Ухвала

від 29.11.2023 по справі 448/1441/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 448/1441/21

провадження № 61-16864ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мостиського районного суду Львівської області від 17 лютого 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 22 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Мостиського відділу державної виконавчої служби

у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), треті особи: державне підприємство «СЕТАМ», Львівська митниця, Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, про усунення перешкод у користуванні транспортним засобом та вчинення дій, пов`язаних з розмитненням та сертифікацією автомобіля,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до Мостиського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

(м. Львів) (далі - Мостиського ВДВС у Яворівському районі Львівської області), треті особи: державне підприємство «СЕТАМ» (далі - ДП «СЕТАМ»), Львівська митниця, Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, в якому просив суд: усунути перешкоди у користуванні транспортним засобом та вчинити дій, пов`язані

з розмитненням та сертифікацією авто; всі фінансові витрати, пов`язані

з розмитненням та сертифікацією автомобіля марки «FORD MONDEO», пальне-дизель, покласти на Мостиський ВДВС у Яворівському районі Львівської області.

Рішенням Мостиського районного суду м. Львова від 17 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 22 червня

2023 року, у позові ОСОБА_1 до Мостиського ВДВС у Яворівському районі Львівської області, треті особи: ДП «СЕТАМ», Львівська митниця, Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, про усунення перешкод

у користуванні транспортним засобом та вчинення дій, пов`язаних з розмитненням та сертифікацією автомобіля відмовлено.

28 липня 2023 року до Верховного Суду подана касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Мостиського районного суду Львівської області від 17 лютого 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 22 червня 2023 року, повний текст якої складено 10 липня 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2023 року касаційну скаргу

ОСОБА_1 на рішення Мостиського районного суду Львівської області

від 17 лютого 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 22 червня 2023 року визнано неподаною і повернуто заявнику.

22 листопада 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку вдруге звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Мостиського районного суду Львівської області від 17 лютого 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 22 червня 2023 року (надійшла до суду 27 листопада

2023 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Вперше заявник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою в липні

2023 року, тобто в межах строку подачі касаційної скарги.

Однак, після повернення касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2023 року, строк для подачі касаційної скарги пропущено.

У касаційній скарзі заявник не заявляє клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги та не надає доказів поважності пропуску такого строку.

Враховуючи вищевикладене, заявнику необхідно надати належні докази поважності пропуску строку подачі касаційної скарги.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

У рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного

у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції

в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

У касаційній скарзі заявник посилається, як на підставу касаційного провадження на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що посилання на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, як на підставу касаційного оскарження, не може бути прийняте касаційним судом, оскільки воно є загальним та не відповідає вимогам, викладеним у ЦПК України.

Зокрема, заявник не вказує, щодо питання застосування якої саме норми права та у яких саме подібних правовідносинах, на думку заявника, відсутній висновок Верховного Суду.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги

з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Також, у порушення вимог пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додані копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мостиського районного суду Львівської області від 17 лютого 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 22 червня 2023 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць