Постанова

від 30.11.2023 по справі 127/21496/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/21496/23

Провадження № 22-ц/801/2293/2023

Категорія: 44

Головуючий у суді 1-ї інстанції Волошин С. В.

Доповідач:Сопрун В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 рокуСправа № 127/21496/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого судді Сопруна В.В.,

суддів Войтка Ю.Б., Стадника І.М.,

розглянувши у порядкуписьмового провадженняцивільну справу№127/21496/23запозовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Міське комунальне підприємство «Вінницязеленбуд» про відшкодування шкоди,

за апеляційною скаргоюВиконавчого комітетуВінницької міськоїрадина рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 жовтня 2023 року, яке ухвалене суддею Волошиним С.В. в Вінницькому міському суді Вінницької області, повний текст судового рішення складено 03 жовтня 2023 року,

в с т а н о в и в :

В липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Виконавчого комітету Вінницької міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Міське комунальне підприємство «Вінницязеленбуд» про відшкодування шкоди, мотивуючи позовні вимоги тим, що 28 березня 2023 року на паркувальному місці поблизу будівлі за адресою: м. Вінниця, вул. Грушевського, буд. 56, на транспортний засіб Hyundai модель Tucson, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є позивач, впало дерево, спричинивши автомобілю значні пошкодження.

У зв`язку з цим, було повідомлено органи Національної поліції України про вказану подію шляхом подання відповідної заяви про пошкодження майна внаслідок падіння дерева.

Згідно листа - відповіді Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області від 26 квітня 2023 року повідомлено: «... згідно відповіді, наданої МКП «Вінницязеленбуд» від 19 квітня 2023 року №236 за адресою: вул. Грушевського, 56, м. Вінниця, обстеження стану дерев не здійснювалось...».

Позивач звертає увагу суду на те, що, з представлених суду фотоматеріалів вбачається, що дерево, яке впало, було сухостійним, без листя та уражене гниллю.

Згідно висновку експертного транспортно-товарознавчого дослідження Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 28 березня 2023 року сума матеріального збитку завданого власнику внаслідок пошкодження автомобіля склала - 62 237,07 грн.

Позивач вважає, що належним відповідачем у справі є Виконавчий комітет Вінницької міської ради, оскільки саме до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а у разі не визначення виконавчим органом балансоутримувачів, які мають належним чином доглядати за зеленими насадженнями, у тому числі і деревами та вживати усі необхідні заходи для безпечного знаходження громадян, а також їх майна на території, яка підвідомча таким балансоутримувачам, відповідальність несе виконавчий орган місцевої ради.

Таким чином, позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь майнову шкоду в розмірі 62 237,07 грн, витрати на професійну правову допомогу у розмірі 12 000 грн та судовий збір у сумі 1073,60 грн.

Рішенням Вінницького міськогосуду Вінницькоїобласті від03жовтня 2023року позов задоволено.

Стягнуто з Виконавчого комітету Вінницької міської ради на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 62237,07 грн, судовий збір у розмірі 1073,60 грн, понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Виконавчий комітет Вінницької міської ради подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, не вірно встановлено фактичні обставини справи, тому просив скасувати рішення Вінницького міськогосуду Вінницькоїобласті від03жовтня 2023року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Вирішити питання щодо стягнення судового збору.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не взяв до уваги, що падіння дерева спричинено несприятливими погодними умовами, що по своїй суті є форс-мажорною обставиною. Позивачем не доведено, що дерево знаходилось у неналежному стані чи було сухостійким. Крім того, вважає, що організація благоустрою населених пунктів та контроль за станом зелених насаджень належить до відання саме МКП «Вінницязеленбуд», а тому обов`язок відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди, внаслідок падіння дерева не може бути покладено на Виконавчий комітет Вінницької міської ради.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 адвокат Олійник О.Л. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 15 листопада 2023 року розгляд справи в апеляційній інстанції призначено без повідомлення учасників справи згідно ч.1 ст.369 ЦПК України.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторонаповинна довестиобставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом.Доказами єбудь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Згідно ч.1-3,5ст.263ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Судоверішення маєвідповідати завданнюцивільного судочинства,визначеному цимКодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення відповідає.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 є власником автомобіля марки «Hyundai» модель «Tucson», 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.11).

Як слідує із матеріалів розгляду звернення гр. ОСОБА_2 , зареєстрованих в ІТС ІПНПУ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області від 31 березня 2023 року №4458, 28 березня 2023 року на паркувальному місці поблизу будівлі за адресою: м. Вінниця, вул. Грушевського, буд. 56, впало дерево, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль марки «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.19).

За результатами розгляду заяви органами національної поліції суб`єкту звернення роз`яснено, що факти викладені у заяві не вказують на наявність ознак будь якого кримінального правопорушення, а тому інформація внесенню в ЄРДР не підлягає. Оскільки правовідносини, що виникли між сторонами мають цивільно правовий характер рекомендовано для вирішення питання відшкодування спричиненої матеріальної шкоди звернутись до суду.

Згідно висновку експертного транспортно-товарознавчого дослідження складеного судовим експертом Вінницького НДЕКЦ від 29 березня 2023 року за №ЕД-19/102-23/6025-АВ, вартість матеріального збитку завданого власнику внаслідок пошкодження автомобіля марки «Hyundai Tucson», 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , станом на 28 березня 2023 року становить 62237,07 грн (а.с.21 31).

З відповіді Виконавчого комітету Вінницької міської ради на адвокатський запит від 02 червня 2023 року за №01/00/011/31364, слідує, що за інформацією наданою департаментом комунального господарства та благоустрою міської ради, балансоутримувачем та відповідальним за стан зелених насаджень міста є КП «Вінницязеленбуд» (а.с.33).

Після отримання наведеної відповіді представник позивача адвокат Олійник О.Л. звернувся з адвокатським запитом до Вінницької міської ради, у якому просив надати йому належним чином завірені копії документів, на підставі яких було передано на баланс КП «Вінницязеленбуд» зелені насадження поблизу будинку АДРЕСА_1 (а.с.34).

З відповіді Виконавчого комітету Вінницької міської ради на адвокатський запит від 23 червня 2023 року за №01/00/011/35883, слідує, що за інформацією наданою департаментом комунального господарства та благоустрою міської ради, запитувані адвокатом Олійником О.Л. документи у виконавчих органів Вінницької міської ради та КП «Вінницязеленбуд» відсутні (а.с.35).

Згідно з ч.1ст.13ЦПКУкраїни суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною першою статті 4ЦПКУкраїни встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено факт завдання їй матеріальної шкоди в результаті падіння на її автомобіль дерева. Протиправність бездіяльності відповідача виражається у невизначені балансоутримувача цього дерева, яке пошкодило автомобіль, та зв`язку з неналежним виконанням відповідачем заходів з благоустрою. В свою чергу відповідач не довів відсутності своєї вини та відсутності підстав відшкодування шкоди на користь позивача.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками, оскільки він зроблений з дотриманням норм матеріального та процесуального права із правильним застосуванням правових висновків.

Згідно ч. 1ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування»сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначеніКонституцією України, цим та іншими законами.

За приписами частин першої та другоїст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування»виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Пунктом 5 ч. 2ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

Згідно з ч. 7ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

Пунктом 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затвердженихнаказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105, передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

Відповідно до пункту 5.5. Правил відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Таким чином, балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень.

Підпунктом 7 п. «а» ч. 1ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування»передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2019 року у справі №200/22129/16-ц(провадження № 61-43478св18) зазначено, що, «…до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння гілки з дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень у дворі біля будинку АДРЕСА_1. Місцевий суд установив, що відповідач КП «Міськзеленбуд» Дніпровської міської ради було створено на підставі рішення Дніпровської міської ради №45/22 від 08 грудня 2004 року, при створенні якого на його баланс жодних зелених насаджень не передавалось. Рішенням Дніпропетровської міської ради від 30 листопада 2011 року №53/17 «Про внесення змін до рішення міської ради від 02 березня 2011 року № 16/9 «Про проведення реорганізації комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, підпорядкованих департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради» КП «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради є балансоутримувачем житлового будинку АДРЕСА_1, проте не об`єктів благоустрою зеленого господарства, що розташовані на прибудинковій території вказаного будинку. Покладаючи на Дніпровську міську раду обов`язок по відшкодуванню заподіяної позивачу майнової шкоди, місцевий суд врахував, що дерево, з якого впала гілка на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста та виходив із відсутності даних, що дане дерево відповідно до вимог частини п`ятої статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» перебувало на балансовому обліку виконавчого комітету чи будь-якої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування».

Крім того, такий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 19 липня 2023 року у справі № 335/1833/22 (провадження № 61-13194св22).

Отже, до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на виконавчий орган Вінницької міської ради, як на відповідальну особу за стан зелених насаджень на території за адресою вул. Грушевського, 56, м. Вінниця.

