Рішення

від 30.11.2023 по справі 910/11512/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.11.2023Справа № 910/11512/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" (01133, місто Київ, б. Лесі Українки, будинок 26, офіс 411; ідентифікаційний код 41084239)

до Крука Олега Петровича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 12.920,17 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Крука Олега Петровича про стягнення 12.920,17 грн, з яких: 9 000,00 грн заборгованості по тілу кредиту та 3 920,17 грн заборгованості по процентах за користування кредитом за договором №445696-КС-002 від 20.02.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2023 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк і спосіб усунення виявлених недоліків.

08.08.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2023, зокрема, відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного без виклику (повідомлення) сторін.

Судом встановлено, що при внесенні ухвали Господарського суду міста Києва від 11.08.2023 до бази даних "Діловодство спеціалізованого суду" помилково до справи №910/11523/23 внесено текст ухвали про відкриття провадження з іншої справи, учасниками якої є інші юридичні особи.

У зв`язку з цим ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2023 виправлено описку, допущену в ухвалі Господарського суду міста Києва від 11.08.2023 про відкриття провадження у справі №910/11512/23, текст ухвали Господарського суду міста Києва від 11.08.2023 про відкриття провадження у справі №910/11512/23 викладено у вірній редакції, відповідно до якої відкрито провадження у справі №910/11512/23, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.

16.09.2023 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що він сплатив заборгованість по тілу кредиту і комісії, тож позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню судом.

21.09.2023 позивачем подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке задоволено судом.

03.10.2023 відповідачем подано заяву про долучення доказів до матеріалів справи, яка задоволена судом.

Інших заяв і клопотань від сторін не надходило. При цьому з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.02.2022 позивачем направлено Фізичній особі - підприємцю Круку Олегу Петровичу пропозицію (оферту) укласти Договір № 445696-КС-002 про надання кредиту.

Цього ж дня Фізична особа - підприємець Крук Олег Петрович, прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 445696-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Позивачем направлено відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор на відповідний номер телефону, який відповідачем було введено/відправлено.

Таким чином, 20.02.2022 між позивачем та Фізичною особою - підприємцем Круком Олегом Петровичем (Позичальник, відповідач) укладено Договір № 445696-КС-002 про надання кредиту (далі - Договір), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію".

Відповідно до п. 1 Договору позивач надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 9 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (далі - Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (далі - Правила).

Договором передбачено, що Кредит надається строком на 24 тижнів, де першим днем є дата списання коштів з рахунку Кредитодавця.

Умовами Договору кредиту сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 0,86585015 процентів за кожен день користування Кредитом.

Пунктом 2. Договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом) нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.

Пунктом 3. Договору встановлено графік платежів за Договором.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 20.02.2022 між позивачем та відповідачем укладено Договір №445696-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, зокрема позивачем направлено, а відповідачем прийнято пропозицію (оферту) щодо укладення цього правочину.

У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Отже, з наведених правових норм вбачається, що між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір на умовах, визначених офертою позивача.

В силу положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України унормовано, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053 ЦК України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статями 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач вказує, що він свої зобов`язання за Договором виконав та надав Позичальнику грошові кошти в розмірі 9 000,00 грн шляхом їх перерахування на банківську картку відповідача, вказану при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті).

Проте відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконав, лише частково сплатив кошти в розмірі 10 600,00 грн, які позивач зарахував таким чином: 9 250,00 грн - в часткове погашення заборгованості по процентах за користування кредитом, 1 350,00 грн - в погашення заборгованості по комісії.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що після початку повномасштабної збройної агресії РФ проти України та ведення воєнного стану, він погодив з представниками позивача сплату коштів у розмірі 10 600,00 грн та закриття цим наявної заборгованості за Договором у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За результатом дослідження наданих сторонами до матеріалів справи доказів суд встановив відсутність будь-яких доказів на підтвердження викладених відповідачем у відзиві доводів про закриття всієї заборгованості за Договором шляхом сплати Позичальнику 10 600,00 грн.

За таких обставин суд відхиляє твердження відповідача як необґрунтовані.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Отже, судом встановлено, що відповідачем порушено договірні зобов`язання в частині своєчасного повернення кредитних коштів, внаслідок чого у відповідача станом на час розгляду справи виникла заборгованість, яка складається із: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 9 000,00 грн, та заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом у розмірі 3 920,17 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості з процентів за користування кредитом, суд встановив його правильність, арифметичну вірність та відповідність умовам Договору і положенням чинного законодавства України, у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Судовий збір відповідно до положень ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 130, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Крука Олега Петровича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" (01133, місто Київ, б. Лесі Українки, будинок 26, офіс 411; ідентифікаційний код 41084239) 9 000 (дев`ять тисяч) грн 00 коп. заборгованості за тілом кредиту, 3 920 (три тисячі дев`ятсот двадцять) грн 17 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом та 2 147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко