Ухвала

від 29.11.2023 по справі 643/14115/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 листопада 2023 року

місто Київ

справа № 643/14115/15

провадження № 61-16589ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 16 серпня 2022 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 29 серпня 2023 року у справі за заявою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку,

ВСТАНОВИВ:

11 вересня 2023 року ОСОБА_1 уперше звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 16 серпня 2022 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 29 серпня 2023 року у цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2023 року касаційну скаргу повернуто заявнику з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України (касаційна скарга не підписана заявником).

16 листопада 2023 року ОСОБА_1 удруге звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 16 серпня 2022 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 29 серпня 2023 року.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з правилами частини другої цієї ж статті суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.

Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ані у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ані у виступах учасників судового процесу та їх представників.

Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пунктам 2 і 11 частини третьої статті 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга вказаної статті). З огляду на це, вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц).

Подібні висновки також сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21, Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 274/4944/20, а також застосовані - в ухвалі Верховного Суду від 08 січня 2019 року у справі № 826/3515/18.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).

У тексті касаційної скарги ОСОБА_1 зневажливо звертається до Верховного Суду: «…до комерційної компанії «Верховний Суд» в особі «Касаційний цивільний суд»», «…компанія «Верховний Суд»», «…зобов`язую компанію «Верховний Суд»», «…вимагаю на підставі статті 3 Конституції України від комерційної компанії «Верховний Суд»». Подібно зневажливо від називає суди попередніх інстанцій, суддів цих суддів, а також суб`єкта оскарження.

Такий виклад касаційної скарги є виявом неповаги до суду й інших учасників процесу, а тому Верховний Суд констатує, що подання цієї скарги є зловживанням заявником його процесуальним правом, невиконанням обов`язку керуватися завданням цивільного судочинства.

Відповідно до змісту частини третьої статті 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

З урахуванням змісту поданої касаційної скарги Верховний Суд визнає дії ОСОБА_1 крайнім проявом неповаги до суду та зловживанням процесуальними правами, що суперечить основним засадам (принципам) цивільного судочинства та його завданню.

Враховуючи викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду та поверненню заявнику.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 43, 44, 260, 263, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 16 серпня 2022 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 29 серпня 2023 року у справі за заявою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Ступак