Розділом 9 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України встановлено, що виробничий процес утримання об`єктів зеленого господарства включає: догляд за деревами і чагарниками, живоплотами, виткими рослинами, квітниками, газонами, садовими доріжками та майданчиками, малими архітектурними формами; захист зелених насаджень від шкідників і хвороб, садіння квітів, створення газонів, видаленням окремих дерев, садіння окремих дерев, видалення аварійних дерев, санітарне очищення території об`єкта благоустрою.

Пунктом 9.1.11.3. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України передбачено, що під час проведення щорічних обстежень зелених насаджень потрібно виявляти аварійні дерева.

Згідно з п. 9.1.12. вказаних Правил, аварійним вважається дерево, яке може становити загрозу для життя і здоров`я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди або перебуває у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі.

Крім того, відповідно до розділу 12 Правил, з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюються їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об`єктів благоустрою, а при частковому лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. Огляд проводять: балансоутримувач об`єкта, власник чи користувач земельної ділянки, а за даними обстежень складають відповідні акти.

Відповідно довказаних п.п. 9.1.11.3; 9.1.12 та 12 Правил проводяться щорічні обстеження. ВК Вінницької міської ради не заперечував того факту, що дані вимоги Правил ними не виконувались.

З викладеноговипливає напротиправну бездіяльність ВК Вінницької міської ради, як контролюючого органу, який відповідає за утримання та збереження земельних насаджень.

Згідно з п. 7 ч. 1ст. 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Статтею 25 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»передбачено, що утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.

Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди. Разом з тим потерпілий має довести належними доказами розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.

Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві.

Таким чином, судом встановлено факт падіння дерева на належний позивачу автомобіль та завдання в зв`язку з цим транспортному засобу механічних пошкоджень, а також розмір заподіяної шкоди підтверджуються наданими позивачем письмовими доказами, наявними в матеріалах даної цивільної справи, та які відповідачем ВК Вінницької міської ради не спростовані під час розгляду справи.

ВідповідачемВК Вінницької міської ради, як органом який здійснює контроль за станом зелених насаджень, не спростованийрозмір матеріальної шкоди, завданої позивачу у зв`язку з падінням дерева на належний їй автомобіль.

Колегія суддів погоджується повністю з висновками суду першої інстанції, оскільки такий відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладених у постановах від 04 вересня 2019 року у справі №200/22129/16-ц, від 19 липня 2023 року у справі № 335/1833/22,згідно якого, покладаючи на ВК Вінницької міської ради обов`язок по відшкодуванню заподіяної позивачу майнової шкоди, місцевий суд правильно врахував, що дерево, яке впало на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста та виходив із відсутності даних, що таке (дерево) відповідно до вимог частини п`ятої статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» перебувало на балансовому обліку виконавчого комітету чи будь-якої організації, в той час як організація роботи з цього питання повинна проводитися виключно органами місцевого самоврядування.

Апелянтом на підтвердження своїх доводів не надано доказів, що МКП «Вінницязеленбуд» є балансоутримувачем зелених насаджень на земельній ділянці, де росло зазначене дерево, а тому підстав для покладення відповідальності на МКП «Вінницязеленбуд», немає.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення саме з ВК Вінницької міської ради матеріальної шкоди, завданої позивачу ОСОБА_1 у зв`язку з падінням дерева на належний їй автомобіль, в визначеному висновком експертного транспортно-товарознавчого дослідження розмірі, що становить 62237,07 грн.

Доводи апеляційної скарги, що падіння дерева є форс-мажорною обставиною не заслуговують на увагу, адже відповідного сертифікату про такі обставини, який видається компетентним органом (ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» матеріали справи не містять.

Крім того, є абсурдним твердження апелянта, що зазначене дерево було з густим зеленим листям, оскільки дана подія сталась в березні 2023 року, а тому з урахуванням пори року та часу події, на цьому дереві не могло бути зеленого листя, що також видно з долучених до матеріалів справи фотознімків.

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору, а тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що дана цивільна справа згідно п. 2 ч. 6ст. 19 ЦПК Україниє малозначною, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на момент подачі позову до суду. Критерій віднесення справи до малозначної (п.2 ч. 6ст. 19 ЦПК України) є автоматичною підставою віднесення справи до такої категорії.

Відповідно до п. 2 ч. 3ст. 389 ЦПК Українине підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків встановлених цією ж нормою.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргуВиконавчого комітетуВінницької міськоїрадизалишити без задоволення.

Рішення Вінницького міськогосуду Вінницькоїобласті від03жовтня 2023року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 30 листопада 2023 року.

Головуючий Сопрун В.В.

Судді Войтко Ю.Б.

Стадник І.М.