділенням Макіївської ОДПІ укладено договір № 5 про визнання електронних документів. Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. (т. с. 1 а. с. 48-52)

Також 20.01.2016 року між позивачем та Макіївською ОДПІ ДФС у Донецькій області (Советське відділенням) укладено договір № 140120161 про визнання електронних документів. Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. (т. с. 4 а. с. 79-81) Доказів того що договір втратив чинність суду не надано.

В період з 06.12.2013 року по 05.02.2017 р. у директора та бухгалтера ТОВ «Ранг» були діючі електронні цифрові ключі (т. с. 7 а. с. 107-108)

Як вбачається з позовної заяви та наданих пояснень представником позивача в вересні 2016 року ТОВ «Ранг» зареєструвалось в Електронному Кабінеті Платника податків (далі ЕКП) та в процесі освоєння нової для позивача електронної платформи ЕКП було виявлено несанкціоноване втручання в інтегровану картку платника (далі ІКП).

Суд зазначає, що Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2012 р. № 1007-р схвалено Концепцію створення електронного сервісу Електронний кабінет платника податків

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII, доповнено статтю 14 Податкового кодексу доповнено п. 14.1. 56-1 та п. 14.1. 56-2, а саме:

"14.1.56-1. електронна ідентифікація - процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну особу, юридичну особу або представника фізичної чи юридичної особи. Дозволені для використання технології для ідентифікації платників податків в електронному кабінеті платника податків визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

14.1.56-2. електронний кабінет - електронна система взаємовідносин між платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами з питань реалізації їхніх прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом, що складається з: апаратно-програмного комплексу; портального рішення для користувачів - платників податків, робота в якому здійснюється он-лайн (через Інтернет у режимі реального часу) та не вимагає обов`язкового використання спеціалізованого клієнтського застосування; портального рішення для користувачів - державних, у тому числі контролюючих, органів; програмного інтерфейсу (API), що дає змогу реалізувати повноту функціоналу електронного кабінету; інших засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.

Порядок функціонування електронного кабінету визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику".

Наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 затверджено Порядок функціонування Електронного кабінету. Даний порядок розроблено відповідно допідпункту 14.1.56-2пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України з метою реалізації платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами своїх прав та обов`язків, визначених Кодексом, іншими законодавчими та нормативно-правовими актами.

Цим Порядком визначаються загальні засади функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі - Електронний кабінет), процедури ідентифікації користувачів, взаємодії з платниками податків та державними органами через Електронний кабінет.

Відповідно до п. 2 Наказу від 14.07.2017 № 637 зобов`язано Державну фіскальну службу України до 01 січня 2018 року забезпечити створення інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» на базі існуючого електронного сервісу «Електронний кабінет платника», що функціонує у дослідній експлуатації.

Даним порядком передбачено, що електронний кабінет включає відкриту (загальнодоступну) частину та приватну частину (особистий кабінет). (п. 12)

Приватна частина (особистий кабінет) Електронного кабінету забезпечує надання платнику податків послуг, перелік яких визначенопунктом 42-1.2статті 42-1глави 1 розділу ІІ Кодексу. (п. 16)

Платникам податків та уповноваженим посадовим особам державних, у тому числі контролюючих, органів надається право перегляду журналу всіх дій (подій), що відбуваються у приватній частині Електронного кабінету (особистому кабінеті), включаючи, зокрема, фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через Електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в Електронному кабінеті, за допомогою електронної позначки часу. (п.19)

Також Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року

№ 1797-VIII, Податковий кодексу доповнено статтеюЕлектронний кабінет 42-1, яка визначає принципи створюється та функціонування Електронного кабінету.

Відповідно до п. 42-1.5. ст. 42-1 ПК України, платник податків стає користувачем електронного кабінету та набуває право подавати звітність в електронній формі і вести листування засобами електронного зв`язку в електронній формі після проходження в електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням електронного підпису з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом електронного кабінету.

Відповідно до п.42-1.2. ст. 42 ПК України (в редакції на час прийняття), Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов`язків, визначених цим Кодексом та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання цього Кодексу, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом:

перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв`язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, здійсненням податкового контролю, в тому числі дані оперативного обліку податків та зборів (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу;

проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу;

управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені відповідно до положень цього Кодексу;

автоматизованого визначення обов`язкових для заповнення та подання форм податкової звітності та рахунків для сплати податків і зборів конкретного платника податків;

заповнення, перевірки та поданняподаткових декларацій, звітності до контролюючого органу;

реєстрації, коригуванняподаткових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних та акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

перегляду в режимі реального часу інформації проподаткові накладні/розрахунки коригування, реєстрація яких в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена;

доступу платників податків до системи електронного адміністрування податку на додану вартість у розрізі поточних значень всіх додатків та від`ємників, передбачених пунктом 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу, в режимі перегляду у реальному часі та доступу до даних Єдиного реєстру податкових накладних, включаючи можливість формування, перевірки та підтвердженняподаткових накладних, складених платником податку чи його контрагентами за вчиненими між ними правочинами, для цілей формування податкового кредиту платником податків, перевірки та визначення дати і часу реєстрації таких накладних та/або розрахунків коригування, а також перегляд інформації про незареєстровані податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, подані на реєстрацію платником податків, із зазначенням причини відмови у їх реєстрації;

інформування платників податків про проведення документальної планової перевірки платника податків із зазначенням дати початку проведення такої перевірки, ходу та результатів його перевірок, передбачених цим Кодексом, у тому числі отримання наказу про проведення документальної (планової або позапланової, виїзної або невиїзної) та фактичної перевірки, отримання акта або довідки, яким оформлені результати перевірки;

забезпечення можливості адміністративного оскарження рішень контролюючих органів, у тому числі подання заперечень на акт або довідку, якими оформлені результати перевірки, подання скарги на податкове повідомлення-рішення або інше рішення, дію або бездіяльність контролюючого органу чи посадової особи контролюючого органу, у тому числі рішення про коригування митної вартості, рішення щодо класифікації товарів для митних цілей, про визначення країни походження, рішення щодо підстав для надання податкових пільг тощо;

інформування про статус контрагентів за публічно доступними даними інформаційних ресурсів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, інших реєстрів та баз даних, які ведуться згідно з цим Кодексом, включаючи надання інформації про контрагентів платника податків, щодо яких прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи, про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість або яких притягнуто до відповідальності за порушення законів з питань оподаткування (виключно після остаточного узгодження санкцій та зобов`язань);

взяття на облік, внесення змін до облікових відомостей (включаючи, але не обмежуючись, внесення або зміну інформації про осіб, які мають право підписувати податкову звітність, та сертифікатів відкритого ключа їхніх електронних цифрових підписів та/або печатки (за наявності), зняття з обліку (у тому числі взяття на облік, внесення змін до облікових відомостей та зняття з обліку осіб, які здійснюють операції з товарами у порядку, визначеномуМитним кодексом України), переходу на спеціальні режими оподаткування та інших реєстраційних дій;

подання звернень та інших документів для отримання ліцензій, дозволів на поміщення товарів у митні режими, дозволів на провадження митної брокерської діяльності, відкриття та експлуатацію магазинів безмитної торгівлі, митного складу, вільної митної зони комерційного та сервісного типу, складу тимчасового зберігання, вантажного митного комплексу, а також звернень та інших документів з приводу винесення попередніх рішень у порядку та на умовах, передбаченихМитним кодексом України;

подання звернень та інших документів з метою реєстрації об`єкта інтелектуальної власності у митному реєстрі об`єктів права інтелектуальної власності, отримання повідомлень від митниць про призупинення митного оформлення на підставі даних митного реєстру об`єктів інтелектуальної власності та подальшого листування з правовласником з приводу призупинення такого митного оформлення;

подання заяв та інших документів з метою отримання документів, що підтверджують країну походження, які видаються митницями (зокрема сертифікатів EUR.1);

реєстрації контролюючим органом реєстраторів розрахункових операцій у разі, якщо така реєстрація передбачена законодавством, подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок, подання електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, подання інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або у безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти тощо;

подання повідомлення про технічну та/або методологічну помилку, що виявлена в роботі електронного кабінету;

отримання будь-якого документа, що стосується такого платника податків та має бути виданий йому контролюючим органом згідно із законодавством України, або інформації з баз даних про такого платника податків шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису;

забезпечення взаємодії платників податків з контролюючими органами з інших питань, передбачених цим Кодексом, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв`язку.

