Постанова

від 30.11.2023 по справі 910/16079/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2023 р. Справа№ 910/16079/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Суліма В.В.

Майданевича А.Г.

без виклику сторін

за апеляційною скаргою Заступника керівника Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2023

у справі № 910/16079/23 (суддя - Гумега О.В.)

за позовом Заступника керівника Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ГІДРОАРМАТУРИ»

про визнання недійсними договорів в частині включення до ціни товару податку на додану вартість та стягнення цих коштів, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 20 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про повернення позовної заяви, передбачено п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України, тобто апеляційна скарга Заступника керівника Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 у справі № 910/16079/23 підлягає розгляду без повідомлення учасників справи.

Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270, 271 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст заявлених вимог

Заступник керівника Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1 (далі - позивач, В/Ч НОМЕР_1 ) звернувся до Господарського суду міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ГІДРОАРМАТУРИ» (далі - відповідач, ТОВ «ЗАВОД ГІДРОАРМАТУРИ») з позовними вимогами про:

- визнати недійсним пункт 2.1 договору №13/06/3 від 13.06.2022 в частині включення до ціни договору суми ПДВ у розмірі 5 748,00 грн, що укладений між В/Ч НОМЕР_1 1 та ТОВ «ЗАВОД ГІДРОАРМАТУРИ»;

- визнати недійсним пункт 2.1 договору №05/09/1 від 05.09.2022 в частині включення до ціни договору суми ПДВ у розмірі 2 091,52 грн, що укладений між В/Ч НОМЕР_1 та ТОВ «ЗАВОД ГІДРОАРМАТУРИ» ;

- стягнути з ТОВ «ЗАВОД ГІДРОАРМАТУРИ» на користь В/Ч НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 8 914,55 грн, з яких: 5 748 грн - сума сплаченого ПДВ згідно пункту 2.1. договору №13/06/3 від 13.06.2022, 223,94 грн - 3% річних та 604,84 грн - інфляційні втрати на указану суму боргу; 2 091,52 грн - сума сплаченого ПДВ згідно пункту 2.1. договору №05/09/1 від 05.09.2022, 67,21 грн - 3% річних та 179,04 грн - інфляційні втрати на указану суму боргу.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 повернуто позовну заяву та додані до неї документи на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) у зв`язку із порушенням правил об`єднання позовних вимог.

Повертаючи позовну заяву, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем при зверненні з позовом до суду було порушено правила об`єднання позовних вимог, а саме що заявлені прокурором вимоги не пов`язані між собою підставами виникнення та не пов`язані поданими доказами, а тому не можуть вважатися однорідними, а відтак і норми статті 173 Господарського процесуального кодексу України не можуть бути застосовані.

Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду.

Не погодившись з постановленою ухвалою, Заступник керівника Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону 30.10.2023 (через електронний суд) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив прийняти апеляційну скаргу до розгляду, ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

01.11.2023 (через Електронний суд) від скаржника надійшов оригінал позовної заяви з усіма додатками.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 ( з урахуванням ухвали Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 про виправлення описки) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 у справі №910/16079/23; призначено до розгляду апеляційну скаргу у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників.

Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в них доводів

Апелянт категорично не погоджується із ухвалою від 23.10.2023 та вважає, що судом першої інстанції при її постановленні порушено норми процесуального права.

Скаржник зазначає, що заявлені позовні вимоги про визнання правочинів недійсними в частині є однорідними та пов`язані між собою підставами їх виникнення, а тому їх доцільно об`єднати в одній позовній заяві до одного відповідача.

Також, заявлена позовна вимога про стягнення безпідставно сплачених коштів пов`язана із вимогами про визнання недійсними пунктів правочинів підставою виникнення, а саме безпідставною сплатою коштів як ПДВ за операціями з постачання товарів, зумовлених саме оспоренням пунктів договорів поставки, тому зазначену вимогу слід також об`єднати в одній позовній заяві.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 02.11.2023 роз`яснено відповідачу право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Довідкою про доставку електронного документа від 06.11.2023 підтверджується, що документ в електронному вигляді «ст. 262 ГПК Відкриття апеляційного провадження» від 02.11.2023 у справі № 910/16079/23 (суддя-доповідач Коротун О.М.) було надіслано одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ГІДРОАРМАТУРИ» в його електронний кабінет. В свою чергу, документ доставлено до електронного кабінету: 03.11.23 14:32, проте під час апеляційного провадження відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про визнання недійсним пункту 2.1 договору №13/06/3 від 13.06.2022 в частині включення до ціни договору суми ПДВ у розмірі 5 748,00 грн, що укладений між В/Ч НОМЕР_1 та ТОВ «ЗАВОД ГІДРОАРМАТУРИ»; визнання недійсним пункту 2.1 договору №05/09/1 від 05.09.2022 в частині включення до ціни договору суми ПДВ у розмірі 2 091,52 грн, що укладений між В/Ч НОМЕР_1 та ТОВ «ЗАВОД ГІДРОАРМАТУРИ»; стягнення з ТОВ «ЗАВОД ГІДРОАРМАТУРИ» на користь В/Ч НОМЕР_1 грошових коштів у розмірі 8 914,55 грн, з яких: 5 748 грн - сума сплаченого ПДВ згідно пункту 2.1. договору №13/06/3 від 13.06.2022, 223,94 грн - 3% річних та 604,84 грн - інфляційні втрати на указану суму боргу; 2 091,52 грн - сума сплаченого ПДВ згідно пункту 2.1. договору №05/09/1 від 05.09.2022, 67,21 грн - 3% річних та 179,04 грн - інфляційні втрати на указану суму боргу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 повернуто позовну заяву та додані до неї документи на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України через порушено правила об`єднання позовних вимог, а саме через те, що заявлені позовні вимоги не пов`язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, оскільки підстави виникнення вимог різні - договір №13/06/3 від 13.06.2022 та договір №05/09/1 від 05.09.2022 два самостійно існуючі правочини, обставини, на яких грунтуються вимоги позивача на підставі договору №13/06/3 від 13.06.2022, не підтверджуються тими ж самими доказами, що й обставини, на яких грунтуються вимоги позивача на підставі договору №05/09/1 від 05.09.2022, а рівно і навпаки, а також що вимоги за вказаними договорами не є основними або похідними позовними вимогами, оскільки такі договори не є основними та похідними по відношенню один до одного, а є по-суті окремими угодами.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, зважаючи на наступне.

