Рішення

від 28.11.2023 по справі 757/22241/23-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/22241/23-ц

Категорія 2

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2023 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Соколова О.М.

секретар судового засідання: Матвійчук В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу № 757/22241/23-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Задорожний Олександр Сергійович про визнання права власності на нерухоме майно, визнання договору дарування частково недійсним, скасування запису про право власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі-відповідач 1, ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (далі - відповідач 2, ОСОБА_3 ), треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Задорожний Олександр Сергійович про визнання права власності на нерухоме майно, визнання договору дарування частково недійсним, скасування запису про право власності на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дід, ОСОБА_6 . Після його смерті він успадкував за заповітом належну йому 1/10 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:82:248:0064) розташовану за вказаною адресою.

Разом з ним по 1/10 вказаного будинку також успадкували: його мати, ОСОБА_4 , його колишня дружина, ОСОБА_3 , його донька ОСОБА_5 , та його син ОСОБА_2 .

У 1992 році, за згодою з усіма співвласниками вищезазначеного житлового будинку та користувачами вказаної земельної ділянки, на даній земельній ділянці за власні кошти він став будувати гараж-госп.-блок, що підтверджується документами, доданими ним до позовної заяви.

У 1995 році позивач звернувся у відповідні інстанції щодо узаконення вищезазначеної будівлі, на що отримав відповідь від державного комунального підприємства по утриманню будівель, споруд та прибудинкової території за № 18-413/2 від 13.07.1995 року, про те, що дозвіл громадянам-власникам чи землекористувачам земельних ділянок, що надані їм для будівництва житлового будинку, спорудження індивідуальних житлових будинків, побутових та господарських приміщень, розширення чи реконструкцію існуючих будинків і споруд надає Київська міська Рада народних депутатів. Однак у зв`язку з виїздом по роду своєї роботи за кордон він не встиг надати відповідні документи. В наступному, на його прохання, з відповідними заявами щодо узаконення вищезазначеної будівлі зверталася його мати, ОСОБА_4 .

02.12.2003 року Управлінням державного архітектурно - будівельного контролю Київської міської державної адміністрації було видано дозвіл № 631 на прийняття в експлуатацію гараж-госп.-блок літера Д. У 2000 році позивач разом з іншими співвласниками житлового будинку оформив право власності на вищезазначену земельну ділянку.

В лютому місяці 2023 року відповідач ОСОБА_2 , став пред`являти претензії до позивача стосовно того , що він також є співвласником вищезазначеного гараж-госп.-блоку.

В наступному позивач з`ясував, що 30.03.2023 року між його колишньою дружиною ОСОБА_3 та сином ОСОБА_2 було укладено договір дарування, згідно якого вона подарувала сину належну їй 1/10 частину житлового будинку АДРЕСА_1 ., в тому числі в описі службових приміщень до будинку було зазначено і гараж-госп.-блок під літерою Д.

Однак ОСОБА_7 ніякого відношення до побудови вищезазначеного гараж-госп.-блоку не мала, участі в його будівництві не приймала, права власності не набувала, тому і не могла його відчужувати.

В свою чергу приватним нотаріусом Задорожним О.С. в договорі дарування, рішенні та записі про державну реєстрацію речових прав, при зазначенні службових будівель та споруд до даної 1/10 частини вказаного житлового будинку, безпідставно було включено гараж-госп.-блок за планом літера Д, так як вказаний об`єкт чи його частина ОСОБА_3 ніколи не належала.

Виходячи з вищевикладеного, позивач просить суд визнати за позивачем право власності на гараж-госп.-блок за планом літера «Д» за планом на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Визнати Договір дарування № 265 від 30.03.2023 року, 1/10 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та зареєстрований Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Задорожним Олександром Сергійовичем, в частині визнання права власності на гараж-госп.-блок за планом літера «Д» - недійсним.

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 (запис про право власності № 49756341, дата та час державної реєстрації: 30.03.2023 року, та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 67000918 від 30.03.2023 року, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Задорожного Олександра Сергійовича, яким проведено державну реєстрацію права власності на 1/10 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , в тому числі і на гараж-госп.-блок за планом літера «Д» - в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на гараж-госп.-блок за планом літера «Д».

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12 червня 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Задорожний Олександр Сергійович про визнання права власності на нерухоме майно, визнання договору дарування частково недійсним, скасування запису про право власності на нерухоме майно, залишено без руху /а.с.56/.

20 червня 2023 року на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 12 червня 2023 року позивачем усунуто вказані недоліки /а.с. 58-64/.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22 червня 2023 року відкрито провадження у цивільній справі № 757/22241/23-ц за правилами позовного (загального) провадження та призначено підготовче засідання /а.с.65/.