НаказомМіністерства доходів і зборів України05.12.2013 N 765затверджено Порядок ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску назагальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, (даний порядок діяв в період з 28.02.2014 року по 10.06.2016).

Наказом Міністерства фінансів України від07 квітня 2016 року № 422затверджено Порядокведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок), (на підставі якого втратив чинність Порядок № 765 від 05.12.2013 р.)(даний Порядок № 422 від 07.04.2016 року втратив чинність на підставі Наказу № 5 від 12.01.2021 р.)визначав організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Терміни в цьому Порядку № 422 вживаються в таких значеннях: інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; облікова операція - дія в ІКП, яка призводить до змін облікових показників; оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП; первинні документи - документи, що складені платниками податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску та/або органами ДФС, іншими органами влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, митні декларації, аркуші коригування, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення контролюючого органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), інформація органів Державної казначейської служби України про надходження податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску тощо); первинні показники - показники, що містяться у первинних документах та є визначальними для характеристики процесів адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску.

Листом №3 от «24» січня 2017 р. позивач звернувся до відповідача яким просив провести звірку нарахування і сплати ПДВ в розрізі місяців 2013 року та згорнуто за 2014-2016 р. Станом на 01.04.2013 року сума ПДВ в рахунок зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступного звітного (податкового) періоду складала 117675,00 грн., ТОВ «Ранг» за період 2013-2016 рр. не здійснювало операції, які могли привести до виникнення податкового зобов`язання та його сплаті. На даний час вищезазначена сума на рахунках відсутня. (т. с. 1 а. с. 41)

Відповідач листом від 13.02.2017 р. № 176/10/05-18-15 повідомив, позивача про не можливість проведення звірки, оскільки Наказ № 765 від 05.12.2013 р. втратив чинність. Зазначено, що станом на 01.01.2017 р. по особовому рахунку з ПДВ відсутня переплата. Також було повідомлено про введення в дію модернізований електронний кабінет платника, який надає можливість платнику самостійно контролювати рух нарахування, сплати, виникнення або погашення боргу. (т. с 1 а. с 40)

16.02.2017 р. ТОВ «Ранг» листом № 5 звернувся до відповідача, в якому зазначив, що в ІКП ТОВ «Ранг» за посиланням https://cabinet.sfs.gov.ua не відображені данні за період 2013-2014 рр. з якого втрачено залишок сум ПДВ в рахунок зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступного звітного (податкового) періоду в сумі 117675 грн. Підприємство позивача зазначило, що не здійснювало операції, які могли призвести до виникнення податкового зобов`язання та його сплати, а в результаті призвести до зменшення переплати з ПДВ. Та просило розглянути зникнення з ІКП залишки сум ПДВ в рахунок зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступного звітного (податкового) періоду в сумі 117675 грн. та провести звірку нарахування і сплати ПДВ в розрізі місяців 2013 р. та згорнуто за 2014-2016 рр. (т. с. 1 а. с. 44-45).

Листом від 24.02.2017 р. № 217/10/05-18-15, відповідач повідомив, позивачу, про не можливість проведення звірки, оскільки Наказ № 765 від 05.12.2013 р. втратив чинність. Зазначено, що станом на 01.01.2017 р. по особовому рахунку з ПДВ відсутня переплата. Також було повідомлено про введення в дію модернізований електронний кабінет платника, який надає можливість платнику самостійно контролювати рух нарахування, сплати, виникнення або погашення боргу. (т. с 1 а. с 39)

Як зазначає позивач, що звернувшись до архіву звітності з ПДВ в ЕКП та з`ясував, що в архіві присутні уточнюючі звіти з ПДВ які позивач не подавав, на той час в ЕКП відображалась звітність, починаючи з 2015 року.

09 березня 2017 р. позивач листом за № 6 звернувся до відповідача в якому зазначено, що станом на 31.12.2014 р. в ІКП за посиланням https://cabinet.sfs.gov.ua відображується залишок ПДВ в сумі 10716,88 грн., який зменшується на протязі 2015 року, з визначенням переліку 12 декларацій які подавались позивачем, та зазначено, що інших уточнюючих розрахунків ТОВ «Ранг» не подавало та коригувань не проводило. За посиланням https://cabinet.sfs.gov.ua в розділі «Перегляд звітності» за період 2015 р. наявні уточнюючі розрахунку, введені інспектором. В зв`язку з чим позивач просив надати роз`яснення, щодо необґрунтованого зменшення залишку ПДВ за 2015 р. та незаконного впливу інспектора на показники Декларації з ПДВ за 2014 рік, шляхом надання ним уточнюючих розрахунків у 2015 році за весь 2014 рік. А також розглянути зникнення з ІКП залишку сум ПДВ в рахунок зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступного звітного (податкового) періоду в сумі 117675 грн. та провести звірку нарахування і сплати ПДВ в розрізі місяців 2013 року та згорнуто за 2014 2016 рр.

Суд звертає увагу, як вбачається з даного листа в березні 2017 рок позивач був обізнаний про наявність уточнюючих звітів, які є спірними: № 1500000038 від 05.02.2015 за лютий 2014 року, уточнююча; № 1500000054 від 13.02.2015 за липень 2014 року, уточнююча; № 1500000058 від 13.02.2015 за квітень 2014 року, уточнююча; № 1500000062 від 13.02.2015 за квітень 2014 року, уточнююча; № 1500000066 від 13.02.2015 за жовтень 2014 року, уточнююча; № 1500000070 від 13.02.2015 за листопад 2014 року, уточнююча; № 1500000074 від 13.02.2015 за березень 2014 року, уточнююча; № 1500000078 від 13.02.2015 за травень 2014 року, уточнююча; № 1500000082 від 13.02.2015 за червень 2014 року, уточнююча; № 1500000086 від 13.02.2015 за лютий 2014 року, уточнююча; № 1500000090 від 13.02.2015 за серпень 2014 року, уточнююча; № 1500000094 від 13.02.2015 за січень 2014 року, уточнююча; № 1500000098 від 13.02.2015 за грудень 2013 року, уточнююча; № 1500000102 від 13.02.2015 за вересень 2014 року, уточнююча, про що зазначено представником позивача у запереченні на клопотання (заяву) відповідача про залишення заяви без розгляду від 19.11.2021 р.

24.03.2017 року відповідачем надано лист № 4057/10/05-99-12-02-13 в якому зазначено, що з ІКП ТОВ «Ранг» встановлено, що станом на дату надання інформації по підприємству обліковується переплата з податку на додану вартість у розмірі 26815,88 грн. Також зазначено, що на момент проведення звірки підприємства з Покровською ОДПІ з питань нарахувань і сплати податку на додану вартість переплата у ІКП не обліковувалась. Вищевказані залишки податку на додану вартість станом на дату надання інформації відновлено.

Як зазначив представник позивача, що після надання даної відповіді він вважав, що порушені права та інтереси ТОВ «Ранг», згідно цього листа, були відновлені, і тільки станом на 23.01.2021 р. дату проведення аудиту, було виявлено що в ЕКП позивача продовжують відображатися підробленні уточнюючи декларації за 2013 2015 рр.

Суд зазначає, що позивачем не надано доказів того, що в період з 13.01.2021 р. по 23.01.2021 р. у позивача проводився аудит, а також не надано аудиторського звіту який був складений.

