Рішення

від 13.11.2023 по справі 742/3046/23

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/742/929/23

Єдиний унікальний № 742/3046/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2023 року місто Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого - судді Ільченка О.І., за участю секретаря судових засідань Голушко Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Ріпкинська районна державна нотаріальна контора Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми), ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом від 12.01.2023, видані ОСОБА_3 на 1/3 частину земельних ділянок, що розташовані за адресою Чернігівська область, Прилуцький район, Яблунівська сільська рада, з кадастровим номером 7424189700:05:000:0155 площею 2.8701га. та кадастровий номер 7424189700:06:000:0566, площею 0.0450 га. з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. А також стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі, в тому числі витрати на правничу допомогу в розмірі 9400,00 грн.

Позов мотивований тим, що рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 09.09.2021 у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , третя особа: Ріпкинська районна державна нотаріальна контора Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Суми), про зміну черговості спадкування, в задоволенні позову відмовлено.

Спадковим майном, яке належало на праві власності померлій на час відкриття спадщини є дві земельні ділянки: кадастровий номер 7424189700:05:000:0155, площею 2,8701 га та кадастровий номер 7424189700:06:000:0566, площею 0,0450 га що розташовані на території Яблунівської сільської ради.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 19.01.2022 вище зазначене рішення суду скасоване і ухвалено нове рішення, яким надано право ОСОБА_3 на спадкування разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_1 спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після відкриття спадкової справи в межах встановленого законом шестимісячного строку чоловік померлої ОСОБА_5 ОСОБА_4 відмовився від спадщини на користь їх спільної дочки ОСОБА_1 .

Після ухвалення постанови Чернігівського апеляційного суду від 19.01.2022, якою надано право ОСОБА_3 на спадкування разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_1 спадщини, відповідач знаючи про факт оскарження постанови апеляційної інстанції у касаційному поряду, звернулася в Ріпкинську районну державну нотаріальну контору Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми) із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину. У зв`язку з чим, нотаріусом була заведена спадкова справа №54/2020 та видано свідоцтва про право власності на ім`я ОСОБА_3 на 1/3 частину земельної ділянки кадастровий номер 7424189700:05:000:0155, площею 2,8701 га та на 1/3 частину земельної ділянки кадастровий номер 7424189700:06:000:0566, площею 0,0450 га, зареєстрованими в реєстрі за № 2 та №3.

Постановою Верховного Суду від 01.03.2023 скасовано постанову Чернігівського апеляційного суду від 19.01.2022, а рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 09.09.2021 залишено в силі. Тобто, на даний час судовим рішенням, яке має законну силу, спадкоємиці другої черги - ОСОБА_3 не надано право на спадкування спадкового майна спадкодавця ОСОБА_5 поряд із спадкоємцями першої черги ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , у зв`язку з чим і подано позов про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину виданих на ім`я відповідачки.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, проте останній подав до суду заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, а також долучив до матеріалів справи кінцевий розрахунок судових витрат.

Відповідач у судове засідання не з`явилася,через невручення рекомендованих поштових відправлень, які були повернуті до суду Укрпоштою за адресою її реєстрації. Про наявність справи у суді обізнана, оскільки 07.07.2023 писала заяву про відкладення судового засідання на іншу дату, у зв`язку з неможливістю бути присутньою у суді.

Відповідно до п.4 ч.8ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно довідки відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області від 26.09.2023 вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач у відповідності до положень ст.131 ЦПК України не повідомив суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Третя особа в.о. завідувача Ріпкинської державної нотаріальної контори на адресу суду надіслала заяву про розгляд справи у відсутності представника, при винесенні рішення покладається на розсуд суду. А також зазначила, що 18.03.2023 після отримання постанови Верховного Суду України по справі №742/402/21 від 01.03.2023 було відправлено сповіщення ОСОБА_6 про необхідність з`явитися до нотаріальної контори з питань скасування свідоцтв про право на спадщину. Проте дане повідомлення повернулося у зв`язку з неврученням адресату.

У зв`язку з цим суд на підставі ст.280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог і можливість задоволення позову з наступних підстав.

Згідно ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також, у відповідності до положень статей 55,124Конституції України та статті ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 1216ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом частини першої статті 1222ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

За змістом ст.ст. 1258,1261,1267ЦК Україниспадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

У судовому засіданні встановлено, що рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 09 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа: Ріпкинська районна державна нотаріальна контора Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми), про зміну черговості спадкування, в задоволенні позову відмовлено (а.с.52-59).