За приписами п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Таким чином, нормою процесуального права закріплене право позивача об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Об`єднаними можуть бути позовні вимоги, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоч і різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними є позовні вимоги, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому, об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.

Доказами є будь-які відомості, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інших обставин, які мають значення для правильного розгляду справи.

Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості винесення різних рішень за однакових обставин. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 904/4376/20, від 12.08.2022 у справі № 911/2401/21.

У постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №902/434/19 викладено такі висновки:

За змістом частини першої статті 173 ГПК України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги (1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.

Крім того, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у частині першій статті 173 ГПК України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах четвертій, п`ятій вказаної статті.

Саме встановлення господарським судом наведених вище обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви з посиланням на пункт 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України.

У той же час аналіз пункту 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України у системному співвідношенні з приписами статті 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об`єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз`єднати позовні вимоги за правилами частини шостої статті 173 ГПК України та розглянути кожну з заявлених вимог окремо.

Отже, приписи частини шостої статті 173 ГПК України суд, з урахуванням конкретних обставин, має право застосувати як у разі дотримання правил об`єднання позовних вимог, так і у випадку їх порушення. Проте вчинення відповідної процесуальної дії є дискрецією господарського суду, яка застосовується (або не застосовується) ним за власним переконанням та з урахуванням конкретних обставин справи.

Проте у будь-якому випадку коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах четвертій, п`ятій статті 173 ГПК України, у суду відсутні підстави для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об`єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов.

Зі змісту поданої позовної заяви слідує, що підставою виникнення позовних вимог є визнання недійсними договорів у частині включення до ціни товару податку на додану вартість та стягнення цих коштів.

Таким чином, позивачем об`єднано в одній позовній заяві вимоги, що пов`язані між собою підставою виникнення, поданими доказами, пов`язаними однорідними вимогами і водночас подані одним і тим самим позивачем до одного і того самого відповідача. Отже вимоги що виникають з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів є однорідними.

Таким чином, доводи суду першої інстанції про непов`язаність підстав виникнення позовних вимог, а також поданих доказів, колегія суддів вважає помилковими.

Крім того, колегія суддів враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі № 910/9302/19, за якою на стадії відкриття провадження у справі суд позбавлений процесуального права надавати оцінку доказам, поданим позивачем в обґрунтування позовних вимог. При цьому на стадії відкриття провадження у справі суд має надати оцінку доказам, доданим позивачем до матеріалів позовної заяви, виключно з мотивів наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі, тобто належності оформлення позовної заяви відповідно до вимог ГПК України, а не перевіряти докази, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог по суті спору.

Подібні правові позиції викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 904/4376/20, від 02.12.2020 у справі № 908/420/20, від 31.10.2019 у справі № 922/1359/19.

З огляду на наведене суд першої інстанцій дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, помилково застосував п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

Водночас, встановивши після відкриття провадження за позовною заявою, що спільний розгляд заявлених у ній вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, суд не позбавлений можливості відповідно до ч. 6 ст. 173 ГПК України до початку розгляду справи по суті, зокрема, і з власної ініціативи роз`єднати позовні вимоги, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Подібні правові позиції викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 904/4376/20, від 02.12.2020 у справі № 908/420/20, від 23.03.2021 у справі № 910/15196/20.

За таких обставин, встановивши обґрунтованість доводів апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку про необхідність скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи на розгляд суду першої інстанції згідно ч. 3 ст. 271 ГПК України.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до п.6 ч.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Статтею 280 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Отже, наявні підстави, передбачені ч. 1 п. 4 ст. 280 ГПК України.

Положеннями ч. 3 ст. 271 ГПК України передбачено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, чим порушив норми процесуального права згідно п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України, відтак апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а ухвала місцевого суду - скасуванню з направленням справи до Господарського суду міста Києва для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

Судові витрати

Оскільки судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у ч.3 ст.271 Господарського процесуального кодексу України, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, має здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275-277, 281, 282, 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 у справі №910/16079/23 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 у справі №910/16079/23 - скасувати.

3. Матеріали оскарження №910/16079/23 направити на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді В.В. Сулім

А.Г. Майданевич