Також суд зазначає, що в матеріалах справи наявна скарга № 32 від 17.11.2017 р. на дії співробітників ГУ ДФС України у Донецькій області та Покровської ОДПІ а також про скасування акту перевірки та податкового повідомлення рішення. В даній скарзі було зазначено що під час звірки з ПДВ з Покровською ОДПІ було виявлено факт незаконного впливу інспектора ОДПІ на показники Декларацій з ПДВ за 2014 рік, шляхом надання ним сфальсифікованих уточнюючих розрахунків у 2015 році за 2014 рік, та ГУ ДФС України у Донецькій області залишки були відновлені у ІКП та не відшкодовані. У запиті про надання інформації та її документального підтвердження № 21923/10+05-99-12-16-13 від 11.09.2017 р. позначають суми бюджетного відшкодування ПДВ, які раніше були незаконно зняті з обліку у ІКП. (т. с. 4 а. с. 183-184)

20.12.2017 року ГУ ДФС у Донецькій області надано відповідь на вищезазначену скаргу, в якій зазначено, що проведено документальну перевірку декларацій з ПДВ за листопад грудень 2013 р., січень листопад 2014 р. ТОВ «Ранг», встановлені порушення за результатами перевірки та прийнято податкові повідомлення рішення. (т. с. 4 а. с. 179-182)

Як зазначає позивача 14.10.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «РАНГ» звернулось до Головного управління ДПС у Донецькій області з заявами про повернення надмірно сплачених сум грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємства у сумі 570062 грн.

02.11.2020 ГУ ДПС у Донецькій області надана відповідь про розгляд заяв № 81297/10/05-99-04-17-18 від 02.11.2020 р. відповідно до якої було відмовлено в повернені надмірно сплачених сум грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємства у сумі 570 062 грн. та зазначено, що станом на поточну дату в інтегрованій картці платника ТОВ «Ранг» по коду бюджетної класифікації 11021000 «податок на прибуток приватних підприємств» обліковується переплата в сумі 593472,62 грн. Також відповідач зазначив, що повторно повідомляє, що за результатами наявної переплати ТОВ «Ранг» встановлено, що в ІКП платника обліковується переплата в сумі 593472,62 грн., без урахування показників уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2012 рік від 29.11.2013 р. № 13000002487, що подана до Макіївської ОДПІ Визначені суми у даній декларації були рознесені до ІКП 29.11.2013 р. у автоматичному режимі відповідно до встановлених алгоритмів (правил). 07.03.2014 року вказані суми були виключені з обліку по службовій записці № 10 від 07.03.2014 р. (про вищевказане вже повідомлялось листом від 14.07.2020 р. № 57420/10/05-99-53-41). (зазначені заяви та відповідь позивачем суду не надані)

Як зазначає, позивача, що виконуючи рекомендації ДПС, ТОВ «Ранг» підготував первинну бухгалтерську документацію (договори, рахунок фактури, митні декларації, податкові накладні, видаткові накладні, товарно - транспортні накладні, платіжні доручення, довіреності, офіційні листи, податкові звіти и т.д.) за період з 1.07.2009 року по 1.01.2021 року (період за який не проводилось перевірок позивача контролюючими органами) та з 13.01.2021р. по 23.01.2021 р. провів ретельній аудит первинної документації, бухгалтерської та податкової звітності в порівняні з податковою звітності яка відображається в Електроном кабінет платника податків (далі ЕКП) та виявив протиправні дії відповідача, які полягали у внесенні до ІКП недостовірної, сфальсифікованої податкової звітності з додатками яку ТОВ «РАНГ» не подавав до контролюючого органу в кількості 114 звітів за період 1.01.2010 року по 1.01.2021 року (період, до архіву звітності якого позивач мав доступ в ЕКП на момент перевірки з 13.01.2021р. по 23.01.2021р), та що відповідач листом № 4057/10/05-99-12-02-13 від 24.03.2017 року ввів позивача в оману, показники в ІКП не відновив, та не достовірну звітність не видалив. В зв`язку з чим позивач вважає, що дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тільки по закінченню аудиту первинної документації, бухгалтерської та податкової звітності 23.01.2021 року.