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 19.01.2022 у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 09 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа: Ріпкинська районна державна нотаріальна контора Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми), про зміну черговості спадкування, апеляційну скаргу задоволено, рішення Прилуцького міськрайоного суду Чернігівської області від 09.09.2021 року скасоване і ухвалено нове рішення, яким надано право ОСОБА_3 право на спадкування разом із ОСОБА_4 , ОСОБА_1 спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.26-31).

Постановою Верховного Суду від 01.03.2023 у справі за касаційною скаргою ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 19.01.2022, касаційну скаргу задоволено, постанову Чернігівського апеляційного суду від 19.01.2022 скасовано, рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 09 вересня 2021 року залишено в силі (а.с.60-66).

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно дост.1301 ЦК Українисвідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Свідоцтво про право на спадщину - це правовстановлюючий документ, що посвідчує виникнення у спадкоємця права власності на спадкове майно. Видачею свідоцтва про право на спадщину завершується процес оформлення спадкових прав.

Як зазначено у ст.1296ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняли кілька спадкоємців, то свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Водночас відсутність такого свідоцтва не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом вбачається, що державним нотаріусом Першої Чернігівської державної нотаріальної контори виконуючої обовязки державного нотаріуса Ріпкинської державної нотаріальної контори Підгайною О.І, 12 січня 2023 року у спадковій справі № 54/2020 було видане ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстрованим в реєстрі за № 3, на 1/3 частину у спадщині - земельній ділянці, що розташована: Чернігівська область, Прилуцький район, Яблунівська сільська рада, яка належала спадкодавцю на праві приватної власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯА № 756069, виданого Прилуцькою районною державною адміністрацією Чернігівської області 07 вересня 2005 року, зареєстрованого у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 241, право власності за яким зареєстровано ОСОБА_7 , державним реєстратором Реєстраційної служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції Чернігівської області у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 2242815, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 141187174241, з датою держаної реєстрації земельної ділянки 07.09.2005 року, зареєстрований Прилуцьким відділом ЧРФ ДП Центр ДЗК, кадастровий номер земельної ділянки 7424189700:05:000:0155, площею 2,8701 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.39).

Право власності ОСОБА_3 на 1/3 частину земельної ділянки кадастровий номер земельної ділянки 7424189700:05:000:0155, площею 2,8701 га, набуте нею на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 12.01.2023 державним нотаріусом Першої Чернігівської державної нотаріальної контори виконуючої обовязки державного нотаріуса Ріпкинської державної нотаріальної контори Підгайною О.І, зареєстрованим в реєстрі за № 2, було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, про що свідчить Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.01.2023 за № 320059906 (а.с.40).

Крім цього, державним нотаріусом Першої Чернігівської державної нотаріальної контори виконуючої обовязки державного нотаріуса Ріпкинської державної нотаріальної контори Підгайною О.І, 12 січня 2023 року у спадковій справі № 54/2020 було видане ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстрованим в реєстрі за № 3, на 1/3 частину у спадщині - земельній ділянці, що розташована: Чернігівська область, Прилуцький район, Яблунівська сільська рада, яка належала спадкодавцю на праві приватної власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯА № 756069, виданого Прилуцькою районною державною адміністрацією Чернігівської області 07 вересня 2005 року, зареєстрованого у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 241, право власності за яким зареєстровано ОСОБА_7 , державним реєстратором Реєстраційної служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції Чернігівської області у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 2242815, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 141187174241, з датою держаної реєстрації земельної ділянки 07.09.2005 року, зареєстрований Прилуцьким відділом ЧРФ ДП Центр ДЗК, кадастровий номер земельної ділянки 7424189700:06:000:0566, площею 0,0450 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.41).

Право власності ОСОБА_3 на 1/3 частину земельної ділянки кадастровий номер земельної ділянки 7424189700:06:000:0566, площею 0,0450 га, набуте нею на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 12.01.2023 року державним нотаріусом Першої Чернігівської державної нотаріальної контори виконуючої обовязки державного нотаріуса Ріпкинської державної нотаріальної контори Підгайною О.І, зареєстрованим в реєстрі за № 3, було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, про що свідчить Витяг з Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.01.2023 за № 320062283 (а.с.42).

Іншим спадкоємцем майна ОСОБА_5 є її дочка ОСОБА_1 на 2/3 частки у спадщині обох земельних ділянок з кадастровими номерами 7424189700:05:000:0155, площею 2,8701 га та 7424189700:06:000:0566, площею 0,0450 га, у тому числі з урахуванням 1/3 частки у спадщині від якої відмовився чоловік спадкодавця ОСОБА_4 . Свідоцтва про право на спадщину на 2/3 частки у праві власності на земельні ділянки ще не видано.