02 серпня 2023 року на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про витребування доказів /а.с.80-81/.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12 вересня 2023 року клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів у цивільній справі № 757/22241/23-ц - задоволено. Витребувано у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Задорожного Олександра Сергійовича (01001, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 17) наступні документи: завірену належним чином копію договору дарування 1/10 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , укладеного 30 березня 2023 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , серія та номер: 265; завірену належним чином копію реєстраційної справи щодо житлового будинку АДРЕСА_1 ; завірену належним чином копію рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер № 67000918 від 30.03.2023 року /а.с.89-90/.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12 вересня 2023 року закрито підготовче провадження у справі і призначено справу до розгляду по суті /а.с.98/.

18 жовтня 2023 року на адресу суду на виконання ухвали суду від 12 вересня 2023 року по справі №757/22241/23-ц надано копію документів, на підставі яких Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Задорожним Олександром Сергійовичем 30 березня 2023 року за реєстровим № 268 було посвідчено Договір дарування частки житлового будинку та частки земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 /а.с. 120-153/.

Позивач в судове засідання не з`явився, про місце день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, проте на адресу суду надійшла заява від позивача про розгляд справи у його відсутність, вимоги підтримав, просив задовольнити, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечував.

Відповідач 1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток та розміщення оголошення на сайті Печерського районного суду м.Києва, а тому, в силу положень ст. 131 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

Відповідач 2 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток та розміщення оголошення на сайті Печерського районного суду м.Києва, а тому, в силу положень ст. 131 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

Третя особа 1 в судове засідання не з`явилася, про місце день і час розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

Третя особа 2 в судове засідання не з`явилася, про місце день і час розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

Третя особа 3 в судове засідання не з`явилася, про місце день і час розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, ч. 4 вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У встановлений судом строк відповідачі відзив на позовну заяву не подали.

У відповідності до п.2 ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Стаття 263 ЦПК України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається із свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02 грудня 1997 року посвідченого державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори Тромса Г.А., ОСОБА_1 успадкував за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , 1/10 частку жилого будинку АДРЕСА_1 . Померлому належала частина будинку. Жилий будинок-цегляний, розташований на земельній ділянці розміром 1111 кв.м. має житлову площу 99,5 кв.м., а також наступні службові будівлі та споруди: сарай під літ. Б, туалет під літ. В, туалет під літ Г, огорожа. Також в свідоцтві зазначено, що на 4/10 частини жилого будинку 26 квітня 1991 року видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом /а.с. 10/.

Із свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26 квітня 1991 року посвідченого державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори Тромса Г.А вбачається, що ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , успадкували за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , по 1/10 частці жилого будинку АДРЕСА_1 . В даному свідоцтві також зазначені службові будівлі та споруди належні до будинку, а саме: сарай під літ. Б, туалет під літ. В, туалет під літ Г, огорожа /а.с. 10 /.

Як вбачається з Акту виконаних робіт №1 на об`єкті за адресою АДРЕСА_1 від 21 лютого 1992 року, ТОВ Виробничою фірмою ЮССО були виконані роботи по монтажу підвалу та гаражу першого поверху на загальну суму125498166,67крб. Замовником даних робіт зазначено ОСОБА_1 (а.с. )

З квитанції до прибуткового касового ордеру № 12-22 від 29.04.1992 року вбачається, що ОСОБА_1 здійснив оплату ТОВ ВФ ЮССО за виконані роботи на суму 125498166,67крб. /а.с. 34-36/.

З Акту виконаних робіт №2 на об`єкті за адресою АДРЕСА_1 від 07 жовтня 1994 року, ТОВ Виробничою фірмою ЮССО були виконані монтажні роботи по монтажу другого та третього поверху те мезоніну на загальну суму158208447,61крб. Замовником даних робіт зазначено ОСОБА_1 /а.с. 43-45/.

З квитанції до прибуткового касового ордеру № 27-14 від 14.12.1994 року вбачається, що ОСОБА_1 здійснив оплату ТОВ ВФ ЮССО за виконані роботи на суму 158 208 447,61 крб. /а.с. 46/.

З квитанції до прибуткового касового ордеру № 12-2 від 29.04.1992 року вбачається, що ОСОБА_1 здійснив оплату ТОВ ВФ ЮССО за виконані роботи на суму 125498166,67крб. /а.с. 47/.

З відповіді державного комунального підприємства по утриманню будівель, споруд та прибудинкової території Печерського району за № 18-413/2 від 13.07.1995 року, вбачається, що звернення ОСОБА_1 до Київради з питання будівництва розглянута в Державному комунальному підприємстві Печерського району, та повідомлено про те, що дозвіл громадянам-власниками чи землекористувачам земельних ділянок, що надані їм для будівництва житлового будинку, побутових та господарських приміщень надає Київська міська Рада народних депутатів /а.с.22/.

Відповідно до заяви ОСОБА_4 до Київської міської державної адміністрації від 07.04.1998 року вбачається, що співвласники домоволодіння АДРЕСА_1 не мають заперечень щодо узаконення самовільно збудованого гаражу на території зазначеного домоволодіння /а.с.23/.

З заяви ОСОБА_4 від 22.07.2002 року вбачається, що вона звернулася до управління державного архітектурно - будівельного контролю Київської міської державної адміністрації з питання надання дозволу на введення в експлуатацію закінченого будівництвом гаража, підвалу, хозблоку на земельній ділянці по АДРЕСА_1 /а.с. 25/.

Згідно з витягу з Державного земельного кадастру за № НВ -8000016332023 від 23.02.2023 року вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:82:248:0064 розташована за адресою АДРЕСА_1 , 12.12.2000 року стала належати співвласникам вищезазначеного житлового будинку на праві приватної власності /а.с. 33/.

Як вбачається з дозволу № 631 Управління державного архітектурно - будівельного контролю Київської міської державної адміністрації, від 02.12.2003 року гараж під літерою Д по плану розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_1 було введено в експлуатацію /а.с.25/.

Із нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_4 від 18.02.2023 року вбачається, що господарська будівля гараж-хозблок, надбудова під літерою «Д» за адресою АДРЕСА_1 була збудована ОСОБА_1 за його власні кошти /а.с. 29/.

Із нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_9 від 15.03.2023 року вбачається, що господарська будівля гараж-хозблок, надбудова під літерою Д за адресою АДРЕСА_1 була збудована ОСОБА_1 самостійно /а.с. 27,28/.

Відповідно до ч.2 ст.30 ЗК України (в редакції 1990 року), при переході права власності громадян на жилий будинок і господарські будівлі та споруди до кількох власників, а також при переході права власності на частину будинку в разі неможливості поділу земельної ділянки між власниками без шкоди для її раціонального використання земельна ділянка переходить у спільне користування власників цих об`єктів.

Відповідно до ч.1 ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Відповідно до ч.2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно з ч 1 ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З викладеного вбачається, що ОСОБА_1 , зі згоди з іншими співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 , за власні кошти побудував гараж-госп.-блок за планом літера «Д» за адресою АДРЕСА_1 та забезпечив введення його в експлуатацію.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на гараж-госп.-блок літера «Д» за планом на житловий будинок АДРЕСА_1 , підлягають задоволенню.

Як вбачається з Договору дарування частки житлового будинку та частки земельної ділянки від 30.03.2023 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а саме в п. 2 зазначено, що одна десята частка житлового будинку, належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 26.04.1991 року Першою Київською державною конторою за реєстровим №7Н-9018, зареєстрованого 04.06.1991 року в Київському міському бюро технічної інвентаризації за реєстровим № 201. В описі об`єкта зазначено: житловий будинок за планом літ.А, загальною площею 172,0 кв.м., житловою площею 99,5 кв.м; сарай за планом літ Б; вбиральня за планом літ. В; вбиральня за планом літ.Г; гараж-госп.-блок за планом літ.Д /а.с. 121-122/.

Згідно із положеннями статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Однак, як вбачається з свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 26.04.1991 року Першою Київською державною конторою за реєстровим №7Н-9018, зареєстрованого 04.06.1991 року в Київському міському бюро технічної інвентаризації за реєстровим № 2101, то в ньому в описі об`єкта відсутній гараж-госп.-блок за планом літ. «Д» /а.с. 123, 124/.

З викладеного вбачається, що гараж-госп.-блок за планом літ. «Д» не належав ОСОБА_3 в зв`язку з чим вона не мала прав на його відчуження і тому він був безпідставно внесений в вищезазначений договір дарування, а також безпідставно прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Задорожного О.С., яким проведено державну реєстрацію права власності на 1/10 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , в тому числі і на гараж-госп.-блок за планом літера «Д».

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.1 ст.217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Відповідно до ч.1. ст.37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов`язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 стосовно визнання вищезазначеного Договору дарування частково недійсним та скасування частково: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на гараж-госп.-блок за планом літера «Д».

У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 4582 (чотири тисячі п`ятсот вісімдесят дві) гривні 20коп.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 133, 141, 263-265, 268, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Задорожний Олександр Сергійович, про визнання права власності на нерухоме майно, визнання договору дарування частково недійсним, скасування запису про право власності на нерухоме майно - задовольнити.

Визнати Договір дарування частки житлового будинку та частки земельної ділянки від 30.03.2023 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за № 268 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Задорожним Олександром Сергійовичем, в частині визнання права власності на гараж-госп.-блок за планом літера «Д» - недійсним.

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 (запис про право власності № 49756341, дата та час державної реєстрації: 30.03.2023 року, та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 67000918 від 30.03.2023 року, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Задорожного Олександра Сергійовича, яким проведено державну реєстрацію права власності на 1/10 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , в тому числі і на гараж-госп.-блок за планом літера «Д» - в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на гараж-госп.-блок за планом літера «Д».

Визнати за ОСОБА_1 право власності на гараж- госп.-блок літера «Д» за планом на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 4582 ( чотири тисячі п`ятсот вісімдесят дві) гривні 20коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач 1: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач 2: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа 1: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Третя особа 2: ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_1 .

Третя особа 2: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Задорожний Олександр Сергійович, адреса: 01001, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 17.

Повний текст рішення складено 28.11.2023 року.

Суддя О.М. Соколов