З урахуванням вищенаведеного суд зазначає, що позивач в вересні 2016 року зареєструвався в Електронному Кабінеті Платника податків.

Таким чином з вересня 2016 року позивач мав доступ до інформації яка була наявна в системі «Електронний кабінет» стосовно ТОВ «Ранг», та міг переглядати та перевіряти свої облікові дані, створювати запити щодо отримання інформації, переглядати стан розрахунків з бюджетом, а також користуватися системами електронного адміністрування та інше.

Як зазначає позивач, в 2017 року ним, було виявлено в архіві звітності з ПДВ в ЕКП уточнюючі звіти з ПДВ які як зазначає позивач він не подавав, на той час в ЕКП відображалась звітність, починаючи з 2015 року. (№ 1500000038 від 05.02.2015 за лютий 2014 року, уточнююча; № 1500000054 від 13.02.2015 за липень 2014 року, уточнююча; № 1500000058 від 13.02.2015 за квітень 2014 року, уточнююча; № 1500000062 від 13.02.2015 за квітень 2014 року, уточнююча; № 1500000066 від 13.02.2015 за жовтень 2014 року, уточнююча; № 1500000070 від 13.02.2015 за листопад 2014 року, уточнююча; № 1500000074 від 13.02.2015 за березень 2014 року, уточнююча; № 1500000078 від 13.02.2015 за травень 2014 року, уточнююча; № 1500000082 від 13.02.2015 за червень 2014 року, уточнююча; № 1500000086 від 13.02.2015 за лютий 2014 року, уточнююча; № 1500000090 від 13.02.2015 за серпень 2014 року, уточнююча; № 1500000094 від 13.02.2015 за січень 2014 року, уточнююча; № 1500000098 від 13.02.2015 за грудень 2013 року, уточнююча; № 1500000102 від 13.02.2015 за вересень 2014 року, уточнююча).

Також позивач зазначав, що станом на 2017 рік в ЕКП не відображались дані за попередні періоди 2013-2014 роки.

Суд зазначає, що з 01 січня 2018 року відповідно до Наказу від 14.07.2017 № 637 створено інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» на базі існуючого електронного сервісу «Електронний кабінет платника», що функціонувала у дослідній експлуатації.

Згідно інструкції користувача Електронного кабінету платника податків станом на 2018 р. в розділі «перегляд поданої звітності» користувач має можливість перегляду раніше поданої податкової, пенсійної та статистичної звітності до ДФСнезалежно від способу її подання, включаючи звіти, подані напаперових носіяхдо центрів обслуговування платників податків. За замовчуванням користувач отримує перелік всіх звітів, поданих у відповідному звітному періоді. Звітний період (місяць, квартал чи рік) визначається двома параметрами роком та місяцем. За замовчуванням користувачу доступнівсітипи звітів. Для зручності верхня панель навігації у вікніперегляд поданої звітностідозволяє обмежити звітність за типами: Для перегляду переліку всіх звітів, поданих за рік, необхідно обрати відповідний рік та всі значенніу фільтрі вибору місяця.

За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

В зв`язку з чим суд зазначає, що про існування спірної уточненої податкової звітності яку як зазначає позивач він не подавав за період грудень 2013 року по грудень 2014 р. яка булі відображена в 2015 рік позивач був обізнаний з березня 2017 року., про що свідчать наявні в матеріалах справи листи.

Щодо звітності яка була подана за період з вересня 2010 року по листопад 2013 року позивач був обізнаний з моменту відображення її в архіві поданої звітності, а саме з 2018 року, з моменту відображення в архіву звітності в Електронному кабінеті, до якого позивач мав доступ з 2016 року, як користувач Електронного кабінету платника податків.

Отже, позивач дізнався про наявність порушеного права в період 2017 - 2018 роках, до суду позивач звернувся з позовом лише в липні 2021 року, з порушення шестимісячного строку звернення до суду.

