Ухвала

від 30.11.2023 по справі 908/659/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

30.11.2023м. ДніпроСправа № 908/659/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів Коваль Л.А., Чередка А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби України про повернення судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.04.2023 у справі № 908/659/22

у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Зеленодольський хлібопродукт», м. Запоріжжя, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2023 відмовлено у задоволенні апеляційної скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.04.2023, постановлену за результатами розгляду грошових вимог податкового органу у справі № 908/659/22.

Головне управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби України звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з клопотанням про повернення судового збору у розмірі 8052,00 грн, сплаченого контролюючим органом за подання апеляційної скарги на судове рішення щодо розгляду грошових вимог контролюючого органу у справі про банкрутство.

Клопотання податкового органу про повернення судового збору мотивоване положеннями пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» відповідно до якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Враховуючи зазначені доповнення, внесені до Закону України «Про судовий збір», податковий орган вважає, що його звільнено від сплати судового збору за розгляд заяв про визнання грошових вимог у справі про банкрутство.

Частиною другою статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Законом України № 2719-IX від 03.11.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» частину першу статті 5 Закону України «Про судовий збір», якою встановлено пільги щодо сплати судового збору, доповнено пунктом 27, відповідно до якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, даними змінами податковий орган як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, звільняється від сплати судового збору за подання позову про стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанціїякою відхилені грошові вимоги податкової у справі про банкрутство, заявник сплатив судовий збір у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» для перегляду ухвал, постановлених місцевим господарським судом за результатом розгляду грошових вимог кредитора у справі про банкрутство.

Розглянувши клопотання податкового органу про повернення судового збору за розгляд апеляційної скарги на судове рішення, постановлене за результатами розгляду грошових вимог контролюючого органу у справі про банкрутство, мотивоване положеннями пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Банкрутство є окремою судовою процедурою, яка здійснюється судами господарського судочинства з переважним застосуванням норм матеріального та процесуального права, визначених Кодексом України з процедур банкрутства.

Відповідно до частини першої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутство спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

За своєю процесуальною формою провадження у справі про банкрутство складається з двох частин.

Перша включає в себе основне провадження, спрямоване на вирішення головного завдання задоволення грошових вимог кредиторів шляхом застосування спеціальних судових процедур: для юридичних осіб розпорядження майном, санації і ліквідації; для фізичних реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника.

Друга частина складається з додаткового або відокремленого від основного процесу провадження. У відокремленому провадженні вирішуються майнові спори, стороною яких є боржник. Завдання такого провадження полягає у збереженні й поповненні активів або конкурсної маси боржника.

Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема положеннями статей 45-47 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до статті 45 Кодексу конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з частиною четвертою статті 60 Кодексу України з процедур банкрутства у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження.

Частинами шостою статті 45 та четвертою статті 60 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Таким чином, подання позову про стягнення податкового боргу та звернення кредиторів із заявами з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство, є різними способами захисту порушених прав.

Належними способами захисту для стягнення боргу із боржника є наказне чи позовне провадження, тоді як наслідком розгляду заяви з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство є ухвала суду про визнання грошових вимог у справі про банкрутство, яка не є рішенням суду по суті спору, а є судовим рішенням, яке має юридичне значення лише для визначення розміру грошового зобов`язання боржника щодо конкурсних кредиторів та право на голосування такого кредитора кількістю голосів, пропорційною до сукупності вимог інших конкурсних кредиторів, та не є підставою для видачі судового наказу і подальшого стягнення боргу у виконавчому провадженні.

Крім того, Законом України «Про судовий збір» окремо встановлено ставки судового збору за подання позовних вимог у позовному провадженні, а також за подання заяв з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство.

Тобто законодавець розділяє поняття «заява з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство» та «позовна заява майнового характеру», як і розділяє розміри ставок за подання цих заяв до господарського суду.

При цьому ставка судового збору за подання заяви кредитора передбачена у фіксованому розмірі, а ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру передбачена у відсотковому співвідношенні до ціни позову.

Оскільки положення статті 4 Закону України «Про судовий збір» розділяють ставки судового збору за подання позовної заяви та заяви з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство, то такі заяви не можуть вважатися тотожними.

Таким чином, положення пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» не звільняють контролюючий орган від сплати судового збору за подання заяви із вимогами іншого характеру, відмінного від стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 16.11.2023 у справі № 908/1979/21.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що клопотання про повернення судового збору не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 123, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби України про повернення судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.04.2023 у справі № 908/659/22, відхилити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддяЮ. ПАРУСНІКОВ

СуддяЛ. КОВАЛЬ

СуддяА. ЧЕРЕДКО