Особливість визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину як спеціального способу захисту спадкових прав судом зумовлена сутністю свідоцтва про право на спадщину, що за своєю правовою природою не є правочином. Як наголошено у постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року (судова справа № 916/780/18) свідоцтво про право власності на нерухоме майно лише посвідчує наявність відповідного права і не породжує, не змінює і не припиняє права та обов`язки, тобто не є правочином. Однак свідоцтво видається на підтвердження існування права, яке виникло внаслідок певного правочину, і такий посвідчувальний документ є чинним, якщо є дійсною правова підстава його видачі.

У законі міститься відкритий перелік підстав для визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним. Основною підставою визначено те, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо (п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7).

За змістом ч. 3ст.26Закону України«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомоїстатті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомоїстатті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Відповідно до п. 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування, на підставі рішення суду, рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав.

З огляду на вищевказане, визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав є самостійною підставою для внесення державним реєстратором запису про скасування державної реєстрації прав до Державного реєстру прав.

Тому зважаючи на вище наведене, оскільки, відповідач ОСОБА_3 , як спадкоємець другої черги, не має права на спадкування після смерті своєї сестри ОСОБА_5 поряд із спадкоємцями першої черги, і вона є єдиним спадкоємцем, який отримав свідоцтво про право на спадщину, а позивач у даній справі ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, який має право на спадкування, то суд приходить до висновку про задоволення даного позову і визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину виданих ОСОБА_3 .

При цьому, суд враховує, що положеннями статті 59Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За змістом статті 137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт перший частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

За матеріалами справи встановлено, що у позовній заяві ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на її користь судові витрати, які складаються із витрат на правничу допомогу адвоката Джури С.П. в розмірі 9400,00 грн.

Крім того, відповідно до правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

До матеріалів справи адвокатом Джурою С.П. було долучено кінцевий розрахунок судових витрат у справі, який не змінився і становить 9400,00 грн,

Проте, враховуючи викладене, характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу адвокату в розмірі 9400,00 грн. є завищеними і неспіврозмірними, а тому підлягають зменшенню до 6000,00 грн.

Керуючись ст.ст.12,81,258-259,263-265,273,354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) представник позивача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 ), треті особи: Ріпкинська районна державна нотаріальна контора Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми) (вул.Шевченка, 118, м.Чернігів), ОСОБА_4 (РНОКПГІ- НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину задовольнити.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 12 січня 2023 року, видане ОСОБА_3 державним нотаріусом Першої Чернігівської державної нотаріальної контори виконуючої обовязки державного нотаріуса Ріпкинської державної нотаріальної контори Підгайною О.І, у спадковій справі № 54/2020, зареєстрованим в реєстрі за № 2, на 1/3 частину у спадщині - земельній ділянці, що розташована: Чернігівська область, Прилуцький район, Яблунівська сільська рада, яка належала спадкодавцю на праві приватної власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯА № 756069, виданого Прилуцькою районною державною адміністрацією Чернігівської області 07 вересня 2005 року, зареєстрованого у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 241, право власності за яким зареєстровано ОСОБА_7 , державним реєстратором Реєстраційної служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції Чернігівської області у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 2242815, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 141187174241, з датою держаної реєстрації земельної ділянки 07.09.2005 року, зареєстрований Прилуцьким відділом ЧРФ ДП Центр ДЗК, кадастровий номер земельної ділянки 7424189700:05:000:0155, площею 2,8701 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 12 січня 2023 року, видане ОСОБА_3 державним нотаріусом Першої Чернігівської державної нотаріальної контори виконуючої обовязки державного нотаріуса Ріпкинської державної нотаріальної контори Підгайною О.І, у спадковій справі № 54/2020, зареєстрованим в реєстрі за № 3, на 1/3 частину у спадщині - земельній ділянці, що розташована: Чернігівська область, Прилуцький район, Яблунівська сільська рада, яка належала спадкодавцю на праві приватної власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯА № 756069, виданого Прилуцькою районною державною адміністрацією Чернігівської області 07 вересня 2005 року, зареєстрованого у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 241, право власності за яким зареєстровано ОСОБА_7 , державним реєстратором Реєстраційної служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції Чернігівської області у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 2242815, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 141187174241, з датою держаної реєстрації земельної ділянки 07.09.2005 року, зареєстрований Прилуцьким відділом ЧРФ ДП Центр ДЗК, кадастровий номер земельної ділянки 7424189700:06:000:0566, площею 0,0450 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення буде складено 22.11.2023.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Суддя Олександр ІЛЬЧЕНКО