Позивачем не надано доказу того, що ним вчинялись які не будь дії, щодо захисту своїх порушених прав з 2017 року.

Суд не приймає посилання позивача на те, що підприємство зареєстровано та працює згідно законодавства України, на окупованій території, яка не є підконтрольною території українській владі, та не мав можливості, щодо перетину лінії розмежування в зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України на території Донецької області. Крім того з 21 березня 2020 року були повністю закриті пропуски громадян через пункти прикордонного та митного контролю на лінії розмежування в зв`язку з карантинними обмеженнями та не допущенням поширення коронавірусу, з огляду на наступне.

Право на доступ до суду, тобто право кожного на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків є складовим елементом права на суд, передбаченого п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно до конвенційної практики Європейського суду право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням, які повинні також бути пропорційними, тобто щоб законна мета застосованого обмеження не зводила нанівець зміст конвенційного права на суд. Серед легітимних обмежень права на доступ до суду у практиці Європейського суду визнається, зокрема, сплив строку позовної давності (рішення у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства (Stabbings and Others v. United Kingdom) від 22.10.1996р.).

За міжнародними стандартами рівності та справедливого суду держава має обов`язок гарантувати безперешкодний доступ до правосуддя для всіх, незалежно від статусу особи. В контексті України це означає, що національне законодавство та інституції повинні забезпечувати ефективний доступ до судів не лише для громадян, які переміщені внаслідок конфлікту, а й для осіб, які залишились на тимчасово окупованій території, і для відновлення та реалізації своїх прав потребують належного доступу до суду, зокрема на підконтрольних Уряду України територіях.

Наказом Державної судової адміністрації України від 22 грудня 2018 року № 628 було запроваджено тестовий режим експлуатації підсистеми Електронний суд у всіх місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах), в якому вказана система працювала до червня 2020 року.

Наказом Державної судової адміністрації від 1 червня 2020 року № 247 підсистеми Електронний суд та Електронний кабінет було запроваджено в дослідну експлуатацію, в якій працює до сьогодні.

Доказів того, що позивач не мав можливості звернутися до суду через систему Електронний суд суду не надано.

Щодо посилання позивача на введення доповнення Розділ VI «Прикінцеві положення» КАСУ пунктом 3 Законом № 540-ІХ від 30.03.2020 (далі - Закон № 540-ІХ), згідно якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за ново виявленими, або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID- 19).

Суд не приймає таке твердження позивача, та вказує на те, що суд здійснював судочинство з моменту запровадження на території України карантинних заходів, не обмежував доступ учасників справи до суду, тобто, позивач мав право звернутися до суду з відповідним позовом направивши його через систему «Електронний суд» або направити на адресу суду рекомендованим листом з повідомленням.

Крім того, суд звертає увагу на те, що Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) 30 березня 2020 року № 540-IX, що набрав законної сили 02.04.2020 року, розділ VI "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 3 такого змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Однак, відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) 18 червня 2020 року 731-IX, що набрав законної сили 17.07.2020 року, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Згідно п. 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

З урахуванням вищенаведеного суд зазначає, що наведені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду є неповажними.

Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З огляду на те, що викладені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду причини пропуску строку суд вважає не поважними, суд приходить висновку про залишення позовної заяви без руху та встановлює позивачу строк для надання заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до суду з даним позовом з визначенням інших причин пропуску строку відмінних від тих на які позивач посилався у заяві.

В зв`язку з вищенаведеним, суд вважає, що позивачем не дотримані вимоги ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить висновку про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати не поважними причини пропуску строку звернення до суду.

Заяву позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом залишити без задовелення.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Ранг до Головного управління ДПС у Донецькій області (відокремлений підрозділ ДПС:44070187) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків шляхом надання суду вмотивованого клопотання про поновлення строків звернення до суду з даним адміністративним позовом та доказів на підтвердження обставин викладених у клопотанні. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду цього Кодексу.

Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.В. Олішевська